Головна Новини Герої не вмирають Учасникам бойових дій та членам їх сімей Планування роботи 2023 року Пробація району Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

Баштанське управління Держпродспоживслужби

 УВАГА


Внаслідок збройної агресії Російської федерації проти України на багатьох територіях Миколаївської області виникають проблеми з забезпеченням населення питною водою, харчовими продуктами, що може призвести до погіршення санітарно – епідемічної ситуації щодо захворювань на гострі кишкові інфекції, харчові отруєння.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує про небезпеку зараження кишковими інфекціями.

Гострі кишкові інфекції – велика група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураження шлунково-кишкового тракту.

Збудники таких інфекцій потрапляють до організму, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Практично всі збудники кишкових інфекцій надзвичайно живучі. Вони здатні довго існувати в грунті, воді і навіть на різних предметах. Наприклад, на ложках, тарілках, дверних ручках і меблях. Кишкові мікроби не бояться холоду, проте все ж вважають за краще жити там, де тепло і волого. Особливо швидко вони розмножуються в молочних продуктах, м’ясному фарші, холодці, киселі, а також у воді (особливо в літній час).

Дотримання п’яти простих правил можуть врятувати цивільне та військове населення від харчових отруєнь:

Сировина та готові харчові продукти приймаються, зберігаються, транспортуються максимально окремо! За відсутності холодильника доцільно передбачити склад за межами приміщення на вулиці.

При розфасуванні продукції безпосередньо волонтерами бажано продублювати термін придатності і умови зберігання. Це допоможе правильно розподілити продукти й продумати меню на місці.

При отриманні сировини (м’ясо, риба тощо) з метою зменшення ризиків, піддавати її максимально можливій термічній обробці. Переконайтеся, що м’ясо або риба повністю просмажені, проварені або протушені.

Слід бути обережними під час прийому продукції, яка швидко псується. Якщо такі продукти наявні, то важливо перевіряти органолептичні якості — яка їжа на вигляд, на запах та на смак. Салати не варто заправляти до споживання, це прискорить псування продуктів.

Особливу увагу звертаємо на те, що ні в якому разі непотрібно вживати  продукцію з вичерпаним терміном придатності, порушенням  цілісності упаковки, наявності сторонніх запахів!

В разі погіршення санітарно-епідемічної ситуації, виникнення епідемічних ускладнень щодо захворювань на гострі кишкові інфекційні захворювання, харчові отруєння, з метою вжиття оперативних заходів реагування, інформувати Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за електронною адресою uprsannaglyad@ukr.net (необхідно обов’язково вказати номер контактного телефону)

Бережіть себе та своїх близьких! Будьте здорові та самовідповідальні!

Баштанське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

Кочівля пасіки в умовах воєнного стану

У зв’язку з тим, що на території Баштанського району станом на сьогодні відбуваються бойові дії, Баштанська районна військова адміністрація рекомендує утриматися та не здійснювати кочівлю пасік на територію Снігурівської міської, Широківської сільської, Горохівської сільської, Березнегуватської селищної, Вільнозапорізької сільської та Володимирівської сільської, Інгульської сільської територіальних громад, а також до Явкинського і Лоцкінського старостинських округів Баштанської міської територіальної громади. Просимо надати перевагу кочівлі до більш безпечних територіальних громад: Привільненська сільська, Новобузька міська, Баштанська міська, Софіївська сільська та Казанківська селищна територіальні громади.  

Алгоритм дій пасічника з метою кочівлі пасіки в умовах воєнного стану:  

1. Звернутись до територіальних органів Держпродспоживслужби або установ ветеринарної медицини для отримання ветеринарно-санітарного паспорту пасіки (якщо не має),  внесення записів у паспорт про обстеження пасіки ветеринарними фахівцями та підтвердження епізоотичного благополуччя пасіки (дослідження підмору бджіл). Порядок реєстрації, розміщення пасік в умовах воєнного часу не змінився. Із порядком реєстрації можна детально ознайомитися на порталі Дія.

2. Перевезення (кочівля) пасіки:

Попередньо необхідно визначити кількість бджолиних сімей, які підлягають перевезенню. У державній лікарні ветеринарної медицини району – підтвердити благополуччя району щодо карантинних хвороб бджіл, з’ясовути ветеринарно-санітарний стан місцевих пасік і джерел водопостачання та можливість перевезення на медозбір і запилення. А також отримати власне дозвіл на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення – ветеринарне свідоцтво за формою № 1.

Погодити кочівлю пасіки з міським або сільським головою місце розташування пасіки в населеному пункті або за межами з встановленням точної геолокації (лісосмуга, ліс та інше).  Отримати  довідку від сільського голови про дозвіл на розміщення пасіки. Крім того, господар пасіки повинен отримати письмове запрошення від господарства на запилення культур. Тільки тоді можна починати перевозити пасіку. У територіальних громадах, куди передбачається вивезти бджіл, вибирають місця для розміщення пасік з урахуванням потреби їх віддалення одна від одної й від місцевих пасік на відстань не менше 3-5 км, з’ясовують ветеринарно-санітарний стан місцевих пасік і джерел водопостачання.

Після прибуття в район медозбору для запилення бджоляр зобов’язаний пред’явити в орган державної ветеринарної медицини району (міста) ветеринарне свідоцтво і ветеринарно-санітарний паспорт пасік.

Якщо процес перевезення (кочівлі) припадає на комендантську годину, про це обов’язково слід повідомити відповідну військову адміністрацію та поліцію. Адже в комендантський час не можна перебувати на вулиці без відповідного дозволу на переміщення транспортних засобів.

Перевезення (кочівлю) пасіки треба погоджувати з військовими адміністраціями. Так, вони мають володіти даними про місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки); час та дату запланованого прибуття та виїзду; кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки; а також мати контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Закликаємо пасічників, які здійснюють діяльність на території району відповідально віднестись до вищезазначенї інструкції задля запобігання отруєння та загибелі бджіл.

Додатково наголошуємо на необхідності налагодження комунікації з територіальною громадою та старостинським округом, на території яких ви здійснюєте свою діяльність,  відділенням поліції, фермерами, приватними підприємцями (за необхідності) для координації діяльності, що надасть можливість оперативній ізоляції бджіл та вирішення інших нагальних питань у сфері бджільництва. 

 Обережно, ботулізм!

Звертаємо увагу всіх громадян, що ботулізм – це харчове отруєння, яке може призвести до тяжких наслідків. Найкращий спосіб захистити своє здоров’я – утримуватися від вживання їжі, про якість якої споживачу достаменно невідомо!

Проблема харчових отруєнь, викликаних збудником ботулізму з року в рік залишається актуальною.

Ботулізм — це тяжке харчове отруєння, зумовлене споживанням продуктів, що містять ботулотоксин; мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти, його не можна визначити за кольором або смаком.

Причини ботулізму

Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування м’яса, риби, рідше овочі. Збудник хвороби розмножується в анаеробному стані (без доступу кисню) та при порушенні санітарних правил приготування чи зберігання їжа може обсіменятися токсином ботулінуса. В основному ботулізм викликається різними баночними консервами, особливо домашнього приготування, через недостатню стерилізацію їх; ковбасами внаслідок неправильного зберігання; рибою в’яленою, солоною в результаті порушень правил улову, оброблення та зберігання.
Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко.
Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.

Симптоми ботулізму:

• порушення близького зору — ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;
• сильно виражена сухість у роті;

• важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);

• підвищена стомлюваність, м’язова слабкість;

• запаморочення;

• короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім — стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп);

• ураження м’язів шиї та кінцівок.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12–24 год після споживання зараженої їжі. Водночас, симптоми так само можуть виникнути раніше (уже через 2 год) або значно пізніше (4 доби і більше). Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.
Лікування ботулізму

Усі хворі на ботулізм незалежно від клінічної форми захворювання підлягають госпіталізації. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків — введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін).

З метою попередження захворювань на ботулізм, не рекомендується виготовляти в домашніх умовах та купувати у приватних осіб:
• солону, в’ялену та копчену рибу, копчені м’ясопродукти;
• консервувати в герметично закупорених банках м’ясо і рибу, які є найбільш сприятливим середовищем для розвитку збудника ботулізму;
• консервувати гриби, овочі та фрукти, при переробці яких неможливе повне звільнення від залишків землі та піску, що вміщують спори. Такі продукти краще заготовляти про запас шляхом маринування або соління з домішками кислоти та солі, обов’язково в тарі, відкритій для доступу кисню;
• не купувати на ринках у приватних осіб, тим більше у місцях не санкціонованої торгівлі м’ясні, грибні, овочеві, фруктові консерви, герметично закупорені в банки, а також рибу солону, в’ялену та копчену, копчені м’ясопродукти, приготовлені в домашніх умовах;
• не купувати консерви у бмбажних банках і з наявністю плісняви.

Не допустити виникнення захворювання на ботулізм значно легше, чим лікувати.

За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання.
 

 


  Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №209 від 07.04.2022
Формат: DOCX | Добавлен: 26/05/2022 10:11:38
51Kb Скачать скачать

 


 

Поради ЩОДО захисту від ХОЛЕРИ

Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті.

Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму.

Джерелом збудника інфекції є людина - хворий або носій вібріонів.

Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упрожовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців. Під час кип'ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів.

Симптоми холери

Першими симптомами холери є діарея, блювота, болі у животі.

Характерні симптоми холери:

· частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому людина втрачає  багато рідини - до 20 літрів на добу. У результаті втрати рідини відбувається згущення крові і зневоднення організму;

· через втрату з рідиною мікроелементів з'являються м'язові судоми, частіше за все - починаючи з литкових м'язів;

· загострення рис обличчя, очі западають, синіють губи і вушні раковини;

· холодна шкіра (холера - одна з небагатьох інфекцій, що супроводжуються нормальною або навіть зниженою температурою тіла);

· шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»);

· задишка, різка слабкість.

При ранній діагностиці і правильному лікуванні холера виліковна. При перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря!

Профілактика холери

Щоб уникнути захворювання, дотримуйтесь простих правил:

· не купуйте продукти харчування, зокрема - рибу, у місцях стихійної торгівлі;

· не купайтеся і не ловіть рибу у забруднених водоймах;

· дотримуйтеся особистої гігієни, ретельно мийте руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету;

· використовуйте чисту воду;

· мийте овочі і фрукти перед вживанням;

· ретельно готуйте їжу, проварюйте чи просмажуйте продукти харчування перед вживанням.

Кип'ятіння вбиває холерні вібріони вже через 1 хвилину.

При своєчасно розпочатому лікуванні нетяжка форма холери закінчується повним одужанням. За відсутності ефективної терапії протягом 2-3 днів, в хворого може розвинутись кома, можливі летальні наслідки.


До уваги агрофірм, виробників, торговельних мереж та органів влади.

В Україні створено Національну платформу продовольчої безпеки

У надзвичайно складний та відповідальний час для нашої країни необхідно забезпечити роботу бізнесу, за можливості зберегти робочі місця та сплату податків до державного бюджету.

З метою забезпечення продовольчої безпеки держави та для допомоги підприємствам у налагодженні безперебійної операційної роботи, відбудові харчових ланцюгів з продажу виробленої продукції та постачання сировини і відновленні логістичних зв'язків, Держпродспоживслужбою України за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики та продовольства створено Національну платформу продовольчої безпеки https://dpss.creatio.com/ (далі - Платформа).

Платформа дозволяє учасникам ринку обмінюватися інформацією про потреби та наявні пропозиції у режимі реального часу. Це, в свою чергу, надає змогу сформувати нові харчові ланцюги з постачання сировини в умовах воєнного стану, відновити логістичні ланцюги постачання, а також централізувати зусилля донорів й організаторів гуманітарної допомоги Україні.

За допомогою Платформи користувачі мають змогу:

●      знайти можливі ринки збуту власної продукції;

●      знайти постачальників, які сьогодні працюють в Україні;

●      сформувати власні потреби у необхідних товарах;

●      замовити або запропонувати логістичні послуги;

●      отримати будь-яку технічну підтримку;

●      замовити консультацію у зв'язку зі зміною локації щодо отримання дозвільних документів на виробництво;

●      отримати інформацію для сприяння експорту надлишкової продукції або включення необхідних потреб для переліку критичного імпорту;

●      визначити потреби конкретної військової адміністрації та забезпечити цільове формування та потрапляння гуманітарної допомоги;

●      знайти покупця для власного комерційного товару;

●      знайти та замовити необхідні для виробництва інгредієнти у діючих виробництв та експортерів;

●      залишити власну потребу/замовлення в продуктах на гуманітарній та комерційній основах.

Станом на 01.06.2022 до Платформи долучилися вже більше 4000 користувачів, серед яких:

●      територіальні органи та місцеві військові адміністрації;

●      виробники продукції;

●      торговельні мережі та крамниці;

●      логістичні компанії;

●      об'єднання, що займаються формуванням та доставленням гуманітарних вантажів.

Пропонуємо Вашому підприємству долучитися до роботи Платформи. Реєстрація та робота на Платформі https://dpss.creatio.com/ безкоштовна. Ознайомитися з інструкцією користувача можна на початковій сторінці Платформи. Постійну підтримку можна отримати за телефоном

(098)132-67-05.

Розраховуємо на Вашу активну допомогу.

  


 Африканська чума свиней

Останнім часом надзвичайно зросла загроза заносу на територію області африканської чуми свиней, в червні цього року зафіксовано випадки африканської чуми свиней в Конотопському районі Сумської області та Кропивницькому районі Кіровоградської області.
Африканська чума свиней – гостра вірусна хвороба свиней, яка перебігає блискавично, гостро, підгостро або навіть безсимптомно.
Захворіти можуть дикі та домашні свині всіх порід та будь-якого віку в будь-яку пору року. Зараження відбувається при контакті хворих свиней або свиней вірусоносіїв зі здоровими, при згодовувані продуктів тваринного походження без термічної обробки які містять вірус африканської чуми свиней. Хвороба також розповсюджується через мишовидних гризунів, кровосисних комах, кліщів, корм, пасовища, одяг, взуття, боєнські відходи транспортні засоби та предмети догляду за тваринами, які забруднені виділеннями хворих тварин або вірусоносіїв. Лікування та вакцина проти африканської чуми свиней відсутні. У випадку виявлення вогнища інфекції практикується поголівне знищення хворих та клінічно здорових свиней безкровним методом у радіусі 10 кілометрів від вогнища. Трупи свиней спалюють.
 
Основні симптоми хвороби:
- гарячка, у тварин підвищується температура тіла до 40,5-42,0 °C,  важке дихання, кашель;
- втрата апетиту, блювання, синюшність шкіри на вухах, череві та п’ятачку;
- паралічі та парези кінцівок, проноси  з кров’ю або закрепи;
Смертність, залежно від перебігу, може бути до 100 %. 
Для людини африканська чума свиней — безпечна, але призводить до великих економічних збитків.
 
Заходи профілактики:
1. Утримувати свиней в закритих, надійно ізольованих приміщеннях.
2. Не допускати вигулу свиней та їх контакт з іншими тваринами, чи сторонніми людьми.
3. Проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання.
4. Регулярно здійснювати очистку та дезінфекцію приміщень, у яких утримуються свині.
5. Обслуговування тварин проводити лише у окремому змінному одязі, при цьому використовувати засоби догляду, інвентар закріплений за кожним приміщенням.
6.Постійно вести боротьбу з гризунами та комахами.
7. Не допускати відвідування господарств, тваринницьких приміщень сторонніми особами.
8. Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів, що підтверджують їх здоров’я та епізоотичне благополуччя територій їх походження.
9. Забій тварин проводити лише після передзабійного клінічного огляду спеціалістом державної служби ветеринарної медицин.
10. Реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.
11. Не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях, та на стихійних ринках.
12. При виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно повідомити спеціаліста найближчої  державної установи ветеринарної медицини.
13. Обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.
14 Трупи тварин, побічні продукти їх життєдіяльності, продукти забою та переробки непридатні для споживання людиною утилізувати згідно Закону україни «Про відходи».
15.  Не переробляти трупи свиней, та/або туші вимушено забитих свиней.
16. Не використовувати харчові відходи для годівлі тварин.
17.  Не використовувати для напування тварин воду з річок, інших водойм з повільною течією що протікають через лісові масиви, в яких є дикі кабани.
 
При виявлені загибелі та захворювання свиней, повідомляйте до Баштанської районної державної лікарні ветеринарної медицини та Баштанського управління ГУ ДПСС в Миколаївській області за телефоном 2-84-35,2-84-34.
 

 

 


 

 Стихійна торгівля – це реальна загроза життю і здоров’ю людей

 Стихійна торгівля вже стала звичним і невід’ємним атрибутом життя населення районів та міст. У жодній європейській країні не можна побачити вуличних продавців харчовими продуктами на тротуарах чи в інших не облаштованих для цього місцях.

З настанням літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі продуктами харчування. Цьому сприяє не лише соціально-економічне, військове  становище в країні, а й те, що громадянин не замислюється над тим, в якій мірі можна нашкодити власному здоров’ю, якщо харчуватися зі стихійних ринків надаючи  перевагу продуктам харчування, які реалізують із землі, не замислюючись про їх якість, ким та в яких умовах вони виготовлені, де зберігались і як вони транспортувались. Не звертаючи уваги  на бруд, що летить на продукти з вулиці від машин та з-під ніг перехожих, та не згадуючи  повідомлення в засобах масової інформації про гострі кишкові отруєння серед тих осіб, які вживали продукти придбані на стихійних ринках, вважаючи, що з ними цього не трапиться. Купуючи продукти харчування на вулиці покупець бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я, оскільки у більшості випадків вулична торгівля в Україні незаконна. Контроль за незаконною торгівлею з боку держави, жодним чином не здійснюється, якість і свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють

Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів – це ринок. Саме там знаходиться державна лабораторія ветсанекспертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про те, що даний продукт придатний до вживання.

Якщо, наприклад, взяти молоко та молочні продукти, то продавці повинні щодня надавати їх на перевірку. І при цьому власник корови повинен мати ветеринарну довідку про стан здоров’я тварини, від якої отримано молоко і де вказано, чи досліджувалась вона на мастит, лейкоз та бруцельоз – хвороби, які можуть передаватись і людям. Якщо це реалізатор, то в нього має бути санітарна книжка із записами про обов’язкові медичні огляди. Також не можна купувати молоко в пластикових пляшках, які є предметами одноразового використання і не завжди мають відоме походження – іноді пляшки  збирають на смітниках. Такі вимоги до торгівлі даними продуктами пов’язані з їх небезпечністю для здоров’я у випадку неналежного зберігання цього товару, отримання молока від хворої худоби, купування його у нездорового продавця….

НАГОЛОШУЄМО, що придбані продукти харчування у невстановленому місці, у випадкової людини, в умовах, що не відповідають нормам його виготовлення та зберігання, у будь-який момент може обернутися великим лихом для покупця та його родини. Але на жаль, не завжди громадяни розуміють згубність та небезпеку для здоров’я придбання харчових продуктів у таких місцях. Необхідно, щоб усі жителі  налаштувались на боротьбу зі стихійною торгівлею.

Жодні адміністративні заходи з рейдовими перевірками повністю її не ліквідують, бо попит народжує пропозицію. Єдиний правильний спосіб боротьби – не купувати продуктів харчування й інших товарів у місцях стихійної торгівлі.


 Заборона використання тютюнових виробів та електронних сигарет у громадських місцях

 Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» внесено зміни до статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення», які набувають чинності з 11.07.2022 року.

Законом забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, у таких місцях:

  • ліфтах і таксофонах;
  • приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
  • приміщеннях та на території навчальних закладів;
  • приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
  • приміщеннях закладів ресторанного господарства;
  • приміщеннях об’єктів культурного призначення;
  • приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
  • приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
  • приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
  • приміщеннях гуртожитків;
  • дитячих майданчиках;
  • місцях загального користування житлових будинків;
  • підземних переходах;
  • транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
  • на вокзалах та станціях;
  • на зупинках громадського транспорту.

Повідомляємо, що забороняється куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів в аеропортах, крім спеціально відведених для цього місць.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту – «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!»

У спеціально відведених в аеропортах місцях для куріння, розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака і тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!». Такі місця не мають перевищувати 5% загальної площі аеропорту і мають бути обладнані витяжною вентиляцією та розташовуватися в окремих відокремлених приміщеннях, які не мають потреби відвідувати люди, що не курять.

Зауважимо, що сільські, селищні та міські ради у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть постійно або тимчасово заборонити куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів у додатково визначених ними місцях.

За порушення вимог даної статті передбачено відповідальність згідно чинного законодавства.

 


 Як запобігти харчових отруєнь під час воєнного стану

У воєнний час волонтери займаються збіром продуктів харчування та приготуванням їжі для цивільного населення та Збройних Сил України. У зв’язку з цим зростає ризик харчових отруєнь серед населення.

Харчові отруєння, які є не контагіозними захворюваннями (не передаються від однієї особи до іншої при контакті), виникають в результаті вживання харчових продуктів, в яких відбулося інтенсивне розмноження певних видів мікроорганізмів чи накопичення токсинів мікробного або не мікробного походження до рівня патогенної дози. Знаючи головні причини виникнення харчових отруєнь, можна ефективно запобігати їм.

З метою профілактики виникнення гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед цивільного і військового населення, пов’язаних із роботою пунктів харчування тимчасово переміщених осіб, військовослужбовців Збройних Сил України, підрозділів Сил територіальної оборони, а також пов’язаних з роботою гуманітарних штабів, Баштанське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївський  області рекомендує дотримуватися таких правил:

  • залучати до роботи із збору, розвантаження, транспортування харчових продуктів осіб, які обізнані щодо поводження з харчовими продуктами та здоровий персонал (за відсутності підвищеної температури, кашлю, без ознак діареї, нежиті, відсутності ознак гнійничкових захворювань на шкірі, відкритих ран);
  • дотримуватися обов’язкової гігієни рук осіб, що контактують з харчовими продуктами;
  • приймати, зберігати та транспортувати окремо сировину та готові харчові продукти;
  • при розфасуванні продуктів харчування перевіряти термін їх придатності та умови зберігання. Це допоможе правильно розділити продукти й продумати ефективне/раціональне харчування на місці;
  • оцінювати цілісність і герметичність пакування харчових продуктів та терміни їх придатності. При огляді консервованих продуктів (плодоовочевих, м’ясних та рибних консервів) оцінити чи є негерметичні або браковані банки, які мають дефекти: патьоки, деформації, фізичний (неправдивий) бомбаж банки «хлопавки», та не допустити їх наступне зберігання та використання;
  • суворо дотримуватися технології приготування сирих харчових продуктів, особливо риби, м’яса ;
  • дотримуватися температурних режимів при зберіганні продуктів, які швидко псуються, не вживати  такі продукти, в яких вичерпано термін придатності;
  • зберігати харчові продукти з дотриманням температурних режимів;
  • встановити контроль в пунктах приготування їжі;
  • дотримуватися гігієнічних вимог та технології приготування їжі.

Врахуючі високий ризик  виникнення харчових отруєнь, ботулізму, гепатиту забороняється вживання харчових продуктів, які були отримані від цивільного населення, а саме: кондитерські і кулінарні вироби, напівфабрикати з м’яса, риби (фарш, котлети, кров’яні та домашні ковбаси, тощо), а також грибні та плодоовочеві, м’ясні та рибні консерви, виготовлені в домашніх умовах.

 

Окрім цього, харчоблок або пункт приготування їжі повинен бути забезпечений: холодною та гарячою проточною водою гарантованої якості; необхідним технологічним та холодильним обладнанням, столами для обробки харчових продуктів; столовим та кухонним посудом, обробним інвентарем у достатній кількості; мийними та дезінфікуючими засобами, антисептиками для рук тощо.

За перших ознак  харчового отруєння необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.  Самолікування небезпечне!

 


 

 ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

Харчові отруєння (англ. food poisoning) — хвороби, що виникають при вживанні їжі, яка містить шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини.

Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози. Токсикоінфекції – це отруєння, викликані мікробами, які розмножилися на продукті. Бактеріальні токсикози –  це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили в харчовому продукті (до них належать ботулізм та стафілококові токсикози).

До харчових токсикоінфекцій належать отруєння, викликані бактеріями з групи сальмонел, кишечної палички та палички протея та іншими.

Дотримання таких простих правил допоможе уникнути виникнення отруєння:

•   не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами споживання. 

Зберігати продукти харчування треба тільки у спосіб, зазначений виробником, та у встановлений термін; 

 • ретельне дотримання технології приготування  харчових продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування;

 • своєчасність проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівниками окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення;

 •  не купуйте продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

 •  утримайтесь від вживання незнайомих грибів, ягід, трав та інших рослин. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж) виключайте контакт продуктів з ґрунтом та піском;

 •  приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; 

 •  при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

•  також звертайте увагу на воду: не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі використовуйте воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;

•  перед приготуванням їжі та перед її вживанням не забувайте мити руки з милом і обов'язково мийте руки після відвідування туалетів; 

•   у разі виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново зверніться до найближчої лікувальної установи. Не займайтеся самолікуванням.

Дотримання вище зазначених правил профілактики допоможуть Вам уникнути харчових отруєнь і зберегти здоров’я та працездатність.

 


 

 

Харчові продукти повинні бути безпечними!

З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань, харчових отруєнь та дотримання діючого законодавства в сфері безпечності харчових продуктів, Баштанське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області інформує.

Оператори ринку, що займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів повинні:

- бути обов’язково зареєстровані у державному реєстрі операторів ринку харчових продуктів;

- впровадити на потужностях постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP);

- не порушувати вимоги щодо забезпечення простежуваності та/або ведення записів (документації), передбачених законодавством про харчові продукти. На всі продукти харчування повинні бути товарно – транспортні накладні (ТТН);

- дотримуватись встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів; до обладнання та інвентарю, з якими контактують харчові продукти, проводити їх чищення та дезінфекцію; до постачання води; до пакування та маркування харчових продуктів; під час поводження з харчовими відходами;

- контролювати дотримання вимог до гігієни персоналу;

- здійснювати реалізацію харчових продуктів з дотриманням температурних режимів та термінів зберігання;

- вести результативну боротьбу зі шкідниками та гризунами.

Відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері безпечності харчових продуктів передбачення статтями 65 та 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», зокрема:

- використання незареєстрованої потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо обов'язковість її державної реєстрації встановлена законом, тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;

- порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;

- невиконання визначеного обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур НАССР тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат; 

- порушення вимог щодо забезпечення простежуваності та/або ведення записів (документації), передбачених законодавством про харчові продукти, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, тощо.

Вищевикладену інформацію просимо довести до відома операторів ринку, діяльність яких пов'язана з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та розмістити на офіційному сайті.

 


 

 Нові умови ввезення домашніх тварин до Польщі

 Впровадження нових умов ввезення домашніх тварин з України до Республіки Польща перенесено з 16 на 25 липня. Так, з 25 липня 2022 року ввезення домашніх тварин (котів, собак та тхорів) в супроводі їх власників або опікунів (уповноважених осіб) на територію Республіки Польща з України буде можливим за умови виконання наступних вимог:

· тварина ідентифікована за допомогою мікрочіпу;

· тварина має діючу вакцинацію від сказу, яка проведена не раніше дати мікрочіпування;

· тварина має дійсний паспорт Європейського зразка, який видається ветеринарними установами Держпродспоживслужби та підтверджує проведення вищезгаданих операцій.

Для спрощення процедури перетину кордону польські митні та ветеринарні служби не вимагатимуть довідку про стан здоров’я та результати тестування рівня антитіл проти сказу, проведеного методом титрування.

У разі подальшого переміщення до країни, де таке випробування необхідно, власник домашньої тварини може провести тестування в Польщі. Витрати на дослідження та інші необхідні ветеринарні процедури несе власник тварини.

Довідково: тимчасово впроваджені правила переміщення домашніх тварин до країн ЄС в супроводі їх власників або опікунів (уповноважених осіб) тварин призупинені.


 

Гриби: профілактика отруєнь та перша допомога

Страви з грибів — традиційний продукт у раціоні харчування мешканців багатьох регіонів України.

На території нашої країни росте майже 2 000 видів шапинкових грибів, до 500 з них вважають їстівними.

Найчастіше гриби використовують як приправи до страв або ж у консервованому вигляді.

Баштанське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує правила збирання та споживання грибів.

Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті,  тому гриби вважають «важкою» їжею.

Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям.

Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років.

Як не отруїтися грибами:

- найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними штучно, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі;

- не купуйте гриби на стихійних ринках;

- уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки;

- збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими;

- не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними;

- не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали;

- не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів;

- не куштуйте сирі гриби;

- вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути;

- готуйте гриби протягом першої доби після збирання;

- варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв;

- зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Симптоми отруєння грибами:

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

- нудота;

- блювота;

- різкий біль у животі;

- діарея;

- запаморочення;

- підвищення температури тіла;

- зниження пульсу;                 

- задуха;

- судоми;

- відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);

- марення, поява галюцинацій.

За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря!

Перша допомога у разі отруєння грибами:

- терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;

- промийте шлунок простою водою;

- дотримуйтеся постільного режиму;

- пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;

- прийміть сорбенти.

Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти — це може прискорити всмоктування токсинів у організм.

Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!

Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.


Попередження виникнення випадків водно-нітратної метгемоглобінемії

 Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. Чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей. Проте значна кількість водоносних горизонтів забруднена різними шкідливими для організму людини сполуками. 

Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи.

Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання і в Баштанському районі.

Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьозелених водоростей тощо).

На жаль, заходи з покращання якості колодязної води у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень.

І перш за все це стосується нітратів. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 70% випадків має наднормативний вміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!

Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу.

Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні, чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:

1) не використовувати воду з криниць  для приготування дитячого харчування;

2) за можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Уміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук;

3) не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування;

4) пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39-86%;

5) не вживайте ранніх парникових овочів, на яких з’явилась гниль або цвіль, оскільки нітрати в таких овочах в більшій мірі і скоріше набирають ще токсичнішої форми — нітритів;

6) обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів;

7) дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо);

8) місця облаштування криниць слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів та місць утримання худоби;

9) у радіусі 50 м від криниць не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;

Майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах - чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. Хай це не вводить Вас в оману! Будьте обережні! Якщо у Вас виникли сумніви щодо якості питної води, в жодному разі не використовуйте її для питних цілей. Пам’ятайте, чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей!

 


Поради щодо профілактики поширення кишкових інфекцій

 

Гострі кишкові інфекції — одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. Зазвичай ГКІ спричинено бактеріями або вірусами, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою.

Провідна роль у профілактиці кишкових інфекцій належить санітарній культурі населення, його обізнаності та правильній орієнтації в організації профілактичних і протиепідемічних заходів.

Сьогодні розглянемо як діяти при виявленні хворого на кишкову інфекцію.

Після госпіталізації хворого в стаціонар, необхідно провести заключну дезінфекцію квартири самостійно згідно з інструкцією до дезінфекційного засобу, або можна викликати фахівців для повної дезінфекції житлового приміщення чи офісу.

Якщо хворий залишається лікуватися вдома, необхідно дотримуватися режиму, встановленому для кишкових інфекцій, у тому числі вірусної етіології:

  • ізолювати хворого, якщо можливо, в окремій кімнаті, забезпечити особистим посудом, рушником, який потрібно міняти щодня. Хворий повинен суворо дотримуватися правил особистої гігієни, особливо після відвідування туалету;
  • проводити двічі на день вологе прибирання приміщення (кімнати), у тому числі меблів з використанням деззасобів. Особливу увагу необхідно звернути на туалетну кімнату, не забувати обробляти ручки дверей, крани, зливні кнопки сантехніки;
  • килими, м'які іграшки двічі прочистити щіткою, змоченою в дезінфікуючому розчині (противірусної концентрації) і прибрати з кімнати;
  • у подальшому інші іграшки і посуд (після кожного прийому їжі) знезаражувати деззасобами (двічі на день), мити мильно-содовим розчином і ретельно прополіскувати;
  • натільна і постільна білизна хворого підлягає по мірі забруднення або 1 раз в 5 днів заміни (до прання має перебувати в щільно закритому целофановому пакеті), а при забрудненні блювотними масами або фекаліями - обов'язковій дезінфекція (замочування в дезрозчині на 30-60 хвилин або кип'ятіння);
  • при попаданні блювотних мас, випорожнень на підлогу або предмети меблів - використовувати для прибирання ганчір'я, після чого вимити і продезінфікувати його, або викинути, упакувавши в окремий пакет;
  • обідній стіл після кожного прийому їжі протирати деззасобом. Ганчір'я для посуду і інвентар після прибирання після прибирання знезаражують (можна шляхом кип'ятіння), доцільно використовувати одноразові серветки, ганчірки.

Пам'ятайте, головна основа профілактики, що залежить від нас самих, це частіше мити руки з милом.

 

Профілактика грипу та ГРВІ

У зв’язку з початком епідемічного сезону грипу та гострих респіраторних інфекцій (ГРІ)  2022-2023 років Держпродспоживслужба звертає увагу на здійснення заходів щодо профілактики цих захворювань.

Серед інфекційних захворювань, які офіційно реєструються в Україні, грип та ГРВІ в загальній сукупності становлять понад 90%. Щороку практично кожний шостий мешканець України залучається до епідемічного процесу з грипу та ГРВІ.

Щорічно епідемічний сезон з грипу триває орієнтовно з вересня - жовтня по березень - квітень. У цей період є найбільший ризик заразитися небезпечним недугом.

Грип – це висококонтагіозне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Джерелом інфекції при грипі є хвора людина. Особливо заразна інфікована людина при грипі в розпал хвороби, в гарячковому стані. Період зараження продовжується в середньому 4-7 днів. Передача інфекції відбувається головним чином повітряно-крапельним шляхом.

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Профілактика

Яким би не був штам вірусу, варто запам'ятати і дотримуватися  найголовніших простих правил. Адже грип, як і інші респіраторні віруси передається повітряно-крапельним шляхом і вражає органи дихання. Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ. Тож прості речі, які рятують життя:

Уникати контактів з хворими.

Джерело вірусу – хвора людина. Захворів - залишайся вдома. Нема нічого героїчного у відвідуванні роботи хворим - і сам як слід не працюєш і колег на лікарняне ліжко вкладеш. Лікарі вже кілька років повторюють, що жодних ліків із доведеною профілактичною ефективністю від вірусу грипу не існує. Вітаміни, імуностимулятори, чарівні пігулки - препарати із недоведеною ефективністю.

Чим менше людей, тим менше шансів захворіти.

Тому обмеження відвідувань натовпів, у тому числі і відвідування дитячих колективів іноді виправданий захід. Рішення про тимчасові карантинні заходи дозволяють розвести дитячі колективи і уповільнити поширення інфекції. Проте - це не означає, що дитина у цей час має ходити до розважальних центрів, відвідувати кінотеатри, спортивні зали тощо. 

