Новини 2026 року
Безбар’єрність у дії: як жителям Миколаївщини отримати допоміжні засоби реабілітації
Жителі Миколаївської області, які потребують допоміжних засобів реабілітації, можуть безоплатно отримати їх у межах державної програми через органи соціального захисту населення.
Реалізація цієї програми є важливою складовою формування безбар’єрного середовища на Миколаївщині та посилення соціального захисту населення.
Забезпечення здійснюється за місцем проживання - через управління соціального захисту населення територіальних громад та районні структурні підрозділи.
Подати заяву та отримати консультацію можна:
особисто - в органі соціального захисту населення за місцем проживання;
онлайн - через Соціальний портал Міністерства соціальної політики України
У межах програми передбачено забезпечення, зокрема:
кріслами колісними (у тому числі з електроприводом);
протезно-ортопедичними виробами;
засобами для пересування (милиці, ходунки, палиці);
протипролежневими виробами;
спеціальними засобами для самообслуговування;
іншими допоміжними засобами реабілітації відповідно до індивідуальної програми реабілітації.
Право на безоплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації мають:
особи з інвалідністю;
діти з інвалідністю;
особи, які отримали ушкодження здоров’я, зокрема внаслідок бойових дій;
інші категорії громадян відповідно до чинного законодавства України.
Актуальна офіційна інформація щодо порядку забезпечення, переліку допоміжних засобів реабілітації та підприємств-виробників доступна на сайті Міністерства соціальної політики України
Реалізація програми відповідає положенням Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
Освітній процес без перешкод: у 2-му півріччі 2025-2026 н.р. освітні послуги отримують понад 94 тисячі учнів
У Миколаївській області система загальної середньої освіти забезпечує безпечне та доступне навчання для всіх учнів.
Із 392 закладів регіону 200 працюють очно, що дозволяє більше 46 тисячам дітям отримувати знання безпосередньо в класі, спілкуватися з вчителями та однолітками, розвивати комунікативні та соціальні навички. Очне навчання залишається ключовим для формування повноцінної освітньої компетентності та стійкого розвитку дітей, адже жодні дистанційні формати не можуть повністю замінити живий контакт.
Важливим елементом організації навчального процесу є безпека. Заклади, що надають послуги в очному чи змішаному форматі, забезпечені укриттями. Це надає змогу проводити заняття навіть у складних умовах та зменшує ризики для учнів, а також створює стабільне середовище для навчання та гарантує спокій батьків.
Особлива увага приділяється освітній безбар’єрності, яка передбачає вільний доступ до знань незалежно від обставин. Завдяки змішаному формату навчання охоплено ще понад 28 тисяч учнів — освіта стає доступною для кожного, незалежно від місця перебування чи умов, у яких опинилася дитина.
Очне навчання з підтримкою надійної інфраструктури та укриттів забезпечує стабільність освітнього процесу на Миколаївщині, а принцип освітньої безбар’єрності гарантує, що жодна дитина не залишиться без знань у будь-яких обставинах.
Розвиток безбар’єрного простору в Україні реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного середовища, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Фізична безбар'єрність: чому це приймати кожного
Фізична безбар'єрність — це про простір, у якому враховані потреби всіх людей. Йдеться про вулиці, будівлі, зупинки, заклади освіти, медицини та адмінпослуг, якими зручно користуватися незалежно від віку, стану здоров'я чи життєвих умов. Це важливо для людей у кріслах колісних, батьків із дитячими візками, людей старшого віку, вагітних, ветеранів, тих, хто пересується з міліцією або тимчасово має обмеження руху.
Важливо розуміти, що фізична безбар'єрність — це не «особливі умови» й не тільки з правил. Це основа норми сучасного середовища, так само, як освіта вулиць, безпечні сходи чи зручні тротуари. Саме тому цей напрямок визначено одним із шести ключових у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.
Доступний простір починається з простих, але принципових речей — можливість потрапити в середину без перешкод і користуватися локацією самостійно, без сторонньої допомоги. Йдеться про входи без сходів або з правильно облаштованими пандусами, двері достатньої ширини, зручні проходи та коридори. У багатьохповерхових будівлях це також ліфти, а в громадських місцях — зрозуміла навігація, достатнє освітлення, тактильні елементи, контрастні позначки та доступні формати інформації для людей із порушеннями зору чи слуху. Важливою складовою є й паркувальні місця для людей з інвалідністю, розташовані поруч із входами.
Фізична безбар'єрність потрібна не лише людям з інвалідністю. За винятковими оцінками, майже половина суспільства стикається з потребою в доступному просторі постійно або в певні періоди життя. Це може бути пов'язано з поглядом за маленькою дитиною, відновленням після травм, віком або навіть звичайними щоденними ситуаціями — коли людина пересувається з валізою на колесах, велосипедом чи тростиною. Зручний і безпечний простір робить повніше життя простішим для кожного.
Якщо сходинки не залишаються перешкодою, а двері достатньо широкі для крісла колісного, людина може вільно навчатися, працювати, користуватися послугами, відпочивати та бути активною частиною громади. Це питання рівності, прав людини та можливості жити повноцінним життям без обмежень і принижень.
Сьогодні в Україні вже впроваджуються практичні рішення для формування доступного середовища. Реалізуються безбар'єрні маршрути, що об'єднують важливі об'єкти — зупинки громадського транспорту, ЦНАПи, бібліотеки та інших закладів. Для фахівців і громад розроблено «Альбом безбар’єрних рішень» та методичні рекомендації, які допомагають проектувати й обробляти простір за принципом універсального дизайну. До змін долучаються громади, бізнес, заклади освіти та культури.
Миколаївщина також працює над створенням середовища, у якому зручно жити кожному жителю. Адже безбар'єрність — це не про окремі групи. Це про кожного з нас.
Розвиток безбар'єрного простору в Україні реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар'єрного середовища, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Основні принципи та механізми забезпечення економічної безбар'єрності
Економічна безбар'єрність — це про рівні можливостей для участі в економічному житті суспільства.
Коли кожна людина має реальні можливості працювати, розвиватися професійно або починати власну справу незалежно від віку, бути здоровою, стати чи життєвих обставинах. Йдеться не про пільги, а про справедливі умови, за які бар'єри не заважають самореалізації.
Цей напрям є одним із ключових у Національній стратегії створення безбар’єрного простору до 2030 року, оскільки зацікавленість людей в економіці напряму впливає на розвиток громад і стійкість держави.
Економічна безбар'єрність починається з доступу до працевлаштування: рівних шансів знайти роботу, навчатися, змінювати професію та зростати кар'єрно. Вона також означає можливість вести бізнес — отримувати фінансування, консультації та підтримку розвитку власної справи, зокрема малого підприємництва.
Важливою складовою є наявність дискримінації та впровадження гнучких форматів роботи, програм перекваліфікації, менторства та фінансової грамотності. такі інструменти допомагають людям адаптуватися до змін і впевненіше планувати своє майбутнє.
Економічна безбар'єрність важлива для кожного, але особливо — для ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, молоді, жінок із маленькими дітьми та людей старшого віку. Водночас вона вигідна й роботодавцям, однак розширює доступ до талантів і підтримує команди.
Коли економіка відкрита для всіх, виграє суспільство в цілому. Бо безбар'єрність — це не окремі групи, а про можливості для кожної людини.
