Головна Новини Герої не вмирають Учасникам бойових дій та членам їх сімей Планування роботи 2023 року Пробація району Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору


Офіційні документи
Корисні посилання
ЄС: основні відомості
Подорожуємо по безвізу
Євроінтеграція: регіональний аспект

ЄС та ООН розпочинають новий амбіційний проєкт щодо гендерної рівності у Східному партнерстві

За підтримки Європейського Союзу дві сестринські агенції ООН — UNFPA та UN Women розпочинають масштабний проєкт на підтримку гендерної рівності у країнах Східного партнерства. Проєкт працюватиме з урядовими установами та громадськими організаціями у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні, щоб подолати глибоко вкорінені гендерні стереотипи в суспільстві, посилити участь чоловіків у домашній роботі та догляді за дітьми та взаємодіяти з групами ризику, щоб запобігти насильству на гендерній основі.

Програма «EU4Gender Equality» буде реалізовуватися протягом трьох років. Мета її − боротися проти гендерних стереотипів і гендерного насильства, підтримувати рівні права й можливості для жінок та чоловіків шляхом зміни уявлень про роль чоловіків та жінок у сім'ї та суспільстві.
 
«Це наша перша регіональна програма, що охоплює гендерну рівність у регіоні Східного партнерства, і ми цим дуже пишаємось, − заявив Лоуренс Мередіт, директор з питань Східного сусідства Європейській комісії. − Ми можемо і зробимо більше. Східне партнерство має стати більш інклюзивним».
 
Це перша подібна програма у країнах Східного партнерства. Перш ніж її запустити, ЄС та ООН детально проаналізували гендерну ситуацію у шести країнах. Програма розроблена таким чином, щоб залучити до співпраці якомога ширше коло державних установ, організацій громадянського суспільства та окремих осіб.
 
«Ми будемо тісно співпрацювати з урядами та організаціями громадянського суспільства в шести країнах, щоб забезпечити успіх програми, − каже Алія Ель-Ясір, регіональний директор UN Women у Європі та Центральній Азії. − Ця робота є ще важливішою тому, що криза COVID-19 проявила незбалансований розподіл обов'язків на ґрунті традиційних гендерних стереотипів».
 
Мета програми − досягти реальних змін у поведінці людей. Вона розроблена на основі стратегій для подолання структурних гендерних бар'єрів і норм, з особливим акцентом на трансформації гендерно-стереотипної поведінки, посилення участі чоловіків у батьківських та домашніх обов'язках, збільшення доступу чоловіків до батьківської відпустки та зменшення кількості людей, які постраждали від насильства на основі гендерного упередження.
 
«Під час кризи COVID-19 ми, на жаль, спостерігаємо підвищення навантаження на жінок − від неоплачуваної роботи з догляду за дітьми до випадків гендерного насильства в шести країнах», − каже Аланна Армітаж, регіональна директорка UNFPA у Східній Європі та Центральній Азії. − Наша програма створена в потрібний час для боротьби з цими тенденціями. Нам усім потрібно працювати разом, щоб створити більш справедливий, рівний і безпечний світ для всіх нас».
 
Бюджет програми становить 7 875 000 євро. Її принципи закріплено у Цілях сталого розвитку ООН та Плані дій ЄС на 2016-2020 роки щодо гендерної рівності та розширення можливостей жінок: трансформація життя дівчат і жінок через зовнішні відносини ЄС. Це надає унікальну можливість ЄС та шести країнам-учасницям суттєво впливати на соціальний дискурс, сприйняття та поведінку, пов’язану з гендерною рівністю, з кінцевою метою досягнення гендерної рівності у суспільствах.

 

Реалізація Угоди про Асоціацію з ЄС - це один з ключових інструментів реформ для України, - Денис Шмигаль

23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

У рамках зустрічі сторони обговорили питання:

- спільної протидії коронавірусу;

- агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;

- курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;

- оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;

- макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.

Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».

Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.

«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу  інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.

Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.

Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.


 

Відносини Україна-ЄС

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС держави, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС».

Разом з цим намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України» Україна вперше заявила про власні євроінтеграційні прагнення. У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації».

Відповідні положення щодо підтримки курсу на інтеграцію до ЄС містяться також в Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 року, Заяві Верховної Ради України від 22 лютого 2007 року з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 року.

Відмова вищого керівництва держави у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС спричинила початок масового мирного протесту в Україні на захист євроінтеграційних прагнень народу України, що отримав назву «ЄвроМайдан».

Після перемоги в Україні Революції Гідності, 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі.  Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Цією Постановою Верховна Рада України рекомендувала Виконуючому обов’язки Президента України та Кабінету Міністрів України  низку першочергових кроків у сфері європейської інтеграції, передусім у контексті укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися у якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції. Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Окремі розділи Угоди про асоціацію почали тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 р., з 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. Процес ратифікації Угоди усіма державами-членами та інституціями ЄС було завершено 11 липня 2017 р. У повному обсязі Угода  набула чинності 1 вересня 2017 р.

Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відбувається на основі затвердженого 17 вересня 2014 р. Кабінетом Міністрів України плану заходів з її імплементації  на 2014-2017 роки, який був оновлений 25 жовтня 2017 р.

Серед основних цілей Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України  26 травня 2015 р., визначено забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу. Згідно зі Стратегією, Угода про асоціацію між Україною і ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.

