ЄС та ООН розпочинають новий амбіційний проєкт щодо гендерної рівності у Східному партнерстві

За підтримки Європейського Союзу дві сестринські агенції ООН — UNFPA та UN Women розпочинають масштабний проєкт на підтримку гендерної рівності у країнах Східного партнерства. Проєкт працюватиме з урядовими установами та громадськими організаціями у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні, щоб подолати глибоко вкорінені гендерні стереотипи в суспільстві, посилити участь чоловіків у домашній роботі та догляді за дітьми та взаємодіяти з групами ризику, щоб запобігти насильству на гендерній основі.

Реалізація Угоди про Асоціацію з ЄС - це один з ключових інструментів реформ для України, - Денис Шмигаль

23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

У рамках зустрічі сторони обговорили питання:

- спільної протидії коронавірусу;

- агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;

- курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;

- оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;

- макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.

Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».

Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.

«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу  інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.

Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.

Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.

Відносини Україна-ЄС

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС держави, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС».

Разом з цим намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України» Україна вперше заявила про власні євроінтеграційні прагнення. У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації».

Відповідні положення щодо підтримки курсу на інтеграцію до ЄС містяться також в Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 року, Заяві Верховної Ради України від 22 лютого 2007 року з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 року.

Відмова вищого керівництва держави у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС спричинила початок масового мирного протесту в Україні на захист євроінтеграційних прагнень народу України, що отримав назву «ЄвроМайдан».

Після перемоги в Україні Революції Гідності, 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі.  Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Цією Постановою Верховна Рада України рекомендувала Виконуючому обов’язки Президента України та Кабінету Міністрів України  низку першочергових кроків у сфері європейської інтеграції, передусім у контексті укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися у якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції. Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Окремі розділи Угоди про асоціацію почали тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 р., з 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. Процес ратифікації Угоди усіма державами-членами та інституціями ЄС було завершено 11 липня 2017 р. У повному обсязі Угода  набула чинності 1 вересня 2017 р.

Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відбувається на основі затвердженого 17 вересня 2014 р. Кабінетом Міністрів України плану заходів з її імплементації  на 2014-2017 роки, який був оновлений 25 жовтня 2017 р.

Серед основних цілей Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України  26 травня 2015 р., визначено забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу. Згідно зі Стратегією, Угода про асоціацію між Україною і ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.

Політика Європейського Союзу щодо України

Основні засади і зміст політики Європейського Союзу щодо України визначається положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Євросоюз розглядає Україну як пріоритетну державу у рамках Європейської політики сусідства, започаткованої у 2004 році. В основу ЄПС покладено принципи поглиблення політичної співпраці та економічної інтеграції між ЄС та країнами-партнерами. Ця політика поширена на країни Східної Європи, Південного Кавказу та Східного і Південного Середземномор’я, таким чином уніфікуючи підходи ЄС до розвитку відносин з країнами цих регіонів. Враховуючи відсутність у ЄПС перспектив набуття членства в ЄС, Україна на політичному рівні заявила про невідповідність цієї політики своїм євроінтеграційним прагненням.

За наполяганням України та інших країн-східних сусідів ЄС, а також у відповідь на започаткування Союзу для Середземномор’я, у 2008 році Європейський Союз висунув ініціативу поглибити відносини зі своїми східними сусідами на основі нових принципів. Відносини з Україною було взято ЄС як орієнтир для подальшого розвитку партнерства зі східними сусідами на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Нова ініціатива отримала назву Східне партнерство (СхП) і була започаткована у травні 2009 року на Саміті СхП в Празі.

Східне партнерство передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ПВ ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо. Стратегічним інтересом України щодо Східного партнерства є надання зацікавленим країнам-партнерам перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.

На сьогодні Східне партнерство – це, передусім, багатосторонній форум для діалогу ЄС зі своїми сусідами у вигляді регулярних самітів та зустрічей міністрів закордонних справ, роботи тематичних платформ на рівні експертів, а також майданчик для обміну досвідом між ЄС, його державами-членами та країнами-партнерами у різних сферах. При цьому двосторонній формат відносин з державами-учасницями СхП Європейський Союз розвиває індивідуально та на принципах диференціації.

