Головна Новини Герої не вмирають Учасникам бойових дій та членам їх сімей Планування роботи 2023 року Пробація району Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

Євроатлантична інтеграція


Офіційні документи
Корисні посилання

  Чому НАТО?
Формат: PDF | Добавлен: 24/08/2020 10:32:42
3729Kb Скачать скачать
  Інформація про хід виконання Річної національної Програми під егідою Комісії Україна-НАТО у 2018 році в Миколаївській області
Формат: PDF | Добавлен: 24/08/2020 10:32:24
229Kb Скачать скачать
  До кінця червня Уряд має схвалити Стратегію інтегрованого управління кордонами
Формат: DOC | Добавлен: 24/08/2020 10:32:50
151Kb Скачать скачать

 

У період з 12 по 16 червня 2023 року група українських державних службовців візьме участь у навчальній програмі «Європейська програма лідерства – головні оновлення в контексті політики ЄС», яка відбудеться у Хорватії за запрошенням та за підтримки Уряду Хорватії та GIZ Ukraine. Проект реалізується на запит Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Таке навчання розраховане на державних службовців, залучених до співпраці з ЄС.
Представники Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки України, а також Національного агентства України з питань державної служби навчатимуться у формі лекцій з проактивним навчальним досвідом, зокрема через отримання навчальних матеріалів та здійснення комплексного аналізу процесів, а також візьмуть участь у практичних заняттях та різноманітних дискусіях.
Фокусом навчання стануть такі теми, як реформа державного управління як основоположна складова процесу інтеграції до ЄС, нова методика переговорного процесу та нові ініціативи ЄС, мікроекономічна політика в Єврозоні, актуальні виклики для ЄС та інші.
«Ми дуже цінуємо підтримку наших міжнародних партнерів, зокрема більшість країн ЄС активно підтримують Україну на шляху до членства в Євросоюзі і готові ділитися своїм досвідом, як вони всебічно готували країну стати повноцінним членом Європейського Союзу. Дякую колегам із Хорватії за підтримку і запрошення на навчання українських держслужбовців, які безпосередньо рухатимуть євроінтеграційні процеси в межах приєднання України до європейської родини», – подякувала партнерам Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Зазначена навчальна програма є елементом підготовки представників органів державної влади України до переговорів про членство в ЄС та має на меті перейняття досвіду хорватських колег у підготовці до вступу у Європейський Союз, підвищення компетенції державних службовців з питань щодо головних оновлень в контексті політики ЄС, політичного, інституційного режиму Європейського Союзу та актуальних викликів.
Такі навчальні програми організовуються Урядом Хорватії з 2003 року. Спочатку вони були спрямована виключно на представників органів державної влади Хорватії з метою розбудови власної спроможності в межах процесу інтеграції до ЄС, потім поширили на країни Західних Балкан. Цього року, МЗС Хорватії та GIZ Ukraine запросили представників України приєднатись до цього заходу.

 Лідери демократичного світу мають діяти в напрямку членства України в НАТО, не озираючись на реакцію росії. Про це заявила Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час тематичної панелі щодо безпеки України у межах Міжнародного безпекового форуму GLOBSEC у Братиславі, Словаччина.

