ЄС та ООН розпочинають новий амбіційний проєкт щодо гендерної рівності у Східному партнерстві
За підтримки Європейського Союзу дві сестринські агенції ООН — UNFPA та UN Women розпочинають масштабний проєкт на підтримку гендерної рівності у країнах Східного партнерства. Проєкт працюватиме з урядовими установами та громадськими організаціями у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні, щоб подолати глибоко вкорінені гендерні стереотипи в суспільстві, посилити участь чоловіків у домашній роботі та догляді за дітьми та взаємодіяти з групами ризику, щоб запобігти насильству на гендерній основі.
Програма «EU4Gender Equality» буде реалізовуватися протягом трьох років. Мета її − боротися проти гендерних стереотипів і гендерного насильства, підтримувати рівні права й можливості для жінок та чоловіків шляхом зміни уявлень про роль чоловіків та жінок у сім'ї та суспільстві.
«Це наша перша регіональна програма, що охоплює гендерну рівність у регіоні Східного партнерства, і ми цим дуже пишаємось, − заявив Лоуренс Мередіт, директор з питань Східного сусідства Європейській комісії. − Ми можемо і зробимо більше. Східне партнерство має стати більш інклюзивним».
Це перша подібна програма у країнах Східного партнерства. Перш ніж її запустити, ЄС та ООН детально проаналізували гендерну ситуацію у шести країнах. Програма розроблена таким чином, щоб залучити до співпраці якомога ширше коло державних установ, організацій громадянського суспільства та окремих осіб.
«Ми будемо тісно співпрацювати з урядами та організаціями громадянського суспільства в шести країнах, щоб забезпечити успіх програми, − каже Алія Ель-Ясір, регіональний директор UN Women у Європі та Центральній Азії. − Ця робота є ще важливішою тому, що криза COVID-19 проявила незбалансований розподіл обов'язків на ґрунті традиційних гендерних стереотипів».
Мета програми − досягти реальних змін у поведінці людей. Вона розроблена на основі стратегій для подолання структурних гендерних бар'єрів і норм, з особливим акцентом на трансформації гендерно-стереотипної поведінки, посилення участі чоловіків у батьківських та домашніх обов'язках, збільшення доступу чоловіків до батьківської відпустки та зменшення кількості людей, які постраждали від насильства на основі гендерного упередження.
«Під час кризи COVID-19 ми, на жаль, спостерігаємо підвищення навантаження на жінок − від неоплачуваної роботи з догляду за дітьми до випадків гендерного насильства в шести країнах», − каже Аланна Армітаж, регіональна директорка UNFPA у Східній Європі та Центральній Азії. − Наша програма створена в потрібний час для боротьби з цими тенденціями. Нам усім потрібно працювати разом, щоб створити більш справедливий, рівний і безпечний світ для всіх нас».
Бюджет програми становить 7 875 000 євро. Її принципи закріплено у Цілях сталого розвитку ООН та Плані дій ЄС на 2016-2020 роки щодо гендерної рівності та розширення можливостей жінок: трансформація життя дівчат і жінок через зовнішні відносини ЄС. Це надає унікальну можливість ЄС та шести країнам-учасницям суттєво впливати на соціальний дискурс, сприйняття та поведінку, пов’язану з гендерною рівністю, з кінцевою метою досягнення гендерної рівності у суспільствах.
Реалізація Угоди про Асоціацію з ЄС - це один з ключових інструментів реформ для України, - Денис Шмигаль
23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.
У рамках зустрічі сторони обговорили питання:
- спільної протидії коронавірусу;
- агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;
- курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;
- оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;
- макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.
Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».
Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.
«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.
Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.
Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.
Відносини Україна-ЄС
Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС держави, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС».
Разом з цим намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України» Україна вперше заявила про власні євроінтеграційні прагнення. У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації».
Відповідні положення щодо підтримки курсу на інтеграцію до ЄС містяться також в Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 року, Заяві Верховної Ради України від 22 лютого 2007 року з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 року.
Відмова вищого керівництва держави у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС спричинила початок масового мирного протесту в Україні на захист євроінтеграційних прагнень народу України, що отримав назву «ЄвроМайдан».
Після перемоги в Україні Революції Гідності, 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі. Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Цією Постановою Верховна Рада України рекомендувала Виконуючому обов’язки Президента України та Кабінету Міністрів України низку першочергових кроків у сфері європейської інтеграції, передусім у контексті укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися у якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції. Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.
Окремі розділи Угоди про асоціацію почали тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 р., з 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. Процес ратифікації Угоди усіма державами-членами та інституціями ЄС було завершено 11 липня 2017 р. У повному обсязі Угода набула чинності 1 вересня 2017 р.
Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відбувається на основі затвердженого 17 вересня 2014 р. Кабінетом Міністрів України плану заходів з її імплементації на 2014-2017 роки, який був оновлений 25 жовтня 2017 р.
Серед основних цілей Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України 26 травня 2015 р., визначено забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу. Згідно зі Стратегією, Угода про асоціацію між Україною і ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.
Політика Європейського Союзу щодо України
Основні засади і зміст політики Європейського Союзу щодо України визначається положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Євросоюз розглядає Україну як пріоритетну державу у рамках Європейської політики сусідства, започаткованої у 2004 році. В основу ЄПС покладено принципи поглиблення політичної співпраці та економічної інтеграції між ЄС та країнами-партнерами. Ця політика поширена на країни Східної Європи, Південного Кавказу та Східного і Південного Середземномор’я, таким чином уніфікуючи підходи ЄС до розвитку відносин з країнами цих регіонів. Враховуючи відсутність у ЄПС перспектив набуття членства в ЄС, Україна на політичному рівні заявила про невідповідність цієї політики своїм євроінтеграційним прагненням.
За наполяганням України та інших країн-східних сусідів ЄС, а також у відповідь на започаткування Союзу для Середземномор’я, у 2008 році Європейський Союз висунув ініціативу поглибити відносини зі своїми східними сусідами на основі нових принципів. Відносини з Україною було взято ЄС як орієнтир для подальшого розвитку партнерства зі східними сусідами на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Нова ініціатива отримала назву Східне партнерство (СхП) і була започаткована у травні 2009 року на Саміті СхП в Празі.
Східне партнерство передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ПВ ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо. Стратегічним інтересом України щодо Східного партнерства є надання зацікавленим країнам-партнерам перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.
На сьогодні Східне партнерство – це, передусім, багатосторонній форум для діалогу ЄС зі своїми сусідами у вигляді регулярних самітів та зустрічей міністрів закордонних справ, роботи тематичних платформ на рівні експертів, а також майданчик для обміну досвідом між ЄС, його державами-членами та країнами-партнерами у різних сферах. При цьому двосторонній формат відносин з державами-учасницями СхП Європейський Союз розвиває індивідуально та на принципах диференціації.
З початком у 2014 році російської агресії проти нашої держави, ситуація в Україні та події навколо нашої держави є предметом особливої уваги в рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. «Українське питання» регулярно знаходить відображення у заявах, резолюціях, висновках та інших документах інституцій і керівництва Європейського Союзу. Європейський Союз послідовно відстоює незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, займає чітку і непохитну позицію стосовно невизнання незаконної анексії Росією АР Крим та м.Севастополь, а також здійснює активні зусилля, спрямовані на врегулювання конфлікту на сході України, спричиненого і підтримуваного Росією.
Важливим елементом підтримки міжнародних зусиль з врегулювання ситуації навколо України залишаються обмежувальні заходи, запроваджені ЄС у 2014 р. у відповідь на агресію Росії проти України. На сьогодні діють такі групи обмежувальних заходів ЄС:
1. Обмежувальні заходи проти фізичних осіб та організацій зв’язку з діями, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України (спрямовані проти окремих офіційних чинників та представників бізнес-кіл РФ, "керівництва" АР Крим та м. Севастополь і т.зв. "ЛНР" та "ДНР", а також "націоналізованих" юридичних осіб, розташованих на території АР Крим, та суб’єктів господарювання, наближених до вищого політичного керівництва РФ), запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/145/CFSP від 17 березня 2014 р. Санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку та обмеженні права їхнього пересування територію держав-членів ЄС. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.
2. Обмежувальні заходи у зв’язку з незаконною анексією АР Крим та м. Севастополь запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/386/CFSP від 23.06.2014 р. і поширюються на всі операції, пов’язані з імпортом товарів та послуг з АР Крим та м. Севастополь, за відсутності належних дозвільних документів, виданих компетентними органами України, надання послуг у сфері туризму, також постачання обладнання та супутніх матеріалів, що використовуються для розвідки та видобування мінеральних енергоносіїв. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.
3. Обмежувальні заходи проти РФ у зв’язку з діями з дестабілізації ситуації в Україні (т.зв. секторальні санкції) запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/512/CFSP від 31.07.2014 р. На сьогодні обмежувальні заходи поширюються на доступ низки російських банківських установ до первинного та вторинного позикових ринків капіталу, обмеження щодо торговельних операцій стосовно озброєння та товарів подвійного використання, а також обмеження щодо постачання обладнання та технологій, які використовуються в енергетичній сфері. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.
Крім того, на підставі Рішення Ради ЄС 2014/119/CFSP від 05.03.2014 р. ЄС запровадив обмежувальні заходи проти колишніх високопосадовців України та їхнього найближчого оточення у зв’язку з незаконним привласненням державних коштів України, а також зловживанням службовим становищем. Згадані санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.
Договірно-правова база та інструменти співробітництва
Укладення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.) започаткувало співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Укладення УПС дозволило встановити регулярний двосторонній діалог між Україною та ЄС на політичному та секторальних рівнях, впровадити впорядкований режим торгівлі між обома сторонами на основі принципів ГАТТ/СОТ, визначити пріоритети адаптації законодавства України до стандартів та норм Європейського Співтовариства (acquis communautaire) у пріоритетних секторах української економіки.
