Головна Новини Учасникам АТО та членам їх сімей Доступ до публічної інформації Люди твої, Баштанщино Запобігання проявам корупції

Почесні громадяни м.Баштанка

АЛЬТЗІЦЕР Аркадій Володимирович, народився 16 квітня 1925 року в м.Дніпропетровськ.  В  1941 році закінчив 8 класів. 

На його долю випали голод, війна і післявоєнна розруха.

Його старший брат і сестра з перших днів війни пішли на фронт. Мати з Аркадієм були евакуйовані в Казахстан, де працювали на заводі. Через рік Аркадія направляють до Воронезького училища зв’язку, яке теж було евакуйоване.    

Достроково, через 4 місяці,  відправляють його на фронт. В цей час під Саратовом з 7 листопада по 20 грудня 1942 року формується 23-й танковий корпус. Саме з ним і пов’язаний  ввесь воєнний шлях  Аркадія Володимировича Альтзіцера.  Він брав участь  у звільненні Сталінградської, Ростовської, Луганської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської (м.Баштанка), Одеської областей, Молдавії, Румунії, Угорщини, Австрії та Чехословаччини. Мав поранення, але щоразу повертався в свій корпус. 

Аркадій Володимирович Альтзіцер до 1952 року служив в лавах Радянської Армії. А після служби працював на заводі ім. Ворошилова і заочно навчався. З 1961 по 2003 рік Він викладав технічні науки в Дніпропетровському хіміко-механічному технікумі. 

Альтзіцер А.В. приймав активну участь у ветеранському житті. Аркадій Володимирович друкував свої спогади у багатьох засобах масової інформації.

Як виняток, 9 травня 2011 року, останньому визволителю 23-го танкового корпусу Альтзіцеру Аркадію Володимировичу, який визволяв наше рідне місто в березні 1944 року і саме за звільнення  селища Баштанка, був нагороджений орденом Червоної Зірки, йому присвоєно  звання «Почесний громадянин міста Баштанка» (рішення міської ради від 29 квітня 2011 року № 6). 

Альтзіцер А.В. пішов із життя у 2011 році.


БАЛДУК Михайло Андрійович народився 4 лютого 1924 року в селі Баштанка в селянській сім’ї. До війни закінчив Баштанську середню вечірню школу. В роки окупації працював їздовим в колгоспі ім.Сталіна. 
 
В 1944 році Михайло Андрійович був мобілізований Баштанським РВК на війну. В складі ІІІ-го Українського фронту, 27-ї стрілкової дивізії. 18-го окремого автополку, дослужився до старшини. Автомеханіком з боями визволяв Україну, Молдавію, Румунію, Болгарію, Угорщину, Чехословаччину. 
 
День Перемоги Він зустрів у Празі. Михайло Андрійович служив у армії по червень 1948 року.
 
Після демобілізації працював на різних посадах: від шофера до керівника МКДС. У 1959 році був обраний сільським головою.
 
За свою роботу має безліч грамот та подяк, медаль «Ветеран праці».
 
За участь у Великій Вітчизняній війні нагороджений орденом «Вітчизняної війни» 1-го ступеня, медаллю «За відвагу», орденом «Вітчизняної війни», медалями «Захисник вітчизни», «За взяття  Будапешту», «За взяття Праги», «За перемогу над Німеччиною», «медаль  Жукова» та багатьма ювілейними.
 
Активний член ради ветеранів.  Приймає активну участь в  ветеранському русі, бере участь у громадському житті міста та району, є активним учасником  хору ветеранів при районному Будинку культури.
 
Частий гість у Баштанській гімназії та школах міста, де виступає перед шкільною молоддю з військово-патріотичного виховання.   
Балдуку Михайлу Андрійовичу, учаснику бойових дій Великої Вітчизняної війни, бувшому сільському голові, який вніс вагомий особистий внесок у розвиток територіальної громади міста Баштанка та сіл Баштанської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Баштанка» (рішення міської ради від 13 вересня 2011 року № 6).

