Українська | Русский | English
Головна Новини Учасникам АТО/ООС та членам їх сімей Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

Новини


Новини 2022 року

Мінфін: За програмою «Доступна іпотека 7%» підписано 680 кредитних договорів на 575,32 млн грн

Станом на 9 серпня поточного року, уповноваженими банками з виконання Державної програми «Доступна іпотека 7%»  підписано 680 кредитних договорів на загальну суму 575,32 млн грн, при чому як на первинному (22,4%), так і вторинному (відповідно – 77,6%) ринках.

Загалом до уповноважених банків надійшло 1011 заявок на участь у програмі на загальну суму 871,43 млн грн, з яких 21,4% становить первинний ринок і 78,6% – вторинний.

У Програмі задіяно 23 регіони, у тому числі м. Київ. Згідно з поданими громадянами заявками на отримання кредитів, найактивнішими регіонами у минулому тижні були:

- м. Київ (33,5%);

- Київська обл. (30,8%);

- Харківська обл. (6,3%);

- Львівська обл. (5,8%);

- Рівненська обл. (4,2%).

Приріст порівняно з даними початку минулого тижня становить:

+5% – кількості кредитів та +5% – суми кредитів;

+2% – кількості заявок та +3% – суми заявок.

15 уповноважених банків, які долучилися до держпрограми, продовжують удосконалювати власні процедури відповідно до умов програми, розробляють інформаційні матеріали для потенційних позичальників, проводять навчання персоналу тощо.

Звертаємо увагу потенційних позичальників, що саме банк приймає рішення стосовно видачі кредиту, використовуючи власну методологію оцінки платоспроможності потенційного позичальника.

Нагадаємо, що запуск «Доступної іпотеки 7%» відбувся 1 березня на виконання ініціативи Президента України Володимира Зеленського.

З переліком уповноважених банків та умовами програми можна ознайомитись за посиланням.


 

Основні фінансові показники громад, - експерти створили дашборд

Група експертів Офісу підтримки реформ підготувала інформаційно-аналітичний дашборд та візуалізувала основні показники виконання бюджетів територіальних громад у вигляді інформаційно-аналітичної панелі. В аналізі відображено показники станом на 01.07.2021 року.

Запропонована інформаційно-аналітична панель дає можливість розглянути фінансові показники в межах України в розрізі областей, проаналізувати детально показники по окремій області в розрізі громад, а також порівняти різні показники по обраних громадах. При цьому, є можливість порівняти показники обраних громад із середнім рівнем по Україні. Дашборд підготовлений для зрозумілого відображення основних фінансових показників громад, що дозволяє значно спростити сприйняття складних наборів фінансових даних і оцінити поточний стан справ з одного погляду.

Дашборд не тільки відображає всі систематизовані фінансові дані громад на одному екрані, а й візуалізує таблиці з результатами проведених розрахунків у вигляді зрозумілих графіків (діаграм, таблиць). Такий спосіб представлення фінансових даних допомагає легше сприймати інформацію як мешканцям для оцінки фінансових показників регіону (громади), так і управлінцям для спрощення процесу прийняття рішень. Фактично, мешканці управлінці та аналітики можуть бачити основні фінансові показники, закономірності і залежності в одному комплексному компактному і, головне, зрозумілому вигляді.

На початковій сторінці користувач може оцінити:

  • Видатки загального фонду на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на ЖКГ на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на культуру на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на освіту на 1-го мешканця, (грн)
  • Видатки на освіту на 1-го учня (грн)
  • Видатки на утримання апарату управління на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на фізкультуру і спорт на 1-го мешканця (грн)
  • Дохідність земель громади (Співвідношення плати за землю до території громади) (тис. грн)
  • Доходи загального фонду на 1-го мешканця (без трансфертів) (грн)
  • Капітальні видатки на 1-го мешканця (грн)
  • Питома вага заробітної плати у видатках загального фонду (%)
  • Питома вага капітальних видатків у загальній сумі видатків (загальний та спеціальний фонди) (%)
  • Рівень дотаційності бюджетів (питома вага базової/ реверсної дотації у доходах) (%)
  • Співвідношення видатків на утримання апарату управління із сумою доходів загального фонду (без трансфертів) (%)
  • Фіскальна віддача території громади (Співвідношення надходжень заг. фонду до території громади) (тис. грн/км2)
  • Частка доходів громади за рахунок трансфертів з державного бюджету (%)

В Дашборді експерти також більш детально візуалізували окремі 8 показників, які характеризують основні фінансові аспекти діяльності територіальних громад. А також є можливість вибору окремих громад різних областей з метою їх порівняння по визначених показниках.

Це дає змогу наочно порівняти різні громади по різних областях за вибраними критеріями.

Наведені фінансові показники:

  • є статичною інформацією, яка відображає стан речей на відповідну дату;
  • відображають окремі, найбільш суттєві напрямки фінансовобюджетної діяльності громад;
  • дають можливість порівняти ідентичні параметри різних громад в межах окремих областей.

При цьому, експерти наголошують, що для всебічної об’єктивної оцінки необхідно здійснювати більш глибокий аналіз фінансових показників конкретних громад, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку соціальної та промислової інфраструктури, підприємницьким та ресурсним потенціалом території, демографічними чинниками і т.п. Також слід враховувати і нематеріальні активи громади.

Наразі представлена тестова версія Дашборду за результатами виконання місцевих бюджетів за 6 місяців 2021 року. Планується щомісячне оновлення даних та додання нових рубрик.


 

Уряд перерозподілив субвенції місцевим бюджетам для покращення інфраструктури

Уряд ухвалив низку проектів, що спрямовані на підтримку регіонів, зокрема про перерозподіл та питання використання субвенцій для відновлення інфраструктури на сході України, на підтримку реформи шкільного харчування та для розвитку комунальної інфраструктури. Про відповідні проекти актів на черговому засіданні 11 серпня Кабінету Міністрів розповів Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, буде здійснено перерозподіл субвенції в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Проект націлений на якісне відновлення інфраструктури громад на сході України, які найбільше постраждали від збройної агресії РФ. Перерозподіл коштів дасть можливість реалізувати 170 проектів, які спрямовані на відновлення закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, громадських центрів та ЦНАПів.

Також на черговому засіданні Уряд врегулював питання використання залишку освітньої субвенції. Денис Шмигаль зазначив, що ці кошти можуть бути спрямовані на підтримку ініціативи Першої леді Олени Зеленської щодо реформи шкільного харчування.

«У 2020 році більше 1800 шкіл отримали відновлені харчоблоки, в цьому році ця цифра буде суттєво збільшена, в тому числі і за рахунок розширення джерел фінансування», - повідомив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду також анонсував рішення про затвердження порядку надання субвенції місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки.

«Пропонуємо надати органам місцевого самоврядування інструмент підтримки у загальному обсязі 100 млн гривень, що дозволить зменшити витрати на придбання комунальної техніки», - повідомив Денис Шмигаль.


 

Мінфін: Оновлена Стратегія Приватбанку направлена на удосконалення операційної системи та посилення інвестиційної привабливості

Сьогодні, 11 серпня 2021 року, Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» до 2024 року.

Передумовою оновлення Стратегії Приватбанку є необхідність подальшого розвитку потенціалу його профільної діяльності, вдосконалення операцій, а також підвищення інвестиційної привабливості.

Прийнята Урядом Стратегія розвитку Банку має такі ключові складові:

бізнес-модель: провідний банк у роздрібному сегменті ринку, який має сильну позицію в малому та середньому бізнесі;

операційна модель: прогресивна з провідним рівнем ефективності та готовністю до зниження маржі;

фінансова стійкість: ефективна робота з портфелем непрацюючих активів, операційна ефективність та сталий рівень прибутковості Банку;

цільові показники банку до 2024 року: прогнозний чистий прибуток >30 млрд грн, дохідність на капітал >40% та співвідношення витрат до доходів.

Таким чином, оновлення Стратегії Приватбанку вивільнить реальну цінність профільного бізнесу з максимізацією дивідендів та приватизаційного потенціалу, що передбачає:

створення сильного конкурентоспроможного банку;

забезпечення спроможності сплачувати дивіденди та фінансової стабільності;

перетворення банку на привабливий об'єкт інвестування.

Стратегія відповідає очікуванням, визначеним у засадах стратегічного реформування державного банківського сектору (ЗСР) на період до 2024 року.


 

Держбюджет-2022: Мінфін провів бюджетні консультації з органами місцевого самоврядування

У Міністерстві фінансів у рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік та відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» відбулися бюджетні консультації із представниками всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, участь у яких взяли перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін та заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

На заході йшлося про механізм забезпечення міжбюджетних відносин у проекті Держбюджету-2022 та основні підходи до розподілу міжбюджетних трансфертів.

Так, за словами Дениса Улютіна, на 2022 рік завдяки очікуваному зростанню економіки прогнозується збільшення доходів місцевих бюджетів у порівнянні з 2021 роком на 16,2%, або на 57,6 млрд гривень. Разом з тим дохідна частина місцевих бюджетів за січень-липень поточного року виконана майже 190 млрд грн, що на 121% більше (+33,0 млрд грн) за аналогічний період 2020-го. Водночас основним бюджетоутворюючим податком для місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 115 млрд грн (+ 19,3 млрд грн, або 120% проти січня-липня 2020 року).

Формування відносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами на 2022 рік здійснюватиметься з урахуванням змін в адміністративно-територіальному устрої України, а трансфертна політика залишиться незмінною.

Зокрема, Денис Улютін підкреслив: «Загальні обсяги міжбюджетних трансфертів передбачаються для 1 463 місцевих бюджетів, а це 24 обласних бюджети та бюджет міста Києва, а також 1 438 бюджетів територіальних громад».

Зі свого боку, Роман Єрмоличев зазначив, що значної уваги органів місцевого самоврядування як засновників закладів освіти потребує ефективне використання коштів освітньої субвенції. Зокрема, йдеться про її залишки, які щорічно накопичуються на рахунках місцевих бюджетів і не спрямовуються на розвиток освіти та підвищення її якості. За його словами, станом на 01.08.2021 таких коштів у місцевих бюджетах уже 7,7 млрд гривень.

Окрім того, він наголосив на виконанні повноважень засновників закладів охорони здоровʼя в частині моніторингу рівня оплати праці медичних працівників, який у межах автономії встановлюється керівниками цих закладів.

«Я б хотів подякувати представникам органів місцевого самоврядування за відвертий та продуктивний діалог. Адже тільки спільними зусиллями ми зможемо побудувати максимально ефективну модель міжбюджетних відносин і забезпечити належну якість освітніх та медичних послуг у громадах», - резюмував Роман Єрмоличев.

Нагадаємо, що відповідно до статті 37 Бюджетного Кодексу Кабінет Міністрів має схвалити закон про Державний бюджет України та подати його разом із відповідними матеріалами Верховній Раді та Президенту України не пізніше 15 вересня.


 

Фінансування райрад: Мінрегіон вкотре направив пропозиції Міністерству фінансів

Міністерство розвитку громад та територій вкотре звернулося до Міністерства фінансів з пропозиціями врегулювати питання фінансового забезпечення діяльності районних рад для здійснення ними своїх повноважень, закріплених в Конституції України та базовому законодавстві.