Політика Європейського Союзу щодо України

Основні засади і зміст політики Європейського Союзу щодо України визначається положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Євросоюз розглядає Україну як пріоритетну державу у рамках Європейської політики сусідства, започаткованої у 2004 році. В основу ЄПС покладено принципи поглиблення політичної співпраці та економічної інтеграції між ЄС та країнами-партнерами. Ця політика поширена на країни Східної Європи, Південного Кавказу та Східного і Південного Середземномор’я, таким чином уніфікуючи підходи ЄС до розвитку відносин з країнами цих регіонів. Враховуючи відсутність у ЄПС перспектив набуття членства в ЄС, Україна на політичному рівні заявила про невідповідність цієї політики своїм євроінтеграційним прагненням.

За наполяганням України та інших країн-східних сусідів ЄС, а також у відповідь на започаткування Союзу для Середземномор’я, у 2008 році Європейський Союз висунув ініціативу поглибити відносини зі своїми східними сусідами на основі нових принципів. Відносини з Україною було взято ЄС як орієнтир для подальшого розвитку партнерства зі східними сусідами на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Нова ініціатива отримала назву Східне партнерство (СхП) і була започаткована у травні 2009 року на Саміті СхП в Празі.

Східне партнерство передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ПВ ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо. Стратегічним інтересом України щодо Східного партнерства є надання зацікавленим країнам-партнерам перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.

На сьогодні Східне партнерство – це, передусім, багатосторонній форум для діалогу ЄС зі своїми сусідами у вигляді регулярних самітів та зустрічей міністрів закордонних справ, роботи тематичних платформ на рівні експертів, а також майданчик для обміну досвідом між ЄС, його державами-членами та країнами-партнерами у різних сферах. При цьому двосторонній формат відносин з державами-учасницями СхП Європейський Союз розвиває індивідуально та на принципах диференціації.

З початком у 2014 році російської агресії проти нашої держави, ситуація в Україні та події навколо нашої держави є предметом особливої уваги в рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. «Українське питання» регулярно знаходить відображення у заявах, резолюціях, висновках та інших документах інституцій і керівництва Європейського Союзу. Європейський Союз послідовно відстоює незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, займає чітку і непохитну позицію стосовно невизнання незаконної анексії Росією АР Крим та м.Севастополь,  а також здійснює активні зусилля, спрямовані на врегулювання конфлікту на сході України, спричиненого і підтримуваного Росією.  

Важливим елементом підтримки міжнародних зусиль з врегулювання ситуації навколо України залишаються обмежувальні заходи, запроваджені ЄС у 2014 р. у відповідь на агресію Росії проти України. На сьогодні діють такі групи обмежувальних заходів ЄС:

1. Обмежувальні заходи проти фізичних осіб та організацій зв’язку з діями, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України (спрямовані проти окремих офіційних чинників та представників бізнес-кіл РФ, "керівництва" АР Крим та м. Севастополь і т.зв. "ЛНР" та "ДНР", а також "націоналізованих" юридичних осіб, розташованих на території АР Крим, та суб’єктів господарювання, наближених до вищого політичного керівництва РФ), запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/145/CFSP від 17 березня 2014 р. Санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку та обмеженні права їхнього пересування територію держав-членів ЄС. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.

2. Обмежувальні заходи у зв’язку з незаконною анексією АР Крим та м. Севастополь запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/386/CFSP від 23.06.2014 р. і поширюються на всі операції, пов’язані з імпортом товарів та послуг з АР Крим та м. Севастополь, за відсутності належних дозвільних документів, виданих компетентними органами України, надання послуг у сфері туризму, також постачання обладнання та супутніх матеріалів, що використовуються для розвідки та видобування мінеральних енергоносіїв. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.

3. Обмежувальні заходи проти РФ у зв’язку з діями з дестабілізації ситуації в Україні (т.зв. секторальні санкції) запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/512/CFSP від 31.07.2014 р. На сьогодні обмежувальні заходи поширюються на доступ низки російських банківських установ до первинного та вторинного позикових ринків капіталу, обмеження щодо торговельних операцій стосовно озброєння та товарів подвійного використання, а також обмеження щодо постачання обладнання та технологій, які використовуються в енергетичній сфері. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.

Крім того, на підставі Рішення Ради ЄС 2014/119/CFSP від 05.03.2014 р. ЄС запровадив обмежувальні заходи проти колишніх високопосадовців України та їхнього найближчого оточення у зв’язку з незаконним привласненням державних коштів України, а також зловживанням службовим становищем. Згадані санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.

Договірно-правова база та інструменти співробітництва

Укладення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.) започаткувало співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Укладення УПС дозволило встановити регулярний двосторонній діалог між Україною та ЄС на політичному та секторальних рівнях, впровадити впорядкований режим торгівлі між обома сторонами на основі принципів ГАТТ/СОТ, визначити пріоритети адаптації законодавства України до стандартів та норм Європейського Співтовариства (acquis communautaire) у пріоритетних секторах української економіки.

З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Після завершення вступу України до Світової організації торгівлі 18 лютого 2008 року були започатковані переговори в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що відкрило шлях до лібералізації руху товарів, капіталів та послуг та широкої гармонізації нетарифних інструментів економічного регулювання. 9 вересня 2008 року на Паризькому Саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої угоди в форматі Угоди про асоціацію, яка будуватиметься на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. У ході 15-го Саміту Україна – ЄС в Києві 19 грудня 2011 сторони оголосили про завершення перегорів по майбутній Угоді про асоціацію, а 30 березня 2012 текст майбутньої Угоди було парафовано главами переговірних команд України та ЄС.

