Головна Новини Люди твої, Баштанщино Запобігання проявам корупції Режим підвищеної готовності Інформація для користувачів з вадами зору

Баштанці - 210 років

  Історична довідка м.Баштанки
Формат: DOCX | Добавлен: 30/08/2016 08:35:29
29Kb Скачать скачать
  Баштанка за архівними документами
Формат: DOCX | Добавлен: 30/08/2016 08:35:08
2521Kb Скачать скачать
  Історичні довідки господарств, підприємств
Формат: DOCX | Добавлен: 30/08/2016 08:35:45
31Kb Скачать скачать

 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Календар гортає роки людей, подій …

Нашому місту 210.

Баштанка …

Тут, на перехресті багатьох доріг – великих і малих, сільських і міських, у межиріччі Інгулу звелась степова колиска баштанського краю. Тут живуть сини, доньки й онуки славних нащадків.

Ми запрошуємо Вас на зустріч з нею, з її героїчною давниною і славним сьогоденням, з людьми, які своєю самовідданою працею створюють сонячну думу про свою маленьку Батьківшину.

Баштанка – місто з надзвичайним минулим, надійним сьогоденням і щасливим майбутнім.

Ця невелика розповідь про любе, дороге серцю місто, родове дерево якого міцним корінням  йде у глибину сторіч.

Близько 1806 року на казенних землях, де тепер розташоване місто, царський уряд оселив переселенців з Полтавської та Чернігівської  губерній. Це були переважно козаки та державні селяни, Згодом тут осіло і чимало селян – кріпаків, які втікали від панського гнуту на південь України. Походження назви села (Полтавське, згодом Полтавка) пов’язують з першими поселенцями, серед яких були більшість ніби з Полтавської губернії. Таку інформацію надає видання "Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область", 1981 року видання. Але є ряд архівних документів які є підставою для уточнення дати утворення села. У 1967 році співробітники Інституту археології АН УРСР під час розкопок біля міста у кургані знайшли поховання скіфського воїна з дружиною. Знайдено різні дерев’яні та кам’яні вироби, серед яких особливу цінність становлять дерев’яні шкатулки та яскрава мініатюра, що являє собою визначний пам’ятник світової культури На іншій - фрагмент напису, зробленого грецькими літерами, що дотується 4 століттям до нашої ери.

Цікавий документ зберігається у фонду «Миколаївське окружне статистичне бюро» Державного архіву Миколаївської області - «Поселенський лист села Полтавка (Баштанка)» станом на 23 липня 1923 року, в якому зазначено: дата виникнення населеного пункту - 1748 рік.

Скільки ж таємниць зберігаєш ти, моє місто? Про Баштанку тих часів збереглось дуже мало відомостей.

За архівними документами вже у 1817 році в селі проживало 798 чоловік.

Наприкінці 20-х років 19 століття Полтавка стає військовим поселенням. У 1830 році вона входила до складу 1-го Бузького уланського полку. На той час в селі налічувалось 214 дворів і 1216 жителів. У 1831 році до села перевели уланів Єлизаветинських полків в Полтавці діяли дві православні церкви - Церква святого Миколи (з 1828 року) та Церква Успіння Пресвятої Божої Матері ( з 1894 року).

З 1857 року Полтавка увійшла до складу 3-го округу Херсонського південного поселення. В цьому ж році військових поселенців перевели на становище державних селян.

За переписом 1859 року: Полтавка – волосне село, жителів 3032, українці, 377 дворів, є базари.

За переписом 1897 року - 6300 жителів обох статей, є церква, школа, лавки, щоденний базар, 2 ярмарки,  в межах села зустрічаються поклади літографічного каменю. В селі налічувалось 935 господарств, які займались скотарством, вівчарством та землеробством. У 1870-1890 роках біля села місцеві багатії створюють хутори.

Наприкінці 19 і початку 20 століття в селі, що за адміністративним поділом, як центр волості, входило до Херсонського повіту Херсонської губернії, розміщалось волосне та сільське управління, земська поштова станція, кредитне товариство. Щотижня тут відбувався базар, тричі на рік - ярмарка. В селі працювали 44 дрібна борошномельні підприємства, 27 крамниць, у 1905 році - 9 ковалів, 5 швеців, 12 теслярів, 30 ткачів.

За виданням «Список важнейших селений Херсонской губернии на 1898 год: «Полтавка (Баштанка) Полтавская волость, волостное селение, ближе к городу, при пруде, дворов 702, жителів 2846, вера православная, церков при школе, имеется железнодорожная станция, 12 лавок, базар по понедельникам, 2 ярмарки. В 8 верстах молитвенний дом, школа».

За статистичними даними у 1906 році в Полтавці налічувалось 1198 господарств, у 1910 році - 2004 дворів, проживало 11079 жителів.

У 1904 році в селі відкрили земську амбулаторію, дитячі яслі. У 1912 році в Полтавці земство побудувало дільничну лікарню на 10 ліжок.

Перша школа у Полтавці була відкрита у 1860 році, через рік –церковноприходську. У 1866 році почала працювати перша земська школа, через 2 роки – друга, а у 1897 році – третя.

У 1899 році начальник поштового відділення К.І.Балафатов разом з місцевою інтелігенцією організував селянський театр.

У лютому 1917 року у селі було створено сільський комітет, а у січні 1918 року було обрано волосну Раду селянський депутатів, які приступили до розподілу землі і майна багатіїв серед малоземельних і безземельних селян.

У березні 1918 року в село вступив німецький гарнізон. Окупанти відбирали й землю у селян. У листопаді цього ж робу селяни Полтавки піднялись на супротив проти діючих порядків. Повстання було жорстоко придушене каральним загоном, прибувшим з Херсона.

Навесні 1919 року село було звільнене, відновила роботу волосна Рада, повітовий комітет. Земельна комісія провела перерозподіл землі між селянами.

У серпні 1919 року денікінські війська захопили південь України і до Полтавки почали надходити накази про постачання денікінській армії фуражу і продовольства. Жителі села  почали організовуватись для повстання та боротьби проти білогвардійців. Діяльність баштанських повстанців увійшла в історію нашого краю як «героїчна Баштанська республіка», символ нескореності, боротьби за волю. 19 листопада 1919 року повстання жорстоко було придушене. За три дні  карателі закатували 852 повстанців, спалили 350 дворів, згодом заарештували ще близько 100 учасників повстання.

Замучена, знесилена п’ятдесяти шести героїчними днями боротьби, нескорена Полтавка, піднялась і день за днем почала розквітати завдяки праці своїх жителів.

У січні 1920 року пройшли вибори до повітової ради, почалась відбудова села.

У червні 1920 року у с.Полтавка відкрито Будинок малютки.

У 1920 році засновано волосна майстерня з ремонту сільськогосподарських машин та інвентаря. Майстерня мала ковальський, столярний, бондарний цехи та цех по роботі з деревом. Працювало 26 чоловік.