Подібні звернення Мінрегіон направляв як в минулому році, так і у лютому та квітні цього року, однак питання досі залишається невирішеним.

Нагадаємо, у вересні 2020 року парламент прийняв зміни до Бюджетного кодексу (законопроект 3614, за який проголосували 320 народних депутатів) відповідно до яких районний рівень був вилучений із системи фінансування, бюджетні кошти з районного рівня з 1 січня 2021 року перейшли громадам.

В офіційному листі відомства, адресованому Мінфіну, пропонується розглянути два варіанти фінансового забезпечення районних рад.

«Як варіант, ми пропонуємо передбачити в державному бюджеті дотації на утримання управлінського апарату райрад та на комунальні платежі у сумі 0,5 млрд грн. Обґрунтування ми виклали в листі Мінфіну. І ще один можливий варіант - утримання районних рад за рахунок субвенції з державного бюджету на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень, розпорядником якої може бути Мінрегіон. Який би з двох варіантів не обрали, чи можливо Мінфін з відповідною асоціацією запропонують третій, важливо це вирішити в процесі підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік, в якому необхідно передбачити фінансування районних рад», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Експерт з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні Ігор Онищук повідомив, якщо додаткові кошти не будуть передбачені, виконання повноважень районних рад на належному рівні буде ускладнено.

«Управління на районному рівні передбачає проведення сесій районних рад, нарад, опрацювання листів, звернень громадян, утримання працівників, забезпечення їх належними умовами для роботи. Відсутність додаткових коштів на оплату праці, комунальних послуг та енергоносіїв спричинить виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, за оплату комунальних послуг та, як наслідок, збільшиться ризик зростання соціальної напруги, відключення будинків та споруд від мереж тепло та водопостачання», - сказав експерт.

Він також нагадав, що на початку року Мінрегіону довелося відстоювати законну можливість районних рад використовувати вільні залишки коштів ліквідованих районів. Це регламентовано чинним законодавством.

За словами Ігоря Онищука, проведені попередні розрахунки свідчать, що орієнтовний обсяг видатків, необхідний для утримання апарату районної ради у кількості 8 осіб становить 3,9 млн грн, у тому числі на оплату праці з нарахуваннями 3 млн грн.

«Зважаючи на наявні залишки коштів загального фонду можна констатувати, що у 75 районних бюджетів (63,0 % від загальної кількості) наявні ресурси для утримання апарату районної ради у 2021 році (їхні залишки загального фонду перевищують 3,9 млн грн). Якщо взяти до уваги лише видатки на оплату праці, то у 82 районних бюджетах обсяг залишків перевищує 3,0 млн грн, тобто суму необхідну для виплати заробітної плати. Але це стосується цього року. Наступний рік, до рішення Мінфіну, поки під питанням», - сказав експерт.

Нагадаємо, що питання фінансування районних рад двічі на своїх засіданнях розглядав і Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (25 та 27 січня 2021 року).  Комітет направляв пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо виділення додаткової дотації на підвищення рівня фінансової забезпеченості районних бюджетів на період визначення наявних фінансових ресурсів в обсязі 459,2 млн грн.


 

Україна має намір розпочати автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки у 2023 році

За повідомленням Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва та розвитку від 30 серпня 2021 року Україна офіційно заявила про свій намір впровадити міжнародний Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (далі – CRS Стандарт) у 2023 році.

Цей потужний новий інструмент, що використовується вже більш ніж у 100 юрисдикціях, допоможе Україні отримувати додаткові податкові надходження шляхом виявлення випадків ухилення від сплати податків та сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства.

«Я рада вітати Україну щодо висловлення наміру приєднатись до CRS Стандарту. Глобальний форум буде відстежувати прогрес країни у виконанні своїх зобов’язань (здійснення перших обмінів інформацією) у вересні 2023 року. Наш Секретаріат продовжуватиме надавати допомогу Україні у впровадженні Стандарту та у вирішенні будь - яких питань, які можуть виникнути», — зазначила голова Глобального форуму Марія Хосе Гарде.

За даними ОЕСР, у 2019 році 100 податкових адміністрацій здійснили обмін інформацією про 84 млн фінансових рахунків, на яких знаходились активи на суму близько 10 трлн євро. З кожним роком міжнародна мережа автоматичного обміну розширюється – у 2020 році обмін здійснило 105 країн, а у 2021 році ще 4 країни здійснять свій перший обмін. Україна планує здійснити перші обміни інформацією у вересні 2023 року за звітний 2022 рік.


 

Денис Шмигаль: У бюджеті на 2022 рік закладена мінімальна зарплата лікаря на рівні 20 тисяч гривень

Уряд затвердить проект державного бюджету на 2022 рік на засіданні 15 вересня та одразу передасть його до Парламенту. Про це на прес-конференції 14 вересня повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Очільник Уряду також додав, що, як і минулого року, бюджет буде збалансованим та справедливим.

«Одна з важливих новацій бюджету, яка ґрунтується на указі Президента України, — це встановлення мінімальної зарплати лікарів на рівні 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати середнього медперсоналу — на рівні 13,5 тисячі гривень. Відповідно, середня зарплата лікаря наступного року перевищить 22,5 тисячі гривень. Загалом середньомісячна зарплата в Україні наступного року складе майже 15,5 тисячі гривень», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також звернув увагу на важливі соціальні ініціативи, закладені в проекті бюджету. Зокрема, планується забезпечити житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб, на що в проекті бюджету закладено 5,5 млрд грн. Також із 1 січня 2022 року до 2 тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти та в 2,5 раза зростуть стипендії для студентів закладів професійно-технічної освіти.

«Видатки бюджету зростуть на більш ніж 100 млрд грн. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного року. Стратегія Уряду полягає в зменшенні дефіциту та державного боргу, а також його переформатування з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Згідно з проектом бюджету, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 млрд гривень, що на 161 млрд гривень більше у порівнянні з 2021 роком. Витрати держбюджету складуть 1465 млрд гривень.

За словами Дениса Шмигаля, пріоритетами бюджету залишається збільшення фінансування армії, інфраструктури, медицини, освіти, соціальних програм. Також Прем’єр-міністр наголосив, що вперше в історії кошторис сформовано на основі бюджетної декларації на 3 роки, що забезпечує його реалістичність.


 

Сергій Марченко: Держбюджет-2022 є інвестицією в людину, країну та майбутнє

21 вересня 2021 року на засіданні Верховної Ради України Міністр фінансів України Сергій Марченко представив проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Держбюджет-2022 вперше ґрунтується на Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки.

«Головний фінансовий документ нашої держави є бюджетом інвестицій у людину, країну та майбутнє. Бюджет 2022 року є реалістичним і збалансованим.

Це результат наших спільних зусиль, який ми досягли, не дивлячись ні на пандемію, ні на карантинні обмеження, ні на економічну кризу минулого року. У 2022 році найважливіший пріоритет – це медики, які перебувають на передовій боротьби з COVID-19, військові, які захищають Україну, ветерани війни, яким ми безмежно вдячні за відвагу та мужність.

Ресурс на національну безпеку та оборону становить 319,4 млрд грн, а це 5,95% ВВП.

Уперше з 2017 року ми плануємо збільшити стипендії студентам та надати рівні можливості для кожної дитини отримати якісну освіту. Також продовжиться масштабна цифровізація», – зазначив Сергій Марченко під час виступу в парламенті.

Пріоритетами Держбюджету-2022 є:

забезпечення якісного рівня медицини та освіти;

створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору;

підтримка ветеранів;

посилення обороноздатності й безпеки держави;

розвиток інфраструктури;

цифровізація.

Загальний ресурс Держбюджету-2022 становить 1 465,7 млрд грн (+161,7 млрд грн до 2021 року).

Надалі, до 1 жовтня 2021 року, народні депутати України та профільні комітети мають сформувати пропозиції до проекту Держбюджету-2022 і подати їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.


 

30 вересня – граничний термін сплати податків за серпень

30 вересня є граничним терміном сплати податкових зобов’язань за серпень 2021 року. Оскільки до кінця грудня продовжує діяти карантин, то за несплату податків (крім ренти, ПДВ та акцизу) фінансових штрафів не буде

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що 30 вересня 2021 року останній день сплати податків за серпень: 

рентної плати за:

користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

користування радіочастотним ресурсом України;

транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);

податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:

процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

процентів на вклади члена кредитної спілки;

податковим агентом податку на доходи фізичних осіб, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку;

податку на додану вартість;

акцизного податку.

А також, останній день подання:

звіту про контрольовані операції за 2020 рік;

повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік.


 

Навчальна онлайн-програма «Кроки для фінансистів 2021» від U-LEAD

«Кроки для фінансистів 2021» - це семитижневий навчальний цикл семінарів та практикумів, що впроваджуватиметься виключно у онлайн форматі, створений спеціально для працівників місцевих фінансових органів сільських, селищних, міських рад, що допоможе їм ефективно виконувати повноваження, передбачені законодавством.

Чому саме ця програма?

В рамках цієї навчальної програми ви матимете змогу:

отримати важливі для організації ефективної роботи знання щодо впровадження середньострокового бюджетного планування, формування та виконання місцевого бюджету, залучення додаткових доходів до бюджетів та створення системи контролю за ефективним та раціональним використанням бюджетних коштів,

попрактикуватись у формуванні навичок, працюючи в міні групах над ситуативними прикладами, що базуються на реальних робочих ситуаціях,

долучитись до онлайн візиту до колег з місцевого фінансового органу для обміну кращими практиками фінансового менеджменту,

налагодити співпрацю та тісні зв’язки з колегами з різних куточків України.

Коли?

Сім тижнів, починаючи з 20 жовтня 2021 року. Усі заходи проводитимуться онлайн та є безкоштовними для учасників.

Як взяти участь?

Для участі у відборі необхідно заповнити лист-анкету за посиланням https://bit.ly/39oKBDH та до 18.00 01 жовтня 2021 року надіслати її на електронну адресу regops.u-lead@giz.de, в темі повідомлення вказавши «Назву вашої громади та область».


 

Мінфін обговорив з бізнесом проект Порядку встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» операцій із сировинними товарами

23 вересня Міністерство фінансів за участю провідного експерта ОЕСР Томаса Балко провело партнерську зустріч із представниками бізнесу, присвячену обговоренню коментарів та пропозицій від експертного та бізнес середовища щодо проекту Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки». Участь у заході також взяли голова та представники Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, а також суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська.

«Трансфертне ціноутворення у операціях з сировинними товарами є однією з найбільш актуальних тем у сфері оподаткування. А особливо зараз, в гарячий період звітної кампанії, коли платники податків подають звіти про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Маю надію, що представлений Порядок буде тим інструментом, який активно використовуватиметься бізнесом, контролюючими органами та судами», — наголосила Світлана Воробей, заступник Міністра фінансів.

У свою чергу Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, відзначив, що імплементувавши кроки Плану BEPS у законодавство, Україна фактично почала нове життя в першу чергу для бізнесу та податкових органів. «Цей Порядок є сучасним. Сподіваюсь, що за результатами його обговорення він стане тим інструментом, який буде сприйматися бізнесом та активно використовуватись в роботі», – висловив свою думку Данило Гетманцев.