Щоб не контактувати із хворими у транспорті - не лінуйтеся пройти зупинку пішки по свіжому повітрю. Так само не варто зайвий раз навідуватися до супермаркетів та торгівельних центрів!

Маски

Використання маски виправдане лише за умови використання її хворою людиною, якщо поряд здорові. Звісно, вірус вона не затримає, але допоможе зупинити крапельки із вірусом. Міняти її необхідно, щойно стане вологою. Використовувати маски на вулиці - взагалі немає сенсу. Віруси не виживають у прохолодному, вологому  повітрі назовні, проте гарно себе почувають у теплих сухих приміщеннях - тому не забувайте їх провітрювати. 

Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню та довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу — волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно відразу викидати в смітник.

Уникайте висихання слизових оболонок носа, постійно закапуйте сольові розчини. Можна приготувати розчин самостійно (1 чайна ложка звичайної солі на 1 л кип’яченої води) або купити в аптеці фізіологічний розчин, або готові сольові розчини для введення в носові ходи.

Правила гігієни

Інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких Ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками Ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому, не торкайтеся без потреби свого обличчя. Часто мийте руки, у період загрози вірусної інфекції часто мийте руки з милом або обробляйте їх дезінфікуючим розчином із вмістом спирту (дезінфікуючі спреї, гелі та гігієнічні серветки).

Витирати носа при нежиті необхідно одноразовими серветками, які одразу викидати у смітник. Якщо не маєте хустинки, кашляти або чхати потрібно не в долоню, а в лікоть.  Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Пам'ятайте ці прості правила  самі  та дітей навчайте!

Регулярно провітрюйте  приміщення  та робіть вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж декількох годин після перебування у приміщенні хворої людини.

Дотримуйтесь здорового способу життя, що передбачає повноцінний сон (не менше 7-8 годин на добу). В сезон застуд слід обмежити важкі силові тренування, бо вони знижують імунітет; рекомендована зарядка з обов’язковими елементами дихальної гімнастики.

У харчовий раціон слід включати не менше 50% рослинної їжі в сирому вигляді (капуста кольорова, білокачанна, морква, буряк, часник, цибуля, шпинат, хрін, помідори, яблука, гарбуз, смородина). Необхідно звести до мінімуму споживання рафінованих та термічно оброблених продуктів. У раціоні повинні бути бобові, горіхи, які виконують роль природних імуномодуляторів.

Специфічна профілактика

Зустріч з вірусом без захисних антитіл призводить до хвороби. Антитіла з'являться, якщо раніше вже  перехворіли, або  після  щеплення. Ми неодноразово радили робити його заздалегідь, проте  щепитися не пізно протягом всього періоду епідсезону. Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

Довідково: Незначна кількість проведених щеплень забезпечує індивідуальний захист щеплених, проте не створює загальний імунний прошарок серед населення.

Особи із груп ризику при нездужанні повинні одразу звернутися по допомогу лікаря.

Обов'язково зверніться до лікаря, якщо:

- помітили виражену тяжкість стану при помірних симптомах ГРВІ;

- не збивають високу температуру парацетамол та ібупрофен;

- посилився кашель та знизилася його продуктивність;

- глибокий вдих призводить до нападу кашлю;

- відчули погіршення після покращення;

- відсутнє покращення самопочуття на четвертий день хвороби;

- тримається підвищена температура тіла на сьомий день хвороби.

Терміново потрібен лікар при:

- втраті свідомості;

- судомах;

- утрудненому диханні, задишці, відчутті нестачі повітря;

- інтенсивному болю де завгодно;

- навіть помірному болю в горлі за відсутності нежиті;

- коли болить голова і хворий блює;

- набряклості шиї;

- висипці, яка не зникає при натисканні на неї;

- температура тіла вище 39° С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижувальних засобів.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання  та здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами. 

Санітарні вимоги та термін зберігання продуктів

Після надходження на підприємство масового харчування, продовольчі товари проходять ретельний огляд, тобто приймання за кількістю та якістю. Його здійснює особа, яка повинна бути добре обізнаною з інструкціями щодо приймання товарів і стандартами.

Приймання товарів починається з перевірки супровідних документів. Якщо якість товарів викликає сумніви, їх відправляють до відомчої лабораторії. До отримання результатів лабораторних досліджень сумнівні за якістю товари до виробництва чи продажу не допускаються.

Товари, що не відповідають стандартам, але визнані придатними для споживання, повинні використовуватися в чіткій відповідності з визначеними санітарним наглядом умовами та термінами реалізації.

Згідно з санітарними вимогами для підприємств масового харчування не допускається приймання м'яса без тавра та документу, який би засвідчував здійснення ветеринарного огляду. Не слід також приймати непотрошену водоплавну птицю, рибні та м'ясні бомбажні консерви, крупи та борошно, пошкоджені шкідниками, швидкопсувні продукти, якщо на підприємстві відсутні холодильні установки, або товари, термін реалізації яких закінчився.

Швидкопсувні товари — це м'ясні, молочні, рибні, овочеві продукти, кондитерські вироби.

Швидкопсувні продукти слід зберігати лише в холодильних камерах. Терміни їх зберігання—від 6 до 72 год при температурі не вище від 6°С. А при порушенні термінів чи умов зберігання у них можуть розвиватися різні види мікроорганізмів, які можуть викликати гострі кишкові захворювання та харчові отруєння.

Відкривати тару слід лише після її попереднього очищення, щоб не забруднити продукти.

Під час зважування продуктів їх не можна ставити на вагу без тари або чистої поліетиленової плівки.

Не допускається зберігання сирих продуктів або напівфабрикатів з готовими виробами, зберігання неякісних чи товарів сумнівної якості з доброякісними товарами.

Товари, що мають різні запахи (оселедець, спеції), слід зберігати окремо від інших продуктів, особливо тих, які легко поглинають інші запахи (борошно, цукор, масло та ін.). Проте на невеликих підприємствах, де наявна лише одна загальна холодильна камера, допускається зберігання різних швидкопсувних товарів, але всі продукти повинні відділятися стелажами, полицями, ящиками, які легко миються.

Рибні та молочні товари слід зберігати у закритій тарі.

Сире, охолоджене м'ясо підвішується на спеціальних гаках так, щоб туші не торкалися одна одної, стін, підлоги.

Птиця зберігається в тій же ж тарі, в якій вона надійшла на підприємство.

Ковбаси також зберігаються в підвішеному вигляді.

Субпродукти сортуються за видами та зберігаються в ящиках у відведених для них місцях охолоджуючої камери.

Молочно-кислі продукти зберігаються в тарі, в якій вони надійшли на підприємство (флягах, бочках).

Хліб і хлібобулочні вироби зберігаються в лотках, розміщених на стелажах або полицях. Нижня полиця повинна розміщуватися на висоті 35 см від підлоги. Полиці, на яких зберігають хліб, слід протирати чистою тканиною, змоченою 1%-ним розчином столового оцту.

Сипучі продукти повинні зберігатися в мішках, чи у спеціальних місткостях для сипучих товарів. Мішки укладаються на стелажах штабелями, не більше 8 шт. у висоту. Мішки з борошном перекладають кожні два тижні (щоб борошно не залежалося та не перегрілося).

Овочі і картопля зберігаються в сухих і темних приміщеннях, в засіках, які не повинні перевищувати 1,5 м.

Чай і каву слід зберігати окремо від гостро пахучих товарів у сухих і провітрюваних приміщеннях.

Сіль та цукор під час зберігання необхідно оберігати від підвищеної вологості, гостро пахучих товарів.

Зберігаючи продукти та готові страви, слід пам'ятати, що мікроорганізми найкраще розвиваються та розмножуються в теплі при температурі від 20 до 40°С. На холоді вони не гинуть, але при температурі нижче О °С припиняють життєву діяльність 

Зберігання швидкопсувних продуктів 

Назва продукту

Термін зберігання, год.

Температура зберігання (°С)

М'ясопродукти

 

 

Великошматкові навпівфабрикати

48

від 2 до 6

М'ясо фасоване (до 1 кг)

36

від 2 до 6

М'ясні порційні напівфабрикати

 

 

(без паніровки)

36

від 2 до 6

М'ясні паніровані напівфабрикати

24

від 2 до 6

Шашлик маринований (напівфабрикат)

24

від 2 до 6

М'ясний фарш натуральний і заморожений,

 

 

виготовлений м'ясопереробними

 

 

підприємствами

48

нижче 0

М'ясний фарш,

 

 

Виготовлений підприємством

 

 

масового харчування

6

від 2 до 6

Голубці, фаршировані м'ясом і рисом

 

 

(напівфабрикат)

6

нижче 0

Пельмені, фрикадельки

 

 

(напівфабрикати заморожені)

24

нижче 0

М'ясо відварне

24

від 2 до 6

М'ясо смажене

48

від 2 до 6

М'ясо шпиговане, тушковане

18

від 2 до 6

М'ясо заливне

12

від 2 до 6

М'ясо птиці і кріликів (фасоване)

48

від 2 до 6

М'ясо птиці і кріликів (заморожене)

72

від 2 до 6

Набори супові

12

від 2 до 6

Субпродукти м'ясні відварні

 

 

(серце, язик, мозок, вим'я, нирки)

18

від 2 до 6

Печінка смажена

24

від 2 до 6

Паштети з м'яса, печінки та птиці,

 

 

виготовлені промисловим виробництвом

24

від 2 до 6

Холодець м'ясний

12

від 2 до 6

Качки та кури запечені

24

від 2 до 6

Тушки птиці копчені

72

від 2 до 6

М'ясо птиці смажене

24

від 2 до 6

Птиця відварена

24

від 2 до 6

Котлети з м'яса птиці

12

від 2 до 6

Яйця варені

24

від 2 до 6

Ковбаси

 

 

Ковбаси варені, м'ясні хліби,

 

 

ковбаси з м'яса та птиці вищого,

 

 

першого та другого ґатунків

72,48

від 2 до 6

Ковбаси третього ґатунку

24

від 2 до 6

Ковбаси ліверні, вищого,

 

 

першого та другого ґатунків

48

від 2 до 6

Ковбаси ліверні, другого ґатунку

24

від 2 до 6

Ковбаси ліверні, третього ґатунку

12

від 2 до 6

Ковбаси кров'яні, першого та другого ґатунків

24

від 2 до 6

Ковбаси кров'яні третього ґатунку

12

від 2 до 6

Ковбаси варені з птиці першого ґатунку

48

від 2 до 6

Ковбаси варені, рулети варені

 

 

та копчено-варені, запаковані під вакуумом

 

 

у полімерну плівку

48

від 2 до 6

Сосиски та сардельки м'ясні

48

від 2 до 6

Буженина, рулет відварний,

 

 

бекон і яловичина пресовані

72

від 2 до 6

   

Рибопродукти

                                 

 

Риба всіх видів охолодження

48

від 0 до 2

Риба та рибні товари всіх видів (морожені)

24

від 0 до 2

Шашлики і смаженина

24

від -2 до +2

Котлети, фарші, млинці

 

 

(рибні, незаморожені напівфабрикати)

12

— " —

Котлети, голубці та фарш (заморожені рибні)

72

від -4 до –6

Риба смажена

36

від 2 до 6

Риба печена

36

від 2 до 6

Риба відварна

48

від 2 до 6

Риба фарширована

24

від 2 до 6

Риба всіх видів і рулети гарячого копчення

48

від 2 до 6

Ковбаси та сосиски (рибні)

48

від 2 до 6

Оселедець січений і вироби з нього

24

від 2 до 6

Риба заливна

24

від -2 до 2

Паста "Океан"

72

від -2 до 2

Молокопродукти

 

 

Молоко пастеризоване, вершки

36

від 2 до 6

Кефір

36

від 2 до 6

Простокваша

24

від 2 до 6

Кумис натуральний із кобилячого

 

 

та коров'ячого молока

48

від 2 до 6

Сметана звичайна

72

від 2 до 6

Сметана дієтична

48

від 2 до 6

Вершки збиті

20

від 2 до 6

Сир жирний, нежирний, м'який дієтичний

36

від 2 до 6

Сиркові пасти, сиркові вироби

 

 

(з молочного сиру)

36

від 2 до 6

Напівфабрикати для запіканок,

 

 

вареники з сиром

24

від 2 до 6

Вершкові сирки в полімерній упаковці:

 

 

Солодкі

48

від 2 до 6

Солені

48

від 2 до 6

Сир домашній (молочний)

72

від 2 до 6

Сири м'які та розсольні без дозрівання

48

від 2 до 6

Напої вершкові

24

від 2 до 6

Продукти для дитячого харчування

 

 

дитячий кефір у пляшках

24

від 2 до 6

дитячий кефір у пакетах

36

від 2 до 6

ацидофільна суміш "Малютка" у пляшках

24

від 2 до 6

ацидофільна суміш "Малютка" у пакетах

36

від 2 до 6

Молоко гуманізоване "Віталакт ДМ"

 

 

' для дітей грудного віку

36

від 2 до 6

"Віталакт кисло-молочний" для дитячого

 

 

та дієтичного харчування

48

від 2 до 6

Овочеві продукти

 

 

Картопля сира, очищена, сульфітована

48

від 2 до 6

Морква, буряк, цибуля (сирі, очищені)

24

від 2 до 6

Капуста свіжа (зачищена)

12

від 2 до 6

Редиска нарізана

12

від 2 до 6

Петрушка, селера:

 

 

зелень

18

від 2 до 6

Корінь

24

від 2 до 6

Цибуля зелена (оброблена)

18

від 2 до 6

Кріп

18

від 2 до 6

Напівфабрикати з борошна

 

 

Тісто для сирників, "лінивих" вареників

24

від 2 до 6

Тісто дріжджове для пиріжків печених,

 

 

смажених пирогів

9

від 2 до 6

Тісто пісочне для тортів і тістечок

36

від 2 до 6

Торти та тістечка:

 

 

3 сиру молочного

24

від 2 до 6

з білково-збивним кремом

72

від 2 до 6

з вершковим кремом

36

від 2 до 6

з заварним кремом

6

від 2 до 6

Рулети бісквітні:

 

 

з кремом

36

від 2 до 6

з сиром

24

від 2 до 6

Млинцеві заготовки

24

від 2 до 6

Сирні палички

72

від 2 до 6

Ватрушки, пироги напіввідкриті

 

 

з дріжджового тіста:

 

 

зі сиром

6

від 2 до 6

з повидлом

24

від 2 до 6

Пиріжки столові, смажені чебуреки, кулеб'яки:

24

від 2 до 6

з м'ясом, яйцями, сиром, капустою,

 

 

Лівером та ін. начинками

3

не вище 20

Напівфабрикати після теплової обробки

 

 

Овочі відварені (неочишені)

6

від 2 до 6

Овочі відварені (очищені, нарізані):

 

 

Картопля

12

від 2 до 6

морква, буряк

18

від 2 до 6

Овочі відварені (очищені):

 

 

Картопля

18

від 2 до 6

морква, буряк

24

від 2 до 6

Салати незаправлені

 

 

(м'ясний, рибний, столичний)

12

від 2 до 6

Салати, вінегрети різних видів незаправлені.

 

 

приготовані в їдальні

6

від 2 до 6

Запіканка капустяна, овочева,

 

 

картопляна з м'ясом, морквяна

18

від 2 до 6

Битки капустяні, моркв'яні, бурякові,

 

 

Картопляні

18

від 2 до 6

Шніцель капустяний, фарш капустяний

12

від 2 до 6

Капуста білокачанна

 

 

(свіжа, нарізана, блашкована)

12

від 2 до 6

Капуста квашена (тушкована для перших страв)

72

від 2 до 6

Цибуля, морква пасерована

48

від 2 до 6

Соуси:

 

 

червоний основний

 

 

і томатний білий основний

72

від 2 до 6

Сметанковий

48

від 2 до 6

Голубці з м'ясом і рисом,

 

 

виготовлені в їдальнях (напівфабрикати)

6

від 2 до 6

Круп'яні продукти

 

 

Битки манні, пшоняні (напівфабрикати)

18

від 2 до 6

Запіканка манна, рисова з сиром

12

від 2 до 6

Пудинг рисовий, молочний

24

від 2 до 6

Плов фруктовий

24

від 2 до 6

Швидкозаморожені продукти

 

 

Овочева закуска з томатом

24

від 0 до 4

Салат із буряка з хроном

24

від 0 до 4

Битки "Здоров'я" без соусу

96

не вище –5

Битки "Здоров'я" в соусі

48

не вище 0

Крокети

48

не вище -5

Капуста свіжа, тушкована

24

від 0 до 4

Капуста квашена, тушкована

24

від 0 до 4


  

 Рекомендації щодо проведення профілактичних заходів з недопущення поширення випадків COVID-19 в закладах громадського харчування та продовольчої торгівлі.

· Проводити протягом доби вологе прибирання та дезінфекцію приміщень. Дезінфекції підлягають: санітарно-побутові приміщення (не менше 2-х разів на добу і за потребою), кімнати прийому їжи, санітарно-технічне обладнання в туалетах, душових і кімнатах гігієни (не менше 2-х разів на добу і за потребою), меблі, ручки дверей в усіх приміщеннях і поруччя, прибиральний інвентар (після кожного прибирання) тощо.

· Створити запас дезінфікуючих засобів Дезінфекційні засоби, що використовуються для проведення дезінфекційних заходів мають відповідати чинному законодавству України. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає державну реєстрацію дезінфекційних засобів.

· Провести навчання з персоналом щодо використання дезінфікуючих засобів та додержання особистої гігієни.

· Створити умови для додержання особистої гігієни робітників підприємства - забезпечити усі рукомийники рідким милом, дезінфікуючими засобами, паперовими рушниками. Забезпечити персонал антисептиками для обробки рук та засобами індивідуального захисту.

· Забезпечити медичний огляд робітників перед роботою. Не допускати до роботи осіб з ознаками ГРВІ.

· При наявності медичного пункту забезпечити необхідний  запас засобів для профілактики ГРВІ та грипу, виробів медичного призначення, необхідним засобами та обладнанням (термометри, бактерицидні випромінювачі, дезінфекційні та антисептичні засоби).

· В туалетах створити відповідні умови для миття рук відвідувачів із забезпеченням рідкого мила, дезінфекційних та антисептичних засобів. Проводити регулярне прибирання та дезінфекцію приміщень туалетів.

· Проводити вологе прибирання та дезінфекцію транспорту.

· Забезпечити наявність інформації щодо профілактики захворювань на грип на інформаційних стендах підприємства та інформування відвідувачів через гучномовці.

 

Пам’ятка  щодо дотримання працівниками рекомендованих ВООЗ гігієнічних процедур під час перебування в установі.

Враховуючи, що переважна частина працівників державних установ продовжує виконання своїх функцій безпосередньо на основних робочих місцях, з метою запобігання виникненню та розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19) закликаємо дотримуватися наступних додаткових до рекомендованих ВООЗ гігієнічних процедур під час перебування в установі:

1.     Перед початком роботи помити руки з милом, висушити та обробити антисептиком для рук.

2.     Дотримуватися безпечної відстані при спілкуванні, проведенні нарад, засідань, груповій роботі.

3.     В кінці робочого дня проводити протирання поверхонь комп’ютера (клавіатура, «мишка»).

4.     Щоразу після користування дезінфікувати слухавку стаціонарного телефону, задіяні кнопки копіювальних та інших технічних пристроїв загального користування.

5.     Ретельно слідкувати за утриманням в чистоті мобільних телефонів, а у разі необхідності передачі його третій особі забезпечити до та після використання його обробку антисептичною серветкою.

6.     Звернути увагу на щільність розміщення працівників у кабінетах, за можливості тимчасово перерозподілити робочі місця.

7.     Проводити провітрювання приміщень не рідше одного разу на годину, за можливості утримувати вікна частково відкритими.

8.     Обов’язково залишати робоче місце на час обідньої перерви для проведення довготривалого провітрювання приміщення.

Основні профілактичні індивідуальні заходи

До основних індивідуальних профілактичних заходів належать:

· гігієна рук – часте миття з рідким милом або обробка спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 3 години, та після кожного контакту з тваринами, відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, перед приготуванням їжі тощо;

· гігієна кашлю – прикриття роту та носа при кашлі та чханні зігнутою рукою в лікті або одноразовою серветкою, яку необхідно знешкодити відразу після використання;

· утримання від контактів з особами, що мають симптоми респіраторних захворювань – кашель, лихоманка, ломота в тілі, або збереження обов’язкової дистанції та обмеження часу при контакті (не менше 1 метра);

· утримання від дотиків обличчя руками;

· у разі виникнення симптомів захворювання, таких як лихоманка, кашель, ломота в тілі тощо, слід залишитися вдома та утриматись від відвідувань місць скупчень людей;

· використання медичної маски за наявності респіраторних симптомів, перерахованих вище, її своєчасна заміна (кожні 3 години або негайно після забруднення) з подальшим знешкодженням та миттям рук з милом або обробкою рук спиртовмісним антисептиком відразу після знімання маски.

Нагадуємо, що лише за допомогою об’єднаних зусиль  можливе запобігання поширення коронавірусу COVID-19, а тому просимо кожного  свідомо та відповідально віднестися  до заходів профілактики. 


 

 

Рекомендації як запобігти спалахам грипу птиці

Грип птиці - відноситься до транскордонних захворювань, поширення яких неможливо зупинити тільки обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця.

Враховуючи, що ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами існує постійно - найбільш ефективними заходами направленими на мінімізацію ризиків поширення

грипу птиці в Україні є дотримання вимог біобезпеки, як в комерційних так і в особистих селянських господарствах, а у випадку захворювання - своєчасне реагування та здійснення заходів з локалізації та ліквідації захворювання.

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства власники птиці повинні:

· при вході у приміщення (вольєр), де утримується птиця, необхідно обладнати дезкилимки та періодично заправляти їх дезінфекційними розчинами;

· щоденно проводити клінічний огляд птиці;

· забезпечити переодягання перед входом та виходом у приміщення (вольєр), де утримується птиця;

· мінімізувати контакт з дикою та синантропною птицею;

· птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);

· не допускати вільного вигулу птиці на вигонах, водоймищах тощо;

· не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;

· проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;

· негайно інформувати державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.

Нагадуємо, що головне дотримуватися вимог біобезпеки в господарствах та своєчасно повідомляти про захворювання/загибель птиці.


 

Що робити у разі радіаційної аварії?

Підготовлений – значить захищений. Зважаючи на те, що країна-терорист не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру.

Зокрема, розглянемо алгоритм дій у разі радіаційної аварії. У першу чергу зазначимо, що ядерно-стратегічні об’єкти будуються таким чином, щоб витримувати значні фізичні пошкодження. Окрім того, на рівні кожного регіону постійно здійснюється моніторинг радіаційного фону на предмет дотримання всіх показників, виконують цю роботу обласні Центри контролю та профілактики МОЗ.

Поза тим, не завадить знати, що робити у разі, якщо у вашій місцевості трапилась радіаційна аварія.

Основне – потрібно залишатись в приміщенні або терміново у нього зайти, якщо ви знаходитесь на вулиці.

Перебувайте в укритті. Це може бути підвал або середина будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі. Варто також тримати поруч домашніх тварин, не дозволяйте їм гуляти на вулиці. Якщо можливо, залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей, зачиняйте вікна та двері, ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо) та вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку. Залишайтесь в укритті, допоки офіційна влада не надала інших вказівок.

Слідкуйте за офіційними джерелами інформації. Користуйтесь повідомленнями від ДСНС, поліції, місцевої влади. Увімкніть телебачення, радіо, слідкуйте за офіційними каналами місцевої влади. До прикладу, підпишіться на такі канали в Telegram або Facebook. Якщо місцева влада та надзвичайники дають вказівки – виконуйте їх обов’язково.

Знезаразьте себе. Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер, тримайте його далі від людей і домашніх тварин.

Помийтесь, якщо є така можливість. Прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

Одягніть чистий одяг. Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вищезазначені пункти. За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.

Безпека води та харчових продуктів. 

Допоки рятувальники чи влада не повідомили про безпеку водопровідної води, лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Пакування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання. Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе, а також пакувань з їжею і водою.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

За аналогією із водою, харчові продукти є безпечними, якщо зберігались у герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа з холодильника та морозильної камери.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Теж саме зробіть із кухонним приладдям перед використанням. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Коли варто приймати йодид калію? 

Йодид калію – це сіль, схожа на кухонну. У аптеках він найчастіше продається у формі таблеток. Якщо його приймати вчасно й у визначеному дозуванні, йодид калію блокує поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою. Це знижує ризик розвитку раку щитоподібної залози та інших її захворювань.

Він не захищає людей від радіації, а захищає тільки щитоподібну залозу від впливу радіоактивного йоду. Тобто захистити себе можливо лише за умови дотримання трьох основних правил – перебувати в укритті, слідкувати за офіційною інформацію та виконувати вказівки органів влади.

Йодид калію слід приймати лише, якщо ви отримали таку вказівку від органів влади чи ДСНС. Приймати йодид калію для профілактики без потреби – недопустимо. Це може зашкодити вашому здоров’ю. Також важливо, що йодна профілактика здійснюється одноразово, тобто вживання йоду зараз не має жодного сенсу.


 

СПАЛЮВАННЯ ЛИСТЯ – НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ВЕЛИКА ШКОДА ДОВКІЛЛЮ!

Восени  флора та фауна готується до настання холодів. Дерева скинули своє ошатне вбрання. Прикро бачити, як жителі міста обабіч жвавих міських вулиць  згрібають опале листя й там його спалюють. Тут уже не до сентиментів.

Адже ми, міські жителі, й так мешкаємо у середовищі з техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця проблема із опалим листям. Населення, спалює його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає довкіллю. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги. Не кожен знає, що тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Де ж воно все це береться і як потрапляє така отрута до красивих садово-паркових насаджень?

До дерев і кущів, що ростуть уздовж доріг за містом, на міських вулицях, забруднювачі надходять з повітря та із забруднених вод і грунтів. Свою «ложку дьогтю» додають деревам ще й автомашини, кількість яких усе зростає. Від них зелені насадження отримують важкі метали й нафтопродукти. Та й тут не обходиться без токсичного бензопірену. Адже він накопичується в грунтах зелених насаджень ще й через те, що його виділяє асфальт, яким покриті вулиці, площі, прибудинкова територія міст. 

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

Та не тільки мешканці міст зазнають шкоди від спалювання листя. Небезпека від нього поширюється й на жителів сільської місцевості. Нині, мабуть, рідко зустрінеш людину, яка б не використовувала у своєму саду, на городі чи на присадибній ділянці засоби від шкідників і гризунів. А восени під час спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.    

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають. Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини.    

Окрім безпосередньої загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це  в свою чергу може призвести до пожежі. Єдиний сьогодні спосіб знизити кількість трав'яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення санітарно-екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.

Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо яку небезпеку становить спалювання листя.

З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто випалювати суху траву, бур’ян при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових територіях, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду екології, здоров’ю собі та оточуючим, своїм нащадкам.


 

Питна вода і здоров’я!

Вода це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вода – незамінне джерело у життєвих процесах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.

Ще у давні часи люди шанували і цінували воду, дбайливо ставились до джерел, криниць і колодязів. В багатьох археологічних культурах світу на залишках глиняного посуду збереглися малюнки води у вигляді хвилястих ліній і дощу – у вигляді косих ліній. У давніх шумерів професія лікаря називалася асу – «той, що знає воду». Це був знавець, який розумівся на цілющих властивостях води і за її допомогою лікував людей. Багато стародавніх культур знали і використовували в культових цілях так звану водну магію. Жива і мертва вода відома нам ще з дитячих казок, проте в XXI столітті це реальні поняття і результат досягнень сучасної науки.

Здоров’я людини залежить від якості питної води. Після відкриття Пастером, Кохом та іншими ученими хвороботворних мікробів людству стало відомо епідемічне значення води у розповсюдженні таких інфекційних захворювань, як холера, дизентерія, туляремія, лептоспіроз, поліомієліт тощо.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина жителів нашої планети вживає забруднену воду. Щорічно у світі через низьку якість питної води помирає близько 6 мільйонів чоловік. Інфекційна захворюваність, пов’язана з незадовільним водопостачанням, сягає півмільярда випадків у рік. ВООЗ наголошує, що одне із чотирьох лікарняних ліжок зайняте хворими, які стали жертвами інфікування води.

Для здоров’я населення найбільше значення має не кількість, а якість питної води, причому якість є найбільш важливим показником, ніж доступність води.

Якість питної води у всіх містах та населених пунктах країн світу, зокрема в Україні, відхиляється від норми. Це пов’язано через погіршення екологічного стану всієї планети в результаті промислової діяльності людини. В окремих регіонах питна вода для населення поставлена на межу катастрофи. Шкідливі та отруйні речовини у ній зростають в декілька десятків разів, що різко погіршує здоров’я всіх вікових категорій, особливо жінок та дітей.

Перед всіма країнами світу давно постала проблема очищення та оздоровлення питної води. Проте всі існуючі на сьогодні методики очищення води не в змозі повернути їй у повній мірі природні та корисні для людей біологічні властивості.

В нашій країні гарантоване постачання питної води для населення забезпечується «Водним кодексом України», Законом України «Про питну воду і питне водопостачання» та загальнодержавною програмою «Питна вода України».

Вимоги до якості питної води затвердженні ДСанПіНом 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Вони діють з 2010 року та передбачають як вимоги до води централізованих джерел водопостачання, так і до децентралізованих джерел, в т. ч. шахтових колодязів,  до води бутильованої, фасованої та мінеральних вод.

Основними базовими принципами цих вимог є те, що вода для вживання людиною має бути сприятливою за органолептичними властивостями, безпечною у хімічному та епідемічному складі. Виходячи з цього, нормується три групи показників: органолептичні (такі як прозорість, смак, кольоровість, запах, тощо), санітарно-хімічні (вміст понад 35 мікроелементів та їх сполук), мікробіологічні (вміст допустимих бактерій і вірусів), Мікробіологічні показники передбачають також визначення можливої наявності збудників інфекційних хвороб, вміст яких не допускається, відтак може свідчити про загрозу епідемічних ускладнень. Епідемічну безпеку питна вода проходить у системі централізованого водопостачання. Найголовніший етап водопідготовки – дезінфекція та знезараження питної води, яка досягається за допомогою комбінованих засобів обробки.

Найкорисніша для нашого організму та вода, яка відповідає гігієнічним вимогам. Тобто, якщо є відхилення хоч по одному із показників, ми вже не можемо говорити, що ця вода є стовідсотково доброякісною. Але можна говорити про те, що деякі показники можуть мати відхилення, при цьому не формувати безпосереднього  впливу на стан здоров’я людини. От, скажімо, температура у питної води, вона повинна бути не високою, бо коли вода тепла, то організмом сприймається не дуже добре. Є також показники стосовно прозорості чи каламутності, відхилення яких теж споживачем сприймаються не дуже добре, але за відсутності інших відхилень не несуть прямої загрози здоров’ю.

Проблема забезпечення населення доброякісною питною водою стосується і Баштанського району. Загалом вода в районі не відповідає вимогам по загальній жорсткості, хлоридам, сульфатам, сухому залишку та окислюваності, а в місті Баштанка – по окислюваності та загальній жорсткості.  

Якщо ми говоримо про підземні води, які використовуються з децентралізованих джерел (шахтові та трубчаті колодязі), маємо іншу істотну проблему – забруднення питної води нітратами. Основними причинами цього є неконтрольоване використання мінеральних добрив, розміщення громадських та індивідуальних вбиралень, місць складування твердих побутових та інших відходів. Особливо ця проблема стосується приватного сектору, адже колодязь будується там де зручно, без використання гідрогеологічних даних. Часто не враховуються мінімальні розриви між вигрібними ямами, місцями складування компосту. Це створює значне негативне навантаження на поверхневі водоносні горизонти. Тому, у воді із колодязів, як правило, перевищений вміст нітратів. Показники відхилень звісно різняться, проте в окремих випадках є перевищення до 2 і більше разів. Найбільш небезпечною така вода є для дітей до трьох років. Особливо це стосується дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Діти можуть отруїтися при приготуванні молочних сумішей на неякісній воді, при перевищенні вмісту нітратів у овочах прикорму, у фруктових соках. Потрапляючи в організм, нітрати порушують переміщення кисню кров’ю і процеси тканинного дихання. В результаті розвивається нестача кисню, що спричиняє порушення функціонування всіх систем і органів, і в першу чергу — серцево-судинної системи.

Враховуючи, що дана проблема переважає в приватному секторі, єдиним виходом є проведення періодичного контролю якості питної води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками в лабораторії. Робити це потрібно хоча б раз на рік. Така послуга є не дуже вартісною, вона посильна  для всіх. А результат – гарантія того, що вживається безпечна вода, або ж сигнал до того, щоб негайно вживати відповідних заходів щодо чищення власного джерела водопостачання. Хотілося б наголосити, що недотримання цих вимог може призвести до непоправних наслідків. І акцент на приватних джерелах не випадковий, адже вони не підпадають під державний нагляд так, як громадські джерела та водогони.

Що ж стосується бутильованих питних та мінеральних, бутильованих столових вод і води з пунктів розливу чи автоматів, то знову хотілося б наголосити, що необхідно не соромитись вимагати у її продавців відповідну товаросупровідну документацію та протоколи лабораторно інструментальних досліджень даної води. А або ж сподіватись на чесність та добросовісність її виробників, на яких власне законодавчо першочергово покладений контроль за якістю та безпекою своєї продукції, в тому числі і лабораторно-інструментальний.

Тож, яку воду все ж таки краще вживати ? Основним тут є те, щоб вона була з контрольованих джерел водопостачання і періодично проходила лабораторний контроль. Хоча умови її транспортування та зберігання теж мають чимале значення. Зокрема не слід зберігати воду у непридатних для цього ємкостях (повторно використані пет-пляшки або технічні ємкості – каністри тощо), а також не слід довго зберігати воду навіть набрану у відповідні ємкості, що закриваються.

Підсумовуючи хотілось зазначити, що у торгівельних мережах можна придбати різноманітні індивідуальні та колективні фільтри для водопровідної води, але лише деякі з них здатні зробити воду максимально безпечною. Універсальних фільтрів, здатних повністю очистити воду від усіх шкідливих домішок, просто не існує. Але в наш час фільтри стали предметом першої необхідності. Також варто пам’ятати, якщо вода якісна та безпечна то її не слід піддавати очищенню, адже навіть самі прості фільтри забирають з неї не лише погані речовини, але й корисні і необхідні мікроелементи. Тобто, до встановлення систем додаткового очищення води слід підходити дуже обережно та усвідомлено, з обов’язковим попереднім лабораторним контролем води, адже інколи можна зробити гірше бажаючи собі добра.

