2024 рік

Заходи по недопущенню отруєння пестицидами бджіл

 

До настання весняно-польових робіт, ще є достатньо часу який можна приділити для попередження отруєння бджіл -  це в першу чергу стосується самих пасічників. Адже саме від вашої організованої роботи буде залежати чи будуть виникати випадки отруєння бджіл та конфлікти між вами та сільськогосподарськими виробниками.

З настанням польових робіт виникають конфліктні ситуації по застосуванню пестицидів між сільськогосподарськими виробниками та пасічниками, тому хотілось нагадати всім сільськогосподарським товаровиробниками, фермерам, що всі обробки сільськогосподарських культур  хімічними засобами захисту рослин необхідно проводити  згідно з планом, узгодженим з органами місцевого самоврядування.

З метою усунення негативного впливу на галузь бджільництва від застосування пестицидів та агрохімікатів нагадую юридичним та фізичним особам, які застосовують засоби захисту рослин під час цвітіння медоносних рослин, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше ніж  за три доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10км від оброблених площ, письмовим повідомленням, а також через місцеву пресу. При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що їх будуть обробляти, назву препарату, метод його застосування, ступінь і строки токсичної дії препарату та вказати щодо строку ізолювання бджіл.

Але по даному пункту виходячи з особливостей застосування пестицидів виникають запитання, що робити коли пестициди необхідно застосувати терміново? Єдиним і реальним методом сповіщення пасічників про застосування отрутохімікатів є мобільний зв’язок.

Обробки сільськогосподарських культур проводити тільки  у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Не допускати знесення пестицидів на сусідні квітуючі медоноси  та культури. Швидкість вітру при цьому повинна бути не більше ніж 3-4 м/с.

Не допускати попадання пестицидів на територію пасіки при внесенні пестицидів авіаційним методом. Висота польоту літака повинна бути мінімальна. Застосовувати пестициди безпечні для бджіл, як правило це 3 та 4 класу токсичності. Використовувати засоби захисту рослин, що пройшли державну реєстрацію і включені в перелік дозволених до застосування в Україні. Не можна перевищувати норму використання препарату та збільшувати концентрацію робочого розчину.  

Пасічники в свою чергу  повинні зареєструвати свої пасіки в сільській (селищній) раді чи ОТГ із зазначення кількості бджолосімей та точного місця розташування, отримати ветеринарно-санітарний  паспорт на пасіку та утримувати бджоли без інфекційних захворювань  (в паспорті повинні бути щорічні відмітки проте, що бджоли є здорові і не мають інфекційних хвороб), під час кочівлі до медоносів пасічникам необхідно звернутись з проханням  в письмовій формі по розміщення пасіки в сільську  раду або ОТГ, до керівника підприємства або фермера на території якого ви збираєтесь розмісти пасіку, вказавши точне місце розташування пасіки кількість бджолосімей, термін перебування і залишити контактний номер телефону та надавши копію ветеринарного – санітарного паспорта, що пасіка здорова від інфекційних хвороб, якщо цього документу немає голова ОТГ, сільської ради, керівник господарства має законні підстави відмовити пасічнику в розміщенні пасіки на його території, щоб в подальшому не допустити конфліктних ситуацій. Лише після отримання письмового дозволу можна вивозити свою пасіку на медозбір на території інших населених пунктів та господарств. Найкращим способом було б заключення договору на запилення с/г культур.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва, та статті 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.

Якщо стався випадок загибелі бджіл  від отруєння пестицидами то на протязі 24 годин необхідно створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та  відібрати проби для дослідження. Відбирають проби бджіл (400 – 500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Зразки відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100 – 200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі. Кожний відібраний зразок супроводжується актом відбору, а також відбираються контрольні зразки. 

До складу комісії входять: представник господарства, що проводило застосування пестицидів, представник сільської (селищної) ради, ОТГ або депутат, представники Держпродспоживслужби – з ветеринарії, контролю за обігом засобів захисту рослин та санітарно-епідеміологічного контролю, власник пасіки та свідки для засвідчення факту загибелі бджіл.

Всі відібрані зразки рекомендується направляти разом з супровідною, актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел.: (044) 243 37 54 та 243 37 55), Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України (Київська обл., Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 7, тел.: (044) 526- 45-02 та 527-89-43) для проведення досліджень. Дані аналізи платні і проводяться за рахунок замовника. Термін доставки проб не повинен перевищувати 1 – 2 доби. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину. 

При виявленні випадку загибелі бджіл  від отруєння пестицидами повідомляти ветеринарних фахівців за телефонами:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-55-25); 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ.

---

Зміни до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

Постановою КМУ від 01.06.2023 № 549 внесено зміни до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою КМУ від 24.03.2021 № 305.

Зокрема, абзац другий підпункту 2 пункту 15 викладено в такій редакції: «У закладах дошкільної освіти допускається організація кейтерингу».