У два етапи – 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року  Угоду про асоціацію було підписано в м.Брюссель Україною, ЄС та його державами-членами. Від України політична частина Угоди про асоціацію була підписана Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, економічна – Президентом України П.О.Порошенком. Зі сторони ЄС Угоду підписали керівники інституцій ЄС та лідери усіх держав-членів Європейського Союзу.

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Завершення Україною та ЄС усіх необхідних внутрішніх процедур дозволило розпочати з 1 листопада 2014 року тимчасове застосування значної частини Угоди про асоціацію на період до набуття нею чинності у повному обсязі після завершення процесу ратифікації усіма державами-членами ЄС. З 1 вересня 2017 р. Угода почала застосовуватися у повному обсязі.

Укладення Угоди про асоціацію формує договірно-правову основу співробітництва України та ЄС на середньострокову перспективу.

Угодою про асоціацію передбачено підтримання регулярного діалогу на найвищому рівні у формі щорічних самітів, а також створення нових постійних органів двостороннього співробітництва – Рада асоціації, Комітет асоціації, Комітет асоціації у торговельному форматі, галузеві підкомітети Комітету асоціації, Парламентський комітет асоціації та Платформа громадянського суспільства.

Спільним політичним інструментом реалізації та моніторингу Угоди про асоціацію є Порядок денний асоціації. Цей інструмент був запроваджений Україною та ЄС ще на етапі переговорів щодо Угоди про асоціацію з метою підготовки умов та сприяння ефективній імплементації її положень. Рішення про розробку Порядку денного асоціації було прийнято під час Паризького Саміту Україна – ЄС у вересні 2008 року, спільний документ був схвалений 16 червня 2009 року і набув чинності у листопаді 2009 року. Порядок денний асоціації удосконалюється і доповнюється з урахуванням розвитку поточного діалогу між Україною та ЄС, а також досягнутих Україною результатів і цілей у впровадженні внутрішніх реформ. Сторони визначають пріоритети Порядку денного асоціації, які доповнюють зобов’язання сторін  відповідно до Угоди про асоціацію для повної імплементації цієї Угоди. Оновлений Порядок денний асоціації був схвалений 16 березня 2015 р.

Важливу допомогу у впровадженні реформ, передбачених Угодою про асоціацію, надає Група підтримки України в Європейській Комісії (створена 10 квітня 2014 року).

Інформація з сайту Представництва України в ЄС


 

Кабмін затвердив впровадження COVID-сертифікатів в Україні: як вони працюватимуть

Уряд ухвалив постанову щодо впровадження COVID-сертифікатів. Це цифровий документ, який буде підтверджувати статус громадянина про вакцинацію, негативний результат ПЛР-тестів і статус, що людина одужала від COVID-19. Розробкою та технічною реалізацією COVID-сертифікатів спільно займаються Мінцифри, МОЗ, НСЗУ, МЗС та ДПСУ. Документ розробляється з урахуванням міжнародних вимог – EU Digital COVID Certificate Єврокомісії. 

«Україні вдалося побудувати ефективні процеси для швидкої розробки та впровадження сертифікатів. Раніше подібні проєкти міжнародного рівня в Україні та світі втілювались роками. Ми постійно слідкуємо за інформацією впровадження COVID-сертифікатів у ЄС та світі. Це вперше у такі короткі терміни країни повинні напрацювати універсальні системи обміну інформацією, домовитись про взаємодію, протестувати інновації», — заявив Віцепрем’єр-міністр - Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Україна одна з перших країн, яка розпочала комунікацію із командою ЄС стосовно впровадження COVID-сертифікатів. МЗС України у співпраці з МОЗ та Мінцифри проводить переговори з країнами про взаємне визнання міжнародних сертифікатів. Постійно отримуємо актуальну інформацію, адаптуємо під неї технічну частину. Після проходження технічної перевірки зі сторони ЄС відбудеться повноцінний запуск функціоналу. 

«У квітні з Віцепрезиденткою Єврокомісії Вєрою Юровою ми ініціювали спільну роботу над сумісністю українського та європейського COVID-сертифікатів. Відтак, ми одні з перших країн поза ЄС, хто має продуктивний діалог з цього питання. Символічно, що наші міжнародні сертифікати почнуть працювати у тестовому режимі з липня поряд із загальним запуском таких документів в Євросоюзі. Вони є нашим квитком до можливості користуватися безвізовим режимом в умовах коронавірусних обмежень», — заявила Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Усі дані про пацієнта вносять в електронну систему охорони здоров'я. Документ можна буде згенерувати в застосунку чи на порталі Дія. А згодом також отримати паперовий у лікаря.

«Вакцинація – це квиток до повернення у звичний ритм життя, без карантинних обмежень та тяжкого перебігу хвороби. Наразі всі охочі можуть щепитись в центрах масової вакцинації. Всі дані про щеплення вносяться в електронну систему охорони здоров'я. Тож коли людина завершила курс імунізації від COVID-19, а саме, отримала 2 дози вакцини, можна буде згенерувати сертифікат про вакцинацію у застосунку чи на порталі Дія, а в перспективі також – отримати його у лікаря», — зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

COVID-сертифікати працюватимуть, як й інші документи в Дії. Перевірити, чи дійсний сертифікат, можна буде за QR-кодом. Це зручно, адже не потрібно додатково впроваджувати спеціальне обладнання для перевірки.