Пам’ятайте, чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей!

 Інформація МОЗ щодо способів знезараження води

 В умовах російської агресії проти України частина населення позбавлена доступу до чистої питної води.

 Через активні бойові дії в низці регіонів перебиті водогони, відсутні реагенти для очищення водопровідної води, а також немає можливості завезти бутильовану питну воду.

У таких умовах люди змушені користуватися потенційно небезпечною водою з системи централізованого водопостачання, брати воду з колодязів, придомових свердловин, річок тощо.

Невідомо, чи ця вода достатньо чиста та придатна для споживання й приготування їжі. Тому важливо її очистити самостійно в домашніх умовах.

Перед очищенням воду варто оцінити за кольором та запахом.

 Спочатку потрібно набрати половину або ⅓ об'єму пляшки та інтенсивно її потрусити. Якщо на поверхні є піна, то така вода не придатна для споживання.

 Після цього потрібно оцінити воду за запахом. За наявності хімічного, бензинового, трупного або іншого неприємного/підозрілого запаху воду заборонено використовувати для пиття.

 Також вода не повинна бути забарвленою: подивіться на воду в білому посуді або в прозорому посуді на білому фоні.

 Після можна приступати до її знезараження. Як саме — в інфографіці МОЗ.

Профілактика сальмонельозу

Сальмонельоз – інфекційне захворювання тварин, птахів та людей, яке зумовлено численними серотипами бактерій роду сальмонел і характеризується переважним ураженням травної системи з розвитком діареї, інтоксикації та зневоднення організму, а іноді й сепсису. Відомо близько двох тисяч типів сальмонел, їм властива надзвичайна стійкість до факторів навколишнього середовища.

Так, у кисломолочних продуктах за температури +4 °С сальмонели зберігаються протягом 48 годин, у молоці за кімнатної температури – до 4-10 діб, у холодильнику в сирах – від 7 до 13 місяців. У яйцях птахів сальмонели можуть зберігати життєздатність до 3-9 місяців, у ковбасних виробах – від 6 до 130 днів. Соління та копчення м’ясних продуктів не гарантує від зараження, оскільки у копченому м’ясі із 12-19% вмістом солі збудник зберігається до 75 днів.

Для сальмонельозу характерно тяжкий перебіг, а ризик зараження хворобою досить великий, тому будь-яка людина має знати, як виявляється це захворювання і як його уникнути.

Зараження відбувається аліментарним, водним і побутовим шляхами.

В 96-98% випадків інфікування пов’язане зі споживанням забруднених сальмонелами продуктів харчування. Серед них яйця, м’ясо птиці, тварин, риби, фрукти та овочі, а також готові страви, що не підлягають термічній обробці – салати, студні, кондитерська продукція (особливо креми).

Основним джерелом інфекції є сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, свині, качки, гуси, кури), гризуни, а також люди, як хворі на сальмонельоз, так і носії. Особливу небезпеку вони несуть, якщо працюють на харчових підприємствах, у дитячих дошкільних і лікувальних закладах, пологових будинках, оскільки можуть спричинити епідемічні спалахи сальмонельозу.

Будь-які кишкові інфекції мають сезонні коливання, тому в теплу пору року найчастіше спостерігається підвищення захворюваності на сальмонельоз.

Інфікування продуктів харчування відбувається при контакті сирих та готових продуктів, під час їх зберігання та транспортування, при використанні одного кухонного приладдя як для сирих продуктів, так і готових – призначених для вживання.

Найбільшу небезпеку представляють такі продукти і страви, які після приготування не піддаються термічній обробці, і, особливо, якщо вони тривало зберігаються при кімнатній температурі.

Слід пам’ятати, що навіть при інтенсивному розмноженні сальмонел у харчових продуктах, вони не змінюють ні смаку, ні запаху, ні зовнішнього вигляду.

Сальмонельозу властива різноманітність проявів хвороби. При харчовому зараженні розвивається, як правило, сальмонельоз типу харчової  токсикоінфекції. Інкубаційний період від кількох годин до 1-2 днів. Гостро та швидко розвиваються явища гастроентериту та гастроентероколіту (біль у животі, блювання, пронос). Підвищується температура тіла, випорожнення прискорюються, вони рідкі, пінисті, дуже неприємного запаху.

Щоб запобігти захворюванню на сальмонельоз, необхідно виконувати певні правила:

  • не слід вживати м’ясні та молочні продукти, придбані на стихійних ринках, адже вони продаються без ветеринарно-санітарного контролю;
  • м’ясо і птицю необхідно добре проварювати або прожарювати невеликими шматками;
  • під час кулінарної обробки продуктів обов’язково слід дотримуватися правил роздільного зберігання сировини та готової продукції, а також використання кухонного інвентарю (ножі, дошки) – окремо для сирого м’яса і готових виробів. Це вкрай важливо для запобігання вторинного зараження сальмонелами виготовлених страв від сирих продуктів;
  • всі швидкопсувні продукти потрібно зберігати у холодильнику;
  • необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, частіше мити руки з милом, особливо, після повернення з вулиці, перед вживанням їжі, після відвідування туалету.

Не порушуйте цих правил, адже виконати їх легше, ніж потім лікуватися!


 

 

КОРОНАВІРУС: ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ТА СПОСОБИ ЗАХИСТУ

В осінньо-зимовий час та особливо в період воєнного стану зростає ризик захворювання на грип та коронавірусну інфекцію, оскільки відмічається інтенсивна внутрішня міграція населення.

Коронавірусна інфекція — вірусне захворювання з групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВI). Найбільш поширені коронавіруси людини зазвичай викликають легкі або помірні захворювання верхніх дихальних шляхів. Три інших коронавіруси людини — MERS-CoV, SARS-CoV і Covid-19 — є причиною більш тяжких інфекцій дихальних шляхів, часто з летальними наслідками. 

Наразі відомо, що коронавірус передається краплинним та контактним шляхами. Ним не можна заразитися через посилки з Китаю чи фрукти, водночас він такий же реальний як звичайний грип. 

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті. Коронавіруси не здатні зберігати заразність під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Повітряним шляхом віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки, які безперешкодно можуть потрапляти в нижні дихальні шляхи. Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню коронавірусом?

Одним із надійніших методів захисту від інфекції є вакцинація, яка має наступні переваги:

· ефективність вакцин становить 70-90%,

· вакцини дієві проти різних штамів,

· інфікування трапляється рідше і хвороба протікає набагато легше,

· в разі захворювання поширення вірусу знижується та скорочується за часом,

· зменшує потребу в реанімації,

· запобігає летальним випадкам.

Щоб захистити неповнолітніх від COVID-19, в Україні вже дозволили вакцинацію дітей від 5 років.

Окрім вакцинації, батькам варто врахувати кілька простих порад, щоб зменшити ризик інфікування дітей:

· навчіть малечу правильно мити руки,

· розкажіть, як правильно прикривати рот та ніс під час кашлю та чхання,

· поясніть, чому захисну маску треба використовувати у всіх громадських місцях,

· попросіть дитину дотримуватись дистанції у громадських місцях.

Миття рук з милом:

· тривалість процедури — 20–40 с;

· обов’язкова процедура після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

· тривалість обробки — близько 30 с;

· особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);

· обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із потенційно забрудненими об’єктами;

· у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;

· контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

Уникайте скупчення людей.

Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

Використовуйте захисну маску:

· обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);

· якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

· вона має покривати ніс і рот;

· вона має щільно прилягати, без відступів по краях;

· заміняйте маску, щойно вона стала вологою;

· не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;

· міняйте маску кожні чотири години;

· не використовуйте маску повторно.

Загальні рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19:

· Проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях;

· не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання;

· виділити приміщення для тимчасової ізоляції осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання (в разі виявлення такої особи, вжити заходів для ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про випадок відповідний заклад охорони здоров’я);

· обмежити масові заходи в закритих приміщеннях;

· забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо);

· проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;

· забезпечити медичні пункти необхідними засобами та обладнанням (термометрами, бактерицидними випромінювачами, дезінфекційними та антисептичними засобами, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту тощо);

· дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом);

· користуватися одноразовими масками при необхідності, проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться.

Пам’ятайте: профілактика – запорука здоров’я! Бережіть себе — і простір довкола!


 

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО СКАЗ І ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ

Сказ – це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.

Особливостями сказу тварин є виражена сезонність захворювання. Серед лисиць спостерігається 2 підйоми захворювання: 1-й – у лютому-квітні, під час гону лисиць, 2-й – у вересні-грудні, коли збільшується чисельність популяції лисиць за рахунок молодняку. Серед домашніх тварин підйом захворюваності відмічається у другій половині року і досягає свого максимуму в осінній період (жовтень-листопад), що обумовлено більш тісним контактом домашніх тварин з джерелом інфекції у літньо-осінній період.

· Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Основний шлях проникнення вірусу в сприйнятливий організм через пошкодження шкіри і слизових оболонок внаслідок укусів, ослинення та подряпин.

· Вірус сказу з’являється у слині тварини за 7-10 днів до появи перших ознак хвороби, тож у випадку укусу тварин у цей період можна інфікуватися вірусом. Щоб визначитися – чи існує ризик передачі вірусу сказу до людини після укусу твариною, необхідно спостерігати за твариною до закінчення терміну інкубації – упродовж не менше 10 днів.

Зазвичай люди починають активно щеплювати своїх домашніх улюбленців після того, як в населеному пункті виявлено сказ..

· Пам’ятайте, сказ не можна вилікувати, його можна лише попередити. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо з дикими та незнайомими, має бути головним правилом для кожного!                                                                                                              

Профілактичні заходи поділяються на два напрями: боротьба з носіями збудника і недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.

Для профілактики сказу необхідно:

- регулярно вакцинувати парентеральною вакциною свійських, дрібних домашніх тварин; диких м’ясоїдних тварин (пероральна імунізація шляхом розкладання у місцях їх перебування їстівних приманок з вакцинами);

- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;

- не торкатися диких чи безпритульних тварин (особливо слід остерігатися безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти);

- не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);

- виконувати правила утримання тварин;

- продаж, купівлю, вивезення собак, котів, а також диких тварин в інші місцевості здійснювати лише за наявності ветеринарної довідки про щеплення проти сказу.

Відповідно до діючої інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин» вакцинація домашніх тварин проти сказу є обов’язковою для собак – на всій території країни; котів – в зонах стійкого неблагополуччя;, сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання.

На сьогоднішній день в Україні щеплення від сказу проводиться фахівцями ветеринарної медицини державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, а також фахівцями ветеринарної медицини, які здійснюють ліцензовану приватну практику.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина якнайшвидше отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!


 

Як зберегти продукти, коли немає електроенергії?

Охолоджені або заморожені продукти харчування можуть бути небезпечними для вживання у разі вимкнення електроенергії.

Ось поради, які допоможуть зберегти вашу їжу безпечною для вживання:

· Подбайте про безпечну температуру в холодильнику та морозильній камері: у холодильнику має бути температура 4°С або нижче, а у морозильній камері - 0°С або нижче.

· Підготуйтеся до надзвичайної ситуації, заморозьте контейнери з водою, щоб мати змогу зберегти температуру вашої їжі за температури 4°С або нижче, якщо вам доведеться виймати продукти з холодильника. За можливості, придбайте сухий або блоковий лід.

· Коли електроенергію вже відключили, тримайте дверцята холодильника та морозильної камери закритими, так продукти залишаються безпечними до 4 годин у холодильнику, 48 годин у повній морозилці, 24 годин у напівпорожній морозилці.

· Перевіряйте температуру продуктів, що зберігаються в морозилці або в холодильнику з додатковим джерелом холоду. Викиньте їжу, якщо температура вище 4°С. Це можна перевірити за допомогою термометра в холодильнику чи морозилці.

· Ви можете безпечно повторно заморозити або приготувати заморожені продукти, які все ще містять льодові кристали або мають температуру 4°С або нижче.

Овочі та фрукти. 

Здебільшого, овочі та фрукти можна зберігати й без холодильника. Важливо знайти не тільки прохолодне, а й темне місце. Морква та буряк добре зберігаються, якщо їх скласти в ящики з піском. Для зберігання картоплі важливо, щоб на неї не потрапляли сонячні промені чи світло. Якщо це станеться, овоч почне виділяти зелений пігмент – хлорофіл. Таку картоплю не бажано вживати в їжу. Якщо бачите перші ознаки того, що фрукти та овочі почали псуватися, то деяким можна продовжити термін придатності. З фруктів та ягід зваріть варення чи джем, зробіть цукати, а овочі законсервуйте чи заквасьте. Ще можна зварити компот.

М’ясо. 

Якщо вимкнули електроенергію, а на вулиці мінусова температура, то кожен шматок оберніть папером, а потім рушником, складіть щільно у металеву ємність та виставте на вулицю. Можна використовувати термосумки. Також із будь-якого м’яса можна зробити тушкованку. Така консервація за правильних умов приготування буде мати термін придатності до 3 років. Ще один лайфхак, аби зберегти м’ясо без холодильника – скласти його в каструлю чи скляні банки та добре пересипати сіллю. Також можна зробити сольовий розчин – на 500 мл холодної води 10 ст. л. солі. Аби потім вживати таке м’ясо, попередньо його потрібно вимочити у воді, щоб позбутися зайвої солі.

Риба. 

Практично з будь-якої риби можна зробити рибні консерви. Подовжити термін придатності також можна за допомогою солі. Очистьте рибу від луски, приберіть нутрощі та зябра, помийте та добре висушіть паперовим рушником. Складіть у металеву ємність, добре пересипаючи сіллю. Поставте у прохолодне місце. Потім таку рибу можна вимочити у воді та смажити або висушити. Сушена риба має довгий термін придатності та не потребує спеціальних умов зберігання.

Вершкове масло та сир. 

Масло додатково оберніть пергаментним папером, складіть у ємність та залийте холодною трішки підсоленою водою. Накрийте зверху тарілкою, а на неї поставте щось важке. Виставте ємність на вулицю, якщо мінусова температура, спустіть у льох, підвал або виберіть інше прохолодне місце. Сир добре зберігається без холодильника, але його обов’язково потрібно скласти у пакет та добре завернути, аби він не підсушувався.

Молоко, сир та сметана. 

Щоб продовжити термін придатності молока, прокип’ятіть його, додавши ½ ч. л. соди на 3 л. Потім перелийте у сухі чисті банки. Сир перекладіть у скляні банки, а потім помістіть їх у холодну воду. Те ж саме зробіть із баночками сметани.

Ніколи не пробуйте їжу на смак, щоб перевірити її безпечність, якщо маєте сумніви - викиньте її. Викидайте з холодильника продукти, що швидко псуються (м’ясо, рибу, нарізані фрукти та овочі, молочні продукти та їх залишки) через 4 години без електроенергії або джерела холоду. Викидайте будь-яку їжу з незвичним запахом, кольором чи текстурою! 

і

Обережно, ботулізм!

Звертаємо увагу всіх громадян, що ботулізм – це харчове отруєння, яке може призвести до тяжких наслідків. Найкращий спосіб захистити своє здоров’я – утримуватися від вживання їжі, про якість якої споживачу достаменно невідомо!

Проблема харчових отруєнь, викликаних збудником ботулізму з року в рік залишається актуальною.

Ботулізм — це тяжке харчове отруєння, зумовлене споживанням продуктів, що містять ботулотоксин; мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти, його не можна визначити за кольором або смаком.

Причини ботулізму

Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування м’яса, риби, рідше овочі. Збудник хвороби розмножується в анаеробному стані (без доступу кисню) та при порушенні санітарних правил приготування чи зберігання їжа може обсіменятися токсином ботулінуса. В основному ботулізм викликається різними баночними консервами, особливо домашнього приготування, через недостатню стерилізацію їх; ковбасами внаслідок неправильного зберігання; рибою в’яленою, солоною в результаті порушень правил улову, оброблення та зберігання.
Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко.
Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.

Симптоми ботулізму:

• порушення близького зору — ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;
• сильно виражена сухість у роті;

• важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);

• підвищена стомлюваність, м’язова слабкість;

• запаморочення;

• короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім — стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп);

• ураження м’язів шиї та кінцівок.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12–24 год після споживання зараженої їжі. Водночас, симптоми так само можуть виникнути раніше (уже через 2 год) або значно пізніше (4 доби і більше). Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.
 

Лікування ботулізму

Усі хворі на ботулізм незалежно від клінічної форми захворювання підлягають госпіталізації. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків — введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін).

З метою попередження захворювань на ботулізм, не рекомендується виготовляти в домашніх умовах та купувати у приватних осіб:
 • солону, в’ялену та копчену рибу, копчені м’ясопродукти;
 • консервувати в герметично закупорених банках м’ясо і рибу, які є найбільш сприятливим середовищем для розвитку збудника ботулізму;
 • консервувати гриби, овочі та фрукти, при переробці яких неможливе повне звільнення від залишків землі та піску, що вміщують спори. Такі продукти краще заготовляти про запас шляхом маринування або соління з домішками кислоти та солі, обов’язково в тарі, відкритій для доступу кисню;
 • не купувати на ринках у приватних осіб, тим більше у місцях не санкціонованої торгівлі м’ясні, грибні, овочеві, фруктові консерви, герметично закупорені в банки, а також рибу солону, в’ялену та копчену, копчені м’ясопродукти, приготовлені в домашніх умовах;
 • не купувати консерви у бмбажних банках і з наявністю плісняви.

Не допустити виникнення захворювання на ботулізм значно легше, чим лікувати.

За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання.

    

Як захиститись від інфекцій, що передаються  повітряно-крапельним шляхом?

Інфекційні захворювання до теперішнього часу є найбільш поширеними захворюваннями в усьому світі. Гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, дифтерія, кашлюк, правець, краснуха, пневмококова, менінгококова інфекція, туберкульоз, інфекційний мононуклеоз, скарлатина, коронавірус… Ці та багато інших вірусних чи бактерійних захворювань здатні передаватись від хворої до здорової людини через повітря, тобто так званим повітряно-краплинним шляхом. У більшості випадків такими захворюваннями людина заражується при тісному контакті з вже хворою людиною чи носієм без ознак захворювання. Мікроби й віруси під час розмови, кашлю, чхання потрапляють у повітря з крапельками слини або слизу, а здорова людина заражається, коли їх вдихає. Збудники окремих інфекцій (наприклад, дифтерії, туберкульозу, коронавірусу) є доволі стійкими у зовнішньому середовищі поза організмом людини і довго можуть зберігати життєздатність на різних поверхнях після висушування крапельок рідини у вигляді пилу. Тоді мікроби можуть потрапити із забруднених поверхонь на руки людини, якими вона мимоволі, непомітно для себе, може потерти очі чи носа і таким чином заразитися.

То як знизити ризик зараження інфекціями, що передаються повітряно-краплинним шляхом? Найдієвішим способом профілактики інфекційних захворювань є вакцинація! Це специфічний та високоефективний захист від багатьох інфекційних хвороб. Але сьогодні він, на жаль, існує ще не від усіх захворювань. Для таких випадків існують так звані неспецифічні методи профілактики, ретельне дотримання яких значно знизить шанси мікробів завдати шкоди вам та вашим рідним. Ось основні з них:

  • якщо в сім'ї є хвора людина, ізолюйте її від інших членів сім'ї: виділіть їй окремий посуд, предмети догляду, частіше проводьте вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих розчинів і провітрюйте приміщення не менше 3-4 разів на день тривалістю 30-40 хв щоразу;
  • у періоди епідемій вірусних інфекцій уникайте відвідування місць великого скупчення людей. Коли це неможливо, захистіть органи дихання від проникнення збудників крапельних інфекцій за допомогою захисної маски або хоча б хустинки. Також обов’язково застосовуйте такий захист при спілкуванні з хворою людиною;
  • частіше та ретельніше мийте руки з милом (не менше 20-30 сек.), це доведений спосіб зниження захворюваності не тільки кишкових, а й повітряно-краплинних інфекцій. Багато мікробів бояться тепла, тому старайтеся мити руки теплою водою (однак комфортною та не гарячою);
  • коли немає можливості ретельно помити руки, використовуйте спеціальні антисептики. Зверніть увагу, що не кожен антисептик є дієвим. Користуйтесь антисептиками з вмістом спирту не менше 60-80%. Для обробки рук потрібна достатня (не менше 2-3 мл) кількість розчину. Обробляти нею потрібно усю поверхню шкіри рук не менше 30 сек.;
  • дотримуйтесь збалансованого, здорового харчування, яке задовольняє потребу у вітамінах та мікроелементах;
  • регулярно займайтесь спортом, загартовуйтесь, одягайтесь відповідно до погоди, забезпечте повноцінний сон. Пам’ятайте, що організм з хорошою імунною системою має менше шансів захворіти, а якщо це станеться, легко впорається із недугою.

Правила користування захисною маскою:

  • одягайте маску так, щоб вона щільно прилягала до шкіри та закривала ніс та рот;
  • змінюйте маску кожні 4 години, а також після того, як вона стала вологою;
  • не торкайтесь руками зовнішньої частини маски, на ній саме збираються всі мікроби; якщо торкнулись – помийте руки милом чи обробіть антисептиком.

Якщо ви все ж захворіли, у жодному разі не займайтеся самолікуванням і негайно зверніться за кваліфікованою медичною допомогою до лікаря. 


 

Щодо безперебійного забезпечення температурних режимів зберігання харчових продуктів, на потужностях з обігу та виробництва харчових продуктів, під час відключення електроенергії

Продукти харчування – товар, до якого завжди висуваються жорсткі вимоги, пов'язані з умовами зберігання. Така необхідність пов'язана з його властивостями швидкої втрати свіжості і придатності до вживання, навіть при найменшому відхиленні від температурних режимів, показників вологості та інших факторів.

Переважна більшість харчових продуктів повинна зберігатися в охолоджених умовах.

Температура - найбільш значимий показник режиму зберігання. Температура зберігання повинна бути постійною, небажані різкі перепади температури, при яких відбувається конденсація води на продуктах. Єдиної оптимальної температури зберігання всіх харчових продуктів не існує через різноманіття властивостей, що забезпечують їх збереженість.

Вологість повітря має велике значення в процесі зберігання. При високій вологості на продуктах можуть розвиватися цвілі, при низькій відбувається висихання.

Незалежно від того, чи для особистого використання, чи в харчових компаніях чи підприємствах громадського харчування, правильне зберігання продуктів є абсолютно важливим. Користь від цього отримають всі – виробники,  роздрібні продавці та споживачі.

Згідно вимог статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператор ринку дотримує температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров’ю споживачів.

Наразі, в регіонах України в тому числі і Миколаївській області, відбуваються віялові відключення систем електропостачання, що в свою чергу, впливає на температурні режими зберігання харчових продуктів на потужностях їх виробництва та обігу .

Відповідно до вищезазначеного, Головне управління Держпродспоживслужби звертає увагу операторів ринку харчових продуктів на необхідність забезпечення безперебійних режимів зберігання харчових продуктів, щоб уникнути негативних наслідків для здоров’я споживачів.

Звертаємось до операторів ринку з метою максимально забезпечити належні умови, зокрема дотримання температурного режиму під час зберігання харчових продуктів. Важливо, щоб знеструмлення не застало Ваш заклад зненацька. Рекомендуємо заздалегіть подбати про альтернативні засоби електроенергії, по можливості придбати бензинові або дизельні генератори, павербанки, портативні електростанції тощо.  

Рекомендуємо також відповідно до впровадженої системи безпечності харчових продуктів (система НАССР) розробити план заходів чи інструкції на випадок відключення електроенергії та провести навчання персоналу щодо забезпечення належних умов зберігання харчових продуктів, визначених виробником.

Підготуйтеся до надзвичайних ситуацій з електрикою:

Переконайтеся, що у вашому холодильнику та морозильній камері є термометри. Температура у морозильній камері не повинна перевищувати позначки -18°С, а в холодильнику – не більше +6°С. У разі відключення електроенергії термометри приладу покажуть температуру в холодильнику та морозильній камері, щоб допомогти вам визначити, чи безпечні продукти.

Якщо ви заздалегідь знаєте, що відключення електрики триватиме понад 4 години, можна згрупувати продукти разом у морозильній камері, за умови дотримання товарного сусідства. Це допомагає продуктам залишатися холодними довше.

Заздалегідь купіть або приготуйте холодогени, пакети з гелем, тощо і заморозьте їх. За можливості придбайте сухий або блоковий лід. Зберігайте це в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику.


Тримайте дверцята холодильника або морозильної камери закритими, щоб запобігти потраплянню теплого повітря.

Перевіряйте температуру продуктів, що зберігаються в морозилці або в холодильнику з додатковим джерелом холоду. Це можна зробити за допомогою термометра в холодильнику чи морозилці.

Якщо електрика була вимкнена не більше ніж на 4 години, охолоджені продукти будуть в безпеці доти, доки двері залишаються зачиненими. Коли живлення знову увімкнеться, перевірте температуру  в холодильнику або продуктів

Будьте відповідальними !

 Як правильно зробити запас води на випадок відключення водопостачання?

Внаслідок терористичних російських ракетних обстрілів критична інфраструктура України зазнає суттєвого ушкодження, а отже існує ризик частого та раптового відключення водопостачання в оселях.

На випадок довготривалої повітряної загрози, рекомендовано запастися в місцях укриття питною бутильованою водою, яку можна довго зберігати та використовувати як для пиття, так і для приготування їжі. Заготовте приблизно 2,5-3 л. питної води та 2-4 л. технічної на одну особу на добу.

Для зберігання води вибирайте ємності з харчового пластику чи іншого матеріалу (емальований посуд) та зберігайте подалі від світла. У разі виникнення сумнівів щодо якості питної води - прокип’ятіть її чи використовуйте для побутових цілей. Зберігати питну воду потрібно в закритих ємностях, при цьому обов'язково необхідно позначити бірками призначення: питна вода, вода для технічних потреб, вода для господарських потреб.

Стежте за повідомленнями місцевих органів влади про організований підвіз питної води та води для технічних потреб.

Якщо у вашій місцевості є бювети, колодязі, свердловини або інші джерела води, дізнайтеся про їхнє точне місцезнаходження та обміркуйте найбезпечніший маршрут до них, щоб у разі вичерпання запасів можна було набрати води.

Наголошуємо на допустимості використання виключно перевірених джерел питної води!


 

У світі погіршилась епізоотична ситуація щодо грипу птиці, зокрема з вересня по листопад 2022 року в країнах Європи зареєстровано 763 спалахи високо патогенного грипу птиці в 23 країнах, у т.ч. що межують з Україною (Угорщина – 13, Польща – 1, Молдова – 1), враховуючи шляхи міграції цільових видів дикої перелітної птиці, військові дії, які можуть впливати на розширення зони високого ризику виникнення грипу птиці, значну концентрацію поголів’я птиці, існує високий ризик занесення та розповсюдження грипу птиці в Україні з І декади грудня 2022 року по ІІІ декаду лютого 2023 року.

Грип птиці - гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, яка характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту. До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця. Зрідка ці віруси грипу можуть заразити інші біологічні види, зокрема свиней і людей. Грип птиці - відноситься до транскордонних захворювань, поширення яких неможливо зупинити тільки обмеживши переміщення товарів через кордон, основними переносниками та джерелом розповсюдження інфекції є перелітні водоплавні птахи. При виникненні захворювання встановлюються обмеження на експорт птахопродукції з території країни, що разом із заходами з ліквідації хвороби (карантин, зонування, умертвіння птиці, дезінфекція) завдає значних економічних збитків як державі, так і виробникам.

На території Баштанського району розташовані водойми (ставки, річки тощо), де можуть зупинятись дикі мігруючі птахи, що може призвести до передачі вірусу синантропній птиці (ворони, голуби, горобці, синиці, граки та інші) та свійській птиці через безпосередній контакт. Найбільш ефективними заходами направленими на мінімізацію ризиків поширення грипу птиці в Україні є дотримання вимог біобезпеки, як в комерційних, так і в особистих селянських господарствах, а у випадку захворювання - своєчасне реагування та здійснення заходів з локалізації та ліквідації захворювання.

08.12.2022 при Баштанській районній військовій адміністрації проведене засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії з питання «Заходи профілактики щодо недопущення занесення та поширення збудника грипу птиці на територію Баштанського району» та доручено відповідним службам та організаціям здійснювати контроль з даного питання.

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства, власники птиці повинні забезпечувати виконання Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці, зокрема:

- при вході у приміщення (вольєр), де утримується птиця, необхідно обладнати дезкилимки та періодично заправляти їх дезрозчинами;

- щоденно проводити клінічний огляд птиці;

- переодягатися перед входом та виходом у приміщення (вольєр), де утримується птиця;

- мінімізувати контакт з дикою та синантропною птицею;

- птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);

- не допускати вільного вигулу птиці на вигонах, водоймах;

- не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;

- проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;

- негайно інформувати державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.  

 


 

Як підготувати себе та оселю до холодів.

Українцям обіцяють найскладніший опалювальний сезон. Між тим його потрібно пережити. Як підготувати дім до зими, зменшити втрати тепла і при цьому не замерзнути.

Не перекривайте шлях теплу. Радіаторні екрани, довгі штори, невдало розташовані меблі, які закривають радіатори, сушарки для білизни перед батареями поглинають до 20% теплової енергії. Врахуйте це і зробіть правильне розставлювання речей.

Заклейте щілини у вікнах. Біля 35% тепла, що надходить в приміщення, втрачається взимку через вікна. Елементарні заходи з теплоізоляції (утеплення вікна поролоновими смужками, скотчем, папером тощо) допоможуть підвищити температуру в квартирі на 4-5°С.

Зверніть увагу на вентиляцію. Через неї також втрачається тепло. Обладнайте вентиляційні отвори спеціальними дверцятами або шматком картону. Це допоможе підвищити температуру на 3-5° С.

Приберіть декоративні панелі на батареях. Вони забирають до 20% тепла кімнати. Крім того, тепловіддача батарей, які розміщені в нішах, на 10% менша, ніж у тих, які виступають в кімнату.

Наклейте фольгу за батарею. Фольгу можна наклеїти на обидві сторони ДСП та розмістити на стіні за батареєю. Це підвищить тепловіддачу радіатора на 20%. При цьому витрати на опалення приміщення зменшуються на 4%.

Не перегрівайте приміщення, краще одягайтеся тепліше. При високій кімнатній температурі зростає ризик простудних захворювань. Натомість сон у прохолодному приміщенні значно корисніший.

Провітрюйте приміщення протягом 10-15 хвилин. Не відкривайте вікна на кілька годин, бо через те значно втрачається тепло. Краще провітрювати приміщення частіше, але протягом 10 хвилин.

Поставте засоби обліку тепла. Витрати на опалення приміщення зменшуються до 40%, якщо ви маєте індивідуальне опалення, лічильники тепла, терморегулятори на батареях.

Проведіть теплоізоляцію вхідних дверей. Якщо ми говоримо про вхідні двері, то тут не зайвим буде ущільнювач. Його варто буде поклеїти по периметру. Це дозволить не випускати тепло до сходової клітини.

Підтримувати тепло хоча б в одній кімнаті. Необхідно забезпечити такі умови, під час яких спальня постійно була б в теплі. Можна використовувати безпечний електронагрівач, який би постійно працював на невеликій температурі.

Кондиціонер – значно кращий і економніший спосіб обігріти квартиру, якщо порівнювати його зі звичайними обігрівачами. Водночас слід розуміти, що кондиціонер навряд чи впорається з лютими морозами.

Використовуйте жалюзі. Жалюзі або короткі штори допоможуть скоротити втрати тепла на 8-15%, яке виходить через скло.

Закривайте двері. Мова не лише про вхідні, а про міжкімнатні двері у будинку. Таким чином у кімнатах зберігатиметься більше тепла.

Як організму зберігати тепло

1. Достатньо харчуватися. Людина виробляє величезну кількість тепла, коли правильно харчується. Щоб отримати якнайбільше енергії потрібна жирна вуглеводна їжа. Лікар радить вживати тушкованку, сало, булочки, згущене молоко, мармелад.

2. Не вживати алкоголь. Алкогольні напої створюють ілюзію тепла шляхом розширення зовнішніх капілярів. У цей момент енергія, яку необхідно зберегти, починає виходити у зовнішнє середовище.

  "Чому нам холодно? Судини стискаються, весь потік крові, який знаходиться в шкірі, на поверхні тіла, він уходить всередину і захищає серце, печінку, легені — ті органи, які вам потрібні для виживання. Мозок, туди йде основна кількість тепла, крові. Коли розширюються судини ззовні (від алкоголю), ця кров потрапляє туди. Відповідно, менше тепла, менше кисню потрапляє в ті органи, які необхідні для виживання. Тепло виходить, людина остигає і гине".

3. Обирати правильний одяг. Перший шар одягу, який прилягає до тіла, не повинен промокати, коли ви потієте. Саме тому не варто одягати бавовняну майку, адже якщо вона промокне і вихолоне, то тепло не буде зберігатися.

4. Придбати теплі пухові спальники. Вони так само створюють обмежений простір, в якому тіло саме регулює температуру. Можна вкритися кількома ковдрами, але ефект буде не той.

5. Носити термобілизну. Варто придбати ту, яка під час руху зігріває тіло та тримає температуру. Альпініст наголошує: в жодному разі не можна одягати бавовняні майки чи сорочки. Краще обирати фліс. Одяг не повинен облягати, він повинен бути якісним.


 

 

Профілактика туберкульозу!

Туберкульоз – це хронічне інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерії туберкульозу, або палички Коха.

Основним джерелом інфікування є хвора людина.

Мікобактерії туберкульозу зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, низьких температур, тривалий час зберігається у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору, дезінфектантів.

В навколишньому середовищі існує досить великий резервуар туберкульозної інфекції, що обумовлює напружену епідемічну ситуацію.

Симптоми туберкульозу:

· Кашель, частіше сухий, що продовжується більше ніж 2-3 тижні;

· Кровохаркання(наявність крові у мокроті, що виділяться при кашлі);

· Підвищення температури більше 5-7 днів;

· Задуха;

· Погіршення або відсутність апетиту;

· Раптове схуднення.

При виявленні подібних симптомів у себе або у своїх близьких необхідно негайно звернутись до дільничного терапевта або сімейного лікаря.

Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей.

Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу.

Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування.

СКЛАДОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

1. Здоровий спосіб життя: відмовитись від алкоголю і паління. Наркоманія та токсикоманія значно підвищують ризик захворювання.

2. Дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при спілкуванні з хворими людьми.

3. Вживати здорову збалансовану їжу з достатнім вмістом білків,жирів, вітамінів. Уникати вживання консервів та різноманітних концентратів.

4. Займатись спортом або фізичними вправами, якомога більше перебувати на свіжому повітрі.