Доповнено Порядок пунктом 151 такого змісту:

Технологічними моделями організації харчування є:

1) базова кухня, харчоблок якої повинен бути оснащений зонами для отримання та зберігання сировини, первинної обробки сировини, зони теплової обробки та основного приготування, зони видачі готових страв, миття столового посуду та кухонного інвентарю, а також усім необхідним обладнанням та інвентарем відповідно до вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів;

2) опорна кухня, що передбачає доставку готової гарячої їжі в термоізоляційних боксах. Загальний час з моменту приготування, транспортування та видачі не повинен перевищувати дві години. Харчоблок опорної кухні повинен бути оснащений усіма необхідними зонами, обладнанням та інвентарем ідентично до моделі “базова кухня” та додатково зоною фасування і упакування готової гарячої їжі, окремим входом/виходом для доставки їжі до прилеглих закладів та зонами повернення, миття та зберігання тари для доставки їжі.

При цьому харчоблок отримувача послуг повинен бути забезпечений такими зонами: приміщенням для недовготривалого зберігання термобоксів, зоною роздаткової лінії в обідньому залі та зоною миття та зберігання столового посуду. Усі процеси приготування, транспортування, зберігання та видачі готових страв, а також обладнання та інвентар повинні відповідати вимогам санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремим показникам якості харчових продуктів;

3) фабрика-кухня, що передбачає приготування, шокове охолодження готової їжі, зберігання та транспортування всієї продукції на всіх технологічних етапах в безпечному середовищі за температури від 3 °С до 5 °С. Доставка готової їжі здійснюється в герметичних гастроємностях та термоізоляційних боксах.

Харчоблок отримувача послуг повинен бути забезпечений такими зонами: зоною приймання та зберігання охолодженої продукції, зоною для розігріву готової продукції, оснащеною пароконвекційною піччю, зоною роздаткової лінії в обідньому залі та зоною миття та зберігання кухонного посуду та інвентарю.

Період з моменту приготування до моменту видачі готової страви споживачу не може перевищувати 24 години. Усі технологічні етапи приготування оператором ринку: охолодження, зберігання, транспортування та видача готової їжі, повинні відповідати вимогам санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремим показникам якості харчових продуктів.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Баштанського районного управління ГУ Держпродспоживслужби   в Миколаївській області

 Отруєння  грибами: профілактика та перша допомога.

 ПАМ"ЯТКА

Профілактика отруєння пестицидами та мінеральними добривами.

 (для суб’єктів господарювання, які зберігають та застосовують пестициди, агрохімікати та  мінеральні добрива)

  В організм людини отрутохімікати можуть потрапити через шлунково- кишковий тракт, органи дихання, шкіру. Можливе потрапляння під час обприскування рослин, аерозольної обробки насіння. Незалежно від ступеня отруєння отрутохімікатами, необхідно дотримуватися наступного алгоритму дій: 1.Залиште місце, де було застосовано пестициди; зніміть одяг, який міг просочитися токсичною речовиною. 2.У разі потрапляння пестицидів на шкіру терміново проведіть дезінфекцію, протерши уражені ділянки будь-яким кислотно-лужним розчином (нашатирний спирт, перекис водню, хлоргексидин). 3.Якщо отрутохімікати потрапили в шлунково-кишковий тракт, промийте шлунок з додаванням адсорбенту (активованого вугілля, содового розчину). Через 10-15 хвилин прийміть сольовий розчин (30 гр. солі)

Основні шляхи профілактики отруєнь пестицидами і мінеральними добривами:

• дотримання норм, правил та інструкцій з охорони праці при роботі з ними;

• застосування засобів колективного та індивідуального захисту робітників;

• суворе дотримання інструкції з агротехніки, кратності обробок посівів і норм витрати хімічних препаратів;

• проведення хімічних обробок на необхідній відстані від населених пунктів, скотарень, водойм при дозволених швидкостях вітру;

• витримування термінів останньої обробки рослин до збору врожаю;

• застосування тільки дозволених препаратів, що пройшли державну реєстрацію i включені в Перелік препаратів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного продажу населенню.

  Баштанське районне управління ГУ ДПСС в  Миколаївській області

Чому  неможна  палити  сухе  листя   та  траву, яка є альтернатива. 

Українці полюбляють навесні та восени спалювати листя, суху траву та інші рослинні рештки. Такі люди переконані, що цим вони покращують родючість ґрунту. Зокрема, палії вважають це способом "прогріти" ґрунт, удобрити його попелом. Вони переконані, що через це на випалених ділянках трава начебто з'являється швидше та росте краще. Однак усе це – міфи. Насправді спалювання трави і листя тільки шкодять родючості ґрунту.

Пам’ятайте, спалюючи суху траву та рослинні залишки, ви:

ОТРУЮЄТЕ ПОВІТРЯ

Дим від спалювання трави подразнює очі, має неприємний запах, може викликати алергії. Спалюючи траву у населеному пункті, ви спалюєте солі важких металів, що осіли на рослинах - такий дим отруйний. До того ж, у купках сухої трави і хмизу часто є сміття, зокрема і небезпечне для спалювання, наприклад, пластикові пляшки, поліетилен. На забруднених радіонуклідами територіях у повітря з вогнем і димом потрапляють радіоактивні речовини, які вітром переносяться на значні відстані. 

