Баштанка » Новини
Українська | Русский | English
Головна Новини Герої не вмирають Учасникам бойових дій та членам їх сімей Планування роботи 2023 року Пробація району Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

Баштанщина - етапи адміністративно-територіального підпорядкування

03/04/2020

Роки змінюють людей, оцінку тих чи інших подій. Роки не можуть змінити задокументовані історичні факти та події, яким є підтвердження у вигляді архівних фондів, справ, документів.

На сьогодні у зв’язку зі змінами в нормативно-правових актах щодо місця народження, з метою виготовлення документів, які засвідчують особу, підтвердження місця проживання на певній території, збільшилась кількість звернень громадян з питань адміністративно-територіального підпорядкування, назв, перейменування населених пунктів Баштанського району. Це й спонукало мене зробити документальний екскурс з питання адміністративно-територіального устрою Баштанського (Полтавського) району.

21 липня 1774 року між Росією і Туреччиною укладено Кучюк-Кайнарджийський мирний договір, який завершив Шосту Російсько-турецьку війну 1768-1774 років. Згідно з ним, Туреччина визнавала незалежність Кримського ханства, протекторат Росії над Молдавією та Валахією, отримавши Велику і Малу Кабарду, Азов, Керч, Еникале і Кінбурн з прилеглим до нього степом між Дніпром і Південним Бугом , таким чином отримавши право російських кораблів на судноплавство в Чорному морі і протоках Босфор і Дарданелли.

З цього часу і почалася колонізація південних областей, які отримали назву Новоросія – Новоросійська губернія. Нинішня територія Миколаївської області входила до складу цієї  губернії.

У 1788 році в гирлі річки Інгул було розпочато будівництво міста Миколаєва, яке стало центром військового суднобудування.

З 1785 року землі сучасної Миколаївщині входили до Херсонського повіту.

08.10.1802 Сенатом прийнятий указ про розділення Новоросійської губернії на Миколаївську, Катеринославську та Таврійську. За цим же указом Миколаївська губернія складалась із 4 повітів: Херсонського, Єлисаветградського, Ольвіопольського і Тираспільського.

Проте Миколаївська губернія проіснувала недовго. Указом Сенату від 15.05.1803 губернське управління із Миколаєва переведене до Херсона, а Миколаївська губернія перейменована у Херсонську.

Проголошена 25.12.1917 Українська СРР отримала імперський поділ на губернії та повіти.

Після жовтневої революції були намагання ліквідувати старий адміністративно-територіальний устрій. В липні 1919 року було вирішено поділити Херсонську губернію на дві – Херсонську та Одеську. У зв’язку з наступом Денікіна реформа не була доведена до кінця.

Всі населенні пункти Миколаївської губернії до 1920 року входили до складу Херсонської.

Тільки 28.01.1920 Всеукрревком прийняв повторну постанову про поділ Херсонської губернії на Херсонську і Одеську. Центром Херсонської губернії стало місто Миколаїв.

В документа, що зберігаються в Державному архіві Миколаївської області, є відомості, які  відображають зміни адміністративно-територіального устрою і Полтавського-Баштанського району.

На підставі постанови Миколаївського губревкому від 14.02.1920 у складі губернії було створено Миколаївський повіт до складу якого увійшла Полтавська волость.

Постановою Президії ВУЦВК від 25.12.1920 Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську.

Станом на 23 березня 1921 року до складу Миколаївської губернії входили такі волості сучасного Баштанського району: Балацька, Громоклея-Архангельська, Горожанська, Добринська, Ефінгарська, Інгульська, Новопавлівська, Новополтавська,  Полтавська, Привольнянська, Явкинська.

21.10.1922 ВУЦВК прийнято постанову «Про адміністративно-територіальний устрій УРСР», якою Миколаївську і Одеські волості об’єднано в одну – Одеську. Повіти, які входили до складу Миколаївської волості увійшли до Одеської.

Постановою губвиконкому від 25 вересня 1922 року ряд волостей були об’єднані, в тому числі: Громоклея-Архангельска приєднана до Сухо-Єланецької, Горожанська до Антоновської, Ефінгарська до Новополтавської, Ново-Павлівська до Полтавської. Постановою губвиконкому від 22 листопада 1922 року Явкинська волость приєднана до Полтавської.

У березні 1923 року вступає в дію новий адміністративно-територіальний поділ. Волості іменуються округами (наголос на букві «у»). З 1923 по 1930 роки Миколаївська округа входить до складу Одеської губернії (округи).

Постановою ВУЦВК від 07.03.1923 утворено Привільнянський район.

У червні 1925 року скасовано підпорядквування і саму назву «губернії», округи перейшли у безпосереднє підпорядкування УРСР. Миколаївська округа складається з 9 районів, в тому числі Привільненський та Новобузький, до якого віднесено Полтавку та інші населені пункти.

За період 1923 по 1930 роки відбулися зміни у адміністративно-територіальному підпорядкуванню населених пунктів сучасного Баштанського району.

До складу Миколаївського району входили Добринська, Інгульська сільські ради; Новобузького-Горожанська, Ефингарська, Марївська, Мар’янівська, Новоолександрівська, Ново-Данцигська, Ново-Іванівська, Ново-Єгорівська, Ново-Павлівська, Ново-Петровська, Пісківська, Христофорівська, Новосергіївська, Полтавська та Явкинська сільські ради.

Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) та Ради Народних Комісарів (РНК) від 29 вересня 1926 року із сільських рад Новобузького, Привільнянського районів утворений, як самостійна адміністративна одиниця, Полтавський (Баштанський) район.

До складу Полтавського (Баштанського) району віднесені такі сільські ради: 1. Антоновська (передана із Привольнянського району); 2. Горожанська (передана із Новобузького району); 3. Добринська (передана із Миколаївського району); 4. Єрмолівська (передана із Привольнянського району); 5. Ефінгарська (передана із Новобузького району); 6. Кашперо-Миколаївська (передана із Привольнянського району); 7. Ленінська (передана із Привольнянського району); 8. Мар’янівська (передана із Миколаївського району); 9. Ново-Григорівська (передана із Новобузького району); 10. Ново-Єгоровська (передана із Новобузького району); 11. Ново-Іванівська (передана із Новобузького району); 12. Ново-Павловська (передана із Новобузького району); 13. Ново-Полтавська (передана із Новобузького району); 14. Ново-Сергіївська (передана із Новобузького району); 15. Полтавська (передана із Новобузького району); 16. Привольнянська (передана із Новобузького району); 17. Явкинська (передана із Новобузького району); 18. Ново-Бірзулівська (передана  із Привольнянського району відповідно до постанови адміністративної територіальної комісії від 14 листопада 1925 року); 19. Ново-Полтавська (передана із Новобузького району відповідно до постанови адміністративної територіальної комісії від 15 грудня 1929 року).

На час утворення Баштанського району до Привольнянського району входили такі сільські ради: 1. Антоновська (передана у Полтавський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 2. Базилевичеська (передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 3. Бубновська (виділена із Єланецького району (відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 09.09.1925), ліквідована, населені пункти відійшли до Антоновської та Ленінської сільради (відп.Пост.Окруж.адмін.тер.комісії від 06.03.1926); 4. Водянська (передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 5. Воронцовська (передана у Новоодеський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 6. Воссіяцька (передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 7. Єрмоловська (виділена із Привольнянсько-Єрмолівської сільради (відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 09.09.1925). Передана у Полтавський район (відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 8. Кашперо-Миколаївська (передана у Полтавський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 9. Ленінська (передана у Полтавський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 10. Мало-Дворянська (передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 11. Миролюбівська (передана у Новобузький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 12. Ново-Бірзулівська (утворена із Привільненської і Кашперомиколаївської сільрад відп.Пост. Окруж. адмін. тер. комісії від 14.11.1925. Передана у Полтавський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 13. Ново-Василівська (виділена із Малодворянської сільради відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 09.09.1925. Передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 14. Ново-Миколаївська І (передана у Новобузький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 15. Ново-Миколаївська ІІ (передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 16. Ново-Шмідтовська (передана у Новоодеський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 17. Ольгопольська (передана у Єланецький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 18. Привольнянсько-Бірзулівська (ліквідована, населені пункти відійшли до Привільненського району відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 19. Привільнянська (передана у Полтавський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 20. Привільнянсько-Єрмолівська (ліквідована, виділено із неї Єрмолівську сільраду відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 09.09.1925); 21. Софіївська (передана у Новобузький район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 22. Суворівська (передана у Новоодеський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926); 23. Сухо-Єланецька (передана у Новоодеський район відп.Пост. ВУЦВК та РНК УРСР від 29.09.1926).

Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7 лютого 1928 року село Полтавка перейменоване у Баштанку.

У 1930 році з метою укріплення районів була проведена нова адміністративно-територіальна реформа. Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 02.09.1930 були ліквідовані округа. Цією реформою було створено двоступеневу систему управління, а саме міста виділені в окрему адміністративну одиницю та райони. Всі вони були безпосередньо підпорядковані центру.

В 1930-1932 роках адміністративно-територіальний устрій Баштанського району складався із наступних сільських рад: Антонівська, Баштанська (Полтавська), Бармашовська, Горожанська, Добринська, Єрмолівська, Ефінгарська, Інгульська, Кашперо-Миколаївська, Лобріївська, Ленінська, Мар’янівська, Мар’ївська, Ново-Сергіївська, Ново-Бірзулівська, Ново-Григорівська, Ново-Данцигська, Ново-Єгорівська, Ново-Іванівська, Ново-Олександрівська, Ново-Павлівська, Ново-Петрівська, Ново-Полтавська, Пісківська, Привільнянська, Христофорівська, Явкинська.

Бармашівська, Інгульська, Лобріївська, Мар’ївська, Ново-Олександрівська, Ново-Данцигська, Ново-Петрівська, Христофорoвська сільські ради були приєднані до Баштанського району в результаті ліквідації Миколаївського району на підставі постанови ВУЦВК від 02.09.1930.

Постановою IV сесії ВУЦВК 12 скликання від 09.02.1932 на території України утворюють 5 областей, однією з яких є Одеська, до складу якої входить місто Миколаїв та 46 районів, у тому числі Баштанський.

Постановою ВУЦВК від 17.02.1935 на території Одеської області було створено 20 нових районів, в тому числі 6 районів, територія яких входить до складу сучасної Миколаївської області, серед них – Привольнянський район.

Відповідно до цією постанови до складу Привільнянського району входили такі сільські ради: 1. Антоновська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935р); 2. Горожанська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 3. Єрмолівська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 4. Інгульська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 5. Кашперомиколаївська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 6. Ленінська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 7. Лобрієвська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 8. Ново-Бірзулівська (передана з Баштанського  району  відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 9. Ново-Петрівська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 10. Ново-Полтавська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 11. Привільнянська (передана з Баштанського району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935); 12. Ганнівська (приєднана з Новобузького  району відп.Пост. ВУЦВК від 17.02.1935).

Постановою ЦВК СРСР від 22.09.1937 року «Про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької та Одеської областей», Одеську область було поділено на Одеську і Миколаївську. В Миколаївську область увійшли 3 міста обласного підпорядкування – Кіровоград, Миколаїв, Херсон і 38 районів - 29 районів із Одеської області і 9 районів із Дніпропетровської області.

Населенні пункти сільських рад Баштанського та Привільнянського району увійшли до складу Миколаївської області.

За період 1938-1946 років змін в адміністративно-територіальному устарою  Баштанського та Привольнянського районів не відбулося.

Окремою історичною сторінкою, яка потребує дослідження документів, що зберігаються в Державному архіві Миколаївської області, є адміністративний устрій та підпорядкування у роки окупації 1941-1944 років.

В період фашистської окупації територія Миколаївської області в її нинішніх межах була поділена між Німеччиною і Румунією. Західні райони були включені у Голтянський та Очаківський повіти румунського губернаторства Трансністрії, а райони, розташовані до сходу від річки Південний Буг, увійшли до генеральних округ «Миколаїв» і «Таврія».

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Миколаївської області» внесено зміни у назви населених пунктів:

Баштанський район

- Населені пункти Ефінгарської сільської ради – хутір Нейкарлсруе іменувати хутір Червона Зірка, село Ефінгар іменувати село Плющівка і Ефінгарську сільську раду – Плющівська.

- Село Новий Данціг іменувати село Виноградівка і Ново-Данцігську сільську раду – Виноградівська .

- Населені пункти Ново-Олександрівської сільської ради – селище третього відділу радгоспу «Баштанський» іменувати селище Радгоспне, селище другого відділу радгоспу «Баштанський» іменувати селище Перемога, селище центральної садиби радгоспу «Баштанський» іменувати селище Баштанське.

- Населені пункти Ново-Іванівської сільської ради – хутір Київський і хутір Травень вважати за один населений пункт, який іменувати хутір Київський.

- Населені пункти Христофорівської сільської ради – село Христофорівка і село Балацьке вважати за один населений пункт, який іменувати село Христофорівка».

Привільнянський район

- Хутір Чубарівка, Антонівської сільської ради, іменувати хутір Київський.

- Антонівську сільську раду, відповідно до назви її центру, іменувати Веселівська.

- Населені пункти Ганнівської сільської ради – село Ганнівка Перша іменувати село Ганнівка, село Ганнівка Друга іменувати село Мала Ганнівка.

- Населені пункти Інгульської сільської ради – село Інгулка і хутір Богданівка вважати за один населений пункт, який іменувати село Богданівка і Інгульську сільську раду – Богданівська .

- Хутір Штейнгут, Лобріївської сільської Ради, іменувати хутір Доброкам'янка.

- Лобріївську сільську раду, відповідно до назви її центру, іменувати Костичівська.

- Хутір Рено, Ленінської сільської ради, іменувати хутір Лисянка.

- Населені пункти Ново-Бірзулівської сільської ради – хутір Любарка Перша іменувати хутір Любарка, хутір Любарка Друга іменувати хутір Мала Любарка.

- Населені пункти Ново-Полтавської сільської ради – селище залізничної станції Ново-Полтавка іменувати селище Полтавка, селище технікуму іменувати селище Андріївка».

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21.01.1959 ліквідовано Привільнянський район. Територія району передана до складу Баштанського, Єланецького і Новобузького районів.

Станом 01.03.1960 до складу Баштанського району входили наступні сільські ради та населені пункти: Бармашовська (с.Бармашове); Баштанська (с.Баштанка, с.Зелений Клин, с.Зелений Яр, с.Червоний Плугатар, с.Шевченко); Богданівська (с.Богданівка, с.Стапанівка); Добренська (с.Добре, с.Ново-Братське, с.Ново-Єгорівка перша, с.Ново-Єгорівка друга, с-ще Явкине); Єрмолівська (с.Єрмолівка, с.Братське, с.Вільна Поляна, с.Ново-Олександрівка, с.Ново-Українка, с.Світлицьке); Кашперо-Миколаївська (с.Кашперо-Миколаївка, с.Катеринівка, с.Ново-Петрівка, с.Ново-Фонтанка); Костичівська (с.Костичі, с.Бобри, с.Доброкам’янка, с.Лобріївка, с.Онуфріївка); Ленінська (с.Леніне, с.Архангельське, с.Лисянка,  с.Максимівка, с.Михайлівка, с.Молдавка, с.Омелянівка); Мар’ївська (с.Мар’ївка, с.Виноградівка, с.Нове життя, с.Ново-Мар’ївка); Ново-Іванівська (с.Ново-Іванівка, с.Київське, с.Ново-Василівка, с.Старосолдатське); Ново-Олександрівська (с.Ново-Олександрівка, с-ще Баштанське, с.Григоро-Марївка, с-ще Лоцкине, с-ще Перемога, с-ще Радгоспне, с.Шарованка); Пісківська (с.Піски, с.Костянтинівка); Плющівська (с.Плющівка, с.Ново-Георгіївка, с.Отрадне, с.Робітник, с.Червона Зірка); Привільнянська (с.Привільне, с.Зелений Гай, с.Любарка, с.Мала Любарка, с.Ново-Бірзулівка, с.Ново-Горожене, с.Старо-Горожене, с.Свобода); Тарасівська (с.Тарасівка, с-ще Андріївка, с.Горожене, с.Ново-Горожене, с.Ново-Павлівка, с.Ново-Сергіївка); Христофорівська (с.Христофорівка, с.Добрянка, с.Добра Криниця, с.Мар’янівка, с.Червона Федорівка, с.Шевченко); Явкинська (с.Явкине, с.Червоний Став) сільські ради.

Відповідно до видання Виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих, 1960, «Адміністративно-територіальний устрій Миколаївської області станом на 01.01.1960» у Баштанському районі села Ново-Фонтанівка Кашперомиколаївської сільської ради та хутір Ново-Привільне Привільненської сільської ради об’єднані з селами Ново-Фонтанка та Ново-Бірзулівка цих же сільських рад.

Станом на 30.12.1962 до складу Баштанського району входили такі сільські ради: Баштанська, Богданівська, Добренська, Єрмолівська, Кашперо-Миколаївська, Костичівська, Ленінська, Марївська, Ново-Іванівська, Ново-Олександрівська, Пісківська, Плющівська, Привільнянська, Тарасівська, Христофорівська, Явкинська.

На підставі Указу Президії Перховної Ради УРСР від 30.12.1962 в січні 1963 року проведено укрупнення районів Миколаївської області – до Баштанського району приєднані сільські ради Березнегуватського району.

Протягом 1963-1965 років відбулися зміни в адміністративно-територіальному устрої Баштанського району.

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради від 08.04.1963 №160 с.Баштанку віднесено до категорії населених пунктів – селище міського типу, Баштанська сільська рада перетворена в Баштанську селищну раду.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.01.1965 проверено розукрупнення Миколаївської області – населенні пункти та сільські ради Березнегуватського  району вилучено зі складу Баштанського: Баштанська - до Баштанської селищної ради (Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 08.04.1963 №160); Білокриницька (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Березнегуватська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Висунська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Добринська; ЄрмолівськаІнгульськаКалузька (переданодо до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Кашперо-МиколаївськаКостичівська; Ленінська; Лепетихівська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Любомирівська (передано до складу Березнегуватського району Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 20.05.1963 №232); Маліївська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Мар’ївськаМурахівська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); НовоолександрівськаНовоіванівськаНовоочаківська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Новопавлівська (утворена у 1963 р. Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 08.04.1963 №160); Новосевастопольська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Новоукраїнська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Новохристофорівська (передано до складу Новобузького району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Пісківська; ПлющівськаПривольнянськаСергіївська (передано до складу Березнегуватського району відп.Указу Президії ВР УРСР від 04.01.1965); Тарасівська (перейменована у Новопавлівську Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 08.04.1963 №160); ХристофорівськаЯвкинська.

Відповідно до видання виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради «Адміністративно-територіальний устрій Миколаївської області станом на 01.01.1969» сталися такі зміни у складі населених пунктів Баштанського району.

Приєднані до інших населених пунктів: с.Добр’янка до с.Добра Криниця Христофорівської сільради; х.Кам’януватий до с.Новофонтанка Кашперо-Миколаївської сільради; с.Новоєгорівка друга - до с.Новоєгорівка Добренської сільради;  с.Новопривільне до с.Новобірзулівка Привільнянської сільради; с.Новотернівка до с.Єрмолівка Єрмолівської сільради;  с.Омелянівка до с.Михайлівка Ленінської сільради; с-ще Явкине до с.Добре Добренської сільради.

Виключені з адміністративно-територіального устрою у зв’язку з переселенням жителів: хутір Дарунок Ілліча Кашперо-Миколаївської сільради; с.Максимівка Ленінської сільради; с.Молдавка Ленінської сільради; с.Нововасилівка Ново-Іванівської сільської ради; с.Шевченко Христофорівської сільради.

Станом на 01.01.1972 до складу Баштанського району входили такі сільські ради та населені пункти: Баштанська селищна рада (смт Баштанка, с-ще Андріївка, с.Зелений Яр, с.Червоний Плугатар, с.Шевченко); Добренська (с.Добре, с.Ново-Братське, с.Ново-Єгорівка); Єрмолівська (с.Єрмолівка, с.Братське, с.Вільна Поляна, с.Новоолександрівка, с.Новоукраїнка,  с.Світлицьке); Інгульська (с.Інгулка, с.Степанівка); Кашперо-Миколаївська (с.Кашперо-Миколаївка, с.Катеринівка,  с.Новопетрівка, с.Новофонтанка); Костичівська (с.Костичі, с.Доброкам’янка, с.Лобріївка); Ленінська (с.Леніне, с.Архангельське, с.Лисянка, с.Михайлівка); Мар’ївська (с.Мар’ївка, с.Виноградівка, с.Нове життя, с.Новомар’ївка); Ново-Іванівська (с.Новоіванівка, с.Київське, с.Старосолдатське); Ново-Олександрівська (с.Новоолександрівка, с-ще Баштанське, с.Григоро-Марївка, с-ще Лоцкине, с-ще Перемога, с-ще Радгоспне, с.Шарованка); Новопавлівська (с.Новопавлівка, с.Горожене, с.Зелений Гай, с.Зелений Клин, с.Новогорожене, с.Новосергіївка, с.Тарасівка); Пісківська (с.Піски, с.Костянтинівка); Плющівська (с.Плющівка, с.Новогеоргіївка, с.Отрадне, с.Робітник, с.Червона Зірка); Привільнянська (с.Привільне, с.Зелений Гай, с.Любарка, с.Мала Любарка, с.Новобірзулівка, с.Новогорожене, с.Старогорожене, с.Свобода); Христофорівська (с.Христофорівка, с.Добра Криниця, с.Марянівка, с.Червона Федорівка); Явкинська (с.Явкине, с.Червоний Став).

Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 17 березня 1972 року у Баштанському районі об’єднані селища Баштанське і Лоцкине Новоолександрівської сільради в одне селище Лоцкине, селище Радгоспне і село Шарованку передано до складу Снігурівського району з підпорядкуванням Червонодолинській сільській раді, перенесено центр Новоолександрівської сільради в селище Лоцкине і сільраду перейменовану на Лоцкинську.

Приєднано до с.Костичі Костичівської сільради хутір Бобри, с.Онуфріївка, с.Омелянівка до с.Михайлівка Ленінської сільради.

Виключено з адміністративно-територіального устрою району у зв’язку з переселенням громадян с.Григоро-Мар’ївка Лоцкинської сільради, с.Мала Любарка Привільнянської сільради, с.Робітник Плющівської сільради, с.Червоний Плугатар Баштанської селищної ради.

Рішенням виконкому Баштанської районної ради від 16 лютого 1976 року, як самостійна адміністративна одиниця, утворена Новосергіївська сільська рада. До іі складу віднесені села Новосергіївка, Горожене, Зелений Гай, Новогорожене, Тарасівка, які були у підпорядкуванні Новопавлівської сільради. У цій сільраді залишились села Новопавлівка та Зелений Клин.

Станом на 01.04.1978 в районі налічувалось 61 населений пункт, які були підпорядковані 1 селищній та 16 сільським радам.

Протягом 1978-1987 років відбулися наступні зміни в адміністративно-територіальному устрою району:

- Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 27 травня 1980 року утворена Доброкриничанська сільська рада. До неї відійшли села Добра Криниця, Мар’янівка, Родніки, Червона Федорівка, які раніше були підпорядковані Христофорівській сільраді.

- Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради від 23.12.1980 с.Новобратське Добренської сільської ради зняте з обліку у зв’язку з переселенням жителів.

- Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради 21 жовтня 1985 року з Лоцкинської сільської ради вилучено с.Новоолександрівка та створена Новоолександрівська сільська рада.

- с.Братське Єрмолівської сільської ради зняте з обліку у зв’язку з переселенням жителів.

- с.Новогорожене – приєднане до населеного пункту та включено в смугу с.Старогорожене Привільненської сільської ради, с.Червона Федорівка Доброкриничанської сільради – до с.Марянівка.

Станом на 1 січня 1987 року в районі налічувалось 59 населених пунктів, які були підпорядковані 1 селищній та 19 сільським радам.

Указом Президії Верховної Ради від 11 березня 1987 року селище міського типу Баштанка – центр Баштанського району віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Нова назва – місто Баштанка Баштанського району Миколаївської області.

З 1988 року офіційних видань, що відображали зміни в адміністративно-територіальному устрою  Миколаївської області, не видавалось.

За період з 1988 року в документах міської, сільських рад зафіксовано наступні зміни в підпорядкуванні, територіальних межах та назвах населених пунктів району:

24 березня 1992 року утворено Старогороженську сільську раду з центром с.Старогорожене, яке раніше підпорядковувалось Привільненській сільській раді.

Постановою Верховної Ради України від 04.06.2016 №984-V111 «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» село Леніне Баштанського району перейменоване на село Лук’янівка, село Червона Зірка Плющівської сільської ради на село Шляхове.

Рішенням Баштанської міської ради від 09.09.2016 утворена Баштанська об’єднана територіальна громада шляхом приєднання до міської ради населених пунктів Добренської, Новоіванівської, Новопавлівської, Новосергіївської, Пісківської, Плющівської, Христофорівської та Явкинської сільських рад.

Відповідно до Постанови Центральної Виборчої Комісії від 07.10.2016 №437, 18 грудня 2016 року відбулися перші вибори до Баштанської міської об’єднаної громади (ОТГ).

Перша сесія міської ради нового скликання відбулася 28 грудня 2016 року.

На сьогодні адміністративно-територіально міській ради підпорядковані такі населені пункти Баштанського району: м.Баштанка, с-ще Андріївка, с.Зелений Яр, с.Трудове, с.Шевченко, с.Добре, с.Новоєгорівка, с.Новоіванівка, с.Київське, с.Старосолдатське, с.Новопавлівка, с.Зелений Клин, с.Новосергіївка, с.Горожене, с.Новогорожене, с.Зелений Гай, с.Тарасівка, с.Піски, с.Костянтинівка, с.Плющівка, с.Новогеоргіївка, с.Отрадне, с.Шляхове, с.Христофорівка, с.Явкине, с.Червоний Став.

Відповідно до Постанови Центральної Виборчої комісії від 20.04.2019 №846, 30 червня 2019 року відбулися перші вибори до Лоцкинської сільської об’єднаної територіальної громади (ОТГ). В результаті об’єднання Лоцкинській сільради адміністративно-територіально підпорядковані селище Лоцкине, селище Перемога та село Новоолександрівка.

З січня 2020 року Новоолександрівська сільська рада припинила свою діяльність.

Список використаних джерел:

1. Державний архів Миколаївської області (ДАМО), Довідка з історії адміністративно-територіальних змін на Миколаївщині 1920-1962 роки, Миколаїв, 1963

2. ДАМО, Хронологічна довідка про окупацію населених пунктів Миколаївської області і звільнення їх частинами Червоної Армії (1941-1944) 

3. Виконавчий комітет Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих, Адміністративно-територіальний поділ Миколаївської області, видання, Миколаїв, 1960

4. Виконавчий комітет Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих, Адміністративно-територіальний поділ Миколаївської області, видання, Миколаїв, 1962

5. ДАМО, Довідка з історії адміністративно-територіальних змін на Миколаївщині 1963-1974 роки, Миколаїв, 1975

6. Виконавчий комітет Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих, Адміністративно-територіальний поділ Миколаївської області, видання, Миколаїв, 1969

7. Президія Верховної Ради УРСР, Українська РСР, Адміністративно-територіальний поділ на 01.01.1972, Київ, 1973

8. Виконавчий комітет Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих, Адміністративно-територіальний поділ Миколаївської області на 01.04.1978, видання, Миколаїв, 1978

9. Президія Верховної Ради УРСР, Українська РСР, Адміністративно-територіальний поділ на 01.01.1979, Київ, 1979

10. Президія Верховної Ради УРСР, Українська РСР, Адміністративно-територіальний поділ на 01.01.1987, Київ, 1987

11. Виконавчий комітет Миколаївської обласної Ради народних депутатів, Адміністративно-територіальний поділ Миколаївської області на 01.01.1987, видання, Миколаїв, 1987

12. ДАМО, Довідка з історії адміністративно-територіальних змін на Миколаївщині 1937-2002  роки , Миколаїв, 2002

13. Історія міст і сіл  Української РСР, Миколаївська область, Київ, 1971

14. Історія міст і сіл  Української РСР, Миколаївська область, Київ, 1981

15. Архівний відділ Баштанської райдержадміністрації, документи фондів №381 «Баштанська міська ради та її виконавчий комітет», №392 «Виконавчий комітет Старогороженської сільської Ради народних депутатів», №397 Колекції «Документи з виборів депутатів сільських, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, міського голів у Баштанському районі».

У статті вказані назви населених пунктів, сільських рад так, як вони зазначені у виданнях.

Начальник архівного відділу Людмила ЧОРНА

Всі новини →