З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Після завершення вступу України до Світової організації торгівлі 18 лютого 2008 року були започатковані переговори в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що відкрило шлях до лібералізації руху товарів, капіталів та послуг та широкої гармонізації нетарифних інструментів економічного регулювання. 9 вересня 2008 року на Паризькому Саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої угоди в форматі Угоди про асоціацію, яка будуватиметься на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. У ході 15-го Саміту Україна – ЄС в Києві 19 грудня 2011 сторони оголосили про завершення перегорів по майбутній Угоді про асоціацію, а 30 березня 2012 текст майбутньої Угоди було парафовано главами переговірних команд України та ЄС.
У два етапи – 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року Угоду про асоціацію було підписано в м.Брюссель Україною, ЄС та його державами-членами. Від України політична частина Угоди про асоціацію була підписана Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, економічна – Президентом України П.О.Порошенком. Зі сторони ЄС Угоду підписали керівники інституцій ЄС та лідери усіх держав-членів Європейського Союзу.
16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Завершення Україною та ЄС усіх необхідних внутрішніх процедур дозволило розпочати з 1 листопада 2014 року тимчасове застосування значної частини Угоди про асоціацію на період до набуття нею чинності у повному обсязі після завершення процесу ратифікації усіма державами-членами ЄС. З 1 вересня 2017 р. Угода почала застосовуватися у повному обсязі.
Укладення Угоди про асоціацію формує договірно-правову основу співробітництва України та ЄС на середньострокову перспективу.
Угодою про асоціацію передбачено підтримання регулярного діалогу на найвищому рівні у формі щорічних самітів, а також створення нових постійних органів двостороннього співробітництва – Рада асоціації, Комітет асоціації, Комітет асоціації у торговельному форматі, галузеві підкомітети Комітету асоціації, Парламентський комітет асоціації та Платформа громадянського суспільства.
Спільним політичним інструментом реалізації та моніторингу Угоди про асоціацію є Порядок денний асоціації. Цей інструмент був запроваджений Україною та ЄС ще на етапі переговорів щодо Угоди про асоціацію з метою підготовки умов та сприяння ефективній імплементації її положень. Рішення про розробку Порядку денного асоціації було прийнято під час Паризького Саміту Україна – ЄС у вересні 2008 року, спільний документ був схвалений 16 червня 2009 року і набув чинності у листопаді 2009 року. Порядок денний асоціації удосконалюється і доповнюється з урахуванням розвитку поточного діалогу між Україною та ЄС, а також досягнутих Україною результатів і цілей у впровадженні внутрішніх реформ. Сторони визначають пріоритети Порядку денного асоціації, які доповнюють зобов’язання сторін відповідно до Угоди про асоціацію для повної імплементації цієї Угоди. Оновлений Порядок денний асоціації був схвалений 16 березня 2015 р.
Важливу допомогу у впровадженні реформ, передбачених Угодою про асоціацію, надає Група підтримки України в Європейській Комісії (створена 10 квітня 2014 року).
Уряд ухвалив постанову щодо впровадження COVID-сертифікатів. Це цифровий документ, який буде підтверджувати статус громадянина про вакцинацію, негативний результат ПЛР-тестів і статус, що людина одужала від COVID-19. Розробкою та технічною реалізацією COVID-сертифікатів спільно займаються Мінцифри, МОЗ, НСЗУ, МЗС та ДПСУ. Документ розробляється з урахуванням міжнародних вимог – EU Digital COVID Certificate Єврокомісії.
«Україні вдалося побудувати ефективні процеси для швидкої розробки та впровадження сертифікатів. Раніше подібні проєкти міжнародного рівня в Україні та світі втілювались роками. Ми постійно слідкуємо за інформацією впровадження COVID-сертифікатів у ЄС та світі. Це вперше у такі короткі терміни країни повинні напрацювати універсальні системи обміну інформацією, домовитись про взаємодію, протестувати інновації», — заявив Віцепрем’єр-міністр - Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Україна одна з перших країн, яка розпочала комунікацію із командою ЄС стосовно впровадження COVID-сертифікатів. МЗС України у співпраці з МОЗ та Мінцифри проводить переговори з країнами про взаємне визнання міжнародних сертифікатів. Постійно отримуємо актуальну інформацію, адаптуємо під неї технічну частину. Після проходження технічної перевірки зі сторони ЄС відбудеться повноцінний запуск функціоналу.
«У квітні з Віцепрезиденткою Єврокомісії Вєрою Юровою ми ініціювали спільну роботу над сумісністю українського та європейського COVID-сертифікатів. Відтак, ми одні з перших країн поза ЄС, хто має продуктивний діалог з цього питання. Символічно, що наші міжнародні сертифікати почнуть працювати у тестовому режимі з липня поряд із загальним запуском таких документів в Євросоюзі. Вони є нашим квитком до можливості користуватися безвізовим режимом в умовах коронавірусних обмежень», — заявила Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Усі дані про пацієнта вносять в електронну систему охорони здоров'я. Документ можна буде згенерувати в застосунку чи на порталі Дія. А згодом також отримати паперовий у лікаря.
«Вакцинація – це квиток до повернення у звичний ритм життя, без карантинних обмежень та тяжкого перебігу хвороби. Наразі всі охочі можуть щепитись в центрах масової вакцинації. Всі дані про щеплення вносяться в електронну систему охорони здоров'я. Тож коли людина завершила курс імунізації від COVID-19, а саме, отримала 2 дози вакцини, можна буде згенерувати сертифікат про вакцинацію у застосунку чи на порталі Дія, а в перспективі також – отримати його у лікаря», — зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
COVID-сертифікати працюватимуть, як й інші документи в Дії. Перевірити, чи дійсний сертифікат, можна буде за QR-кодом. Це зручно, адже не потрібно додатково впроваджувати спеціальне обладнання для перевірки.
А 1 липня Мінцифра спільно з партнерами запускає бета-тестування COVID-сертифікатів. Долучитися можуть люди, які вже отримали 2 дози вакцини від COVID-19 на території України. Уже близько 10 тисяч користувачів зареєструвались. Стати бета-тестувальником можна за посиланням: https://team.diia.gov.ua.
Вся актуальна інформація для подорожей громадян України за кордон – умови в‘їзду та транзиту, контакти посольств і консульств України за кордоном – доступна на онлайн карті МЗС України tripadvisor.mfa.gov.ua.
Україна та Королівство Бельгія уклали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони та відтворення вод і раціонального використання водних ресурсів. Документ підписали Бельгійський федеральний офіс з наукової політики, Бельгійський королівський інститут природничих наук і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Цим Меморандумом Бельгійська сторона підтверджує свою готовність безкоштовно передати Україні дослідницьке судно «Бельгіка».
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
«Охорона морських екосистем включена до екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна-ЄС, згідно з яким наша держава має здійснювати регулярний морський моніторинг за європейськими стандартами. Наразі Україна впроваджує положення Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію для поетапного досягнення гарного екологічного стану морського середовища. Дякуємо бельгійській стороні за таку допомогу, що посилить екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів», – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.
Крім того, буде здійснюватися незалежний від рибальства науковий моніторинг рибних запасів, фундаментальні наукові дослідження у відкритому морі, геологічна розвідка морського дна тощо.
Меморандум передбачає посилення співпраці українських та бельгійських вчених щодо спільного вивчення Чорного моря, зокрема проблеми підняття рівня сірководню. Водночас бельгійська сторона запрошує українських фахівців долучитися до дослідницьких робіт у Північному морі.
Очікуємо, що зовсім скоро за фінансової підтримки проєкту ЄС «Європейський Союз задля посилення екологічного моніторингу в Чорному морі» (EU4EMBLAS) судно «Бельгіка» під українським прапором рушить до України. А восени розпочнеться комплексний моніторинг наших морських акваторій на борту цього судна.
27 серпня Міндовкілля спільно з Мінфіном, Міненерго, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінрегіоном та Урядовим Офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції розпочало процес формування дорожньої карти ключових трансформацій і заходів з виконання оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди. Це один з наступних кроків у реалізації оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди, який затвердив Уряд наприкінці липня.
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
«Сьогодні одне з головних завдань Міндовкілля у сфері зміни клімату – розробити операційний план заходів з реалізації оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди, аби посилити внутрішню координацію і моніторинг виконання кліматичних цілей, а також задля розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами. Адже і Уряд, і наші міжнародні партнери мають чітко розуміти як Україна буде досягати кліматичних цілей та яка підтримка нам для цього потрібна. Тому ми розпочинаємо роботу над детальним планом та конкретними проєктами трансформацій», - зазначив Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів.
За словами заступниці Міністра Ірини Ставчук, спочатку план має бути загально агрегованим по всіх секторах, що представлені в оновленому національно визначеному внеску до Паризької угоди та результатах моделювання ЄБРР. Потім на основі цих заходів будуть сформовані пріоритетні ключові трансформації, які країна має виконати до 2030 року.
- Німецький лоукост-перевізник Eurowings виконав перший рейс до України;
- Розпочалась реєстрація на щорічний Форум країн-учасниць Стратегії ЄС для Дунайського регіону;
- В Україні збільшився експорт та імпорт агропродовольчої продукції, та багато інших новин читайте в Дайджесті просто зараз!
А щоб отримувати Дайджест першими — підписуйтесь на щотижневу розсилку bit.ly/digestform.
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Association4U
Стартував наступний етап комунікаційної кампанії на підтримку України "Embrace Ukraine.Strengthen the Union".
Цього разу у п’яти країнах Європейського Союзу – Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Нідерландах.
Кампанія інформує про стійкість і розвиток України за час повномасштабного вторгнення, розкриває спільність цінностей українців і громадян держав-членів ЄС та кроки, які робить Україна, щоб стати повноправним членом ЄС.