МАРКОВСЬКИЙ Семен Михайлович народився 26 листопада 1939 року в місті Одеса в сім’ї службовців. Після початку Великої Вітчизняної війни разом з матір’ю був евакуйований у м.Ката-Курган  Узбецької республіки, де проживав до 1947 року.
 
У 1947 році сім’я переїхала до міста Миколаєва, де з 1948 по 1958 рік Семен Михайлович навчався в школі. У 1958 році був призваний до лав Радянської Армії, а в 1961 році, після демобілізації, вступив до Миколаївського педагогічного інституту ім. В.Г.Белінського на факультет фізичного виховання, анатомії та фізіології людини. Після завершення навчання у 1965 році був направлений на роботу у Баштанський район.
 
Пропрацювавши рік в Баштанській школі №1, йому було запропоновано посаду завідуючого оргвідділом комсомольських організацій Баштанського райкому комсомолу, згодом, у 1967 році, Марковський С.М. – перший секретар райкому комсомолу, в подальшому - завідуючий відділом пропаганди і агітації райкому Компартії України.    
 
З 1972 року по 1980 рік працював в системі народної освіти Баштанського району. За активне сприяння у будівництві нового великого спортзалу і створенні на його базі дитячої спортивної школи, та узаконення її роботи, Марковський С.М. був призначений першим директором районної дитячо-юнацької спортивної школи.  
 
У 1973-1979 роках Семен Михайлович працював директором Баштанської середньої школи №1, а з вересня 1979 року - інспектором шкіл Баштанського району.
 
З початку 1980 року та протягом 11,5 років Семен Михайлович обіймав посаду голови виконкому Баштанської селищної ради народних депутатів. Одним із пріоритетних напрямків його діяльності стало будівництво доріг з твердим покриттям (з 1982 по 1991 роки було заасфальтованого 80% вулиць та забезпечено їх освітлення). 
 
Визначальним досягненням Марковського С.М. стало отримання селищем Баштанка статусу міста районного підпорядкування з 11 березня 1987 року.      
 
З жовтня 1991 по квітень 1994 року Марковський С.М. був обраний на посаду заступника голови виконкому районної ради народних депутатів. З квітня 1992 по липень 1994 року працював на посаді І заступника голови Баштанської районної державної адміністрації. 
 
Але покликання Марковського С.М. - діяльність в органах місцевого самоврядування, робота на благо жителів територіальної громади, рідного міста. І через вісім років, у квітні 1998 року, він здобуває переконливу перемогу і посідає посаду Баштанського міського голови по 2000 рік. 
 
За всю свою трудову діяльність Марковський С.М. був переможцем соціалістичних змагань 1974-1978 років, неодноразово нагороджений грамотами і подяками ЦК Комсомолу України та ЦК ВЛКСМ, нагороджений медаллю Президіуму Верховної Ради СРСР «За сумлінну працю» у квітні 1970 року, нагрудним значком Міністерства освіти УРСР «Відмінник народної освіти» у листопаді 1975 року, медаллю Президіуму Верховної ради СРСР «За трудові заслуги»  у липні 1986 року, медаллю Президіуму Верховної ради СРСР «Ветеран праці» у лютому 1989 року.
 
Сьогодні Марковський Семен Михайлович продовжує приймати активну участь у житті громади, з квітня 2009 року він є членом Ради старійшин при голові райдержадміністрації, вболіває за соціально-економічний та культурний розвиток територіальної громади, переймається проблемами молоді і піклується про створення та догляд мальовничих куточків відпочинку жителів громади. 
 
За особистий вагомий внесок у соціально-економічний розвиток міста Баштанка, високий професіоналізм, значні трудові досягнення, активну життєву позицію рішенням Баштанської міської ради п’ятого скликання від 16 вересня 2010 року №1 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Баштанка» Марковському Семену Михайловичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Баштанка». 