У сільській місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи летючі токсичні органічні і неорганічні сполуки. При випалюванні трави вздовж автодоріг відбувається забруднення повітря важкими металами.

ВРАЖАЄТЕ СВОЄ ЗДОРОВ'Я ТА ЗДОРОВ'Я СВОЇХ РІДНИХ

Разом з димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали: діоксини, бензопірени та різноманітні карцерогенні сполуки. Це провокує загострення хронічних хвороб (астма, бронхіт, тонзиліт) та виникнення нових (в тому числі й онкологічних) захворювань.

ЗАПОДІЮЄТЕ ШКОДУ ГРУНТУ І ЗЕМЛІ

Висока температура знищує мікрофлору ґрунту, що збіднює його склад і порушує його структуру. За нормальних умов залишки трави й листя перегнивають, утворюють гумус і підживлюють ґрунти.  Випалювання сухої рослинності, стерні посилюють процеси водної та вітрової ерозії земель. Це призводить до деградації ґрунтів.

ПОШКОДЖУЄТЕ РОСЛИНИ

Знищуються молоді пагони рослин, насіння, корені майбутньої рослинності, так що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Пошкоджується прикоренева частина дерев, що може призвести до їх хвороб і загибелі.

ЗНИЩУЄТЕ ПТАХІВ І ТВАРИН

Вогнем знищуються гнізда птахів, таких як: польовий і лісовий жайворонки, чайка, очеретяна і звичайна вівсянки, крижень, очеретянка тощо. Також знищуються тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки й лялечки, а також сонечка, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Те, що для людей суха   непотрібна трава, для інших живих істот – житло, притулок, їжа, будівельний матеріал для житла.

ЩО  РОБИТИ  З  СУХИМИ  ЛИСТЯМ, ТРАВОЮ І  БУРЯНОМ? 

Опале листя, суху траву і бур’яни не паліть, а компостуйте. Коли листя перегниває, то стає добривом і до ґрунту повертаються всі необхідні для родючості речовини. Для виготовлення компосту не потрібні якісь особливі знання чи зусилля. Так, можна підготувати спеціальний резервуар чи просто викопати яму збоку подвір’я чи городу, помірно зволожувати рештки рослин та забезпечити туди доступ повітря.

На компостну купу можна складати кухонні рослинні відходи, бур’яни, скошену траву, листя, коріння рослин, солому, тонкі гілки, гній. Правильно приготований компост не матиме неприємного запаху. Він перетвориться на якісне природне добриво та потішить гарним урожаєм.

Зауважимо, що опале листя – ласощі для дощових черв'яків, вони перетворюють ґрунт на гумус. Тож опале листя можна просто закопати в саду і воно стане безкоштовним добривом. Окрім того, сухим листям можна вкрити троянди, неморозостійкі багаторічні рослини, декоративні чагарники.

Якщо Ви стали свідками спалювання сухої рослинності,то повідомте поліцію (поліція зобов’язана прийняти виклик, приїхати на   місце злочину і скласти протокол), сфотографуйте порушення.

Бережіть  довкілля! Здорове довкілля – здорова нація.

Баштанське районне  управління ГУ ДПСС в  Миколаївській області

ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ПЕСТИЦИДАМИ: ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ

 Сучасне сільське господарство неможливо уявити без використання пестицидів та агрохімікатів. Особливо широко в народному господарстві застосовуються хімічні засоби захисту рослин. Хімічний метод захисту рослин простий, доступний, надійний та ефективний для підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров’ю людини.

Неконтрольоване застосування пестицидів створює вагому еколого-гігієнічну проблему внаслідок підвищення ризику захворювання всього населення. В організм людини отрутохімікати можуть потрапити через органи дихання, шкіру, шлунково-кишковий тракт та викликати певні порушення його життєдіяльності, тобто гострі або хронічні отруєння. Щоб уникнути прикрих випадків отруєння необхідно суворо дотримуватись правил поводження із пестицидами.

На даний час в Україні поводження з пестицидами та агрохімікатами регламентовано законами України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про бджільництво», Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні і доповненнями до нього, ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та ДСП 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України».

Використання пестицидів в окремих галузях народного господарства, у колективних та індивідуальних садах і городах, а також продаж їх населенню повинні здійснюватися тільки згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», який постійно доповнюється.

В період проведення весняно-польових робіт надходить багато скарг від населення щодо забруднення об’єктів довкілля внаслідок застосування суб’єктами господарювання пестицидів на полях поблизу житлових садиб. Погіршення екологічної ситуації переважно пов’язане з недотриманням окремими сільськогосподарськими підприємствами вимог чинного законодавства при застосуванні агрохімікатів.

