Українська | Русский | English
Головна Новини Учасникам АТО/ООС та членам їх сімей Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

Новини

Мінфін: За програмою «Доступна іпотека 7%» підписано 680 кредитних договорів на 575,32 млн грн

Станом на 9 серпня поточного року, уповноваженими банками з виконання Державної програми «Доступна іпотека 7%»  підписано 680 кредитних договорів на загальну суму 575,32 млн грн, при чому як на первинному (22,4%), так і вторинному (відповідно – 77,6%) ринках.

Загалом до уповноважених банків надійшло 1011 заявок на участь у програмі на загальну суму 871,43 млн грн, з яких 21,4% становить первинний ринок і 78,6% – вторинний.

У Програмі задіяно 23 регіони, у тому числі м. Київ. Згідно з поданими громадянами заявками на отримання кредитів, найактивнішими регіонами у минулому тижні були:

- м. Київ (33,5%);

- Київська обл. (30,8%);

- Харківська обл. (6,3%);

- Львівська обл. (5,8%);

- Рівненська обл. (4,2%).

Приріст порівняно з даними початку минулого тижня становить:

+5% – кількості кредитів та +5% – суми кредитів;

+2% – кількості заявок та +3% – суми заявок.

15 уповноважених банків, які долучилися до держпрограми, продовжують удосконалювати власні процедури відповідно до умов програми, розробляють інформаційні матеріали для потенційних позичальників, проводять навчання персоналу тощо.

Звертаємо увагу потенційних позичальників, що саме банк приймає рішення стосовно видачі кредиту, використовуючи власну методологію оцінки платоспроможності потенційного позичальника.

Нагадаємо, що запуск «Доступної іпотеки 7%» відбувся 1 березня на виконання ініціативи Президента України Володимира Зеленського.

З переліком уповноважених банків та умовами програми можна ознайомитись за посиланням.


 

Основні фінансові показники громад, - експерти створили дашборд

Група експертів Офісу підтримки реформ підготувала інформаційно-аналітичний дашборд та візуалізувала основні показники виконання бюджетів територіальних громад у вигляді інформаційно-аналітичної панелі. В аналізі відображено показники станом на 01.07.2021 року.

Запропонована інформаційно-аналітична панель дає можливість розглянути фінансові показники в межах України в розрізі областей, проаналізувати детально показники по окремій області в розрізі громад, а також порівняти різні показники по обраних громадах. При цьому, є можливість порівняти показники обраних громад із середнім рівнем по Україні. Дашборд підготовлений для зрозумілого відображення основних фінансових показників громад, що дозволяє значно спростити сприйняття складних наборів фінансових даних і оцінити поточний стан справ з одного погляду.

Дашборд не тільки відображає всі систематизовані фінансові дані громад на одному екрані, а й візуалізує таблиці з результатами проведених розрахунків у вигляді зрозумілих графіків (діаграм, таблиць). Такий спосіб представлення фінансових даних допомагає легше сприймати інформацію як мешканцям для оцінки фінансових показників регіону (громади), так і управлінцям для спрощення процесу прийняття рішень. Фактично, мешканці управлінці та аналітики можуть бачити основні фінансові показники, закономірності і залежності в одному комплексному компактному і, головне, зрозумілому вигляді.

На початковій сторінці користувач може оцінити:

  • Видатки загального фонду на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на ЖКГ на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на культуру на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на освіту на 1-го мешканця, (грн)
  • Видатки на освіту на 1-го учня (грн)
  • Видатки на утримання апарату управління на 1-го мешканця (грн)
  • Видатки на фізкультуру і спорт на 1-го мешканця (грн)
  • Дохідність земель громади (Співвідношення плати за землю до території громади) (тис. грн)
  • Доходи загального фонду на 1-го мешканця (без трансфертів) (грн)
  • Капітальні видатки на 1-го мешканця (грн)
  • Питома вага заробітної плати у видатках загального фонду (%)
  • Питома вага капітальних видатків у загальній сумі видатків (загальний та спеціальний фонди) (%)
  • Рівень дотаційності бюджетів (питома вага базової/ реверсної дотації у доходах) (%)
  • Співвідношення видатків на утримання апарату управління із сумою доходів загального фонду (без трансфертів) (%)
  • Фіскальна віддача території громади (Співвідношення надходжень заг. фонду до території громади) (тис. грн/км2)
  • Частка доходів громади за рахунок трансфертів з державного бюджету (%)

В Дашборді експерти також більш детально візуалізували окремі 8 показників, які характеризують основні фінансові аспекти діяльності територіальних громад. А також є можливість вибору окремих громад різних областей з метою їх порівняння по визначених показниках.