А 1 липня Мінцифра спільно з партнерами запускає бета-тестування COVID-сертифікатів. Долучитися можуть люди, які вже отримали 2 дози вакцини від COVID-19 на території України. Уже близько 10 тисяч користувачів зареєструвались. Стати бета-тестувальником можна за посиланням: https://team.diia.gov.ua.

Вся актуальна інформація для подорожей громадян України за кордон – умови в‘їзду та транзиту, контакти посольств і консульств України за кордоном – доступна на онлайн карті МЗС України tripadvisor.mfa.gov.ua. 


 

Україна отримає від Бельгії дослідницьке судно для моніторингу Чорного та Азовського морів

Україна та Королівство Бельгія уклали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони та відтворення вод і раціонального використання водних ресурсів. Документ підписали Бельгійський федеральний офіс з наукової політики, Бельгійський королівський інститут природничих наук і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Цим Меморандумом Бельгійська сторона підтверджує свою готовність безкоштовно передати Україні дослідницьке судно «Бельгіка».

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Охорона морських екосистем включена до екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна-ЄС, згідно з яким наша держава має здійснювати регулярний морський моніторинг за європейськими стандартами. Наразі Україна впроваджує положення Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію для поетапного досягнення гарного екологічного стану морського середовища. Дякуємо бельгійській стороні за таку допомогу, що посилить екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів», – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

Крім того, буде здійснюватися незалежний від рибальства науковий моніторинг рибних запасів, фундаментальні наукові дослідження у відкритому морі, геологічна розвідка морського дна тощо.

Меморандум передбачає посилення співпраці українських та бельгійських вчених щодо спільного вивчення Чорного моря, зокрема проблеми підняття рівня сірководню. Водночас бельгійська сторона запрошує українських фахівців долучитися до дослідницьких робіт у Північному морі.

Очікуємо, що зовсім скоро за фінансової підтримки проєкту ЄС «Європейський Союз задля посилення екологічного моніторингу в Чорному морі» (EU4EMBLAS) судно «Бельгіка» під українським прапором рушить до України. А восени розпочнеться комплексний моніторинг наших морських акваторій на борту цього судна.


 

Уряд розпочинає підготовку дорожньої карти заходів у сфері зміни клімату 

27 серпня Міндовкілля спільно з Мінфіном, Міненерго, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінрегіоном та Урядовим Офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції розпочало процес формування дорожньої карти ключових трансформацій і заходів з виконання оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди. Це один з наступних кроків у реалізації оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди, який затвердив Уряд наприкінці липня.

Про це повідомляє  Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Сьогодні одне з головних завдань Міндовкілля у сфері зміни клімату – розробити операційний план заходів з реалізації оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди, аби посилити внутрішню координацію і моніторинг виконання кліматичних цілей, а також задля розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами. Адже і Уряд, і наші міжнародні партнери мають чітко розуміти як Україна буде досягати кліматичних цілей та яка підтримка нам для цього потрібна. Тому ми розпочинаємо роботу над детальним планом та конкретними проєктами трансформацій», - зазначив Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів.

За словами заступниці Міністра Ірини Ставчук, спочатку план має бути загально агрегованим по всіх секторах, що представлені в оновленому національно визначеному внеску до Паризької угоди та результатах моделювання ЄБРР. Потім на основі цих заходів будуть сформовані пріоритетні ключові трансформації, які країна має виконати до 2030 року.

Презентація «Підготовка Плану заходів з виконання Національно визначеного внеску до Паризької угоди»


 

Новий Дайджест євроінтеграційних новин вже чекає на вас 

Тут ви дізнаєтесь про таке (https://cutt.ly/IWYRqNi):

- Німецький лоукост-перевізник Eurowings виконав перший рейс до України;

- Розпочалась реєстрація на щорічний Форум країн-учасниць Стратегії ЄС для Дунайського регіону;

- В Україні збільшився експорт та імпорт агропродовольчої продукції, та багато інших новин читайте в Дайджесті просто зараз!

А щоб отримувати Дайджест першими — підписуйтесь на щотижневу розсилку  bit.ly/digestform.

Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Association4U


 

Стартував наступний етап комунікаційної кампанії на підтримку України "Embrace Ukraine.Strengthen the Union".
 
Цього разу у п’яти країнах Європейського Союзу – Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Нідерландах.
Кампанія інформує про стійкість і розвиток України за час повномасштабного вторгнення, розкриває спільність цінностей українців і громадян держав-членів ЄС та кроки, які робить Україна, щоб стати повноправним членом ЄС.
Серія комунікаційних матеріалів, підготовлених чотирма мовами ЄС (німецькою, французькою, італійською, іспанською та нідерландською), розкриває:
стійкість Української держави під час війни;
досягнення у першочерговому відновленні руйнувань внаслідок російських атак;
розвиток та реформи України під час війни;
цінності та прагнення українців.
Слоган «Embrace Ukraine» вказує на те, що Європа вже зробила й робить, приймаючи українців, які рятуються від війни, надаючи гуманітарну та військову допомогу, а також те, що вона ще має зробити. «Strengthen the Union» доповнює основний слоган і підкреслює, що сильна, велика, демократична і сучасна Україна лише зміцнить та посилить Євросоюз.
Кампанія поєднує низку діджитал-інструментів та форматів поширення контенту, що має єдиний візуальний стиль. Зокрема, пости та сторіз у соціальних мережах Facebook, Instagram, TikTok, просування на Youtube, Google Ads, розміщення на блогерських платформах цільових країн.
Комунікаційна кампанія триватиме до середини вересня 2023 року та передбачає загальне планове охоплення щонайменше 18 мільйонів громадян цільових країн ЄС.
Розробник айдентики кампанії – креативна агенція Green Penguin Media, підготовка візуальних матеріалів – агенція Friends of Brands, адаптація та просуванням контенту - комунікаційна платформа Media Hub. Фінансує цей етап кампанії Держкомтелерадіо.

