На свято завітало районне керівництво — голова райдержадміністрації Іван Рубський та голова районної ради Людмила Луценко. Серед поважних гостей — сільський голова Світлана Згурська та депутат районної ради Микола Зайко.

 

Працівники та вихованці середньої школи та сільського клубу із села Костичі допомогли колегам із Лобріївського сільського клубу підготувати яскраву концертну програму, яка розпочалася із хвилини мовчання в пам’ять про загиблих під час Великої вітчизняної війни.

 

Вітаючи присутніх, Іван Рубський та Людмила Луценко наголосили, що населені пункти саме Костичівської сільської ради першими в районі долучилися до виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича “Діти — майбутнє України” щодо встановлення, реконструкції та оновлення спортивних та дитячих ігрових майданчиків, першими розпочали роботи зі створення соціокультурного кластеру. Саме своїми діями костичівці дали поштовх всьому Баштанському району. Очільники району вручили грамоти райдержадміністрації та районної ради Згурській С.М. - голові Костичівської сільської ради, Потапенко О.М. - депутату Костичівської сільської ради п’яти скликань, Кривонос В.В. - депутату Костичівської сільської ради, старості с.Лобріївка, Бойченко А.Н. - ветерану сільськогосподарського виробництва Костичівської сільської ради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Баштанського району, активну життєву позицію, активність та з нагоди 225-ї річниці заснування села Лобріївка.

 

Світлана Згурська привітала та поздоровила зі славним ювілеєм лобріївців, які своєю працею стали прикладом для молоді; родини, які прожили разом 55 років - Бірюк Анатолія Івановича та Галини Василівни та 50 років - Мазур Владислава Йосиповича та Ярослави Іванівни; Ковтун Юрія Петровича та Ганни Михайлівни; із ситцевим весіллям молоду сім’ю Сало Олександра та Євдокії; найстаріших жителів Бірюк Софію Кирилівну, Карнацького Григорія Гавриловича, Мовчан Тетяну Яківну, яким вручила невеличкі подарунки.

 

Довідка. В 40 км від обласного центру впродовж річки Інгул розтягнулись ряди домівок, розділені маленькою стрічкою в декількох сот метрів. Це і і є межа сіл Доброкам’янка та Лобріївка. А почалося все у далекому вже 1788 році, коли рекрути із селян, в основному із Саратовської і Архангельської губерній почали заселяти наші степи. В 1793 році поселення мало назву “Малиє Висєлкі” і налічувало 20 чоловік. У 1843 році власником всіх державних земель та кріпосних душ став поміщик П’єр Лобрен — звідси і походить сучасна назва села.