


02/08/2016
Міжнародний день голокосту ромів — пам'ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 р. лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам'ять — Надія», що відбулася в Освенцимі 21-23 листопада 1996 р. Відзначається щорічно - 2 серпня.
У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц – Біркенау у газових камерах було знищено 2897 циган. Загалом у цьому таборі з 23 тис. циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тис. Вважається, що під час голокосту від репресій загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів. В процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів. Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядком 19-20 тис. осіб національності рома, проте немає даних про загиблих на примусових роботах, у таборах-гетто, під час рейдів УПА та радянських партизан тощо.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. №2085-ІV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» Міжнародний день голокосту ромів в Україні відзначається на державному рівні.
З 2011 р. на державному рівні цей День відзначає також Польща.
Німеччина формально визнала геноцид ромів у 1982 році.
За роки Другої світової війни гітлерівські фашисти разом із своїми прислужниками, здійснюючи расистську політику етноциду, вивезли з окупованих країн і спалили у концтаборах близько 500 тисяч ромів. Чимало їх було знищено у таборах примусової праці, місцях кочування, в ході каральних операцій. Найбільших жертв зазнали роми, які проживали у місті Києві, на території нинішньої Автономної Республіки Крим і Закарпатської області, у Вінницькій, Одеській, Сумській, Черкаській та інших областях України.
Насьогодні роми мешкають у всіх, крім Данії, європейських країнах. Найбільше - у Румунії (1,8-2,5 млн.), Іспанії (650-800 тис.), Угорщині (500-800 тис.), Болгарії (500-800 тис.), Словаччині (500 тис.), Сербії (400 тис.).