Міністерство культури та інформаційної політики України 

 

Україна рухається до ЄС, реформуючи сам Євросоюз, – Ольга Стефанішина

Україна на шляху до вступу в ЄС має більше викликів, аніж інші країни-кандидати, адже в процесі реформ, вона реформує й сам ЄС. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час Hard Talk - дискусії «Як виглядає шлях України до ЄС?», що відбулася у Києві 17 серпня. 

Віцепрем’єр-міністерка нагадала, що у жовтні 2023 року Єврокомісія надасть свої рекомендації щодо відкриття перемовин про вступ України в ЄС, і підкреслила, що Україна веде активну підготовку до цього рішення.

«До цього часу ми забезпечимо виконання всіх необхідних законодавчих і інституційних кроків та, будемо сподіватись, відкриємо двері для політичного рішення про початок перемовин щодо членства. Наш шлях до ЄС має більше викликів, аніж шлях інших країн-кандидаток, не лише у зв’язку з війною. Ми рухаємося до ЄС, реформуючи сам Європейський Союз», – підкреслила Ольга Стефанішина.

Також в Hard Talk взяв участь Посол ЄС в Україні, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Він підкреслив, що Україна вже поставила чимало європейських рекордів щодо успішного впровадження змін за короткий час. 

 

«Ці реформи важливі не лише для безпосереднього вступу країни до ЄС. Вони сприяють верховенству права, корпоративному врядуванню, створенню конкурентного бізнес-середовища в Україні тощо».

Окремо він зазначив, що протягом останніх півроку європарламентарі проводять щомісячно спеціальні семінари з українськими депутатами по обміну досвідом.

Як зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська, попри повномасштабне російське вторгнення, Україна не «випала» з європейських стандартів дотримання прав людини: 

«Ми поступово, не зважаючи на війну, повертаємось до довоєнних стандартів в сфері прозорості влади, громадського контролю, публічності, обов'язків влади бути відкритою, як-от ініціатива про повернення електронного декларування тощо». 

В межах заходу спікери присвятили увагу також питанню повоєнного відновлення України.

Віце-прем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков під час свого виступу підкреслив, що для залучення в Україну «великих інвестицій», дієвість антикорупційних механізмів є ключовою: «Приблизно 85% проєктів відбудови України сьогодні реалізуються через міжнародні фінансові організації. Більш ніж половина з них  – це Європейський інвестиційний банк». 

В цьому контексті він наголосив на необхідності забезпечення максимальної прозорості всіх процесів.

Зі свого боку, Перший Віцепрем'єр-міністерка України – Міністерка економіки Юлія Свириденко підкреслила, що для ефективної відбудови економіка Україна має зростати швидшими темпами, ніж в середньому у держав-членів ЄС.   

 

«Наразі наша задача як урядовців: знайти, з одного боку, гармонійний вхід до ЄС. З іншого, зробити так, щоб наші підприємці мали передумови для більш швидкого зростання, а це вже комплекс інших заходів», – зазначила вона. 

Юлія Свириденко також зауважила, що українські підприємці готові до членства України в ЄС. 

Заступник Керівника Офісу Президента Ростислав Шурма підкреслив, що, допоки триває війна, не слід очікувати великого напливу інвестицій в Україну, адже сьогодні навіть найризикованіші фонди дуже обережно ставляться до ситуації в країні. Проте, базис для майбутнього інвестиційного потоку в приватний сектор напрацьовується вже зараз. 

Окремо приділили увагу готовності Євросоюзу до вступу України. Член Державної ради Франції, ексрадник Президента Франції з питань Європи Александр Адам зазначив, що Євросоюз  серйозно налаштований до приєднання України. За його словами, зміна підходів ЄС щодо розширення й підготовка до внутрішніх реформ уже відбувається:  

 

«Йдеться про пошук компромісів і консенсусів під час переговорного процесу. Розширення може бути довготривалим процесом, на який впливає швидкість реформ, надання фінансової підтримки тощо. Але щодо ухвалення рішення, я думаю, ЄС зробить квантовий стрибок».

Захід відбувся за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

  Пророблено значну роботу з виконання семи рекомендацій Єврокомісії, що є необхідним для рішення про початок перемовин щодо членства України в ЄС.