весь, що на Миколаївщині щотижня відбуваються зустрічі в межах платформи «Діалоги влади та бізнесу». Метаплатформи — забезпечують безбар’єрне бізнес-середовище, де підприємці можуть отримувати важливу інформацію, ставити запитання та впливати на прийняття рішень органів влади.
Розвиток безбар'єрного простору в Україні реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар'єрного середовища, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Безбар'єрність у дії: ветеран з Миколаївщини працює фахівцем із супроводу ветеранів
Фахівці із супроводу ветеранів працюють у громадах Миколаївщини, щоб ветерани та їх родина могли легко орієнтуватися в доступних можливостях, сервісах і послугах. Це про зрозумілу комунікацію, підтримку та впевненість у тому, що поруч є людина, яка допоможе на кожному етапі.
У Снігурівській громаді Миколаївської області цю роботу залишає фахівець із супроводом ветеранів Олександр Павлов. До повномасштабного вторгнення він працював у цивільних сферах, а з перших днів війни пішов добровольцем на фронт. Під час служби отримав важке поранення, пройшов шлях від лікування до оформлення документів як ветеран. Сам цей досвід став поштовим допомагати іншим.
«Цей досвід роботи говорити з побратимами за принципом “рівний рівному”. У мене в кабінеті висить прапор мого підрозділу, і коли ветеран заходить, бачить його й відразу вирішує: тут починають і розуміють. Люди готові звертатися по допомогу, просто не завжди знають як. Я тут саме для того, щоб допомогти побратимам та членам їхніх сімей», — зустріч Олександр.
Фахівець із супроводу хоче з оформленням документів, доступом до соціальних виплат, консультаціями щодо працевлаштування, навчання та перекваліфікації. Важливо, що завдяки фахівцю ветерани не залишаються самі на себе, а мають чіткий маршрут і підтримку поруч.
Олександр активно співпрацює з установами та службами громади, щоб процес для ветеранів був простим і зручним. Минулого року він почав працювати фахівцем із супроводу. За рік він налагодив співпрацю з усіма ключовими установами — Пенсійним фондом, ЦНАПом, ТЦК та СП, Центром зайнятості.
Такий підхід дозволяє економити час, зменшувати стрес і створювати комфортні умови для отримання послуг.
Фахівці із супроводом ветеранів проходять навчання та постійно обмінюються досвідом, що вони містять ефективні рішення та розширюють можливості підтримки. Це важлива складова формування безбар'єрного середовища в громадах Миколаївщини.
Безбар'єрність — це коли допомога поруч, інформація доступна, а шлях до потрібного рішення простий. Саме так працює система супроводу ветеранів — щоб кожен міг своїми правами та можливостями без зайвих перешкод.
Розвиток безбар'єрного простору в Україні реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар'єрного середовища, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору в Україні
15/01/2026
Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору - це комплексний державний план, спрямований на те, щоб Україна стала більш доступною, інклюзивною та справедливою для кожної людини. Втілення цієї Стратегії забезпечує рівень можливостей для участі в суспільному житті, доступу до освіти, праці, інформації та цифрових ресурсів – незалежно від фізичних чи соціальних обмежень.
Сфера стратегії забезпечує усунення бар'єрів у шести основних напрямках, які охоплюють все суспільне життя:
Фізична безбар'єрність
Це доступність навколишнього середовища для всіх людей - вулиць, будівель, тротуарів, транспортної інфраструктури та громадських просторів.
Мета - усі об'єкти фізичного виховання доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров'я, інвалідності, майнового стану, стану, місця проживання та інших ознак.
Суспільна та громадянська безбар'єрність
напрям спрямований на створення можливостей для повноцінної участі кожного громадянина в житті громади та держави, усунення дискримінаційних практик, стереотипів та забезпечення рівних умов у громадському житті.
Економічна безбар'єрність
Економічна безбар'єрність - це підхід, який гарантує рівень умов та можливостей для участі в економічному житті кожного та кожного, будь-якого віку, статі, фізичного та психологічного стану, сімейного стану чи соціального статусу. Її мета – усунути дискримінаційні або структурні бар’єри, які заважають людям працювати, розвиватися професійно, відкривати чи вести власний бізнес, отримувати фінансові та інші ресурси для самореалізації.
Мова йде про доступ до ринку праці, фінансових ресурсів та можливостей для створення.
Освітня безбар'єрність
Освітня безбар'єрність забезпечує вільний доступ до якісної освіти для кожної людини - від раннього дитинства до дорослого віку, включно з адаптованими освітніми програмами та безбар'єрною інфраструктурою в закладах освіти.
Цифрова безбар'єрність
Цифрова безбар’єрність – це доступ кожного громадянина до державних та комерційних онлайн‑послуг, цифрових ресурсів, інтернет‑платформи і має рівний та вільний доступ до інформації в зручних для себе форматах (аудіо, жестова мова, шрифт Брайля, субтитри, зрозуміла мова) та технологіях.
Це включає адаптацію сайтів, додатків та навчання цифрової грамотності, щоб ніхто не залишився осторонь у цифровому світі.
Інформаційна безбар'єрність
Інформаційна безбар'єрність настає в тому, щоб кожна людина могла отримувати, розуміти та використовувати необхідну інформацію незалежно від своїх фізичних чи комунікативних можливостей.
Це стосується зрозумілого надання державних повідомлень, доступності текстів, відео, табличних форматів, тактильних та звукових комунікаційних рішень.
Чому Стратегія важлива для кожного українця?
Стратегія безбар'єрності - це не тільки про доступність для людей з інвалідністю. Це про комфорт та рівень можливостей для всіх - дітей, ветеранів, людей похилого віку, батьків з колясками, тимчасово переміщених осіб та кожного громадянина.
Залучення громадськості та практичні кроки
Реалізація Стратегії забезпечення активної участі органів влади, громадських організацій та кожного мешканця громади. У багатьох регіонах створені локальні комісії доступності, проводяться семінари, тренінги та консультації, які сприяють втіленню безбар'єрних принципів у житті.
Детальніше про безбар'єрність можна дізнатися в Довіднику безбар'єрності: https://bf.in.ua
«Інформація без бар’єрів» — це флагманський проєкт Міністерство культури України, спрямований на забезпечення рівного доступу до публічної інформації через впровадження системних змін
Проєкт фокусується на розвитку доступного контенту, вдосконаленні комунікацій органів влади з громадянами та активному впровадженні принципів простої мови.
У межах ініціативи вже створено методичні рекомендації та освітній серіал «Простою мовою про складне», який допомагає опанувати ці принципи.
Протягом 2025 року навчання принципам простої мови пройшли 60 тис. фахівців, а ще понад 1 тис. працівників медіа та культурної сфери взяли участь у тренінгах. Це дозволяє людям бути обізнаними про події та взаємодіяти з державою без інформаційних перешкод.
Цей флагманський проєкт було реалізовано в межах кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», на виконання Плану заходів з реалізації Національної стратегії з безбарʼєрності, що була створена в межах ініціативи першої леді України
Олена Зеленська «Без бар’єрів».
Центр життєстійкості у Баштанській громаді: простір підтримки та безбар’єрності для кожного
У межах реалізації державної політики з формування безбар’єрного середовища та підтримки психічного здоров’я населення, у Баштанській міській територіальній громаді з 1 липня 2025 року розпочав свою діяльність Центр життєстійкості.