Серія комунікаційних матеріалів, підготовлених чотирма мовами ЄС (німецькою, французькою, італійською, іспанською та нідерландською), розкриває:
стійкість Української держави під час війни;
досягнення у першочерговому відновленні руйнувань внаслідок російських атак;
розвиток та реформи України під час війни;
цінності та прагнення українців.
Слоган «Embrace Ukraine» вказує на те, що Європа вже зробила й робить, приймаючи українців, які рятуються від війни, надаючи гуманітарну та військову допомогу, а також те, що вона ще має зробити. «Strengthen the Union» доповнює основний слоган і підкреслює, що сильна, велика, демократична і сучасна Україна лише зміцнить та посилить Євросоюз.
Кампанія поєднує низку діджитал-інструментів та форматів поширення контенту, що має єдиний візуальний стиль. Зокрема, пости та сторіз у соціальних мережах Facebook, Instagram, TikTok, просування на Youtube, Google Ads, розміщення на блогерських платформах цільових країн.
Комунікаційна кампанія триватиме до середини вересня 2023 року та передбачає загальне планове охоплення щонайменше 18 мільйонів громадян цільових країн ЄС.
Розробник айдентики кампанії – креативна агенція Green Penguin Media, підготовка візуальних матеріалів – агенція Friends of Brands, адаптація та просуванням контенту - комунікаційна платформа Media Hub. Фінансує цей етап кампанії Держкомтелерадіо.
Україна рухається до ЄС, реформуючи сам Євросоюз, – Ольга Стефанішина
Україна на шляху до вступу в ЄС має більше викликів, аніж інші країни-кандидати, адже в процесі реформ, вона реформує й сам ЄС. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час Hard Talk - дискусії «Як виглядає шлях України до ЄС?», що відбулася у Києві 17 серпня.
Віцепрем’єр-міністерка нагадала, що у жовтні 2023 року Єврокомісія надасть свої рекомендації щодо відкриття перемовин про вступ України в ЄС, і підкреслила, що Україна веде активну підготовку до цього рішення.
«До цього часу ми забезпечимо виконання всіх необхідних законодавчих і інституційних кроків та, будемо сподіватись, відкриємо двері для політичного рішення про початок перемовин щодо членства. Наш шлях до ЄС має більше викликів, аніж шлях інших країн-кандидаток, не лише у зв’язку з війною. Ми рухаємося до ЄС, реформуючи сам Європейський Союз», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Також в Hard Talk взяв участь Посол ЄС в Україні, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Він підкреслив, що Україна вже поставила чимало європейських рекордів щодо успішного впровадження змін за короткий час.
«Ці реформи важливі не лише для безпосереднього вступу країни до ЄС. Вони сприяють верховенству права, корпоративному врядуванню, створенню конкурентного бізнес-середовища в Україні тощо».
Окремо він зазначив, що протягом останніх півроку європарламентарі проводять щомісячно спеціальні семінари з українськими депутатами по обміну досвідом.
Як зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська, попри повномасштабне російське вторгнення, Україна не «випала» з європейських стандартів дотримання прав людини:
«Ми поступово, не зважаючи на війну, повертаємось до довоєнних стандартів в сфері прозорості влади, громадського контролю, публічності, обов'язків влади бути відкритою, як-от ініціатива про повернення електронного декларування тощо».
В межах заходу спікери присвятили увагу також питанню повоєнного відновлення України.
Віце-прем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков під час свого виступу підкреслив, що для залучення в Україну «великих інвестицій», дієвість антикорупційних механізмів є ключовою: «Приблизно 85% проєктів відбудови України сьогодні реалізуються через міжнародні фінансові організації. Більш ніж половина з них – це Європейський інвестиційний банк».
В цьому контексті він наголосив на необхідності забезпечення максимальної прозорості всіх процесів.
Зі свого боку, Перший Віцепрем'єр-міністерка України – Міністерка економіки Юлія Свириденко підкреслила, що для ефективної відбудови економіка Україна має зростати швидшими темпами, ніж в середньому у держав-членів ЄС.
«Наразі наша задача як урядовців: знайти, з одного боку, гармонійний вхід до ЄС. З іншого, зробити так, щоб наші підприємці мали передумови для більш швидкого зростання, а це вже комплекс інших заходів», – зазначила вона.
Юлія Свириденко також зауважила, що українські підприємці готові до членства України в ЄС.
Заступник Керівника Офісу Президента Ростислав Шурма підкреслив, що, допоки триває війна, не слід очікувати великого напливу інвестицій в Україну, адже сьогодні навіть найризикованіші фонди дуже обережно ставляться до ситуації в країні. Проте, базис для майбутнього інвестиційного потоку в приватний сектор напрацьовується вже зараз.
Окремо приділили увагу готовності Євросоюзу до вступу України. Член Державної ради Франції, ексрадник Президента Франції з питань Європи Александр Адам зазначив, що Євросоюз серйозно налаштований до приєднання України. За його словами, зміна підходів ЄС щодо розширення й підготовка до внутрішніх реформ уже відбувається:
«Йдеться про пошук компромісів і консенсусів під час переговорного процесу. Розширення може бути довготривалим процесом, на який впливає швидкість реформ, надання фінансової підтримки тощо. Але щодо ухвалення рішення, я думаю, ЄС зробить квантовий стрибок».
Захід відбувся за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Пророблено значну роботу з виконання семи рекомендацій Єврокомісії, що є необхідним для рішення про початок перемовин щодо членства України в ЄС.
У вересні було ухвалено низку важливих рішень в Парламенті та Уряді, зокрема щодо посилення боротьби з корупцією, антиолігархічних заходів, забезпечення відповідності національного законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам FATF, забезпечення прав національних меншин та інші.
Детальніше про прогрес у виконанні семи рекомендацій Європейської Комісії – в інфографіках
Ольга Стефанішина виступила на Конференції «Україна в Європейському союзі: час діяти», ініційованій Сенатом Італії для обговорення вступу України до ЄС.
Учасниками заходу стали італійські лідери думок, парламентарі, журналісти, представники аналітичних центрів та дипломатичний корпус.
«Європейська інтеграція – це не просто ключовий політичний пріоритет України. Це відображення волі українців, які борються за неї, як на полі бою, так і на дипломатичному полі. Як Уряд, ми повністю віддані цій меті та спрямовуємо наші зусилля на якнайшвидше наближення України до членства в Європейському Союзі», – зазначила Віцепрем’єрка на початку свого онлайн виступу.
Вона подякувала Італії за підтримку та наголосила, що за рік після отримання статусу кандидата, Україні вдалося здійснити кардинальні внутрішні перетворення. Так, зокрема, було перезавантажено ключові органи суддівського врядування, сформовано архітектуру ефективних та незалежних антикорупційних органів, відновлено е-декларування для посадовців.
Україна стала першою державою, яка прийняла законодавство про деолігархізацію, оновила аудіовізуальне законодавство та встановила чіткі правила ринку медіа-послуг та провела значну роботу для забезпечення ефективної реалізації прав і можливостей національних меншин відповідно до міжнародно-правових стандартів.
Реформи відбувались у тісній співпраці з експертами Європейської Комісії, Венеціанської комісії, Ради Європи та іншими партнерами.
«Поки Збройні сили України захищають нас від загарбників на фронті, ми повинні переконатися, що ведемо країну ближче до членства в ЄС. Рішення про якнайшвидший початок переговорів про вступ є життєво важливим для кожного українця. Для тих, хто знаходиться на передовій, і тих, хто забезпечує нашу енергетику, дозволяє нашій економіці виживати, тих хто залишається в Україні чи виїхав за кордон. Всі вони очікують нашої перемоги, процвітання, відновлення. Будьте певні, що Україна буде сильною і ніколи не підведе ані своїх громадян, ані партнерів. Разом ми можемо принести мир на європейський континент», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Україна веде активну роботу та підготовку для відкриття переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу
Про це заявив Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков під час виступу на 2nd EU Accession Exchange Forum.
Захід об’єднав політиків, експертів, лідерів думок, представників ЗМІ та посадовців з країн-кандидатів і держав-членів ЄС. Його головна мета – вирішення найгостріших питань, пов’язаних із процесом вступу.
“Процес вступу, який зараз відбувається, має свої особливості. Перш за все, це його висока швидкість і інтенсивність. Але швидкість не означає зниження якості. Україна завершує виконання семи рекомендацій Єврокомісії. Протягом останніх шести місяців ми провели селф-скринінг адаптації національного законодавства до права ЄС. Наступним кроком буде підготовка Національної програми нормативно-правового наближення законодавства до актів права ЄС та формування наших переговорних позицій”, - наголосив Олександр Ільков.
Учасники форуму обговорили процес вступу України до ЄС, передовий досвід, нові ідеї та отримані уроки, а також відносини між Європейським Союзом, країнами Східної Європи та Західних Балкан.
Європа та США посилюють співпрацю, ЄС проводить перші в своєму роді навчання, а нові правила в'їзду відкладаються: ключові новини з Європи, про Україну і не тільки
ЄС та США домовились про продовження підтримки України на спільному саміті
За підсумками саміту у п’ятницю, 20 жовтня, США та ЄС запевнили що продовжать працювати на підтримку України. Про це йдеться у спільній заяві за підсумками саміту.
Зокрема, сторони зобов’язались:
підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно для захисту її суверенітету і територіальної цілісності;
забезпечити повну відповідальність росії за її агресію;
вивчити, як будь-які надзвичайні доходи приватних осіб, що випливають з іммобілізованих російських суверенних активів, якщо ці доходи не вимагаються для виконання зобов'язань перед рф згідно з законодавством, можуть бути спрямовані на підтримку України та її відновлення і реконструкцію;
поглибити спільну роботу з метою послаблення здатності росії вести війну, підтримувати та розширювати її оборонно-промислову базу та спроможності.
У ЄС відклали запуск нової системи попередньої реєстрації в’їзду (ETIAS)
Рада з питань юстиції та внутрішніх справ ЄС затвердила новий графік запуску системи ETIAS, яка передбачає сплату збору у 7 євро для мандрівників з безвізових країн.