У вересні було ухвалено низку важливих рішень в Парламенті та Уряді, зокрема щодо посилення боротьби з корупцією, антиолігархічних заходів, забезпечення відповідності національного законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам FATF, забезпечення прав національних меншин та інші.
Детальніше про прогрес у виконанні семи рекомендацій Європейської Комісії – в інфографіках
 

   

Ольга Стефанішина виступила на Конференції «Україна в Європейському союзі: час діяти», ініційованій Сенатом Італії для обговорення вступу України до ЄС.
Учасниками заходу стали італійські лідери думок, парламентарі, журналісти, представники аналітичних центрів та дипломатичний корпус.
«Європейська інтеграція – це не просто ключовий політичний пріоритет України. Це відображення волі українців, які борються за неї, як на полі бою, так і на дипломатичному полі. Як Уряд, ми повністю віддані цій меті та спрямовуємо наші зусилля на якнайшвидше наближення України до членства в Європейському Союзі», – зазначила Віцепрем’єрка на початку свого онлайн виступу.
Вона подякувала Італії за підтримку та наголосила, що за рік після отримання статусу кандидата, Україні вдалося здійснити кардинальні внутрішні перетворення. Так, зокрема, було перезавантажено ключові органи суддівського врядування, сформовано архітектуру ефективних та незалежних антикорупційних органів, відновлено е-декларування для посадовців.
❕Україна стала першою державою, яка прийняла законодавство про деолігархізацію, оновила аудіовізуальне законодавство та встановила чіткі правила ринку медіа-послуг та провела значну роботу для забезпечення ефективної реалізації прав і можливостей національних меншин відповідно до міжнародно-правових стандартів.
Реформи відбувались у тісній співпраці з експертами Європейської Комісії, Венеціанської комісії, Ради Європи та іншими партнерами.
«Поки Збройні сили України захищають нас від загарбників на фронті, ми повинні переконатися, що ведемо країну ближче до членства в ЄС. Рішення про якнайшвидший початок переговорів про вступ є життєво важливим для кожного українця. Для тих, хто знаходиться на передовій, і тих, хто забезпечує нашу енергетику, дозволяє нашій економіці виживати, тих хто залишається в Україні чи виїхав за кордон. Всі вони очікують нашої перемоги, процвітання, відновлення. Будьте певні, що Україна буде сильною і ніколи не підведе ані своїх громадян, ані партнерів. Разом ми можемо принести мир на європейський континент», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Організаторами заходу виступили італійський сенатор Джуліо Терці ді Сант'Агата, а також Посольство України в Італії/ Ambasciata d'Ucraina in Italia, Посольство Республіки Польща в Римі, Представництво Європейської Комісії в Італії.

 

Україна веде активну роботу та підготовку для відкриття переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу
Про це заявив Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков під час виступу на 2nd EU Accession Exchange Forum.
Захід об’єднав політиків, експертів, лідерів думок, представників ЗМІ та посадовців з країн-кандидатів і держав-членів ЄС. Його головна мета – вирішення найгостріших питань, пов’язаних із процесом вступу.
“Процес вступу, який зараз відбувається, має свої особливості. Перш за все, це його висока швидкість і інтенсивність. Але швидкість не означає зниження якості. Україна завершує виконання семи рекомендацій Єврокомісії. Протягом останніх шести місяців ми провели селф-скринінг адаптації національного законодавства до права ЄС. Наступним кроком буде підготовка Національної програми нормативно-правового наближення законодавства до актів права ЄС та формування наших переговорних позицій”, - наголосив Олександр Ільков.
Учасники форуму обговорили процес вступу України до ЄС, передовий досвід, нові ідеї та отримані уроки, а також відносини між Європейським Союзом, країнами Східної Європи та Західних Балкан.

  

Щотижнева добірка европейських новин. 

 Європа та США посилюють співпрацю, ЄС проводить перші в своєму роді навчання, а нові правила в'їзду відкладаються: ключові новини з Європи, про Україну і не тільки

ЄС та США домовились про продовження підтримки України на спільному саміті
За підсумками саміту у п’ятницю, 20 жовтня, США та ЄС запевнили що продовжать працювати на підтримку України. Про це йдеться у спільній заяві за підсумками саміту.
Зокрема, сторони зобов’язались:
підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно для захисту її суверенітету і територіальної цілісності;
забезпечити повну відповідальність росії за її агресію;
вивчити, як будь-які надзвичайні доходи приватних осіб, що випливають з іммобілізованих російських суверенних активів, якщо ці доходи не вимагаються для виконання зобов'язань перед рф згідно з законодавством, можуть бути спрямовані на підтримку України та її відновлення і реконструкцію;
поглибити спільну роботу з метою послаблення здатності росії вести війну, підтримувати та розширювати її оборонно-промислову базу та спроможності.
Заява за посиланням: https://cutt.ly/LwWjqHJy
У ЄС відклали запуск нової системи попередньої реєстрації в’їзду (ETIAS)
Рада з питань юстиції та внутрішніх справ ЄС затвердила новий графік запуску системи ETIAS, яка передбачає сплату збору у 7 євро для мандрівників з безвізових країн.
Згідно з новим графікум, система буде готова до експлуатації навесні 2025 року.
З детальною інформацією про нову систему можна ознайомитись у попередньому випуску за посиланням: https://cutt.ly/dwWjpYxe
Детальніше: https://cutt.ly/WwWjp1PS
В Іспанії почалися військові навчання Євросоюзу MILEX 23
З 16 по 22 жовтня ЄС проводить перші в історії “живі” навчання на іспанській військово-морській базі Рота.
В межах навчання близько 2800 військовослужбовців з країн-членів ЄС імітуватимуть початкову фазу стабілізаційної операції за участю іспанського десантного корабля "Хуан Карлос І", який очолить десантну оперативну групу, що складається з 31 підрозділу, в тому числі морських, повітряних, сухопутних, космічних і кібер- сил і засобів.
Збройні сили країн-членів відпрацьовуватимуть свою здатність діяти як надійний гарант глобальної безпеки, як це підкреслено в Стратегічному компасі ЄС.
Детальніше: https://cutt.ly/wwWjPdgM
Більше новин читайте на Євроінтеграційному порталі за посиланням: https://eu-ua.kmu.gov.ua
 