Центр життєстійкості — це дружній, відкритий та безбар’єрний простір, створений для того, щоб кожен житель громади, незалежно від віку, соціального статусу чи життєвих обставин, мав можливість отримати своєчасну допомогу та підтримку.
У Центрі можна безоплатно: отримати психологічну підтримку; проконсультуватися з фахівцем із соціальної роботи; знайти опору у складних життєвих ситуаціях; долучитися до ініціатив, спрямованих на зміцнення життєстійкості громади.
Основними напрямами роботи Центру життєстійкості є: первинна консультація; психосоціальна підтримка; координація волонтерських активностей; підтримка сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Діяльність Центру спрямована на подолання соціальних та психологічних бар’єрів, зменшення ізольованості людей, формування довіри та відчуття безпеки в громаді. Це ще один важливий крок до створення середовища, де кожен має рівний доступ до підтримки та допомоги.
Центр життєстійкості функціонує на базі Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Баштанської міської ради».
Запрошуємо жителів громади скористатися можливістю отримати підтримку та допомогу.
Центр життєстійкості — це місце, де вас почують, зрозуміють і підтримають!
Доступні заходи: як отримати потреби різних груп населення під час організації подій
Під час організації публічних заходів більшого значення набуває дотримання принципів безбар'єрності, що забезпечує рівень можливостей для участі різних груп населення незалежно від віку, стану здоров'я чи життєвих обставин.
Доступні заходи - це події, під час підготовки яких враховуються потреби людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із дітьми, внутрішньо переміщених осіб та інших груп. Йдеться не лише про фізичну доступність простору, а й про зручний формат участі, зрозумілу комунікацію та комфортні умови перебування.
Одним із ключових підходів є впровадження гнучких форматів проведення заходів, зокрема можливість підключення до офлайн- та онлайн-участі, адаптація програми за тривалістю, а також створення умов для дистанційного залучення. Це дозволяє залучити ширше коло учасників і підвищити доступність подій.
Важлива роль проводить вибір зручного часу проведення заходів, що враховує робочі графіки, сімейні обов'язки та інші життєві потреби людей. Такий підхід сприяє активішій участі громадян у суспільному житті та формуванні відкритого діалогу.
Окрему увагу слід приділяти доступності простору: наявність безперешкодного входу, зрозумілої навігації, доступних санітарних кімнат, достатнього освітлення та інформаційних матеріалів у зручному форматі. Це створює комфортні умови для всіх учасників і сприяє розвитку інклюзивної культури.
У кінці, що з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» затверджено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджено План заходів з її реалізації, спрямованих на впровадження принципів безбар’єрності в усіх сферах суспільного життя.
#безбар'єрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #Безбар'єрністьЦеКолиМожеш
На Миколаївщині розвивають реабілітаційні простори для дітей з інвалідністю
У Миколаївській області продовжують формувати безбар’єрне середовище через створення реабілітаційних просторів для дітей та молоді з інвалідністю. Йдеться про спеціально організовані, безпечні та ергономічні локації, що поєднують фізичне відновлення, психоемоційну підтримку та соціальну адаптацію.
Реабілітаційний простір забезпечує комплексне відновлення здоров'я людини з урахуванням її індивідуальних потреб. Він забезпечує фізичні потреби з використанням обладнання, зони психологічної підтримки, комфортні умови перебування та мультидисциплінарний супровід фахівців – лікарів, психологів, терапевтів і соціальних працівників. Важливою складовою є і соціальна інтеграція – формування навичок самостійного життя та впевненої участі в громаді.
Про розвиток таких локацій розповідає виконувач обов'язків директора Миколаївської дитячо-юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю Євген Воробйов.
«Реабілітація – це не тільки вправи чи обладнання, а середовище, в якому дитина почувається безпечно, спокійно та вмотивовано до відновлення», – зауважив він.
Наразі заклад працює відразу над кількома напрямками створення безбар'єрних просторів.
Один із них – рекреаційна зона в Харчатівському лісі. Територія пристосована для відпочинку на свіжому повітрі, йоги, легких фізичних вправ і відпочинку. Поряд розташована вода, що дає можливість використовувати водні процедури як відновлення елементів.
«Природне середовище значно покращує емоційний стан дітей і підвищує ефект реабілітації», – оцінив Євген Воробйов.
Другий простір функціонує одночасно в одній спортивній школі. Тут облаштовано зали з інвентарем, зокрема тенісними столами, де діти можуть розвивати координацію, соціальні навички та впевненість у собі.
«Такі поняття допомагають не тільки фізично відновлюватися, а й адаптуватися до повного життя», – додав керівник закладу.
Окремим перспективним проектом можна стати облаштування реабілітаційного простору біля джерела Серафими – унікальної природної локації Миколаївщини з цілющою водою. Благодійний фонд «Рух милосердя» планує передати територію площею близько 60 соток у користування спортивній школі.
«Це можливість створити повноцінний відновлювальний центр, де діти повинні проходити реабілітацію, відпочивати та оздоровлюватися», – передбачає Євген Воробйов.
Розвиток таких просторів є великим кроком до формування безбар'єрного суспільства, у якому кожна дитина, незалежно від стану здоров'я, має рівний доступ до відновлення, освіти, спорту та активного життя.
У кінці, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без барʼєрів» прийнято Національну стратегію зі створення безбарʼєрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.
#безбар'єрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #Безбар'єрністьЦеКолиМожеш
Центр психічного здоров'я в Баштанському районі: простір підтримки та відновлення в межах безбар'єрності
27/02/2026
Вже майже рік у Баштанському районі на базі одного з лікарень успішно працює Центр психічного здоров’я — важлива складова система підтримки жителів громади в умовах тривалого виклику військового часу.
Центр був відкритий у червні 2025 року. Його діяльність відповідає принципам безбар'єрності — кожен, хто потребує психологічної чи психіатричної допомоги, може отримати її безкоштовно, професійно та без стигматизації.
Центр психічного здоров'я - комфортний та сучасний простір, зручний як для користувача, так і для персоналу. У Центрі функціонують: індивідуальні та групові кабінети для роботи психологів; зал психологічного розвантаження для медичних працівників; обмежена рецепція; сучасна вбиральня; безпечне та конфіденційне середовище для консультацій.
Тут працює мультидисциплінарна команда — психологи, психіатри та соціальні працівники, які забезпечують комплексний та індивідуальний підхід до кожного пацієнта.
Фахівці Центру надають допомогу при: тривожних квартирах; порушеннях сну; стреси та його наслідках; внутрішніх переживаннях і кризових квартирах; міжособистісних конфліктах; депресії; посттравматичному стресовому розладі (ПТСР); переживання втрати та горіння; функціональних порушеннях органів і систем, психосоматичних проявах.
Робота з пацієнтом запускається з клінічного інтерв'ю, діагностики та консультування, після чого формується індивідуальний план допомоги.
Окремим напрямком є проведення групових сеансів біосугестивної терапії — сучасного методу психологічної підтримки.
Станом на кінець лютого 2026 року: амбулаторну допомогу отримали 339 осіб; 425 сім'я — стаціонарну; 164 військовослужбовців звернулися за підтримкою; 15 представників сімей ветеранів отримали консультації; проведено 98 групових занять з біосугестивної терапії.