Згідно з новим графікум, система буде готова до експлуатації навесні 2025 року.
З детальною інформацією про нову систему можна ознайомитись у попередньому випуску за посиланням: https://cutt.ly/dwWjpYxe
В Іспанії почалися військові навчання Євросоюзу MILEX 23
З 16 по 22 жовтня ЄС проводить перші в історії “живі” навчання на іспанській військово-морській базі Рота.
В межах навчання близько 2800 військовослужбовців з країн-членів ЄС імітуватимуть початкову фазу стабілізаційної операції за участю іспанського десантного корабля "Хуан Карлос І", який очолить десантну оперативну групу, що складається з 31 підрозділу, в тому числі морських, повітряних, сухопутних, космічних і кібер- сил і засобів.
Збройні сили країн-членів відпрацьовуватимуть свою здатність діяти як надійний гарант глобальної безпеки, як це підкреслено в Стратегічному компасі ЄС.
Головні новини євроінтеграційної сфери за тиждень у випуску №62 #Євроінтеграційний_дайджест: Україна та Латвія підписали Меморандум про співробітництво у сфері цифровізації; Україна отримала дев’ятий транш в межах масштабної програми макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,5 млрд євро; Європейський Парламент схвалив пропозицію про 50 млрд євро для підтримки України; Єврокомісія внесе до Фонду підтримки енергетики України понад 50 млн євро; ЄС та Україна домовилися про підтримку інтеграції України до системи інтелектуальної власності ЄС Більше – за посиланням: https://cutt.ly/1wWGXzth
За інформацією Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зустрілась з уповноваженою уряду Польщі з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку Ядвігою Емілевич
У зустрічі також взяли участь Заступник директора Офісу Урядового Уповноваженого з питань польсько-українського співробітництва розвитку Марцін Зєнєвіч та Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький.
Під час зустрічі обговорили питання двостороннього співробітництва, зокрема покращення сполучення та торгівлі, розвиток бізнес-контактів у рамках процесу відновлення та відбудови України.
Уповноважена Ядвіга Емілевич поінформувала про останні рішення польської сторони.
Так, минулого місяця Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону, яка дозволяє польській державній Корпорації страхування KUKE надавати ефективнішу допомогу приватному бізнесу, який зацікавлений у відбудові України.
«Україна високо цінує нещодавнє рішення про страхування польською корпорацією іноземних інвесторів, що зацікавлені у відбудові України. Чим більш спроможна економіка України, тим менше фінансової підтримки партнерів нам потрібно буде мобілізувати, щоб вижити під час війни. Дуже приємно чути від вас, що немає жодних обмежень щодо цього страхового механізму», – зазначила Віцепрем’єрка.
Окремо учасники обговорили торговельні питання, зокрема щодо експорту українського аграрної продукції до ЄС, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури.
За інформацією Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Про головні новини у сфері євроінтеграції України читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест
«Для України це топ пріоритет»: Президент України звернувся до колегії єврокомісарів щодо початку переговорів про членство в ЄС.
Україна та Литва починають обмінювати посвідчення водія за спрощеною процедурою.
За час роботи тимчасового морського коридору Україна експортувала майже 700 тисяч тонн зерна.
77 % українців вважають важливим вступ України до ЄС: опубліковано відповідне дослідження.
ЄС сприятиме інтеграції України в систему інтелектуальної власності Євросоюзу.
Більше новин за посиланням https://cutt.ly/SwRwWDEv
За інформацією Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції
Кабінет Міністрів України погодив підписання Віцепрем'єркою Ольгою Стефанішиною з Єврокомісією Угоди про фінансування заходу «Підтримка ЄС для відновлення та реформ».
Про це повідомляє Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Загальний обсяг фінансування - €335 млн.
Допомога в межах угоди надаватиметься European Commission за 5-мa пріоритетними сферами:
стійка, стала та інтегрована економіка;
підзвітні установи, верховенство права та безпека;
захист навколишнього середовища i стійкість до зміни клімату;
стійка цифрова трансформація;
стійке, гендерно рівне, справедливе та інклюзивне суспільство.
Угода не передбачає прямої фінансової підтримки Державного бюджету України.
Відкриття переговорів про членство. Ключові висновки від спілкувань у Відні та Берліні.
У наших партнерів немає жодних сумнівів: досягнення України у реформах є вражаючими. Про це неодноразово чула як публічно, так і за закритими дверима. Водночас, ми вже розуміємо, що грудневе засідання Європейської Ради, де очікується ряд важливих для України рішень, буде напруженим. Лідерам ЄС належить ухвалити стратегічні для майбутнього Європи рішення. І, на жаль, є спроби окремих країн зробити Україну частиною політичних торгів. Такою є європейська політика, де наразі рішення приймаються консенсусом. Тому, враховуючи внутрішню ситуацію у кожній країні, продовжуємо роботу з партнерами для забезпечення потрібних нам рішень.
В астрійській столиці з міністеркою у справах ЄС Кароліною Едтштадлер детально було проговорено рішення Європейської Ради. Це ж питання було основним на зустрічі з австрійськими парламентарями (які фактично затверджують позицію, що буде озвучена потім у Брюсселі). Хороша новина: маємо чітку підтримку подальшого руху України до членства, визнання наших трансформацій. Разом з тим, австрійські партнери відстоюють важливість позитивної динаміки для всіх країн розширення. Саме прогрес України оживив процес розширення, і разом зможемо зробити його історією успіху для всіх.
З прикрістю виявлено було, що одним з найбільш обговорюваних питань щодо України є проведення виборів. Порушуючи це питання, деякі іноземні політики створюють враження «нормальності ситуації» в Украіні.
У Берліні відбулася зустрічі в Офісі канцлера, скоординувалися у розумінні ситуації та підготовки до Європейської Ради. Ці зустрічі, як і потім дискусії під час публічних та закритих обговорень з експертами, засвідчили принципову зміну сприйняття європейської інтеграціі України. На відміну від минулого року, коли доводили готовність бути кандидатом на членство, сьогодні Німеччина чітко підтримує рух України до членства. Вдячні DGAP за організацію спеціального заходу у рамках візиту. Відверті дискусії дуже потрібні, особливо зараз, коли на тлі інших викликів, можемо втратити фокус і ключові стратегічні рішення для майбутнього Європи потонуть у дебатах.
Запланований ряд зустрічей, зокрема з:
Міністром закордонних справ Румунії Л. Одобеску;
Головою Комісії з європейських справ Палати Депутатів Парламенту Румунії
Ш. Мушою;
Віце-головою Сенату Парламенту Румунії С. Кимпяну;
EU NEIGHBOURS east підготував спеціальну сторінку про розширення Євросоюзу, яка пояснює процес вступу країн до ЄС. Сторінка містить інформацію про пакет розширення 2023 року, в межах якого Єврокомісія рекомендувала почати переговори про вступ з Україною, а також процес розширення і прогрес. Дізнайтеся більше тут: https://euneighbourseast.eu/uk/enlargement/
1 січня Бельгія розпочала піврічне головування в Раді ЄС. Серед головних пріоритетів бельгійського головування –кращий захист європейських громадян, зміцнення співпраці та підготовка спільного майбутнього країн ЄС. Окремо зазначено, що особливу увагу буде приділено збереженню непохитної підтримки України. «Головною метою головування буде надання непохитної політичної, економічної, військової, гуманітарної та правової підтримки Україні», – йдеться на офіційному сайті головування Бельгії. Бельгійське головування також сприятиме зусиллям ЄС зі зміцнення стійкості та стратегічної автономії, підтриманні миру та безпеки, захисту прав людини, демократії та верховенства права. За інформацією Департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад
Європейська комісія оголосила три важливі новини про співпрацю у сфері досліджень та інновацій між Україною і ЄС: представництво Horizon Europe у Києві, діяльність на підтримку української високотехнологічної спільноти в межах Європейської інноваційної ради та центр спільноти Європейського інституту інновацій та технологій.
Єврокомісарка з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Іліана Іванова запустила ці ініціативи разом із віцепрем’єр-міністром України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайлом Федоровим та міністром освіти і науки Оксеном Лісовим.
Представництво Horizon Europe
Представництво Horizon Europe в Києві підвищуватиме поінформованість спільноти щодо можливостей участі у спільних дослідницьких та інноваційних проєктах. Це буде реалізовано через популяризацію Horizon Europe, сприяння інтеграції України до Європейського науково-дослідного простору та підтримку національних координаторів. Національний фонд досліджень України – приймаюча установа представництва Horizon Europe.
«Представництво Horizon Europe в Києві стане пульсуючим серцем нашої співпраці», – зазначила Іліана Іванова.
Європейська інноваційна рада (EIC4Ukraine)
EIC4Ukraine виділить 20 млн євро для українських високотехнологічних стартапів, щоб допомогти їм зростати й інтегруватися до європейської інноваційної екосистеми. Ця ініціатива впроваджується Європейською мережею асоціацій стартапів. Вона підтримає щонайменше 200 стартапів і надасть до 60 тис. євро для кожного з них для подальшого розвитку їхньої інноваційної та підприємницької діяльності.
Центр спільноти Європейського інституту інновацій та технологій (EIT)
Центр спільноти EIT у Києві слугуватиме ресурсом для поширення інформації про можливості, які пропонує EIT в Європейському Союзі та за його межами. Цей осередок надаватиме українським новаторам доступ до партнерів, ринків, випробувальних потужностей, навчання та інвестицій. Центр існує на базі Українського фонду стартапів.
«Це вражаюче досягнення для європейської дослідницько-інноваційної екосистеми, а також свідчення незмінного внеску українського народу у сферу досліджень та інновацій», – зазначила Іліана Іванова, коментуючи запуск трьох нових ініціатив.