З початком у 2014 році російської агресії проти нашої держави, ситуація в Україні та події навколо нашої держави є предметом особливої уваги в рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. «Українське питання» регулярно знаходить відображення у заявах, резолюціях, висновках та інших документах інституцій і керівництва Європейського Союзу. Європейський Союз послідовно відстоює незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, займає чітку і непохитну позицію стосовно невизнання незаконної анексії Росією АР Крим та м.Севастополь,  а також здійснює активні зусилля, спрямовані на врегулювання конфлікту на сході України, спричиненого і підтримуваного Росією.  

Важливим елементом підтримки міжнародних зусиль з врегулювання ситуації навколо України залишаються обмежувальні заходи, запроваджені ЄС у 2014 р. у відповідь на агресію Росії проти України. На сьогодні діють такі групи обмежувальних заходів ЄС:

1. Обмежувальні заходи проти фізичних осіб та організацій зв’язку з діями, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України (спрямовані проти окремих офіційних чинників та представників бізнес-кіл РФ, "керівництва" АР Крим та м. Севастополь і т.зв. "ЛНР" та "ДНР", а також "націоналізованих" юридичних осіб, розташованих на території АР Крим, та суб’єктів господарювання, наближених до вищого політичного керівництва РФ), запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/145/CFSP від 17 березня 2014 р. Санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку та обмеженні права їхнього пересування територію держав-членів ЄС. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.

2. Обмежувальні заходи у зв’язку з незаконною анексією АР Крим та м. Севастополь запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/386/CFSP від 23.06.2014 р. і поширюються на всі операції, пов’язані з імпортом товарів та послуг з АР Крим та м. Севастополь, за відсутності належних дозвільних документів, виданих компетентними органами України, надання послуг у сфері туризму, також постачання обладнання та супутніх матеріалів, що використовуються для розвідки та видобування мінеральних енергоносіїв. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.

3. Обмежувальні заходи проти РФ у зв’язку з діями з дестабілізації ситуації в Україні (т.зв. секторальні санкції) запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/512/CFSP від 31.07.2014 р. На сьогодні обмежувальні заходи поширюються на доступ низки російських банківських установ до первинного та вторинного позикових ринків капіталу, обмеження щодо торговельних операцій стосовно озброєння та товарів подвійного використання, а також обмеження щодо постачання обладнання та технологій, які використовуються в енергетичній сфері. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.

Крім того, на підставі Рішення Ради ЄС 2014/119/CFSP від 05.03.2014 р. ЄС запровадив обмежувальні заходи проти колишніх високопосадовців України та їхнього найближчого оточення у зв’язку з незаконним привласненням державних коштів України, а також зловживанням службовим становищем. Згадані санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.

Договірно-правова база та інструменти співробітництва

Укладення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.) започаткувало співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Укладення УПС дозволило встановити регулярний двосторонній діалог між Україною та ЄС на політичному та секторальних рівнях, впровадити впорядкований режим торгівлі між обома сторонами на основі принципів ГАТТ/СОТ, визначити пріоритети адаптації законодавства України до стандартів та норм Європейського Співтовариства (acquis communautaire) у пріоритетних секторах української економіки.

З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Після завершення вступу України до Світової організації торгівлі 18 лютого 2008 року були започатковані переговори в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що відкрило шлях до лібералізації руху товарів, капіталів та послуг та широкої гармонізації нетарифних інструментів економічного регулювання. 9 вересня 2008 року на Паризькому Саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої угоди в форматі Угоди про асоціацію, яка будуватиметься на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. У ході 15-го Саміту Україна – ЄС в Києві 19 грудня 2011 сторони оголосили про завершення перегорів по майбутній Угоді про асоціацію, а 30 березня 2012 текст майбутньої Угоди було парафовано главами переговірних команд України та ЄС.

У два етапи – 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року  Угоду про асоціацію було підписано в м.Брюссель Україною, ЄС та його державами-членами. Від України політична частина Угоди про асоціацію була підписана Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, економічна – Президентом України П.О.Порошенком. Зі сторони ЄС Угоду підписали керівники інституцій ЄС та лідери усіх держав-членів Європейського Союзу.