«Відсутність рішень та дій НАТО за останні десятиріччя отримала назву, відому в усьому світі: це "стратегічна невизначеність". Цей підхід НАТО з 2008 року привів нас туди, де ми зараз (у стані повномасштабної війни -ред.). Сьогодні цю невизначеність маємо замінити на принцип «діємо і вчимося у процесі». Лише діючи, ми навчилися бути стійкими та давати відсіч. Діючи в межах формату Рамштайн, ми навчились ефективно координувати військову допомогу. Демонструючи єдність, ми довели, що росія не спроможна досягти жодної із задекларованих цілей розв’язаної війни. Так само ми маємо почати діяти щодо членства України в НАТО, не озираючись на реакцію росії. Ми повинні діяти заради своєї безпеки, майбутнього», – наголосила Віцепрем’єрка.
Посадовиця звернула увагу на те, що досвід України у відсічі російській повномасштабній агресії дозволяють Європі сформувати більш ефективну політику у сфері безпеки та оборони.
«Посилення механізмів європейської безпеки, Європейський фонд миру, спільні оборонні закупівлі - це ті зміни, які запустила Україна. Те саме стосується і НАТО. Ми готові ділитися нашими знаннями, досвідом, який здобули у безпрецедентних умовах, і від якого НАТО стане сильнішим. Ми платимо власною кров'ю не лише за наш вибір. Ми також робимо всю Європу, весь демократичний світ сильнішим, стійкішим, ефективнішим. І світ також має заплатити свою ціну», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Вона висловила вдячність США за лідерство у наданні військової підтримки та створенні коаліції з більш ніж 40 держав, які у форматі Рамштайн разом працюють над забезпеченням України необхідною зброєю та технікою:
«Цього достатньо, щоб вижити, цього достатньо, щоб провести успішний контрнаступ. “патріоти” рятують щодня життя українців. Ми живі завдяки вашій підтримці. Але нам потрібно більше. Цього недостатньо для перемоги.
Ми говоримо про відновлення територіальної цілісності і суверенітету України. Все, крім відновлення територіальної цілісності і суверенітету України, називайте це як завгодно – припинення вогню, політичні переговори, відмова від розширення НАТО тощо; все це буде означати гру за російським сценарієм. Це може бути Мінськ-3, це може бути війна на виснаження. Все, що не призведе до відновлення територіальної цілісності України, гарантій безпеки, членства України в НАТО, означатиме, що ми граємо за російським планом, ми робимо росію безкарною, і це те, про що ми повинні пам'ятати».
Окремою темою в контексті гарантій безпеки стали очікування від майбутнього Саміту НАТО, який відбудеться у Вільнюсі у липні цього року.
Ольга Стефанішина акцентувала увагу на низці важливих елементів. По-перше, головною гарантією безпеки є розвинена європейська оборонна промисловість.
«По-друге: членство в НАТО. Ми знаємо, що якщо цей шлях не буде розпочато у Вільнюсі, цього не станеться і у Вашингтоні наступного року. Шлях до членства України в НАТО є остаточним і не підлягає обговоренню. Ми не можемо бути рішучими на полі бою і двозначними в політичних дискусіях. Це не той шлях, яким треба йти. Ми боремося за себе, але ми знаємо, що поставлено на карту. Це Європа, в якій ми будемо жити, і ми будемо її захищати. І НАТО має також це усвідомлювати».
В свою чергу, Бенджамін Хаддад, депутат парламенту Французької Республіки, під час дискусі підкреслив, що не може бути мирної та безпечної Європи без повністю суверенної, вільної України. Він закликав надати Україні все необхідне для досягнення успіху в контрнаступі.
Зі свого боку, Жиґімантас Павільоніс, Голова Комітету закордонних справ Парламенту Литовської Республіки наголосив, що саме нерозширення НАТО спровокувало російську війну, і єдиною постійною гарантією безпеки для України може бути виключно членство в Альянсі.
За інформацією Департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад


 
 

 Сприяємо Євроінтеграції та зміцнюємо співпрацю з НАТО: результати робочих зустрічей Мінцифри в Брюсселі

Команда Мінцифри повернулася з робочої поїздки до Брюсселя. Протягом двох днів говорили про реформу освіти, цифрову експертизу України, екосистему Дії, розширення співпраці з НАТО та євроінтеграцію <p> </p>
<div class=
Європейський Союз розвиватиме оборонний потенціал та співпрацю держав-членів ЄС.
1 червня Європарламент підтримав законопроєкт про збільшення європейського виробництва боєприпасів і ракет, було схвалено мандат щодо Акту про підтримку виробництва боєприпасів. Очікується, що вже у липні цей документ, після узгодження серед інституцій ЄС, буде поданий на голосування Європарламенту. Детальніше – за посиланням (англійською): https://cutt.ly/2we25uaW
Паралельно триває робота над Європейським оборонно-промисловим зміцненням через спільний закон про закупівлі (EDIRPA), який має діяти як короткостроковий фінансовий інструмент для стимулювання спільних оборонних закупівель між державами-членами.
«Повномасштабна війна росії нарешті змусила Європу прокинутися і серйозно замислитися про свої оборонні можливості, – коментує Віцепремʼєрка Ольга Стефанішина. – Останнім часом це питання стало фокусом уваги та обговорень багатьох європейських майданчиків, у яких мені доводилося брати участь. Сьогодні ми і ЄС зосереджені на невідкладних заходах, але маємо думати також про системні речі — сталу оборонну політику, стале оборонне планування, а також сталий розвиток оборонної промисловості. І це стане надійним елементом гарантій безпеки для України та всієї Європи. Що жодним чином не стає на заваді нашим євроатлантичним прагненням. Розвиток оборонних спроможностей Європи не підважує, а у перспективі посилює НАТО».

 

Наша перемога залежить від єдності та спільної рішучої реакції на будь-які виклики. Рівність – один із секретів стійкості України, – Ольга Стефанішина

Про це зазначила Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час свого онлайн звернення до учасників спеціальної події в межах 53-ї сесії Ради ООН з прав людини, яка присвячена оновленому Національному плану дій 1325. 

Урядовиця підкреслила, що Україна стала першою країною у світі у 2016 році, яка ухвалила Національний План дій для реалізації Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», попри вже триваючу війну. Регіональні коаліції та місцеві плани дій мали вирішальне значення для комплексного виконання резолюції на всіх рівнях.