Ці цифри свідчать про реальну потребу у фахової допомоги та довіру до Центру психічного здоров'я з боку громадян.
Паралельно триває навчання адміністрації лікарні та членів команди Центру психічного здоров'я. Підвищення професійних компетенцій дозволяє впроваджувати сучасні підходи до психосоціальної підтримки та розбудовувати систему психічного здоров’я на рівні району.
Центр психічного здоров'я — це не лише медичний підрозділ, а ключова структура для відновлення психологічної стійкості громади. Його діяльність спрямована на безбар'єрність, подолання стигми, формування культури турбот про психічне здоров'я та забезпечення рівного доступу до послуг для всіх категорій населення — цивільних, військових, ветеранів та їхньої родини.
Ветеранський спорт» — підтримка через рух
Баштанська районна військова адміністрація системно та конкуренційно тримає на контролі питання реалізації ветеранської політики в районі. Одним із ключових напрямів цієї роботи є розвиток ветеранського спорту як важливої складової фізичної та психологічної реабілітації Захисників і Захисників України в межах формування безбар’єрного простору.
В Україні продовжується програма «Ветеранський спорт», яка дозволить ветеранам і ветеранкам повернутися до активного життя у зручному та безпечному форматі — з урахуванням стану здоров’я та власного темпу.
Щокварталу учасники програми можуть отримати 1 500 гривень на заняття спортом. В І кварталі 2026 року до програми вже долучилися 201 646 ветеранів і ветеранів по всій країні. Використовувати кошти можна в будь-якому спортивному закладі, який працює офіційно та має MCC-код 7941 «Фізична культура» або 7997 «Клуби — заміські клуби, членство». Ця програма — це не лише про фізичну активність, а й про підтримку відчуття, нові знайомства, мотивацію та повернення до повноцінного життя.
Реалізується проект Міністерства у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України в межах Стратегії ветеранської політики та Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
У Баштанському районі приватні підприємства трьох територіальних громад вже надають послуги ветеранського спорту, забезпечуючи комфортні умови для тренувань.
Нещодавно перший заступник начальника Баштанської районної військової адміністрації Наталія Казаріна та начальник управління соціального захисту населення Баштанської РВА Ніна Якимчук відвідали один із спортивних закладів району, де реалізується така послуга. Під час зустрічі вони поспілкувалися з ветеранами, обговорювали їхні потреби та перспективи розвитку ветеранського спорту, а також інформували про можливості участі в грантових програмах, отримання медичної, психологічної та освітньої підтримки для ветеранів і членів їхніх сімей. своєму спортивному залі, створивши доступний і безпечний простір для заняття.
Розвиток ветеранського спорту — це практичне втілення принципів безбар'єрності, коли кожен ветеран має рівний доступ до послуг, підтримки та нових можливостей. Це про турботу, повагу і створення умов, у яких Захисники й Захисниці відчувають підтримку громади та мають можливість повноцінно інтегруватися в цивільне життя.
Піклування про людей старшого віку: простір безбар’єрності та підтримки
В Україні активно розвивається мережа «Університетів третього віку». Наразі функціонують понад 200 таких закладів, найбільше — у Миколаївській, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях. «Університет третього віку» — це інноваційна соціально-педагогічна послуга, спрямована на реалізацію принципу «навчання протягом усього життя».
Основною метою діяльності таких університетів є адаптація людей старшого віку до сучасного суспільного життя, підтримка їхнього фізичного та інтелектуального здоров’я, сприяння соціальній активності, розширенню світогляду та підвищенню якості життя. Важливою складовою є створення умов для спілкування, самореалізації та активної участі в житті громади.
Після завершення навчання слухачі отримують сертифікати, які засвідчують їхній особистісний розвиток, нові знання та соціальну інтеграцію.
У Баштанському районі питання безбар’єрності та підтримки людей старшого віку є одним із пріоритетів соціальної політики. У межах послуги «соціальна адаптація» на базі Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Баштанської міської ради» вже не один рік успішно функціонує «Університет третього віку».
Цей простір став важливим осередком підтримки для людей поважного віку, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і ветеранок. В умовах повномасштабної війни його значення лише зросло, адже дедалі більше людей потребують психологічної, соціальної та емоційної підтримки.
«Університет третього віку» є прикладом безбар’єрного середовища, де кожен має можливість навчатися, розвиватися та залишатися активним членом суспільства. Тут створено комфортні умови для спілкування, самореалізації та отримання необхідної допомоги незалежно від віку чи стану здоров’я.
Як зазначає директор КУ «Центр надання соціальних послуг Баштанської міської ради» Ольга Пришедько:
«Наша комунальна установа вже давно впроваджує цей інноваційний проєкт, який дає змогу людям навчатися протягом усього життя. Сьогодні серед наших відвідувачів не лише люди 60+, а й внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, ветерани, зокрема ті, хто повернулися з полону. Для них важливо мати місце, де можна поспілкуватися, отримати підтримку, психологічну та юридичну допомогу. Це значно полегшує їхнє життя».
Наразі до занять долучилися понад 70 слухачів і слухачок. Вони мають можливість обрати напрям за інтересами — в Університеті діють дев’ять «факультетів»: музичний, театральний, комп’ютерної грамотності, краєзнавства, іноземних мов, художньої творчості, народознавство та фольклор, скандинавська ходьба.
Окрім навчання, учасники активно долучаються до волонтерської діяльності — плетуть маскувальні сітки, виготовляють килимки, в’яжуть іграшки для дітей, підтримуючи українських захисників.
«Університет третього віку» — це не просто освітній простір. Це місце, де руйнуються бар’єри, зміцнюється віра в себе, з’являються нові можливості для розвитку та активного життя.
Разом будуємо суспільство без бар’єрів, у якому кожен має можливість жити гідно, активно та з підтримкою.
Довідник безбар’єрності: практичний інструмент формування інклюзивного суспільства в Україні
В Україні продовжується впровадження принципів безбар’єрності як складової сучасної державної політики. Одним із інструментів у цьому напрямі став «Довідник безбар’єрності», створений за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Безбар’єрність розглядається як підхід, що передбачає прийняття кожної людини незалежно від її віку, фізичних чи ментальних особливостей – у повсякденному житті, на роботі та в суспільстві загалом. В умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої актуальності.
Довідник покликаний допомогти формувати культуру поваги через мову, комунікацію та взаємодію. Він містить рекомендації щодо коректного спілкування, написання текстів та взаємодії без створення штучних бар’єрів і виключень.
Посібник стане у нагоді широкому колу користувачів: представникам громадських організацій, медіа, бізнесу, органів влади та місцевого самоврядування, а також освітянам, медикам і соціальним працівникам.
Посібник охоплює 10 розділів, серед яких – «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник», «Безбар’єрний календар», «Етика взаємодії з різними людьми», «У воєнний час», «Взаємодія у періоди стресу», «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», «Безбар'єрні події», «Ілюстрації»
«Довідник безбар’єрності» є практичним гідом із формування інклюзивного середовища та сприяє утвердженню безбар’єрності як нової суспільної норми в Україні.
Детальніше із довідником можна ознайомитися за посиланням: https://bf.in.ua.
Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без барʼєрів» прийнята Національна стратегія із створення безбарʼєрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.
#безбарєрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #БезбарєрністьЦеКолиМожеш
Довідник безбар’єрності: практичний інструмент формування інклюзивного суспільства в Україні
В Україні продовжується впровадження принципів безбар’єрності як складової сучасної державної політики. Одним із інструментів у цьому напрямі став «Довідник безбар’єрності», створений за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Безбар’єрність розглядається як підхід, що передбачає прийняття кожної людини незалежно від її віку, фізичних чи ментальних особливостей – у повсякденному житті, на роботі та в суспільстві загалом. В умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої актуальності.
Довідник покликаний допомогти формувати культуру поваги через мову, комунікацію та взаємодію. Він містить рекомендації щодо коректного спілкування, написання текстів та взаємодії без створення штучних бар’єрів і виключень.
Посібник стане у нагоді широкому колу користувачів: представникам громадських організацій, медіа, бізнесу, органів влади та місцевого самоврядування, а також освітянам, медикам і соціальним працівникам.
Посібник охоплює 10 розділів, серед яких – «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник», «Безбар’єрний календар», «Етика взаємодії з різними людьми», «У воєнний час», «Взаємодія у періоди стресу», «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», «Безбар'єрні події», «Ілюстрації»
«Довідник безбар’єрності» є практичним гідом із формування інклюзивного середовища та сприяє утвердженню безбар’єрності як нової суспільної норми в Україні.
Детальніше із довідником можна ознайомитися за посиланням: https://bf.in.ua.
Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без барʼєрів» прийнята Національна стратегія із створення безбарʼєрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.
#безбарєрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #БезбарєрністьЦеКолиМожеш
Рівний доступ до медичних послуг — про роботу кол-центру у Баштанському районі
Створення безбар’єрного простору в усіх сферах життя залишається одним із важливих напрямів державної політики. Особливо актуальним це питання є у сфері охорони здоров’я, адже кожна людина повинна мати можливість швидко, зручно та без перешкод отримати необхідну медичну допомогу.
На базі однієї з лікарень Баштанського району продовжує працювати кол-центр, діяльність якого спрямована на забезпечення доступності медичних послуг для жителів громади та району.
Завдяки роботі кол-центру пацієнти можуть отримати необхідну інформацію щодо графіків прийому лікарів, записатися на консультацію, уточнити порядок отримання медичних послуг, а також дізнатися про роботу структурних підрозділів медичного закладу.
Особливо важливою така форма комунікації є для людей старшого віку, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та жителів віддалених населених пунктів, яким інколи складно особисто відвідати медичний заклад або швидко зорієнтуватися у необхідній інформації.
У межах реалізації принципів безбар’єрності особлива увага приділяється не лише фізичній доступності медичних установ, а й доступності інформації та сервісів. Саме тому розвиток сучасних каналів комунікації між медичними закладами та населенням є важливим кроком до створення людиноцентричної системи охорони здоров’я.
Кол-центр відкрито у межах проекту «Вдосконалення системи обслуговування та комунікаційної стратегії медичних закладів у п’яти областях України», який реалізується БО «100% Життя» у партнерстві з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини в рамках проекту GIZ «Спеціальна програма підтримки України /EU4ResilientRegions».
Професійна адаптація ветеранів війни та членів їхніх сімей — важливий напрямок безбар’єрності
У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні одним із важливих напрямків роботи залишається забезпечення соціальної та професійної адаптації ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також членів їхніх родин.
Порядок та умови забезпечення соціальної та професійної адаптації визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2017 року №432 (зі змінами). Документ регламентує механізм надання підтримки особам, які звільняються або звільнені з військової служби, ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам їхніх сімей.
На період дії воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення або скасування дія програми поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Сил територіальної оборони, правоохоронних органів та інших військових формувань, а також на членів їхніх сімей.
Дія цих Порядку та умов не поширюється на осіб, які відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» протягом останніх двох років уже проходили професійне навчання, підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за кошти держави. Також це стосується осіб, які отримували ваучери для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №207.
Тобто, якщо особа вже скористалася державною програмою професійного навчання або отримала ваучер на навчання протягом останніх двох років, повторно отримати послуги професійної адаптації за цією програмою вона не зможе.
Професійна адаптація є важливою складовою безбар’єрності, адже вона допомагає ветеранам та їхнім родинам повернутися до активного суспільного життя, отримати нові професійні навички, підвищити конкурентоспроможність на ринку праці та знайти нові можливості для самореалізації.
Програма передбачає:
професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації;
підтвердження та присвоєння професійних кваліфікацій;
перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів;
здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти на основі вже отриманого ступеня освіти.
У Баштанському районі станом на травень 2026 року надійшло 7 заяв на проходження професійної адаптації. Серед заявників — особа з інвалідністю, члени сімей загиблих Захисників України та ветерани війни.
Для подачі документів зверніться до органу соціального захисту населення (за місцем реєстрації або фактичного проживання).
Створення безбар’єрного середовища — це не лише про фізичну доступність, а й про можливість кожної людини реалізувати себе, навчатися, працювати та бути активною частиною суспільства.
Держава без бар’єрів — простір рівних можливостей для кожного
Створення доступного середовища — це важливий крок до суспільства, у якому кожна людина може вільно пересуватись, отримувати послуги та брати активну участь у житті громади.
25 травня 2026 року Міністерство розвитку громад та територій України презентувало практичний посібник «Як забезпечити доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення? 10 простих кроків», розроблений у межах інформаційно-просвітницької кампанії «Держава без бар’єрів».
Посібник стане корисним інструментом для громад, установ, бізнесу та всіх, хто працює над створенням комфортного й доступного середовища. У ньому зібрано прості та дієві рішення для проєктування, реконструкції й адаптації просторів з урахуванням потреб людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із дитячими візками та інших маломобільних груп населення.
Безбар’єрність починається з простих, але важливих рішень. Створюймо громади без бар’єрів разом!
Без бар’єрів до державних послуг: у Баштанській громаді працює «Мобільна валіза» ЦНАП
У межах реалізації принципів безбар’єрності та забезпечення рівного доступу до адміністративних послуг для всіх категорій населення у відділі Центру надання адміністративних послуг Баштанської міської ради успішно функціонує сервіс виїзного обслуговування за допомогою «Мобільної валізи».
«Мобільна валіза» ЦНАП — це сучасний портативний комплекс обладнання, який дозволяє адміністраторам надавати адміністративні послуги безпосередньо за місцем проживання громадян, які через стан здоров’я або вік не мають можливості самостійно відвідати центр.
Послуга орієнтована насамперед на людей похилого віку, осіб з інвалідністю І групи, а також тяжкохворих громадян, які не можуть пересуватися самостійно.
Завдяки використанню мобільного кейсу жителі громади можуть отримати більшість адміністративних послуг, передбачених переліком послуг ЦНАП, не залишаючи власної домівки. Це значно спрощує доступ до державних сервісів та сприяє створенню комфортного й доступного середовища для кожного.
Для замовлення виїзного обслуговування до ЦНАП може звернутися родич, сусід, соціальний працівник або інша уповноважена особа. Також заявку можна подати за телефоном: (05158) 2-76-16.
Безбар’єрність — це не лише про облаштування просторів чи технічні рішення. Насамперед це про турботу, повагу до потреб кожної людини та створення рівних можливостей для отримання необхідних послуг незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Баштанщина продовжує впроваджувати сучасні сервіси, які роблять державні послуги ближчими та доступнішими для всіх мешканців.