Відповідно до вимог санітарного законодавства, не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства повинна сповіщати населення про місця, строки і методи застосування пестицидів. При обробках медоносних рослин, фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин,  зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки  попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться в радіусі до десяти кілометрів. Щоб уникнути випадків масового отруєння бджіл, необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства, зокрема, громадяни які утримують та розводять бджіл повинні зареєструвати свої пасіки, також повідомляти органи місцевого самоврядування, управління Держпродспоживслужби про заплановане місце розташування (кочівлю) пасіки. У радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Інформацію про проведення хімічної обробки необхідно доводити до населення за допомогою засобів масової інформації (радіо, преса), інформуванням місцевих адміністрацій, органів місцевого самоврядування, асоціацій фермерів, бджолярів, тощо, а також розміщенням об’яв у місцях масового доступу населення (дошках об’яв, автобусних зупинках, біля магазинів і т.п.).

Звертаємо увагу власників господарств, що санітарно-захисна зона між оброблюваним об’єктом та житловою забудовою повинна бути при наземному обприскуванні не менше 300 м, а при використанні вентиляторних оприскувачів – 500м. Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10:00) і вечірні (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °С. Протягом доби після внесення пестицидів та агрохімікатів заборонено перебувати на оброблених ділянках.

При застосуванні пестицидів за допомогою авіації необхідно суворо витримувати санітарно-захисні зони від ділянок авіахімічних обробок до інших об’єктів (населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, пасік, джерел водопостачання, тощо. За три доби до початку проведення авіаційних обробок замовник робіт повинен здійснити запобіжні заходи згідно з вимогами ДСП 382-96.

Забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами (усіх груп токсичності) сільськогосподарських, лісових та інших земель, які розташовані ближче 5 км від місця постійного розташування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників та інших); 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, що вживають без термічної обробки (цибулі на перо, селера, кріп, огірки, помідори, суниця, малина, тощо), садів, виноградників та місць проведення сільськогосподарських робіт.

Пам’ятайте! Неправильне використання хімічних засобів захисту рослин може стати причиною отруєнь. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких.

 ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ПЕСТИЦИДАМИ:ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

З метою профілактики отруєнь пестицидами, особам, які працюють з агрохімікатами, та керівникам сільськогосподарських підприємств  слід проводити наступні профілактичні заходи:

• механізувати виробничі процеси, які виключать безпосередній контакт працівників з токсичними речовинами;

• при застосуванні пестицидів по можливості заміняти токсичні речовини на менш токсичні або нетоксичні;

• використовувати пестициди суворо за призначенням, відповідно до інструкції;

•  витримувати терміни застосування пестицидів і безпечні терміни збору врожаю;

• допускати до роботи з токсичними речовинами працівників лише в спецодязі, індивідуальних засобах захисту органів дихання, очей та шкіри;

• дотримання працівниками правил особистої гігієни (після виконання робіт -ретельне миття з милом рук та інших відкритих ділянок тіла, полоскання порожнини рота);

• чітко виконувати правила техніки безпеки під час зберігання та використання токсичних речовин;

• ретельно обробляти одяг, у якому працювали(витрусити і випрати в розчині мила чи прального порошку, соди);

• не допускати дітей на оброблені пестицидами ділянки, не проводити обробку в їх присутності, не зберігати отруту в пляшках з-під напоїв, які приваблюють дітей, ретельно ховати отруту в місцях, недоступних для дітей;

• не обробляти рослини пестицидами після дощу та при сильному вітрі, бо вони можуть потрапляти на сусідні ділянки, в житлову зону;

• проводити санітарний інструктаж і навчання працівників з безпечних методів використання токсичних речовин;

• надавати спеціальне дієтичне харчування з лікувально-профілактичною метою, яке повинно містити продукти, які послаблюють вплив отрути, підвищують опірність організму до дії токсичних хімічних речовин.

• пестициди і агрохімікати в торговій мережі  повинні  реалізуватись в заводському пакуванні, мати маркування та відповідні супровідні документи;

При перших ознаках гострого отруєння (головокружіння, чхання, кашель, задишка, блювота, біль в животі та інше) слід негайно припинити роботу і звернутись в найближчу лікувальну установу для отримання кваліфікованої медичної допомоги.

Пам’ятайте! Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність для Вашого здоров'я. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких.

Організація та облаштування зон санітарної охорони джерел та об’єктів питного водопостачання