5. Регулярно 1 раз на рік проходити профілактичні медичні огляди з флюорографічним обстеженням.

6. При будь яких проявах погіршення стану здоров`я негайно звертатися до лікаря.

Специфічна профілактика – це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ.

Будьте здорові!


 

Пам’ятка  щодо дотримання працівниками рекомендованих ВООЗ гігієнічних процедур під час перебування в установі.

Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 23.12.2022р. №1423 про продовження дії карантину через COVID-19 та внесено зміни до розпорядження «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020р. №338 та постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020р. №1236. Карантин в Україні продовжено до 30 квітня.

Враховуючи, що переважна частина працівників державних установ продовжує виконання своїх функцій безпосередньо на основних робочих місцях, з метою запобігання виникненню та розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19) закликаємо дотримуватися наступних додаткових до рекомендованих ВООЗ гігієнічних процедур під час перебування в установі:

1. Перед початком роботи помити руки з милом, висушити та обробити антисептиком для рук.

2. Дотримуватися безпечної відстані при спілкуванні, проведенні нарад, засідань, груповій роботі.

3. В кінці робочого дня проводити протирання поверхонь комп’ютера (клавіатура, «мишка»).

4. Щоразу після користування дезінфікувати слухавку стаціонарного телефону, задіяні кнопки копіювальних та інших технічних пристроїв загального користування.

5. Ретельно слідкувати за утриманням в чистоті мобільних телефонів, а у разі необхідності передачі його третій особі забезпечити до та після використання його обробку антисептичною серветкою.

6. Звернути увагу на щільність розміщення працівників у кабінетах, за можливості тимчасово перерозподілити робочі місця.

7. Проводити провітрювання приміщень не рідше одного разу на годину, за можливості утримувати вікна частково відкритими.

8. Обов’язково залишати робоче місце на час обідньої перерви для проведення довготривалого провітрювання приміщення.

Основні профілактичні індивідуальні заходи

До основних індивідуальних профілактичних заходів належать:

· гігієна рук – часте миття з рідким милом або обробка спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 3 години, та після кожного контакту з тваринами, відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, перед приготуванням їжі тощо;

· гігієна кашлю – прикриття роту та носа при кашлі та чханні зігнутою рукою в лікті або одноразовою серветкою, яку необхідно знешкодити відразу після використання;

· утримання від контактів з особами, що мають симптоми респіраторних захворювань – кашель, лихоманка, ломота в тілі, або збереження обов’язкової дистанції та обмеження часу при контакті (не менше 1 метра);

· утримання від дотиків обличчя руками;

· у разі виникнення симптомів захворювання, таких як лихоманка, кашель, ломота в тілі тощо, слід залишитися вдома та утриматись від відвідувань місць скупчень людей;

· використання медичної маски за наявності респіраторних симптомів, перерахованих вище, її своєчасна заміна (кожні 3 години або негайно після забруднення) з подальшим знешкодженням та миттям рук з милом або обробкою рук спиртовмісним антисептиком відразу після знімання маски.

Нагадуємо, що лише за допомогою об’єднаних зусиль  можливе запобігання поширення коронавірусу COVID-19, а тому просимо кожного  свідомо та відповідально віднестися  до заходів профілактики. 


 

Основні санітарні норми для закладів торгівлі  та громадського харчування під час карантину

Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 23.12.2022р. №1423 про продовження дії карантину через COVID-19 та внесено зміни до розпорядження «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020р. № 338 та постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020р. №1236. Карантин в Україні продовжено до 30 квітня.

Рекомендації щодо проведення профілактичних заходів з недопущення поширення випадків COVID-19 в закладах громадського харчування та продовольчої торгівлі.

· Проводити протягом доби вологе прибирання та дезінфекцію приміщень. Дезінфекції підлягають: санітарно-побутові приміщення (не менше 2-х разів на добу і за потребою), кімнати прийому їжи, санітарно-технічне обладнання в туалетах, душових і кімнатах гігієни (не менше 2-х разів на добу і за потребою), меблі, ручки дверей в усіх приміщеннях і поруччя, прибиральний інвентар (після кожного прибирання) тощо.

· Створити запас дезінфікуючих засобів Дезінфекційні засоби, що використовуються для проведення дезінфекційних заходів мають відповідати чинному законодавству України. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає державну реєстрацію дезінфекційних засобів.

· Провести навчання з персоналом щодо використання дезінфікуючих засобів та додержання особистої гігієни.

· Створити умови для додержання особистої гігієни робітників підприємства - забезпечити усі рукомийники рідким милом, дезінфікуючими засобами, паперовими рушниками. Забезпечити персонал антисептиками для обробки рук та засобами індивідуального захисту.

· Не допускати до роботи осіб з ознаками ГРВІ.

· При наявності медичного пункту забезпечити необхідний  запас засобів для профілактики ГРВІ та грипу, виробів медичного призначення, необхідним засобами та обладнанням (термометри, бактерицидні випромінювачі, дезінфекційні та антисептичні засоби).

· В туалетах створити відповідні умови для миття рук відвідувачів із забезпеченням рідкого мила, дезінфекційних та антисептичних засобів. Проводити регулярне прибирання та дезінфекцію приміщень туалетів.

· Проводити вологе прибирання та дезінфекцію транспорту.

· Забезпечити наявність інформації щодо профілактики захворювань на грип на інформаційних стендах підприємства та інформування відвідувачів через гучномовці.

Нагадуємо, що лише за допомогою об’єднаних зусиль  можливе запобігання поширення коронавірусу COVID-19, а тому просимо кожного  свідомо та відповідально віднестися  до заходів профілактики.


 

 

  

Ботулізм. Як вберегтись від ботулізму під час війни?

Ботулізм — це харчове отруєння, що може призвести до тяжких наслідків. Водночас, у більшості випадків можна уникнути ботулізму, якщо дотримуватися простих харчових правил.

Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування м’яса, риби, рідше — овочів.

Потенційно небезпечними є усі консервовані продукти, які були погано вимиті, неправильно/недостатньо термічно оброблені, транспортувались або зберігались неналежним чином.

Навіть консерви, у яких все гаразд з терміном придатності, виглядом і смаком, можуть бути зараженими: ботулізм не можна визначити за кольором або смаком, мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти.

У часи війни доступ до якісних та свіжих продуктів харчування може бути обмежений, тому люди вимушені вживати консервовану їжу тривалого зберігання. Саме у цьому випадку ризик ботулізму зростає.

Перш за все, відмовтеся від вживання їжі з ємностей, в яких зберігають продукт. Це несе ризик ботулізму. До них відносяться роздуті банки, банки зі здутими кришками та нещільно закриті ємності.

Разом із цим уникайте споживання риби у будь-якому вигляді: в’ялена, копчена, солона, консервована тощо.

Пам’ятайте: якщо у вас є сумніви щодо свіжості та якості продукту – викиньте його. 

Причини ботулізму

Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування м’яса, риби, рідше овочі. Збудник хвороби розмножується в анаеробному стані (без доступу кисню) та при порушенні санітарних правил приготування чи зберігання їжа може обсіменятися токсином ботулінуса. В основному ботулізм викликається різними баночними консервами, особливо домашнього приготування, через недостатню стерилізацію їх; ковбасами внаслідок неправильного зберігання; рибою в’яленою, солоною в результаті порушень правил улову, оброблення та зберігання.
Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко.
Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.

Симптоми ботулізму:

• порушення близького зору — ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;
• сильно виражена сухість у роті;

• важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);

• підвищена стомлюваність, м’язова слабкість;

• запаморочення;

• короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім — стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп);

• ураження м’язів шиї та кінцівок.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12–24 год після споживання зараженої їжі. Водночас, симптоми так само можуть виникнути раніше (уже через 2 год) або значно пізніше (4 доби і більше). Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.
Лікування ботулізму

Усі хворі на ботулізм незалежно від клінічної форми захворювання підлягають госпіталізації. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків — введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін).

З метою попередження захворювань на ботулізм, не рекомендується виготовляти в домашніх умовах та купувати у приватних осіб:
• солону, в’ялену та копчену рибу, копчені м’ясопродукти;
• консервувати в герметично закупорених банках м’ясо і рибу, які є найбільш сприятливим середовищем для розвитку збудника ботулізму;
• консервувати гриби, овочі та фрукти, при переробці яких неможливе повне звільнення від залишків землі та піску, що вміщують спори. Такі продукти краще заготовляти про запас шляхом маринування або соління з домішками кислоти та солі, обов’язково в тарі, відкритій для доступу кисню;
• не купувати на ринках у приватних осіб, тим більше у місцях не санкціонованої торгівлі м’ясні, грибні, овочеві, фруктові консерви, герметично закупорені в банки, а також рибу солону, в’ялену та копчену, копчені м’ясопродукти, приготовлені в домашніх умовах;
• не купувати консерви у бмбажних банках і з наявністю плісняви.

Не допустити виникнення захворювання на ботулізм значно легше, чим лікувати.

За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання.


 

 Як запобігти харчових отруєнь під час воєнного стану

Харчові отруєння, які є не контагіозними захворюваннями (не передаються від однієї особи до іншої при контакті), виникають в результаті вживання харчових продуктів, в яких відбулося інтенсивне розмноження певних видів мікроорганізмів чи накопичення токсинів мікробного або не мікробного походження до рівня патогенної дози. Знаючи головні причини виникнення харчових отруєнь, можна ефективно запобігати їм.

З метою профілактики виникнення гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед цивільного і військового населення, пов’язаних із роботою пунктів харчування тимчасово переміщених осіб, військовослужбовців Збройних Сил України, підрозділів Сил територіальної оборони, а також пов’язаних з роботою гуманітарних штабів, Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївський  області рекомендує дотримуватися таких правил:

  • залучати до роботи із збору, розвантаження, транспортування харчових продуктів осіб, які обізнані щодо поводження з харчовими продуктами та здоровий персонал (за відсутності підвищеної температури, кашлю, без ознак діареї, нежиті, відсутності ознак гнійничкових захворювань на шкірі, відкритих ран);

  • дотримуватися обов’язкової гігієни рук осіб, що контактують з харчовими продуктами;

  • приймати, зберігати та транспортувати окремо сировину та готові харчові продукти;

  • при розфасуванні продуктів харчування перевіряти термін їх придатності та умови зберігання. Це допоможе правильно розділити продукти й продумати ефективне/раціональне харчування на місці;

  • оцінювати цілісність і герметичність пакування харчових продуктів та терміни їх придатності. При огляді консервованих продуктів (плодоовочевих, м’ясних та рибних консервів) оцінити чи є негерметичні або браковані банки, які мають дефекти: патьоки, деформації, фізичний (неправдивий) бомбаж банки «хлопавки», та не допустити їх наступне зберігання та використання;

  • суворо дотримуватися технології приготування сирих харчових продуктів, особливо риби, м’яса ;

  • дотримуватися температурних режимів при зберіганні продуктів, які швидко псуються, не вживати  такі продукти, в яких вичерпано термін придатності;

  • зберігати харчові продукти з дотриманням температурних режимів;

  • встановити контроль в пунктах приготування їжі;

  • дотримуватися гігієнічних вимог та технології приготування їжі.

Врахуючі високий ризик  виникнення харчових отруєнь, ботулізму, гепатиту забороняється вживання харчових продуктів, які були отримані від цивільного населення, а саме: кондитерські і кулінарні вироби, напівфабрикати з м’яса, риби (фарш, котлети, кров’яні та домашні ковбаси, тощо), а також грибні та плодоовочеві, м’ясні та рибні консерви, виготовлені в домашніх умовах.

Окрім цього, харчоблок або пункт приготування їжі повинен бути забезпечений: холодною та гарячою проточною водою гарантованої якості; необхідним технологічним та холодильним обладнанням, столами для обробки харчових продуктів; столовим та кухонним посудом, обробним інвентарем у достатній кількості; мийними та дезінфікуючими засобами, антисептиками для рук тощо.

За перших ознак  харчового отруєння необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.  Самолікування небезпечне!

  

Як правильно зробити запас води на випадок відключення водопостачання?

Внаслідок терористичних російських ракетних обстрілів критична інфраструктура України зазнає суттєвого ушкодження, а отже існує ризик частого та раптового відключення водопостачання в оселях.

На випадок довготривалої повітряної загрози, рекомендовано запастися в місцях укриття питною бутильованою водою, яку можна довго зберігати та використовувати як для пиття, так і для приготування їжі. Заготовте приблизно 2,5-3 л. питної води та 2-4 л. технічної на одну особу на добу.

Для зберігання води вибирайте ємності з харчового пластику чи іншого матеріалу (емальований посуд) та зберігайте подалі від світла. У разі виникнення сумнівів щодо якості питної води - прокип’ятіть її чи використовуйте для побутових цілей. Зберігати питну воду потрібно в закритих ємностях, при цьому обов'язково необхідно позначити бірками призначення: питна вода, вода для технічних потреб, вода для господарських потреб.

Стежте за повідомленнями місцевих органів влади про організований підвіз питної води та води для технічних потреб.

Якщо у вашій місцевості є бювети, колодязі, свердловини або інші джерела води, дізнайтеся про їхнє точне місцезнаходження та обміркуйте найбезпечніший маршрут до них, щоб у разі вичерпання запасів можна було набрати води.

Наголошуємо на допустимості використання виключно перевірених джерел питної води!


 

      

КОРОНАВІРУС: ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ТА СПОСОБИ ЗАХИСТУ

В зимовий час та особливо в період воєнного стану зростає ризик захворювання на грип та коронавірусну інфекцію, оскільки відмічається інтенсивна внутрішня міграція населення.

Нагадуємо, що коронавірусна інфекція (COVID-19) являється гострим респіраторно-вірусним захворюванням, яке вражає органи дихання та шлунково-кишкового тракту людини. Вірус передається від хворої особи повітряно-краплинним шляхом, а також через частинки пилу, на яких осідає. Збудник проникає через рот, носоглотку, очі, тому варто утриматися від тертя (торкання) обличчя брудними руками. При ураженні через слизову оболонку носоглотки першими страждають бронхи та легені, через випорожнення – шлунок та інші органи травлення.

Інкубаційний період при зараженні Covіd-19 становить до 14 днів, найчастіше - 10 днів. Протягом цього періоду хворий може не підозрювати, що являється поширювачем інфекції. Захворювання має високий рівень контагіозності, чим і пояснюється значне зростання хворих у суспільстві.

Перші ознаки інфекції схожі на симптоми інших респіраторно-вірусних захворювань:

  • чхання;

  • біль у горлі та при ковтанні;

  • сухий кашель;

  • сильний головний біль;

  • явно виражена слабкість м'язів;

  • підвищення температури тіла та озноб (можливі коливання температури тіла);

  • біль у суглобах і м'язах.

Може приєднатися бактеріальне ураження кон'юнктиви, іноді розлади травлення (діарея).

Легкий перебіг захворювання проходить без ускладнень. Як ускладнення може розвиватися вірусна пневмонія (запалення легень). Тяжкі клінічні випадки супроводжуються стрімким погіршенням стану, швидким підвищенням температури. Посилюється непродуктивний кашель, поширюється інтоксикація, може початися дихальна недостатність. У групі ризику щодо більш тяжкого перебігу перебувають люди похилого віку, а також пацієнти з імунодефіцитом та хронічними захворюваннями.

Симптоми коронавірусної хвороби схожі на інші респіраторно-вірусні захворювання. При наявності симптомів слід відмовитись від відвідування місця роботи, навчально-виховного закладу та інших організованих колективів. Діагностику захворювання та лікування призначає сімейний лікар.

З метою зменшення ризиків поширення коронавірусної хвороби на підприємствах, в установах, закладах та інших колективах варто приділяти увагу профілактиці. Особливо в період підйому захворюваності у багатолюдних місцях необхідно застосовувати захисні маски, не торкатися обличчя немитими руками. Часто мити руки з милом та дезінфікувати антисептиком після контакту з предметами, на яких можуть бути збудники. В приміщеннях застосовувати вологе прибирання і провітрювання, здійснювати миття та дезінфекцію контактних поверхонь меблів, дверей, тощо.

Актуальними залишаються профілактичні щеплення проти коронавірусної хвороби. Поради щодо їх проведення щеплень надасть сімейний лікар.

Уникайте скупчення людей.

Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

Пам’ятайте: профілактика – запорука здоров’я! Бережіть себе — і простір довкола!


 

 

  

Баштанська районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до  наказу  Держпродспоживслужби від 07.10.2022 року  №415 «Про реорганізацію деяких державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби» повідомляє про реорганізацію Баштанської районної державної лікарні ветеринарної медицини (ЄДРПОУ – 00702558) шляхом приєднання до Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини (ЄДРПОУ – 26300716), яка планується з 30.03.2023 року.

Довідки за телефоном
 
(05158) 2-84-35.

 

 

Попередження виникнення випадків водно-нітратної метгемоглобінемії

Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. Чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей. Проте значна кількість водоносних горизонтів забруднена різними шкідливими для організму людини сполуками. 

Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи.

Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання і в Баштанському районі.

Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьозелених водоростей тощо).

На жаль, заходи з покращання якості колодязної води у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень.

І перш за все це стосується нітратів. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 70% випадків має наднормативний вміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!

Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу.

Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні, чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:

1) не використовувати воду з криниць  для приготування дитячого харчування;

2) за можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Уміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук;

3) не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування;

4) пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39-86%;

5) не вживайте ранніх парникових овочів, на яких з’явилась гниль або цвіль, оскільки нітрати в таких овочах в більшій мірі і скоріше набирають ще токсичнішої форми — нітритів;

6) обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів;

7) дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо);

8) місця облаштування криниць слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів та місць утримання худоби;

9) у радіусі 50 м від криниць не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;

Майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах - чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. Хай це не вводить Вас в оману! Будьте обережні! Якщо у Вас виникли сумніви щодо якості питної води, в жодному разі не використовуйте її для питних цілей. Пам’ятайте, чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей!


 

 

Березнегуватська районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 07.10.2022 року №415 «Про реорганізацію деяких державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби» повідомляє про реорганізацію Березнегуватської районної державної лікарні ветеринарної медицини (ЄДРПОУ – 00702340) шляхом приєднання до Миколаївської обласної державної лікарні ветеринарної медицини (ЄДРПОУ – 26300716), яка планується з 30.03.2023 року.

Довідки за телефоном 068-08-20-852.


 

       

Чисто не там, де прибирають,а там, де не смітять

Люди, яким пощастило подорожувати іншими країнами, особливо Європою, повертаючись додому, часто підкреслюють одне з найсильніших вражень: «Там дуже чисто!». Навіть не виїжджаючи за кордон, наші  співвітчизники помічають, що на вулицях великих міст дуже багато сміття, у передмісті велике скупчення відходів. Зрештою, проблема чистоти вулиць є дуже актуальною.

Багатьом людям не байдуже, як виглядає їхнє помешкання. Усі намагаються зробити його затишнішим та чистішим, але чомусь ці намагання поширюються тільки на квартиру. Під’їзди, вулиці, парки часто залишаються поза увагою людей. Але  місто – такий самий дім, як власна кімната. Чому ж не зробити його чистішим?

Іноді доводиться бачити насправді шокуючі приклади недбальства. Попри всі стереотипи щодо того, які люди є неохайними та некультурними, джерелом сміття на вулиці часто стають найнеочікуваніші  верстви населення. Так, мама, гуляючи з малечею, може запросто викинути серветку на асфальт, солідний чоловік, отримавши рекламку і прочитавши її, кидає папірець собі просто під ноги. Такі випадки не виняток, а результат спостережень багатьох людей, не байдужих до обличчя рідного міста.

Пам`ятаймо чудове правило: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять! Хоч якою буде робота комунальних служб, із тотальним недбальством і  безкультур`ям  їм не впоратись. Прикро дивитися коли зеленіє трава, цвітуть квіти і на цій красі - гори сміття. Тому чистота міста залежить від кожного з нас.

Власне, основними шляхами до вирішення проблеми чистих вулиць є встановлення смітників, рівень взаємної ввічливості, який має виховуватись ще з дитинства, і привернення загальної уваги до цієї проблеми. Мабуть, за рахунок цих трьох аспектів проблему можна було б вирішити майже повністю. Зрештою, тут не треба чекати, доки міські служби візьмуться до справи – кожен може не смітити, долучитися до прибирання й вплинути на виховання дітей. Ця справа, що є по-справжньому важливою, переважно зосереджена в руках самих мешканців міста. І нехай чистота рідного міста стане найкращою нагородою усім небайдужим.

Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області звертається до кожного жителя району, керівників підприємств, установ та організацій Баштанського району по новому поглянути на питання благоустрою тих територій, за які Ви несете відповідальність і дотримуватись елементарних правил забезпечення чистоти і порядку. 


 

 Небезпека негативного впливу пестицидів на організм людини під час весняно-польових робіт

Останнім часом та особливо протягом останнього десятиліття поступово утвердилась тенденція до зростання переліку та об’єму застосування пестицидів і агрохімікатів при вирощуванні практично всіх сільськогосподарських культур. Тому важливо не забувати про небезпеку, яку може заподіяти той чи інший вид хімічних засобів захисту рослин. І найбільшу кількість таких пестицидів використовують навесні і влітку.

Всі суб’єкти підприємницької діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва, які використовують пестициди і агрохімікати, мають повідомляти населення про час їх застосування, імовірну небезпеку та тривалість обмежень через органи місцевого самоврядування та засоби масмедіа. Дотримання вимог санітарного законодавства дозволить запобігти негативному впливові пестицидів та агрохімікатів на здоров’я працюючих та мешканців населених пунктів.

Здійснення будь яких робіт з пестицидами та агрохімікатами працівниками без допуску та позитивного висновку медичної комісії заборонено.

Насамперед робітникам, які працюватимуть з пестицидами та агрохімікатами, потрібно пройти медичний огляд відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 “Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113. Після проходження медичного огляду працівник повинен пройти спеціальне навчання та отримати посвідчення про допуск до роботи з пестицидами та агрохімікатами.

Пестициди та агрохімікати кожної групи мають різну токсичність, оскільки відрізняються хімічною будовою, складом, фізичними властивостями. Токсична дія залежить від класу небезпеки, дози хімікату, тривалості надходження, кумулятивних властивостей, знешкодження в організмі і виділення.

Засоби захисту рослин можуть потрапляти в організм людини через дихальні шляхи, а також через неушкоджену шкіру і слизові оболонки очей, через кишково-шлунковий тракт. Деякі з них мають здатність нагромаджуватись в організмі і через тривалий період часу спричиняти хронічні отруєння. Потрапивши в організм, пестициди можуть уражати центральну нервову систему, печінку, нирки та інші внутрішні органи. Іноді пестициди здатні викликати віддалені негативні наслідки впливу на гормональну систему, репродуктивну функцію людини чи провокувати онкологічні захворювання.

Для запобігання отруєння чи розвитку професійних захворювань особи, що контактують із отрутохімікатами, зобов’язані використовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються.

Комплект ЗІЗ – спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути підібрані індивідуально та закріплені за кожним працюючим на весь період роботи. Забезпечення ЗІЗ працюючих з пестицидами і агрохімікатами належить до компетенції адміністрації сільгоспвиробників чи будь-яких інших керівників сільгосппідприємств. Засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в індивідуальних шафах у спеціально виділеному сухому, чистому приміщенні, що добре провітрюється. Забороняється зберігати ЗІЗ в одному приміщенні з пестицидами, відносити додому, носити після роботи. Перед початком роботи з пестицидами у всіх складських приміщеннях і у вагонах необхідно організувати наскрізне провітрювання (не менше 30 хвилин) за допомогою відкривання дверних прорізів, вікон, люків. Повинні бути передбачені санітарно-побутові приміщення для працюючих (роздягальні, душові, туалет, а також кімната прийому їжі).

При ураженні рідинними пестицидами або їх пилом необхідно припинити шкідливу дію отрути, змивши пестицид зі шкіри й одягу. Використайте для цього найближче джерело води, потім якомога швидше помитися з милом під душем. За відсутності душу ретельно вимийте руки, волосся, обличчя, прополощіть водою рот і ніс.

При отруєнні парами пестицидів іншої особи необхідно винести потерпілого на свіже повітря. Якщо не можете зробити цього, затримавши своє дихання, то скористайтеся захисними дихальними апаратами, перевірте дихання в потерпілого. Якщо не дихає, зробіть йому штучне дихання і терміново викликайте швидку медичну допомогу.

Джерело інформації: https://galychyna.if.ua


 

   

До України з Польщі завезли курятину з сальмонелою

Надійшло повідомлення через систему швидкого оповіщення щодо харчових продуктів та кормів (RASFF) від 10.02.2023 №2022.7639-fup4, стосовно виявлення Salmonella enterica ser. Enteritidis (присутність у 2 з 5 зразків) у курячих четвертинах, що експортувались з Польщі (виробник: Cedrob S.A., Poland; відправник: AMP Logistyka Sp. z o.o., Poland) до України (одержувач: ТзОВ "ВІЗІЯ ТРЕЙД", вул. Надпільна, 261/101, м. Черкаси), - йдеться у повідомленні.

В разі виявлення, надходження вказаного в повідомленні RASFF вантажу, вжити відповідних заходів, передбачених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я  та благополуччя тварин» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» повідомити  Баштанське районне управління Головного управління держпродспоживслужби в Миколаївської області.   тел.: (05158) 2-84-35 e-mail: basht_dpss@dpssmk.gov.ua


 

Нітрати у воді: норма і шкода

Навряд чи знайдеться людина, яка б не чула про шкоду нітратів. Ми звикли думати, що основну небезпеку в плані вмісту нітратів становлять ранні і несезонні овочі і фрукти. Але нітрати в питній воді – досить поширене явище.
Нітрати - це солі азотної кислоти, які можуть спричиняти токсичну дію на організм, вміст їх у воді, як правило, є результатом попадання в джерела водопостачання стоків промислових підприємств або азотовмісних добрив з полів.
Багато людей думають, що вода зі свердловини або колодязя апріорі чистіше і здоровіше тієї, що тече з крана. Це далеко не так. Фахівці відзначають, що при аналізі води на нітрати, досить часто бракують якраз проби води з колодязів і свердловин невеликої глибини. Також в зоні ризику і поверхневі джерела (ріки, озера). Причина цього полягає, в першу чергу, в використанні великої кількості азотовмісних добрив і нерозумної господарської діяльності (наприклад, коли колодязь знаходиться недалеко від місця стоків з полів). Нітрати потрапляють у грунт, звідти – в ґрунтові води, а з них – в свердловини і колодязі.
Чим же небезпечні нітрати в питній воді? Якщо вміст нітратів у питній воді перевищений, то її вживання може мати досить серйозні наслідки для здоров’я. При одноразовому потраплянні в організм великої дози нітратів, вони можуть викликати серйозне отруєння, аж до летального результату (особливо у дітей раннього віку). Але навіть якщо наслідки отруєння нітратами у воді ви помітили не відразу, накопичуючись в організмі, вони можуть призвести до розвитку серйозних захворювань:
-онкологічні захворювання (зокрема, шлунково-кишкового тракту);
-порушення роботи підшлункової та щитовидної залози;
-серцева недостатність;
-захворювання нирок;
-захворювання серцево-судинної системи.
Накопичуючись в організмі, нітрати провокують так звану метгемоглобінемію. При цьому захворюванні гемоглобін в крові заміщується метгемоглобіном, який не виконує функцію перенесення кисню. Це веде до таких серйозних наслідків як кисневе голодування, різко погіршується стан здоров’я.
З огляду на небезпеку потрапляння нітратів в організм, актуальним стає питання, скільки нітратів може міститися в воді, щоб вона була безпечною для здоров’я. Цей параметр регулюється Державними санітарними нормами. Згідно з гігієнічними вимогами до якості питної води, вміст в ній нітратів не повинен перевищувати 50 мг/л..
Якщо в якості джерела водопостачання ви використовуєте свердловину і колодязь важливо не забувати про прості правила профілактики, які допоможуть мінімізувати або виключити вміст нітратів у питній воді:
- розміщуйте колодязь якнайдалі від вбиральні і господарських будівель;
-не розбивайте грядки поблизу джерела водопостачання;
-правильно використовуйте добрива на ділянці, не допускайте їх «передозування».
-організуйте над колодязем кришку або навіс – це допоможе уникнути механічних забруднень.
Дотримуючись цих простих правил, ви захистите воду від забруднення і збережете своє здоров’я.
Джерело інформації https://himanaliz.ua

 

 Гігієнічні вимоги до облаштування та утримання громадських колодязів

У нашій місцевості нецентралізоване водопостачання налагоджують за рахунок підземних вод. Воду беруть з різних водоносних горизонтів і різної глибини, але здебільшого використовують ґрунтові води з другого і третього водоносних горизонтів, захищених від забруднення. Чим глибше розташований шар води, тим вона чистіша. При нецентралізованому водопостачанні додаткову обробку води, як правило, не проводять, але і така вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолептичні властивості. Найбільшим ризиком, що виникає під час споживання питної води названо мікробіологічне забруднення, підвищений вміст нітратів.

Забруднення відбувається внаслідок природних причин, але частіше всього причиною забруднення є діяльність людини. Основним  джерелом  хвороботворних  мікроорганізмів, які  поширюються  через  воду, є  випорожнення  людини, тварини  та  фекально-побутові стічні води.

Забруднена  питна  вода  може  бути  фактором  поширення  бактеріальних  та  вірусних інфекцій, в  першу  чергу  – кишкових: холери, черевного  тифу, дизентерії, вірусного  гепатиту, ротавірусних гостроентеритів і інших. Також можуть  виникати  захворювання  на  туляремію, лептоспіроз, сибірську  виразу, тощо.

Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

Територію  поблизу колодязя, каптажу джерела чи  бювету потрібно утримувати в чистоті та організовувати відведення  поверхневого стоку. У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати  пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел  у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

Основні вимоги до влаштування шахтних колодязів:

1. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).

2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.

3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.

4. У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5- 6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна ) з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.

5. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.

6. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15 30

мм, розташовані у шаховому порядку через 0,2- 0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь. У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні  влаштовують зворотний піщано-гравійний  фільтр.

7.  Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби.

8. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.

9. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим “журавлем” з відром для загального користування. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами  (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючи  канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити “замок” із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15- 20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові)  з невеликим (2м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати

Вимоги до утримання колодязів:

– територія поблизу колодязю повинна утримуватись в чистоті, вода відводитись;

– не дозволяється підйом води відрами, які приносяться населенням, черпати воду з громадського відра принесеними з дому ковшами, тобто повинно бути відро загального користування;

– не рідше одного разу на рік повинна проводитись чистка колодязю. Чистка проводиться за рахунок того органу, на балансі якого знаходиться колодязь;

– після кожного ремонту і чистки повинна проводитись дезінфекція;

– необхідно проводити регулярне очищення не менше 2-х разів на рік (весною та восени), а також за результатами лабораторних досліджень;

– колодязі з непридатною для пиття водою, а також ті, які не використовуються населенням для поливу або пожежних потреб, повинні бути ліквідовані.

Джерело інформації: https://snb-gromada.gov.ua


 

Міфи та поради щодо туберкульозу

Туберкульоз – це бактеріальна інфекція, яка насамперед вражає легені та інші частини тіла. До найрозповсюдженіших симптомів належать: хронічний кашель з кров’янистим слизом, лихоманка та нічна пітливість, втрата ваги. Бактерії, що спричиняють туберкульоз, називаються мікобактеріями туберкульозу і передаються повітряно-крапельним шляхом.

Туберкульоз вражає людей протягом тисячоліть і досі залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних захворювань у світі. Щодня від нього вмирає близько 4000 людей. За даними World Health Organization (WHO), більше ніж 90% випадків захворювання на туберкульоз зафіксовано у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. В Україні кожен четвертий випадок туберкульозу – це мультирезистентний туберкульоз.
 Поговоримо сьогодні про найпоширеніші МІФИ щодо ТУБЕРКУЛЬОЗУ:

Міф 1: «Усі хворі на туберкульоз – це джерело інфекції». Джерело інфекції – це хворі на туберкульоз з бактеріовиділенням. Проте через 2 тижні після початку адекватного лікування вони вже не створюють загрозу для оточуючих.

Міф 2: «Туберкульоз – це спадкове захворювання». Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу і він не є спадковим. Захворювання на туберкульоз декількох членів родини пояснюється не спадковістю, а наявністю тісного контакту з першим захворілим до початку його лікування.

Міф 3: «Туберкульозом можна інфікуватися, якщо користуватися спільними із хворим предметами побуту чи речами, їсти те, що він приготував або ж продав вам». Через речі побуту або їжу – інфікування неможливе. Захворювання передається тільки у випадку тривалого контакту з хворим (якщо той не дотримується курсу лікування).

Міф 4: «Туберкульозом можуть хворіти тільки соціально неблагополучні люди». Туберкульоз підступний! Захворіти на туберкульоз можна на будь-якому етапі життя. Він не розрізняє статевої приналежності чи соціального статусу, ігнорує професію, національність, релігійні вподобання і розмір банківського рахунку.

Міф 5: «Ми не можемо протистояти туберкульозу». Здоров’я кожного з нас у наших руках. Для того, аби залишатись здоровим, необхідно забезпечити себе здоровим сном, прогулянками та фізичними навантаженнями на свіжому повітрі, збалансованим харчуванням, а також зменшити стресове навантаження на організм. Важливий фактор запобігання розповсюдження туберкульозу – це раннє виявлення та початок лікування.

Міф 6: «Людей, що хворіють на туберкульоз, необхідно ізолювати від інших». Пацієнт, який відповідально приймає протитуберкульозну терапію, стає безпечним з точки зору передачі інфекції вже через 2 тижні після початку лікування. Дотримання простих правил: носіння маски, етикету кашлю та чхання, регулярне провітрювання приміщень та вологе прибирання є достатніми профілактичними заходами. Через те, що до встановлення діагнозу хворий на туберкульоз, швидше за все, вже тісно контактував з близькими, необхідним є не ізоляція захворілого, а проведення обстеження всіх контактних осіб та за потреби отримання ними профілактичного лікування.

Міф 7: «Туберкульоз – невиліковний». Нині існує досить ефективне протитуберкульозне лікування. Воно є досить тривалим і виснажуючим. Тому деякі пацієнти після відчуття покращення припиняють курс лікування. Це помилка, адже збудник «звикає» до дії ліків та стає стійким до них. Тільки відповідальне ставлення та повний курс, прописаний лікарем допоможуть перемогти туберкульоз.

Міф 8: «Якщо поруч зі мною хтось кашляє – я неодмінно захворію на туберкульоз». Фахівці вважають, що середня тривалість контакту з хворим на туберкульоз, що може призвести до зараження – це 8 год щодня впродовж 3 міс. до початку лікування індексного випадку.