Коротко про основні новини за тиждень щодо шляху України до ЄС та підтримки Євросоюзу – тут https://cutt.ly/cwXLZcIP Зокрема, йдеться про: - ЄС надасть Україні 50 млрд євро в межах Ukraine Facility; - Рада ЄС продовжила економічні санкції проти росії ще на 6 місяців; - Єврокомісія запропонувала поновити ще на рік скасування імпортних мит і квот щодо експорту з України до ЄС; - Уряд спростив ліцензування експорту соняшника до Болгарії; - Україна та Німеччина домовилися про посилення співпраці у сфері охорони здоров'я; та інші новини.
Джерело Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Більше коштів на боєприпаси, зброя для України та перегляд сільськогосподарської політики: головне за тиждень
Вашій увазі пропонується щотижнева добірка новин з Брюсселя і не тільки.
У ЄС виділили 500 млн євро на збільшення виробництва боєприпасів
Європейська Комісія виділила 500 млн євро, передбачених законом про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP). Очікується, що це дозволить європейській оборонній промисловості наростити потужності з виробництва боєприпасів до 2 мільйонів снарядів на рік до кінця 2025 року.
Зазначається, що завдяки вже вжитим заходам європейські річні виробничі потужності з виробництва 155-мм снарядів вже досягли 1 мільйона на рік у січні 2024 року.
Єврокомісія запропонувала перегляд сільськогосподарської політики ЄС
Як зазначається, пропозиції мають на меті «зменшити навантаження, пов'язане з контролем для фермерів ЄС, та надати їм більшої гнучкості у дотриманні певних екологічних умов».
Так, у перший рік реалізації поточної Спільної аграрної політики (2023-2027 рр.) фермери ЄС зіткнулися з викликами щодо повного дотримання деяких стандартів, корисних для довкілля та клімату, так званих «добрих сільськогосподарських та екологічних умов» (GAEC, good agricultural and environmental conditions). Комісія пропонує цілеспрямований перегляд певних умов у Регламенті щодо стратегічних планів Спільної аграрної політики.
Посли країн-членів ЄС затвердили 5 млрд євро на зброю для України
Посли ЄС досягли принципової згоди щодо реформування Європейського фонду миру для підтримки України з бюджетом у 5 мільярдів євро на 2024 рік. Про це повідомило Бельгійське головування у Раді ЄС у середу, 13 березня.
Як повідомляють ЗМІ, кошти підуть на спільні закупівлі зброї для України і навчання її військових, вони мають зробити військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.
Ширша Шенгенська зона, боєприпаси для України та підготовка до виборів у Європарламент: головне за тиждень з Європи
Вашій увазі пропонується щотижнева добірка новин з Брюсселя і не тільки.
Болгарія та Румунія приєднуються до Шенгенської зони
31 березня Болгарія та Румунія стають членами Шенгенської зони: Шенгенські правила застосовуватимуться в обох державах-членах ЄС, включаючи видачу шенгенських віз, а контроль на внутрішніх повітряних та морських кордонах буде скасовано.
Зазначається, що з грудня минулого року обидві держави вжили всіх необхідних заходів для забезпечення безперешкодного застосування Шенгенських правил з 31 березня 2024 року. Далі Рада ЄС має ухвалити рішення про встановлення дати скасування перевірок на внутрішніх сухопутних кордонах між Болгарією, Румунією та іншими країнами Шенгенської зони.
Словенія поповнить список країн, що підтримують чеський проєкт із закупівлі боєприпасів для України
Словенія підтримає чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для України в країнах за межами Євросоюзу. Про це під час свого візиту до Любляни заявив, не уточнивши конкретної суми, міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Згідно з даними словенського інформаційного агентства STA, уряд Словенії виділить на проєкт один млн євро.
Єврокомісія опублікувала рекомендації для великих онлайн-платформ щодо зменшення цифрових ризиків під час виборів до Європарламенту
Комісія опублікувала рекомендації для великих онлайн-платформ та пошукових систем на кшталт Facebook, YouTube та TikTok для зменшення системних ризиків, які можуть вплинути на чесність виборів, з конкретними вказівками щодо майбутніх виборів до Європейського Парламенту в червні.
Відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA), визначені сервіси з понад 45 мільйонами активних користувачів у ЄС зобов'язані зменшити ризики, пов'язані з виборчими процесами, захищаючи при цьому фундаментальні права, зокрема право на свободу вираження поглядів. Рекомендації містять заходи зі зниження ризиків і найкращі практики, які повинні вживати ці платформи до, під час і після виборчих подій, зокрема, щодо маркування політичної реклами та створеного за допомогою штучного інтелекту контенту.
15-19 КВІТНЯ: РОЗКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНИХ СЕСІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ЩОДО ПЕРЕГОВОРНИХ РОЗДІЛІВ ПРАВА ЄС У МЕЖАХ ОФІЦІЙНОГО СКРИНІНГУ
15, 16, 18 та 19 квітня відбудуться наступні пояснювальні сесії Європейської Комісії щодо переговорних розділів права ЄС у межах офіційного скринінгу. Ці сесії стосуватимуться таких розділів:
15 квітня – розділ 18 «Статистика»;
16 квітня – розділ 28 «Захист прав споживачів та охорона здоровʼя»;
18 та 19 квітня – розділ 1 «Свобода руху товарів».
Запрошуємо профільних експертів, представників аналітичних центрів та організацій громадянського суспільства долучитись. Представники громадськості зможуть спостерігати за сесією без можливості участі в обговоренні.
Для участі у сесіях заповніть, будь ласка, форму за посиланням.
Реєстрація відкрита до 14 квітня, 14:00. Посилання на сесії отримають тільки зареєстровані учасники.
Довідково
Сесії триватимуть до кінця травня 2024 року.
Ще до отримання офіційного рішення Європейської Ради про старт переговорів Уряд України здійснив власний селф-скринінг щодо кожного переговорного розділу протягом 2023 року. Це вже дозволило визначити стан адаптації українського законодавства до права ЄС, обсяг роботи, яку потрібно виконати, та визначити підходи до формування переговорних команд. Звіт за результатами селф-скринінгу доступний за посиланням.
Звіт про прогрес України в межах Пакету розширення Європейського Союзу від 8 листопада 2023 року доступний за посиланням.
Урядовий План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, затверджений Урядом України 9 лютого 2024 року, доступний за посиланням.
ВСТУП УКРАЇНИ ДО ЄС
ПРЕЗЕНТОВАНО СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ПЕРЕМОВИН ПРО ВСТУП ДО ЄС
Скринінг – офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному acquis ЄС (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС. В результаті скринінгу будуть визначені пріоритети ключових реформ (benchmarks) для кластеру в цілому. За результатами скринінгу Єврокомісія представить звіт, на основі якого Рада ЄС ухвалить рішення про відкриття переговорного кластера. Скринінг вважається першим кроком у процесі перемовин про членство в Євросоюзі.
Пакет розширення ЄС – щорічний стратегічний документ щодо політики розширення ЄС, який включає звіт Європейської Комісії з оцінкою прогресу, досягнутого країнами-кандидатами та потенційними кандидатами. Зазвичай Європейська Комісія публікує такий звіт восени кожного року.
Наприклад, останній Звіт про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року був оприлюднений 8 листопада 2023 р. та містив не лише загальну оцінку прогресу України, а й чіткі рекомендації, які повинні бути виконані протягом 2024 року (так звані “сірі бокси”). Спектр таких рекомендацій надзвичайно широкий, адже вони охоплюють політичні та економічні критерії вступу до ЄС, а також ключові 33 розділи за всіма сферами державної політики.
Прогрес у виконанні таких рекомендацій Європейської Комісії напряму впливає на просування України вперед у перемовинах та пришвидшує загальний процес вступу до ЄС. І, звісно, відповідальність за проактивність у такому процесі – завжди за державою, яка самостійно визначає, яким чином та за допомогою яких заходів досягати прогресу. Так, наприклад, в Україні було затверджено план заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.
План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року – встановлює більше 350 заходів щодо виконання 142 рекомендацій Європейської Комісії та передбачає залучення більше 100 виконавців, серед яких міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні (військові) адміністрації, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.
Заходи охоплюють найрізноманітніші спрямування, наприклад, розробку бл. 40 законопроектів, бл. 50 актів Кабінету Міністрів України, бл. 70 відомчих нормативно-правових актів, супроводження бл. 40 законопроєктів у Верховній Раді України, здійснення окремих політичних кроків та технічне забезпечення існуючих загальнодержавних процесів тощо.
Acquis ЄС – сукупність загальних прав і обов’язків, які є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС. Він постійно розвивається і включає в себе:
зміст, принципи та політичні цілі Договорів;
законодавство, ухвалене згідно з Договорами та прецедентне право Суду ЄС;
декларації та резолюції, ухвалені ЄС;
інструменти в межах Спільної зовнішньої політики та політики безпеки;
міжнародні договори, укладені ЄС і між собою державами-членами у сфері діяльності ЄС.
Селф-скринінг – ще до початку офіційного скринінгу Єврокомісії, Україна провела селф-скринінг, за результатами якого презентувала Звіт проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС). Процедура дала змогу визначити стан адаптації українського законодавства до права ЄС, виявити невідповідності та прогалини, які треба усунути в межах переговорів та підготовки до вступу в Європейський Союз. Згідно звіту, наразі близько 3 тис. актів права ЄС підлягають подальшій повній та/або частковій імплементації.
Розділи/глави acquis – формують основу переговорів про вступ для кожної країни-кандидата. Всього є 33 розділи – вони відповідають різним сферам acquis ЄС. Країни-кандидати повинні адаптувати свою адміністративну та інституційну інфраструктуру та привести національне законодавство у відповідність до законодавству ЄС у цих сферах. Різні розділи переглядаються під час скринінгу acquis та регулярно оцінюються до моменту закриття кожного розділу.
Відповідно до нової методології розширення розділи об’єднані у 6 кластерів, де кластер «Фундаментальні сфери» відкривається першим і закривається останнім.
