Горохівська громада попрощалася з двома загиблими воїнами.

03/08/2023

Двох військових, які загинули, тримаючи оборону при наступі російських окупантів на сході України, з військовими почестями провели в останню путь у Горохівській територіальній громаді. Рідні, односельці, військовослужбовці, керівництво громади, побратими, друзі зі сльозами в очах прощалися з мужніми синами України, уродженцями с. Олександрівка – Сергієм Підгурою та Едуардом Хмельницьким.

Сергій Підгура народився 8 серпня 1988 року у с. Олександрівка. Хлопчина зростав вихованим, успішно поєднував шкільне навчання, допомогу батькам та відпочинок з однолітками. Здобув освіту. Працював на різних роботах. Мав багато друзів. Одружився, виховував дітей. 

До війни проживав у Херсоні. Сергій пережив окупацію міста після чого, 29 грудня 2022 року, вступив до лав Збройних сил України. Був командиром 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини А4718. 

Молодший сержант відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 15 липня під час мінометного обстрілу біля с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. 

Добрий, товариський, життєрадісний, саме таким Сергія назавжди запам’ятають всі, хто його знав. Для товаришів по службі він був надійним побратимом та щирим порадником, відважним воїном.

У загиблого залишилися – батьки, дружина, діти.

Едуард Хмельницький народився 22 серпня 1988 року в с. Олександрівка. Тут промайнули його дитячі, шкільні, юнацькі роки. Змалечку ріс роботящим, кмітливим хлоп’ям. 

Едуард був патріотом своєї Батьківщини і коли почалася війна, змінив своє звичне мирне життя на тривожне військове. Став гранатометником 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Солдат Хмельницький був там, де велися найзапекліші бої.

Едуард Хмельницький загинув 24 липня під час бойового зіткнення зі збройними силами рф на вогневій позиції поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Друзі та рідні пам’ятають його як доброго товариша, глибоко порядну й доброзичливу людину. «Надійний, щирий, відповідальний, дбайливий», – саме таким він назавжди залишиться в їхній пам’яті.

Молодий чоловік будував плани на майбутнє. Але не судилося їм здійснитись, бо поклав своє молоде життя за незалежність та свободу нашої держави.

У військовослужбовця залишилися – батьки, дружна, діти. 

Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих солдатів. Вічна пам’ять і слава українським воїнам, які захищали рідну Україну і кожного з нас!

Всі новини →