У Хабі цифрової освіти Баштанської публічної бібліотеки продовжуються заняття IT-лабораторії, спрямовані на розвиток цифрових навичок та створення безбар’єрного доступу до сучасних технологій
Цього разу працівники бібліотеки долучилися до тренінгу «IT-помічник бібліотекаря», під час якого вдосконалили свої знання та практичні вміння роботи з цифровими інструментами.
Особлива увага приділялася реальним завданням, з якими бібліотекарі стикаються у повсякденній роботі: роботі з електронними сервісами, цифровими ресурсами та онлайн-комунікаціями.
Підвищення цифрової грамотності працівників бібліотек є важливою складовою безбар’єрного середовища, адже дозволяє надавати якісніші послуги всім категоріям населення, зокрема людям старшого віку, особам з інвалідністю, внутрішньо переміщеним особам та іншим відвідувачам, які потребують підтримки у користуванні цифровими технологіями.
Баштанська публічна бібліотека - простір рівних можливостей, де кожен може отримати необхідні знання, навички та доступ до інформації без бар’єрів!
Нагадуємо, що в Україні триває реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Її мета - забезпечити рівні можливості та доступність для кожного незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Роботодавці Баштанського району отримують державну компенсацію за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю
Створення рівних можливостей і безбар'єрного середовища є важливою складовою сучасного ринку праці та соціально відповідального бізнесу. Держава підтримує роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, компенсуючи витрати на облаштування їхніх робочих місць.
Такою можливістю вже скористалися троє роботодавців із Снігурівської, Березнегуватської та Новобузької територіальних громад Баштанського району.
Який розмір компенсації?
Розмір компенсації залежить від групи інвалідності працевлаштованого працівника та визначається відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати:
для працівників з інвалідністю I групи — до 15 мінімальних заробітних плат (наразі — до 120 000 грн);
для працівників з інвалідністю II групи — до 10 мінімальних заробітних плат (наразі — до 80 000 грн).
На що можна отримати компенсацію?
Держава відшкодовує витрати на придбання обладнання та засобів, необхідних для створення безпечного й комфортного робочого середовища, зокрема:
спеціалізованих меблів (столи та стільці з регулюванням висоти, адаптовані підставки, підлокітники); технічних засобів і спеціалізованого програмного забезпечення для осіб із порушеннями зору чи слуху; елементів безбар'єрності (пандуси, поручні, тактильна плитка тощо); допоміжного обладнання, зокрема підйомників, адаптованої офісної та побутової техніки.
Як подати заявку?
Роботодавці можуть звернутися за компенсацією:
онлайн — через портал «Дія», скориставшись послугою «Компенсація за облаштування робочого місця»;
офлайн — у будь-якому центрі зайнятості Миколаївської області.
Створення безбар'єрного середовища — це інвестиція у рівні можливості, розвиток інклюзивного ринку праці та підтримку людей з інвалідністю. Запрошуємо роботодавців Баштанського району долучатися до державної програми та спільно створювати доступне середовище для кожного.
Ментальне здоров’я без бар’єрів: як подолати стрес і вчасно звернутися по допомогу
У сучасних умовах війни турбота про психічне здоров’я є такою ж важливою, як і піклування про фізичне. Постійні повітряні тривоги, переживання за рідних, вимушені зміни у житті та щоденний стрес впливають на емоційний стан кожної людини. Саме тому створення безбар’єрного доступу до послуг із підтримки ментального здоров’я є одним із важливих напрямів державної політики.
Баштанська районна військова адміністрація наголошує: психологічна допомога має бути доступною для кожного незалежно від віку, місця проживання, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Фахівці КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» рекомендують прості способи, які допоможуть знизити рівень стресу та підтримати внутрішню рівновагу:
якщо відчуваєте тривогу — зосередьтеся на тому, що можете контролювати саме сьогодні;
не намагайтеся виконати все одразу — визначте найважливіше завдання та рухайтеся крок за кроком;
дозвольте собі відпочинок, адже відновлення сил є необхідною умовою для збереження здоров’я;
згадайте свої попередні досягнення та життєві перемоги — це допомагає повернути впевненість у власних силах;
обмежте надмірне споживання новин і соціальних мереж, якщо інформація викликає емоційне виснаження;
приділіть кілька хвилин дихальним вправам або прогулянці на свіжому повітрі.
Водночас важливо пам’ятати: якщо тривога, пригнічений настрій, безсоння чи емоційне виснаження не минають або заважають повсякденному життю, не варто залишатися з цією проблемою наодинці. Звернення до спеціаліста — це прояв відповідального ставлення до власного здоров’я, а не ознака слабкості.
У КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» кожен, хто потребує підтримки, може отримати кваліфіковану допомогу.
Записатися на консультацію можна через контакт-центр лікарні:
096-233-24-24,
095-233-24-25.
Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність, а й про можливість кожної людини своєчасно отримати необхідну допомогу, бути почутою та підтриманою. Турбота про ментальне здоров’я допомагає зберігати внутрішню стійкість, долати труднощі та впевнено рухатися вперед навіть у найскладніші часи.
У Вільнозапорізькій громаді відкрили сучасний ЦНАП: безбар’єрність і доступні послуги для кожного
У Вільнозапорізькій громаді відкрито новий Центр надання адміністративних послуг — сучасний та доступний простір, де жителі громади зможуть отримувати необхідні адміністративні послуги зручно та швидко.
Це вже 43-й ЦНАП, відкритий у Миколаївській області, та 8-й у Баштанському районі. Це ще один важливий крок до того, щоб якісні та сучасні адміністративні сервіси були доступними для людей безпосередньо за місцем проживання.
Новий ЦНАП обслуговуватиме жителів громади, зокрема внутрішньо переміщених осіб. У Центрі затверджено понад 80 видів адміністративних послуг. Серед них — реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання, земельні питання, послуги у сфері містобудування, благоустрою та архітектури, соціального захисту, підтримки ветеранів війни та членів їхніх родин, а також місцеві послуги.
Важливою складовою нового простору стала безбар’єрність. Безбар’єрність — це створення рівних можливостей для кожної людини, незалежно від віку, стану здоров’я, фізичних можливостей чи життєвих обставин. Саме такий підхід покладено в основу облаштування нового ЦНАПу. Тут створено доступну вхідну групу, пандус, сходи з поручнями, комфортну зону очікування та паркувальні місця для людей з інвалідністю. Для забезпечення інформаційної доступності встановлено навігацію та тактильні таблички зі шрифтом Брайля.
На відкритті ЦНАПу були присутні заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації В’ячеслав Базаренко, начальник Баштанської районної військової адміністрації Владислав Дмитрів, голова Вільнозапорізької сільської ради Олександр Латій, керівники структурних підрозділів Миколаївської ОВА та Баштанської РВА, представники місцевого самоврядування та інші гості.
Виступаючи під час відкриття, Владислав Дмитрів зазначив, що створення сучасного ЦНАПу є важливим кроком у розвитку громади та забезпеченні доступності адміністративних послуг для кожного жителя. Він наголосив, що особливо важливо, аби люди, незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин, могли отримувати необхідні послуги у комфортних та безпечних умовах.
Після завершення заходу присутні поклали квіти до Алеї Слави та хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих захисників і захисниць України.