Пояснювальні сесії (розʼяснювальні зустрічі) – в межах офіційного скринінгу, сесії, під час яких фахівці Європейської Комісії пояснюють розділ за розділом, що таке acquis ЄС з погляду законодавчого узгодження та належної адміністративної спроможності.
Двосторонні зустрічі (в межах скринінгу) – під час таких зустрічей країна-кандидат представляє, на якому етапі підготовки вона перебуває щодо ухвалення та імплементації законодавства ЄС за кожним переговорним розділом.
Переговорна рамка – технічне завдання, яке встановлює керівні положення та принципи для переговорів про вступ з кожною країною-кандидатом. Складається з трьох частин:
принципи, що регулюють переговори про вступ,
зміст переговорів
процедура переговорів.
Європейська Комісія розробляє проєкт переговорних рамок, країни-члени ЄС ухвалюють його, а головуюча у Раді ЄС країна представляє його на початку переговорів про вступ.
Переговори про вступ – переговори відбуваються на міжурядових конференціях між державами-членами та країною-кандидатом. Вони стосуються умов, за яких країну буде прийнято до ЄС, і зосереджені на ухваленні та імплементації acquis ЄС. Acquis розділено на кластери ( які складаються з кількох розділів/глав), кожен з яких охоплює певну сферу політики ЄС.
В результаті скринінгу, проведеного для кожного кластера, між ЄС та країною-кандидатом будуть узгоджені пріоритети для прискореної інтеграції та ключових реформ. Коли ці пріоритети будуть достатньою мірою імплементовані, кластер (що охоплює всі пов’язані з ним розділи) відкривається без подальших умов, і для кожного розділу встановлюються контрольні показники для завершення роботи. Розділи відповідного кластера оцінюються і закриваються окремо.
Переговори допомагають країнам-кандидатам підготуватися до виконання зобов’язань щодо членства в ЄС. Вони також дозволяють ЄС підготуватися до розширення з точки зору інтеграційної спроможності. Результати переговорів вносяться до проєкту договору про приєднання після завершення переговорів за всіма розділами.
Міжурядова конференція (intergovernmental conference (IGC) – у політиці розширення ЄС, міжурядовою конференцією є офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів ЄС для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій міжурядовій конференції відбувається представлення переговорних делегацій, переговорної рамки та переговорної позиції країни-кандидата.
Моніторинг переговорів – для оцінки прогресу країн-кандидатів у виконанні своїх зобов’язань існує процедура моніторингу. Моніторинг здійснюється Європейською Комісією під час переговорів про вступ та протягом проміжного періоду після підписання договору про приєднання до ЄС до самого приєднання.
Комісія аналізує рівень наближення законодавства країни-кандидата до права ЄС, відповідність іншим зобов’язанням, та на основі цих даних готує звіт щодо країни в межах Пакету Розширення, який передає на розгляд Раді ЄС.
Договір про приєднання – підписується державами-членами та країною, що приєднується після завершення переговорів про вступ. Проте вступ не є автоматичним, оскільки Договір має бути ратифікований всіма державами-членами та країною, яка приєднується. Договір набуває чинності після ратифікації в дату, яка була визначена раніше, встановлюючи умови та домовленості щодо приєднання, включаючи права та обов’язки нової держави-члена, а також адаптацію до інституцій ЄС.
ВСТУП УКРАЇНИ ДО ЄС
Швеція започатковує Консультативну групу високого рівня, яка надаватиме експертну підтримку Україні у процесі вступу до ЄС
Про це офіційно оголосив Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом під час звернення на Форумі «Європейська інтеграція України, її областей і територіальних громад» у межах Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.
«Швеція продовжує підтримувати Україну на її шляху до вступу в ЄС, і я з гордістю оголошую, що разом з нашими північнобалтійськими партнерами ми започаткували консультативну групу високого рівня, яка допоможе прокласти шлях до членства України в ЄС. Ми зібрали найкращих експертів з країн Північної Європи та Балтії, які надаватимуть стратегічну підтримку Україні на шляху до вступу в ЄС. Усі експерти мають безпосередній досвід роботи в структурах Європейського Союзу та у процесах вступу до ЄС у своїх країнах. Хоча ви залишаєтеся найважливішими гравцями, які виконують роботу на місцях, ми з нетерпінням чекаємо можливості допомогти вам наблизитися до членства в ЄС», – заявив Міністр.
В своєму зверненні він також запевнив, що Швеція продовжуватиме допомагати Україні виграти війну, продовжити втілювати реформу децентралізації та стати членом ЄС.
«Ми високо цінуємо підтримку та залученість партнерів на нашому шляху до членства в ЄС. Попри виклики повномасштабної війни, ми активно працюємо над підготовкою до майбутніх переговорів, зміцненням наших спроможностей та поглибленням інтеграції з Європейським Союзом. Вітаємо ініціативу шведського керівництва, яка об'єднує найкращий досвід країн Північної та Балтійської Європи для допомоги Україні в її євроінтеграційних зусиллях. Очікую на продуктивну співпрацю», – заявила Віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина, коментуючи запуск ініціативи.
Ключова мета – надання підтримки в процесі вступу України до ЄС. До складу Групи увійшли фахові представники країн Північно-Балтійської вісімки (Естонії, Литви, Латвії, Швеції, Ісландії, Фінляндії), які мають значний досвід роботи в інституціях ЄС і були долученя до переговорних процесів.
Новий пакет санкцій проти рф та відповідальність за їх обхід, підготовка до виборів у Європарламенті та міграція: головне за тиждень з Європи
Вашій увазі пропонується щотижнева добірка новин з Брюсселя і не тільки.
В Євросоюзі розповіли про підготовку 14-го пакета санкцій проти росії
Про підготовку розповів Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс під час виступу у Європарламенті.
«Ми розпочали підготовку 14-го пакету санкцій, який має бути ухвалений навесні. Він, ймовірно, включатиме широкий перелік обмежувальних заходів з сильним акцентом на боротьбу з обходом – наприклад, у морському секторі, оскільки росія продовжує намагатися порушувати ліміт цін на експорт нафти», – зазначив Домбровскіс.
З його слів, ЄС шукає, як зупинити обхід санкцій через західні дочірні компанії, що працюють у країнах за межами Європи.
У ЄС остаточно схвалили запровадження кримінальної відповідальності за порушення санкцій ЄС
Рада ЄС ухвалила закон, який встановлює правила переслідування за порушення або обхід санкцій ЄС у державах-членах. Певні дії відтепер вважатимуться кримінальними злочинами в усіх країнах-членах ЄС, наприклад, допомога в обході заборони на в'їзд, торгівля санкційними товарами або здійснення забороненої фінансової діяльності. Підбурювання, пособництво та сприяння цим правопорушенням також можуть підпадати під покарання.
Директива набуде чинності на двадцятий день після публікації в Офіційному журналі ЄС. Держави-члени матимуть 12 місяців для включення положень директиви у своє національне законодавство.
Європейські політичні партії зобов'язались дотримуватися етичних та чесних методів ведення передвиборчої кампанії до Європарламенту
Віце-президент Єврокомісії Вера Юрова провела церемонію підписання Кодексу поведінки на виборах до Європейського парламенту 2024 року. Своїм підписом європейські політичні партії взяли на себе зобов'язання дотримуватися етичних та чесних методів ведення передвиборчої кампанії.
Одним із зобов'язань Кодексу є те, що підписанти «заохочуватимуть інклюзивний політичний дискурс та участь, утримуючись від створення, використання або поширення дискримінаційних заяв та упереджень щодо конкретних груп на основі їхньої статі, расового чи етнічного походження, релігії чи переконань, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації». Іншим прикладом є зобов'язання партій «утримуватися від розміщення політичної реклами, спонсорованої незадекларованими інтересами, або іншим чином залучати посередників для розміщення агітаційних повідомлень без зазначення авторства».
Євродепутати ухвалили пакет документів для реформування європейської міграційної політики та політики притулку, узгоджених з країнами-членами ЄС.
Зокрема, передбачається більш швидкий розгляд заяв про надання притулку, в тому числі на кордонах ЄС, покращена ідентифікація по прибуттю; обов'язкова перевірка безпеки, вразливості та стану здоров'я для осіб, які в'їжджають до ЄС нелегально, краще реагування під час кризових ситуацій та нова добровільна схема переселення біженців з третіх країн.
Після того, як пакет буде офіційно затверджений Радою ЄС, законодавство набуде чинності після публікації в Офіційному журналі. Очікується, що регламенти почнуть застосовуватися через два роки.
у другому читанні – №10177 про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті;
Мета – розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти (ЗВО) в розробленні та реалізації освітніх програм.
у першому читанні – № 9116 про лісові репродуктивні ресурси.
Мета – встановлення правових і організаційних засад та забезпечення правового врегулювання відносин, що виникають при виробництві, впровадженні в обіг лісового репродуктивного матеріалу в Україні, його імпорту та експорту, а також максимальне наближення положень національного законодавства до вимог законодавства ЄС з питань лісових репродуктивних ресурсів, залучення у цю сферу інвестицій та нових технологій.
23 квітня, Європейський парламент схвалив продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів Європейського Союзу.
Рішення було ухвалене на підтримку України в умовах триваючої жорстокої агресивної війни з боку росії.
Так, депутати Європарламенту підтримали продовження призупинення імпортних мит та квот на українську сільськогосподарську продукцію ще на рік, до 5 червня 2025 року.
За проголосувало 428 європарламентарів, проти – 131, утрималися – 44.
Згідно з новим регламентом, Європейська Комісія може вживати заходи, які вона вважатиме необхідними, у разі виникнення «значних порушень» на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн-членів.
Передбачено, що у межах посилених захисних заходів для захисту фермерів ЄС, Єврокомісія може застосувати “екстрене гальмування” для груп особливо чутливих сільськогосподарських продуктів: м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року, а також у 2022 та 2023 роках, тарифи можуть бути запроваджені повторно.