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Завершення Україною та ЄС усіх необхідних внутрішніх процедур дозволило розпочати з 1 листопада 2014 року тимчасове застосування значної частини Угоди про асоціацію на період до набуття нею чинності у повному обсязі після завершення процесу ратифікації усіма державами-членами ЄС. З 1 вересня 2017 р. Угода почала застосовуватися у повному обсязі.

Укладення Угоди про асоціацію формує договірно-правову основу співробітництва України та ЄС на середньострокову перспективу.

Угодою про асоціацію передбачено підтримання регулярного діалогу на найвищому рівні у формі щорічних самітів, а також створення нових постійних органів двостороннього співробітництва – Рада асоціації, Комітет асоціації, Комітет асоціації у торговельному форматі, галузеві підкомітети Комітету асоціації, Парламентський комітет асоціації та Платформа громадянського суспільства.

Спільним політичним інструментом реалізації та моніторингу Угоди про асоціацію є Порядок денний асоціації. Цей інструмент був запроваджений Україною та ЄС ще на етапі переговорів щодо Угоди про асоціацію з метою підготовки умов та сприяння ефективній імплементації її положень. Рішення про розробку Порядку денного асоціації було прийнято під час Паризького Саміту Україна – ЄС у вересні 2008 року, спільний документ був схвалений 16 червня 2009 року і набув чинності у листопаді 2009 року. Порядок денний асоціації удосконалюється і доповнюється з урахуванням розвитку поточного діалогу між Україною та ЄС, а також досягнутих Україною результатів і цілей у впровадженні внутрішніх реформ. Сторони визначають пріоритети Порядку денного асоціації, які доповнюють зобов’язання сторін  відповідно до Угоди про асоціацію для повної імплементації цієї Угоди. Оновлений Порядок денний асоціації був схвалений 16 березня 2015 р.

Важливу допомогу у впровадженні реформ, передбачених Угодою про асоціацію, надає Група підтримки України в Європейській Комісії (створена 10 квітня 2014 року).

Інформація з сайту Представництва України в ЄС

Кабмін затвердив впровадження COVID-сертифікатів в Україні: як вони працюватимуть

Уряд ухвалив постанову щодо впровадження COVID-сертифікатів. Це цифровий документ, який буде підтверджувати статус громадянина про вакцинацію, негативний результат ПЛР-тестів і статус, що людина одужала від COVID-19. Розробкою та технічною реалізацією COVID-сертифікатів спільно займаються Мінцифри, МОЗ, НСЗУ, МЗС та ДПСУ. Документ розробляється з урахуванням міжнародних вимог – EU Digital COVID Certificate Єврокомісії. 

«Україні вдалося побудувати ефективні процеси для швидкої розробки та впровадження сертифікатів. Раніше подібні проєкти міжнародного рівня в Україні та світі втілювались роками. Ми постійно слідкуємо за інформацією впровадження COVID-сертифікатів у ЄС та світі. Це вперше у такі короткі терміни країни повинні напрацювати універсальні системи обміну інформацією, домовитись про взаємодію, протестувати інновації», — заявив Віцепрем’єр-міністр - Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Україна одна з перших країн, яка розпочала комунікацію із командою ЄС стосовно впровадження COVID-сертифікатів. МЗС України у співпраці з МОЗ та Мінцифри проводить переговори з країнами про взаємне визнання міжнародних сертифікатів. Постійно отримуємо актуальну інформацію, адаптуємо під неї технічну частину. Після проходження технічної перевірки зі сторони ЄС відбудеться повноцінний запуск функціоналу. 

«У квітні з Віцепрезиденткою Єврокомісії Вєрою Юровою ми ініціювали спільну роботу над сумісністю українського та європейського COVID-сертифікатів. Відтак, ми одні з перших країн поза ЄС, хто має продуктивний діалог з цього питання. Символічно, що наші міжнародні сертифікати почнуть працювати у тестовому режимі з липня поряд із загальним запуском таких документів в Євросоюзі. Вони є нашим квитком до можливості користуватися безвізовим режимом в умовах коронавірусних обмежень», — заявила Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Усі дані про пацієнта вносять в електронну систему охорони здоров'я. Документ можна буде згенерувати в застосунку чи на порталі Дія. А згодом також отримати паперовий у лікаря.