Міф 9: «Туберкульоз може виникнути тільки в легенях». Легеневий туберкульоз дійсно є найпоширенішою формою (майже 80% випадків), всі інші органи та системи можуть бути уражені туберкульозною інфекцією.

Міф 10: «Щеплення – це гарантія, що вакцинований 100% не захворіє на туберкульоз». Вакцина БЦЖ не захищає від зараження туберкульозом, але знижує ризик захворювання, зокрема на важкі позалегеневі форми (туберкульозний менінгіт, туберкульоз хребта), зменшує кількість ускладнень та летальних випадків.

Запідозрити туберкульоз можна за наявності тривалого кашлю з виділенням мокротиння протягом 2-3 тижнів, температури 37-37,2 С, нічної пітливості, болі у грудях та слабкості. У цьому випадку необхідно звернутись до сімейного лікаря, для призначення додаткових обстежень.

Аби уникнути інфікування туберкульозом:

- Дотримуйтесь етикету кашлю. Якщо хтось поруч кашляє або чхає, відійдіть від людини.

- Зміцнюйте імунітет.

- Захистіть свою дитину від інфекції за допомогою вакцини БЦЖ. Якщо ж ваша дитина не отримала щеплення в пологовому, зверніться до педіатра або сімейного лікаря.

Чим раніше виявити захворювання та розпочати лікування, тим більше шансів на швидке одужання!

Джерело інформації: mocdc.mk.ua/


 

     

Як уникнути харчових отруєнь під час Великодніх свят?

Наближаються Великодні свята, а з ними й приємний клопіт. Напередодні Великодня українці зазвичай багато готують. На саме ж свято – споживають безліч різноманітних страв. Готуючись до свята, не слід забувати про небезпеку, що несе із собою неправильне зберігання страв протягом тривалого часу у неналежних умовах. Збільшується ризик псування харчових продуктів і, як наслідок - можливість виникнення харчових отруєнь.

Аби запобігти харчовим отруєнням, Баштанське районне управління радить наступне:
· не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
· не купувати продукти, що швидко псуються, або реалізуються без відповідних умов охолодження (ковбаси, кулінарні і кремові вироби);
· суворо дотримуватись правил особистої гігієни перед приготуванням їжі та її прийомом;
· вживати лише свіжоприготовлену їжу, салати заправляти безпосередньо перед вживанням;
· не залишати страви зі святкового столу для споживання на наступні дні, особливо за відсутності холодильника;
· в холодильнику зберігати страви і продукти в окремих ємностях з кришками, з дотриманням правил товарного сусідства;
· свіжі овочі та фрукти ретельно промивати проточною водою;
· для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну фасовану.
У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання або харчового отруєння необхідно терміново звернутися за допомогою до закладу охорони здоров’я, самолікування небезпечне! Бажаємо приємного святкування!

 

 

Обережно кліщі!

Весна – пора пробудження природи, розпускання дерев і квітів, яскраво-зеленої трави, теплих поривів вітру, довгоочікуваних прогулянок із своїми улюбленцями на галявинах, у лісах, а також період «розквіту» т. зв. трансмісивних захворювань (інфекційні та паразитарні хвороби, збудники яких передаються членистоногими).

Наближаються травневі свята, які також традиційно майже всі пов’язують з активним відпочинком на лоні природи або з працею на дачних ділянках. Саме тому під час роботи на дачах, прогулянках лісом та при проведенні відпочинку на природі біля лісових масивів, річок, озер та ставків, необхідно пам’ятати про небезпечних переносників інфекційних хвороб, насамперед кліщів.

Навесні розпочинається сезон активності. Зазвичай, він триває по листопад та має протягом року два виражених піки активності – у квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть потрапити на людину у будь-який час дня і ночі, у будь-яку погоду.

Як виглядає кліщ?

Кліщі відносяться до павукоподібних і по вигляду нагадують маленьких павучків довжиною від 2 до 4 міліметрів. Після того, як кліщ насмокчеться крові, він сильно збільшується в розмірах і стає добре помітним, утворюючи горбик під шкірою. Самі по собі кліщі не є небезпечними, але вони переносники кліщового енцефаліту. Найкращим місцем для їхнього життя підходять листяні і хвойні ліси, зарості чагарників, галявини і луки, густо порослі високою травою, береги річок і сонячні схили гір. У наш час, кліща можна зустріти не тільки в лісі, але й на своїй дачній ділянці, в міському парку або у сквері. У більшості випадків вони чекають свою жертву на землі або у високій траві. Іноді кліщ, відчувши наближення людини, може стрибнути з гілки дерева і пролетіти кілька метрів, щоб досягти мети. Він міцно чіпляється за людину і шукає місце для укусу. Пошуки вдалого місця можуть зайняти більше 3 годин.

Як уберегтися від кліщів?

• Подбайте про відповідне вбрання перед прогулянкою. Обирайте закрите взуття й одяг: найбільш безпечним буде одяг із довгими рукавами, світлого кольору, бажано вдягнути штани й заправити їх у шкарпетки.

• Покривайте голову головним убором — кепкою, панамкою, косинкою — і закрийте шию.

• Перед прогулянкою для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом, найчастіше у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів. Дотримуйтеся інструкції з використання засобу. Обов’язково зверніть увагу на тривалість його дії та не забувайте використовувати повторно, коли час дії мине.

• На прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки та не заходьте в траву обабіч: саме там кліщів найбільше.

• Звільніть місце для привалів від хмизу, гілок, сухої трави в радіусі 20–25 м.

• Увага: коли кліщ чіпляється до вашого одягу, то залишається нерухомим, аж доки ви припините активно рухатись, сядете чи ляжете. Саме тоді нападник починає шукати місце прикріплення до тіла — повільно переміщується знизу вгору. Цей процес може тривати від 30 хв до трьох і більше годин, ба навіть кілька днів.

• Оглядайте себе та своїх близьких щодвігодини прогулянки. Відчути укус кліща майже неможливо: тварина виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус. Потрібен ретельний огляд, оскільки вкусити може й так звана німфа — молодий дуже маленький кліщ.

• Одразу після повернення додому ще раз огляньте близьких, дітей і себе: найкраще це зробити в білій ванні з добрим освітленням. Ретельно обстежте своє тіло, особливо ділянки, покриті волоссям.

• Удома виперіть і попрасуйте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а і згодом, перекочувавши з одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Просте витрушування не допоможе позбутися кліща.

• Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

• Якщо на природу брали домашнього улюбленця — його також слід оглянути на наявність кліщів.

Як проводити огляд.

Почніть огляд знизу, від ступень, і поступово піднімайтеся вгору:

• лінія шкарпеток;

• підколінна впадина;

• нижня лінія трусів (пах), верхня лінія трусів;

• нижня лінія бюстгальтера, верхня лінія бюстгальтера;

• комір сорочки;

• лінія волосяного покриву на голові, вуха;

• волосся та шкіра голови — промацайте їх руками.

• Важливо! Від ретельності огляду залежить ваше здоров’я. Такий простий огляд має стати звичкою.

• Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Які захворювання можуть викликати укуси кліща?

Не всі кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, однак їхні укуси можуть загрожувати людині близько 150 недугами. Найбільш небезпечні з них:

• Кліщовий вірусний енцефаліт;

• Хвороба Лайма;

• Гранулоцитарний анаплазмоз;

• Моноцитарний ерліхіоз;

• Крим-Конго геморагічна гарячка;

• Геморагічна гарячка з нирковим синдромом;

• Туляремія.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100 %.

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який може потрапити на ваше тіло із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

Що робити, якщо ви виявили на тілі кліща?

• Одразу зверніться до лікаря. У травмпункті вам допоможуть витягнути кліща і проконсультують щодо подальших дій.

• Якщо поблизу немає лікаря, видаліть кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продається у ветеринарних аптеках («кліщосмик»). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, акуратно розхитати «кровопивцю» з боку в бік (адже хоботок надійно «зацементовано» в ранці слиною тварини), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який зручний для вас бік).

• Якщо пристрою немає, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі — без ривків!
 • Важливо видалити кліща разом із хоботком. Якщо ж він відірвався, видаліть рештки стерильною голкою.

• Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом.

Що робити далі:

• видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку, іншу чисту посудину, покласти туди ж маленький шматочок травини та щільно закрити кришку. За направленням лікаря-інфекціоніста в лабораторній мережі здійснюють дослідження кліщів на наявність збудників.

• також протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, — негайно зверніться до лікаря.

Пам’ятайте алгоритм дій у разі укуса кліща:

• не тиснути;

• не виривати;

• не заливати олією або спиртом;

• акуратно викрутити обертальними рухами пінцетом або через марлю;

• продезінфікувати місце укусу;

• віднести кліща в лабораторію;

• здати кров на антитіла;

• за потреби пройти імунотерапію.

Щороку близько 20 000 людей звертається з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я.

Джерело інформації: https://mocdc.mk.ua


 

 

Обережно! Нітрати в овочах і фруктах!

Всі ми чули про нітрати, їх шкідливий вплив: то що ж воно таке і як вберегти себе і своїх діток від їх негативного впливу.

Нітрати від природи є у всіх овочах, ягодах та фруктах. Вони були й будуть, навіть коли повністю відмовитися від будь-яких добрив. Хоча, коли з добривами ненароком “переборщити ” чи навмисне стимулювати ними овочі й фрукти, то можна і отруїтися. Нітрати також зменшують вміст вітамінів у їжі, впливають і на обмін речовин.

Якщо ж вони досить довго “атакують” організм (навіть у невеликих дозах), то збільшується щитовидна залоза. Саме тому нітрати й зажили недоброї слави.

Нітрати — солі азотної кислоти, яких дуже багато в навколишньому середовищі, наприклад у ґрунті або воді. Азот, поряд з фосфором і калієм, становить основу харчування рослин, у тому числі і овочів.

Нітрати входять до складу багатьох добрив, наприклад калійна селітра (нітрат калію), кальцієва селітра (нітрат кальцію), аміачна селітра (нітрат амонію) і т.п. Нітрати можуть також стати причиною виникнення раку та інших захворювань, послабляють захисні системи організму.

Нітрати не є токсичними. В організмі людини частина нітратів згодом легко виводиться, інша частина утворює нешкідливі, а іноді навіть корисні з’єднання. Але за певних умов нітрати можуть відновлюватися в солі азотистої кислоти, створюючи нітрити, які перетворюють гемоглобін у метгемоглобін, що не здатний переносити кисень, доставляючи їх до клітин і тканин. У результаті може розвитися кисневе голодування тканин і організму в цілому.

Одночасно в крові зростає вміст молочної кислоти, холестерину і лейкоцитів, знижується кількість білків. Особливо шкідливі нітрати для дітей і вагітних жінок.

Червоточини на фруктах, світлий наліт на винограді, а також товста шкірочка в апельсинів і лимонів свідчать про наявність у них нітратів.

Безпечною щодобовою дозою нітратів, що надходять в організм дорослої людини разом з їжею, є 5 мг на 1 кг ваги тіла, що становить близько 350 гр.

Нітратів у свіжих продуктах утримується не дуже багато. Їхня кількість зростає в процесі зберігання овочів і фруктів за певних умов, наприклад якщо зберігати биті, ушкоджені або брудні овочі в сирому приміщенні при кімнатній температурі. Таке середовище сприяє розмноженню мікроорганізмів, а заодно і збільшенню кількості нітратів.

При здрібнюванні і перетиранні овочів нітрати теж починають активно відновлюватися в нітрити. Із цієї причини, на думку і має найбільшу концентрацію біля шкірки та в самій шкірці.

Накопичення нітратів в овочах мг/кг сирої маси:

- високий (до 5000) рівень: салат, шпинат, кріп, буряк, кінза, листова капуста, редис, зелена цибуля, селера ;

- середній (600—300): кольорова капуста, кабачки, гарбуз, ріпак, редька, бруква, хрін, білокачанна капуста, морква, огірки.

- низький (80—100): горох, щавель, квасоля, картопля, помідори, цибуля ріпчаста, дині, кавуни, фрукти, ягоди.

Вміст нітратів різний не тільки в окремих культурах, але й в сортах.

Позбутися нітратів у овочах та фруктах повністю неможливо та й недоцільно – разом з ними “гинуть” і вітаміни. А ось зменшити їхню кількість все-таки можна.

Первинна обробка рослинних продуктів: зняття зеленого листя, що покриває качани; видалення качану з капусти, товстих стебел листя зелені, дрібних коренів буряка та моркви, обрізання огірка з обох кінців — дозволяє знизити вміст нітратів на 20—30%.

Промивання водою та механічна очистка продуктів знижує вміст нітратів на 10%.

Замочуйте продукти у чистій від нітратів воді у співвідношенні 1:10 протягом не менше 1 години. Це зменшить вміст нітратів в овочах на 25–30%.

Бланшуйте і відварюйте овочі у великій кількості води. Одержаний відвар зливається одразу після закінчення готування, тому що при охолодженні частина нітратів повертається в овочі. (При нарізанні овочів у відвар переходить більше нітратів. Сам відвар вживати не можна, саме в нього і перейшли нітрати. Очищення від лушпиння буряка, моркви, картоплі у 2—6 разів підвищує перехід нітратів у воду при відварюванні).

Соліть і заквашуйте овочі. На четвертий день вміст нітратів починає падати, на 18 день дана сполука майже не визначається.

При годуванні дітей морквою використовуйте зовнішній шар, який залишається безпечним, тому що нітрати переважно накопичуються у її центральній частині.

Щодо впливу різних видів кулінарної обробки на вміст нітратів і збереження вітаміну С — на прикладі гарбуза встановлено, що маринування є найкращим способом зниження кількості нітратів, оскільки при максимальній величині зниження вмісту нітратів — 43%, найбільш повно зберігається вітамін С — 83,4%, у той час як при відварюванні втрата вітаміну С склала 47,2%.

Купуючи овочі, цікавтесь у продавців наявністю документів, що засвідчують їх походження, якість та безпечність. На продукцію, вирощену у тепличних господарствах – посвідчення про якість, декларація виробника. На продукцію, що реалізується на ринках, на імпортні овочі – висновки державної санепідекспертизи, сертифікати відповідності.

Не купуйте овочеву продукцію на стихійних ринках, де відсутні системи контролю. Не беріть овочі та фрукти з ознаками гнилі за зниженими цінами, у цих овочах накопичуються не тільки нітрати, але й токсичні метаболіти мікроскопічних пліснявих грибів – патулін, які є надзвичайно канцерогенними.

Кожен продавець на ринку зобов’язаний мати експертний висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, в якому можна знайти всю необхідну інформацію: рівень нітратів у перевірених овочах, прізвище продавця, дату перевірки. У магазинах на кожну партію продукції повинні бути сертифікати якості.

Баштанське районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Миколаївській області застерігає:

* не купуйте ранні фрукти та овочі в місцях стихійної торгівлі;

* з обережністю додавайте ранні овочі в харчування дітей до 10 років;

* при купівлі продуктів перевіряйте наявність документів, що засвідчують їх безпеку та якість;

* перед вживанням фруктів та овочів ретельно їх мийте, обробляйте окропом та чистіть від шкірки.

Джерело інформації: https://kosivmr.if.ua/5910/


 

 

Гриби: профілактика отруєнь та перша допомога.

Страви з грибів — традиційний продукт у раціоні харчування мешканців багатьох регіонів України.

На території нашої країни росте майже 2 000 видів шапинкових грибів, до 500 з них вважають їстівними.

Найчастіше гриби використовують як приправи до страв або ж у консервованому вигляді.

Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області нагадує правила збирання та споживання грибів.

Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті,  тому гриби вважають «важкою» їжею.

Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям.

Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років.

Як не отруїтися грибами:

- найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними штучно, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі;

- не купуйте гриби на стихійних ринках;

- уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки;

- збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими;

- не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними;

- не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали;

- не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів;

- не куштуйте сирі гриби;

- вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути;

- готуйте гриби протягом першої доби після збирання;

- варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв;

- зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Симптоми отруєння грибами:

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

- нудота;

- блювота;

- різкий біль у животі;

- діарея;

- запаморочення;

- підвищення температури тіла;

- зниження пульсу;                 

- задуха;

- судоми;

- відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);

- марення, поява галюцинацій.

За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря!

Перша допомога у разі отруєння грибами:

- терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;

- промийте шлунок простою водою;

- дотримуйтеся постільного режиму;

- пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;

- прийміть сорбенти.

Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти — це може прискорити всмоктування токсинів у організм.

Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!

Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.


 

   

Як зменшити забруднення водойм?

Серед найбільш поширених видів забруднення водойм, зокрема і річок, можна виділити такі:

Сільськогосподарське забруднення. Аграрний сектор використовує близько 70% поверхневих водних запасів Землі та є серйозним забруднювачем води. Щоразу, коли йде дощ, добрива, пестициди й тваринні відходи з ферм вимивають поживні речовини та патогени, бактерії й віруси у водойми. Саме таке забруднення, викликане надлишком азоту й фосфору у воді або повітрі, викликає токсичне цвітіння водоростей, що є розповсюдженою проблемою у всьому світі.

Забруднення від каналізації та стічних вод. Цей вид забруднення включає будь-яку воду, яка попередньо була використана домогосподарствами (наприклад, після користування душем) та від комерційної, промислової та сільськогосподарської діяльності. Також сюди відносять стічні води після дощу, оскільки потоки води після злив переносять дорожні солі, нафту, жир, хімічні речовини й сміття з непроникних поверхонь у водні шляхи.

Забруднення нафтою. Цей вид забруднення стосується не лише великих розливів нафти в річках, морях та океанах. Сюди також відносять забруднення «від споживачів», які щодня використовують бензинові та дизельні авто. Уже доведено, що майже половина з близько 1 млн тонн нафти, яка щорічно потрапляє в морське середовище, надходить не з танкерних розливів, а з наземних джерел, як-от фабрики, ферми й міста.

Забруднення радіоактивними речовинами. Радіоактивні відходи можуть зберігатися в навколишньому середовищі тисячі років, що робить їх захоронення серйозною проблемою. Вони утворюються не лише від роботи атомних електростанцій, а й від видобутку урану, виробництва та випробування військової зброї, а також університетами та лікарнями, що використовують радіоактивні матеріали для досліджень і медичних цілей.

Вода є одним з найважливіших природних ресурсів, і в наших силах запобігти її забруднення. Незначні зміни в звичках, наприклад, застосування натуральних чистячих засобів замість токсичних хімікатів будинку, вирощування дерев і квітів в саду, можуть зіграти величезне значення. Для більш масштабних змін намагайтеся не замовчувати факти скидів брудних стоків підприємств у місцеві водойми. Будь-яка дія може призвести до позитивного результату.

Зміна звичок по веденню домашнього господарства

1. Використовуйте якомога менше хімічних засобів при прибиранні будинку. Цей простий крок може значно вплинути на ситуацію. Використання таких токсичних хімікатів, як відбілювач або аміак, не тільки шкідливо для водних ресурсів, але у них просто немає необхідності. Натуральні чистячі засоби також ефективні для догляду за домашнім господарством, але вони не шкодять навколишньому середовищу і водних ресурсів планети.

  • Агентство з захисту навколишнього середовища США (The Environmental Protection Agency , EPA) публікує список чистячих засобів (і інших речовин), які визнані «зеленими», тобто екологічно безпечними, вони не забруднюють водні ресурси.

  • Такі розповсюджені речовини, як оцет і питна сода, можна використовувати для прибирання будинку, починаючи від миття вікон, закінчуючи чищенням кахельної плитки в ванній кімнаті, вони абсолютно не токсичні.

2. Утилізуйте відходи правильно. Ніколи не зливайте в каналізацію відходи, які не розкладаються. Коли ви користуєтеся токсичними речовинами, такими як фарбами або аміаком, прийміть заходи щодо їх правильної утилізації. Якщо ви не знаєте, як їх правильно утилізувати, проконсультуйтеся у пункті збору небезпечних відходів або пошукайте інформацію в інтернеті. Ось список деяких речовин, які ніколи не можна зливати в каналізацію:

  • Фарби

  • Моторне масло

  • Розчинники та очищувачі

  • Аміак

  • Хімікати для басейну

3. Не змивайте ліки в каналізацію. Ліки зроблені з речовин, які можуть виявитися шкідливими для навколишнього середовища. Якщо у вас є прострочені ліки, здайте їх в пункт прийому небезпечних відходів, наприклад мобільні пункти прийому – «Екомобілі».Так ліки не потраплять у водойму, не заподіють шкоди людям і тваринам. 

4. Не змивайте сміття в каналізацію. Змиваючи в унітаз такі предмети, як памперси, вологі серветки, пластикові аплікатори від тампонів, ви можете створити проблеми з каналізацією. До того ж ці предмети будуть засмічувати річки і озера, а це може погубити риб та інших річкових і морських мешканців. Замість змивання таких предметів в унітаз, просто викиньте їх у смітник.

  • Ви можете використовувати тканинні підгузники, туалетний папір із вторинної сировини, біорозкладані тампони, щоб максимально скоротити предмети, які в кінцевому підсумку опиняються на звалищі.

5. Економте якомога більше води. Економія води дуже важлива для збереження водних ресурсів планети. Очищення питної води і води для ведення домашнього господарства вимагає багато зусиль та енергоресурсів, тому економте якомога більше води, особливо під час посухи. Ось деякі корисні звички, які допоможуть вам економити воду:

  • Приймайте душ замість ванни, так як ванна вимагає більше води.

  • Вимикайте крани, коли ви не користуєтеся водою, наприклад, коли чистите зуби.

  • Не заливайте галявину. Вимикайте автополив в дощові дні.

  • Поливайте город до сходу сонця або після його заходу, щоб уникнути випаровування, що призводить до нераціонального використання води.

6. Намагайтеся не використовувати пластик. Так як пластик не біорозкладаний, він накопичується в річках, озерах, морях, тому що йому більше нікуди подітися. Наприклад, Велика тихоокеанська сміттєва пляма, або Східний сміттєвий континент, або Тихоокеанський «мусороворот» – сміття, що накопичився в Тихому океані. Сміття, що забруднює річки, моря і озера, завдає шкоди морським мешканцям і людям. По можливості, використовуйте скляні контейнери або тканинні пакети замість пластику.

Підтримка садової ділянки екологічно чистим

1. Не використовуйте пестициди і гербіциди. Ті хімікати, які ви розпорошуєте в городі, потрапляють у грунт і просочується у воду. Забруднена вода чинить негативний вплив на навколишнє середовище і на людей, які від неї залежать. Використовуйте натуральні засоби для боротьби з шкідниками і бур’янами.

  • Застосовуйте органічні методи рослинництва і знаходьте безпечні способи боротьби з шкідниками. Наприклад, багато шкідників бояться звичайного розчину мила і води.

  • Вирощуйте місцеві види рослин, вони виведені з посиленою здатністю чинити опір саме місцевим шкідників. Рослини, виведені в інших регіонах, більш схильні до хвороб.

2. Міняйте бетонні покриття на газони. Коли будинок оточений бетонною плиткою і іншими подібними покриттями, стоки відпрацьованої води просочуються в грунт замість того, щоб рівномірно розподілятися по великій поверхні. Звичайно, двір викладений плиткою красиво виглядає, скорочує зусилля на регулярний догляд за газоном, але пам’ятайте, що галявина навколо будинку набагато корисніше для навколишнього середовища.

3. Запобігайте ерозії ґрунту. Коли грунт піддається ерозії і руйнується, потрапляючи у річки і озера, хімічні речовини розчиняються у воді, створюючи проблеми рослинам і тваринам. Наприклад, коли рівень фосфору у воді різко підвищується, це приводить до бурхливого цвітіння водоростей, а це в свою чергу, може знищити популяцію риб. Щоб запобігти ерозії грунту, висаджуйте більше дерев, кущів і трави. Коріння рослин утримують грунт від руйнації і потрапляння у воду.

4. Збирайте і компостуйте садові відходи. Якщо відходи зберігати як попало, вони можуть потрапити в каналізацію, канави, потічки. Навіть якщо ваші відходи не містять гербіцидів і пестицидів, велика кількість гілок, листя, скошеної трави можуть перенаситити воду поживними елементами.

  • Зберігайте компост в ящику чи бочці, щоб компост не розмивався по ділянці.

  • Використовуйте газонокосарку з мульчуванням замість газонокосарки з мішком для збору трави. Газонокосарку з мульчуванням додає натуральний шар компосту на вашій галявині, до того ж вам не треба мати справу з утилізацією скошеної трави.

  • Правильно утилізуйте садові відходи та скошену траву.

5. Слідкуйте за станом вашої машини. Якщо в машині підтікає бензин або інші рідини, пам’ятайте, що вони потрапляють в грунт. Регулярно проводьте техогляд машини, своєчасно ліквідуйте всі несправності.

  • На додаток до вищесказаного, не забувайте правильно утилізувати моторне масло замість того, щоб просто виливати його в каналізацію.

Якщо ви живете недалеко від місцевого водного джерела, ви багато чого можете зробити для того, щоб захистити його від забруднення. Дізнайтеся, чи організовуються суботники по прибиранню прилеглих до водойми територій, обов’язково беріть участь у такій прибираннях в якості волонтера, щоб очистити береги водойм, зокрема і річок.

Джерело інформації: https://ecoaction.org.ua https://buvrtysa.gov.ua


 

  

ВІДПОЧИНОК ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ПОВИННІ БУТИ БЕЗПЕЧНИМИ!!!

В Миколаївській області, в зв’язку з військовою агресією російської федерації та проведенням активних бойових дій, оздоровлення та відпочинок дітей в 2022 році не здійснювались. Частина загальноосвітніх закладів, закладів оздоровлення та відпочинку під час воєнної агресії була зруйнована або пошкоджена.

В 2023 році організація дитячого оздоровлення в повному обсязі не була запланована,  в зв’язку з тим, що  на території області ситуація залишається напруженою. Необхідно зазначити, що в останній  час  в окремих громадах області з’являються оголошення щодо проведення заходів відпочинку та оздоровлення для дітей, які організовуються  різними організаціями. Проведення таких заходів не можуть здійснюватись без погодження з органами Держпродспоживслужби. Керівники об’єктів та органи місцевого самоврядування на території яких розміщуються зазначені об’єкти, є відповідальними особами за організацію і повноту виконання вимог санітарного законодавства.

Наразі, в 2023 році на території області зафіксований факт відкриття дитячого табору оздоровлення та відпочинку без повідомлення та погодження з органами Держпродспоживслужби. Оздоровлення дітей проводилось з порушенням вимог чинного санітарного законодавства: Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", ст.20 Закону України „ Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ”, Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04. 2000 р., Державних санітарних правил і норм "Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів" (ДСанПіН 5.5.5.23-99), Наказу МОЗ України № 89 від 07.02.2012 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», Постанови КМУ від 24.03.2021р. №305 «Норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

Держпродспоживслужба наголошує:

  • Згідно статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, роботи з молоддю; створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку.  Враховуючи зазначене, проведення заходів для дітей та молоді організаціями, які не підпорядковані місцевим територіальним громадам, але здійснюють свою діяльність на території цих громад, не повинно бути поза  увагою органів місцевого самоврядування.

  • Згідно статті 7 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення контролю за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності та підпорядкування. Тому органи місцевого самоврядування, на території яких розміщуються об’єкти відпочинку дітей, разом з керівниками закладів оздоровлення є відповідальними особами за додержанням вимог санітарного законодавства.

  • Відкриття  закладів відпочинку та оздоровлення дітей можливе лише при створені умов, які відповідають  вимогам чинного санітарного законодавства та  з обов’язковим погодженням з Держпродспоживслужбою.


 

   

Чи небезпечний хлор у воді?

Вся водопровідна вода піддається процедурі знезараження. У багатьох країнах застосовуються такі сучасні та складніші методи як озонування чи ультрафіолет. Але найпоширенішим способом дезінфекції води залишається хлорування.

З того моменту, як люди почали використовувати хлор для знезараження води, він врятував мільйони життів від важких інфекцій, оскільки вбиває максимальну кількість бактерій у воді.

Хлор (Cl) – це макроелемент, котрий поряд з натрієм і калієм, необхідний людському організму у великих кількостях. Він бере участь у регуляції осмотичної рівноваги і водно-сольового обміну. Зосереджений хлор головним чином в шкірі (30-60%). Також він входить до складу міжклітинної рідини, крові, кісткової тканини. В організмі його міститься до одного кілограма в іонізованому стані.

Хлор часто додають у воду для її очищення, що дозволяє уникнути зараження інфекційними захворюваннями, такими як гепатит та черевний тиф.        

Добова потреба хлору:  діти молодшого віку: 300-800 мг, діти підліткового віку: 1100-2300 мг, дорослі люди: 2300 мг. 

Ця потреба задовольняється повністю з прийомом кухонної солі та інших продуктів харчування.  Цей макроелемент міститься в соляній кислоті (головна складова шлункового соку) і сприяє травленню. Хлор бере активну участь у регуляції і підтримці в організмі водно-сольового балансу. Він необхідний для здорового функціонування нервів і м’язів. Хлор допомагає виводити з організму шлаки, токсини, вуглекислий газ. Він бере участь у зниженні рівня жиру в печінці. Хлор необхідний для здорової роботи головного мозку. Він контролює стан еритроцитів, бере участь у формуванні плазми крові. Основним джерелом хлору є кухонна сіль, буряк, злаки, бобові, овочі, фрукти, м’ясо, яйця. Багаті хлором морепродукти, зокрема морська риба (мойва, скумбрія, хек, карась, горбуша, тунець, камбала).            

Але є й інший бік медалі.

Хлор – це високоактивна та агресивна речовина. Хлор взаємодіє і входить у хімічні реакції з більшістю органічних речовин, що є у воді. Хлорорганічні сполуки, що утворюються, несуть потенційну небезпеку для здоров'я людини, якщо їх концентрація у воді перевищена. Причому в організм людини подібні сполуки потрапляють не лише з питною водою, але також при диханні та через шкіру.

Також, мінімальне передозування хлору надає воді характерного запаху та присмаку, що впливає на якість приготовленої їжі та напоїв.

Дуже важливо розуміти, що кип'ятіння в цьому випадку не допомагає. При кип'ятінні хлорованої води утворюється ще більше хлорорганічних сполук.

Джерело інформації: https://euromd.com.ua/navischo-orhanizmu-hlor/ 


 

   

ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ У МЕЖАХ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Баштанське районне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області  нагадує громадянам, фізичним особам індивідуальних домоволодінь про дотримання основних правил роботи з пестицидами та агрохімікатами в межах населених пунктів згідно з вимогами Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом МОЗУ від 03 серпня 1998 року № 1, для запобігання скарг від мешканців суміжних домоволодінь, а саме:

  • для обробки індивідуальних садів та городів у межах населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів та агрохімікатів, які дозволені до роздрібного продажу населенню, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» і доповненнями до нього;

  • при обробці в межах індивідуальних домоволодінь - заздалегідь попереджати власників суміжних сільськогосподарських ділянок, городів, сусідніх приватних домогосподарств про проведення обробітку на власній земельній ділянці;

  • вмежах населеного пункту обробку дозволяється проводити тільки ранцевим обприскувачем. На власній земельній ділянці не можна застосовувати техніку для обробки та розпилювання пестицидів та агрохімікатів;

  • застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00 ранку. Роботи необхідно проводити в безвітряну погоду при мінімальних висхідних повітряних потоках (3-4 м/с). Це дозволяє підвищити ефективність обробок, зменшити нецільові витрати пестицидів, їх знесення за межі обробленої ділянки. Забороняється обприскування рослин препаратами в спекотну погоду;

  • в межах населеного пункту необхідно віддавати перевагу механічним методам та біологічним методам боротьби зі шкідниками.

Для приватних господарств при використанні пестицидів та агрохімікатів, крім вказаних вище вимог, слід застосовувати препарати в оригінальних фірмових упаковках, в заводському пакуванні. Препарати повинні мати маркування та відповідні супровідні документи. Першим кроком для безпечного застосуванням пестициду є етикетка – це документ, паспорт, який містить інструкцію щодо внесення та безпечного і правильного застосування пестициду її потрібно обов’язково прочитати.

Приватні домоволодіння, що використовують пестициди повинні дотримуватись вимог чинного законодавства: Закону України «Про пестициди та агрохімікати», Постанови Кабміну від 04.03.1996 № 295 «Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом МОЗУ від 03 серпня 1998 року № 1.

Також звертаємо увагу на те, що питання застосування громадянами пестицидів на своїх присадибних ділянках та відповідно заподіяння шкоди сусідам регулюється Земельним кодексом України і підпадає під поняття добросусідських відносин. У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства для вирішення питання найперше слід звертатися з заявою до відповідного органу місцевого самоврядування (сільська, селищна або міська рада, об’єднана територіальна громада).

Джерело інформації: http://kr.consumer.gov.ua/index.php/component/k2/item/1971-pravylne-vykorystannia-pestytsydiv-ta-ahrokhimikativ-u-mezhakh-naselenoho-punktu


 

    

Укриття для перебування дітей. Що потрібно знати?

До  Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надходить багато звернень від керівників органів місцевого самоврядування щодо залучення фахівців до участі в роботі комісій з огляду  будівель (споруд, приміщень) щодо можливості їх використання як укриття відповідно до вимог законодавства. Зокрема, це питання стало актуальним перед початком нового 2023-2024 н. р. в зв’язку з можливим переходом на очну або змішану форму навчання дітей в закладах освіти.

Нормативні документи, якими пропонується керуватись при цьому, є такими:

  • Кодекс цивільного захисту України;

  • Додаток до листа ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу(учнів, студентів) закладів освіти».

  • «Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205;

  • «Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 №234;

  • Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579  «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд з цивільного захисту».

Зокрема, у відповідності до п.6 ст.32 гл.7 Кодексу цивільного захисту України зазначається, що проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до  Закону України "Про будівельні норми".

В п.3.5 Додатку до листа ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 прописано, що  з метою забезпечення захисту населення від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій та організації його життєзабезпечення будівлі (споруди, приміщення), які планується включити до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначенням або найпростіші укриття мають відповідати таким основним вимогам:

- розміщуватись у підвальному (підземному) або цокольному поверхах у складі основної будівлі закладу освіти або у безпосередній близькості до неї (до 100 м);

- не можуть розміщуватися поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);

- не  повинні зазнавати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;

- забезпечуються електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

- повинні мати не менше ніж два евакуаційні виходи, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);

-  через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж).

-   приміщення повинні мати рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;

- висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м, ширина останніх – не менше 0,9 м. Якщо це було передбачено проектною документацією на її будівництво для дверних отворів допускається висота-1,8 м,ширина – не менше 0,8 м.

Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;

- отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

- основні приміщення, призначені для укриття населення повинні мати примусову або природну вентиляцію;

- забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 24 годин;

- об’єкт повинен перебувати у задовільному санітарному стані  відповідно до вимог санітарних правил;

В пункті  3.6 зазначається, що місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів вираховується з розрахунку: 0,6 м2 площі основних приміщень (для розміщення населення, що підлягає укриттю) на одну особу.

Пунктом 4. 3 рекомендується забезпечувати укриття таким обладнанням:

- місцями для сидіння (лежання) — лавками, стільцями, ліжками тощо; 

- можливе розміщення працівників та дітей на наявних у закладах освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, за умов забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м2;

- ємностями з питною водою (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою;

- контейнерами для зберігання продуктів харчування;

 - виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для не каналізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях;

- резервним штучним освітленням  та електроживленням;

- засобами надання медичної допомоги.

Вимоги Санітарних регламентів для закладів освіти, відповідно до :

  •   п.п. 4,7,8 р.ІІІ (для ДНЗ) та п.п.3 та 4 р. ІІІ ( для ЗЗСО)  стіни та стеля приміщень повинні бути без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком. Підлога приміщень повинна знаходитись в задовільному санітарно-технічному стані, бути вологостійкою та не слизькою, не мати щілин, дефектів, механічних пошкоджень. Матеріали, що використовуються для влаштування, оздоблення приміщень повинні бути безпечними для дітей.

  • п.2 р. V (для ДНЗ) п.2  р.IV п.31 р.ІІІ ( для ЗЗСО)  Приміщення обладнуються інженерними мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, опалення, вентиляції; у  приміщеннях передбачаються внутрішні санітарні вузли з підведенням до умивальників проточної води з облаштуванням диспенсерів з паперовими рушниками та рідким милом. Кількість санітарних приладів у туалетах регламентується п.6.8  ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти. Будинки і споруди» ( для ЗЗСО)  та  додатком В до ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти» (для ДНЗ);

  • п.п.1,4  р.VІ (для ДНЗ) п.7 р.IV ( для ЗЗСО) відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, знаходиться в межах 40-60 %; температура  +18-23 °С для дошкільнят , +17-22 °C для дітей шкільного віку.

Укриття повинні бути обладнані таким чином, щоб запобігти ризику отримання травм дітьми та персоналом при вході до них та виході з них і  при пересуванні всередині приміщень. Уклон і ширина маршів сходів і пандусів, висота сходинок, ширина проступів, ширина сходових площадок, висота проходів по сходах мають забезпечувати зручність і безпеку пересування та евакуації.Висота огорожі сходів, якими користуються діти, повинна бути 1,5 м з поручнями на висоті 0,9м; 0,7м та 0,5м (для дітей дошкільних закладів). Огорожі сходів вертикальні елементи повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м (горизонтальне членування в огорожі, крім поручня, не допускається).Огорожі мають бути непереривними.Необхідно виокремлювати контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою відрізняються від інших сходинок маршу, контрастним кольором - ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу.

Наказом  Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579  затверджені такі вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту:

п.п.6,7,9.12 розділу ІІ Входи до фонду захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, і мати достатню (нормативну) пропускну спроможність. Підходи до зовнішніх дверей, двері і сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час - від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається. У разі відсутності на входах пандусів для забезпечення вільного користування сховищами особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами. Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем життєзабезпечення.

Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.

Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.

Використання синтетичних матеріалів, а також інших матеріалів, що під час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для оздоблення внутрішніх приміщень споруд фонду захисних споруд не допускається.

п.п.1,5 глави 3 розділу ІІІ  Під час утримання та експлуатації сховища забезпечується його герметичність та дотримання в ньому температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату.

У захисній споруді температуру повітря вимірюють ртутним термометром з ціною поділки 0,2 °C. Прилад закріплюють на дерев’яній дошці так, щоб повітря вільно обтікало кінець термометра. Щоб уникнути помилок під час вимірювання, термометр вішають на стіну або колону на висоті 1,5 м від підлоги на відстані від обладнання, що випромінює тепло, та нагрівальних приладів.

Для вимірювання вологості повітря у сховищах використовують прилади для вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі вологості повітря тощо), у разі їх відсутності дозволяється використовувати для цього психрометри та психрометричні таблиці.

Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. Найбільш ефективним є забезпечення природної вентиляції (провітрювання) шляхом відкривання дверей. Для короткочасного провітрювання дозволяється використання систем вентиляції у режимі чистої вентиляції.

Під час провітрювання необхідно враховувати стан зовнішнього повітря залежно від пори року і характеру погоди; не можна провітрювати приміщення під час дощу чи відразу після нього, а також у сиру погоду (якщо вологість зовнішнього повітря становить понад 70 %).

У разі виявлення в приміщеннях вологого повітря вище допустимої норми необхідно терміново з’ясувати причини появи підвищеної вологості та вжити заходів щодо їх усунення.

п.п.1-4  глави 6  розділу ІІІ:

1. Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:

- баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400 

- баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення ремонтних робіт;

- проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються тепло-і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні матеріали, що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості.

2. Виконання вимог пункту 1 цієї глави підтверджується результатами лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості».

3. Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров’я України. Нормативний запас таких речовин (розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.

4. Після заповнення відсіків сховища населенням, яке укривається, користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.

Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено або вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання аварійного запасу води, а також користуються фекальними баками.

У всіх випадках засмічення та утворення підпору в зовнішній каналізаційній мережі необхідно негайно закрити засувки і припинити користування санітарними приладами.


 

 

Симптоми ботулізму найчастіше з’являються поступово: відсутні різкі підйоми температури, тому виникає ілюзія несерйозності хвороби. У подальшому з’являються порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує «сітка або туман»  перед очима, двоїння предметів, важкість читання). Хворі скаржаться на відчуття «грудки» у горлі, біль під час ковтання, подразнення у горлі, короткочасні ураження травного каналу (нудота, блювання, здуття живота). Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загально токсичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках пацієнтів турбує відчуття  нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

При найменшій підозрі на ботулізм негайно звертатись до лікаря. Госпіталізація  обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання. 

З метою захисту свого здоров’я, щоб уникнути отруєння  на ботулізм та інші кишкові інфекції необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

  • не купувати в стихійних місцях консерви, рибу та м’ясопродукти;
  • чітко дотримуватись правил при консервації, контролювати зберігання та  терміни вживання консервованих продуктів;
  • не допускати вживання риби що зазнала мору;
  • не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються;
  • швидкопсувні продукти зберігати тільки в холодильнику та дотримуватись термінів їх реалізації;
  • ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням;
  • захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді. 

Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно для здоров’я. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких!

Джерело інформації: https://dpssmk.gov.ua


 

 

Обережно – сказ!

Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області інформує, що станом на 7 вересня на території району зареєстровано новий випадок сказу тварин.
Відповідно до звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу випробувальною лабораторією Миколаївської державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби від 06.09.2023 р. №001532 п.м./23 виявлено вірус сказу корови у с. Веселе Березнегуватської селищної ради Баштанського району. Корова, ймовірно, захворіла на сказ від контакту з дикою фауною (лисицею). Джерело інфекції не встановлено, але зі слів мешканців, в с. Веселе часто помічали лисиць, які забігали на територію села.
 
7 вересня під головуванням начальника Баштанської районної військової адміністрації Владислава Дмитріва було проведено позачергове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Баштанській РВА.
Члени комісії оголосили неблагополучним по сказу с. Веселе та мисливський обхід №4 Березнегуватського МРГ, запровадили карантинні обмеження, затвердили план заходів по локалізації та ліквідації сказу тварин. 
Фахівці ветеринарної медицини провели обстеження домогосподарств села Веселе: хворих та підозрілих тварин не виявлено, зробили щеплення  проти сказу собакам та котам.
 
Що таке сказ?
Сказ – це гостра інфекційна хвороба з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняється вірусом. Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці) чи домашніх тварин (коти, собаки), а також сільськогосподарських тварин. Основною причиною захворювання людей на сказ є пізнє звернення за медичною допомогою.
 
Чим небезпечний сказ?
Захворювання на сказ закінчується смертю хворого у 100% випадків. Тобто, якщо людина захворіла на сказ, врятувати її вже не можливо. Єдиний спосіб порятунку – це вакцинація, котру проводять якомога швидше. Справа в тому, що між інфікуванням та виникненням перших проявів хвороби у людей проходить від 12 днів до 6 місяців, інколи рік. Все залежить від місця укусу: чим ближче до голови, тим швидше вірус проникне в мозок. У дітей захворювання розвивається швидше.
 
Як розпізнати хвору на сказ тварину ?
Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються в населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, нападають на людей та тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, через декілька днів – агресивними, з рота тече слина. Буйний період триває кілька днів, після чого розвивається параліч і смерть. Слина хворої тварини містить в собі вірус ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання!
 
Щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби необхідно: уникати контактів з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів; якщо покусала або ослинила тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з господарським милом), а потім 2-3 рази обробити 5% розчином йоду та негайно звернутись у найближчий медичний заклад для проведення антирабічного щеплення; негайно викликати на місце події ветеринарних фахівців Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини; необхідно зробити все, щоб ізолювати підозрювану в сказі тварину (прив’язати, зачинити її, тощо) для подальшого її вивчення фахівцями; своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам; у разі зміни поведінки домашньої тварини негайно звертайтеся до найближчої ветеринарної служби; при виявленні трупів диких тварин не знімайте з них шкіру та терміново повідомляйте до закладів ветеринарної медицини; якщо вас покусала тварина і вам призначено курс щеплень, не відмовляйтесь від них, не пропускайте процедур та не переривайте курс щеплень.
 
Лише своєчасна вакцинація захистить ваших домашніх тварин від захворювання і як наслідок вас.

 

Обережно бутулізм!

Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє про випадок ботулізму, пов’язаний із споживанням в’яленої риби домашнього приготування.

Всього за поточний період року до Держпродспоживслужби України надійшло повідомлення про реєстрацію 41 випадку ботулізму з 47 постраждалими. За результатами розслідування випадків було встановлено, що в більшості випадків захворювання пов’язане з вживанням консервації домашнього приготування (м’ясні, рибні та овочеві консерви) та вживанням рибної продукції (риба домашнього приготування, риба невідомого походження та риба придбана у місцях стихійної торгівлі).

Ботулізм – це харчове отруєння, зумовлене споживанням продуктів, що містять ботулотоксин та може привести до тяжких наслідків. Збудник розмножується в анаеробному стані (без кисню) та за неправильних умов зберігання чи транспортування (консерви, в’ялена та солона риба, ковбаси, шинка). Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей, тому  візуально не можна визначити продукт придатний до споживання чи ні.  Збудники ботулізму широко поширені в природі. Вегетативні форми і спори виявляються в кишечнику різних домашніх і диких тварин, водоплавних птахів, риб. Потрапляючи у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок ) спори довгостроково зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або вмістом кишечника тварин, птахів, риб можуть містити спори або вегетативні форми збудників ботулізму. Проте захворювання може виникнути тільки при вживанні тих продуктів, які зберігалися при анаеробних або близьких до анаеробних умовах без попередньої достатньої термічної обробки, виготовлялись з порушенням технологічного процесу.

Симптоми ботулізму найчастіше з’являються поступово: відсутні різкі підйоми температури, тому виникає ілюзія несерйозності хвороби. У подальшому з’являються порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує «сітка або туман»  перед очима, двоїння предметів, важкість читання). Хворі скаржаться на відчуття «грудки» у горлі, біль під час ковтання, подразнення у горлі, короткочасні ураження травного каналу (нудота, блювання, здуття живота). Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загально токсичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках пацієнтів турбує відчуття  нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

При найменшій підозрі на ботулізм негайно звертатись до лікаря. Госпіталізація  обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання. 

З метою захисту свого здоров’я, щоб уникнути отруєння  на ботулізм та інші кишкові інфекції необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

  • не купувати в стихійних місцях консерви, рибу та м’ясопродукти;
  • чітко дотримуватись правил при консервації, контролювати зберігання та  терміни вживання консервованих продуктів;
  • не допускати вживання риби що зазнала мору;
  • не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються;
  • швидкопсувні продукти зберігати тільки в холодильнику та дотримуватись термінів їх реалізації;
  • ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням;
  • захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді.
  •  

Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно для здоров’я. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких!

Джерело інформації: https://dpssmk.gov.ua


 

 

Отруєння грибами: профілактика та перша допомога

З   давнини   гриби   вважалися  улюбленою  їжею  людини. У будь-якому  вигляді вони збагачують  та  урізноманітнюють  меню  здорової людини. В той же час треба враховувати й той факт, що  вони погано перетравлюються, тому  вживати  їх рекомендується  лише  людям із  здоровою травною системою. При захворюваннях  шлунково-кишкового   тракту,  а також людям похилого віку і дітям доцільно утримуватися від вживання грибів. Період   вегетації   грибів  в  Україні   досить  тривалий: від  травня  до листопада, тобто складає   майже   6   місяців.     Враховуючи    той    факт, що   різні    методи  обробки  грибів маринування,  засолка,   сушка, теплова  кулінарна  обробка  тощо)  в  більшості  випадків  не руйнують    їх  отруту,  то  нещасні   випадки  від  споживання   грибів  можуть реєструватися протягом цілого року. Гриби  відносяться  до швидкопсувних  продуктів (містять від 84 до 94% води),  тому їх необхідно  переробляти  в  день збору. Особливо  швидко  псуються  гриби, які зібрані в сиру погоду,   тому   максимальний   строк   зберігання    грибів    не  повинен    перевищувати   24 години  при  температурі   не вище 10°С. Пов'язано  це  з тим, що зрілі гриби стають чудовим поживним   середовищем   для  різноманітних  мікроорганізмів,  зокрема   хвороботворних,  і  внаслідок   біохімічних   реакцій (розпад білків)  в   грибах  утворюються   отруйні   речовини (птомаїни).  Як  не  отруїтись  грибами:

- Найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними штучно, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі.

- Не купуйте гриби на стихійних ринках.

- Уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки.

- Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими.

- Не беріть занадто молоді чи старі гриби - їх легко переплутати з отруйними.

- Не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали.

- Не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів.

- Не куштуйте сирі гриби.

Вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути.

Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.

Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв.

Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Симптоми отруєння грибами Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

- нудота;

- блювота;

- різкий біль у животі;

- діарея;

- запаморочення;

- підвищення температури тіла;

- зниження пульсу;

- задуха;

- судоми;

- відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);

- марення, поява галюцинацій.

За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря! Перша допомога у разі отруєння грибами

- терміново телефонуйте до «швидкої» - загальний номер 103;

- промийте шлунок простою водою;

- дотримуйтеся постільного режиму;

- пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) - це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;

- прийміть сорбенти.

Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти - це  може  прискорити всмоктування токсинів  у організм. Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!        Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.

 

 

Обережно – отруєння сурогатним алкоголем!

Алкогольні сурогати – це рідини, не призначені для вживання в якості напоїв. До них відносяться: побутова хімія, косметичні засоби (одеколони, духи, лосьйони), автомобільні рідини (омивачі скла, гальмівна рідина), лікарські препарати (настоянки пустирника, глоду) та ін.

Серед сурогатів є ті, що містять етиловий спирт і небезпечні лише за домішок і добавок, а є інші, які містять метиловий спирт. Останні розкладаються в організмі з виділенням токсичних речовин, що призводять до сильного отруєння.

Найбільш токсичну дію виявляють метиловий спирт та антифриз (етиленгліколь), смертельна доза яких становить 60 – 100 мл. Більш низькі дози викликають неврит зорового нерва та сліпоту (метиловий алкоголь), гостру ниркову та печінкову недостатність (етиленгліколь). Метаболізм метилового спирту та етиленгліколю в організмі відбувається по типу  “летального синтезу”. Це значить, що в процесі розпаду отрут в печінці утворюються продукти, значно токсичніші за вихідні сполуки.

Окрема категорія алкогольних сурогатів – це підроблені алкогольні напої. Горілка, коньяк, вино, настоянка, приготована з порушенням технології, можуть бути небезпечними для здоров’я людини. Такий напій не тільки не принесе задоволення від вживання, але може викликати сильне отруєння.

Перші ознаки такого отруєння подібні до тих, що виникають при отруєнні великою кількістю якісного алкоголю – нудота, запаморочення, розлад координації, «заплітається» вимова. Якщо ж перед очима з’являються «мушки», у скронях пульсує, болить живіт і з’являється безперервна блювота, зводить литкові м’язи, двоїться в очах, є підозра на отруєння метиловим спиртом. Необхідна термінова медична допомога, оскільки стан хворого може різко погіршитися. Наслідки такого отруєння дуже небезпечні. Це – пошкодження і навіть повна втрата слуху та зору, судоми, втрата свідомості, кома і навіть летальний результат. А хотілося б, щоб життя протікало без подібних «дрібниць». Зрозуміло, важко обійтися без застіль. Однак, не варто перетворювати їх на якусь подобу культу і надмірно захоплюватися спиртним, а тим більше спиртними напоями сумнівного походження.

Щоб не стати жертвою алкогольних сурогатів, пийте тільки якісні спиртні напої – в помірній кількості і не поодинці, щоб у разі передозування спиртного було кому надати першу допомогу і викликати «швидку».

Держпродспоживслужба закликає громадян за жодних обставин не купувати і не вживати алкоголю невідомого походження. Така “продукція” може стати причиною важких, часто непоправних порушень в організмі, що ведуть до смерті.

  

Профілактика грипу та ГРВІ

З настанням холодної пори року різко зростає кількість гострих респіраторних вірусних інфекцій, які в структурі інфекційних захворювань посідають перше місце. При цьому на грип припадає 12-15%. В епідемічний сезон за короткий період часу (4-6 тижнів) ці недуги підхоплюють 70-85% населення. Близько половини з них – діти.

Сприйнятливість населення до грипу дуже висока, багато в чому вона залежить від ступеня зміни вірусів. При появі нового штаму все населення виявляється неімунним. Захворювання поширюється лавиноподібно, виникає велика кількість важких форм захворювання і летальних випадків.

Джерелом інфекції є хвора людина. Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний. Масовому поширенню грипу сприяють хворі на легкі форми, особливо ті, хто недбало ставиться до свого здоров’я і до небезпеки зараження оточуючих. З краплинами слизу із дихальних шляхів під час кашлю, чихання, розмови вірус може розсіюватися на кілька метрів від хворого.

Типові симптоми грипу:

  • різкий підйом температури до 38-40 оС;

  • лихоманка;

  • слабкість;

  • біль у м’язах, суглобах, животі, очах.

Хворий відчуває ускладнення дихання через ніс, першіння в горлі, стиснення за грудиною, сухий болючий кашель.

Грип вкрай небезпечний своїми ускладненнями:

  • легеневі ускладнення (пневмонія, бронхіт). Саме пневмонія зумовлює найбільше смертей від грипу;

  • ускладнення в роботі верхніх дихальних шляхів (отит, синусит, трахеїт);

  • ускладнення в роботі нервової системи (менінгіт, енцефаліт, невралгії).

Грип часто супроводжується загостренням хронічних захворювань.

Як захистити себе від грипу?

Основним заходом специфічної профілактики є вакцинація. Вона здійснюється протигрипозною вакциною, що відповідає ведучому штаму і містить зазвичай антигени зразу трьох штамів вірусу, які відбираються на основі рекомендацій ВООЗ.

Вакцинація особливо рекомендована групам ризику – дітям, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, людям похилого віку з хронічними захворюваннями, вчителям, працівникам сфери обслуговування.

Що робити, якщо ви захворіли на грип?

Слід залишатися вдома і дотримуватися постільного режиму протягом усього температурного періоду, оскільки грипозне захворювання є великим навантаженням на серцево-судинну систему.

Пити більше рідини, щоб вимивати токсичні продукти обміну, які утворюються під час інфекційного захворювання. Звернутися до лікаря. Саме він повинен призначити необхідне лікування з урахуванням вашого стану здоров’я і віку.

Профілактика:

  • уникати тісних контактів з людьми, які чихають і кашляють;

  • не торкатися руками очей, рота і носа;

  • носити марлеву пов’язку або разову маску;

  • регулярно ретельно мити руки з милом, протирати їх спиртовмісним засобом для дезінфекції рук;

  • здійснювати вологе прибирання, провітрювання і зволоження повітря в приміщенні.

Правила гігієни

Інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких Ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками Ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому, не торкайтеся без потреби свого обличчя. Часто мийте руки, у період загрози вірусної інфекції часто мийте руки з милом або обробляйте їх дезінфікуючим розчином із вмістом спирту (дезінфікуючі спреї, гелі та гігієнічні серветки).

Витирати носа при нежиті необхідно одноразовими серветками, які одразу викидати у смітник. Якщо не маєте хустинки, кашляти або чхати потрібно не в долоню, а в лікоть.  Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Пам'ятайте ці прості правила  самі  та дітей навчайте!

Регулярно провітрюйте  приміщення  та робіть вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж декількох годин після перебування у приміщенні хворої людини.

Дотримуйтесь здорового способу життя, що передбачає повноцінний сон (не менше 7-8 годин на добу). В сезон застуд слід обмежити важкі силові тренування, бо вони знижують імунітет; рекомендована зарядка з обов’язковими елементами дихальної гімнастики.

У харчовий раціон слід включати не менше 50% рослинної їжі в сирому вигляді (капуста кольорова, білокачанна, морква, буряк, часник, цибуля, шпинат, хрін, помідори, яблука, гарбуз, смородина). Необхідно звести до мінімуму споживання рафінованих та термічно оброблених продуктів. У раціоні повинні бути бобові, горіхи, які виконують роль природних імуномодуляторів.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання  та здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами. 


 

 Гострі кишкові інфекції –  це захворювання, які можуть бути викликані продуктами, зараженими хвороботворними мікробами або мікробами, що виділяють дуже сильні токсини. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами. Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць. Діти є найбільш вразливими до інфікування ГКІ, бо у них ще немає належних гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота. Провідним симптомом гострої кишкової інфекції є діарея (рідкі або водянисті випорожнення як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкова інфекція може спричиняти зневоднення та електролітні порушення, які можуть загрожувати життю дитини.

Існують три шляхи передачі гострих кишкових інфекцій: харчовий, водний і контактно-побутовий:
 - харчовий - зараження відбувається через споживані продукти харчування і приготовлені з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної і термічної обробки;

- водний шлях передачі збудників інфекцій в основному через забруднення питної води внаслідок аварій на водопровідних та каналізаційних мережах;

- при контактно-побутовому шляху передачі збудник інфекції може передаватися через забруднені руки, предмети побутового вжитку (білизна, рушники, посуд, іграшки).

Отже, основними причинами виникнення гострих кишкових інфекцій є:

- елементарне недотримання правил особистої гігієни;

- недотримання технології приготування страв;

- недотримання умов та термінів зберігання сировини та готових страв;

- вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання.

Причиною дизентерії можуть стати немиті фрукти, ягоди, сира вода або некип’ячене молоко, а влітку можна заразитись через воду – на річці. І паличка протея, і кишкова паличка належать до мікробів, які вражають багаті на білок продукти. В такому середовищі вони здатні швидко розмножуватися, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та смаку продуктів. Найкращим середовищем для розвитку цих мікроорганізмів є м’ясні та рибні продукти (особливо фарші), гарніри, салати. На харчові продукти ці палички можуть потрапити через контакт із хворими людьми та при порушенні санітарно-гігієнічних правил.

Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м’яса, яєць та продуктів їх переробки. Сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м’ясні або рибні фарші, ліверні та кров’яні ковбаси. Щоб запобігти поширенню сальмонельозу, слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі,  температурного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних); забезпечувати своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов’язково мити, молоко  – кип’ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2 – 6°С і не більше визначених термінів, а у гарячому вигляді – не нижче 65°С. Їїжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.

Ботулізм  –  важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отруєної паличкою ботулінуса. Цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяється газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаков

 

Система контролю за продуктами харчування НАССР в закладах освіти

В Україні триває реформа шкільного харчування. Одна з її складових – впровадження системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). За складною назвою – прості й зрозумілі правила, дотримання яких є запорукою того, що діти споживатимуть безпечну їжу.

Система НАССР – це система аналізу і контролю критичних точок та ризиків, які можуть виникати під час будь-якого виробничого процесу, пов’язаного з продуктами харчування. Абревіатура НАССР у перекладі з англійської означає: «небезпека», «аналіз», «критика», «контроль» і «точки». Ця система стосується нового принципу контролю за продуктами, зокрема в школах.

Уперше поняття НАССР з’явилось в Україні у 2012 році. Тоді видали наказ Міністерства аграрної політики про запровадження цієї системи, а через два роки відповідні зміни внесли до законодавства щодо харчових продуктів.

В останні два роки з ініціативи першої леді України Олени Зеленської НАССР почала набирати обертів. На сьогодні її впровадили у понад 13 тисяч закладах освіти – це удвічі більше, ніж у 2020 році.

НАССР – те, що допомагає ідентифікувати, оцінювати й контролювати небезпечні чинники на кухні. Розглядаючи НАССР на конкретному прикладі, можна подивитися на модель великого й невеликого харчоблока. У великому ми можемо дозволити собі зробити кожну дію в окремій зоні: десь відбуватиметься робота з м’ясом, десь – з молоком, а десь – із рибою. У невеликому харчоблоці (таких багато в сільських школах) місця для зонування або відсутні, або в них просто нема потреби. Постає питання – як розмежовувати продукти? У цьому допомагає дотримання норм НАССР.

У школах існує міф, що НАССР неможливо реалізувати через старе обладнання та відсутність ремонту, відповідно, заклади не можуть дотримуватися нових норм. Ще один міф — що НАССР можлива лише на великих підприємствах, і це дорого. Але це не так.

Якщо харчоблок старий і там довго не проводили ремонт, усе, що нам потрібно, – забезпечити сухе місце для зберігання продуктів у ньому, організувати правильне товарне сусідство та коректний температурний режим. НАССР — прості речі, яких потрібно дотримуватися системно: правильне сусідство, послідовність процесів, а також чистота.

У НАССР є шість критеріїв, знання про які може звести до мінімуму порушення санітарних норм:

  • температурний скринінг – ми маємо володіти інформацією про температуру в ланцюжку від моменту виготовлення їжі до її споживання;

  • контроль якості – підтверджувальні документи мають бути, незважаючи ні на що;

  • контроль вологи. Волога – це найбільше зло на кухні, особливо для продуктів тривалого зберігання;

  • сусідство продуктів і різних процесів – чистий і брудний посуд не товаришують;

  • гігієна працівників – приходити хворим на роботу не можна, так само як і палити в робочому одязі на вулиці;

  • контроль часу – термін придатності їжі після того, як вона виготовлена. Порушення в цьому напрямі – одне з основних, які зустрічаються в Україні.

Система НАССР так чи інакше вже присутня в кожній школі, вона є навіть на вашій кухні вдома. Все просто: дотримуйтеся відповідних гігієнічних умов і заходів, контролюйте перебіг процесів. Привезли до закладу молоко – покладіть його в холодильник, для зберігання сипучих круп та борошна використовуйте герметичні місткості, проводьте профілактику, не допускайте наявності гризунів та комах. НАССР – це про людський чинник і відповідальність.

НАССР дає можливість вивести своє виробництво на якісно новий рівень, адже перевірятимуть не печатки, а відповідність нормам.

Впровадження системи НАССР – частина кампанії у межах Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі, ініційованої першою леді України. Із серпня по всій країні почали проводити регіональні форуми «Реформа шкільного харчування». Ці заходи покликані давати більше інформації про впровадження та контроль нових норм харчування, безпечності та якості.

Сказ та його профілактика

Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в Україні залишається неблагополучною. Природні вогнища сказу існують практично на всій її території. Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин та випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ.

СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю. Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) залежить від багатьох факторів- місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих). З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де потім накопичується, потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти: слинні, слизові, підшлункова, молочні залози.

Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою. Для типового прояву сказу характерні стадії провісників, збудження і паралічів. Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей. Нажаль після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.

Основним джерелом вірусу сказу в Україні, є лисиця червона, яка  є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70% від загальної кількості хижаків.

Хвора на сказ лисиця за добу пробігає 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.

Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких за останні роки не набуває тенденції до зменшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання ( не проводяться профілактичні щеплення проти сказу). Це, в свою чергу, сприяє утворенню антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).


Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:

- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;

- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;

- вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;

- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися спеціальними гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині.

Що ж робити, коли покусала тварина:

- рану необхідно ретельно промити мильним розчином протягом щонайменше 15 хв, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;

- якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення;

- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання,  а при тяжкому випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;

- під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;

- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи), для цього її слід негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом десяти днів.

- негайно викликати на місце події ветеринарних фахівців Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини телефонами:

--- (05158) 2-84-35, (05158) 2-84-34, 067 103 7526 – Баштанський відділ;

--- 068 066 4720 – Новобузький відділ;

--- 096 892 4822 – Казанківський відділ;

--- 097 332 4590 – Березнегуватський відділ;

--- 068 820 9779 – Снігурівський відділ.

Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!


 

На сьогодні, щоб вільно мандрувати зі своїм домашнім улюбленцем країною та за її межі, власник повинен мати підтвердження, що саме ця тварина знаходиться на ветеринарному контролі, є здоровою, має всі необхідні ветеринарні обробки та не переносить хвороб, у тому числі, спільних для людей і тварин. Для цього тварина повинна бути ідентифікована, тобто мати індивідуальний номер-ідентифікатор. На тварину повинен бути оформлений ветеринарно-санітарний паспорт, у якому мають бути зазначені ідентифікаційний номер та обов’язкові ветеринарні дослідження і обробки.

Впровадження обов’язкової ідентифікації та реєстрації домашніх тварин (котів, собак тощо), в цілому відповідає підходу, який передбачено законодавством ЄС (зокрема, Регламентом ЄС 998/2003 Європейського Парламенту та Ради від 26 травня 2003 р. щодо вимог до здоров’я тварин, які застосовуються до некомерційного перевезення, домашніх тварин та до Директиви Ради 92/65/ЄС) та нормам Європейської конвенції про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала 18 вересня 2013 року.

Відповідно до Регламенту, ідентифікованими вважаються тварини, які мають: систему електронної ідентифікації (імплантований мікрочіп). Документом також передбачає обов’язкову наявність паспорту, що має бути виданий уповноваженим органом у сфері ветеринарної медицини, який підтверджує щеплення тварини проти сказу.

На рівні держави планується запровадити обов’язкову ідентифікацію домашніх тварин (котів та собак) мікрочіпами з подальшою їх реєстрацією в електронній базі даних – Єдиному державному реєстрі тварин. Таким чином, процес ідентифікації тварин має містити дві рівнозначно важливі складові: встановлення тварині мікрочіпа з індивідуальним номером з подальшою видачею ветеринарно-санітарного паспорта тварини та зазначення інформації про тварину та її власника у державній електронній базі даних.

Процедуру реєстрації умовно можна поділити на дві складові: облік (реєстрація), тобто внесення відомостей про тварин в єдину базу даних (Єдиний державний реєстр тварин), та ідентифікацію – чіпування та отримання ветеринарного паспорта, до якого вносяться відомості про тварину і його власника.

Наразі індивідуальна ідентифікація домашніх улюбленців здійснюється шляхом встановлення їм мікрочіпа. Чіпування являє собою імплантацію під шкіру тварини мікрочіпа, що містить в собі унікальний індивідуальний 15-значний номер, який залишається з ним протягом всього життя. Мікрочіп – це маленька стерильна капсула із біосумісного скла, розміром не більше рисової зернини. Імплантація капсули – легка, швидка і безболісна процедура без застосування загального наркозу, яку можуть провести ветеринарні спеціалісти у багатьох ветеринарних клініках. Номер мікрочіпа зчитують за допомогою спеціального сканера. Ідентифікувати тварин шляхом чіпування є доцільним до проведення перших обов’язкових щеплень та обробок.

Крім того для ідентифікації котів та собак використовується не аби-який мікрочіп. Він повинен відповідати нормам, розробленим Міжнародною Організацією Стандартизації. У номері мікрочіпа має міститися міжнародний код країни, де проводилося чіпування, та код виробника чіпа. Всі чіпи, які знаходяться в обігу на території країни повинні бути зареєстровані в централізованій базі даних.

Для офіційної ідентифікації домашніх тварин необхідно звернутися до найближчої з державних або приватних лікарень ветеринарної медицини. Чіпування тварини, отримання ветеринарно-санітарного паспорта тварини та її реєстрація в базі даних – це свідомий крок власника для прийняття його відповідальності за тварину.

Постало питання: навіщо це потрібно?

У відносинах власник-тварина документ корисний тим, що дозволить: підтверджувати право володіння, спростить пошук  власника в разі втрати або крадіжки тварини та нівелює можливість підміни при вивезенні тварин за кордон, а елітних порід – на виставки. Тож, свідомі власники самі зацікавлені в таких змінах.

У стосунках держава-власник запровадження концепції відповідального власника домашньої тварини дозволить ідентифікувати господаря та застосовувати норми щодо адміністративної відповідальності за недбале (жорстоке) поводження з тваринами.

Поширені випадки, коли собака здійснює напад на людину, а власник заявляє, що дана тварина йому не належить. Довести його причетність до випадку неможливо, відкрити справу — теж. Відповідно, господар-винуватець, залишається безкарним. Якщо ж собака чіпована, та зареєстрована в державному реєстрі то встановити власника можливо одразу.

Якщо тварина безнаглядна, то база даних полегшить пошук загубленого вихованця і дасть можливість карати тих, хто кинув тварину навмисно.

Таким чином, запроваджується можливість достовірно ототожнювати тварин та швидко знаходити власників втрачених, загублених та покинутих собак та котів.

У відносинах держава-суспільство закон повинен забезпечити епізоотичне благополуччя країни та попередження розповсюдження захворювань спільних для людей та тварин, зокрема сказу.

Тож, наближення нас до Європи повинно початися з бажання дотримуватися законодавчих норм, спрямованих, в першу чергу, на забезпечення здоров’я людини .

Ідентифікація та реєстрація тварини дозволить:

- підтверджувати право володіння

- спростити пошук власника в разі втрати або крадіжки тварини

- нівелює можливість підміни при вивезенні тварин за кордон елітних порід, наприклад, на виставки

- у випадках жорстокого поводження з твариною дозволить визначити господаря та застосовувати норми щодо  адміністративної відповідальності за недбале (жорстоке) поводження з тваринами

- сприяти забезпеченню епізоотичного благополуччя країни та попередження розповсюдження захворювань спільних для людей та тварин, зокрема сказу.

Останнім часом, в областях України в тому числі сусідніх з Миколаївською (Дніпропетровська, Кіровоградська, Херсонська), відмічається погіршення епізоотичної ситуації через збільшення кількості випадків захворювання свиней (свійських, диких) на африканську чуму свиней (далі - АЧС). В 2023 році на території України виявлено 27 випадків АЧС. 