Відкриття нового Центру — це конкретний крок до створення безбар’єрного середовища та наближення якісних адміністративних послуг до людей. Попереду — подальший розвиток, розширення можливостей і переліку послуг, щоб сучасний сервіс був ще доступнішим для кожного жителя громади.
Безбар’єрність у дії: державні послуги для ветеранів і ветеранок — за принципом «єдиного вікна»
Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність будівель. Це також про можливість кожної людини без зайвих перешкод отримати необхідну послугу, реалізувати свої права та отримати підтримку держави.
Особливо важливо це для ветеранів і ветеранок, Захисників і Захисниць України, а також членів сімей загиблих оборонців. Саме тому в Україні впроваджується принцип «єдиного вікна» — коли необхідні ветеранські послуги можна отримати в одному місці, без необхідності самостійно відвідувати декілька установ.
У Центрах надання адміністративних послуг по всій Україні доступні понад 20 послуг для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.
Зокрема, через ЦНАП можна оформити або отримати:
встановлення статусу учасника бойових дій для добровольців;
встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
встановлення статусу члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни;
встановлення статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
встановлення інших передбачених законодавством статусів;
видачу, продовження та заміну відповідних посвідчень;
одноразову грошову допомогу для окремих категорій ветеранів, ветеранок та членів родин загиблих;
подання заяви на компенсацію вартості оренди житла Захисникам і Захисницям України;
отримання інформації та витягів з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Важливо, що окремі заяви можна подати через ЦНАП незалежно від зареєстрованого місця проживання. Це стосується, зокрема, встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни для військовослужбовців та статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Такий підхід дозволяє зробити державні послуги ближчими до людини та мінімізувати кількість додаткових звернень до різних установ.
Важливою складовою безбар’єрності є сучасна та доступна інфраструктура. У Баштанській територіальній громаді функціонує Центр надання адміністративних послуг, де діє принцип «єдиного вікна». Ветерани, ветеранки та члени їхніх родин звертаються до ЦНАПу для отримання необхідних адміністративних послуг, консультацій та подання відповідних заяв.
Також ветеранам доступні інформаційні та цифрові сервіси, зокрема платформа «Ветеран PRO», де зібрана інформація про державні послуги, пільги, програми підтримки та можливості для ветеранів, ветеранок та їхніх родин.
Принцип «єдиного вікна» змінює сам підхід до взаємодії людини з державою. Такий принцип працює і на території Баштанського району, роблячи отримання необхідних послуг простішим, зрозумілішим та доступнішим.
Безбар’єрність — це коли послуга поруч, а замість бар’єрів — підтримка.
Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади
Для кожної громади безбар’єрність має бути частиною загального планування розвитку. Тому важливо включати відповідні цілі та завдання до Стратегії розвитку громади.
Водночас вони мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та враховувати реальні потреби людей у конкретній громаді.
Крок 1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді
Почати варто з простого питання: що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями громади?
Для цього потрібно проаналізувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані про доступність інфраструктури та послуг, звернення жителів.
Важливо почути самих людей — громадські організації, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших людей, які постійно або час від часу стикаються з бар’єрами.
Уповноважений з безбар’єрності в громаді координує цю роботу: збирає пропозиції до плану та стратегії, стежить за їх виконанням і доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.
Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності
Зібрана інформація допомагає громаді визначити, що потрібно змінити в першу чергу.
Місцева рада безбар’єрності — майданчик, де представники місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін можуть разом визначити основні виклики та пріоритети.
Такий підхід допомагає врахувати реальні потреби людей ще до того, як громада ухвалить рішення.
Крок 3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади
Цілі та завдання з безбар’єрності у Стратегії розвитку громади мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:
фізична;
інформаційна;
цифрова;
суспільно-громадянська;
освітня;
економічна безбар’єрність.
Водночас кожна громада сама визначає, на чому варто зосередитися насамперед — залежно від своїх потреб і особливостей.
Крок 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити кошти
Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії: що саме зробити, коли, хто відповідає, як виміряти результат і джерела фінансування.
Важливо, щоб Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет були пов’язані між собою. Тоді безбар’єрність не залишатиметься лише задекларованою ціллю, а перетворюватиметься на конкретні зміни.
Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.
Також громади можуть отримати практичну підтримку Центру експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів».
Центр допомагає на всіх етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів.
Крок 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення
Важливо не просто порахувати, скільки заходів виконано, а перевірити головне: чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади.
До оцінки результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих жителів.
Якщо моніторинг показує нові виклики або те, що певне рішення не працює належним чином, громада може оновити свої пріоритети та заходи.
Як сформувати місцевий план заходів з безбар’єрності
План заходів з безбар’єрності має формуватися насамперед на основі реальних потреб мешканців громади та відповідати місцевій стратегії розвитку громади та Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Для його підготовки громаді рекомендовано пройти п’ять основних кроків.
1. Визначити потреби мешканців
Перед формуванням плану необхідно провести тематичні консультації з громадськістю за шістьма напрямами безбар’єрності: фізичним, інформаційним, цифровим, суспільно-громадянським, освітнім та економічним.
До обговорень важливо залучити представників різних цільових груп: маломобільних груп населення, ветеранів і ветеранок, людей з інвалідністю, людей старшого віку, жінок, батьків із дітьми до семи років, представників національних меншин та інших груп.
Результатом має стати перелік бар’єрів, з якими мешканці стикаються у повсякденному житті та під час отримання послуг. Водночас окремі проблеми можуть мати міжсекторальний характер та стосуватися одночасно декількох напрямів безбар’єрності.
2. Перетворити проблеми на конкретні заходи
Визначені під час консультацій проблемні питання необхідно трансформувати у завдання та конкретні заходи плану за принципом: потреба → бар’єр → завдання → захід → результат.
Кожен захід має бути спрямований на вирішення конкретної проблеми та створення відчутних змін для мешканців громади.
3. Сформувати план, визначити відповідальних та фінансування
План має охоплювати всі шість напрямів безбар’єрності та містити як системні заходи, так і конкретні практичні рішення.
До системних заходів можуть належати регулярний моніторинг безбар’єрності публічних послуг, робота з бізнесом, навчання фахівців. До практичних — облаштування безбар’єрних вулиць, ремонт та адаптація приміщень, надання грантів на розвиток підприємництва людям з інвалідністю.
Для кожного заходу необхідно визначити відповідальних виконавців, строки реалізації, очікувані результати та джерела фінансування.
Фінансування не обов’язково має здійснюватися виключно з місцевого бюджету. Для реалізації заходів можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, міжнародних організацій і донорських програм, партнерів, бізнесу та інші джерела, не заборонені законодавством. Рекомендовано формувати план на два роки. Це дозволяє регулярно оцінювати результати, актуалізовувати заходи та планувати необхідні ресурси для їх реалізації.
4. Обговорити план на Місцевій раді безбар’єрності
Сформований проєкт плану необхідно винести на розгляд Місцевої ради безбар’єрності.
Під час засідання важливо перевірити, чи враховані визначені мешканцями потреби, чи охоплені всі шість напрямів безбар’єрності, а також чи є запропоновані заходи реалістичними та забезпеченими необхідними ресурсами.
