Головна Новини Учасникам АТО та членам їх сімей Доступ до публічної інформації Люди твої, Баштанщино Актуально! Добровільне об’єднання територіальних громад Запобігання проявам корупції

Аграріям на замітку

За даними обласної гідрометеослужби Баштанський район розташований в зоні ризикованого сухостепового напівпустинного типу. Основна кількість опадів за останні роки випадає в вигляді злив, іноді з градом, який в цьому році наніс шкоду посівам на території Добренської та Явкинської сільської ради. Великої шкоди землеробству в районі завдають повітряні та грунтові посухи, бездощові періоди тривають від 3 до 5 місяців.

За період від завершення збирання зернових колосових до грудня місяця 2014 року опадів було нижче норми, тому окремі площі озимих культур вийшли в зиму слабі і зріджені до 45 відсотків. Якщо в зимовий період не випадуть ефективні опади, стартові запаси будуть незадовільними. На даний час запаси вологи в метровому шарі складають від 20 до 40 мм.
 
Під урожай 2015 року посіяно озимих зернових культур на площі близько 57,7 тис. га. Ярий клин без урахування площ пересіву становить близько 40 відсотків від ріллі із структурі ярового зерного клину необхідно надати переваги менш енергомістким з коротким вегетаційним періодом ярим культурам, зокрема ячменю, гороху останніми роками площі посіву ярового ячменю зменшилось із-за постійних посух в весняно-літній період. Згідно досліджень останніх років виходять в лідери перевірені часом скоростиглі сорти Сталкер і Адапт, які в поточному році виколосились (20.05) і сформували врожай (22-27,7 ц/га) з достатнім відривом від них по врожайності сорти Галактик (-3,2 ц/га) Гетьман (-5,7 ц/га) Вакума (-3,6 ц/га).
 
Більше 20 ц/га в цьому році на окремих  площах отримали урожай гороху, який є найкращим попередником під зернові культури. В цьому році планується розширити площі посівів гірчиці. В деяких господарствах району в структуру посівних площ вводиться олійна культура Сафлор. Сафлор-засухостійка культура. Рентабельність даної культури складає близько 150 відсотків.
 
Головною олійною культурою в районі є соняшник, якою засівається близько 30 тис. га. Напротязі останніх років урожайність соняшнику з порівняно з 10 річним терміном повернення знизилось до 20 відсотків.
 
По результатах 10-річних дослідів встановлено, що в сприятливі і несприятливі за кількості опадів роки, безмінне вирощування соняшнику формує практично невисокий рівень врожайності до 10 ц/га.
 
Основна причина зниження врожайності соняшника при частих посівах на одному і тому ж полі є масове ураження шкідниками, особливо в попередні два останні роки - совка.
 
В осінній період 2014 року посіви озимих культур в значній мірі заселені мишовидними гризунами. На окремих полях кількість колоній шкідника досягає 30-40 шт. га. Враховуючи високу плодовитість мишей та несвоєчасне проведення боротьби з гризунами, приведе в весняно-літній період до масового розвитку гризунів і недобору урожаю. Придбати приманки - бактероденциду можна в м. Н-Одеса  0516 7213 96 (20 гр. приманка), крисолов принадау 1-2 пакета «Фосфіт» і т.д.
 
Добрива впливають на ценоз озимої пшениці  і є одним з важливих факторів, від якого залежать умови розвитку як рослин, так і шкідливих організмів. Всебічно обґрунтоване застосування добрив є дуже важливою передумовою оптимізації вирощування озимих культур. При ранньому  відновленні вегетації на добре розвиненних посівах , а це як правило посіви по доглянутих чорних парах, ранньовесняне підживлення недоцільне. Воно провокує додаткове кущіння і формування підгонів, що в кінцевому результаті стає основною причиною нераціонального використання елементів живлення з грунту та завжди дефіцитної вологи. В такій ситуації підживлення доцільно перенести на початок фази виходу в трубки (IVетап органогенезу) коли формується основи озерненості колоса.
 
Оптимальне азотне живлення на цьому етапі забезпечує виживання колосоносних стебел до цього четвертого порядку. Слід відзначити, що IV етап органогенезу- це критичний період у розвитку озимих по відношенню до елементів живлення, особливо  азотного та вологозабезпечення. Середню дозу азоту 40-60 кг/ га д. р. уточнюють від стану посівів та агрофону. Спосіб  підживлення вибирають в залежності від вологості грунту. На середньо та слаборозвинених посівах достатньо внести №35 д.р. на перерослих №45, частково зріджених(200-250 рослин (м.квадратних)  № 45-60.
 
За низьких запасів вологи в грунті внесення доз азотних добрив на посівах пшениці може призвести до негативних наслідків- створення великої надземної маси, яка швидко витратить обмежені запаси вологи і може «згоріти». При  вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні, забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза №20-30 Р 20-40 кг/га д.р. Азатно-фосфорно підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кориневої системи та ефективному кущіння. Спосіб внесення добрив-поверхневий та прикореневий залежить від строків, динаміки вологості  поверхневого шару грунту, розвитку рослин. При обмежених фінансових ресурсах коли немає можливості придбати мінеральні добрива і гербіциди, треба визначитись який із засобів інтенсифікації забезпечить кращий результат.

 
  Протокол наради при голові рда щодо АЧС від 15.08.2016
Формат: DOC | Добавлен: 22/08/2016 15:05:55
48Kb Скачать скачать