«Вакцинація – це квиток до повернення у звичний ритм життя, без карантинних обмежень та тяжкого перебігу хвороби. Наразі всі охочі можуть щепитись в центрах масової вакцинації. Всі дані про щеплення вносяться в електронну систему охорони здоров'я. Тож коли людина завершила курс імунізації від COVID-19, а саме, отримала 2 дози вакцини, можна буде згенерувати сертифікат про вакцинацію у застосунку чи на порталі Дія, а в перспективі також – отримати його у лікаря», — зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

COVID-сертифікати працюватимуть, як й інші документи в Дії. Перевірити, чи дійсний сертифікат, можна буде за QR-кодом. Це зручно, адже не потрібно додатково впроваджувати спеціальне обладнання для перевірки.

А 1 липня Мінцифра спільно з партнерами запускає бета-тестування COVID-сертифікатів. Долучитися можуть люди, які вже отримали 2 дози вакцини від COVID-19 на території України. Уже близько 10 тисяч користувачів зареєструвались. Стати бета-тестувальником можна за посиланням: https://team.diia.gov.ua.

Вся актуальна інформація для подорожей громадян України за кордон – умови в‘їзду та транзиту, контакти посольств і консульств України за кордоном – доступна на онлайн карті МЗС України tripadvisor.mfa.gov.ua. 

Україна отримає від Бельгії дослідницьке судно для моніторингу Чорного та Азовського морів

Україна та Королівство Бельгія уклали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони та відтворення вод і раціонального використання водних ресурсів. Документ підписали Бельгійський федеральний офіс з наукової політики, Бельгійський королівський інститут природничих наук і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Цим Меморандумом Бельгійська сторона підтверджує свою готовність безкоштовно передати Україні дослідницьке судно «Бельгіка».

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Охорона морських екосистем включена до екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна-ЄС, згідно з яким наша держава має здійснювати регулярний морський моніторинг за європейськими стандартами. Наразі Україна впроваджує положення Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію для поетапного досягнення гарного екологічного стану морського середовища. Дякуємо бельгійській стороні за таку допомогу, що посилить екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів», – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

Крім того, буде здійснюватися незалежний від рибальства науковий моніторинг рибних запасів, фундаментальні наукові дослідження у відкритому морі, геологічна розвідка морського дна тощо.

Меморандум передбачає посилення співпраці українських та бельгійських вчених щодо спільного вивчення Чорного моря, зокрема проблеми підняття рівня сірководню. Водночас бельгійська сторона запрошує українських фахівців долучитися до дослідницьких робіт у Північному морі.

Очікуємо, що зовсім скоро за фінансової підтримки проєкту ЄС «Європейський Союз задля посилення екологічного моніторингу в Чорному морі» (EU4EMBLAS) судно «Бельгіка» під українським прапором рушить до України. А восени розпочнеться комплексний моніторинг наших морських акваторій на борту цього судна.

Уряд розпочинає підготовку дорожньої карти заходів у сфері зміни клімату 

27 серпня Міндовкілля спільно з Мінфіном, Міненерго, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінрегіоном та Урядовим Офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції розпочало процес формування дорожньої карти ключових трансформацій і заходів з виконання оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди. Це один з наступних кроків у реалізації оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди, який затвердив Уряд наприкінці липня.

Про це повідомляє  Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Сьогодні одне з головних завдань Міндовкілля у сфері зміни клімату – розробити операційний план заходів з реалізації оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди, аби посилити внутрішню координацію і моніторинг виконання кліматичних цілей, а також задля розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами. Адже і Уряд, і наші міжнародні партнери мають чітко розуміти як Україна буде досягати кліматичних цілей та яка підтримка нам для цього потрібна. Тому ми розпочинаємо роботу над детальним планом та конкретними проєктами трансформацій», - зазначив Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів.