На важливості зазначеного документу для платників податків і податкових органів наголосили Паулюс Маяускас, ключовий міжнародний експерт з податкових питань проекту EU4PFM в Україні, Руслан Лазаренко, радник проекту GIZ в Україні, які надавали експертну підтримку при напрацюванні проекту.

Під час обговорення фахівці Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів, проекту EU4PFM розглянули запитання, що надійшли від представників бізнесу. В свою чергу, їх автори одержали можливість в режимі прямого спілкування одержати коментарі та пояснення щодо викладених у Порядку  підходів. Зокрема, щодо застосування коригувань до котирувальних цін, визначення комерційної раціональності контрольованих операцій тощо.

За словами Томаса Балко, експерта ОЕСР, старшого радника групи з розвитку кадрів для боротьби з BEPS практиками, тема встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» для України є вкрай важливою. На його погляд, запропоновані в Порядку правила розроблені збалансовано. Разом із тим він прокоментував декілька важливих аспектів впровадження цих правил, зокрема, зазначив наступне:

«Для того. щоб застосувати принцип «витягнутої руки» для визначення справедливої ринкової ціни необхідна прозорість і доступ до інформації, потрібна співпраця і розкриття інформації від членів групи компаній, до якої входить платник податків. Якщо є повний доступ до інформації та прозорість, в такому випадку можна застосувати принцип «витягнутої руки» правильно і повною мірою. Разом з тим, ця умова не завжди виконується. Тому правила, закріплені в проекті Порядку на основі рекомендацій ОЕСР, розроблені в тому числі і для таких випадків. Описаний в них підхід дозволяє визначити ціни в таких випадках на основі принципу «витягнутої руки» – Порядок пояснює як працювати з обмеженими джерелами інформації, доступними в Україні. З цієї точки зору, цей документ є керівництвом як для сумлінного платника податків, так і для податкової служби (в тому числі, якщо платники недобросовісні). Таке керівництво важливе для податкової служби, оскільки пояснює що робити в складних ситуаціях. Воно також буде корисним для суддів при розгляді податкових спорів. Більш глибоке вивчення того, як працює бізнес, із залученням експертів по конкретному виду сировини, поглиблення експертизи податкових органів допоможе далі розвивати ці правила в Україні», — пояснив він.

З огляду на сказане, Томас Балко наголосив на важливості розвитку практики застосування Кроку 11 Плану дій BEPS (в тому числі і для подальшого розвитку правил трансфертного ціноутворення з сировинними товарами). Впровадження цього кроку передбачає комплексний аналіз податкової та статистичної інформації для оцінки того, як дотримуються принципи Плану BEPS на практиці. «Необхідна постійна аналітика і аналіз ризиків, щоб зрозуміти в якому напрямку рухатися», – зазначив експерт.

Крім того, серед напрямків в рамках розвитку правил ТЦУ, на його погляд, Україні слід приділити увагу таким важливим темам як фінансові операції, операції з нематеріальними активами і застосування правил «витягнутої руки» в концепції постійних представництв (зокрема, як застосовувати цей принцип на основі діючих конвенцій про уникнення подвійного оподаткування).


 

 11 жовтня - презентація результатів дослідження "За якими принципами бізнес перераховує до громад ПДФО за своїх працівників"

11 жовтня о 14:30 відбудеться панельна дискусія та презентація результатів дослідження Київської школи економіки за підтримки Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SKL International).

Під час заходу будуть представлені два аналітичних матеріали:

  • Як частка податку на доходи фізичних осіб має зараховуватися до місцевих бюджетів в Україні? (Тоні Лєвітас, SKL International),
  • За якими принципами бізнес перераховує ПДФО за своїх працівників до місцевих громад, і як варто реформувати підходи щодо його перерахування (Дарина Марчак, Київська школа економіки).

Онлайн-трансляція заходу - на фейсбук-стронці SKL International.


 

 Основні фінансові показники громад - дані за 8 місяців 2021 року (дашборд)

Група експертів Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні оновила дані інформаційно-аналітичного дашборду основних показників виконання бюджетів територіальних громад.  Відтепер доступні дані станом на 1 вересня 2021 року.

Як повідомлялося, запропонована інформаційно-аналітична панель дає можливість розглянути фінансові показники в межах України в розрізі областей, проаналізувати детально показники по окремій області в розрізі громад, а також порівняти різні показники по обраних громадах. При цьому, є можливість порівняти показники обраних громад із середнім рівнем по Україні. Дашборд підготовлений для зрозумілого відображення основних фінансових показників громад, що дозволяє значно спростити сприйняття складних наборів фінансових даних і оцінити поточний стан справ з одного погляду.

Дашборд не тільки відображає всі систематизовані фінансові дані громад на одному екрані, а й візуалізує таблиці з результатами проведених розрахунків у вигляді зрозумілих графіків (діаграм, таблиць). Такий спосіб представлення фінансових даних допомагає легше сприймати інформацію як мешканцям для оцінки фінансових показників регіону (громади), так і управлінцям для спрощення процесу прийняття рішень. Фактично, мешканці, управлінці та аналітики можуть бачити основні фінансові показники, закономірності і залежності в одному комплексному компактному і, головне, зрозумілому вигляді.

На початковій сторінці користувач може оцінити:

  • Видатки загального фонду на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на ЖКГ на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на культуру на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на освіту на 1-го мешканця, (грн)
  • Видатки на освіту на 1-го учня (грн)
  • Видатки на утримання апарату управління на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на фізкультуру і спорт на 1-го мешканця (грн)
  • Дохідність земель громади (Співвідношення плати за землю до території громади) (тис. грн)
  • Доходи загального фонду на 1-го мешканця (без трансфертів) (грн)
  • Капітальні видатки на 1-го мешканця (грн)
  • Питома вага заробітної плати у видатках загального фонду (%)
  • Питома вага капітальних видатків у загальній сумі видатків (загальний та спеціальний фонди) (%)
  • Рівень дотаційності бюджетів (питома вага базової/ реверсної дотації у доходах) (%)
  • Співвідношення видатків на утримання апарату управління із сумою доходів загального фонду (без трансфертів) (%)
  • Фіскальна віддача території громади (Співвідношення надходжень заг. фонду до території громади) (тис. грн/км2)
  • Частка доходів громади за рахунок трансфертів з державного бюджету (%)

В Дашборді експерти також більш детально візуалізували окремі 8 показників, які характеризують основні фінансові аспекти діяльності територіальних громад. А також є можливість вибору окремих громад різних областей з метою їх порівняння по визначених показниках.

Це дає змогу наочно порівняти різні громади по різних областях за вибраними критеріями.

Наведені фінансові показники:

  • є статичною інформацією, яка відображає стан речей на відповідну дату;
  • відображають окремі, найбільш суттєві напрямки фінансовобюджетної діяльності громад;
  • дають можливість порівняти ідентичні параметри різних громад в межах окремих областей.

При цьому, експерти наголошують, що для всебічної об’єктивної оцінки необхідно здійснювати більш глибокий аналіз фінансових показників конкретних громад, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку соціальної та промислової інфраструктури, підприємницьким та ресурсним потенціалом території, демографічними чинниками і т.п. Також слід враховувати і нематеріальні активи громади.

Наразі представлена тестова версія Дашборду за результатами виконання місцевих бюджетів за 8 місяців 2021 року. Планується щомісячне оновлення даних та додання нових рубрик.

Дашборд підготували на підставі даних Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної статистичної служби України, даних веб-порталу openbudget.gov.ua експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні:

  • Віктор Венцель,
  • Ігор Герасимчук,
  • Ігор Онищук.

Джерело: decentralization.gov.ua/news/14076


 

 Держбюджет-2021: за січень-вересень 2021 року до загального фонду надійшло 783,3 млрд грн або 103,8% від плану

За оперативними даними Державної казначейської служби, у вересні 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло 83,3 млрд гривень. Місячний розпис виконано на 101,1% (+0,9 млрд грн).

За платежами від ДПС надходження склали 39,7 млрд грн або 102,3% від розпису вересня (+0,9 млрд грн), у тому числі:

  • податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 11,6 млрд грн;
  • податку на прибуток підприємств – 1,5 млрд грн;
  • рентної плати за користування надрами – 5,1 млрд грн;
  • акцизного податку з вироблених в Україні товарів – 6,3 млрд грн;
  • податку на додану вартість – 12,6 млрд грн (зібрано 26,8 млрд, відшкодовано 14,2 млрд).

Находження до загального фонду держбюджету митних платежів становили 40,5 млрд грн або 100,1% від розпису вересня (+0,1 млрд грн). Із загальної суми надходжень 37,8 млрд грн надійшло у вигляді податку на додану вартість, 2,5 млрд грн – ввізного мита.

У цілому до загального фонду державного бюджету за січень – вересень 2021 року надійшло 783,3 млрд грн або 103,8% від розпису звітного періоду (+28,6 млрд грн). За платежами, сплату яких до бюджету контролює Державна податкова служба, надходження становили 449,6 млрд грн, розпис на січень – вересень виконано на 105,1% (+21,9 млрд грн), Державна митна служба – 284,6 млрд грн, виконання становило 103,0% (+8,3 млрд грн).

Надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування за 9 місяців 2021 року становили 250,3 млрд грн, що на 8,1 млрд грн перевищило очікувані (планові) показники ДПС на відповідний період. Із зазначеної суми 28,9 млрд грн надійшло у вересні.

За оперативними даними ДКСУ, за січень-вересень 2021 року видатки за загальним фондом державного бюджету становили 827,1 млрд грн або 92,3% від розпису звітного періоду. Фінансування соціальних видатків, видатків на оборону, на обслуговування боргу та субвенції й дотації місцевим бюджетам здійснювалось у повному обсязі відповідно до розпису на підставі платіжних доручень.

За січень-вересень 2021 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 37,4 млрд грн, у тому числі загальний фонд з дефіцитом у розмірі 39,8 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 141,1 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-вересень 2021 року становили 360,8 млрд грн або 77,7% від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 260,8 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 69,2 млрд грн ($2,0 млрд та €418,1 млн євро).

Крім цього, було здійснено випуск ОВДП в обсязі 1,8 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на облігації акцій ПрАТ «Експортно-кредитне агентство».

Із зовнішніх джерел залучено 98,2 млрд грн, зокрема:

  • 48,2 млрд грн ($1,75 млрд) шляхом розміщення 8-річних ОЗДП під 6,876% річних та їх дорозміщення з дохідністю 6,30%;
  • 37,9 млрд грн (1,0 млрд СПЗ) отримання коштів загального розподілу спеціальних прав запозичення (СПЗ), схваленого 2 серпня 2021 року Радою керуючих Міжнародного валютного фонду;
  • 0,4 млрд грн ($15,0 млн) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
  • 1,5 млрд грн ($55,0 млн) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19»;
  • 0,1 млрд грн ($5,0 млн) отримання коштів позики МБРР у рамках проекту «Додаткове фінансування для проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
  • 0,3 млрд грн ($12,4 млн) отримання коштів від МБРР у рамках програми «Додаткове фінансування Проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей»;
  • 9,6 млрд грн ($350 млн) надходження коштів позики МБРР для системного проекту «Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення».