МАХНО Віталій Митрофанович народився 5 лютого 1929 року в с. Трудове Баштанського району в селянській сім’ї. Вчився в початковій школі села Трудове, потім в Андріївській школі, та навчання перервала війна. Пізнав на собі всі страхіття гітлерівської окупації.  
 
Після війни вступив до Миколаївського морехідного училища. По його закінченні в 1947 році став працювати в Миколаївському торговому порту слюсарем-кранівником. Звідти й був призваний в 1949 році до лав Радянської Армії. Після демобілізації повернувся в рідне село. Працював в місцевому колгоспі механізатором. 
 
З березня 1955 року навчався у Снігурівському районі в училищі механізації. 
 
З 1959 року – бригадир тракторної бригади. За свою любов до рідної землі, сумлінну працю Махно В.М. був нагороджений в 1968 році медаллю “За трудову доблесть”. 
 
В 1971 році за високі досягнення і трудову доблесть нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
 
Після створення механізованих загонів в 1972 році Махно В. М. очолює мехзагін №3 колгоспу “Комуніст”. На цій посаді він працює до 1974 року. За високі досягнення у вирощуванні врожаїв зернових культур в 1973 році Махно В.М. нагороджений орденом Леніна.
 
В 1976 р. за видатні успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, проявлену трудову доблесть у виконанні планів та соціалістичних зобов’язань по збільшенню виробництва та продажу державі сільськогосподарських продуктів Махну  В.М. присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням другого ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот». 
 
У 1982 р. Віталій Митрофанович році закінчив Новобузький технікум механізації та електрифікації сільського господарства.
 
З 1984 р. працює інженером в колгоспі, з 1989 р. – пенсіонер, але ще 7 років віддає свою працю рідній землі. 
 
З 1996р. - на заслуженому відпочинку.
 
За особистий вагомий особистий внесок у розвиток міста територіальної громади міста Баштанка та сіл Баштанської міської ради рішенням Баштанської міської ради шостого скликання від 13 вересня 2011 року №6 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Баштанка» Махну Віталію Митрофановичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Баштанка».

ШКРАБАК Павло Ананійович  народився 23.07.1941 року в с. Слюсарево Савранського району Одеської області.
 
В 1958 році  закінчив середню школу. В 1960 році був призваний до лав Радянської Армії.
 
Після служби вступив до Одеського сільськогосподарського інституту, який закінчив в 1968 році. Після інституту вся трудова діяльність була пов’язана  з  Баштанським  районом.  Спочатку Павло Ананійович обіймав посаду головним агрономом, потім працював головою колгоспу «Заповіти Ілліча».  
 
Завдяки високому професіоналізму Він з 1976 по 1980 роки був призначений на посаду начальника управління  сільського господарства. Далі директором радгоспу «Добра Криниця», а з 1982 по 1994 рік Павло Ананійович працював директором міжколгоспного садівничого господарства «Зоря Інгулу». Обіймаючи посаду керівника садівничого господарства, він особисто сприяв  будівництву цілого мікрорайону жилих будинків  з  підведенням газу, води, електрики, а також асфальтуванням  доріг. Для мешканців цілого мікрорайону та  працівників цього господарства були збудовані та введені в дію дошкільний навчальний заклад «Ягідка», Баштанська середня школа № 2,  багатоповерхівки з квартирами для спеціалістів, спортивний комплекс, які і до сьогодні залишаються  окрасою нашого рідного міста.
 
В 1994 році був обраний депутатом Верховної Ради ІУ скликання.  Зараз на пенсії, проживає в м.Києві.
 
За вагомий внесок   у соціально – економічний  розвиток рідного  міста, був нагороджений орденом Трудового Червоного прапору, орденом Болгарської народної республіки, багатьма дипломами, грамотами Кабінету Міністрів та Верховної ради.
 
За особистий вагомий внесок у соціально-економічний, агропромисловий розвиток територіальної громади міста Баштанка та сіл Баштанської міської ради рішенням Баштанської міської ради шостого скликання від 13 вересня 2012 року №1 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Баштанка» Шкрабаку Павлу Ананійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Баштанка».