За словами заступниці Міністра Ірини Ставчук, спочатку план має бути загально агрегованим по всіх секторах, що представлені в оновленому національно визначеному внеску до Паризької угоди та результатах моделювання ЄБРР. Потім на основі цих заходів будуть сформовані пріоритетні ключові трансформації, які країна має виконати до 2030 року.

Презентація «Підготовка Плану заходів з виконання Національно визначеного внеску до Паризької угоди»

Новий Дайджест євроінтеграційних новин вже чекає на вас 

Тут ви дізнаєтесь про таке (https://cutt.ly/IWYRqNi):

- Німецький лоукост-перевізник Eurowings виконав перший рейс до України;

- Розпочалась реєстрація на щорічний Форум країн-учасниць Стратегії ЄС для Дунайського регіону;

- В Україні збільшився експорт та імпорт агропродовольчої продукції, та багато інших новин читайте в Дайджесті просто зараз!

А щоб отримувати Дайджест першими — підписуйтесь на щотижневу розсилку  bit.ly/digestform.

Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Association4U

Стартував наступний етап комунікаційної кампанії на підтримку України "Embrace Ukraine.Strengthen the Union".

 

Цього разу у п’яти країнах Європейського Союзу – Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Нідерландах.

Міністерство культури та інформаційної політики України 

Україна рухається до ЄС, реформуючи сам Євросоюз, – Ольга Стефанішина

Україна на шляху до вступу в ЄС має більше викликів, аніж інші країни-кандидати, адже в процесі реформ, вона реформує й сам ЄС. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час Hard Talk - дискусії «Як виглядає шлях України до ЄС?», що відбулася у Києві 17 серпня. 

Віцепрем’єр-міністерка нагадала, що у жовтні 2023 року Єврокомісія надасть свої рекомендації щодо відкриття перемовин про вступ України в ЄС, і підкреслила, що Україна веде активну підготовку до цього рішення.

«До цього часу ми забезпечимо виконання всіх необхідних законодавчих і інституційних кроків та, будемо сподіватись, відкриємо двері для політичного рішення про початок перемовин щодо членства. Наш шлях до ЄС має більше викликів, аніж шлях інших країн-кандидаток, не лише у зв’язку з війною. Ми рухаємося до ЄС, реформуючи сам Європейський Союз», – підкреслила Ольга Стефанішина.

Також в Hard Talk взяв участь Посол ЄС в Україні, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Він підкреслив, що Україна вже поставила чимало європейських рекордів щодо успішного впровадження змін за короткий час. 

«Ці реформи важливі не лише для безпосереднього вступу країни до ЄС. Вони сприяють верховенству права, корпоративному врядуванню, створенню конкурентного бізнес-середовища в Україні тощо».

Окремо він зазначив, що протягом останніх півроку європарламентарі проводять щомісячно спеціальні семінари з українськими депутатами по обміну досвідом.

Як зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська, попри повномасштабне російське вторгнення, Україна не «випала» з європейських стандартів дотримання прав людини: 

«Ми поступово, не зважаючи на війну, повертаємось до довоєнних стандартів в сфері прозорості влади, громадського контролю, публічності, обов'язків влади бути відкритою, як-от ініціатива про повернення електронного декларування тощо». 

В межах заходу спікери присвятили увагу також питанню повоєнного відновлення України.

Віце-прем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков під час свого виступу підкреслив, що для залучення в Україну «великих інвестицій», дієвість антикорупційних механізмів є ключовою: «Приблизно 85% проєктів відбудови України сьогодні реалізуються через міжнародні фінансові організації. Більш ніж половина з них  – це Європейський інвестиційний банк». 

В цьому контексті він наголосив на необхідності забезпечення максимальної прозорості всіх процесів.

Зі свого боку, Перший Віцепрем'єр-міністерка України – Міністерка економіки Юлія Свириденко підкреслила, що для ефективної відбудови економіка Україна має зростати швидшими темпами, ніж в середньому у держав-членів ЄС.   

 

«Наразі наша задача як урядовців: знайти, з одного боку, гармонійний вхід до ЄС. З іншого, зробити так, щоб наші підприємці мали передумови для більш швидкого зростання, а це вже комплекс інших заходів», – зазначила вона. 