 

При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень-вересень 2021 року склали 357,6 млрд грн (98,1% плану), платежі з обслуговування – 110,2 млрд грн (92,3% плану).


 

 Бюджет-2022: Мінфін спрямує близько 21 млрд гривень на фінансування судової влади у наступному році

У Бюджеті-2022 році передбачено збільшення фінансування системи судової влади. Близько 21 млрд гривень передбачається на фінансування судів, зокрема в наступному році обґрунтовано збільшуються заробітні плати працівникам апаратів судів. Водночас має зберігатися баланс державного бюджету та пріоритетність його видатків, як це передбачено Бюджетною декларацією.

Про це повідомив заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев під час Х Щорічного судового форуму 01 жовтня 2021 року. Участь у Х Щорічному судовому форумі також брали представники Ради Європи, судової системи України, Асоціації правників України, Антимонопольного комітету України, народні депутати України, адвокати та ін.

Під час виступу Роман Єрмоличев розповів про необхідність фінансування капітальних видатків, на що передбачено у державному бюджеті близько 1 млрд гривень, які буде спрямовано на закриття першочергових потреб і ремонт аварійних приміщень судів.

«Спрямовуючи ці кошти, звертаємо увагу на їх ефективне використання у системі судової влади. Це питання насамперед до головного розпорядника коштів, адже бачимо, що один суд отримує достатньо ресурсів, а інший ‒ значно менше фінансування. Тому Мінфін думає над тим, що має зробити головний розпорядник коштів, щоб не було таких перекосів, коли в одному суді середня заробітна плата працівників апарату від 30 тис. гривень, а в іншому не вистачає навіть на виплату мінімальної заробітної плати», ‒ зауважив Роман Єрмоличев.

Заступник Міністра фінансів додав, що під час перевірки Держаудитслужба виявила порушень Державної судової адміністрації на близько 3 млрд гривень у частині використання бюджетних коштів: «Такий стан справ необхідно, звісно, виправляти. Адже суди представляють одну з гілок влади, а їхні рішення мають бути запорукою довіри громадян України».

Детальніше з фінансовим забезпеченням судової влади можна ознайомитись у презентації:mof.gov.ua/uk/news/biudzhet-2022_minfin_spriamuie_blizko_21_mlrd_griven_na_finansuvannia_sudovoi_vladi_u_nastupnomu_rotsi-3117 


 

 Ми підтримуємо необхідність запровадження більш справедливого механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів, - В’ячеслав Негода

Після того, як усі громади в Україні стали рівними у повноваженнях і джерелах ресурсів, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів стало підніматися усе частіше, особливо – невеликими громадами. Для них важливо, щоб принаймні частина цього податку сплачувалася за місцем діяльності організацій, підприємств та їхніх відокремлених підрозділів, а не місцем їхньої реєстрації, бо найчастіше вони зареєстровані у великих містах. Мінрегіон також підтримує необхідність створення більш справедливого механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів.

Про це сказав, заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода під час дискусії та презентації результатів дослідження «За якими принципами бізнес перераховує до громад ПДФО за своїх працівників», проведеного Київською школою економіки за підтримки Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SKL International).

Він нагадав, що рішенням РНБО, затвердженим Указом Президента від 29 квітня №180, Кабінету Міністрів доручено розробити та подати до Верховної Ради пропозиції щодо зарахування ПДФО до місцевих бюджетів.

«Маємо виконувати це рішення. У Парламенті зареєстровано низку проєктів від народних депутатів на цю тему. При цьому в ході роботи над державним бюджетом на 2022 рік Верховна Рада теоретично усе ще має можливість внести необхідні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів», - вважає В’ячеслав Негода.

Він зазначив, що на кожній зустрічі в регіонах громади також наголошують на необхідності вирішення питання зарахування ПДФО до місцевих бюджетів з урахуванням місця проживання/реєстрації жителів. Для вирішення цього питання необхідно спочатку створити реєстр жителів в кожній громаді.

Ознайомитися з висновками експертів на цю тему можна у дослідженні "Місце сплати податку на доходи фізичних осіб в Україні – юридична історія та поточна практика" (ЗАВАНТАЖИТИ) та у презентаціях:

  1. Як частки податку на доходи фізичних осіб мають зараховуватися до місцевих бюджетів в Україні. Тоні Левітас (ЗАВАНТАЖИТИ)
  2. Як бізнес сплачує ПДФО до місцевих бюджетів? Дарина Марчак (ЗАВАНТАЖИТИ)

Джерело: decentralization.gov.ua/news/14102

 


 

 Мінфін запроваджує прозорий інструмент підвищення ефективності цифрового розвитку системи управління державними фінансами

Сьогодні, 8 жовтня у Міністерстві фінансів України під головуванням Міністра фінансів України Сергія Марченка за участі заступника Міністра фінансів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександра Грубіяна проведено перше засідання Комітету з управління інформаційними технологіями. Даний Комітет започатковано вперше серед органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності цифрового розвитку системи управління державними фінансами.

«Необхідність впровадження цифрових технологій у сфері державних фінансів було визначено Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки. Оновлена Стратегія до 2025 року вже містить деталізований перелік заходів щодо реалізації цих процесів, визначаються пріоритетні напрями цифрової трансформації та встановлюються результативні показники. Наша головна мета – це запровадження нової моделі єдиного спільного інтегрованого інформаційного середовища у сфері системи управління державними фінансами», - зазначив Сергій Марченко.

«Реалізація намічених Комітетом завдань створить передумови до повномасштабної ІТ-централізації інформаційних ресурсів на рівні Міністерства фінансів та забезпечить в результаті стабільність роботи інформаційних ресурсів і сервісів, а також подальше ефективне використання наявних апаратних та фінансових ресурсів», - додав Олександр Грубіян.

Створений Комітет стане майданчиком для фахової дискусії, вивчення та підбору найкращих ІТ-рішень з використанням передових технологій та світового досвіду. До його роботи будуть залучені не лише керівники з напрямку цифровізації підвідомчих органів, а й Міністерство цифрової трансформації України та Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.

Діяльність Комітету забезпечить процес імплементації Концепції з
IT-централізації в системі управління державними фінансами з наступними результатами:

  • здійснення централізації ІТ-ресурсів;
  • посилення кадрового складу з ІТ-напрямку;
  • оптимізація видатків, пов'язаних з використанням ІТ-технологій;
  • стандартизація IT-технологій.

Окрім того,  робота Комітету дозволить:

 

  • розгляд та погодження ІТ-стратегій;  
  • керування ІТ-ресурсами та ІТ-проєктами;
  • затвердження планів цифрового розвитку та окремих ІТ-проєктів;
  • контроль за виконанням ІТ-проєктів.

 

 Україна підтримує оновлений план Організації економічного співробітництва та розвитку щодо реформування правил міжнародного оподаткування

Як Міністерство Фінансів України повідомляло раніше, 1 липня 2021 року Україна разом з іншими учасниками Програми розширеного співробітництва з питань протидії BEPS -  (OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS) підтримала масштабний план щодо реформування міжнародної системи оподаткування для великого бізнесу.

8 жовтня 2021 року ОЕСР опублікувала допрацьовану заяву з описом основних тез плану та кроків для його впровадження. План складається з двох блоків (Pillar 1 та Pillar 2) та оновлює основні принципи міжнародної системи оподаткування, яка проіснувала близько 100 років та більше не відповідає потребам сучасної глобалізованої та цифрової економіки. Нові правила стосуються найбільших міжнародних бізнес-груп. Вони повинні забезпечити узгодження підходу урядів різних країн в оподаткуванні великого високотехнологічного бізнесу, що сприятиме підвищенню стабільності податкової системи та зменшення адміністративного навантаження на бізнес.

13 жовтня 2021 року оновлений план ОЕСР щодо реформування правил міжнародного оподаткування буде представлений у Вашингтоні на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн Великої двадцятки, а потім на зустрічі лідерів країн Великої двадцятки у Римі в кінці жовтня.

Оновлений план ОЕСР підтримали 136 юрисдикцій (серед яких і Україна) з 140 учасників Inclusive Framework on BEPS, на які припадає понад 90 відсотків світового ВВП.

Заходи з блоку 1 (Pillar 1) передбачають новий підхід до розподілу прав держав на оподаткування прибутку найбільших міжнародних бізнес-груп (з консолідованою річною виручкою понад 20 мільярдів євро та прибутковістю понад 10 відсотків). Кожна держава отримає право на оподаткування прибутку групи, яка продає товари чи послуги у цій державі (з виручкою понад 1 мільйон євро на рік), незалежно від наявності у групи бізнес-одиниці в країні. Відтак, іноземний бізнес може підлягати оподаткуванню незалежно від наявності класичного постійного представництва. Очікується, що у результаті імплементації ініціативи уряди держав - ринків збуту отримають право на частку в оподаткуванні більш ніж 125 млрд доларів прибутку щорічно. 

Заходи з блоку 2 (Pillar 2) покликані доповнити та удосконалити правила оподаткування іноземних контрольованих компаній, розміщених у юрисдикціях з низькими ефективними ставками оподаткування. За попередніми оцінками, імплементація ініціативи Pillar 2 щодо  глобальної мінімальної ставки корпоративного оподаткування може приносити урядам сукупно близько 150 мільярдів доларів додаткових податкових надходжень щорічно. Правила будуть застосовуватися до міжнародних груп з консолідованою річною виручкою понад 750 мільйонів євро. Блок 2 також передбачає заходи, які будуть реалізовані через міжнародні податкові конвенції та стосуються оподаткування операцій з резидентами низько-податкових країн.

 

Очікується, що у випадку імплементації вищезазначених правил Україна зможе розраховувати у майбутньому на додаткові надходження до державного бюджету. Для імплементації нових ініціатив Україні потрібно приєднатись до низки міжнародних договорів та внести зміни до національного законодавства. ОЕСР та Inclusive Framework on BEPS продовжать роботу з розробки відповідного модельного законодавства та моделей міжнародних договорів.


 

 Включення державних облігацій України у гривнях до індексу JP Morgan GBI EM розпочнеться 31 березня 2022 року

12 жовтня 2021 року JP Morgan Global Index Research повідомили, що державні облігації України претендують на включення до індексу GBI-EM GD, починаючи з 31 березня 2022 р. із приблизною часткою 0,12%. Початкове включення у всі три серії GBI-EM матиме одна серія облігацій, що відповідає вимогам індексу, - це ОВДП із купоном в розмірі 15,84% та погашенням в лютому 2025 року (UA4000204150).

Повідомляється, що портфель іноземних інвестицій у державні облігації України, випущені на внутрішньому ринку, значно зросли з моменту запуску лінку з Clearstream у 2019 році, а частка нерезидентів на ринку ОВДП зросла до більш ніж 10%. За результатми відгуків інвесторів, JP Morgan Global Index Research повідомили, що більшість інвесторів визнали покращення ліквідності ринку за останні два роки, але в той же час зазначили, що процес відкриття рахунку в Україні може зайняти кілька місяців. Включення в індекс розпочнеться з 31 березня 2022 року, щоб у разі потреби надати інвесторам достатньо часу для встановлення доступу до ринку та рахунків в Україні.