Це дає змогу наочно порівняти різні громади по різних областях за вибраними критеріями.

Наведені фінансові показники:

  • є статичною інформацією, яка відображає стан речей на відповідну дату;
  • відображають окремі, найбільш суттєві напрямки фінансовобюджетної діяльності громад;
  • дають можливість порівняти ідентичні параметри різних громад в межах окремих областей.

При цьому, експерти наголошують, що для всебічної об’єктивної оцінки необхідно здійснювати більш глибокий аналіз фінансових показників конкретних громад, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку соціальної та промислової інфраструктури, підприємницьким та ресурсним потенціалом території, демографічними чинниками і т.п. Також слід враховувати і нематеріальні активи громади.

Наразі представлена тестова версія Дашборду за результатами виконання місцевих бюджетів за 6 місяців 2021 року. Планується щомісячне оновлення даних та додання нових рубрик.


 

Уряд перерозподілив субвенції місцевим бюджетам для покращення інфраструктури

Уряд ухвалив низку проектів, що спрямовані на підтримку регіонів, зокрема про перерозподіл та питання використання субвенцій для відновлення інфраструктури на сході України, на підтримку реформи шкільного харчування та для розвитку комунальної інфраструктури. Про відповідні проекти актів на черговому засіданні 11 серпня Кабінету Міністрів розповів Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, буде здійснено перерозподіл субвенції в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Проект націлений на якісне відновлення інфраструктури громад на сході України, які найбільше постраждали від збройної агресії РФ. Перерозподіл коштів дасть можливість реалізувати 170 проектів, які спрямовані на відновлення закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, громадських центрів та ЦНАПів.

Також на черговому засіданні Уряд врегулював питання використання залишку освітньої субвенції. Денис Шмигаль зазначив, що ці кошти можуть бути спрямовані на підтримку ініціативи Першої леді Олени Зеленської щодо реформи шкільного харчування.

«У 2020 році більше 1800 шкіл отримали відновлені харчоблоки, в цьому році ця цифра буде суттєво збільшена, в тому числі і за рахунок розширення джерел фінансування», - повідомив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду також анонсував рішення про затвердження порядку надання субвенції місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки.

«Пропонуємо надати органам місцевого самоврядування інструмент підтримки у загальному обсязі 100 млн гривень, що дозволить зменшити витрати на придбання комунальної техніки», - повідомив Денис Шмигаль.


 

Мінфін: Оновлена Стратегія Приватбанку направлена на удосконалення операційної системи та посилення інвестиційної привабливості

Сьогодні, 11 серпня 2021 року, Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» до 2024 року.

Передумовою оновлення Стратегії Приватбанку є необхідність подальшого розвитку потенціалу його профільної діяльності, вдосконалення операцій, а також підвищення інвестиційної привабливості.

Прийнята Урядом Стратегія розвитку Банку має такі ключові складові:

бізнес-модель: провідний банк у роздрібному сегменті ринку, який має сильну позицію в малому та середньому бізнесі;

операційна модель: прогресивна з провідним рівнем ефективності та готовністю до зниження маржі;

фінансова стійкість: ефективна робота з портфелем непрацюючих активів, операційна ефективність та сталий рівень прибутковості Банку;

цільові показники банку до 2024 року: прогнозний чистий прибуток >30 млрд грн, дохідність на капітал >40% та співвідношення витрат до доходів.

Таким чином, оновлення Стратегії Приватбанку вивільнить реальну цінність профільного бізнесу з максимізацією дивідендів та приватизаційного потенціалу, що передбачає:

створення сильного конкурентоспроможного банку;

забезпечення спроможності сплачувати дивіденди та фінансової стабільності;

перетворення банку на привабливий об'єкт інвестування.

Стратегія відповідає очікуванням, визначеним у засадах стратегічного реформування державного банківського сектору (ЗСР) на період до 2024 року.


 

Держбюджет-2022: Мінфін провів бюджетні консультації з органами місцевого самоврядування

У Міністерстві фінансів у рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік та відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» відбулися бюджетні консультації із представниками всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, участь у яких взяли перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін та заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

На заході йшлося про механізм забезпечення міжбюджетних відносин у проекті Держбюджету-2022 та основні підходи до розподілу міжбюджетних трансфертів.