Населення Баштанського району забезпечується водопостачанням за рахунок поверхневих та підземних вод (свердловини). За результатами аналізу стану водопостачання на території району в якості джерел централізованого водопостачання населених пунктів використовуються свердловини (або артезіанські свердловини). Під час здійснення державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері забезпечення населення питною водою, виявлено порушення вимог санітарного законодавства стосовно відсутності розроблених та погоджених проектів зон санітарної охорони (далі - ЗСО) джерел водопостачання.
Кожна свердловина є фактичними «воротами» до підземних вод, через які може відбуватися їх забруднення, як мікробіологічними, так і хімічними чинниками, що призводить до погіршення якості підземних вод. З метою забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки та охорони водозаборів від випадкового або навмисного забруднення джерел водопостачання (свердловин), незалежно від форм власності або відомчої підпорядкованості встановлюються ЗСО, для забезпечення особливого режиму охорони вод, що передбачено Законом України «Про питну воду та питне водопостачання»(далі ЗУ «Про питну воду»), Водним кодексом України, Земельним кодексом України.
Правовий режим в межах ЗСО визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1998 № 2024, відповідно до статті 93 Водного кодексу України.
Керуючись статтею 93 Водного кодексу України, межі ЗСО водних об’єктів встановлюються органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, територіальними органами Держпродспоживслужби, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше областей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Мінрегіону та за погодженням Держпродспоживслужби, Мінекоенерго, Держгеокадастром, Держводагентством, Держгеонадрами та відповідними органами місцевого самоврядування.
Усі водозабори повинні мати обладнання для систематичного контролю відповідності об’єму фактичної подачі води проектній потужності водозабору та дозволи на спеціальне водокористування.
Основна мета зон санітарної охорони – охорона джерела водопостачання від забруднення. Розробка проекту зон санітарної охорони проводиться на основі діючих Державних будівельних норм України (ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.).
Вони організовуються в складі 3 поясів:
І пояс (суворого режиму), який включає територію розташування водозабірних споруд, майданчиків всіх водопровідних споруд і водопідвідного каналу;
Другий і третій пояси (обмежень і спостережень), які включають територію, яка призначається для охорони джерел водопостачання від забруднення.
ІІ пояс - зона обмежень, що охоплює територію, в межах якої може здійснюватись бактеріальне забруднення підземних вод;
ІІІ пояс - зона спостережень на території, в межах якої може статись хімічне забруднення підземних вод.
Для водопровідних споруд, розташованих поза другим поясом ЗСО, а також для санітарної охорони водоводів передбачають санітарно-захисні смуги. У кожному з трьох поясів ЗСО, а також у межах санітарно - захисної смуги, відповідно до їх призначення, слід встановлювати спеціальний режим та визначати комплекс заходів, спрямованих на недопущення погіршення якості води, відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди».
Проект зон санітарної охорони передбачає комплекс заходів, спрямованих для захисту від забруднення всієї області живлення водоносного горизонту.
Однак, першочерговий і найсуворіший комплекс охоронних заходів необхідний безпосередньо на ділянках використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання, оскільки забруднення поблизу водозабору може швидко вплинути на якість води, яка відбирається, порушити умови водозабезпечення і викликати інші небажані наслідки.
Згідно з вимогами розділу 15 «Зони санітарної охорони» ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди», межі першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання слід встановлювати від одиночної водозабірної споруди (свердловина, шахтний колодязь, каптаж тощо), або від крайніх водозабірних споруд, розташованих у групі, на відстані: для захищених водоносних горизонтів - 30 м; для недостатньо захищених – 50 м.
Територія першого поясу ЗСО повинна бути спланована для відводу поверхневого стоку за її межі, озеленена, огороджена і забезпечена постійною охороною. Оголовок свердловини повинен бути розташований в герметичному павільйоні, який надійно захищає свердловину від зовнішнього забруднення та доступу сторонніх осіб. В обов’язковому порядку свердловина повинна бути обладнана водозабірним краном для можливого відбору води з метою здійснення виробничого лабораторного контролю.
Для водозабірних споруд, розташованих на території об’єкта у сприятливих санітарних, топографічних та гідрогеологічних умовах, на якій неможливе забруднення ґрунту та підземних вод, розмір першого поясу ЗСО допускається зменшувати, але вони повинні становити не менше ніж 15 м та 25 м відповідно.
До захищених підземних вод відносяться води з напірних і безнапірних водоносних шарів, що мають у межах всіх поясів зони суцільну водонепроникну покрівлю, яка виключає можливість місцевого живлення з розміщених вище недостатньо захищених водоносних шарів.
Межа другого поясу ЗСО підземного джерела водопостачання повинна визначатись гідродинамічними розрахунками з урахуванням часу просування мікробного забруднення.
Межа третього поясу ЗСО підземного джерела водопостачання визначається розрахунком, коли враховується час проходження хімічного забруднення води до водозабірної споруди, який повинен бути більше прийнятого терміну експлуатації водозабірної споруди, але не менше ніж 25 років.
Для діючих водозаборів, навколо яких є невитриманий 1-й пояс ЗСО, проект ЗСО розробляється спеціально.
Для діючих водозаборів централізованого питного водопостачання, які не мають встановлених зон санітарної охорони, їх проект слід розробити додатково.
Організація зон санітарної охорони навколо джерел водопостачання передбачає розроблення проектів землеустрою щодо їх встановлення згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до статті 34 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства.
Проект зон санітарної охорони повинен передбачати основні санітарні заходи стосовно призначення кожного поясу зон санітарної охорони з метою усунення та попередження можливості забруднення води джерел централізованого водопостачання та водопровідних споруд.
Таким чином, у разі відсутності, на теперішній час, визначених та організованих, відповідно до вимог чинного законодавства, зон санітарної охорони для свердловини, власнику (балансоутримувачу) підземного джерела необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування, про виділення земельної ділянки та розробки проекту землеустрою щодо визначення зон санітарної охорони. Після винесення відповідного розпорядження про виділення, з урахуванням генерального плану населеного пункту, земельної ділянки, можна звертатися до проектної організації з приводу розробки проекту зон санітарної охорони. Проектант здійснює розрахунки зон ЗСО, межі поясів визначають на карті.
Основні вимоги до складу проекту визначені ДБН В.2.5-74:2013«Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди». Розроблений проект необхідно погодити відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері дотримання санітарного законодавства.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері питного водопостачання несуть відповідальність за порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, в тому числі за порушення режиму охорони, господарської чи іншої діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання.
Вимогами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого водопостачання покладається:
у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання або балансоутримувачів свердловин;
у межах другого та третього поясів зон - на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.
Пам’ятайте! Один із чинників якості питної води є дотримання режиму санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого водопостачання.