 

«Ми вдячні індексній команді JP Morgan за хороші новини. Включення державних облігацій у гривнях до індексу JP Morgan GBI EM допомагає нам досягти цілей нашої Середньострокової стратегії управління державним боргом. Ми хотіли б мати більше інструментів у гривнях, придатних до індексу, тому ми будемо випускати облігації у гривнях з терміном погашення більше 4 років обов'язково у обсязі, достатньому для включення в індекс JP Morgan GBI-EM», – прокоментував Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.


 

 Що зміниться в проведенні перевірок ДПС після ліквідації податкової міліції?

За словами в.о. голови ДПС, через ліквідацію податкової міліції функція доведення порушень податкового законодавства та функція роботи з податковими ризиками комплексно будуть покладатися на податкову службу«Практичні аспекти організації роботи з податковими ризиками» – такою стала тема семінар-наради під керівництвом в.о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова за участі Першого заступника Голови ДПС Наталії Рубан, керівників профільних департаментів і управлінь служби, очільників територіальних органів ДПС.

Євген Олейніков окреслив основні вектори роботи податкової служби України, визначив пріоритети її діяльності у найближчій перспективі та загострив увагу на імплементації комплексного підходу до роботи з податковими ризиками.

Так, керівник податкового відомства наголосив на зміні моделі функціонування служби. Він зазначив, що податкова служба вже давно застосовує ризикоорієнтований підхід – фактично з моменту її створення здійснювався відбір платників та аналіз ризиків, виходячи з тих завдань, які на той час ставилися. Але сьогодні система функціонування Державної податкової служби суттєво змінюється.

«З 1995 року податкова служба була органом з доволі потужною правоохоронною функцією. В той час вибудовувалася лінійна система роботи з податковими ризиками. Реалізувати все, що напрацювали, податківці намагалися під час перевірки і після цього робота спрямовувалася на відстоювання її результатів. Силовий підрозділ супроводжував більшість цих етапів. На сьогодні податкова міліція завершила своє існування, тобто модель змінено остаточно. Фактично функція доведення порушень податкового законодавства, функція роботи з податковими ризиками комплексно буде покладатися на податкову службу. Саме ми повинні будемо забезпечити ефективність цієї роботи», – підкреслив Євген Олейніков.

За його словами, на заміну лінійній системі вже сьогодні реалізується Комплексна система реагування на податкові ризики, яка унеможливлює монополізацію питання виявлення податкових ризиків одним підрозділом та робить процес ідентифікації ризику більш ефективним.

«Інформація, з якою працюють податківці, має перетворитися на чітку, логічну послідовність аргументів, які доводять, що наявні ознаки дають підстави вважати, що дії або бездіяльність платника податків створюють можливість недекларування або неповного декларування ним зобов’язань», – зазначив Євген Олейніков.

Завдяки комплексному підходу Державна податкова служба отримує можливість узагальненого бачення проблеми податкових ризиків, а після ідентифікації ризику спільно визначається комплекс заходів реагування. 

Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан акцентувала увагу керівників департаментів та територіальних органів ДПС на необхідності якісного запровадження комплексної системи реагування на податкові ризики, адже від цього залежить якість процесу адміністрування податків та усіх його складових.

Учасники семінару-наради також розглянули питання організації роботи з податковими ризиками, якості супроводження судових справ щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та рішень комісій регіонального рівня про внесення платників податків до категорії ризикових, адміністрування податків та надання сервісних послуг платникам податків тощо.

Під час розгляду дискусійних аспектів очільники регіональних управлінь податкової служби мали можливість поділитися практичним досвідом.


 

 240 фінансистів громад беруть участь у навчальному курсі “Кроки для фінансистів” від “U-LEAD з Європою”

Сьогодні розпочався новий проєкт від U-LEAD, створений спеціально для працівників місцевих фінансових органів під назвою “Кроки для фінансистів”. Він триватиме 7 тижнів та допоможе їм ефективно виконувати повноваження, передбачені оновленим законодавством. Навчання відбуватиметься онлайн та складатиметься з семінарів, практикумів та навчальних візитів до успішних українських громад.

Учасники вивчатимуть організацію бюджетного процесу у громадах, працюватимуть у мінігрупах над ситуативними кейсами та матимуть змогу налагодити співпрацю з колегами зі всієї України.

Директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Олександр Корень:

«З минулорічними змінами до Бюджетного кодексу України відбулося чимало нововведень, як для державного бюджету, так і для місцевих бюджетів. Йдеться про запровадження середньострокового бюджетного планування, бюджетної декларації та прогнозування місцевих бюджетів. Саме тому нові теоретичні та практичні знання є важливими для фінансистів громад».

Керівниця сектору регіонального та місцевого розвитку Представництва Європейського Союзу в Україні Наталія Старостенко:

«Територіальні громади набули значного обсягу повноважень та ресурсів, а це своєю чергою потребує нових підходів до організації бюджетного процесу у громаді. Саме тому, визнаючи фундаментальну важливість належного фінансового менеджменту для успіху децентралізації, «U-LEAD з Європою», що фінансується ЄС, розробила навчальну програму «Кроки для фінансистів 2021».

Директор Програми «U-LEAD з Європою» від GIZ Бастіан Файгель:

«Під час навчальної програми «Кроки для фінансистів 2021» ми будемо раді допомогти вам зміцнити як ваші професійні навички, так й інституційну спроможність місцевого самоврядування в Україні. Бажаю вам навчатися із задоволенням, здобувати нові знання та обов’язково розширювати коло своїх професійних контактів. Команда «U-LEAD з Європою» докладе всіх зусиль, щоб створити для цього найкращі умови».


 

  Наказ Міністерства фінансів України від 22.10.2021 №558 "Про внесення змін до класифікації доходів бюджету"
Формат: PDF | Добавлен: 26/10/2021 10:31:09
179Kb Скачать скачать

 ДПС: 140 000 користувачів Інтерактивної податкової карти за 60 днів!

Державною податковою службою за підтримки Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України 24 серпня цього року впроваджено Інтерактивну податкову карту України. Це – частина окремого проекту е-податки   Національної програми інформатизації.

Саме інформація про сплату податків до державного, а особливо до місцевих бюджетів набуває популярності у громадян та суспільства.

Громадяни щоденно цікавляться, за який рахунок функціонує громада. Які податки та в яких розмірах надходять до бюджету громади? Хто з платників робить вагомий внесок в її розвиток та головне – хто не сплатив жодної гривні і має заборгованість?

З початку запровадження Інтерактивної податкової карти України її можливостями скористалося понад 140 тис. українців та громадян інших країн.

Сервіс набирає популярності не тільки в Україні, а й в Німеччині, Нідерландах, Польщі, Сполучених Штатах Америки.

Податковою службою було заплановано і вже створено податкові профілі територіальних громад, графічне відображення  показників на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Заплановане стає реальністю.

Відтепер користувачі мають можливість ознайомитись зі складовими профілів територіальних громад про:

загальні дані та демографію;

об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;

активних платників податків;

топ-10 найбільших платників податків;

надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;

сплату податків за видами економічної діяльності;

структуру сплати податків;

боргові зобов’язання.

Децентралізація та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, прозорість формування місцевих бюджетів – складові, що забезпечують прийняття правильних управлінських рішень, та підстава для розвитку територіальних громад.

Прозорість, відкритість, цифрові трансформації є одним з основних векторів діяльності податкової служби. 

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX


 

 Мінрегіон: Держава спрямовує колосальні ресурси, щоб допомогти громадам розвиватися

Держава є надійним партнером громад і основним інвестором, який готовий вкладати кошти в широкий спектр місцевих проектів соціально-економічного розвитку. На цьому наголосив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час пресконференції з журналістами обласних та районних видань з областей-партнерів Програми USAID DOBRE.

Очільник Мінрегіону закликав громади готувати якісні проекти на 2022 рік, які держава зможе профінансувати коштом Державного фонду регіонального розвитку.

«Гроші є. Ми кажемо громадам: «Будуйте!». Будуйте те, що потрібно саме вашим мешканцям, те, що передбачено стратегіями розвитку – обласними і місцевими. Держава готова допомагати громадам у втіленні проектів розвитку. Сьогодні держава є надійним партнером громад і основним інвестором, який готовий вкладати кошти в широкий спектр місцевих проектів соціально-економічного розвитку», - сказав Олексій Чернишов.

Заступник Міністра В’ячеслав Негода додав, що проектом держбюджету на 2022 рік передбачено 23 млрд грн на дороги місцевого значення, понад 200 млн грн - на розробку комплексних планів просторового розвитку, 650 млн грн – на розвиток спортивної інфраструктури, 500 млн грн – на розвиток мережі Інтернет.

«Держава спрямовує колосальні ресурси, щоб допомогти громадам розвиватися. Так, не всі громади можуть бути економічно самодостатніми. Але такого немає в жодній країні світу. Скрізь є економічно сильніші і є слабші громади. Окрім напрямків державної підтримки, які я назвав, діє ще система бюджетного вирівнювання: з бюджетів багатших громад вилучається частина коштів і спрямовується тим громадам, яким не вистачає. Проектом держбюджету на 2022 рік передбачається вилучення з бюджетів громад 10,8 млрд грн., а базова дотація – трансфер з державного бюджету місцевим бюджетам складе 16,3 млрд грн. Ці кошти підуть на освітні, медичні та інші соціальні програми», - поінформував В’ячеслав Негода.

Більше 30 журналістів з рейтингових обласних та районних видань з десяти областей-партнерів Програми USAID DOBRE завітали 26 жовтня на зустріч з керівництвом Міністерства розвитку громад та територій, щоб поспілкуватися на тему реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Міністр Олексій Чернишов висловив вдячність журналістам за цікавість до основоположної реформи в державі.


 

 Лист ДПС від 27.10.2021 № 24057/7/99-00-21-02-01-07

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

27.10.2021                                                                               № 24057/7/99-00-21-02-01-07

 

Головним управлінням ДПС
в областях та м. Києві,

міжрегіональним управлінням
ДПС по роботі з великими
платниками податків


Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності  постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718) повідомляє.

Пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.

Положеннями Постанови № 718, яка набрала чинності з 20 липня 2021 року (термін дії до 31 грудня 2024 року), передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Крім того, використання 30 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

Згідно з абзацами п’ятим та шостим п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 Кодексу. При цьому для державних унітарних підприємствами та їх об’єднань, які є платниками частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Враховуючи наведене державні лісогосподарські, лісозахисні, інші підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, можуть відраховувати частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 50 відсотків, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за IІІ квартал 2021 року за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

З метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) вищезазначеними платниками (які за ІІІ квартал 2021 року застосовують норматив відрахування 50 відсотків), за підсумками трьох кварталів 2021 року рекомендуємо заповнити Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (далі – Розрахунок) ідентифікатор форми J0108208, зокрема, окремі рядки наступним чином:

у рядку 01 та відповідно у рядку 06 зазначається обсяг чистого прибутку (доходу) за три квартали 2021 року;

у рядку 10 «Норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку (%)» зазначається базовий норматив відрахування 50 відсотків;

у рядку 11 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний податковий період (рядок 06 × рядок 096 × рядок 10/100)» та рядку 13 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті (рядок 11 – рядок 12)» показники обчислюються та заповнюються з урахуванням цього базового нормативу;

у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), задекларована у рядку 11 Розрахунку за підсумками півріччя 2021 року (що обчислювалась за нормативом 80 відсотків);

водночас у рядку 18 блоку «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування9» необхідно зазначити суму збільшення податкового зобов’язання, яка обраховується як різниця між сумою частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2021 року, обрахованою за нормативом 80 відсотків та сумою, обрахованою за нормативом 50 відсотків за такий же звітний (податковий) період.