Вона зокрема відзначила значний прогрес України у наданні жінкам рівного доступу до військових звань, військової освіти, збільшення присутності радників з гендерних питань у ЗСУ та МВС. Україна має більше жінок у своїх збройних силах, ніж більшість союзників з НАТО.

Ольга Стефанішина зауважила, що у 2022 році, вже під час повномасштабної війни, держава не припинила діяти. Ухвалено оновлений Національний План дій для подолання безпекових викликів внаслідок широкомасштабного російського вторгнення.

План зокрема охоплює положення Рамкової угоди між Україною та ООН про співпрацю у запобіганні та реагуванні на сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом і надання всебічної допомоги всім постраждалим від насильства під час війни — жахливого злочину, який використовується російською армією та її лідерами як зброя війни. 

Урядовиця також розповіла про роботу Центрів допомоги врятованим, наголосивши на планах відкрити перший Центр за кордоном, у Чехії, та розширити існуючу мережу в Україні. Мета – забезпечити безпеку й комплексну допомогу для всіх громадян, незалежно від їхнього місцезнаходження. 

Ольга Стефанішина наголосила, що оновлений План дій 1325 також робить значний акцент на розвитку лідерського потенціалу жінок в органах державної влади та місцевого самоврядування, гарантуючи їхню активну участь у суспільно-політичному діалозі щодо повоєнної відбудови України: «Колективно впроваджуючи План дій 1325, ми можемо надати жінкам додаткові можливості розвитку, просувати дух резолюції та наблизити світ до перемоги України й відновлення миру. Маленькі дії створюють значні зміни». 

 

                 Уряд схвалив зміни до Митного кодексу та інших законів щодо спрощення переміщення вантажів ЗСУ та збройних сил держав – членів ЄС та НАТО

16 червня, Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації до європейських та північноатлантичних стандартів процедур декларування військової техніки та інших товарів». Законопроєкт розроблений на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік та найближчим часом буде направлений на розгляд Верховної Ради України.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України.

Мета законопроєкту – спрощення процедури переміщення через митний кордон України військової техніки та інших товарів ЗСУ, що виїжджають за кордон на військові навчання або з іншою тимчасовою метою, а також збройних сил держав – членів ЄС та НАТО, які направляються в Україну з аналогічною метою.

Зміни до Митного кодексу, зокрема, передбачають:

  • впровадження у національне законодавство відповідної форми декларування (Форми 302), яка широко використовується в державах – членах ЄС та НАТО та містить мінімальний набір даних, для підрозділів ЗСУ, направлених згідно із законом до інших держав;
  • спрощення процедури декларування військової техніки та інших товарів підрозділів збройних сил держав — членів ЄС та НАТО, які в установленому законом порядку допущені на територію України;
  • звільнення від отримання дозвільних документів державного експортного контролю для товарів військового призначення та подвійного використання, дозволів, необхідних для переміщення лікарських засобів, у тому числі тих, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, продукції, виробленої із застосуванням ГМО, звільнення від проходження державного контролю харчових продуктів при переміщенні через митний кордон України військової техніки та інших товарів з використанням Форми 302;
  • удосконалення міжвідомчої взаємодії шляхом обміну інформацією між Держмитслужбою, Міноборони та Держекспортконтролем під час переміщення військової техніки та інших товарів за Формою 302.

 

                                                     Відтепер члени НАТО і Україна збиратимуться на постійній основі для обговорення і ухвалення рішень на рівних

В середу, 12 липня на полях Саміту НАТО у Вільнюсі відбулось інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО за участі Президента Володимира Зеленського, Генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга та лідерів всіх 31 держави-члена Альянсу.
Створення Ради Україна-НАТО – це важливий крок на шляху наближення нашої держави до членства в Альянсі.
«Усі ми потребуємо визначеності, зокрема інституційної визначеності. І дуже добре, що Рада Україна – НАТО дійсно може дати нам необхідну інституційну визначеність. Для нас важливо, що Рада Україна – НАТО буде інструментом інтеграції, а не просто партнерства», – наголосив Президент Володимир Зеленський за підсумками засідання.
Новостворена Рада має стати ключовим майданчиком для спільного ухвалення фундаментальних рішень щодо євроатлантичної інтеграції України. Також вона слугуватиме механізмом кризових консультацій між Україною та Альянсом.
«Сьогодні вже ні у кого немає сумніву, що Україна є частиною євроатлантичної родини. Процес розпочався. Новостворена Рада має забезпечити якнайшвидшу імплементацію спільних рішень на шляху до членства в НАТО та надати нові можливості поглиблення взаємодії України з Альянсом», – підсумувала Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.
Більше про підсумки Саміту у Вільнюсі в коментарі Ольги Стефанішиної для УКРІНФОРМ: https://cutt.ly/ywi7Sv6G
Офіс Президента України NATO in Ukraine Mission of Ukraine to NATO Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінет Міністрів України

 

          Урядовий офіс обговорив з естонською делегацією підтримку України на шляху до членства в ЄС та НАТО

11 вересня Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції провів зустріч із естонською делегацією на чолі із заступницею міністра закордонних справ Естонської Республіки Кюлліке Сілласте-Еллінг.