У 1921 році відкрито народний клуб.

У 1922 році в селі виникають перші сільгоспартілі «Червоний орач», «Воля», «Нове життя», та інші. 26.02.1926 року окрземвідділом у с.Полтавці зареєстровано машинно-тракторні товариства «Прогрес», «Прямий шлях», у 1928 році – «Шлях до соціалізму». Селяни об’єднуються у товариства по спільному обробітку землі (ТОЗи) – «Незаможник», Червоний трудівник», «Зелений Гай» та інші.

12.02.1928 року проведено перереєстрацію машинно-тракторного товариства «Червона Баштанка», «Своя праця», сільськогосподарського товариства по спільному обробітку землі «Прямий шлях», «Красний Пахарь» та ін.

У 1924 році створено сільське споживче товариство, почали працювати магазини.

У січні 1924 року в селі організовано школу лікнепу.

У травні 1927 року в селі почали працювати дитячі яслі, обладнано кіноустановку.

29 вересня 1926 року Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради народних комісарів із частини ліквідованих сільських рад Привільненського району, а також частини Новобузького та Миколаївського районів утворено Полтавський район. Село стає центром району, утворено Полтавську сільську Раду. До складу сільської ради входять такі населені пункти: Тарасівка, Зелений Клин, Зелений Яр, Зелений Гай, пос.Одинець, сільгоспартілі Червоний Пахарь, Червоне Поле, Воля, хутори Ситченко, Савенко,Чигрина і Верби.

Проживає чоловіків - 3719, жінок - 4050,  сімей - 1769, господарств - 1732, 33 господарства не мають хат.

7 лютого 1928 році  село перейменоване  у Баштанку.

У цьому році у Баштанці працювало 3 трудові щколи, в яких навчалось 547 учнів, школа лікнепу, районна бібліотека, райсільбуд, райлікарня, аптека, ветлікарня, медична амбулаторія.

19.01.1929 року на засіданні президії Баштанського райвиконкому прийнято рішення про створення машинно-тракторної колони. Окрвиконкомом була створена спеціальна комісія для організації, оформлення та розроблення статуту та умов роботи тракторної колони., надано 26 тракторів марки «Інтернаціонал», які були виділені Миколаївській області, організувано курси трактористів, обладнано майстерні, гараж, склад мастильно-паливних матеріалів, почав працювати  агроном.

У квітні 1929 року відновив робот театр у с.Баштанка, а навесні 1930  року - закладено парк, у травні 1930 року відкрито кінотеатр. З 1932 року - почав працювати радіовузол.

У 1929-1930 роках селяни Баштанки об’єднуються в сільгоспартілі (колгоспи) «Червона Баштанка», ім.Комінтерна, «Політвідділу», ім.Правди та інші.

У жовтні 1931 року вийшов перший номер районної газети.

У 1929-1930 роках в Баштанці починають працювати млин, промартіль, промкомбінат, комбінат промислових підприємств, маслобойня, олійниця.

За статистичними даними за 1929-1930 роки млин у с.Баштанка виробляв валового продукту на 552 тис. рублів.

У 1936 році дала струм електростанція.

На передодні війни у селі працювало 4 неповні середні школи, середня  та вечірня школи, 4 дитячих садки, 6 колгоспних клубів, аптека, два медпункти, санепідемстанція, відкрився районний Будинок культури ім.Т.Г.Шевченка з бібліотекою, універмаг. У 1940 році у селі був побудовані новий корпус районної лікарні, дитячий ігровий майданчик.

Мирну працю баштанчан та розбудову села зруйнував віроломний початок фашистьких агресорів. З наближенням ворога до селища, був сформований загін народного ополчення, який нараховував 2677 чоловік, винищувальні батальйони для охорони підприємств, токів, складів.

12 серпня 1941 року ворог захопив село. З перших днів окупації почався жорсткий терор – зразу ж замучено та повішено 37 громадян, на примусові роботи до Німеччини вивезено понад 470 юнаків та дівчат (за іншими даними 520).

У 1941-1944 роках у селі діяли такі органи окупаційної влади та місцевого самоуправління - комендатура, жандармерія, поліція, баржа праці, райуправа, суд, сільуправа, земвідділ. Працювали пошта, друкарня, МТС, млин, лікарня, аптека, театр, школа.

З кінця 1941 року в Баштанці почитає діяти підпільна групу під керівництвом Івана Яковича Калініченка, а у квітні 1942 року – ще одна підпільна група під керівництвом Івана Степановича Алєксєєнка, яка з  осені 1942 року стає партизанським загоном ім.Щорса. У жовтні 1943 року групи об’єднуються у Баштанський партизанський загін, до складу якого входило 150 чоловік, під керівництвом І.Я.Калініченка. Партизани завдали значної шкоди окупантам в ході звільнення населенного пункту.

9 березня 1944 року в ході Березнегувато-Снігурівської операції війська кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта І.А.Плієва, частини 9-ої, 10-ої частин гвардійської кавалерійської дивізії 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу, танкісти 23 корпусу 3-го Українського фронту звільнили Баштанку від фашистських загарбників. За визволення селища командир ескадрону Г.П.Романов та командир танкового взводу М.І.Сотниченко удостоєні звання Героя Радянського Союзу. В ході визвольної операції загинуло понад 340 солдат. За роки окупації в Баштанці розстріляно та замордовано 213 чоловік.

За героїзм і відвагу, виявлені в бойових операціях, звання Героя Радянського Союзу удостоєні уродженці Баштанки: Микола Якович Желізний та Іван Антонович Бондаренко. Понад тисячу жителів селища нагороджені бойовими орденами та медалями.

Великої втрати та шкоди завдала фашистська окупація Баштанці.

У роки Великої Вітчизняної війни жителям с.Баштанки завдано шкоди на 4517950  карбованців, народному господарству - 18 886225 карбованців.

З квітня 1944 року стрімкими темпами розпочалась відбудова села. Поступово відновлювали роботу школи, лікарні, колгоспи, промислові підприємства, об’єкти соцкульпобуту. У 40-50 х роках 15 жителів селища нагороджено державними орденами та медалями, а комбайнер С.Л.Чигрин у 1948 році удостоєний звання Герой Соціалістичної Праці, директор Баштанської МТС С.Т.Костко - Ордена Леніна.

У квітні 1947 року створено Баштанську інкубаційну птахівничу станцію - нині ВАТ «Баштанська птахофабрика».

У 1952 році в селі створено чотири колгоспи, які у 1958 році обєдналися у два - колгосп ім.Комінтерна та «Україна» (з 1963 року - «Комуніст», з 1987 року - «Дружби народів»).

З 1963 року Баштанка стала селищем міського типу. Стрімкими темпами йде розвиток сільського господарства, промисловості, будівництва, сфери комунального та побутового обслуговування.

У 1964 році почав працювати завод будівельних матеріалів.