Щодо заповнення Розрахунку за підсумками 2021 року, зокрема:

у рядку 01 та відповідно у рядку 06 зазначається обсяг чистого прибутку (доходу) за 2021 рік;

у рядках 10, 11, 13 відображаються показники з урахуванням базового нормативу відрахування  50 відсотків;

у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року, що дорівнює підсумку показників рядків 11 та 18 Розрахунку за три квартали 2021 року;

у рядку 18 блоку «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування9», який заповнюється наростаючим підсумком, зазначається сума  збільшення податкового зобов’язання, що обраховується як різниця між сумою частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2021 року, обчисленою за нормативом 80 відсотків та сумою, обчисленою за нормативом 50 відсотків за такий же звітний (податковий) період.

Разом з тим до Розрахунку необхідно подати доповнення та пояснення, складені у довільній формі щодо обрахунку суми частини чистого прибутку (доходу), а також інформацію щодо спрямування такими платниками 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Про що зазначається у полі «Наявність доповнення» Розрахунку. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Також звертаємо увагу, що у разі не дотримання платником умов Постанови № 718 щодо спрямування 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів, то для обчислення частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до бюджету, застосовується базова ставка у розмірі 80 відсотків.

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі, зокрема розмістити на інформаційних стендах у центрах обслуговування платників, та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи.


Заступник Голови                                                                      Михайло ТІТАРЧУК


 

 Акциз у місцевих бюджетах: Державна податкова служба опублікувала важливі для громад дані

12 листопада ДПС, після запиту Асоціації міст України, оприлюднила на офіційному сайті Інформацію щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ за ІІI квартал 2021 року (перейти)

АМУ нагадує, що на підставі цих даних здійснюється розрахунок часток акцизного податку для бюджетів місцевого самоврядування. Опубліковані дані надають можливість органам місцевого самоврядування самостійно аналізувати інформацію про обсяги реалізації пального, проведені через РРО. 

Так, за підсумками аналізу інформації ДПС за перше півріччя 2021 року певні громади встановили невідповідність даних РРО. Під час опрацювання інформації виявлено, що деяким громадам не встановлені частки для розподілу акцизного податку на друге півріччя 2021 року, оскільки за даними РРО за перше півріччя 2021 року обсяг реалізованого пального у таких громадах за звітний період склав «0 літрів». Хоча громади зазначають, що розташовані на їх території автозаправні станції протягом звітного періоду працювали та здійснювали реалізацію пального у роздріб.

"Аналіз даних за ІІІ квартал 2021 року дасть можливість громадам вчасно звернутися до контролюючих органів та платників для з’ясування причин відсутності даних у звітності РРО та запобігти таким чином можливим втратам місцевих бюджетів", - зазначили в Асоціації.


 

 Нова методика нормативної грошової оцінки: одна замість трьох

Автор: Олександр Гнітецький, експерт з просторового планування, 
експерт з просторового планування Програми «U-LEAD з Європою»


3 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) затвердив Постанову №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок". В Законі України (далі - ЗУ) "Про землеустрій" з’явилося визначення межі території територіальної громади, а вже з 26.11.2021 року відповідно до змін ЗУ №1423 з’явиться новий вид землевпорядної документації - проєкт землеустрою щодо встановлення меж територіальної громади, яка буде передбачена статтею 461 ЗУ "Про землеустрій". Проте, основна ідея та формула нової методики проведення нормативної грошової оцінки (далі - НГО) залишилася майже без змін.

Для початку варто коротко дати визначення НГО та її впливу на місцеві бюджети. Відповідно до ЗУ "Про оцінку земель" НГО - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими та затвердженими нормативами. Звучить складно, але саме від НГО вираховується відсоток для оренди землі та сплати земельного податку для земельних ділянок в межах територій ТГ. Тому значення НГО земельної ділянки напряму впливає на суму земельного податку чи орендної плати, що буде надходити до бюджету громади.

Раніше розрахунок НГО зводився до трьох випадків.

Перший – земля в межах населених пунктів обраховувалася за базовою вартістю м2 землі в населеному пункті окремою документацією, а далі із застосуванням коефіцієнтів можна було вже визначити НГО для будь-якої ділянки в межах проведеної оцінки. НГО для земельних ділянок розташованих в межах населених пунктів повторно потрібно проводити не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Другий - земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Відповідно до постанови КМУ №105 від 7 лютого 2018 року “Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” була проведена НГО всіх земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів і з часом передбачала проведення повторної "всеукраїнської" НГО для земель сільськогосподарського призначення, з 1 січня 2019 року вона вже враховувалася. Але вже 5 січня 2021 року Постановою КМУ №6 було дозволено проводити НГО для окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення. НГО для земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів повторно потрібно проводити не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Третій - решта земельних ділянок за межами населених пунктів (крім сільськогосподарського призначення), для яких НГО розроблялося окремо на кожну земельну ділянку і відповідно до ЗУ "Про оцінку земель" повторно потрібно проводити не рідше ніж один раз на 7-10 років.

За новою ж методикою НГО громадам потрібно буде замовити одну нормативну грошову оцінку в межах території ТГ. І за потреби для кожної земельної ділянки в межах ТГ можна буде легко на підставі внесених відомостей в Державний земельний кадастр отримати значення НГО.

Це - ключова ідея нової методики. Фактично таке об’єднання сприяє спрощенню проведення НГО, зменшує складність обрахунків, адже більшість необхідних даних містить сама Постанова КМУ №1147.

Нижче – коротка довідка про те, як здійснюватиметься НГО відповідно до нової формули.

Формула виглядає наступним чином:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні.

Цн - НГО земельної ділянки;

Пд - площа ділянки м2;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі;

Км1 - коефіцієнт, вплив великих міст;

Км2 - коефіцієнт, курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

Км3 - коефіцієнт, вплив радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, цільового призначення земельної ділянки;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - коефіцієнт індексації.

Більшість коефіцієнтів можна знайти в додатках до Постанови КМУ №1147, окремі, як Км4 - доведеться вираховувати для кожного оціночного району окремо. Для земель сільськогосподарського призначення методика не надто змінилася, тому не будемо їх детально розглядати. Як приклад, Нрд визначається за додатком 1 до Постанови і залежить від кількості населення в населеному пункті, що є адміністративним центром ТГ.  Від 58 гривень/м2 , де в адміністративному центрі проживає менше 0,2 тис.осіб до 1302 гривні/м2 – де більше 1500 тис.осіб.

Дані значення були отримані від аналогічних значень НГО проведеного за "старою" методикою, тому нова методика в багатьох аспектах використовує роками отриманий досвід та дані.

Але є коефіцієнти, які можуть і суттєво змінити НГО для земельних ділянок як в межах, так і за межами населених пунктів. Зокрема коефіцієнт Кцп. У додатку (активний лінк) ви можете побачити  співвідношення усіх цільових призначень та відповідних коефіцієнтів "старої" та нової методики. Нижче, варто зупинитись на суттєвих змінах, які відображені у таблиці 1.

Окрему увагу варто звернути на те, що відповідно до Постанови КМУ №821 від 28 липня 2021 року, Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок визначається відповідно до додатка 59 цієї Постанови. Він суттєво відрізняється від класифікатора затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, який припинив свою чинність після запровадження нового. В новому класифікаторі відсутня секція К "Землі запасу, резервного фонду та загального користування", тепер землі запасу можна зустріти окремо в кожній секції. З’явилися і нові цільові призначення, як приклад для розміщення та експлуатації установ/місць виконання покарань (03.18), земельні ділянки загального користування відведені під місця поховання (07.09). З документу-таблиці (ЗАВАНТАЖИТИ) легко побачити всі зміни, а в таблиці 1 зображені ключові.

Таблиця 1

КОД ЦП
Цільове призначення земельної ділянки
"Старий"
Новий
Землі промисловості
11.01
Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами
1,2
1
Землі транспорту
12.01
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту
1
0,5
12.02
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту
12.03
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту
12.04
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства
12.05
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту
12.06
Для розміщення та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту
12.07
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд міського електротранспорту
12.08
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій
12.09
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту
Землі енергетики
14.01
Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій
0,65
0,5
14.02
Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії

 

Варто зауважити, що зменшення коефіцієнту вдвічі, як для земель транспорту, не означає, що НГО стане меншою у двічі, адже нова методика не є тотожною зі "старими" і на кінцевий результат впливає значна кількість чинників.

Також впливовим є коефіцієнт Кмц (коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням), де є три додатки щодо його визначення, в межах населених пунктів, за межами, для земель оздоровчого призначення та земель історико-культурного призначення окремо. За межами населених пунктів для більшості ЦП показник вказаний для областей. Так, наприклад, для Кіровоградської області такий коефіцієнт складає 0,7, а для Харківської та Житомирської – 1,19. Але для земельної ділянки в межах населених пунктів дані показники вказані по областях, але з врахуванням чисельності населення в населеному пункті, що є адміністративним центром. І якщо такий коефіцієнт (населення менше 0,2 тис.осіб) для Волинської області - 0,645, то для Житомирської -1,174. Населення від 0,2 до 0,5 тис.осіб, Волинська область - 0,599, Житомирська -1,287.

Звичайно, кожна громада має самостійно вникнути в нові розрахунки, бо від цього напрямку залежать надходження у місцевий бюджет. Варто зауважити наступне:  "головні вороги" бюджетів громад в контексті НГО - це земельні ділянки НГО яких не проведена, та землі, що не сформовані в земельні ділянки. Для земель НГО яких не проведена, Податковий кодекс передбачає, що сплата земельного податку вираховується від вартості ріллі по області, зі ставкою не більше 5 %, (для лісових земель не більше 0,1%). Орендної плати (не більше 12%). Середня вартість ріллі по області коливається від 21 411 гривень /га в Житомирській до 33 646 гривень/га в Черкаській. Для прикладу порахуємо по Черкаській, 33 646 * 5% - 1682,3 гривень/га. 1682,3/10000 = 0,17 гривень/м2. Вартість м2 після врахування відсотку земельного податку/орендної плати в результаті проведення НГО таких ділянок буде в десятки разів більшою.

Після розроблення НГО на усю територію в громад залишиться ключова проблема - не сформовані земельні ділянки суб’єктів господарювання на їх території, що можна буде вирішити шляхом проведення інвентаризації власних земель і формування таких ділянок, на які вже буде чекати своє НГО.

