1 березня – особливий день для жителів всього Баштанського району – День спротиву і боротьби за волю

01/03/2023

Понад рік Україна виборює свою свободу і незалежність. Понад рік ракетні удари по українських містах і селах забирають мир і спокій, несуть не тільки руйнування інфраструктури, але й смерть українців – дітей, жінок, воїнів. 

Неможливо змиритися з тим, що все це відбувається насправді. Що сотні наших містечок, селищ і сіл залишаються в окупації, де ворог у повній мірі проявляє свою мерзенну сутність, підкріплену ненавистю до всього українського. 

Все відбувається за межами розуміння, неначе в сюрреалізмі. Свідомість відмовляється сприймати страшну дійсність. Хіба таке можливе у цивілізованому XXI столітті!?

Минув рік, один страшний рік – рік незламності.

Весняний день 1 березня 2022 року залишиться в історії Баштанщини як день спротиву і боротьби містян із окупантами, які рухалися величезною багатокілометровою колоною, щоб поневолити і нав’язати нам світ терору. 

Тоді ворог навіть і не здогадувався, що їхнє безкарне просування вглиб країни зупиниться у маленькому українському містечку, де бійці 190 батальйону 123 бригади територіальної оборони Збройних сил України, військовослужбовці районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за допомогою добровольців із числа мирних мешканців міста, створять їм шалений супротив, не спасувавши перед їхньою зловісною армадою.

Було прийнято рішення не відступати, а зробити все можливе і неможливе, щоб ворог зупинився. Хоча в арсеналі мали лише автомати Калашникова та гранати. Ворог же був оснащений важкою броньованою технікою, гаубицями, гранатометами, крупнокаліберними кулеметами та іншою зброєю.

Попри смертельну небезпеку, наші військові ладні були захищати кожен клаптик своєї рідної землі, готуючи знахабнілому ворогу партизанську зустріч. Командири згуртовували оборонців, допомагали, координували дії, а підлеглі надихали їх своїм твердим переконанням, що будуть битися до останніх сил, аби не пропустити знахабнілих і самовпевнених окупантів далі. Наші захисники відстояли місто, не спасувавши і не відступивши.

Ця битва порушила жорстокі плани противника щодо масштабного наступу на Кіровоградщину та Дніпропетровщину. І можна з впевненістю сказати, що баштанці вписали своєю рукою одну з яскравих героїчних сторінок цієї страшної війни.

Окремо слід нагадати про мужність баштанських рятувальників, які незважаючи ні на що, продовжували гасити численні пожежі, які були спровоковані боєм у центрі міста.

Сьогодні, після дванадцяти місяців спротиву й боротьби, нас переповнюють і відчай, і біль, і гіркі сльози від втрат, але ми бачимо наскільки українці згуртовані, сильні духом і мужні. З таким народом, і з такою армією ми обов’язково переможемо. 

Слава Україні! Слава нашим безстрашним захисникам! 

Вічна пам'ять героям, які полягли за свободу і незалежність України!

Всі новини →