У грудні 1966 року почала роботу Баштанська пересувна механізована колона (ПМК)-9 тресту «Миколаївсільбуд», в подальшому «ПМК-194», яка забезпечувала будівництво об’єктів сільськогосподарського призначення, соціально-культурних об’єктів, багатоповерхових житлових будинків, магазинів та інше. ПМК-194 побудована та здано в експлуатацію понад 200 обєктів.

Для будівництва Інгулецької зрошувальної системи на території району у Баштанці, у жовтні 1968 року створено пересувну механізовану колону №115 (ПМК-115) тресту Миколаївводбуд. Організацією побудовано понад 45 об’єктів соціально-побутового призначення, житлових будинків,  гуртожитки, магазини.

У зв’язку з початком газифікації селища та району у січні 1970 року створено Баштанську пересувну механізовану колону №4 (ПМК-4).

У 1973 році здано в експлуатацію Баштанський сирзавод - нині відоме у всьому світі приватне акціонерне товариство «Баштанський сирзавод» (торгова марка ) «Славія».

У 1972 році приступив до роботи  Баштанський комбікормовий завод.

У березні 1975 року створено Баштанське виробниче об’єднання по тваринництву (Колгосптваринпром).

У квітні 1975 року організоване Баштанське спецвідділення «Сільгосптехніки» по хімізації та виробничому обслуговуванню колгоспів та радгоспів, в подальшому Баштанське районне виробниче об’єднання по агрономічному обслуговуванню сільського господарства «Сільгоспхімія» - на сьогодні товариство з додатковою відповідальністю «Баштанська райсільгоспхімія».

26 вересня 1978 року створено Баштанське садівниче підприємство «Міжколгоспсад» - нині товариство з додатковою відповідальністю «Зоря Інгулу».

За самовіддану працю, високі успіхи у роботі у 60-70-х роках понад 30 жителів міста нагороджені державними нагородами. Звання Героїв Соціалістичної Праці присвоєно Єрешко Василю Терентійовичу та Махно Віталію Митрофановичу.

У 1960-1990 роках активно розвивається соціальна сфера селища.

У 1960 році збудовано кінотеатр, у 1965 році - нове приміщення музичної школи.

У 1969 році  відкрито професійно-технічне училище №9, побудовано Пагорб Слави, введено в дію будівлю центральної районної бібліотеки, музей.

У 1976 році введено в експлуатацію 2 нових дитячих садки - нині «Дюймовочка» та «Чебурашка».

У 1976 році - новий корпус Баштанської середньої школи №1, а у 1986 році - нова будівля  Баштанської середньої школи №2.

У 1984 році здано в експлуатацію 4-х поверховий корпус терапевтичного відділення лікарні, а у 1988 році - 4-х поверховий корпус дитячого відділення.

У 1980 році виробничим об’єднанням «Баштанська сільгосптехніка» починається розбудова мікрорайону - удівництво багатоповерхових житлових будинків, спортивного комплексу, дитячого садка та інше.

У ці ж роки садівниче підприємство «Зоря Інгулу» починає розбудову мікрорайону для працівників підприємства (житлові будинки, багатоповерхівки, дитячий садок).

Колгосп «Комуніст» проводить внутрігосподарське будівництво 5 багатоповерхівок та дитячого садка, виробничих об’єктів господарства. 

Збудовано нові приміщення санепідемстанції, аптеки, райвійськкомату, ряду магазинів. Господарствами та підприємствами міста побудовано індивідуальні житлові будинки на 8 нових вулицях населеного пункту, проведено газифікацію селища, заасфальтовано вулиці.

11 березня 1987 році Баштанка стає містом. Невпинними темпами змінюється обличчя міста. Розвивається його соціальна і виробнича сфера. 

У 2002 році почала діяти Баштанська гімназія, яка входить у 100 найкращих середніх навчальних закладів України.

Збудовані, відремонтовані адміністративні приміщення Управління соціального захисту населення, Пенсійного фонду, Податкової інспекції, районного суду, відділу освіти та інших.

Роки  і події невблаганні, але не для нашого любого міста. Воно змінюється, стає гарнішим, привабливим. Якою буде Баштанка в подальші часи залежить від нас з Вами. 

Баштанські голови сільської ради

За документами Державного архіву Миколаївської області

1920-1930 роки (мова та написання слів збережено за документами)

Січень 1920 року - голова Полтавської  сільської Ради Пляка К.Ф. (Історія міст і сіл Української РСР, Київ, 1971, листи 160,162)

15 липня 1923 року - протокол Полтавського сільського сходу громадян на якому  виступив голова сільської Ради робітничих, червоноармійських та селянських депутатів Самойленко Михайло Євстафійович (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 2, лист 6).

21.10.1923 року - обрано головою сільської Ради Самойленка Михайла Євстафійовича (Протокол №25 від 21.10.1923 року «Про вибори до Полтавської Ради робітничих, червоноармійських та селянських депутатів») (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 2, листи 9, 9 зворот, 10).

За статистичним звітом за 1924 рік: Самойленко Михайло Євстафійович, 27 років, освіта - нижча,  національність – українець, соціальний стан - радянський службовець, з 19.03.1923 року голова сільської ради - по призначенню, з 24.10.1923 року - по виборах (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 17, лист 4).

Відповідно до протоколу Полтавської сільської ради від 15.03.1925 року №5 головою сільради обрано Курдіяш Івана Михайловича (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 30, лист 12).

Відповідно до протоколу Полтавської сільської ради від 06.06.1925 року №13, головою сільради обрано Чайку Михайла Власовича (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 30, лист 19).

За справою «Списки по обліку особового складу за 1925 рік» - Чайка Михайло Власович - 30 років, освіта нижча (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 38, лист 9).

За справою «Списки по обліку особового складу за 05.04 - 24.08.1927 року» - голова сільради Бабич Гаврило Кузьмич - 38 років, освіта середня, обирається до сільської ради 8-й раз; голова сільради  - Скідан Гаврило Ксенофонтович - 30 років, бідняк, голова сільради з 31.12.1927 року, обирається до сільради 4-й раз (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 79, листи 3-9, лист 10). 

Відповідно до протоколу Баштанської сільської ради від 10.02.1930 року «Про звіт виборчкому», головою сільради обрано Плужника Охріма (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 107, лист 102).

Відповідно до протоколу Баштанської сільської ради від 23.11.1930 року голова сільради Шаповалов С.П. (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 107, лист 107).

1931-1941 роки – документи відсутні

1944-1955 роки

У протоколі наради голів колгоспів Баштанської сільради від 27.03.1944 року головою сільради вказано Стіпанов, секретарем сільради Пустовара М.С.

Відповідно до протоколу сесії сільради від 04.05.1944 року- голова сільради Діброва С.І., секретар Пустовар М.С. (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 1, листи 2,6).