Так, за словами Дениса Улютіна, на 2022 рік завдяки очікуваному зростанню економіки прогнозується збільшення доходів місцевих бюджетів у порівнянні з 2021 роком на 16,2%, або на 57,6 млрд гривень. Разом з тим дохідна частина місцевих бюджетів за січень-липень поточного року виконана майже 190 млрд грн, що на 121% більше (+33,0 млрд грн) за аналогічний період 2020-го. Водночас основним бюджетоутворюючим податком для місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 115 млрд грн (+ 19,3 млрд грн, або 120% проти січня-липня 2020 року).

Формування відносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами на 2022 рік здійснюватиметься з урахуванням змін в адміністративно-територіальному устрої України, а трансфертна політика залишиться незмінною.

Зокрема, Денис Улютін підкреслив: «Загальні обсяги міжбюджетних трансфертів передбачаються для 1 463 місцевих бюджетів, а це 24 обласних бюджети та бюджет міста Києва, а також 1 438 бюджетів територіальних громад».

Зі свого боку, Роман Єрмоличев зазначив, що значної уваги органів місцевого самоврядування як засновників закладів освіти потребує ефективне використання коштів освітньої субвенції. Зокрема, йдеться про її залишки, які щорічно накопичуються на рахунках місцевих бюджетів і не спрямовуються на розвиток освіти та підвищення її якості. За його словами, станом на 01.08.2021 таких коштів у місцевих бюджетах уже 7,7 млрд гривень.

Окрім того, він наголосив на виконанні повноважень засновників закладів охорони здоровʼя в частині моніторингу рівня оплати праці медичних працівників, який у межах автономії встановлюється керівниками цих закладів.

«Я б хотів подякувати представникам органів місцевого самоврядування за відвертий та продуктивний діалог. Адже тільки спільними зусиллями ми зможемо побудувати максимально ефективну модель міжбюджетних відносин і забезпечити належну якість освітніх та медичних послуг у громадах», - резюмував Роман Єрмоличев.

Нагадаємо, що відповідно до статті 37 Бюджетного Кодексу Кабінет Міністрів має схвалити закон про Державний бюджет України та подати його разом із відповідними матеріалами Верховній Раді та Президенту України не пізніше 15 вересня.


 

Фінансування райрад: Мінрегіон вкотре направив пропозиції Міністерству фінансів

Міністерство розвитку громад та територій вкотре звернулося до Міністерства фінансів з пропозиціями врегулювати питання фінансового забезпечення діяльності районних рад для здійснення ними своїх повноважень, закріплених в Конституції України та базовому законодавстві.

Подібні звернення Мінрегіон направляв як в минулому році, так і у лютому та квітні цього року, однак питання досі залишається невирішеним.

Нагадаємо, у вересні 2020 року парламент прийняв зміни до Бюджетного кодексу (законопроект 3614, за який проголосували 320 народних депутатів) відповідно до яких районний рівень був вилучений із системи фінансування, бюджетні кошти з районного рівня з 1 січня 2021 року перейшли громадам.

В офіційному листі відомства, адресованому Мінфіну, пропонується розглянути два варіанти фінансового забезпечення районних рад.

«Як варіант, ми пропонуємо передбачити в державному бюджеті дотації на утримання управлінського апарату райрад та на комунальні платежі у сумі 0,5 млрд грн. Обґрунтування ми виклали в листі Мінфіну. І ще один можливий варіант - утримання районних рад за рахунок субвенції з державного бюджету на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень, розпорядником якої може бути Мінрегіон. Який би з двох варіантів не обрали, чи можливо Мінфін з відповідною асоціацією запропонують третій, важливо це вирішити в процесі підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік, в якому необхідно передбачити фінансування районних рад», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Експерт з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні Ігор Онищук повідомив, якщо додаткові кошти не будуть передбачені, виконання повноважень районних рад на належному рівні буде ускладнено.

«Управління на районному рівні передбачає проведення сесій районних рад, нарад, опрацювання листів, звернень громадян, утримання працівників, забезпечення їх належними умовами для роботи. Відсутність додаткових коштів на оплату праці, комунальних послуг та енергоносіїв спричинить виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, за оплату комунальних послуг та, як наслідок, збільшиться ризик зростання соціальної напруги, відключення будинків та споруд від мереж тепло та водопостачання», - сказав експерт.

Він також нагадав, що на початку року Мінрегіону довелося відстоювати законну можливість районних рад використовувати вільні залишки коштів ліквідованих районів. Це регламентовано чинним законодавством.