Варто зазначити, що нова методика однозначно потрібна (уявіть, що в старій окремі позиції необхідні для визначення витрат на освоєння та облаштування територій переводилися в гривні ще з карбованців). Проте, цілком ймовірно, що окремі показники можуть бути скориговані. Щобільше, на це ще є час. Адже рішення щодо затвердження НГО офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування НГО. Тому перші такі НГО по новій методиці можна буде побачити не раніше 1 січня 2023 року.

До моменту затвердження НГО по новій методиці діятимуть "старі" вже визначені значення НГО. А перед замовленням НГО за новою методикою кожній громаді варто прорахувати свої орієнтовні показники, щоб зрозуміти, які зміни чекають на ваші бюджети.

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.

 

ДПС: До місцевих бюджетів територіальних громад сплачено 6,8 млрд грн акцизного податку

За січень – жовтень 2021 року до місцевих бюджетів територіальних громад сплачено акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 6,8 млрд грн. Це на 13,9 відс., або на 837,5 млн грн більше ніж за відповідний період
минулого року.

Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність з продажу підакцизних товарів. Це суттєво впливає на збільшення надходжень до відповідних місцевих бюджетів.

Сума акцизного податку, що сплачується до місцевих бюджетів відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек, то відповідно не сплачено акцизний податок. Як наслідок – бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.

 

Покупці підакцизних товарів можуть впливати на сплату акцизного податку до місцевих бюджетів, вимагаючи розрахунковий документ у продавця, що, в свою чергу, забезпечить надходження акцизного податку до бюджету відповідної територіальної громади.


 

 

Бюджети громад: Парламент прийняв в цілому законопроєкт №5600

30 листопада Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

За словами народного депутата Віталія Безгіна, впровадження норм, закладених у законопроєкті, сприятиме наповненню місцевих бюджетів і розвитку громад.

Між першим і другим читанням законопроєкт був суттєво доопрацьований і у фінальній редакції містить низку позитивних для місцевого самоврядування норм.

Народний депутат пояснив, що, відповідно до положень законопроєкту, податкова зобов’язується надавати місцевому самоврядуванню інформацію про фізичних осіб, які мають податковий борг з місцевих податків.

«Наразі така інформація надається лише щодо юридичних осіб та ФОП», - зазначив Віталій Безгін.

Також, за інформацією народного депутата, у законопроєкті деталізується процедура підтвердження власності на земельну частку (пай).

«Це збільшить надходження зі сплати земельного податку до місцевих бюджетів», - вважає Віталій Безгін.

Крім того, законопроєкт запроваджує пілотний проєкт із зарахування ПДФО за зелену енергетику до місцевого бюджету за місцем фізичного розташування генеруючих установок.

Проєкт закону також пропонує відновити індексацію нормативно-грошової оцінки землі.

Земельний податок під залізничними коліями (для Укрзалізниці), за словами Віталія Безгіна, зберігається.


 

 Бюджети територіальних громад України. Ключовские показания розрахований за данные на рівні територіальних громад: public.tableau.com/app/profile/ulead/viz/_16360623127390/sheet0


 

 Законопроєкт № 5600 - можливість залучати до місцевих бюджетів додаткові ресурси (+ інфографіка)

Органам місцевого самоврядування важливо мати широкий перелік джерел та інструментів наповнення місцевих бюджетів. Це запорука фінансової спроможності та більших можливостей для розвитку територій.

Можливості злучати додаткові ресурси до місцевих бюджетів дають зміни до Податкового кодексу (законопроєкт № 5600), які Парламент прийняв 30 листопада. Про це сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Зазначимо, прийняті норми поки не підписані Президентом України та не опубліковані, отже ще не набули чинності.

Документ удосконалив деякі положення Податкового кодексу і низки законів щодо загальних питань адміністрування податків, зокрема податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

«Органи місцевого самоврядування, за запитом, зможуть отримувати звітність в розрізі всіх платників податків на їх території, а не тільки юридичних осіб, як було до цього. Це ж стосується й інформації про фізичних осіб-боржників. Маючи такі дані, громади зможуть краще планувати свої фінанси та ефективно адмініструвати місцеві податки і збори. Це дуже важливо для громад», - сказав заступник Міністра.

Експерти з питань фінансів на запит «Децентралізації» пояснили, що, виходячи з норм Закону, на офіційному сайті Державної податкової служби щомісячно публікуватиметься додаткова інформація щодо фізичних осіб, які мають податковий борг, а також інформація щодо сплати акцизного податку з реалізації пального.

Контролюючі органи отримують право звертатись до суду у разі несплати платником податків податкового боргу у сумі більше 1 мільйона гривень протягом 240 днів. Отже, місцеві бюджети зможуть покращити виконання планових показників.

Водночас, платникам податків надано право під час проведення перевірок застосовувати засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео-фіксацію, накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію.

Нові норми скасовують мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім  сільськогосподарських угідь. За словами експертів, це сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів у розмірі 2,2 млрд грн щорічно.

Також запроваджується сплата «мінімального податкового зобов’язання» з виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції та/або з власності та/або користування (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. За словами експертів, така норма дає можливість детінізувати  сільськогосподарське виробництво. Але, пояснюють, що зміни мають носити комплексний характер. Адже така  норма веде до збільшення податкового навантаження на фізичних осіб, особисті селянські, малі фермерські господарства. Середні та великі сільськогосподарські товаровиробники суттєвих змін у податковому навантаженні не відчують.

Запроваджує Закон і оподаткування податком з доходів фізичних осіб (за ставкою 18%) доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. 

Ще одна зміна - індексація ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку, рентної плати за радіочастотний ресурс та індексація рентної плати за надра, за спеціальне використання води, лісових ресурсів. Зростуть надходження до місцевих бюджетів і від сплати акцизного податку, що сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Також очікується збільшення надходжень від екологічного податку. До слова, за 2020 рік до місцевих бюджетів надійшло 2,1 млрд грн екологічного податку, 985,8 млн грн – рентної плати за використання лісових ресурсів, за використання води – 647,7 млн грн, за користування надрами – 3,0 млрд гривень.

Прийнятий Закон розширив джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано плату за землю (державний земельний кадастр, дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості).

Сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів норма, яка виключила із четвертої групи єдиного податку суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з розведення свійської птиці, перепелів і страусів, виробництва м'яса свійської птиці.

Серед змін - запровадження обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за кордон до повного погашення податкового боргу.  

Експерти звернули увагу, що регуляторне законодавство України не поширюватиметься на акти  органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання вимог схваленого Закону № 5600.


Матеріал підготовлено у співпраці з Ігорем Онищуком, Ігорем Герасимчуком, експертами Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», та Юлією Остріщенко, експерткою Програми «U-LEAD з Європою».


 

 З 14 грудня діє оновлена декларація з рентної плати

Починаючи із 14.12.2021 року діятиме наказ Мінфіну від 08.11.2021 р. № 583, який привносить зміни до форми податкової декларації з рентної плати. Податкову декларацію з рентної плати доповнюють новим додатком, який містить розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції. mof.gov.ua

Подробнее по ссылке: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-14-dekabrya-dejstvuet-obnovlennaya-deklaraciya-po-rentnoj-plate?utm_source=balance&utm_medium=referral


 

 Кошти з "єПідтримки" звільнили від податку на доходи

Тисяча гривень, яку вакциновані громадяни отримають на рахунки, не оподатковуватиметься як доходи фізосіб.

Відповідний закон №4577 Верховна Рада ухвалила 17 грудня з підтримкою у 287 голосів.

До другого читання з-під оподаткуванням податком на доходи фізосіб звільнили і тисячу гривень, отриманих в рамках програми "єПідтримка".

Водночас голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев пропонував звільнити ці кошти з-під оподаткування військовим збором (правка №3). Проте коли цю правку поставили на підтвердження, парламентарі її відхилили.

Доповнено. Як згодом пояснив сам Гетманцев, грошова допомога громадянам з бюджету у будь-якому разі не є об'єктом оподаткування, зокрема й віськовим збором.

Також до 1 січня 2024 року знижують ставку податку на додану вартість до 7% на квитки на всеукраїнські та міжнародні спортивні заходи. Таким чином депутати хочуть стимулювати попит і розширити доступність спортивних заходів.

Читайте також: Як отримати і де витратити "ковідну тисячу": детальна інструкція

Нагадуємо:

Проєкт Універсал банку monobank та банк російського бізнесмена Михайла Фрідмана Альфа-банк 16 грудня розпочали перші виплати за програмою єПідтримка.

Українці відкрили у банках понад мільйон карток для отримання виплат за програмою "єПідтримка".

15 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що кожен повністю вакцинований українець отримає від держави тисячу гривень через додаток "Дія". 

На цю ініціативу президента з державного бюджету виділили 11 мільярдів гривень – 8 з бюджету 2021 року і 3 з бюджету 2022. 

Економічна правда


 

 Для частини ФОПів стали обов'язковими касові апарати

З 1 січня 2022 року набуває чинності закон, відповідно до якого використання касових апаратів стане обов'язковим для ФОПів, які проводять розрахункові операції. 

Про це йдеться у відповідному законі.

Бізнес, який отримує гроші від кінцевих покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем, здійснює розрахункові операції має використовувати касові апарати.

Сума штрафу за порушення застосування РРО залежить від кількості незаконних розрахунково-касових операцій: перша – 100% від суми чека, друга та наступні – 150% від суми чека.

Податківці уповноважені перевіряти використання РРО і штрафувати підприємців у разі виявлення порушень.

Нагадуємо:

Закон про обов’язкові касові апарати для ФОПів мав набути чинності ще 1 січня 2021 року. Проте в грудні 2020 року на тлі коронакризи та протестів ФОПів народні депутати відтермінували обов’язковість РРО/ПРРО на рік.

В Україні зареєстровано близько 2 млн ФОПів, з яких 1,5 млн працюють за спрощеною системою оподаткування. За оцінками ДПС, касовий апарат знадобиться 10% або 150 тис підприємців, з яких понад 50 тис уже використовують РРО.


 

 Увага! З 1 січня 2022 року введено в дію нові бюджетні рахунки

Головне управління ДПС у Миколаївській області, з метою забезпечення повноти надходжень бюджетних платежів, доводить до відома платників податків, що з 01.01.2022 Державною казначейською службою України введені в дію нові рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету. Звертаємо увагу, що цей перелік однаковий для всіх територіальних громад Миколаївської області.

З метою здійснення комплексу заходів із забезпечення Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць територіальних громад з 01.01.2022 закриті усі бюджетні рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету по  Інгульському (1402), Заводському (1404) та Корабельному (1405) районах міста.

З 01.01.2022 усіма платниками Миколаївської міської територіальної громади необхідно використовувати бюджетні рахунки відкриті по Центральній ДПІ, яку визначено як базову ДПІ для Миколаївської міської ОТГ (м. Миколаєва)

Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками на старі бюджетні рахунки, з 1 січня 2022 року не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам як нез’ясовані платежі.