В актах про нанесену шкоду колгоспам німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками по Баштанській сільській раді за травень 1944 року сільським головою сільської ради зазначено «Степанов Василь Якович» (Підстава:Фонд 1894, опис 1, справа 26, листи 1-29).

Відповідно до протоколу сесії Баштанської сільської ради від 07.03.1945 року №4 голова сільради Сябро Н.М. (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 2, листи 1,9.)

За справою «Статистичний звіт про особовий склад сільради на 06.03.1945 року» - голова сільради Сябро Н.М. (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 10, лист 1).

Відповідно до протоколу сесії Баштанської сільської ради від 20.03.1947 року №3 голова сільради Шатній Федосій Іванович, 1989 року народження (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 11, листи 2).

Відповідно до протоколу сесії Баштанської  сільської ради від 06.01.1948 року 2 скликання №1, голова сільради Шатній Федосій Іванович, 1989 року народження (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 23, лист16).

Відповідно до протоколу сесії Баштанської сільської ради від 19.01.1950 №1, голова сільради Шаповалов Андрій Максимович, 1909 року народження, з 12.1947 року - депутат сільради (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 48, лист 1).

Відповідно до протоколу сесії Баштанської сільської ради від 27.02.1955 року - голова сільради Домарацький Степан Андрійович, 1909 року народження, освіта - 8 класів (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 88, листи 1 зворот, 2).

З історії Баштанської (Полтавської) сільської ради.

За документами Державного архіву Миколаївської області (мова та написання слів збережено за документами)

Полтавська сільська Рада обрана у січні 1920 року. Першим сільським головою був Пляка К.Ф. (Підстава: Історія міст і сіл Української РСР, Київ, 1971, листи 160, 162).

У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи Полтавської-Баштанської сільської Ради робітничих, червононоармійських та селянських депутатів з 1923 року.

До 1926 року селище  входило до складу Новобузького району.

У фонді Р-934 є протокол Полтавського сільського сходу громадян від 15 липня 1923 року  на якому  виступив голова сільської Ради робітничих, червоноармійських та селянських депутатів Самойленко Михайло Євстафійович (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 2, лист 6).

У жовтні 1923 року відбулися вибори до Полтавської сільради у наступних населений пунктах: Полтавка, Зелений Клин, Тарасівка, Красний Пахарь. Всього  55 членів сільради (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 2, лист 9,9 зворот.10). 

На засіданні сільради 22.10.1923 року, протокол №26, головою сільради обрано Самойленка Михайла Євстафійовича, секретарем Комарова Ємельяна Яковича. На цьому ж засіданні обрано представників сільради по селищах та артілях:

с.Тарасівка - Сова Ананій; с.Зелений Клин - Єсипенко Ал.; арт.«Нове життя» - Мірошниченко Євгенія; арт.«Маяк» - Прядко Михайло; арт.«Воля» - Руденко Нестор; арт.«Пробуждение», «Кр.Пахарь», «Кр.Поле» - Гайдук Михайло.

Обрано комісії сільської ради: земельна - голова Чайка Михайло; по благоустрою - Домарацький Григорій;  культурна - Руденко Просковія; санітарна - Іваненко Марко; налогова - Чаус Прокофій.

16.12.1923 року зборами громадян с.Полтавки, протокол №31, затверджено землевпорядником сільради Єрещенка, ветфельдшером Зайцева (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 2).

В документах сільради є протокол №17 загальних зборів громадян сіл Тарасівка, Зелений Клин, Зелений Яр, Зелений Гай, гр.Одинця та артілей «Воля», «Красний Пахарь», «Красне Поле» від 01.01.1924 року, на яких були присутны «466 душ та 8 представників від 800 душ населення» (збережено мову документу), відповідно до якого присутніми обрано «50 душ членів сільради і 16 душ кандидатів до сільради».

10.08.1924 року загальними зборами жителів села Полтака створено ячейку друзів дитинства в кількості 5 чоловік, яку очолила Змієвська Надія (Підстава: Фонд Р-934, опис2, справа 2).

У 1924 році членами Полтавської сільради було обрано 66 чоловік (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 7, лист 24).

24 лютого 1924 року земельна комісія сільради здійснює поділ землі по кутках у с.Полтавка таким чином:

  Кількість їдаків Необхідно землі, дес. Надано на неудобства, дес. Надано на дороги, дес. Знаходиться під усадьбами Необхідно землі під особистими господарствами, дес. Кількість землі за кутковими планами, дес.
1 1428  3213  85  13  131  3180  3351, 3/4
2  1335  3003, 3/2  45  12  120  29404  3995
3  1350  3060  22  6  107  5466, 1/4  5565
4  1230  2767, 1/2  70  17  112    
5  1235  2848, 1/4      591  17554  17589
6  6608  14868  229  48      

(Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 7).

У справі «Список особового складу Полтавської сільської ради на 1924 рік надано такі відомості:

Голова - Самойленко Михайло Євстахович - 27 років, освіта нижча, володіє українською та російською мовами, національність - українець, соціальний стан - службовець, голова сільради з 19.03.1923 - по призначенню, з 24.10.1923 по виборах, на громадській роботі  з 1917 року;

Секретар - Комаровський Ємельян Якович - 35 років, освіта нижча, володіє українською та російською мовами, національність - українець, секретар сільради по виборах з 1920 року;

Чорничко Григорій Н. - 26 років, освіта нижча, володіє українською та російською мовами, національність - українець, голова сільського комітету незаможних селян, обраний у 1924 році;

Теселько Григорій В. - 24 роки, незаможник, освіта нижча, володіє українською та російською мовами, національність - країнець, голова сільського комітету незаможних селян, обраний у 1924 році;

Руденко Хрисандр Павлович - 27 років, освіта нижча, володіє українською та російською мовами, національність - українець, голова сільського комітету незаможних селян, обраний у 1924 році (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 30).

У протоколі засідання сільської ради від 25.05.1925 року є відомості про склад сільської ради: голова Курдіяш Іван М.; секретар Комаров;

Члени президії: Курдіяш, Ємельянов, Цариковський Іван, Прядко Никифор, Жадан Іван, Москаленко Фіона, Чайка Михайло.

На цьому ж засіданні обрані секції; земельна - голова Никифорова Марія; фінансово-налогова - Тур Христина; по благоустрою і санітарна - Савельєв Борис; культурно-просвітницька - Теселько П.; опікунська частина - Небаба Федора. Уповноваженими сільської ради по кутках обрані :

1 куток - Свирса Олександр; 2 - Трибрат Мойсей; 3 - Гондилов Павло; 4 - Плужник ; 5 - Балан Микита (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 32, листи 4-6).

За статистичними відомостями на початок 1925 року у Полтавці працювали 1 валяльщик взуття; 3 майстра по ремонту взуття; 5 ковалів; 3 бондаря, 1 перетяжник, 1 маслобойня, 3 парові молотилки, 3 парові мельниці, 1 маслозавод (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 32, листи 40, 40 зворот).