Під час зустрічі було відзначено прогрес у виконанні Україною 7-ми рекомендацій Європейської Комісії.

Сторони також обговорили створення спеціального Фінансового фонду для України на 2024-2027 роки (Ukraine Facility), спрямованого на підтримку макрофінансової стабільності України та відновлення України під час впровадження ключових реформ на шляху вступу до ЄС.

У контексті євроатлантичної інтеграції йшлося про активну співпрацю у новому форматі Рада Україна - НАТО, підготовку пропозицій для Річної національної програми з урахуванням рекомендацій країн-членів НАТО та сподівання на активну участь Естонії у формуванні консенсусу стосовно запрошення України до Альянсу.

Генеральний директор Урядового офісу Олександр Ільков подякував за всебічну допомогу Естонії Україні, зокрема, за політичну, економічну, санкційну, гуманітарну та військово-технічну підтримку у протидії російській агресії. Окремо було висловлено вдячність за впровадження програми підвищення кваліфікації для українських держслужбовців «Capacity building on EU integration», що реалізується Естонським центром міжнародного розвитку (ESTDEV) у партнерстві з Урядовим офісом за підтримки Уряду Естонії та Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (DG NEAR).

 

Естонська делегація висловила незмінну підтримку України на шляху до вступу в ЄС і НАТО та готовність подальшого розвитку співробітництва між країнами.

 У Польщі починає працювати команда із запуску JATEC – першої в історії спільної інституції України та НАТО

З нагоди першої зустрічі, до учасників звернулась Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«Я щаслива вітати перший захід проектної команди, яка наповнить цю нову платформу робочими механізмами, змістом та спільними заходами. Ми розглядаємо Центр, поряд з механізмами Ради Україна-НАТО, як додатковий структурний елемент для нашої інтеграції до Альянсу. Тому дуже важливо, щоб JATEC був дієвою інституцією, юридично і практично інтегрованою в більш широку структуру НАТО», – наголосила Віцепрем’єрка у своєму відеозверненні.
Вона підкреслила необхідність забезпечити належну ресурсну підтримку роботи Центру, для забезпечення реалізації амбітних цілей, що їх перед собою ставлять ініціатори створення проекту.
Ольга Стефанішина закликала проєктну команду зосередитися на актуальних питаннях, які сприятимуть знаходженню ефективних рішень у сфері безпеки і оборони, зокрема в контексті триваючої російської агресії.
Детальніше: https://cutt.ly/Lw1oamWf
Довідково
Рішення про запуск JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) ухвалили за результатами засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів оборони 15 лютого 2024 року.
Завданнями Центру стануть: спільний аналіз та узагальнення досвіду в сфері оборони та безпеки; удосконалення системи підготовки та військової освіти; сприяння підвищенню взаємосумісності; розвиток спроможностей Сил оборони України.
Робота Центру спрямована на досягнення повної взаємосумісності Збройних Сил України та сил країн НАТО.

 

 

У штаб-квартирі НАТО у Брюсселі відбулось установче засідання Комітету з питань стратегічних комунікацій Ради Україна-НАТО
Українську сторону представили Заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко та Директорка Департаменту комунікацій та публічної дипломатії МЗС України Вікторія Ляліна-Бойко.
Представники України:
ознайомили учасників з роботою у сфері забезпечення інформаційної безпеки, заходами щодо протидії російській пропаганді та дезінформації;
обговорили питання комунікації з населенням на тимчасово окупованих територіях України і те, які механізми застосовує Україна для того, щоб безпечно доносити до них правдиву та достовірну інформацію;
представили ключові пріоритети України у зовнішніх комунікаціях.
Окрему увагу приділили важливості комунікацій із країнами Глобального Півдня.
❕Держави-члени НАТО наголосили, що Альянс особливо зацікавлений у вивченні унікального досвіду України у веденні успішних комунікацій під час війни і розглядають новостворений Комітет як ефективний інструмент взаємодії у цьому напрямі.
Союзники підтвердили готовність підтримувати Україну, зокрема у протидії російській пропаганді та дезінформації, а також у збереженні теми підтримки України у фокусі міжнародної уваги.
Детальніше за посиланням https://cutt.ly/jw2mwZs6