За словами Ігоря Онищука, проведені попередні розрахунки свідчать, що орієнтовний обсяг видатків, необхідний для утримання апарату районної ради у кількості 8 осіб становить 3,9 млн грн, у тому числі на оплату праці з нарахуваннями 3 млн грн.

«Зважаючи на наявні залишки коштів загального фонду можна констатувати, що у 75 районних бюджетів (63,0 % від загальної кількості) наявні ресурси для утримання апарату районної ради у 2021 році (їхні залишки загального фонду перевищують 3,9 млн грн). Якщо взяти до уваги лише видатки на оплату праці, то у 82 районних бюджетах обсяг залишків перевищує 3,0 млн грн, тобто суму необхідну для виплати заробітної плати. Але це стосується цього року. Наступний рік, до рішення Мінфіну, поки під питанням», - сказав експерт.

Нагадаємо, що питання фінансування районних рад двічі на своїх засіданнях розглядав і Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (25 та 27 січня 2021 року).  Комітет направляв пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо виділення додаткової дотації на підвищення рівня фінансової забезпеченості районних бюджетів на період визначення наявних фінансових ресурсів в обсязі 459,2 млн грн.


 

Україна має намір розпочати автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки у 2023 році

За повідомленням Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва та розвитку від 30 серпня 2021 року Україна офіційно заявила про свій намір впровадити міжнародний Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (далі – CRS Стандарт) у 2023 році.

Цей потужний новий інструмент, що використовується вже більш ніж у 100 юрисдикціях, допоможе Україні отримувати додаткові податкові надходження шляхом виявлення випадків ухилення від сплати податків та сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства.

«Я рада вітати Україну щодо висловлення наміру приєднатись до CRS Стандарту. Глобальний форум буде відстежувати прогрес країни у виконанні своїх зобов’язань (здійснення перших обмінів інформацією) у вересні 2023 року. Наш Секретаріат продовжуватиме надавати допомогу Україні у впровадженні Стандарту та у вирішенні будь - яких питань, які можуть виникнути», — зазначила голова Глобального форуму Марія Хосе Гарде.

За даними ОЕСР, у 2019 році 100 податкових адміністрацій здійснили обмін інформацією про 84 млн фінансових рахунків, на яких знаходились активи на суму близько 10 трлн євро. З кожним роком міжнародна мережа автоматичного обміну розширюється – у 2020 році обмін здійснило 105 країн, а у 2021 році ще 4 країни здійснять свій перший обмін. Україна планує здійснити перші обміни інформацією у вересні 2023 року за звітний 2022 рік.


 

Денис Шмигаль: У бюджеті на 2022 рік закладена мінімальна зарплата лікаря на рівні 20 тисяч гривень

Уряд затвердить проект державного бюджету на 2022 рік на засіданні 15 вересня та одразу передасть його до Парламенту. Про це на прес-конференції 14 вересня повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Очільник Уряду також додав, що, як і минулого року, бюджет буде збалансованим та справедливим.

«Одна з важливих новацій бюджету, яка ґрунтується на указі Президента України, — це встановлення мінімальної зарплати лікарів на рівні 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати середнього медперсоналу — на рівні 13,5 тисячі гривень. Відповідно, середня зарплата лікаря наступного року перевищить 22,5 тисячі гривень. Загалом середньомісячна зарплата в Україні наступного року складе майже 15,5 тисячі гривень», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також звернув увагу на важливі соціальні ініціативи, закладені в проекті бюджету. Зокрема, планується забезпечити житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб, на що в проекті бюджету закладено 5,5 млрд грн. Також із 1 січня 2022 року до 2 тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти та в 2,5 раза зростуть стипендії для студентів закладів професійно-технічної освіти.

«Видатки бюджету зростуть на більш ніж 100 млрд грн. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного року. Стратегія Уряду полягає в зменшенні дефіциту та державного боргу, а також його переформатування з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Згідно з проектом бюджету, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 млрд гривень, що на 161 млрд гривень більше у порівнянні з 2021 роком. Витрати держбюджету складуть 1465 млрд гривень.

За словами Дениса Шмигаля, пріоритетами бюджету залишається збільшення фінансування армії, інфраструктури, медицини, освіти, соціальних програм. Також Прем’єр-міністр наголосив, що вперше в історії кошторис сформовано на основі бюджетної декларації на 3 роки, що забезпечує його реалістичність.