Станом на 13.08.1925 року у селі проживало 6 206 жителів, налічувалось 1508 дворів, працювало 5 ковалів, 2 бондарі, 1 жестянщик, 2 портяжних майстри, 3 - взуттєвих майстри, 1 валяльщик, 1 парова маслобійня на 860 пудів обробітку, 3 парові млини, 4 вітряні млини, які виробляли 24950 пудів борошна.

Статистичні відомості за 1925 рік містять інформацію про наявність господарств, що мають коней ( двори): 

  1923 1924 1925
безлошадні 844 606 914
1 кінь 404 471 454
2 коні 251 253 106
3 коні 3 10 5

(Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 11, листи 54-56)

У справі «Списки по обліку особового складу на 12.1925 року» вказано персональні дані працівників сільської ради:

Чайка Михайло Власович - 30 років, освіта нижча, голова;

Комаров Омелян Якович - 38 років, освіта нижча, секретар;

Лихополь Варька М. - 21 рік, освіта нижча, діловод;

Свирса Опанас Іванович -28 років, зав.шкільною частиною №1, учитель, освіта середня;

Свирса Пріська Демидівна - 25 років, освіта вища, учителька;

Садовський Василь Фомич -25 років, освіта середня, учитель;

Садовська Олена Іванівна - 23 роки, освіта вища, учителька;

Мельник Олімпіада Григорівна - 34 роки, зав.шкільною частиною №2, учитель, освіта середня;

Семенова-Погоролева - 30 років, освіта середня, учитель;

Півень Олекса Григорович - 27 років, зав. шкільною частиною №3, освіта середня, учитель;

Самойленко Марія Іванівна - 46 років, учитель;

Шермеревич Костянтин Григорович - 48 років, зав.медичною частиною, освіта вища, лікар;

Ткачов Яків Васильович - 32 роки, освіта середня, помічник лікаря.

Яцкевич Лідія Сергіївна - 36 років, освіта середня, акушерка;

Балакієва Анна Василівна - 28 років, освіта середня, сестра милосердя;

Рижик Арсентій Якович - 41 рік, малограмотний, двірник;

Іванченко Просковія - 38 років, неграмотна, кухарка;

Халаміндик Катерина Кирилівна - 23 роки, малограмотна, санітарка;

Змієвська Харитина - 23 роки, малограмотна, санітарка (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 11, листи 54-56).

У довідці про соціально-економічний стан  ради та населених пунктів за 1925 рік Полтавської сільської ради є така інформація: 

«До Полтавської сільської ради обрано 70 членів, 7 кандидатів. Адміністративний центр - с.Полтавка. До складу входять села Тарасівка, Зелений Клин, Зелений Яр, Зелений Гай, пос.Одинець, сільгоспартілі Червоний Пахарь, Червоне Поле, Воля; хутори Ситченка, Савенка, Чигрина і Верби.

Проживає чоловіків - 3719, жінок - 4050, сімей - 1769, господарств - 1732, 33 господарства не мають хат. Бідняцьких господарств - 1532, середняцьких - 200, продано 300 голів худоби для придбання хліба.

Без худоби - 676 господарств, мають 1 корову - 383, 1 коня - 164 господарства, 1 корову і 1 коня - 410, 3 худоби - 140, 4 худоби і більше - 611 господарств. Обробляється 18200 десятин землі. Було засіяно озимою пшеницею 1389,25 дес., житом 1099 дес., ярою пшеницею 1334 дес., ярим ячмінем 936 дес. Посіяно 25 дес.вівса, 66 - проса, соняшника - 1654, пшона - 703.50 дес., баштанів - 462 дес. На 1926 рік посіяно озимої пшениці - 1529.50 дес., озимого жита - 1230.25 дес.

У господарствах жителів є 942 коня, 956 корів, 2 воли, 249 неробочих коней, 270 телят, 274 вівці. Працює 2 парових млина, 5 вітряних млинів, 5 кінних машин, 19 сіялок рядових, 80 сіялок розборних, 49 віялок, 3 гребки, 482 кургани, 510 пуккарів, 362 плуги, 11 дряпаків, 557 борон.

Протягом року виявлено 1407 душ голодуючих, яким роздано 960 пайків. За рік до сільради надійшло 878 клопотань та скарг. Відкрито 6 шкіл для малописьменних, взято на облік 1124 неписьменних, 282 - малописьменних, 842 - алограмотних. Працює 3 трудові школи, які відвідують 449 учнів. За кошти сільради придбано 149 букварів, 640 зшитків, 7 пляшок чорнила, 90 штук пер, 12 дюжин олівців (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 60, листи 82-85 зворот, 90).

В документах Полтавської сільської ради за 1926 рік є протоколи з виборів членів сільської ради  від 01.03.1926 року по дільницях:

Дільниця №1 -  висунуто - 24, обрано - 15 членів; дільниця №2 - обрано 13; дільниця №3 - обрано 14 членів; дільниця №4 - 10 членів; дільниця №5 - 13 членів; дільниця №6 (Тарасівка) - 4; дільниця №11 (Зелений Клин) - 5; дільниця №12 (Зелений Яр) - 2; №13 (Красний Пахарь, Воля, Одинець) - 2.

2.03.1926 року на засіданні Полтавської сільської ради обрана президія у складі Комарова О.Я., Прядка Михайла Власовича, Чайки Михайла Васильовича, кандидати до президії Балана Микити Артемовича, Змієвського Нестора Овсійовича. Обрані комісії сільської ради: земельна - 5 членів, голова Змієвський Н.О., адмінупорядкування і санітарна - 5 членів, голова Желізний І.М., культурно-освітня і охорони материнства та дитини - 5 чоловік, голова Змієвський Павло Якович; фінансово-господарська - 5 членів, голова Фощенко Антоніна Аполон; допомоги громадським організаціям - 5 чоловік, голова  Бродецька  Параскева (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 55, листи 22-25).

За статистичними даними на кінець 1926 року на території сільської ради було 1638 господарств, які мали 861 корову, 777 коней, в самій Полтавці було 1381 господарство, 706 корів, 596 коней (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 60, листи 29-30).

28.02.1927 року на засіданні сільської ради за результатами виборів обрано головою ради Бабича Гаврила Кузьмича, секретарем Комарова Омеляна Яковича, 58 членів сільради та 8 членів з дорадчим голосом, сільуправів: с.Зелений Яр - уденка П.П.; с.Тарасівка - Алєксєєнка Ф.В., с.Шевченко - Рижика Кузьму, с.Зелений Гай - Беребена Кондрата, хутір Одинець - Чигрина П., Зелений Клин - Ткачова З. 

12.03.1927 року обрані комісії сільради - земельна, адмінупорядкування та санітарна, культурно-освітня, охорони материнства та дитинства, фінансово-господарську, допомоги громадським організаціям (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 73, листи 10, 29-30).

У справі «Списки по обліку особового складу на 12.1927 року» вказано персональні дані працівнипрацівників  сільської ради:

Бабич Гаврило Кузьмич, голова сільради, 36 років, освіта середня, обирається до сільради 8-й раз;

Комаров Омелян Якович, секретар, 39 років, обирається до сільради 8-й раз;

Скідан  Гаврило Ксенафонтієвич  - голова сільради з 31.12.1927 року, 30 років, бідняк, обирається до сільради 4-й раз;

Змієвський Нестір Овсійович - 31 рік , освіта нижча, голова земельної комісії, обирається до сільради 5-й раз;
 
Прядко Михайло Власович - 40 років, освіта нижча, голова адміністративно-управлінської та санітарної комісії, обирається 7-й раз;
 
Свірін Панас Іванович, 28 років, освіта середня, голова освітньої комісії, обирається 2-й раз;
 
Змієвський Нестір Гаврилович - 40 років, освіта нижча, голова фінансово-господарської комісії, обирається 2-й раз;
 
Верба Яків Семенович - 21 рік, освіта нижча; голова комісії по допомозі громадським організаціям, обирається 2-й раз (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 9, листи 3-9).
 
24.04.1928 року сільська рада приймає рішення про будівництво парового млина у Баштанці  за кошти  самообкладання в сумі 10 тисяч карбованців (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 91, лист41).
 
За статистичними даними у 1928 році у Баштанській трудовій школі №3 навчалось 4 групи - 185 учнів: 99 дівчат, 86 хлопців,із них: 23 - діти бідняків, 58 - середняків, 4 - службовців. На початку навчального року прийнято 75 учнів (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 96, лист 22).
 
У протоколі засідання президії сільради від 01.01.1930 року головою сільради вказано Скідана Г.К.
 
На засіданні президії сільської ради від 10.02.1930 року заслуховується звіт виборчкому та обирається головою сільради Плужник Охрім, а 23.11.1930 року головою сільради обирається Шаповалов С.П., 1909 року народження, секретарем - Гуц Д. (Підстава: Фонд Р-934, опис 1, справа 107, лист 11, 102, 107).
 
Документи Баштанської сільської ради за 01.193 1-02.1944 роки не збереглися.
 
У протоколі наради голів колгоспів Баштанської сільради від 27.03.1944 року головою сільради вказано Стіпанов, секретарем сільради Пустовара М.С.
 
Відповідно до протоколу сесії сільради від 04.05.1944 року - голова сільради Діброва С.І., секретар  Пустовар М.С. (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 1, листи 2,6).
 
В актах про нанесену шкоду колгоспам німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками по Баштанській сільській раді за травень 1944 року сільським головою сільської ради зазначено «Степанов Василь Якович» (Підстава: Фонд 1894, опис 1, справа 26, листи 1-29).
 
07.07.1945 року сесією сільради головою обрано Сябро Н.М., секретарем сільради - Онищенко А.К., обрано комісії: бюджетна - 7 чол., голова Черненко Груня Михайлівна; оборонна - 4 чол., голова Славінська Анна Василівна; сільськогосподарська і з тваринництва - 7 чол, голова Гуц Єфросинія Арсентіївна; культурно-просвітницька і охорони здоров’я - 4 чол., голова Онищенко Анна К., торгово-кооперативна та громадського харчування - 4 чол, голова Тимошенко Марія Семенівна; з доріг та благоустрою - 3 чол., голова - Самойленко Віра Іванівна . 
 
24.05.1945 року на сесії  сільради секретарем ради обрано Каганеця Павло Іванович (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 9, листи 1, 3 зворот).
 
Відповідно до статистичного звіту про склад депутатів, обрання голови та секретаря сільради від 06.03.1945 року до Баштанської сільської ради було обрано 25 депутатів, із них 7 жінок, членів ВКП(б) - 9, ВЛКСМ - 2, вибуло до Червоної Армії - 5, вибуло з інших причин - 14. Станом на 01.01.1945 року : депутатів - 6, в тому числі :жінок - 5, членів ВКП (б) - 1, ВЛКСМ - 1 (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 10, листи 1, 1зворот).
 
У протоколі сесії сільради від 20.03.1947 року є рішення про обрання головою сільради Шатнього Федосія Івановича, 1898 року народження (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 11, лист 2).
 
1 сесією 2 скликання Баштанської сільської ради від 06.01.1948 року головою сільради обрано Шатнього Федосія Івановича, головами комісій сільради: Нємковський Михайло Шавельєвич - культурно-просвітницька; Сябро Н.Минович - бюджетна; Гриценко Трофим Іванович - по заготівлі; Гапон Федот Савелійович - по благоустрою.
 
26.01.1948 року секретарем сільради обрано «Ткацкую Е.И.» (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 23, лист 16).
 
1 сесією 3 скликання Баштанської сільської ради від 19.01.1950 року головою сільради обрано Шатнього Федосія Івановича, секретарям Каганця Павла Івановича, головами комісій сільради: Пляка Іван Євстафійович - бюджетно-фінансова; Нємковський Михайло Шавельєвич - культурно-просвітницька; Черненко Костянтин Романович - оптово-заготівельна; Шатній Дмитро Якович - по благоустрою, Степанов Олександр Олександрович - сільськогосподарська (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 48, лист 37, 37 зворот,38).
 
Відповідно до протоколу сесії Баштанської сільської ради від 19.01.1950 №1, голова сільради - Шаповалов Андрій Максимович, 1909 року народження, депутат сільради - з 12.1947 року (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 48, лист 1).
 
Сесії Баштанської сільської ради від 27.02.1955 року обрано головою сільради Домарацький Степан Андрійович, 1909 року народження, освіта - 8 класів; заступником голови Кірюхіна Михайла Івановича - 1911 року народження, освіта 7 класів; секретарем Желєзного Андрія Івановича - 1896 року народження, освіта 4 класи (Підстава: Фонд Р-934, опис 2, справа 88, листи 1 зворот, 2).
 
Про керівників Баштанської селищної та міської ради у 1955-2010 роках можна дізнатися у документах селищної та міської ради, які зберігаються у архівному відділі райдержадміністрації та міській раді.

Історичні факти

У червні 1920 року у с.Полтавка відкрито Будинок малютки (Підстава: Фонд Р-76, опис 1, справа 216, лист 4).

У 1920 році засновано волосна майстерня з ремонту сільськогосподарських машин та інвентаря. Майстерня мала ковальський, столярний,  бондарний цехи та цех по роботі з деревом. Працювало 26 чоловік (Підстава: Фонд Р-54, опис 1, справа 291, лист 9).

На підставі рішення зборів членів профспілки від 24.01.1924 року в селі організовано школу лікнепу.

Станом на 20.04.1924 року в селі було 326 батраків, із них: 96 - алограмотних, 145 - неграмотних, 85 - грамотних (Підстава: Фонд Р-850, опис 1, справа 7, листи 2, 20).