 

Головні новини євроінтеграційної сфери за тиждень у випуску №62 #Євроінтеграційний_дайджест:
Україна та Латвія підписали Меморандум про співробітництво у сфері цифровізації;
Україна отримала дев’ятий транш в межах масштабної програми макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,5 млрд євро;
Європейський Парламент схвалив пропозицію про 50 млрд євро для підтримки України;
Єврокомісія внесе до Фонду підтримки енергетики України понад 50 млн євро;
ЄС та Україна домовилися про підтримку інтеграції України до системи інтелектуальної власності ЄС
Більше – за посиланням: https://cutt.ly/1wWGXzth

За інформацією Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

 

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зустрілась з уповноваженою уряду Польщі з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку Ядвігою Емілевич
У зустрічі також взяли участь Заступник директора Офісу Урядового Уповноваженого з питань польсько-українського співробітництва розвитку Марцін Зєнєвіч та Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький.
Під час зустрічі обговорили питання двостороннього співробітництва, зокрема покращення сполучення та торгівлі, розвиток бізнес-контактів у рамках процесу відновлення та відбудови України.
Уповноважена Ядвіга Емілевич поінформувала про останні рішення польської сторони.
Так, минулого місяця Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону, яка дозволяє польській державній Корпорації страхування KUKE надавати ефективнішу допомогу приватному бізнесу, який зацікавлений у відбудові України.
«Україна високо цінує нещодавнє рішення про страхування польською корпорацією іноземних інвесторів, що зацікавлені у відбудові України. Чим більш спроможна економіка України, тим менше фінансової підтримки партнерів нам потрібно буде мобілізувати, щоб вижити під час війни. Дуже приємно чути від вас, що немає жодних обмежень щодо цього страхового механізму», – зазначила Віцепрем’єрка.
Окремо учасники обговорили торговельні питання, зокрема щодо експорту українського аграрної продукції до ЄС, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури.

За інформацією Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

 

Про головні новини у сфері євроінтеграції України читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест

«Для України це топ пріоритет»: Президент України звернувся до колегії єврокомісарів щодо початку переговорів про членство в ЄС.
Україна та Литва починають обмінювати посвідчення водія за спрощеною процедурою.
За час роботи тимчасового морського коридору Україна експортувала майже 700 тисяч тонн зерна.
77 % українців вважають важливим вступ України до ЄС: опубліковано відповідне дослідження.
ЄС сприятиме інтеграції України в систему інтелектуальної власності Євросоюзу.
Більше новин за посиланням https://cutt.ly/SwRwWDEv

За інформацією Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції

 

Кабінет Міністрів України погодив підписання Віцепрем'єркою Ольгою Стефанішиною з Єврокомісією Угоди про фінансування заходу «Підтримка ЄС для відновлення та реформ».

Про це повідомляє Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Загальний обсяг фінансування - €335 млн.
Допомога в межах угоди надаватиметься European Commission за 5-мa пріоритетними сферами:
стійка, стала та інтегрована економіка;
підзвітні установи, верховенство права та безпека;
захист навколишнього середовища i стійкість до зміни клімату;
стійка цифрова трансформація;
стійке, гендерно рівне, справедливе та інклюзивне суспільство.
Угода не передбачає прямої фінансової підтримки Державного бюджету України.
Детальніше про те, на які саме заходи виділятиметься фінансування тут: https://cutt.ly/pwRsoczM
European Union in Ukraine

 

Відкриття переговорів про членство. Ключові висновки від спілкувань у Відні та Берліні.
У наших партнерів немає жодних сумнівів: досягнення України у реформах є вражаючими. Про це неодноразово чула як публічно, так і за закритими дверима. Водночас, ми вже розуміємо, що грудневе засідання Європейської Ради, де очікується ряд важливих для України рішень, буде напруженим. Лідерам ЄС належить ухвалити стратегічні для майбутнього Європи рішення. І, на жаль, є спроби окремих країн зробити Україну частиною політичних торгів. Такою є європейська політика, де наразі рішення приймаються консенсусом. Тому, враховуючи внутрішню ситуацію у кожній країні, продовжуємо роботу з партнерами для забезпечення потрібних нам рішень.
В астрійській столиці з міністеркою у справах ЄС Кароліною Едтштадлер детально було проговорено рішення Європейської Ради. Це ж питання було основним на зустрічі з австрійськими парламентарями (які фактично затверджують позицію, що буде озвучена потім у Брюсселі). Хороша новина: маємо чітку підтримку подальшого руху України до членства, визнання наших трансформацій. Разом з тим, австрійські партнери відстоюють важливість позитивної динаміки для всіх країн розширення. Саме прогрес України оживив процес розширення, і разом зможемо зробити його історією успіху для всіх.
З прикрістю виявлено було, що одним з найбільш обговорюваних питань щодо України є проведення виборів. Порушуючи це питання, деякі іноземні політики створюють враження «нормальності ситуації» в Украіні.
У Берліні відбулася зустрічі в Офісі канцлера, скоординувалися у розумінні ситуації та підготовки до Європейської Ради. Ці зустрічі, як і потім дискусії під час публічних та закритих обговорень з експертами, засвідчили принципову зміну сприйняття європейської інтеграціі України. На відміну від минулого року, коли доводили готовність бути кандидатом на членство, сьогодні Німеччина чітко підтримує рух України до членства. Вдячні DGAP за організацію спеціального заходу у рамках візиту. Відверті дискусії дуже потрібні, особливо зараз, коли на тлі інших викликів, можемо втратити фокус і ключові стратегічні рішення для майбутнього Європи потонуть у дебатах.