У межах домовленостей щодо нових правил, Єврокомісія зафіксувала зобов'язання найближчим часом розпочати переговори з Україною про постійну лібералізацію торгівлі та долучати Європарламент до цього процесу.
Наступним кроком має стати затвердження регламенту Радою ЄС. Чинні торговельні заходи закінчуються 5 червня 2024 року, новий регламент набуде чинності одразу після цієї дати.
у другому читанні - № 9450 про зміни до деяких законів України щодо вдосконалення участі місцевого самоврядування у міжтериторіальному та транскордонному співробітництві
Мета - приведення норм законодавства України у відповідність до права ЄС у сфері міжтериторіального та транскордонного співробітництва, а також визначення та розмежування повноважень різних суб’єктів.
Верховна Рада України проголосувала #євроінтеграційний_закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах» (реєстр. № 8244).
Мета – приведення національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур щодо встановлення обов’язку роботодавця повідомляти працівникам про зміну власника підприємства.
В межах підготовки до початку безпосередніх переговорів про вступ до ЄС, Україна активно бере участь у скринінгу національного законодавства Європейської Комісії.
Представники делегацій від України вже провели 21 роз’яснювальну зустріч щодо 19 з 35 переговорних розділів, а також низки питань.
Про те, в чому полягає процес скринінгу та на якому етапі перебуває Україна, детальніше www.facebook.com/photo/
На цьому тижні відбулась низка пояснювальних сесій Єврокомісії у межах скринінгу.
Розглянули розділи 27 «Довкілля та зміна клімату», 15 «Енергетика», 14 «Транспортна політика» та 21 «Транс’європейські мережі».
Так, 21 та 22 травня у межах розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» йшлося про:
скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року;
управління відходами, зокрема регуляція використання та обігу пластику; використаних батарей та акумуляторів тощо;
використання водних ресурсів та доступ до питної води;
екологічні злочини та відповідальність;
європейську програму «LIFE» для клімату та довкілля;
та ряд інших питань.
23 травня розглянули розділ 15 «Енергетика» та розділ 21 «Транс’європейські мережі», зокрема такі питання:
енергоефективність;
енергетичне маркування та екодизайн;
відновлювальна енергетика;
атомна енергетика;
ринок електроенергії і газу;
безпека постачання (сховища газу та нафти);
трансʼєвропейські енергетичні мережі (TEN-Е).
24 травня продовжили розглядати розділ 21 «Транс’європейські мережі», а також розділ 14 «Транспортна політика», йшлося про:
автомобільні перевезення;
безпеку дорожнього руху;
інтелектуальні транспортні системи;
залізничний, морський, авіаційний транспорт та питання безпеки;
права і обовʼязки пасажирів;
та інші питання.
Як долучитись експертам та представникам організацій громадянського суспільства до перегляду пояснювальних сесій наступного тижня – https://cutt.ly/IeyyunVW
Верховна Рада України ухвалила закон про посилення відповідальності за домашнє та сексуальне насильство
22 травня Парламент ухвалив законопроєкт №8329 щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншого законодавства у зв'язку з ратифікацією Стамбульської конвенції.
Закон передбачає вдосконалення процесуального порядку розгляду справ пов’язазних з насильством. Документ, зокрема, оновлює визначення сексуального домагання та насильства за ознакою статі, доповнює КУпАП окремим статтями щодо насильства та передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, громадських робіт чи адмінарешту.
Нагадаємо, 20 червня 2022 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція). Цей документ запроваджує міжнародний стандарт захисту жінок від усіх форм насильства та дозволяє створювати нові можливості міжнародного співробітництва для захисту громадян.
Санкції, безпека та знову безпека: головні новини тижня з Європи
Вашій увазі пропонується щотижнева добірка новин з Брюсселя і не тільки.
Рада ЄС встановила вищі тарифи на російську та білоруську зернову продукцію
Рада ЄС ухвалила постанову, яка підвищує мита на зернові, олійні культури та похідні продукти з росії та білорусі до рівня, який практично зупинить імпорт цих продуктів.
Заходи стосуються товарів, що походять або експортуються прямо чи опосередковано з росії або білорусі до ЄС. Вони не вплинуть на транзит цих товарів через ЄС до третіх країн. Постанова буде опублікована в Офіційному віснику ЄС. Вказані заходи набудуть чинності 1 липня 2024 року.
Вісім країн ЄС пропонують розширити співпрацю з оборонною промисловістю України
За ініціативи очільника данського оборонного відомства, міністри оборони Данії, Швеції, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Нідерландів та Польщі надіслали спільного листа до Європейської Комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Європейського оборонного агентства та інших європейських країн напередодні засідання міністрів оборони ЄС. У листі пропонуються чотири напрямки співпраці з оборонною промисловістю України.
Рада ЄС визначила п'ять основних пріоритетів у галузі безпеки і оборони
У своїх висновках Рада визначила п'ять основних пріоритетів на наступний період, які держави-члени повинні реалізувати в терміновому порядку. Одним з цих пріоритетів є непохитна підтримка України з боку ЄС.
«Для того, щоб продовжувати надавати Україні та її народу всю необхідну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку так довго, як це буде потрібно, і так інтенсивно, як це буде потрібно, ЄС використовуватиме всі інструменти, що є в його розпорядженні, включаючи нещодавно створений Фонд допомоги Україні в межах Європейського фонду миру (ЄФМ), а також тренінги та консультації в рамках Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги на підтримку України (EUMAM Ukraine)», – йдеться в прес-релізі щодо рішення Ради ЄС.
Наголошується на майбутньому підписанні безпекових зобов'язань ЄС перед Україною, а також на поточних зусиллях, спрямованих на задоволення нагальних потреб України, зокрема, у боєприпасах, ракетах, системах протиповітряної оборони та артилерії, а також безпілотниках.
Крім того, серед пріоритетів:
Разом витрачати більше та якісніше на оборону;
Підвищити спроможності ЄС діяти;
Посилити стійкість ЄС та забезпечити безпечний доступ до стратегічних сфер;
Україна виконала всі кроки, необхідні для запуску переговорів про вступ – Звіт Єврокомісії;
Україна і Франція підписали угоду щодо відновлення та підтримки критичної інфраструктури й пріоритетних секторів економіки на 200 млн євро;
Уряд запустив інтерактивний сайт «Матрицю реформ» – новий аналітичний інструмент для ефективного ухвалення рішень та управління процесом впровадження реформ;
Україна та Франція уклали нові угоди в сфері оборонної промисловості;
Литва допоможе реставрувати 100 картин Марії Примаченко;
Огляд розробок у законодавстві ЄС, правовому аналізі та адаптації законодавства ЄС в Україні;
Розпочалися двосторонні зустрічі між Україною та Єврокомісією в межах скринінгу
Учора, 8 липня, у Брюсселі розпочалась перша двостороння зустріч Україна-ЄС щодо оцінки адаптації українського законодавства до права ЄС. Це наступний важливий крок на шляху до членства в ЄС.
Дводенна зустріч Європейської Комісії та України в межах здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС присвячена переговорному розділу 5 «Публічні закупівлі». Цей розділ входить до кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС» – саме цей кластер під час перемовин відкривають першим і закриють останнім.
Українська делегація презентує стан наближення законодавства України до права ЄС у сфері публічних закупівель, та інституційну спроможність сектору, заходи із протидії корупції, а також план повного наближення законодавства до права ЄС.
Українську делегацію очолила заступниця Міністра економіки України Надія Бігун, заступником голови делегації визначено Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександра Ількова.
До складу делегації увійшли заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка, Голова Антимонопольний комітет України Павло Кириленко, Генеральний директор ДП Prozorro Микола Ткаченко, Голова Державна аудиторська служба України Алла Басалаєва.
Ольга Стефанішина провела зустріч з новим очільником Представництва НАТО в Україні Патріком Тернером
Віцепрем’єрка привітала пана Тернера зі вступом на посаду та окреслила пріоритети спільної роботи над реалізацією домовленостей, досягнутих на самітах НАТО у Вільнюсі (2023) та Вашингтоні (2024).
«Україна доклала величезних політичних зусиль для просування та актуалізації євроатлантичної інтеграції, і вся наша команда: Президент, Прем'єр-міністр, міністри та заступники, намагалися поглибити співпрацю з НАТО в різних напрямках. Ми нарешті стали частиною великої євроатлантичної родини, до України ставляться як до рівної. У нас є платформа для діалогу – Рада Україна-НАТО. У Польщі працює спільний Центр вивчення досвіду, підготовки та аналізу (JATEC), спрямований посилити співпрацю України з Альянсом. І найголовніше, ми чекаємо запуску ініціативи НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU). Ніхто не міг собі уявити, що ми зможемо зайти так далеко за такий короткий проміжок часу», – заявила Віцепрем’єрка.
Водночас, вона підкреслила, що Україна налаштована зберегти високі темпи роботи на євроатлантичному треку. Окремим питанням в межах зустрічі стало втілення Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО для України та подальшої роботи над Дорожньою картою взаємосумісності.
Патрік Тернер у свою чергу запевнив, що пріоритетами НАТО залишається допомога для перемоги України у війні та підтримка руху України до Альянсу.
Віцепрем’єрка та очільник Представництва НАТО в Україні домовились підтримувати взаємодію на постійній основі.
Продовжуємо готуватися до двосторонніх сесій в межах скринінгу ЄС
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина провела нараду з Першим заступником Міністра фінансів України Денисом Улютіним та Першим заступником Міністра економіки України Олексієм Соболєвим напередодні чергового раунду двосторонніх зустрічей Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву Євросоюзу.
Наступний раунд двосторонніх зустрічей відбудеться вже наступного тижня та буде присвячений, зокрема, Розділам «Економічні критерії» та «Фінансовий контроль».