Крім того, в листопаді 2023 року виявлено ДНК вірус АЧС в патологічному матеріалі від поросят, трупи яких виявлено на узбіччі дороги Кропивницький-Платонове Врадіївської ТГ, Первомайського району. В грудні 2023 року зареєистровано захворювання на африканську чуму свиней в приватному домогосподарстві мешканця села Борозенське Борозенської ОТГ Бериславського району Херсонської області. Слід зазначити, що  с. Борозенське розташоване в 20 км від меж Баштанського району. 

Зазначимо, що африканську чуму свиней відносять до високозаразних вірусних захворювань.

Що необхідно знати про цю хворобу?

Африканська чума свиней – небезпечне вірусне захворювання домашніх і диких свиней, що характеризується гарячкою, синюшністю шкіри та крововиливами у внутрішніх органах. Вірус надзвичайно стійкий до високої температури і може зберігатися протягом тривалого часу в тушах свиней, крові, фекаліях, у замороженому чи копченому м’ясі.

Ефективні засоби профілактики (вакцини) африканської чуми відсутні. Для людини вірус африканської чуми свиней - безпечний.

Характерними для хвороби є наступні клінічні ознаки:

- раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;

- підвищення температури тіла до 40,5-42°С;

- зниження апетиту, в’ялість, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;

- синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок.

Щоб запобігти занесенню збудника АЧС в господарство нагадуємо про необхідність безумовного дотримання наступних правил утримання свиней:

- утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускати їх вигул та контакти з іншими тваринами;

- регулярно здійснювати обробку тварин проти комах і кліщів;

- обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;

- при вході в приміщення де утримуються свині обладнати дезкилимки, які підтримуються в робочому стані (розчин хлорного вапна та інші деззасоби);

- не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам;

- не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів;

- не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;

- утриматися від утримання свиней в приватному господарстві, якщо господар мисливець, або з якихось причин має постійний контакт з дикою фауною;

- не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без термічної обробки;

- ретельно і комплексно боротися з гризунами;

- проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини;

- надавати свиней для щеплення ветеринарною службою проти класичної чуми свиней (проводиться безкоштовно);

- ні в якому разі не купуйте м’ясо або сало на стихійних ринках чи в місцях несанкціонованої торгівлі воно може бути небезпечним !!!

Будь-які ознаки захворювання чи загибелі свиней, слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це ветеринарного спеціаліста (за містом проживання). Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Зразки біологічного матеріалу має відбирати лише кваліфікований фахівець. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації сприятимуть лише поширенню інфекції. 

Однією з причин занесення АЧС на територію Баштанського району може бути стихійна торгівля харчовими продуктами тваринного походження зокрема свинини без проведення ветеринарно- санітарної експертизи.

ШАНОВНІ ДОБРОДІЇ!

При  найменших ознаках захворювання свиней у ваших господарствах, а також про всі випадки загибелі просимо терміново повідомляти до установ ветеринарної медицини за телефонами:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області 096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-84-34); 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ.

Випадок африканської чуми свиней в Баштанському районі

Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області інформує, що відповідно до звіту ВЛ Миколаївської державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби від 24 грудня 2023 р. №002368 п.м./23 про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу відібраного від трупу дикої свині, знайденої на території мисливського обходу №5 «Казанківського МРГ» Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області (47.856804307665165, 32.67927630931667),  виявлено ДНК вірус африканської чуми свиней.

24 грудня 2024 року проведено позачергове засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Баштанській районній військовій адміністрації, на якому протокольним рішенням №16 оголошено територію мисливського обходу №5 «Казанківського МРГ» Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області неблагополучною щодо  африканської чуми  свиней, запроваджено  карантин, затверджено план заходів щодо локалізації та ліквідації спалаху захворювання АЧС. 

Оголошено територію мисливського обходу №5 «Казанківського МРГ» Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області - епізоотичним вогнищем, до зони захисту (радіусом 3 км від епізоотичного вогнища) ввійшли - с. Любомирівка Казанківської територіальної громади Баштанського района Миколаївської області, в зону нагляду (радіусом 3 км  від зони захисту) ввійшли - с. Пищевиця, с. Весела Балка, с. Новоолександрівка Казанківської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області. У визначених зонах проводяться заходи відповідно до затвердженого «Плану заходів щодо локалізації та ліквідації спалаху захворювання АЧС» та Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней.

При  найменших ознаках захворювання свиней у ваших господарствах, а також про всі випадки загибелі просимо терміново повідомляти до установ ветеринарної медицини за телефонами:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-84-34); 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ.


 

ІДЕНТИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН – ЦЕ НЕОБХІДНО!

Реєстрація тварин є частиною державної політики, що приводить законодавство України у відповідність до законодавства Європейського Союзу та впроваджується на державному рівні в галузі тваринництва і відтак є обов’язковою для господарств всіх форм власності.

Ідентифікація та реєстрація сільськогосподарських тварин є ефективним засобом виявлення, локалізації, контролю і ліквідації хвороб тварин, занесених на територію України, попередження обігу тварин, які захворіли або щодо яких є підозра на захворювання.

Процедура ідентифікації тварин дає право власнику реалізувати молоко та м’ясо тварини, її метою є створення системи постійного контролю за станом здоров’я тварин та походженням тваринницької продукції на всіх етапах обігу – від її виробництва до реалізації. Проводиться ідентифікація в державних лікарнях ветеринарної медицини за місцем утримання тварини.

Обов’язковій ідентифікації підлягають:

• велика рогата худоба, ягнята, козенята – протягом 7 днів з моменту народження;

• товарні свині до моменту переміщення (забою, продажу);

• лошата – не пізніше 1 року після народження.

Процес ідентифікації і реєстрації тварин включає в себе:

– прикріплення вушних бирок з нанесеним на них ідентифікаційним номером, проведення графічного та письмового опису відмітин і прикмет із присвоєнням ідентифікаційного номера для коней;

– заповнення реєстраційного документа;

– проведення реєстрації тварин в Єдиному державному реєстрі тварин;

– оформлення та видача ідентифікаційного документа на тварину.

Усі тварини, що утримуються у господарстві, повинні бути ідентифіковані за допомогою двох бирок єдиного зразка. Бирка – це вушний знак встановленого зразка з нанесеним ідентифікаційним номером, що є знаком суворого обліку, та використовується виключно для ідентифікації визначеного виду тварин.

Дія Закону «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» поширюється на юридичних і фізичних осіб, що займаються розведенням та утриманням тварин, проводять їх продаж, забій, утилізацію, надають послуги зі штучного осіменіння та організовують виставки тварин. Закон поширюється також на власників тварин, які утримують та/або розводять тварин для власного споживання.

Згідно зі статтею 5 Закону юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов’язані:

подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин (переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин), ідентифікувати усіх тварин у господарстві;

вести облік усіх тварин у господарстві, в тому числі щодо їх народження, ідентифікаційних номерів, усіх переміщень тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин;

зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті (забій, падіж, утилізація) або переміщення її з господарства;

здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами;

подавати дані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, про усі переміщення тварин, надходження нових тварин у господарство, а також забій, утилізацію, падіж тварин протягом 5 робочих днів з дати таких дій або подій;

проводити забій, утилізацію лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.

Для того, щоб проідентифікувати та зареєструвати тварину, потрібно звернутися до найближчої лікарні ветеринарної медицини з ідентифікаційним кодом та паспортом громадянина України та паспортом корови (якщо треба проідентифікувати телятко).

Наголошуємо на тому, що власник незареєстрованої тварини без ідентифікаційних документів не зможе реалізувати молоко та м’ясо, не зможе отримати ветеринарний дозвіл на переміщення тварин на забій, продаж, участь у виставці тощо. До того ж за порушення вимог законодавства (стаття 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин») про ідентифікацію та реєстрацію тварин передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

За додатковою інформацією власники сільськогосподарських тварин в Баштанському районі можуть звернутися до ветеринарних спеціалістів Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ.

Пташиний грип

Пташиний грип — масове захворювання диких птахів та домашньої птиці, спричинене вірусом, який може передаватися від хворої птиці людині. Хвороба має серйозні наслідки для суспільства в усьому світі та є частиною програм моніторингу ВООЗ. 

Вірус пташиного грипу належить до великої групи різноманітних вірусів грипу типу А, які можуть інфікувати людей, птахів (індиків, курей, качок) і тварин (свиней, коней, тхорів, тюленів і китів). Оскільки основним резервуаром для високопатогенних вірусів грипу служать перелітні птахи, які можуть передавати їх свійській птиці через безпосередній контакт, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.

Вірус пташиного грипу (ПГ), який інфікує домашню птицю, поділяють на 2 групи:

• Високопатогенний грип птиці (ВПГП, класична чума птиці, європейська чума птиці) — інфекційне, висококонтагіозне захворювання птахів, яке викликається одним зі штамів вірусу грипу типу А та характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання та травлення;

• Низькопатогенний грип птиці (НПГП).

• Резервуар інфекції — дика водоплавна птиця. Вірус ВПГП було виділено від 90 представників водоплавної птиці. Здебільшого, інфекція в них протікає безсимптомно.

Джерело ВПГП — хвора та перехворіла птиця.

Інкубаційний період — у середньому 2-4 дні.

Зараження — повітряно-крапельно, аліментарно, контактно.

Фактори передачі — тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір’я, обслуговуючий персонал, дикі птахи.

Задля охорони господарств від занесення збудника грипу птиці керівники та спеціалісти птахогосподарств, незалежно від форм власності, зобов’язані суворо виконувати заходи, які передбачені Інструкцією з профілактики та ліквідації грипу птиці, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 17.10.2011 року № 547. 

 Рекомендації щодо профілактики грипу птиці в благополучних районах

1. Бажано організувати безвигульне утримання птиці.

2. Утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею.

3. Завезення нової птиці необхідно здійснювати тільки з благополучних щодо пташиного грипу областей і районів. 

4. Забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці. Для цього слід регулярно проводити чистку приміщень, де утримується птиця, з подальшою їх дезінфекцією.

5. Догляд за птицею слід здійснювати тільки в спеціально відведених для цієї мети одязі та взутті, які необхідно регулярно прати й чистити.

6. Використовувати лише якісні та безпечні корми для птахів, не закуповувати корми без гарантії їхньої безпеки. Корми для птахів зберігати виключно в місцях, недоступних для синантропної й перелітної птиці (горобців, галок, голубів тощо).

7. Перед початком згодовування корм слід піддавати термічній обробці (проварювати, запарювати).

8. Під час забою та обробки птиці слід якомога менше забруднювати навколишнє середовище кров’ю, пір’ям та іншими продуктами забою.

9. На вимогу представників ветеринарної служби надавати домашню птицю для огляду і вакцинації.

10. Про всі випадки захворювання й падежу домашньої птиці, а також у разі виявлення місць масової загибелі дикої птиці на полях, у лісах та інших місцях необхідно негайно повідомляти ветеринарну службу та адміністрацію населеного пункту.

11. Дотримуватися правил особистої безпеки та гігієни:

• після контакту з птицею, предметами догляду за птицею, продукцією птахівництва необхідно ретельно вимити руки з милом і прийняти душ;

• яйця і м’ясо птиці перед вживанні в їжу необхідно піддавати ретельній термічній обробці;

• у разі виявлення мертвої птиці категорично забороняється наближатися до неї, самостійно захоронювати й переміщати трупи. У разі вимушеного контакту з мертвою або хворою птицею, слід забезпечити власну безпеку, використовуйте засоби індивідуального захисту.  

При найменших ознаках захворювання птиці у ваших господарствах, а також про всі випадки загибелі просимо терміново повідомляти до установ ветеринарної медицини за телефонами:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-84-34); 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ


 

 ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ
на ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ ЛЮДИНИ. Частина перша: Що є у сигареті?

Перша відповідь на це запитання – тютюн.

Звичайні сигарети, які називаються горючими, містять тютюн, додані хімікати, фільтр і паперову оболонку. З’ясовано що тютюнові вироби містять приблизно 4000 хімічних сполук, тютюновий дим – 5000.

Тютюновий дим, крім нікотину, містить чадний газ, синильну кислоту, сірководень, вуглекислоту, аміак, ефірні масла і концентрат з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, так званий тютюновий дьоготь. В останньому міститься близько сотні хімічних сполук речовин, в тому числі радіоактивний ізотоп калію, миш’як і ряд ароматичних поліциклічних вуглеводнів – канцерогенів, хімічних речовин, вплив яких на організм може викликати рак.

Нікотин є наркотиком – саме він викликає пристрасть до тютюну і є однією з найнебезпечніших рослинних отрут.

Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 мг, або 2-3 каплі, - саме така доза надходить у кров після викурювання 20-25 цигарок. Курець не гине тому, що така доза вводиться поступово, не в один прийом, але протягом 30 років він викурює приблизно 20000 цигарок, поглинаючи в середньому 800г нікотину, кожна частка якого завдає невиправної шкоди здоров’ю.

 З метою недопущення негативного впливу не починайте палити!

Як що Ви курець зі стажем, намагайтесь поступово зменшити кількість тютюну до повного звільнення від тютюнозалежності!

 

 ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ на ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Частина друга: Вплив нікотину на здоров’я людини

Що є тютюнопаління? Це вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Всі форми споживання тютюну (включаючи паління сигарет, сигар, трубок та інші) значно підвищують захворюваність і передчасну смерть, що спричиняються більш як 20 різними хворобами.

Перелік хвороб, які зумовлені тютюновим димом:

 

  • Ішемічна хвороба серця, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, аневризма аорти, серцева недостатність – ризик складає більше ніж у 5 разів.

  • Хронічний бронхіт, емфізема легень, ангіна (ризик вище у 15 разів), дифузний склероз легень, бронхіальна астма (ризик вище у 5 разів).

Рак легень, стравоходу, шлунку (ризик вище у 15 разів), товстого кишковика, у жінок – рак молочних залоз, матки.

Легені курця та здорової людини.                                                                                                                                                             Рак сечового міхура, підшлункової залози (ризик вище у 3 рази), цироз печінки (ризик вище у 5 разів).

  • Ураження судин кінцівок (ризик вище у 10 разів).
  •      Під дією нікотину знижується загальний імунітет, оскільки під дією отрути порушується обмін речовин. Організм не може виробляти достатню кількість потрібних для захисту клітин, тому курець частіше хворіє на простудні та інфекційні захворювання.

    Підраховано, що кожна викурена сигарета скорочує життя людини на 5,5 хвилин, а середня тривалість життя людини, що палить, є на 15 років меншою порівняно з людьми, що не курять.

     Бережіть своє здоров’я!

    Пам’ятайте, що Ваше здоров’я та тривалість життя залежать від вашого свідомого вибору. 

 ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ
на ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.

Частина третя: Види паління. 

Активне паління – це свідомий (інколи не свідомий) вибір людини.

Пасивне паління – називають процес, коли люди, які вдихають вторинний тютюновий дим, що виділяються з сигарети та той дим, що видихає курець. Цей побічний дим є більш токсичним. Це пояснюється тим, що активний курець курить сигарету із фільтром, а пасивний курець дихає димом без жодних фільтрів. За даними ВООЗ не існує безпечного пасивного куріння. Дослідження довели, що у пасивних курців з’являються такі самі проблеми зі здоров’ям, як і у активних курців.

Щоб захистити людей від пасивного куріння Законом України № 4844-VI від 24 травня 2012 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» заборонено куріння в усіх громадських місцях.

     У статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових Закону законодавець визначається перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів. До таких місць належать:

1) ліфти і таксофони;

2) приміщення та території закладів охорони здоров’я;

3) приміщення та території навчальних закладів;

4) приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

5) приміщення закладів ресторанного господарства;

6) приміщення об’єктів культурного призначення;

7) приміщення органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;

8) приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

9) приміщення готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

10) приміщення гуртожитків;

11) дитячі майданчики;

12) місця загального користування житлових будинків;

13) підземні переходи;

14) транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі таксі;

15) вокзали та станції;

16) зупинки громадського транспорту.

     Відповідно до статті 1751 Кодексу України про адміністративні правопорушення куріння тютюнових виробів у заборонених законом місцях, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, загрожуватиме порушникові попередженням або накладенням штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі становить від 51 до 170 грн. Якщо ж особа, яку вже притягували до адміністративної відповідальності за вказане порушення, скоїть його повторно, штраф становитиме від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн).

 

Дотримуйтеся вимог законодавства!

 

Бережіть своє здоров’я та здоров’я оточуючих!

    ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ на ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Частина четверта: Підліток і тютюнопаління.

 

Нікотинова залежність сьогодні поширюється серед народних мас з такою швидкістю, що її не встигають зупинити або хоча б сповільнити навіть при всіх спробах. Їй підвладні всі: жінки та чоловіки, молодь і літні люди, а найстрашніше, що курити починають вже в підлітковому віці, абсолютно не надаючи значення тому, як це впливає на стан юного організму, що розвивається.

     Приклад дорослих у нормальних сім’ях буває найчастіше заразливим: якщо мама і тато курять у присутності дитини, навіть не намагаючись пояснити йому, що так робити неправильно або не намагаючись хоча б ховатися від свого чада, то, швидше за все, звичка буде перейнята. Компанії, в які потрапляють підлітки, рано починають пробувати всякі спиртні напої і куріння. Згідно невтішною статистикою в нашій країні куріння серед підлітків досягло вселенського розмаху: у віці 15-17 років палить кожна четверта дівчинка і кожен другий хлопчик.

Підлітки знаходять масу причин, щоб почати курити:

  • наслідування старшим товаришам, своїм «авторитетам», батькам;

  • тиск з боку однолітків;

  • відчуття новизни, інтересу;

  • бажання «виділитися» і здаватися дорослішими;

  • вплив фільмів та реклами.

 Підліткам в силу своєї незрілості важко оцінити, чим небезпечне куріння. Що живуть сьогоднішнім днем, підлітки насилу уявляють собі, що в якості наслідків куріння через 10-15 років виникають хронічні захворювання і недуги. У підлітковому віці увага приділяється кожній системі органів, у тому числі і психологічному, фізичному, розумовому розвитку. Нікотинова залежність не впливає вибірково на які-небудь групи органів. Вона вражає все підряд. Тому варто сказати про комплексну шкоду, що виникає від куріння в підлітковому віці.

  • Куріння провокує виникнення раку легенів та інших захворювання дихальної системи.

  • Куріння виснажує нервові клітини: підлітки стають неуважними, повільніше міркують і швидко стомлюються.

  • Куріння викликає патологію зорової кори, змінюючи відчуття кольору і зорово сприйняття в цілому, що може негативно вплинути на гостроту зору. Крім того, останнім часом окулісти ввели нове поняття – тютюнова амбліопія – яка виникає як наслідок інтоксикації при курінні.

  • Куріння серед підлітків часто несприятливо впливає на діяльність щитовидної залози, витягав за собою порушення сну, загального стану здоров'я.

  • Куріння передчасно зношує серцевий м'яз: за даними досліджень, ризик інсультів значно збільшується, якщо курити людина почала в підлітковому віці.

     Шкода куріння для підлітка очевидна, але сумно те, що, навіть знаючи про наслідки, школярі продовжують курити.

     Для підлітка смертельною є доза в кількості половини пачки сигарет. Підліток, який приохотився до куріння у віці ще до п’ятнадцяти років, збільшує свої шанси на болісну смерть. Якщо продовжувати палити кілька років, то організм дуже швидко насититься нікотином настільки, що вже неможливо буде зайнятися спортивними навантаженнями через ослаблення серця та виснаження легенів. 

 

     Подумайте, чи варто заради кількох років куріння зіпсувати все життя, і позбутися радості займатися, можливо, професійним спортом?

Баштанське районне управління ГУ ДПСС в Миколаївській області

 

#впливтютюнопаління

 

 ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ на ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Частина п’ята: Залежність від нікотину

  Перший крок позбутися від тютюнової залежності – це визнання цієї проблеми та її усвідомлення.

Існують такі аспекти залежності від нікотину:

  • Психологічний. Психологічна, або емоційна, залежність від нікотину полягає у тому, що ви курите у відповідь на якісь емоції, відчуття або думки. Наприклад, курите, коли нервуєте, коли відчуваєте втому або, навпаки, емоційне піднесення, коли вам нудно або ви хочете розслабитися. Проаналізуйте, які емоції у вас найчастіше викликають бажання закурити. Чим більше ви знатимете про себе, як курця, тим легше вам буде досягти успіху у процесі припинення куріння.

  • Соціальний та поведінковий.  Поведінкова/ соціальна залежність від нікотину означає, що куріння стало для вас звичкою, яка асоціюється з певними видами активності, людьми (компаніями) чи заходами. Наприклад, ви курите, коли п’єте каву, після їжі, коли говорите по телефону чи керуєте машиною, коли спілкуєтеся з друзями, які курять тощо. Важливо визначити для себе, за яких обставин ви тягнетеся за сигаретою. У процесі припинення куріння вам доведеться уникати їх або змінювати

  • Фізичний. Нікотин – одна із багатьох речовин, які входять до складу сигарет. Однак, на відміну від інших компонентів, нікотин може викликати сильну залежність (подібну до тієї, яку викликають героїн чи кокаїн). Тому при відмові від куріння організм курця переживає синдром відміни, який ще називають абстинентним синдромом або «нікотиновою ломкою». Пережити цей період може бути складно, однак цілком реально. Бувають різні рівні нікотинової залежності: дуже низька, низька, середня, висока та дуже висока. Зважаючи на рівень фізичної залежності (як правило, високий та дуже високий), може бути рекомендована нікотин-замісна терапія. Однак перед використанням будь-яких медичних препаратів рекомендуємо вам проконсультуватися з фахівцем.

Визначити ступінь нікотинової залежності можна за допомогою різноманітних тестів, найпоширенішим з яких є тест Фагерстрема, який пропонує людині, що палить відповісти на ряд запитань.

1. Через який проміжок часу після пробудження ви запалюєте цигарку?

протягом 5 хвилин — 3 бали

від 6 до 30 хвилин — 2 бали

від 31 до 60 хвилин — 1 бал

більше ніж через 60 хвилин — 0 балів

2. Важко вам утримуватись від паління в заборонених місцях?

так — 1 бал

ні — 0 балів

3. Від якої сигарети важче утриматись?

з ранку — 1 бал

наступної — 0 балів

4. Скільки сигарет кожен день ви випалюєте?

більше 30 — 3 бали

від 21 до 30 — 2 бали

від 11 до 20 — 1 бал

10 або менше — 0 балів

5. Коли більше всього палите?

вранці — 1 бал

протягом дня — 0 балів

6. Палите ви під час хвороби, коли повинні дотримуватись ліжкового режиму?

так — 1 бал

ні — 0 балів

Щоби визначити ступінь нікотинової залежності, необхідно чесно відповісти на кожне питання, вибрати варіант відповіді та підрахувати кількість балів: 0–2 — дуже слабка залежність; 3–4 — слабка залежність; 5 — середня залежність; 6–7 — висока залежність та 8–10 — дуже висока залежність. При результаті вище 4 балів спеціалісти рекомендують застосовувати медикаментозну терапію нікотинової залежності.

Необхідно пам’ятати, що фізичну залежність від нікотину можна подолати за декілька тижнів, але значно більше часу необхідно для відновлення організму. Так, очищення легень від смол триває біля 3-х років, відновлення серцевої діяльності 5 років, мозок може вимагати нікотин біля 15 років.

Для тих хто бажає кинути палити головним є бажання та віра в себе, а також підтримка сім’ї та друзів – тоді легше пережити всі труднощі цього періоду.

Баштанське районне управління ГУ ДПСС в Миколаївській області

 

    ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ на ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Частина шоста: З чого почати щоб кинути палити.

 

 Кинути палити досить непросто. Основним та самим простим способом позбавлення нікотинової залежності є проста відмова від паління. Але цей спосіб є найбільш важким, тому що для цього необхідна велика сила волі . Особливо це відноситься до людей, які вживають тютюн протягом тривалого часу.

Існують два методи самостійної відмови від паління:

  • різка відмова

  • поступове зменшення числа сигарет протягом доби.

     Відмова від паління в перші дні може супроводжуватись виникненням важких симптомів відміни, аж до стану, що нагадує наркотичну «ломку». Тяга до паління (часто сугубо до механічного процесу паління сигарети та відчуття подразнення дихальних шляхів, що виникає при затяжці) може зберігатись протягом тривалого часу (до декількох тижнів, рідко – більше року) після відмови.

Щоб зменшити або уникнути виникнення різноманітних небажаних ефектів можна дотримуватись деяких порад:

  • Додавайте в меню продукти, які містять нікотинову кислоту: картоплю, горох, боби, яйця, хліб, арахіс;

  • Виключіть з меню гостре, солене, алкоголь, каву – ці продукти провокують бажання палити.

  • Менше вживайте солодкого та мучного, більше – фруктів та овочів. Якщо збільшується вага не варто сідати на дієту , так як організм не зможе витримати такі випробування;

  • При сильному бажанні запалити пожуйте шматочок кореню аіру або прополощіть рот трав’яним настоєм;

  • Щоб прискорити виведення нікотину з організму пийте більше води та молока, особливо коли хочеться палити;

  • Для зниження неприємних симптомів приготуйте настій трав (візьміть в рівних порціях квітки ромашки лікарської, трави м’яти перечної, плодів тмину та фенхелю, подрібненого кореня валер’яни лікарської, перемішати. 1 ст. л цього збору залити 500 мл окропу, настоювати 2-3 години в термосі. Приймати по 1 склянці трав’яного настою з 1 ч.л. меду 2 рази на добу за годину до прийому їжі);

  • Займайтеся спортом, плаванням, релаксуючою практикою: йогою, психотерапією, масажем, голковколюванням;

  • Приберіть цигарки, запальнички, попільнички – все, що нагадує про паління, уникайте місць, де палять

 

Кинути курити може кожен. І це кардинально змінить твоє життя.

Кидай курити зараз!

Баштанське районне управління ГУ ДПСС в Миколаївській області

       Як запобігти виникненню кишкових захворювань внаслідок вживання  питної води 

  На території Миколаївської області, внаслідок збройної агресії російської федерації проти  України, в тому числі  після підриву греблі Каховської ГЕС відбувається забруднення поверхневих  вод та підземних водоносних горизонтів, які використовуються як джерела  питного водопостачання різними хімічними та бактеріологічними чинниками: залишки військової техніки, розірваних снарядів, загиблі тварини, тощо. Забруднена питна вода може призвести як до хімічних отруєнь так і бути  джерелом  виникнення багатьох кишкових інфекційних захворювань: вірусного гепатиту А, холери, дизентерії, та інших гострих  кишкових інфекцій  тощо.

     З метою запобігання негативного впливу на Ваше здоров’я, нагадуємо прості правила, яких треба дотримуватися при виборі джерела питної води:

  • постійно слідкуйте  за інформацією про якість питної води в розвідній водопровідній мережі в Вашому населеному пункту, яку розміщають на офіційних сайтах органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання – балансоутримувачі об’єктів водопостачання, органи, що здійснюють контроль за якістю та безпекою води;

  • уважно вибирати джерело (бювет, пункт розливу доочищеної води, шахтний колодязь), яке плануєте використовувати для  питних потреб, а саме, місце розташування, задовільний санітарно-технічний стан, наявність інформації щодо власника джерела, номер і глибини свердловини, в разі вибору джерела з привізною водою – тип та місце знаходження джерела, з якого доставляється вода,  результатів виробничого контролю.

      У випадках, коли об’єктивна та достовірна інформація про джерело відсутня:

  • воду, набрану з невідомого  джерела, перед використанням кип’ятити не менше 15 хвилин, або  застосувати будь які інші доступні  методи для дезінфекції (активоване вугілля, тощо);

  • не використовувати сиру воду для миття овочів та фруктів, перед вживанням ретельно їх вимити кип’яченою водою, при споживанні дітьми – обдати окропом;

  • не використовувати сиру воду для миття посуду;

  • не використовувати сиру воду при дотримуванні правил особистої гігієни (наприклад, чищення порожнини роту);

  • використовувати для пиття та приготування їжі тільки бутильовану воду;

  • При  перших ознаках гострих кишкових інфекцій, необхідно відразу звернутися за медичною допомогою до лікаря.

  Пам’ятайте, питна вода гарантованої якості –  запорука Вашого здоров’я!

Баштанське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

 Обов’язки суб’єктів господарювання  в сфері  централізованого питного водопостачання населення

  Вода - основа життя. Важко переоцінити значення води в забезпеченні існування життя на планеті Земля, адже немає жодного організму, який би не містив воду. Для людини дуже важливо вживати воду, адже це одна з основних складових здоров’я. При цьому, особливу цінність має чиста питна вода.

     Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10 січня 2002 року № 2918-III, формулює поняття питної води. Це вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

     Зазначений закон чітко регламентує господарську діяльність в сфері питного водопостачання, основні вимоги, порядок та умови надання послуг в сфері питного водопостачання та відповідальність за вчинені порушення.  

     Всі суб’єкти господарювання в сфері питного водопостачання, згідно чинного законодавства несуть відповідальність за якість питної води і, насамперед, їх діяльність повинна бути регламентована, в рамках чинного законодавства. А саме,  суб’єкт господарювання – власник або орендатор об’єкту водопостачання має право  на здійснення діяльності по наданню послуг централізованого водопостачання при наявності документів, передбачених ст.16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

      При експлуатації джерел водопостачання та наданні послуг централізованого питного водопостачання суб'єкти господарювання зобов’язані дотримуватися державних санітарних вимог та правил  ДСанПіН2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»:

- вода питна,  що надається споживачу  системами централізованого водопостачання  повинна бути   безпечною  в епідемічному   та   радіаційному   відношенні,   мати   сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад, а саме, відповідати за   органолептичними,    фізико-хімічними, мікробіологічними,  паразитологічними  та радіаційними показниками вимогам   державних   стандартів    та    санітарного
 законодавства; 

- виробництво    питної    води    повинно здійснюватися    за нормативно-технічним  документом  та  відповідно до технологічного регламенту  або  іншого  документа з описом технологічного процесу виробництва      питної      води;

- підприємства  питного водопостачання повинні здійснювати
 систематичний виробничий контроль за безпечністю  та  якістю  води
 від місця водозабору до місця її споживання відповідно до робочої програми(графіка),  що  є  складовою  технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води, в якій повинно бути відображено: перелік показників, що потребують контролю,  та порядок його здійснення, місця та календарні графіки відбору  проб  води  для  лабораторних  досліджень; 

- підприємства питного водопостачання зобов'язані надавати
 до   державної   санітарно-епідеміологічної   служби   відповідної
 адміністративної  території  інформацію про результати виробничого
 контролю безпечності та якості  питної  води;

- за результатами  лабораторних  досліджень, в разі не відповідності  санітарним вимогам  вживаються  заходи щодо виявлення та усунення причин забруднення питної води, в тому числі, виконання робіт з поточного ремонту, чищення та дезінфекції споруд, контрольних лабораторних досліджень, в тому числі, дослідження залишкових концентрацій реагентів, що були використані при знезараженні.

      В разі виявлення фактів невиконання суб’єктами господарювання обов’язків в напрямку  забезпечення мешканців населених місць  Миколаївської області питною водою гарантованої якості, можна звернутися з відповідною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 288 або на електронну адресу dpssmykolayiv@dpssmk.gov.ua.

 

Баштанське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

 

 

  РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СКЛАДАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНого РЕГЛАМЕНТу ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Як відомо,  питна вода, перед тим, як потрапити до споживача, проходить де який шлях між джерелом, з якого вона видобувається, до водопровідного крану на розвідній мережі, через необхідні етапи водопідготовки. Це може бути знезараження  з метою запобігання бактеріального забруднення, очищення від надлишків мінеральних складових,  а іноді, навпаки, додаткова мінералізація.  Дуже важливо, щоби на своєму шляху до споживача, вода не  втратила свої властивості та якісні показники.

Всі етапи видобування, оброблення, транспортування та розподіл питної води між споживачами є складовими технологічного процесу виробництва питної  води, який повинен здійснюватися з дотриманням вимог чинного законодавства.

Діючими нормативними законодавчими  актами передбачено, що основним технічним документом для підприємств, які надають послуги з централізованого питного водопостачання (та водовідведення), є Технологічний регламент. Технологічний регламент – є основним технічним документом підприємств, які надають послуги з централізованого питного водопостачання (та водовідведення). Він вміщує повний детальний опис технологічного процесу виробництва питної води та показники якості.

Необхідність його розробки передбачена ДСанПіНом 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (п. 3.10), де зазначено: «Виробництво питної води здійснюється за нормативно-технічним документом  та  відповідно до технологічного регламенту  або  іншого  документа з описом технологічного процесу виробництва питної води, що пройшли державну санітарно-епідеміологічну  експертизу   та   отримали  позитивний висновок». Наявність технологічного регламенту є обов’язковою вимогою для отримання ліцензії для здійснення господарської діяльності в сфері  централізованого водопостачання та водовідведення  згідно п.4, п/п 4  Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 22.03.2017 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».

В тих підприємствах, де в  наявності,  технологічні регламенти,  вони за вмістом не відповідають вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та не узгоджені, як вимагає чинне законодавство, робочі програми відомчого контролю складені з порушенням санітарних вимог  щодо періодичності контролю та переліку необхідних для дослідження показників.

Технологічний регламент повинен включати повний детальний опис технологічного процесу виробництва питної води та показники якості питної води, що виробляється підприємством та надається споживачу. Зокрема, характеристики системи водопостачання в цілому та її окремих частин, очисних споруд, насосних станцій, розподільної мережі та її окремих частин.  В тому числі,  наявних установок доочищення питної води, що більш притаманне для сільських водопроводів, при цьому регламент повинен включати необхідний порядок здійснення технічного обслуговування установок, тобто, заміни фільтрів, промивок трубопроводів та ємностей тощо. Також, регламент, обов’язково, повинен включати робочу програму виробничого контролю, складену у повній відповідності до вимог розділу 4 ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», відносно  типу контролю, переліку показників, що досліджуються, періодичності та вибору місць контролю.

Кожен технологічний регламент повинен бути узгоджений в установленому чинним законодавством  порядку з отриманням  висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.   Затверджений та узгоджений з усіма необхідними установами технологічний регламент повинен точно виконуватися експлуатуючими службами, він є підставою для виконання всіх видів робіт з експлуатації, поточного та капітального ремонту, технологічного, фізико-хімічного і бактеріологічного контролю за роботою всього водоочисного комплексу та його окремих елементів.

Технологічні регламенти підлягають обов’язковому перегляду і узгодженню в разі внесення змін в технологічний процес видобування підготовки та передання споживачу воді.

Для отримання консультації, щодо розробки Технологічного регламенту,  Ви можете звертатись до Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв,  пр. Центральний, 288 або на електронну адресу dpssmykolayiv@dpssmk.gov.ua.