 

Запланований ряд зустрічей, зокрема з:
Міністром закордонних справ Румунії Л. Одобеску;
Головою Комісії з європейських справ Палати Депутатів Парламенту Румунії
Ш. Мушою;
Віце-головою Сенату Парламенту Румунії С. Кимпяну;
депутатами Палати депутатів Парламенту.

Більше новин – невдовзі на офіційних каналах:
Сторінка Twitter: https://twitter.com/StefanishynaO
Урядовий портал: https://www.kmu.gov.ua/

 

EU NEIGHBOURS east підготував спеціальну сторінку про розширення Євросоюзу, яка пояснює процес вступу країн до ЄС. Сторінка містить інформацію про пакет розширення 2023 року, в межах якого Єврокомісія рекомендувала почати переговори про вступ з Україною, а також процес розширення і прогрес. Дізнайтеся більше тут: https://euneighbourseast.eu/uk/enlargement/
#EUEnlargement #StrongerTogether #EUCO
@euneighbourseast

 

1 січня Бельгія розпочала піврічне головування в Раді ЄС.
Серед головних пріоритетів бельгійського головування –кращий захист європейських громадян, зміцнення співпраці та підготовка спільного майбутнього країн ЄС. Окремо зазначено, що особливу увагу буде приділено збереженню непохитної підтримки України.
«Головною метою головування буде надання непохитної політичної, економічної, військової, гуманітарної та правової підтримки Україні», – йдеться на офіційному сайті головування Бельгії.
Бельгійське головування також сприятиме зусиллям ЄС зі зміцнення стійкості та стратегічної автономії, підтриманні миру та безпеки, захисту прав людини, демократії та верховенства права.
За інформацією Департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад

 Головні євроінтеграційні новини за тиждень читайте у Євроінтеграційний дайджест:

-Франція готова надати експертну підтримку Україні в межах переговорів про вступ до ЄС;
-Рада ЄС розпочне переговори з Європарламентом про створення програми Ukraine Facility;
-Україна отримає 24 млн євро на відновлення енергетичного сектору від Німецького банку розвитку KfW;
-Оголошено конкурс для молодих та ініціативних від EU4Youth Alumni Network
Більше – за посиланням: https://cutt.ly/4wKtDQLZ

 

Європейська комісія оголосила три важливі новини про співпрацю у сфері досліджень та інновацій між Україною і ЄС: представництво Horizon Europe у Києві, діяльність на підтримку української високотехнологічної спільноти в межах Європейської інноваційної ради та центр спільноти Європейського інституту інновацій та технологій.
Єврокомісарка з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Іліана Іванова запустила ці ініціативи разом із віцепрем’єр-міністром України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайлом Федоровим та міністром освіти і науки Оксеном Лісовим.
Представництво Horizon Europe
Представництво Horizon Europe в Києві підвищуватиме поінформованість спільноти щодо можливостей участі у спільних дослідницьких та інноваційних проєктах. Це буде реалізовано через популяризацію Horizon Europe, сприяння інтеграції України до Європейського науково-дослідного простору та підтримку національних координаторів. Національний фонд досліджень України – приймаюча установа представництва Horizon Europe.
«Представництво Horizon Europe в Києві стане пульсуючим серцем нашої співпраці», – зазначила Іліана Іванова.
Європейська інноваційна рада (EIC4Ukraine)
EIC4Ukraine виділить 20 млн євро для українських високотехнологічних стартапів, щоб допомогти їм зростати й інтегруватися до європейської інноваційної екосистеми. Ця ініціатива впроваджується Європейською мережею асоціацій стартапів. Вона підтримає щонайменше 200 стартапів і надасть до 60 тис. євро для кожного з них для подальшого розвитку їхньої інноваційної та підприємницької діяльності.
Центр спільноти Європейського інституту інновацій та технологій (EIT)
Центр спільноти EIT у Києві слугуватиме ресурсом для поширення інформації про можливості, які пропонує EIT в Європейському Союзі та за його межами. Цей осередок надаватиме українським новаторам доступ до партнерів, ринків, випробувальних потужностей, навчання та інвестицій. Центр існує на базі Українського фонду стартапів.
«Це вражаюче досягнення для європейської дослідницько-інноваційної екосистеми, а також свідчення незмінного внеску українського народу у сферу досліджень та інновацій», – зазначила Іліана Іванова, коментуючи запуск трьох нових ініціатив.

 

Коротко про основні новини за тиждень щодо шляху України до ЄС та підтримки Євросоюзу – тут https://cutt.ly/cwXLZcIP
Зокрема, йдеться про:
- ЄС надасть Україні 50 млрд євро в межах Ukraine Facility;
- Рада ