Головна Новини Люди твої, Баштанщино Запобігання проявам корупції Режим підвищеної готовності Інформація для користувачів з вадами зору

Надання правової безоплатної допомоги, як одна із державних гарантій забезпечення соціального захисту населення в Україні(порядок та критерії)

Стаття 59 КУ гарантує право кожного на правову допомогу та можливість її одержання безоплатно у випадках, передбачених законом.

Так, до 2 червня 2011 року, тобто до прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі по тексту – Закон), положення статті 59 КУ в частині можливості одержання правової допомоги безкоштовно були майже нереалізованими. З чого можемо зробити висновки, що прийняття цього Закону як таке стало найважливішим кроком у напрямі реалізації положень Конституції.
 
Однак слід зауважити, що це питання все ж було врегульоване у різних галузях права. Так, право на безкоштовну правову допомогу було передбачено ст. 45 КПК, а саме: передбачено випадки обов'язкової участі захисника у кримінальній справі. Згідно зі ст. 47 КПК безкоштовно запрошується захисник, як у випадках, визначених ст. 45 КПК, так і у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений чи підсудний не здатний оплатити його послуги.
 
Безумовно, прийнятий Закон України «Про безоплатну правову допомогу» зробить чинну систему безоплатної правової допомоги в Україні більш ефективною, оскільки положення цього Закону визначають зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, а також державні гарантії надання правової допомоги.
 
Відповідно до вищезазначеного Закону безкоштовна правова допомога – це правова допомога, гарантована державою, яка повністю або частково надається за рахунок держбюджету і місцевих бюджетів.
 
Законом передбачається створення взаємопов'язаних складових системи безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, диференційовано зміст права на первинну та вторинну безоплатну правову допомогу.
 
Окрім того, Закон надає вичерпний перелік послуг як первинної, так і вторинної правової допомоги, що надаватимуться особам, які потребують правової допомоги на безкоштовних засадах. Положення цього Закону також визначають органи та коло осіб, які надаватимуть правову допомогу. При цьому визначається порядок її створення, функціонування та фінансування, чітко встановлюється механізм отримання як первинної, так і вторинної правової допомоги.
 
Стаття 13 Закону встановлює та розкриває, які саме послуги надаватимуться особам, які мають на це право під час надання їм вторинної правової допомоги. Разом з тим детально встановлено коло осіб, які мають право на первинну та вторинну правову допомогу.
 
Порядок та критерії надання безоплатної  правової  допомоги   населенню  України
Положення Закону визначають коло суб'єктів, що надаватимуть первинну безоплатну правову допомогу (ст. 12), а саме:
• органи місцевого самоврядування;
• спеціалізовані установи, що надають безоплатну первинну правову допомогу;
• адвокати або інші фахівці у відповідній галузі права
та вторинну правову допомогу (ст. 15), до них відносять:
• центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
• адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом;
• адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
 
Статті 25 та 26 Закону визначать та конкретизують права та обов'язки суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
Адвокат, який надає безоплатну первинну та вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи тимчасово на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України «Про адвокатуру», іншими законами України. 
Разом з цим слід додати, що адвокат, інший фахівець у відповідній галузі права чи юридична особа приватного права, з якими укладено договір про надання первинної чи вторинної правової допомоги, зобов'язані надавати високоякісну допомогу в обсязі та у строки, визначені договором або Законом
 
Принципом залучення адвокатів до системи безоплатної правової допомоги має стати добровільна участь адвоката у наданні безоплатної правової допомоги та забезпечення належного рівня винагороди для адвоката.
 
Згідно з положеннями Закону. органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів безоплатної первинної правової допомоги з питань, віднесених до їхніх повноважень, зобов'язані надати такі послуги протягом тридцяти календарних днів із дня надходження звернення.
 
Згідно зі ст. 12 Закону порядок та критерії залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги затверджуються Міністерством юстиції України. Також п. 7 цієї статті встановлює, що органи місцевого самоврядування можуть залучати до надання безоплатної первинної правової допомоги адвокатів або інших фахівців у відповідній галузі права, а у п. 8 зазначено, що адвокат, інший фахівець у відповідній галузі права чи юридична особа приватного права, з якими укладено договір про надання первинної правової допомоги, зобов'язані надавати високоякісну допомогу в обсязі та у строки, визначені договором.
 
Як випливає з положень, викладених у ст. ст. 16 – 18 Закону, все, що стосується надання вторинної правової допомоги, в тому числі призначення та укладення договорів з адвокатами, належить до відання центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, причому п. 5 ст. 16 Закону встановлює, що повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.