 Технологічний регламент повинен чітко висвітлювати поетапно весь процес забору, виробництва, транспортування та подачі питної води споживачам, містити загальну стислу характеристику водопостачального підприємства.

1. Короткі відомості про водопостачальне підприємство (коли і на підставі чого було створено, дозвіл на спецводокористування, номер, дата видачі).

2. Кількість населення в населеному пункті, з них є абонентами централізованого водопостачання, яких обслуговує підприємство, та кількість абонентів обладнаних індивідуальними засобами обліку.

3. Характеристика та принцип роботи системи водопостачання (що є джерелом водопостачання, характеристика водозабору, куди і за допомогою яких технічних засобів по яким трубопроводам D (мм), L (м), та з яким тиском вода попадається від джерела до споживачів, максимальна потужність системи. Характеристика роботи насосних станцій та автоматики управління і безпеки. Облік обсягів води, прилади обліку. Чітко зазначити місця розташування свердловин, насосних станцій, резервуарів, установок очистки/доочистки питної води).

4. Приведення якості води до нормативних вимог, та запобігання її зараження, санітарний стан водозабору (характеристика установок очистки/доочистки питної води та опис їх роботи).

5. Контроль якості питної води за хімічними та бактеріологічними показниками (з якою періодичністю та якими лабораторіями здійснюється контроль. Акредитація лабораторій № та термін дії свідоцтва, № та термін дії договору з акредитованою лабораторією на здійснення контролю якості води).

6. Загроза підтоплення (чи потрапляють об’єкти водопостачання до зони можливого підтоплення під час проходження осінньо-зимових дощових паводків та весняної повені? Якщо так, то які заходи вживаються для забезпечення сталого водопостачання в небезпечний період та недопущення попадання паводкових вод в мережу питного водопостачання).

7. Проведення планово-попереджувальних робіт на системі водопостачання та ліквідація аварійних ситуацій (яким чином здійснюється, як попереджається населення, чи виконується промивка мереж та додатковий лабораторний контроль якості води за окремими показниками у разі виникнення аварійної ситуації).

8. Відомості про середньорічні обсяги видобутої води, поданої в мережу та реалізованої споживачам (тис.м3/рік). Середньорічне споживання електроенергії.

9. Висновок щодо наявності на підприємстві відповідних ресурсів для якісного та сталого забезпечення мешканців населеного пункту питною водою нормативної якості.

10. Дата складання документу, виконавець, затвердження керівника, печатка.

 Рекомендації до графічної схеми системи централізованого водопостачання.

Графічна схема повинна містити інформацію щодо процесу взаємодії комплексу об’єктів, споруд та мереж водопостачання населеного пункту. На схемі показуються водозабірні споруди, пронумеровані відповідно до технологічного регламенту, насосні станції, резервуари та інші споруди, основні трубопроводи, їх діаметрами та протяжність, основні відгалуження до споживачів, прилади обліку, умовні позначення.

Графічна схема затверджується керівником суб’єкта господарювання, скріплюється печаткою.

При наявності, подається затверджена копія схеми водопостачання населеного пункту з урахуванням перспективного розвитку, розроблена проектною організацією.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства

Баштанського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області 

Увага! В Баштанському районі зареєстровано 2 випадки високопатогенного грипу птиці в приватному секторі та 1 випадок в дикій фауні.

Пташиний грип — масове захворювання диких птахів та домашньої птиці, спричинене вірусом, який може передаватися від хворої птиці людині. Хвороба має серйозні наслідки для суспільства в усьому світі та є частиною програм моніторингу ВООЗ. 

Вірус пташиного грипу належить до великої групи різноманітних вірусів грипу типу А, які можуть інфікувати людей, птахів (індиків, курей, качок) і тварин (свиней, коней, тхорів, тюленів і китів). Оскільки основним резервуаром для високопатогенних вірусів грипу служать перелітні птахи, які можуть передавати їх свійській птиці через безпосередній контакт, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.

Вірус пташиного грипу (ПГ), який інфікує домашню птицю, поділяють на 2 групи:

• Високопатогенний грип птиці (ВПГП, класична чума птиці, європейська чума птиці) — інфекційне, висококонтагіозне захворювання птахів, яке викликається одним зі штамів вірусу грипу типу А та характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання та травлення;

• Низькопатогенний грип птиці (НПГП).

• Резервуар інфекції — дика водоплавна птиця. Вірус ВПГП було виділено від 90 представників водоплавної птиці. Здебільшого, інфекція в них протікає безсимптомно.

Джерело ВПГП — хвора та перехворіла птиця.

Інкубаційний період — у середньому 2-4 дні.

Зараження — повітряно-крапельно, аліментарно, контактно.

Фактори передачі — тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір’я, обслуговуючий персонал, дикі птахи.

Інфекція (H5N1) чи штамами, які містять гемаглютинін H5 або Н7, характеризується:

– тяжким перебігом та масовою загибеллю птиці;

– ураженням органів дихання і травлення;

– ознаками катарального кон’юнктивіту, риніту, синуситу, трахеїту, пневмонії, катарально-геморагічного ентериту, нефриту, крововиливами в різних органах.

Клінічні ознаки залежать від: патогенності вірусу;виду птиці.

ДЛЯ ВИСОКОПАТОГЕННОГО ГРИПУ ПТИЦІ ХАРАКТЕРНІ: депресія; зниження апетиту; зниження яйценосності; нервові прояви; ціаноз гребеня, сережок; кашель; чхання; пронос; раптова загибель.

Задля охорони господарств від занесення збудника грипу птиці керівники та спеціалісти птахогосподарств, незалежно від форм власності, зобов’язані суворо виконувати заходи, які передбачені Інструкцією з профілактики та ліквідації грипу птиці, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 17.10.2011 року № 547. 

Рекомендації щодо профілактики грипу птиці:

1. Бажано організувати безвигульне утримання птиці.

2. Утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею.

3. Завезення нової птиці необхідно здійснювати тільки з благополучних щодо пташиного грипу областей і районів. 

4. Забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці. Для цього слід регулярно проводити чистку приміщень, де утримується птиця, з подальшою їх дезінфекцією.

5. Догляд за птицею слід здійснювати тільки в спеціально відведених для цієї мети одязі та взутті, які необхідно регулярно прати й чистити.

6. Використовувати лише якісні та безпечні корми для птахів, не закуповувати корми без гарантії їхньої безпеки. Корми для птахів зберігати виключно в місцях, недоступних для синантропної й перелітної птиці (горобців, галок, голубів тощо).

7. Перед початком згодовування корм слід піддавати термічній обробці (проварювати, запарювати).

8. Під час забою та обробки птиці слід якомога менше забруднювати навколишнє середовище кров’ю, пір’ям та іншими продуктами забою.

9. На вимогу представників ветеринарної служби надавати домашню птицю для огляду і вакцинації.

10. Про всі випадки захворювання й падежу домашньої птиці, а також у разі виявлення місць масової загибелі дикої птиці на полях, у лісах та інших місцях необхідно негайно повідомляти ветеринарну службу та адміністрацію населеного пункту.

11. Дотримуватися правил особистої безпеки та гігієни:

• після контакту з птицею, предметами догляду за птицею, продукцією птахівництва необхідно ретельно вимити руки з милом і прийняти душ;

• яйця і м’ясо птиці перед вживанні в їжу необхідно піддавати ретельній термічній обробці;

• у разі виявлення мертвої птиці категорично забороняється наближатися до неї, самостійно захоронювати й переміщати трупи. У разі вимушеного контакту з мертвою або хворою птицею, слід забезпечити власну безпеку, використовуйте засоби індивідуального захисту.  

При  найменших ознаках захворювання птиці у ваших господарствах, а також про всі випадки загибелі просимо терміново повідомляти до установ ветеринарної медицини за телефонами:

- Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (096 907 2707, 098 816 3388, (05158) 2-84-34); 

- Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини МОДЛВМ: (05158) 2-84-35, 067 103 7526 – Баштанський відділ; 068 066 4720 – Новобузький відділ; 096 892 4822 – Казанківський відділ; 097 332 4590 – Березнегуватський відділ; 068 820 9779 – Снігурівський відділ

 РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ -ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

Частина перша: «Поняття про раціональне харчування»

 

Їжа – це “пальне”, без якого організм не може функціонувати, вона дає нам енергію, котра забезпечує нормальну роботу організму, будування й оновлення всіх його структур. Треба усвідомлювати, що надлишок енергії так само небезпечний, як і її нестача.

Раціональне харчування – це повноцінне харчування людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших чинників. Правильне харчування сприяє збереженню здоров’я, опору шкідливим впливам довкілля. Воно підвищує фізичну та розумову працездатність і таким чином забезпечує активне довголіття.

Харчування відіграє серйозну роль в питанні повноцінного розвитку і зростання. Воно не тільки сприяє загальному зміцненню організму дітей, але також може впливати на їхню працездатність і успішність. Достатня кількість поживних речовин і правильна культура споживання їжі не лише вберігають дитину від численних хвороб, а й роблять її бадьорішою і уважнішою.

Раціональне харчування дітей будується на дотриманні трьох основних принципів:

  • забезпечення відповідності енергетичної цінності раціону харчування енергозатратам організму;

  • задоволення фізіологічних потреб організму у визначеній кількості енергії і співвідношенні у харчових речовинах;

  • дотримання оптимального режиму харчування, тобто фізіологічно обґрунтованого розподілу кількості споживаної їжі протягом дня.

В організації раціонального харчування дітей велике значення має дотримання технологічного процесу приготування страв, що є запорукою недопущення харчових отруєнь. Кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати їх біологічну цінність, підвищувати засвоюваність і надавати їжі приємного зовнішнього вигляду,смаку і запаху та забезпечувати епідеміологічну безпеку готових страв. Планування та приготування страв в закладах освіти має враховувати національні кулінарні традиції, водночас, необхідно пропонувати учням різноманітні сучасні страви.

     Одним із основних документів організації харчування в закладах освіти є примірне чотиритижневе сезонне меню. Меню - документ, що містить набір страв, вихід (масу) їх порцій для різних вікових груп, враховує особливі дієтичні потреби здобувачів освіти/дітей (у разі наявності), сезонність (осінь, зима, весна, літо). Меню складається з урахуванням харчової цінності і добової потреби дитячого організму в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, різноманітності страв, сезонності, вартості страви, трудомісткості в приготуванні. Принципи планування та механізм організації харчування здобувачів освіти/дітей у закладах освіти на сьогоднішній день визначені Постановою КМУ від 24.03.2021 №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

Чим різноманітніша їжа, тим краще забезпечується організм необхідними поживними речовинами. Одноманітна їжа не може забезпечити розвиток підростаючого організму. Тому при складанні меню слід передбачити приготування страв із різноманітних продуктів, страви не повинні повторюватися протягом 4 -5 днів. Засновники та керівники закладів освіти повинні забезпечити планування ротації страв, їх приготування та моніторинг зворотного зв’язку від учнів, батьків та персоналу закладів щодо задоволення якістю харчування.

Забезпечення повноцінного й правильного харчування дітей і підлітків – найважливіший внесок в їхнє здоров’я, високу працездатність та витривалість.

 РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ -ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

Частина друга: «Як організувати раціональне харчування в закладах освіти»

Кожен заклад освіти має свої певні особливості: набір виробничих приміщень харчоблоку, технологічне обладнання, режим роботи закладу, кількість учнів, кадри тощо. Тому харчування слід організовувати, зважаючи на них.

 У процесі організації харчування визначити наступні основні складові:

  • Режим (кратність) харчування;

  • Графік харчування (о котрій годині й протягом якого часу діти їстимуть?);

  • Спосіб організації харчування;

  • Форма організації харчування.

Режим (кратність) харчування може організовуватися:

  • одноразово - сніданок;

  • дворазово - сніданок та обід;

  • триразово - сніданок, обід та підвечірок або вечеря;

  • чотириразово - сніданок, обід, підвечірок, вечеря;

  • п’ятиразово - сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.

У закладах загальної середньої освіти для здобувачів освіти 1-11 (12) класів незалежно від навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання) повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування відповідно до норм харчування.

Дворазове харчування (сніданок та обід)- за заявою одного з батьків або інших законних представників здобувачам загальної середньої освіти можуть надаватися гарячі обіди.

Три рази можуть їсти учні початкової школи, які ходять у групу продовженого дня, й окремі пільгові категорії учнів.

Чотириразове харчування організовують учням спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів, а п’ятиразове з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі — учням у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку з цілодобовим перебуванням здобувачів освіти, наприклад, дітей у шкільному пансіоні.

     Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотирьох години. Оскільки у більшості школах уроки починаюся о 08:30, тому необхідно, щоб сніданок був організований близько 09:30.

У закладах дошкільної освіти режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу:

  • Якщо діти перебувають у закладі дошкільної освіти чотири та менше годин, їх за заявою одного з батьків або інших законних представників харчуванням можна не забезпечувати;

  • Діти, які перебувають у закладі більше чотирьох годин, обов’язково забезпечуються харчуванням.

На основі режиму харчування варто скласти графік, за яким учні організовано їстимуть у їдальні. Графік має врахувати місткість їдальні та кількість дітей, які їстимуть одночасно. Основні вимоги до графіка харчування в закладах освіти такі:

  • в закладах дошкільної освіти - Інтервал між прийомами їжі повинен становити не більше трьох - чотирьох годин, на обід відводиться не менше ніж 25-30 хвилин, а на інші прийоми їжі не менше 20 хвилин;

  • для учнів початкових шкіл тривалість перерви для прийому їжі повинна становити не менше 30 хвилин, а для учнів 5-12 класів – не менше 20 хвилин.

      Спосіб організації харчування залежить від того, чи є в закладі харчоблок, як він оснащений, чи є працівники, які готують їжу. Існують три основні способи:

  • заклад організовує харчування сам. Страви готують штатні працівники закладу на базовому ч опорному харчоблоці;

  • аутсорсинг - спосіб організації харчування здобувачів освіти/дітей, що передбачає виготовлення та реалізацію готових страв оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, з використанням матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку;

  • кейтеринг - спосіб організації харчування здобувачів освіти/дітей, що передбачає доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування;

Форми організації харчування:

Монопрофільне — учні споживають комплекс страв відповідно до меню дня.

Мультипрофільне — учні мають вибір. У цьому випадку їм пропонують на вибір два-три варіанти комплексних меню, компоненти комплексного меню (конструктор) або шведський стіл. Важливо, якщо в закладі організований «шведський стіл», страви дітям мають видавати лише працівники кухні.

 

Правильна організація харчування –  запорука здоров’я підростаючого покоління!

 

 РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ -ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

Частина третя : «Санітарні вимоги до організації харчування»

   Організація харчування у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку здійснюється з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). 

     З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь слід дотримуватись вимог визначених Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти затвердженого наказом МОЗ України від 25.09.2020 №2205, Санітарним регламентом для закладів дошкільної освіти затвердженого наказом МОЗ України від 24.03.2016 №234, таких як:

  • Під час приготування страв необхідно суворо дотримуватися поточності виробничого процесу;

  • Обробку сирих і готових продуктів необхідно проводити різним інвентарем на різних столах з відповідним маркуванням;

  • Дотримуватися вимог щодо кулінарної обробки страв:

  • Під час холодної і термічної обробки продуктів необхідно суворо дотримуватися вимог санітарних правил і норм, контролювати роботу технологічного обладнання (терморегуляторів духових шаф, духовок).

  • Варити і тушкувати продукти слід при температурі 100°С, смажити - при 195-200°С. Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв.

  • Найбільш небезпечними щодо виникнення кишкових інфекцій є вироби з м'ясного або з рибного фаршу (котлети, тюфтельки, зрази, битки тощо). Тому ці вироби повинні двічі проходити термічну обробку: смаження в жиру на плиті впродовж 10 хвилин, з наступним смаженням у духовій шафі 10 хвилин, при температурі 220-250°С. Аналогічно готують сирники, смажену рибу шматками, печінку.

  • Дотримуватися належних умов зберігання харчових продуктів, в тому числі вимог щодо роздільного зберігання, дотримання температурних режимів зберігання. Для зберігання продуктів, які особливо швидко псуються, необхідно використовувати холодильне обладнання (холодильники побутові, холодильні шафи, прилавки, морозильні камери). Для молочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме холодильне обладнання;

  • Важливою частиною профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь є дотримання особистої гігієни персоналом закладу. Персонал навчальних закладів повинен проходити обов`язкові медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23 липня 2002 року № 280 «Щодо організації проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб». Кухар та інші працівники харчоблоку перед початком роботи проходять огляд медичним працівником закладу та особисто розписуються у Журналі здоров'я працівників харчоблоку про відсутність дисфункції кишечнику та гострих респіраторних інфекцій.

 Пам’ятайте! Тільки чітке дотримання санітарного законодавства та вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження кишковими інфекціями.

 

Як захиститись від інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом?

 Інфекційні захворювання до теперішнього часу є найбільш поширеними захворюваннями в усьому світі. Гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, дифтерія, кашлюк, правець, краснуха, пневмококова, менінгококова інфекція, туберкульоз, інфекційний мононуклеоз, скарлатина, коронавірус… Ці та багато інших вірусних чи бактерійних захворювань здатні передаватись від хворої до здорової людини через повітря, тобто так званим повітряно-краплинним шляхом. У більшості випадків такими захворюваннями людина заражується при тісному контакті з вже хворою людиною чи носієм без ознак захворювання. Мікроби й віруси під час розмови, кашлю, чхання потрапляють у повітря з крапельками слини або слизу, а здорова людина заражається, коли їх вдихає. Збудники окремих інфекцій (наприклад, дифтерії, туберкульозу, коронавірусу) є доволі стійкими у зовнішньому середовищі поза організмом людини і довго можуть зберігати життєздатність на різних поверхнях після висушування крапельок рідини у вигляді пилу. Тоді мікроби можуть потрапити із забруднених поверхонь на руки людини, якими вона мимоволі, непомітно для себе, може потерти очі чи носа і таким чином заразитися.

То як знизити ризик зараження інфекціями, що передаються повітряно-краплинним шляхом? Найдієвішим способом профілактики інфекційних захворювань є вакцинація! Це специфічний та високоефективний захист від багатьох інфекційних хвороб. Але сьогодні він, на жаль, існує ще не від усіх захворювань. Для таких випадків існують так звані неспецифічні методи профілактики, ретельне дотримання яких значно знизить шанси мікробів завдати шкоди вам та вашим рідним.

Ось основні з них:

- якщо в сім'ї є хвора людина, ізолюйте її від інших членів сім'ї: виділіть їй окремий посуд, предмети догляду, частіше проводьте вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих розчинів і провітрюйте приміщення не менше 3-4 разів на день тривалістю 30-40 хв. щоразу;

- у періоди епідемій вірусних інфекцій уникайте відвідування місць великого скупчення людей. Коли це неможливо, захистіть органи дихання від проникнення збудників крапельних інфекцій за допомогою захисної маски або хоча б хустинки.

Також обов’язково застосовуйте такий захист при спілкуванні з хворою людиною:

- частіше та ретельніше мийте руки з милом (не менше 20-30 сек.), це доведений спосіб зниження захворюваності не тільки кишкових, а й повітряно-краплинних інфекцій. Багато мікробів бояться тепла, тому старайтеся мити руки теплою водою (однак комфортною та не гарячою);

- коли немає можливості ретельно помити руки, використовуйте спеціальні антисептики. Зверніть увагу, що не кожен антисептик є дієвим. Користуйтесь антисептиками з вмістом спирту не менше 60-80%. Для обробки рук потрібна достатня (не менше 2-3 мл) кількість розчину. Обробляти нею потрібно усю поверхню шкіри рук не менше 30 сек.;

- дотримуйтесь збалансованого, здорового харчування, яке задовольняє потребу у вітамінах та мікроелементах;

- регулярно займайтесь спортом, загартовуйтесь, одягайтесь відповідно до погоди, забезпечте повноцінний сон. Пам’ятайте, що організм з хорошою імунною системою має менше шансів захворіти, а якщо це станеться, легко впорається із недугою.

Правила користування захисною маскою:

- одягайте маску так, щоб вона щільно прилягала до шкіри та закривала ніс та рот;

- змінюйте маску кожні 4 години, а також після того, як вона стала вологою;

- не торкайтесь руками зовнішньої частини маски, на ній саме збираються всі мікроби; якщо торкнулись – помийте руки милом чи обробіть антисептиком.

Якщо ви все ж захворіли, у жодному разі не займайтеся самолікуванням і негайно зверніться за кваліфікованою медичною допомогою до лікаря.

 

Баштанське районне управління

ГУ Держпродспоживслужби

в Миколаївській області

 

    

ГЕПАТИТ А: профілактика та корисні поради

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти  України, в тому числі  після підриву греблі Каховської ГЕС, відбувається  забруднення поверхневих  вод та підземних водоносних горизонтів, які використовуються, як джерела  питного водопостачання. Гепатит  А одне із інфекційних захворювань шляхом передачі якого є вода. Ми зібрали основні факти про гепатит А: як передається хвороба, які її симптоми, як лікують гепатит А і що робити, щоб не захворіти.

Гепатит А – захворювання печінки, спричинене вірусом. Гепатит А не провокує розвиток хронічної хвороби печінки і рідко закінчується смертю. Збудник вірусного гепатиту А, як правило, передається через забруднені харчові продукти, воду, можливий також контактно-побутовий шлях передачі (через забруднені руки, предмети побуту).

ГЕПАТИТ А: СИМПТОМИ

Симптоми гепатиту А можуть проявлятись як у легкій, так і у важкій формі. Найчастіше це:

  • підвищена температура,

  • слабкість,

  • відсутність апетиту,

  • діарея,

  • блювота,

  • неприємні відчуття в животі,

  • сеча стає темнішою,

  • пожовтіння шкіри і білків очей.

Варто зауважити, що при гепатиті А не завжди проявляються абсолютно усі симптоми, вказані вище. Наприклад, у інфікованої людини може бути абсолютно нормальна температура тіла чи звичний колір сечі.

Симптоми гепатиту А значно частіше проявляються у дорослих, аніж у дітей. Більше того, у дітей до 6 років дуже часто відсутні будь-які симптоми гепатиту А, а жовтуха розвивається лише у 10%.

У дорослих симптоми проявляються у більш складній формі, а жовтуха з’являється у 70% випадків. Важка форма хвороби і летальні наслідки найчастіше фіксуються у осіб, яким понад 65 років.

Іноді відбуваються рецидиви гепатиту А. Так, у людини, яка щойно одужала, знову з’являються симптоми хвороби. Проте після ще одного епізоду хвороби настає одужання.

Інкубаційний період гепатиту – 14–28 днів.

ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТУ А

Оскільки гепатит А найчастіше передається фекально-оральним шляхом, то перш за все вберегти від хвороби допоможе дотримання санітарних норм.

Профілактика гепатиту А включає:

1. Правила особистої гігієни

Обов`язково мийте руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, а також після кожного відвідування туалету.

2. Споживання кип’яченої води

Перед вживанням кип’ятіть воду впродовж 10 хвилин, а потім дайте їй відстоятися.

3. Чисті фрукти і овочі

Ретельно мийте овочі та фрукти перед вживанням.

4. Відмову від самолікування

Лише лікар може підтвердити діагноз гепатиту А і надати рекомендації щодо лікування.

На сьогоднішній день також існує вакцина, яка може надати додатковий захист від гепатиту А.

 

Бажаємо здоров’я Вам та Вашим близьким

 

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства

Баштанського районного управління ГУ Держпродспоживслужби

в Миколаївській області

Ранні овочі та профілактика отруєння нітратами

 В торгівельній мережі активно розпочали продавати ранні овочі та зелень. Правда, є ще один нюанс - не весь товар, який випереджає сезон на кілька тижнів, є екологічно чистим.

Нітрати є у кожному овочі та фрукті. Навіть вирощені без додавання хімічних і органічних добрив вони містять нітрати.

Нітрати - це природні продукти обміну всіх рослин (так само, як сульфати, хлориди, карбонати та ін.). Нітрати життєво необхідні рослинам — без них неможливий їхній нормальний ріст і розвиток. Однак неконтрольоване використання азотних добрив (в Україні близько 20 млн. т. на рік) призвело до накопичення необмеженого рівня їх у продуктах рослинного походження. Згідно із даними МОЗ України, вміст нітратів в близько 10% рослинної продукції постійно перевищує гранично допустимі рівні, тому вміст нітратів в овочевій продукції нормується. Основна частка нітратів (до 70%) вживається з овочами, близько 20% - з питною водою.

Усі рослинні продукти, залежно від здатності накопичувати нітрати, поділяються на три групи: низько-, середньо- та високо нітратні: 

  • до високонітратних рослин (700–2000 мг/кг) відносяться коренеплоди (морква, столові буряки, редька, редис), а також городня зелень: салат, шпинат, селера, петрушка, ревінь;

  • до середньо нітратних (від 180 до 700 мг/кг) - картопля, томати, баклажани, цибуля, часник, цвітна капуста, квасоля, огірки;

  • до низьконітратних (до 180 мг/кг) - фрукти і ягоди.

Кожна партія овочевої продукції  (до її продажу як в супермаркеті, магазинчику чи ятці), має мати відповідний експертний висновок чи якісне посвідчення щодо вмісту нітратів, залишкової кількості пестицидів у продукції. Найбільшу небезпеку несуть ранні овочі, які продаються на стихійних ринках. Адже в торгівельній мережі вони мають проходити лабораторний контроль на вміст нітратів, а на стихійних ринках ніхто їх не контролює. Кожен споживач має право вимагати у продавця документи, які засвідчують їх якість та безпеку здоров’ю людини, без нього парникові овочі краще не купувати. Допустима норма нітратів, зокрема в огірках не більше 400 мг/кг,  у помідорах до 300 мг/кг і т.д. Технологічна обробка рослинної продукції сприяє зменшенню в ній нітратів. Промивання та механічне очищення овочів знижує вміст нітратів на 3 - 10%, вимочування - на 20-30%, варіння - на 20-80%,смаження - лише на 10%, квашення, консервування та маринування - на 50-70%.

Вживання ранніх овочів та фруктів невідомого походження необхідно максимально обмежити. Якщо ж без них не обійтися, то їх потрібно споживати разом із іншими продуктами, скажімо з м’ясом. У жодному разі не натщесерце. Продукти з великим вмістом нітратів викликають подразнення слизової оболонки шлунка. Це може призвести до гастритів, ентероколітів чи отруєнь. Якщо ви відчули біль «під ложечкою», вас нудить чи є проноси та слабкість, відразу звертайтеся до лікаря.

Підводимо підсумок: безпечна продукція – це та продукція, яка пройшла ветеринарно-санітарну експертизу, має експертний висновок і реалізується в місцях санкціонованої торгівлі. Державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках здійснюють дослідження овочів і фруктів на вміст нітратів та в разі виявлення невідповідностей така продукція в реалізацію не допускається.

Саме тому,  для  профілактики  отруєння  пестицидами, рекомендуємо:

  • купуючи овочі та фрукти, поцікавтеся у продавців наявністю супровідних документів, що засвідчують їх походження, безпечність та якість;

  • не купуйте овочеву продукцію на стихійних ринках;

  • купуйте овочі та фрукти натурального вигляду: вони не повинні бути надмірно великі, надзвичайно яскравого забарвлення, блищати, ніби відполіровані;

  • під час купівлі овочів майте на увазі, що мінімальний вміст нітратів частіше буває в овочах середнього розміру.

  • з обережністю застосовуйте в сільському господарстві та приватному секторі добрива.

 

Будьте обережними, наше здоров’я залежить від нас самих.

         

 

                                                                       Баштанське районне управління ГУ ДПСС в  Миколаївській  області

 

 Як та навіщо проводити дезінфекцію?

 

Ми співіснуємо з безліччю мікроорганізмів, вони всюди: у повітрі, воді, грунті та в самому людському організмі. Незважаючи на свій мікроскопічний розмір, вони відіграють значну роль в нашому житті. Ці примітивні створіння здатні здійснювати хімічні перетворення, розкладати органічні рештки та очищувати екосистему.

Окрім того, важко переоцінити їх роль і в процесі травлення, під час якого синтезуються навіть деякі вітаміни.

Проте, мікроорганізми можуть не тільки приносити користь, а й завдавати шкоди. Хвороботворні представники відіграють значну роль в інфекційному процесі і здатні уражати велику кількість людей одночасно, викликаючи епідемії та пандемії.

Співіснуючи з найменшими представниками тваринного світу, людство дійшло висновку, що знищувати їх повністю не варто та й неможливо, а от боротися з патогенними - необхідно.

Одним із способів такої боротьби є дезінфекція, тобто знищення в середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб, наприклад, за допомогою дезінфекційних засобів. Для попередження  виникнення  та  розповсюдження  інфекційних  захворювань проводять  профілактичні  дезінфекційні  заходи   у  житлових,  виробничих,     навчальних,санітарно - побутових та інших приміщеннях, будинках і спорудах, територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших  можливих  місцях  розмноження  збудників  інфекційних хвороб. Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться не рідше двох разів на рік – навесні та восени (ст. 33 Закону України від 06.04.2000 № 1645 – ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб»). 

Дезінфекційні засоби – це спеціальні препарати, призначені для знищення різних збудників інфекційних хвороб, які пройшли державну реєстрацію в Україні та мають відповідне свідоцтво.

Слід зазначити, що такі засоби як «Білизна», «Доместос» та їм подібні є миючими, а не дезінфікуючими і призначені для використання в домашніх умовах. В організованих колективах та місцях масового перебування людей, де є загроза у одночасному їх інфікуванні, необхідне застосування більш дієвих деззасобів. 

Придбати дезінфекційні засоби можна тільки в аптеках або спеціалізованих підприємствах, а застосовувати необхідно лише згідно затвердженої інструкції, яку підприємство зобов’язане надати покупцеві.

Для проведення дезінфекції використовують наступні способи знезараження об’єктів: механічний, фізичний, хімічний, біологічний та комбінований.

Механічний спосіб  є найпростішим і водночас менш ефективним. Він забезпечує лише видалення мікроорганізмів з предметів, що підлягають знезараженню і передбачає обмивання, миття і чищення, витрушування, підмітання, вологе прибирання, обробку пилососом, вентиляцію та інші звичайні прийоми прибирання приміщень і дотримання правил особистої гігієни.

Фізичний спосіб зводиться до застосування різних видів високої температури (кип’ятіння, спалювання, стерилізація), УФ опромінення, обробка ультразвуком тощо. Фізичний спосіб забезпечує загибель патогенних  мікроорганізмів.

Біологічний спосіб базується на застосуванні природних ворогів та паразитів членистоногих та гризунів, інгібіторів розвитку, речовин з генетичним типом впливу.

Хімічний спосіб дезінфекції - застосовують хімічні речовини тобто дезінфекційні засоби.

Перш ніж вдатися до хімічної дезінфекції, необхідно ознайомитись з інструкцією, звернути особливу увагу на показання до застосування засобу, спосіб його використання та заходи безпеки. Важливим моментом є дотримання регламенту та режимів дезінфекції при різних інфекційних захворюваннях.

Кожен з зазначених вище способів дезінфекції може самостійно використовуватись на практиці, однак часто застосовують комбіновані способи дезінфекції, тим самим домагаючись посилення ефекту.

Тільки за умови суворого дотримання правил приготування та зберігання робочого дезрозчину, використання відповідної концентрації, буде не лише ефективним, але й безпечним для оточуючих.

Слід зазначити, що для різних типів інфекцій (мікробних, вірусних, грибкових тощо) та різних об’єктів знезараження (інструменти, посуд, білизна, поверхні, санітарно-технічне обладнання тощо) передбачені різні концентрації робочих розчинів дезінфікуючого засобу, а також час та спосіб обробки. Після визначення необхідної концентрації, потрібно з’ясувати ще й кількість робочого розчину. Для цього визначаємо площу поверхонь, що підлягають дезобробці чи об’єм розчину, необхідний для занурення предметів. Потім, враховуючи норму витрати для різних способів обробки (протирання, зрошення, занурення, замочування), вираховуємо необхідну кількість дезінфікуючого розчину.

Запам’ятайте: будь-який дезінфікуючий засіб є токсичним і небезпечним, тому всі роботи з приготування та застосування дезінфекційних розчинів потрібно виконувати з використанням засобів захисту органів дихання та очей, у захисному одязі.

Зберігати дезінфікуючі засоби та розчини потрібно в недоступних для сторонніх осіб, особливо дітей, місцях, окремо від лікарських засобів та харчових продуктів. Відпрацьовані та невикористані робочі розчини необхідно зливати у каналізацію.

Лише за умови суворого дотримання наданих рекомендацій, дезінфекція буде справжнім помічником у боротьбі з інфекційними хворобами!

 

                                               Баштанське  районне  управління ГУ ДПСС  в  Миколаївській  області

 

 Комісійні обстеження закладів освіти

З метою створення належних умов, спрямованих на збереження здоров’я дітей/учнів під час перебування в навчально-виховному закладі, недопущення епідемічних ускладнень, організації харчування дітей відповідно до вимог чинного законодавства спеціалісти Баштанського районного управління Головного управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області в березні поточного року взяли участь у комісійних обстеженнях харчоблоків закладів освіти Новобузької міської ради та Інгульської сільської ради, організованих органами місцевого самоврядування. Всього обстежено 16 харчоблоків закладів освіти, зокрема 4 заклади дошкільної освіти та 12 загальної середньої освіти.
Під час комісійних обстежень особлива увага була приділена питанням створення належних умов для організації якісного та безпечного харчування дітей, організації питного режиму, оснащенню харчоблоків сучасним технологічним та холодильним обладнанням, створенням умов для дотримання технологічного процесу під час приготування страв та зберігання харчових продуктів, також питанням розробки та впровадження постійних процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
Основні порушення, що виявлені під час комісійних обстежень:
- недостатня кількість столового та кухонного посуду;
- недостатня кількість технологічного та холодильного обладнання;
- виробничі приміщення харчоблоків не оснащені належною природною та/або механічною вентиляцією;
- виробничі приміщення (ділянка первинної обробки харчових продуктів, м’ясна та рибна ділянки) не забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою;
- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках розроблено, але не запроваджено.
В ході проведення круглих столів за результатами комісійних обстежень визначено першочергові заходи щодо покращення матеріально-технічної бази харчоблоків, ремонту, осучасненню та придбання необхідного обладнання, встановлення установок доочистки питної води, виконання норм харчування тощо.
За результатами обстежень керівникам освітніх закладів надано пропозиції щодо усунення виявлених порушень з зазначенням терміну виконання. Результати комісійних обстежень узагальнені та надані в довідках до відділів освіти та органів місцевого самоврядування.
 
Робота в даному напрямку триває.