Юлія Свириденко також зауважила, що українські підприємці готові до членства України в ЄС. 

Заступник Керівника Офісу Президента Ростислав Шурма підкреслив, що, допоки триває війна, не слід очікувати великого напливу інвестицій в Україну, адже сьогодні навіть найризикованіші фонди дуже обережно ставляться до ситуації в країні. Проте, базис для майбутнього інвестиційного потоку в приватний сектор напрацьовується вже зараз. 

Окремо приділили увагу готовності Євросоюзу до вступу України. Член Державної ради Франції, ексрадник Президента Франції з питань Європи Александр Адам зазначив, що Євросоюз  серйозно налаштований до приєднання України. За його словами, зміна підходів ЄС щодо розширення й підготовка до внутрішніх реформ уже відбувається:  

 

«Йдеться про пошук компромісів і консенсусів під час переговорного процесу. Розширення може бути довготривалим процесом, на який впливає швидкість реформ, надання фінансової підтримки тощо. Але щодо ухвалення рішення, я думаю, ЄС зробить квантовий стрибок».

Захід відбувся за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

  Пророблено значну роботу з виконання семи рекомендацій Єврокомісії, що є необхідним для рішення про початок перемовин щодо членства України в ЄС.

Кабінет Міністрів України Верховна Рада України Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції European Union in Ukraine

 

Україна стала першою державою, яка прийняла законодавство про деолігархізацію, оновила аудіовізуальне законодавство та встановила чіткі правила ринку медіа-послуг та провела значну роботу для забезпечення ефективної реалізації прав і можливостей національних меншин відповідно до міжнародно-правових стандартів.

Щотижнева добірка европейських новин. 

 Європа та США посилюють співпрацю, ЄС проводить перші в своєму роді навчання, а нові правила в'їзду відкладаються: ключові новини з Європи, про Україну і не тільки

Головні новини євроінтеграційної сфери за тиждень у випуску №62 #Євроінтеграційний_дайджест:
Україна та Латвія підписали Меморандум про співробітництво у сфері цифровізації;
Україна отримала дев’ятий транш в межах масштабної програми макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,5 млрд євро;
Європейський Парламент схвалив пропозицію про 50 млрд євро для підтримки України;
Єврокомісія внесе до Фонду підтримки енергетики України понад 50 млн євро;
ЄС та Україна домовилися про підтримку інтеграції України до системи інтелектуальної власності ЄС
Більше – за посиланням: https://cutt.ly/1wWGXzth

За інформацією Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зустрілась з уповноваженою уряду Польщі з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку Ядвігою Емілевич
У зустрічі також взяли участь Заступник директора Офісу Урядового Уповноваженого з питань польсько-українського співробітництва розвитку Марцін Зєнєвіч та Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький.
Під час зустрічі обговорили питання двостороннього співробітництва, зокрема покращення сполучення та торгівлі, розвиток бізнес-контактів у рамках процесу відновлення та відбудови України.
Уповноважена Ядвіга Емілевич поінформувала про останні рішення польської сторони.
Так, минулого місяця Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону, яка дозволяє польській державній Корпорації страхування KUKE надавати ефективнішу допомогу приватному бізнесу, який зацікавлений у відбудові України.
«Україна високо цінує нещодавнє рішення про страхування польською корпорацією іноземних інвесторів, що зацікавлені у відбудові України. Чим більш спроможна економіка України, тим менше фінансової підтримки партнерів нам потрібно буде мобілізувати, щоб вижити під час війни. Дуже приємно чути від вас, що немає жодних обмежень щодо цього страхового механізму», – зазначила Віцепрем’єрка.
Окремо учасники обговорили торговельні питання, зокрема щодо експорту українського аграрної продукції до ЄС, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури.

За інформацією Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Про головні новини у сфері євроінтеграції України читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест

Кабінет Міністрів України погодив підписання Віцепрем'єркою Ольгою Стефанішиною з Єврокомісією Угоди про фінансування заходу «Підтримка ЄС для відновлення та реформ».