5. Затвердити план та забезпечити його реалізацію
Після обговорення на Місцевій раді безбар’єрності план затверджується відповідним актом (рішенням або розпорядженням). Відповідальні виконавці забезпечують реалізацію передбачених заходів та відстежують результати їх виконання.
Після завершення дворічного періоду, заходи, які не були реалізовані, але залишаються актуальними для громади, доцільно включити до плану на наступні роки.
План заходів з безбар’єрності — це практичний інструмент, який допомагає перетворити потреби людей на конкретні рішення, забезпечити їх ресурсами та послідовно усувати бар’єри у громаді.
Послуги без бар’єрів: Мобільний центр служби зайнятості завітав у Новополтавський старостат
Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність. Це також можливість кожної людини отримати необхідну послугу незалежно від місця проживання, життєвих обставин чи інших бар’єрів. Саме за таким принципом працює служба зайнятості, наближаючи свої послуги безпосередньо до мешканців громад.
Цього разу Мобільний центр служби зайнятості завітав до Новополтавського старостату. Виїзний захід організували фахівці Баштанської філії Миколаївського обласного центру зайнятості. Його мета — зробити послуги служби зайнятості доступнішими для людей, які через віддаленість населеного пункту або життєві обставини не завжди мають можливість особисто відвідати філію.
Під час зустрічі мешканці отримали консультації щодо пошуку роботи, набуття статусу безробітного, участі у суспільно корисних роботах, а також можливостей для роботодавців.
Зокрема, пані Ірина, мама сімох дітей, дізналася про можливість отримання статусу безробітної та відповідні послуги служби зайнятості. Для людини, яка поєднує турботу про велику родину з необхідністю працевлаштування, доступ до фахової консультації безпосередньо у своєму населеному пункті є особливо важливим.
Пані Світлану цікавила можливість долучитися до суспільно корисних робіт. Староста Олександр Реуцький розповів, що за потреби громади така можливість буде доступною з жовтня.
Важливою частиною виїзду стало спілкування з учасницями проєкту «Армія відновлення». Світлана, Ольга, Олена та Наталя заготовляють дрова для мешканців. Для них участь у суспільно корисних роботах — це не лише можливість отримати дохід, а й бути корисними своїй громаді.
«З роботою в селі складно. Суспільно корисні роботи — суттєва підтримка. Але я не зупиняюсь на тимчасовому — продовжую шукати постійну вакансію», — розповіла Ольга.
Безбар’єрність також означає створення можливостей для розвитку місцевого підприємництва та працевлаштування людей. Під час виїзду фахівці поспілкувалися з роботодавцем Сергієм Абрамовим, який створив нове робоче місце продавця та подав заяву на отримання державної компенсації.
«Взяв на роботу пані Світлану, вона пройшла стажування і впевнено приступила до роботи», — зазначив Сергій Абрамов.
Такі приклади демонструють, що доступність послуг — це конкретні можливості для людини: отримати консультацію, знайти роботу, пройти стажування, отримати підтримку або створити нове робоче місце.
Робота Мобільного центру — це ще один крок до формування безбар’єрного середовища, у якому людина не повинна долати зайві перешкоди, щоб отримати необхідну допомогу чи скористатися своїми можливостями.
Служба зайнятості продовжує працювати за принципом «послуги — ближче до людей», забезпечуючи доступність та адресність підтримки для мешканців громад Баштанського району.
Адже безбар’єрність — це коли можливості є доступними для кожного.
Безбар’єрність у дії: нова робота — нові можливості
Безбар’єрність — це насамперед про рівні можливості для кожної людини реалізовувати свій потенціал, працювати, навчатися, розвиватися та бути активною частиною суспільства.
Історія Лариси Стариківської — приклад того, як професійна реалізація можлива за різних життєвих обставин, коли людина має бажання працювати, а поруч є необхідна підтримка та доступні можливості.
У грудні минулого року Лариса звернулася до Казанківського відділу Баштанської філії Миколаївського обласного центру зайнятості. Маючи інвалідність ІІ групи, вона продовжувала шукати можливості для професійного розвитку та працевлаштування.
Разом із фахівцями служби зайнятості Лариса ознайомлювалася з актуальними вакансіями. Серед запропонованих можливостей її зацікавила посада секретаря у ТОВ «Астон-Агро». Наступним кроком стала співбесіда з роботодавцем.
Для підвищення професійної впевненості та набуття необхідних навичок Лариса пройшла відповідне навчання у ДНЗ «Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості».
І вже з 5 серпня 2026 року вона працює секретарем у ТОВ «Астон-Агро».
Ця історія — про можливості, які відкриваються тоді, коли доступ до праці є реальним, а підтримка допомагає людині зробити крок назустріч професійним змінам. Вона також демонструє важливість створення на робочих місцях умов, у яких кожна людина може реалізувати свої знання, навички та здібності.
Безбар’єрність у сфері працевлаштування — це не лише фізична доступність робочого місця. Це також рівне ставлення, відсутність упереджень, можливість здобувати нові знання та навички, отримувати професійну підтримку і мати реальний доступ до зайнятості.
Медична безбар’єрність: турбота про здоров’я має бути доступною для кожного
Безбар’єрність у сфері охорони здоров’я — це можливість кожної людини своєчасно отримати необхідну медичну допомогу незалежно від місця проживання, віку чи інших життєвих обставин.
Саме на забезпечення доступності медичних послуг спрямована робота мобільної медичної бригади КНП «ЦПМСД Баштанської міської ради», яка в межах впровадження стратегії «Здорова громада» здійснює виїзди до найвіддаленіших населених пунктів Баштанського району.
Для мешканців невеликих та віддалених сіл такий формат роботи особливо важливий, адже дозволяє отримати необхідні медичні послуги без додаткових поїздок до медичного закладу та подолання транспортних і територіальних бар’єрів.
Під час виїзних вакцинальних сесій медичні працівники проводять огляд жителів, надають консультації та рекомендації, а також здійснюють вакцинацію дітей і дорослих.
Перед проведенням щеплення кожен пацієнт проходить обов’язковий огляд лікаря. Медичні працівники оцінюють стан здоров’я та надають необхідні роз’яснення щодо вакцинації.
Під час виїздів мобільної бригади у населених пунктах району оглянуто понад 400 осіб, а понад 500 мешканців отримали щеплення проти таких інфекційних захворювань, як кір, краснуха, епідемічний паротит, дифтерія, правець, гемофільна інфекція та інших небезпечних хвороб. Вакцинацію проходили як діти, так і дорослі.
Для мешканців громад доступні: консультації медичних працівників; вакцинація дітей та дорослих; базові медичні послуги; профілактичні огляди та рекомендації щодо подальшого звернення за медичною допомогою.
Такий формат роботи є важливою складовою медичної безбар’єрності, адже доступність — це не лише облаштований вхід до медичного закладу. Це також можливість отримати медичну допомогу незалежно від того, живе людина у великому населеному пункті чи у віддаленому селі.
КНП «ЦПМСД Баштанської міської ради» продовжуватиме роботу мобільної медичної бригади, щоб зробити профілактичні огляди та вакцинацію доступнішими для жителів віддалених населених пунктів.
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційована першою леді України Оленою Зеленською, спрямована на формування суспільства рівних можливостей, у якому кожна людина має доступ до необхідних послуг і може повноцінно користуватися ними незалежно від своїх життєвих обставин.