Баштанське районне управління ГУ ДПСС в Миколаївській області 

Карантинні обмеження знято

29 березня проведено позачергове засідання Державної надзвичайної протиепізотичної комісії при Баштанській районній військовій адміністрації, на якому були розглянуті питання про оголошення благополучними по грипу птиці типу А субтипу Н5N11 та скасування карантину з визначених територій, у зв’язку з виконанням комплексу ветеринарно-санітарних заходів та відповідно до Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці затвердженої наказом Міністерства АПК та продовольства України від 17.10.2011 року № 547.

Карантинні обмеження знято з:

- території частини узбережжя річки Інгул біля с. Софіївка на території Регіонального ландшафтного парку «Приінгульський»;

- території вулиць Сковороди, Чкалова, Одеська міста Новий Буг;

- території підсобного некомерційного господарства гр. Скорого М.В. (вул. Шкільна, 1, с.Кавказ, Березнегуватської селищної ради).

У зв’язку з погіршенням епізоотичної ситуації щодо грипу птиці в Баштанському районі та країні в цілому, Владислав Дмитрів, голова ДНПК при Баштанській районній військовій адміністрації зауважив те, що користувачам мисливських угідь було б доцільно проводити обходи територій навколо водойм, місць кочівлі та гніздування дикої птиці на предмет виявлення трупів дикої птиці, хворої або підозрілої в захворюванні на грип птиці. Також уважно та свідомо потрібно віднестися до даного питання і мешканцям приватних домогосподарств району.

При виявленні загибелі птиці або підозри захворювання птиці на грип терміново повідомляти ветеринарних фахівців:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області - телефони: 096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-55-25; 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ - телефони: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ.

 ЩО РОБИТИ У РАЗІ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

 В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких — радіаційна аварія. Радіаційне ураження може виникнути внаслідок зовнішнього опромінення, зовнішнього забруднення радіоактивними матеріалами, вдихання радіоактивних речовин, споживання забрудненої радіацією води чи продуктів, її проникнення через шкіру, або веденням радіологічних матеріалів у тканини організму.

       Найперше правило — слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.

      Тож як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію?

  Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

— Зайдіть в укриття, підвал або всередину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

— Заберіть всередину домашніх тварин.

— Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.

— Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.

— Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.

— Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

    Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

— Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.

— Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.

— Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварин.

— Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.

Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

— Одягніть чистий одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду?

— Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

— Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання. Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

— Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

— Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері.

— Перед відкриттям контейнерів з харчовими продуктами та використанням кухонного інвентаря протріть вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

 Пам'ятайте основні правила безпеки та бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких!

  Баштанське районне управління   Головного управління

Держпродспоживслужби   в Миколаївській області

 Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє

Наказом Національного органу стандартизації ДП “УкрНДНЦ” від 25 березня 2024 року № 98  було прийнято Кодекс усталеної практики 4:2024 “Настанова з проєктування при будівництві приміщень харчоблоків закладів дошкільної та загальної середньої освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку відповідно до моделей організації харчування”, який набирає чинності з 01 травня 2024 року  та застосовуватиметься при проєктуванні приміщень харчоблоків закладів дошкільної освіти та закладів загальної середньої освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту приміщень харчоблоків таких закладів незалежно від їх форм власності та підпорядкування.

 Кодекс визначає загальні підходи до проєктування приміщень для організації харчування відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

Затвердження Кодексу – важливий крок для реалізації реформи шкільного харчування, оскільки він є одним із кроків виконання пункту 11 стратегічної цілі №2 Стратегії реформування системи шкільного харчування щодо відновлення та модернізації харчоблоків із застосуванням новітніх технологій, підвищенням енергоефективності та дотриманням принципів системи НАССР. 

 Хвороба брудних рук.

 Ротавірус – це вірусний збудник, який викликає гострий гастроентерит (розлад шлунково-кишкового тракту). Ротавірусні інфекції є найпоширенішою причиною діареї у дітей.

        Симптоми захворювання на ротавірус часто проявляються вже на другий день після інфікування. Початок зазвичай гострий.

        Основні симптоми ротавірусної інфекції включають сильний пронос, блювоту, лихоманку та зневоднення. Для організму дитини вони можуть становити небезпеку.