У травні 1927 року в селі обладнано кіноустановку (Підстава: Фонд Р-161, опис 1, справа 628, лист 164).

26.02.1926 року окрземвідділом у с.Полтавці  зареєстровано машинно-тракторні товариства «Прогрес», «Прямий шлях».

Машинно-тракторне товариство «Прямий шлях» обробляло 160,75 десятин землі, мало 1 сіялку, 1 косарку. В товариство вступили 13 членів. 

12.02.1928 року проведено перереєстрацію машинно-тракторних товариств «Червона Баштанка», «Своя праця», сільськогосподарського товариства по спільному обробітку землі «Прямий шлях»

Сільгоспартіль «Красний пахар №1» налічувала 15 членів, які обробляли 96 десятин землі. Артіль мала 5 коней, 5 корів, 1 плуг, буккоріів - 2, борон - 2, культиваторів - 2, сіялок - 2, віялок парових - 1 трактор - 1 (Підстава: Фонд Р-102, опис 1, справа 1615, листи 18, 21, справа 1086, лист 911, фонд Р-161, опис 1, справа 1150, листи  623-624, фонд 985, опис 1, справа 702).

14.05.1927 року президія Баштанського райвиконкому приймає рішення про відкриття у селі дитячих яслей (Підстава: фонд Р-161, опис 1, справа 438 лист 130).

У 1928 році у селі працювало 3 трудові школи, в яких навчалось 547 учнів, школа лікнепу, районна бібліотека, райсільбуд, райлікарня, аптека, ветлікарня, медична амбулаторія (Підстава: фонд Р-985, опис 1, справа 702).

19.01.1929 року на засіданні президії Баштанського райвиконкому прийнято рішення про створення машинно-тракторної колони. Окрвиконкомом була створена спеціальна комісія для організації, оформлення та розроблення статуту та умов роботи тракторної колони., надано 26 тракторів марки «Інтернаціонал», які  були виділені Миколаївській області. Зобов’язано негайно організувати курси трактористів, обладнати майстерні, гараж, склад мастильно-паливних матеріалів, виділити спеціаліста агронома (Підстава: фонд Р-939, опис 1, справа 89,93, листи 27,17).

Президія Баштанського райвиконкому 20.04.1929 року приймає рішення  про відновлення роботи театру у с.Баштанка, а 15.12.1929 року - про закладку парку у селищі (Підстава: фонд Р-161, опис 1, справа 797, лист 33, справа 803, лист 80).

10.02.1930 року у с.Баштанці проходив 3-й районний з’їзд незалежних селян (Підстава: фонд Р-1230, опис 1, справа 97, листи 13-16).

За статистичними даними  за 1929-1930 роки:

Млин у с.Баштанка виробляв валового продукту на 552 тис. рублів (Підстава: фонд Р-2133, опис 1, справа 2, лист 50).

Перша сільгоспартіль у с.Баштанка мала під садами 60 га.

Друга сільгоспартіль - 50 га. Об’єднаний «Баштанський кущ» мав під виноградниками 58 га (Підстава: фонд Р-102, опис 1, справа 2127, лист 123).

За документами Обласної комісії при виконкомі з обліку шкоди та злодіянь німецько-фашистських загарбників село Баштанка окуповане 12 серпня 1941 року. За роки окупації у селі розстріляно 48 чоловік, повішано 10 (за іншими джерелами - розстріляно і повішано 213 чоловік), вигнано на примусові роботи 475 осіб. Селище звільнене 9 березня 1944 року. У роки Великої Вітчизняної війни 126 жителям с.Баштанки завдано шкоди  на  4517950  карбованців, а саме:

Тур Марія Кирилівна - під час обстрілу знищено будинок, за вказівкою коменданта Рибіна забрано корову, згоріло зерно, мука - збитків на 55040 крб;

Пікуль Пелагея Микитівна - під час обстрілу знищено будинок, за вказівкою коменданта Рибіна забрано корову, згоріло зерно, мука - битків на 49000 крб;

Двірська М.Х. - збитків на 35490 крб.; Пляка Н.П. - 31020 крб. Смола В. - 24950 крб.; Смола М. - 18650 крб.; Гапішко І.Н. - 34803 крб.; Костенко С.Е. - 50400 крб., Трибрат О.С. - 85500 крб., Смола А.Л. - 28000 крб., Калиніченко Є.К. - 62400 крб. (Підстава:Фонд 1894, опис 1, справа 30).

Господарствам селища завдано втрат та шкоди :

Сільгоспартіль (колгосп) «Політвідділу» - на 2835474 крб., сільгоспартіль (колгосп)  ім.Сталіна - 4284637 крб., сільгоспартіль (колгосп) «Червона Баштанка» - 1114219 крб., сільгоспартіль (колгосп) «Комінтерна» - 5212759 крб., сільгоспартіль (колгосп) «Правда» - 4683293 крб., сільгоспартіль (колгосп)  ім.Чапаєва - 1498248 крб.

В актах про нанесену шкоду зазначено, що сільгоспартіль (колгосп) «Правда» заснована у 1929 році, у її складі 129 господарств, 267 працюючих, господарство обробляло 1682 га землі; сільгоспартіль (колгосп) ім.Чапаєва - 1929 року, господарств 80, членів артілі 182, землі - 1423 га; "Політвідділу" - 1930 року заснування, 225 господарств, 324 члени артілі, 2243 га землі; колгосп ім.Сталіна - 1930 року, 275 господарств, 514 членів артілі, 2986,21 га землі; колгосп «Червона Баштанка» - 1929 року заснування, 156 господарств, 280 членів колгоспу, 1398 га землі; колгосп «Комінтерна» - 1929 року, 302 господарства, 510 членів колгоспу, землі 2911 га (фотокопії 2 актів додаються) (Підстава:Фонд 1894, опис 1, справа.26, листи 1,  листи 5-27).

У газеті «Південна  правда» від 07.10.1945 року №192 є інформація, що у с.Баштанка установлено 105 радіоточок у будинках колгоспників та будується нова лінія на 500 радіоточок.

Історичний екскурс 

(За документами Державного архіву Миколаївської області 

У фонді «Миколаївський окрстатбюро», справа «Об образовании населенных пунктов, колличестве хазяйств, хазяйств, преодбладании национальностей, колличестве школ, сельбудов, интернатов, больниц, потребительских обществ, сельхозтовариществ и т.п. Поселенский бланк на 10.08.1923 года» є поселенський бланк на селище Полтавка, в який внесено наступна інформація: селище засноване у 1748 році, кількість господарств - 1498, проживає чоловічої статі - 3709, жіночої - 3731, населення - українці. Селище розташоване при «Куртиній балці». Через балку проходить гребля. У селі 6 ставків, 20 криниць, в тому числі 11 закритих, 15 криниць у степу, в тому числі 4 закритих. У селищі проводиться 3 ярмарки: Стретенська - 14 лютого, проходить 2 дні, продають скот, коней; Константинівська - 4 червня, 2 дні, продають скот, коней; Олександра Невського - 11 серпня, 3 дні, продають скот, коней.