 

 Нагадуємо: 19 січня – останній день для сплати ЄСВ ФОПами за IV квартал 

Наближається 19 січня, граничний день для підприємців зі сплати ЄСВ за ІV квартал. Нагадуємо, що у 2022 році реквізити рахунків для сплати ЄСВ не змінилися. Але мінімальна сума ЄСВ збільшилася та становить 4070 грн за ІV кв. 2021 року і вже 4290 грн за І кв. 2022 року

Нові рахунки для сплати

Нагадаємо, що 4 січня Держказначейство повідомило про повне завантаження нових рахунків для сплати податків та зборів з 1 січня 2022 року. З цієї дати сплачені суми за старими рахунками будуть повертатися платникам, як нез'ясовані надходження. Про це ми писали тут.

Проте ні у повідомленні ДПС, ні у повідомленні Держказначейства не згадується про рахунки з ЄСВ. 

До того ж на сайті ДПС  в рубриці "Реєстри" залишається незмінним окремий реєстр щодо нових рахунків з ЄСВ. Його було розміщено ще на початку 2021 року.

Рахунки з ЄСВ цього разу на початку року вирішили не змінювати. Відповідно у 2022 році продовжують діяти рахунки 2021 року. Але це може змінитися, тому  радимо, перш, ніж платити ЄСВ, перевірити діючі реквізити рахунку, зокрема,  в рубріці «Стан розрахунків з бюджетом» в Е-кабінеті.

Нагадуємо, що для категорії платників ЄСВ – ФОП та самозайнятих осіб передбачено символ 204. А при перерахунку ЄСВ символ рахунку (цифри з дев’ятнадцятої по двадцять першу літерно-цифрового номера рахунку) відповідає категорії платника ЄСВ.

Мінімальний розмір ЄСВ за IV квартал –  4070 грн

За Законом про Держбюджет на 2021 рік,  з 1 січня розмір мінімальної зарплати збільшився до 6000 грн, а з 1 грудня - 6500 грн. Відповідно мінімальний місячний страховий внесок з ЄСВ  за жовтень та листопад минулого року: 6000 х 22% = 1320 грн, а за грудень: 6500 х 22% = 1430 грн. Тож за ІV квартал 2021 року мінімальна сума ЄСВ до сплати за себе у ФОП, незалежно від системи оподаткування і групи, буде становити  4070 грн (1320+1320+1430).

Проте він може бути й більшим. Наприклад, ФОП-платники єдиного податку зобов’язані платити за себе мінімальні страхові внески. Але за бажанням вони мають право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ (незалежно від суми фактично отриманого ними доходу). При цьому максимальна база для нарахування ЄСВ з 1 січня по 30 листопада 2021 року – 90000 грн, а з 1 грудня - 97500 грн. Таким чином, максимальний розмір місячного  страхового внеску за жовтень та листопад становитиме: 90000 х 22% = 19800 грн, а за грудень – 21450 грн. Тобто  за ІV квартал 2021 року максимальний розмір ЄСВ до сплати за себе становитиме для підприємців 61050 грн.

Зауважимо, що ФОП – платники єдиного податку першої групи звільнялись від сплати ЄСВ за січень – травень 2021 року.  Але зараз такої пільги в них немає. Відповідно ці підприємці будуть сплачувати ЄСВ за ІV квартал 2021 року за всі місяці цього кварталу на загальних підставах, також у розмірі не менше 4070 грн.

Хто  з ФОП звільняється від сплати ЄСВ?

З 1 січня 2021 року ФОП на загальній системі оподаткування можуть не сплачувати за себе ЄСВ у разі відсутності прибутку.

Тобто, якщо ФОПом не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Якщо в певному місяці (або навіть і році) оподаткованого ПДФО та ВЗ чистого доходу в самозайнятої особи не буде, то він має право не визначати базу нарахування ЄСВ, а отже і не платити ЄСВ за такий період. 

Проте слід пам'ятати про правило – немає сплати ЄСВ, немає і страхового стажу за цей період! Тому платити ЄСВ за відсутності поточного підприємницького доходу чи ні, кожен ФОП визначає самостійно.

Якщо ФОП (як «загальники», так і «єдинники») одночасно перебувають у трудових відносинах, то вони можуть не платити ЄСВ за себе. Це правило теж діє з 1 січня 2021 р. Але лише за умови, що роботодавець за основним місцем сплатив за них ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок.

Якщо у певному місяці роботодавець сплатив ЄСВ, але менше мінімального страхового внеску, то такі самозайняті особи ЄСВ  за себе платитимуть.  І в розмірі не менше мінімального внеску (а не різниці, як роз’яснювалося на початку 2021 року)! Про це наголошує ДПС ось тут.  Тобто такі ФОП мають сплатити за кожен такий місяць у IV кварталі 2021 року не менше за 1320 грн (за жовтень та листопад) та 1430 за грудень.

Чи можуть ФОП-працівники бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив страховий внесок за таких осіб у розмірі мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.? 

Тобто, обов’язку платити ЄСВ в таких ФОП немає. А добровільно можна? 

Єдиної позиції у ДПС по цьому питанню немає. Ми про цю проблему писали тут і тут.

ФОП-«незалежник»

З  1 січня 2021 р. якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, вона обліковується ДПС як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. ФОП-«незалежник», який отримує пенсію або соцдопомогу, ЄСВ за себе не сплачуватиме. Хоча може і платити – за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У звичайної фізособи, яка здійснює незалежну профдіяльність, і статусу ФОП не має, такої пільги немає. Про це ми докладно розповідали тут.

ФОПи-пенсіонери та особи з інвалідністю

Також звільняються від сплати за себе ЄСВ ФОПи, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

До якого числа сплачується ЄСВ за IV квартал?

Закон про ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9) говорить, що ФОП мають сплачувати ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. За інформацією територіальних податківців останнім днем є 19 число. Також за календарем ДПС останнім днем сплати ЄСВ ФОПами за IV квартал є 19 cічня. 

Чи буде штраф, якщо не сплатить ЄСВ у зазначені строки?

Законом №540 та Законом №591 передбачається, що за несвоєчасну сплату ЄСВ штрафи і пеня не застосовуються до останнього дня дії місяця карантину включно. Поки карантин діє до 31 березня 2022 року. Відповідно до цієї дати не буде фінансових штрафів і пені.

Але податківці в своєму роз’ясненні наголошували на можливості притягнення ФОП до адмінвідповідальності за несплату ЄСВ під час карантину. Наразі адмінштраф становить від 40 до 80 н.м.д.г. (від 680 до 1360 грн).


 

 Держбюджет-2022: які дотації отримають регіони

Щороку з державного бюджету виділяються кошти для місцевих бюджетів. Гроші спрямовують на розвиток регіону, будівництво, освітні та медичні проєкти, зарплати та на інші видатки. «Слово і діло» пропонує подивитися, які дотації передбачає цьогорічний держбюджет для кожної області України.

Як субвенція дотації також виділяються з державного кошторису у місцеві – у зв’язку з нестачею фінансів на поточні витрати.

Загалом, у 2022 році з державного кошторису передбачено 16,297 млрд грн базових дотацій, що на 3,8% більше, ніж у попередній рік, а також 10,794 млрд грн реверсних дотацій (+3,9%) та 5,163 млрд грн додаткових дотацій (-27,4%).

Найбільший розмір базової дотації виділили для місцевих бюджетів та бюджетів ОТГ Закарпатської області – 1 млрд 295 млн грн (+9,7%), Івано-Франківської – 1 млрд 103 млн грн (+6,1%), Львівської – 1 млрд 103 млн грн (+6,7%) та Одеської 1 млрд 59,5 млн грн (+19,6%) областей.

Найменший розмір базової дотації для місцевих бюджетів Полтавської області – 130,7 млн грн, що на 5% більше, ніж торік. Київ не отримав ані базової, ані реверсної дотації – як і у попередній раз.

Найбільший розмір реверсної дотації виділили для місцевих бюджетів та бюджетів ОТГ Дніпропетровської області – 2 млрд 39 млн грн (+4,6%) та Київської області – 1 млрд 122 млн грн (+11,2%).

Найменший розмір реверсної дотації місцевих бюджетів у Херсонської області – 1,3 млн грн, до на 21% менше, ніж торік.

 Найбільший розмір додаткової дотації виділили для місцевих бюджетів та бюджетів ОТГ Дніпропетровської області 314,3 млн грн (+3%). Києву виділили 81 млн грн, що на 54,2% більше, ніж у 2021 році. Більшість місцевих бюджетів областей не отримали додаткових дотацій.


 

 Мінфін: У бюджеті-2022 достатньо коштів для виплати 500 грн усім вакцинованим бустером

На програму «Є-підтримка» у держбюджеті на 2022 рік закладено 3 млрд грн. Цих коштів достатньо для виплати 500 грн громадянам, які вакцинувалися третьою бустерною дозою і зробили заявку на отримання коштів.

Зараз коштів у державному бюджеті достатньо для таких виплат і їх отримають абсолютно всі, хто отримав третю бустерну дозу та має відповідний сертифікат у мобільному застосунку «Дія». У разі потреби у випадку більшої кількості заявок Міністерство фінансів буде ініціювати зміни до Держбюжету-2022. Кошти для цього є.

 

Програма «Є-підтримка» була ініційована Президентом Володимиром Зеленським та створена для підтримки бізнесу під час карантину.


 

 Скільки залишків коштів по міжбюджетним трансфертам 2021 року перейде на 2022 рік

2 грудня 2021 року Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік» (№ 1931-IX), встановлено, що на кінець поточного 2021 року, як виняток з положень частини 12 статті 23 та частин 1 і 2 статті 57 Бюджетного кодексу, залишки коштів за окремими субвенціями, наданими з державного бюджету у 2021 році (а саме за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2311700, 2411030, 2511240, 2761230, 2761490, 2911050, 2911060, 3121120, 3411220, 3511100, 3511210), та за субвенцією, наданою з державного бюджету у 2020 році за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3131310, зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2022 році з урахуванням їх цільового призначення.

Тож поглянемо, скільки невикористаних коштів залишиться у місцевих бюджетах, та спробуємо з’ясувати підстави невиконання планових показників бюджетних програм за кожною із «перехідних» субвенцій.


 

 

Децентралізаційний пакет законопроектів у Плані Комітету на 7 сесію

Оприлюднено План роботи Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на сьому сесію (лютий - липень 2022 року).

За цим документом, Верховна Рада України в лютому планує розглянути низку важливих законопроектів з пакету децентралізації.

№ 4298 «Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» - в рамках чинної Конституції структурує повноваження місцевих держадміністрацій.

№ 4664 «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою» - впорядковує основні процедури вирішення питань адміністративно-територіального устрою, приводить законодавство у відповідність до сучасних умов.

№ 5742 «Про внесення змін до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад» - надає громадам можливість приєднуватися до вже організованого співробітництва за спрощеною процедурою, укладати змішаний договір про співробітництво, надає можливість учасникам співробітництва у дистанційній формі проводити громадські обговорення та засідання комісій з підготовки проєкт договору про співробітництво.

У березні, відповідно до Плану роботи Комітету, планують розглянути законопроекти № 6281 та № 6282, які розмежовують повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

На квітень заплановано до розгляду законопроект «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 6504 і змінидо Закону "Про місцеве самоврядування" щодо комунальної власності» № 6479.

У травні - проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про органи самоорганізації населення" щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення» № 6319.