        Із метою попередження поширення ротавірусної інфекції важлива гігієна, наприклад, регулярне миття рук, миття іграшок тощо. Ротавірус – це «хвороба брудних рук», інфекція переважно передається через фекально-оральний механізм передачі. Зазвичай це відбувається через забруднені руки або через вживання зараженої ротавірусом їжі чи води.

       Рідше вірус може передаватися при чханні або кашлі, а також через поверхні, наприклад, дверні клямки (ручки) та іграшки, де вірус здатен зберігатися. Власне, тому вологе прибирання та обробка поверхонь є дуже важливою.

       Найчастіше зараження відбувається взимку та навесні. Вірус легко поширюється серед дитячих колективів (дитячий садок, школа), а іноді й серед дорослих. Після того, як дитина інфікується вірусом, потрібно близько двох днів (інкубаційний період), щоби захворіти. Прояви захворювання – блювота і діарея можуть тривати від трьох до восьми днів.

       В основі запобігання розвитку ротавірусу лежать гігієнічні заходи, спрямовані на виключення попадання в організм вірусу водним, харчовим та побутовим шляхом.

Профілактика ротавірусу включає:

• дотримання правил гігієни;

• вживання й використання для побутових потреб тільки чистої води;

• ретельне миття й обробку продуктів.

        При виникненні в дитячих установах групових захворювань ротавірусом, проводять карантинні заходи протягом 5 днів з моменту ізоляції останнього хворого. Нагляд за контактними особами проводять протягом 7 днів.

  Баштанське  районне  управління  ГУ ДПСС

 в Миколаївській області  

Заходи по недопущенню отруєння бджіл пестицидами

З настанням польових робіт виникають конфліктні ситуації по застосуванню пестицидів між сільськогосподарськими виробниками та пасічниками. Хотілось нагадати всім сільськогосподарським товаровиробниками, фермерам, що всі обробки сільськогосподарських культур хімічними засобами захисту рослин необхідно проводити згідно з планом, узгодженим з органами місцевого самоврядування.

 

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин під час цвітіння медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж  за три доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблених площ, письмовим повідомленням, а також через місцеву пресу. При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що їх будуть обробляти, назву препарату, метод його застосування, ступінь і строки токсичної дії препарату та вказати щодо строку ізолювання бджіл.

 

Обробки сільськогосподарських культур проводити тільки  у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Не допускати знесення пестицидів на сусідні квітуючі медоноси та культури. Швидкість вітру при цьому повинна бути не більше ніж 3-4 м/с.

 

Не допускати попадання пестицидів на територію пасіки при внесенні пестицидів авіаційним методом. Висота польоту літака повинна бути мінімальна. Застосовувати пестициди безпечні для бджіл, як правило це 3 та 4 класу токсичності. Використовувати засоби захисту рослин, що пройшли державну реєстрацію і включені в перелік дозволених до застосування в Україні. Не можна перевищувати норму використання препарату та збільшувати концентрацію робочого розчину.  

 

Пасічники в свою чергу  повинні зареєструвати свої пасіки в сільській (селищній) раді чи ОТГ із зазначення кількості бджолосімей та точного місця розташування, отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку та утримувати бджоли без інфекційних захворювань  (в паспорті повинні бути щорічні відмітки про те, що бджоли є здорові і не мають інфекційних хвороб). Під час кочівлі до медоносів пасічникам необхідно звернутись з проханням (в письмовій формі) про розміщення пасіки в сільську  раду або ОТГ, до керівника підприємства або фермера, на території якого ви збираєтесь розмісти пасіку. В зверненні необхідно вказати точне місце розташування пасіки, кількість бджолосімей, термін перебування, залишити контактний номер телефону та надати копію ветеринарного – санітарного паспорта, що пасіка здорова від інфекційних хвороб. Якщо цього документу немає голова ОТГ, сільської ради, керівник господарства має законні підстави відмовити пасічнику в розміщенні пасіки на його території, щоб в подальшому не допустити конфліктних ситуацій. Лише після отримання письмового дозволу можна вивозити свою пасіку на медозбір на території інших населених пунктів та господарств. Найкращим способом було б заключення договору на запилення с/г культур.

 

 

Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва, та статті 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.

 

Якщо стався випадок загибелі бджіл  від отруєння пестицидами то на протязі 24 годин необхідно створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та  відібрати проби для дослідження. Відбирають проби бджіл (400 – 500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Зразки відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100 – 200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі. Кожний відібраний зразок супроводжується актом відбору, а також відбираються контрольні зразки. 

 

До складу комісії входять: представник господарства, що проводило застосування пестицидів, представник сільської (селищної) ради, ОТГ або депутат, представники Держпродспоживслужби – з ветеринарії, контролю за обігом засобів захисту рослин та санітарно-епідеміологічного контролю, власник пасіки та свідки для засвідчення факту загибелі бджіл.