У селищі  4 пасіки на 42 вулики, в тому числі 37 рамочних; 3 механічні мельниці на яких працює 27 робітників, 7 вітряних мельниць - 7 робітників, 1 маслобійня - 1 робітник, 2 кузні - 4 робітники. (фотокопія поселенського  бланку додається) (Підстава:Фонд Р-985, опис1, справа 946, лист 53, 53 зворот).

За планом с.Полтавки Херсонського повіту та губерні - с.Полтавка входить до складу Бугського уланського полку (Підстава:Фонд  1-2778, опис 1, од.зберігання 466).

За переписом 1859 року: Полтавка - волосне село, жителів 3032, українці, 377 дворів, є базари.

За переписом 1897 року - 6300  жителів обох статей, є церква, школа, лавки, щоденний базар, 2 ярмарки, в межах села зустрічаються поклади літографічного каменю (Підстава:«Россия. Полное географическое описание нашого края.т.14, лист 596, узд.Девриева, СПБ, 1910»).

За виданням «Список важнейших селений Херсонской губернии на 1898 год: Полтавка (Баштанка) Полтавская волость, волостное селение, ближе к городу, при пруде, дворов 702, жителів 2846, вера православная, церков при школе, имеется  железнодорожная станция, 12 лавок, базар по понедельникам, 2 ярмарки. В 8 верстах молитвенний дом, школа.

За виданням «Ремесла и промисли Херсонской  губернии, 1905» (листи 125, 126) - в с.Полтавці Херсонської волості ковальським ремеслом займалось 9 майстрів, взуттєвим - 5; столярно-плотницьким - 12, ткацьким - 30 майстрів. 

За адміністративно-територіальним поділом станом на 17.12.1926 року до складу Полтавської сельської ради входили: Полтавка (Баштанка), виселок Одинець, хутір Савенка, хутір Чигрина, сільськогосподарське товариство хутір «Товариш», хутір Верби, хутір-артіль «Воля», залізнична станція Горожани та залізничні будинки, виселки Зелений Клин, Зелений Яр, хутір-артіль «Красне Поле», хутір-артіль «Красний Пахарь».

Сільськогосподарські та промислові підприємства

Починаючи з 1922 року в селі Полтавка організувались товариства по спільному обробітку землі «Нове життя», «Воля», «Червоний Плугатар». У 1924 році в селі почала працювати сільгоспартіль «Веселий Гай». У 1924-1927 роках утворилися товариства по спільному обробітку землі «Незаможник», «Червоний трудовик», «Воля», «Прогрес», «Своя  праця» та інші.

У 1929 році товариства об’єднались у сільгоспартілі (колгоспи) «Політвідділу», «Сталіна», «Чапаєва», «Червона Баштанка», «Правда» та ім.Комінтерна.

На початок Великої Вітчизняної війни в селі працювали: сільгоспартіль (колгосп) «Політвідділу», сільгоспартіль (колгосп) ім.Сталіна, сільгоспартіль (колгосп) «Червона Баштанка», сільгоспартіль (колгосп) «Комінтерна», сільгоспартіль (колгосп) «Правда», сільгоспартіль (колгосп)  ім.Чапаєва.

У 1952 році у Баштанці із 5 колгоспів було утворено 4 - ім.Комінтерна, ім.Кірова, ім.Калініна, «Україна».

У 1957 році грошові прибутки колгоспу «Україна» складали близько 5 млн.руб. У 1955 році колгосп приймав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці, на якій отримав диплом 1-го ступеню та премію - 2 автомашини.

У 1958 році 4 колгоспи села об’єдналися у 2 - колгосп ім.Комінтерна та «Україна». У 1963 році колгосп «Україна» перейменовано у «Комуніст» (Підстава: Історія міст і сіл Української СРСР, Миколаївська область, листи 159,160.16, фонд 133, історична довідка, Фонд 1894, опис 1, справа.26, листи1, листи 5-27).

Колгосп «Комуніст»

Відповідно до наказу Держкомагропрому УРСР від 17 травня 1988 року, наказу Миколаївського агропромислового комітету від 2 червня 1988 року №132 «Об образовании агрофирмы – ордена «Дружбы народов» колхоза «Коммунист», рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Комуніст» від 4 серпня 1988 року, протокол №3, утворена агрофірма ордена «Дружби народів» колгоспу «Комуніст» (Підстава: Фонд 133, опис 1, справа 394, лист 6).

Рішенням загальних зборів членів агрофірми ордена «Дружби народів» колгоспу «Комуніст» від 2 лютого 1994 року, протокол №1, господарство реорганізоване у колективне сільськогосподарське підприємстов (КСП) агрофірми «Дружба народів». У документах постійного зберігання - протоколах загальних зборів та засідання правління , назва вказується - агрофірма колгоспу «Дружба народів» (Підстава: Фонд 133, опис 1, справа 452, лист 1).

Рішенням загальних зборів власників майнових та земельних паїв агрофірми «Дружба народів» від 28.02.2000 року, протокол №1, господарство припинило свою діяльність.

Документи постійного зберігання та з особового складу  господарства передано на державне зберігання (Підстава: Фонд 133. справа фонду, історична довідка).

Рішенням загальних зборів власників майнових та земельних паїв агрофірми «Дружба народів» від 28.02.2000 року, утворено самостійні сільськогосподарські товариства: сільськогосподарський виробничий кооператив (СГВК) «Дружба народів», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність (СТОВ) «Трудівник», СТОВ «Зоря», які є правонаступниками агрофірми «Дружба народів».

СТОВ «Трудівник» та «Зоря» рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2005 року та від 12.05.2005 року визнано банкрутами та припинено їх юридичну особу 09.06.05 та 27.05.05 (Підстава: Фонд 133, справа фонду, історична довідка до опису справ).

Колгосп ім.Комінтерна

Колгосп ім.Комінтерна, с.Баштанка Миколаївської області, розпочав свою діяльність у 1929 році.

Документи, підтверджуючі утворення колгоспу знищені у період окупації Баштанського району (1941-1944 роки).

Відновив діяльність колгосп ім.Комінтерна у березні 1944 року (Підстава: Фонд 134, історична довідка фонду).

Рішенням загальних зборів членів колгоспу ім.Комінтерна від 19 жовтня 1991 року, протокол №3, на базі господарства створено акціонерне товариство агрофірма ім.Комінтерна (Підстава:Фонд 134, опис 1, справа 252, лист 24).

Рішенням загальних зборів уповноважених членів акціонерного товариства агрофірми ім.Комінтерна від 12 жовтня 1993 року, протокол №3, на базі господарства створено колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) ім.Комінтерна, яке є правонаступником  колгоспу ім.Комінтерна (Підстава: Фонд 134, опис 1, справа 261, лист 14).