Віцепрем’єрка та Перші заступники міністрів обговорили підготовку до сесій та детально розглянули презентації Української делегації, що будуть представлені під час зустрічей. Під час наради було високо відзначено презентації делегації на другій двосторонній сесії, які українська делегація зокрема продемонструвала американським партнерам під час візиту до США минулого тижня.
«Рада відзначити високий рівень підготовки українських переговірників перед майбутніми сесіями. Члени нашої делегації активно долучались до роботи з експертами та брали участь в імітаційних сесіях, і ця робота чітко прослідковується у ваших презентаціях», – відзначила Ольга Стефанішина.
Довідково
Розділи «Економічні критерії» та «Фінансовий контроль» відносяться до Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС».
Під час наступних скринінгових сесій за розділом «Економічні критерії» розглянуть питання макроекономічної стабільності, функціонування товарних ринків, фінансового ринку, ринку праці, освіти та інновацій, фізичного капіталу та якості інфраструктури, секторальної та корпоративної структури, економічної інтеграції з ЄС та цінової конкурентоспроможності, та боротьби з корупцією.
У свою чергу розділ 32 «Фінансовий контроль» охоплює такі питання:
-практики ЄС у сфері державного внутрішнього фінансового контролю;
-механізми підзвітності, включно з незалежним внутрішнім аудитом;
-підготовка та виконання бюджету відповідно до середньострокових рамок та фіскальної стійкості;
Ольга Стефанішина зустрілась з Послами ЄС в Україні
Звіт Єврокомісії про прогрес Україну в межах Пакету розширення 2024 року, заплановані наступні кроки в процесі скринінгу та очікування від процесу розширення ЄС обговорила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з Послами країн-членів Європейського Союзу в Україні, що відбулась у #Єврохаб.
Участь у зустрічі також взяла Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.
«Хочу висловити вдячність всім країнам-членам за участь у формуванні Звіту. Завдяки вашому внеску і внеску української сторони, Європейська Комісія оприлюднила документ, який слугуватиме дороговказом України на шляху трансформацій. Цей звіт дає нам можливість подивитися на себе очима наших партнерів і головних союзників, які стояли, стоять і, я впевнена, будуть стояти з Україною в захисті нашої країни, в забезпеченні того, що ми залишаємось не лише функціонуючою країною, але й функціонуючою демократією попри війну та виклики, пов'язані з нею», – зазначила Віцепрем’єрка.
Вона підкреслила, що наразі ключовим пріоритетом для України залишається сфера Кластера 1, що стосується основ процесу вступу до ЄС. В цьому контексті, Ольга Стефанішина відзначила, що українська Делегація проводить ретельну підготовку до фінальної двосторонньої зустрічі в межах скринінгу за блоком питань Кластеру 1, що має відбутись 12 листопада цього року.
Крім того, Віцепрем’єр-міністерка проінформувала Послів про підготовку українськими фахівцями відповідних дорожніх карт у сфері верховенства права, боротьби з корупцією, демократичних інститутів та реформування державного управління.
Окремо, Ольга Стефанішина висловила вдячність Європейському Союзу за ухвалені рішення, спрямовані на підтримку України: щодо лібералізації торгівлі, лібералізації вантажних перевезень між Україною та ЄС, а також фінансової допомоги, зокрема за рахунок заморожених російських активів. Окремо йшлося про необхідність активізувати зусилля щодо посилення санкційного тиску та підвищення ціни продовження війни для росії.
Відбулось перше засідання робочої групи щодо розробки дорожньої карти за розділом «Функціонування демократичних інституцій»
Мета – залучення до обговорення громадянського суспільства та експертне середовище.
До обговорення офлайн та онлайн долучилися десятки державних органів, НПО, ГО та аналітичних центрів, щоб сформувати стратегічні цілі, визначити ключові дії для їх досягнення, терміни виконання та відповідальні органи.
Розпочав зустріч вступною промовою Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України. Заступниця Міністра юстиції Людмила Сугак підвела підсумки засідання і визначила подальший формат роботи над дорожньою картою.
Модератором заходу виступила Олена Сотник, радниця Віце-прем'єр міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Україна та Естонія посилюють співпрацю щодо повернення полонених і депортованих українців
Посилення механізмів пошуку та повернення полонених і депортованих росією українських громадян обговорила Віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина з Міністеркою юстиції та цифрових справ Естонії Ліісою-Лі Пакоста.
Зустріч відбулась на полях Міністерської конференції щодо людського виміру Формули миру, що відбулась 30-31 жовтня у Монреалі, Канада.
Віцепрем’єр-міністерка подякувала Ліісі-Лі Пакоста за її участь у Конференції, а також висловила вдячність за послідовну підтримку Естонії України у її боротьбі проти російської агресії.
Ольга Стефанішина також представила концепцію та механізм роботи Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у звʼязку із збройною агресією росії проти України.
«У нас є власний, дуже серйозний потенціал для адміністрування і роботи над тим, щоб зробити цей інструмент дієвим. Також Україна вже має домовленості з міжнародними партнерами, які висловили готовність підтримувати роботу Реєстру. Нам потрібна, головним чином, координаційна підтримка та сприяння. Україна дуже зацікавлена у співпраці з таким надійним партнером, як Естонія, на шляху його реалізації», – зазначила Віцепрем’єрка.
Міністр юстиції Естонії у свою чергу відзначила, що її країна має значний досвід роботи з безпечної обробки чутливих даних та готова ним поділитися.
В межах зустрічі обговорили також
можливості посилення цифрової співпраці в межах діяльності Міністерств юстиції;
збереження та посилення санкцій проти росії через її вторгнення в Україну, а також використання заморожених російських активів на користь нашої держави;
шляху до ЄС та євроінтеграційному порядку денному країни, зокрема в контексті опублікованого цього тижня Звіту в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2024 року.
У вівторок, 19 листопада у Брюсселі, Бельгія, стартували двосторонні сесії України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за кластером 2 «Внутрішній ринок». Скринінг є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
Протягом чотирьох днів Українська делегація під лідерством Головного переговірника, Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерки юстиції Ольги Стефанішиної представить прогрес в імплементації регулювання ЄС у таких сферах: свобода переміщення працівників, підприємництва, свобода руху капіталу та надання послуг.
«Початок скринінгу, присвяченого питанням внутрішнього ринку, є ключовим підготовчим етапом для ефективної економічної інтеграції України до ЄС – основи європейської інтеграції. Українська команда добре підготовлена до зустрічей, і в наступні чотири дні детально проговорить з представниками Єврокомісії забезпечення 3 з 4 основних свобод ЄС. Розраховуємо, що продуктивна робота над цими розділами дозволить створити передумови для якнайшвидшого відкриття переговорів за цим кластером», – зазначила Ольга Стефанішина, Головний переговірник та Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Головна переговірниця відзначила, що Україна, ретельно проаналізувавши право ЄС у сфері свободи пересування працівників, є відданою імплементації відповідного регулювання, водночас важливо передбачити перехідний період.
«Сьогодні ми переживаємо важливі зміни у сприйнятті процесу європейської інтеграції та усвідомлення себе частиною європейського простору. Це включає розуміння, що питання Європейського Союзу більше не є питаннями зовнішньої політики, а європейці більше не є для нас іноземцями. Отже, я думаю, що порівняно з попередніми зустрічами в межах скринінгу, сьогоднішній етап матиме ще більший ефект для трансформації нашої країни», – підкреслила урядовиця.
«Ми ставимо перед собою амбітну мету – активізувати й інтегрувати у ринок праці, додатково як з числа українців, так і з числа громадян країн-учасниць ЄС. Це є ключовим кроком для досягнення стабільного щорічного економічного зростання. Ми активно працюємо над адаптацією українського законодавства до європейського, щоб створити сприятливі умови для залучення більшої кількості як українців до ринку праці, так і висококваліфікованих громадян країн-учасниць ЄС, та стимулювання економічного розвитку країни», – зазначила у своїй вітальній промові Тетяна Бережна, заступниця Міністра економіки України.
Так, у вівторок, 19 листопада, відбувається скринінгова сесія за Розділом 2 «Свобода переміщення працівників».
Розділ охоплює такі питання, як захист прав працівників, взаємне визнання професійних кваліфікацій, координація соціального забезпечення, та вільне переміщення працівників в межах Євросоюзу. Основною метою відповідного регулювання ЄС є, зокрема, усунення будь-якої дискримінації в питаннях зайнятості, оплати праці та інших умов праці й працевлаштування до осіб, які працюють за межами своєї країни на законних підставах та ефективної координації систем соціального забезпечення.
Зустріч за Розділом 4 «Свобода руху капіталу» відбудеться 20 листопада. Цей розділ охоплює такі питання, як правила та обмеження на рух капіталу всередині ЄС, між державами-членами та третіми країнами, регулювання транскордонних платежів і виконання платіжних доручень щодо цінних паперів, а також боротьба з відмиванням грошей.
21 та 22 листопада відбудеться сесія, присвячена Розділу 3 «Свобода підприємництва і надання послуг». Право ЄС у цій сфері спрямоване на забезпечення рівних прав громадян та юридичних осіб ЄС щодо надання послуг, взаємного визнання професійних контрактів, кваліфікацій та регулювання надання поштових сервісів.
Участь від України у форматі офлайн та онлайн беруть представники Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Нацбанку, Міністерства фінансів, Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, зокрема Олексій Соболєв, перший заступник Міністра економіки України, Тетяна Бережна, заступниця Міністра економіки, Світлана Терещенко, заступниця Міністра юстиції України та Юрій Гелетій, Олексій Шабан, Дмитро Олійник заступники Голови Національного банку України та інші.
Довідково
Скринінг – це офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному acquis ЄС (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Україна стала першою державою, яка прийняла законодавство про деолігархізацію, оновила аудіовізуальне законодавство та встановила чіткі правила ринку медіа-послуг та провела значну роботу для забезпечення ефективної реалізації прав і можливостей національних меншин відповідно до міжнародно-правових стандартів.
.jpg)