 

Всі відібрані зразки рекомендується направляти разом з супровідною, актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел.: (044) 243 37 54 та 243 37 55), Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України (Київська обл., Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 7, тел.: (044) 526- 45-02 та 527-89-43) для проведення досліджень. Дані аналізи платні і проводяться за рахунок замовника. Термін доставки проб не повинен перевищувати 1 – 2 доби. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину. 

 

При виявленні випадку загибелі бджіл  від отруєння пестицидами повідомляти ветеринарних фахівців за телефонами:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-55-25); 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ.

---

Як  попередити  захворювання  паразитозами?

  Паразитози - це захворювання людини, які викликаються паразитами (гельмінтами та найпростішими).  Відомо більше трьохсот паразитів, які викликають захворювання. Найбільш поширеними є: ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, дирофіляріоз, токсокароз, трихінельоз, теніози, малярія, лейшманіоз, лямбліоз, криптоспоридіоз, шистосомоз та ін.

Перебування глистів в організмі людини завжди шкідливо відбивається на здоров’ї. В залежності від локалізації в організмі паразитів людини (печінка, легені, кишківник, м’язи, та інші органи) відмічаються і різні клінічні прояви паразитологічних захворювань. Глисти пошкоджують цілісність тканини органів, можуть закрити просвіт кишки (аскариди), виділяють отруйні речовини, що знижує апетит, особливо у дітей. У хворих спостерігаються нудота, блювота, безсоння, зниження працездатності та ін. Люди, інвазовані гельмінтами, частіше хворіють різними інфекційними хворобами і важче переносять їх. В організмі людини можуть паразитувати різні представники гельмінтів: круглі черви (аскариди, волосоголовці, гострики, трихінели та ін.), ціп’яки (свинячий, бичачий, ехінокок та ін.), сисуни (фасціола, опісторхоз та ін.) Назва захворювання залежить від назви паразитуючого гельмінта.

Клінічні прояви гельмінтозів різноманітні: від гострих до стертих і малопомітних в перші дні захворювання. Це пов`язано з тим, що необхідний певний час, щоб з маленького яйця гельмінта виріс дорослий статевозрілий паразит або личинка,  наприклад, від кількох місяців до років: для аскариди 2-3 місяці; волосоголовців 1-1,5 міс.; гостриків 3-4 тижні; бичачого ціп’яка 2-4 міс.; ехінокока 1-2 роки. Тривалість життя глистів в організмі людини також різна і залежить від своєчасного звертання хворого до лікаря, якості проходження диспансеризації, періодичних медоглядів, дотримання правил особистої гігієни, громадської профілактики, технології приготування їжі (особливо з м`яса, риби, свіжих овочів, фруктів та інших продуктів харчування).

В організмі людини гельмінти можуть зумовити широкий спектр патологічних змін. Найчастіше паразитози видають себе зниженням апетиту, імунітету, частими респіраторними захворюваннями, алергією, порушенням травлення, нервовими розладами, анемією, болями в м’язах, тощо. Уражені гельмінтами діти вередливі та плаксиві, перебірливі у харчуванні. 

Відомо, що попередити виникнення будь-якого захворювання набагато легше, ефективніше і дешевше, ніж проводити лікування хвороби.

Пам’ятайте, позбутися від гельмінтів один раз і назавжди - неможливо! Адже зараження відбувається постійно: через контакт з тваринами; контакт з екскрементами; воду і їжу;, недотримання правил особистої гігієни.

Найчастіше зараження гельмінтами відбувається в теплу пору року, тому щорічну профілактику і людям, і всім домашнім тваринам - краще проводити восени. Для профілактики краще застосовувати комбіновані антигельмінтики, що діють на всі види паразитів, але слід пам’ятати, що підібрати найоптимальніший варіант в кожному конкретному випадку повинен лікар.

Єдиним способом обмежити чисельність паразитів є профілактика!

Загальні заходи, спрямовані на боротьбу з гельмінтозами, повинні включати:

• проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення;

• проведення медико-санітарних заходів (масове обстеження населення, виявлення інвазованих, їх дегельмінтизація);

• проведення санітарно-гігієнічних заходів (організація централізованого водопостачання; заборона вживати для пиття, купання та господарсько-побутових потреб води з джерел, які могли піддаватися зараженню);

• контроль за забоєм худоби, ветеринарна експертиза на м’ясокомбінатах, ринках;

• дотримання технології приготування рибних і м’ясних страв;

• дотримання санітарно-гігієнічного режиму в місцях проживання  (стежити за чистотою тіла, житлових і службових приміщень; попередження забруднення зовнішнього середовища людськими фекаліями та інше);

• диспансеризацію дегельмінтизованих.

Лікування гельмінтозів не є загальним та легким, адже для окремого гельмінта дієві різні медикаментозні препарати, а в деяких випадках курс лікування необхідно повторити через декілька тижнів. Тому приймати ліки самостійно не слід, лікування повинен призначити лікар. 

Бережіть себе і своє здоров’я! Дотримуйтесь  профілактичних  заходів, правил   особистої  гігієни, що  суттєво  знизить ризик  зараження гельмінтами.

 Баштанське    районе    управління

 Головного  управління  Держпродспоживслужби

в Миколаївській області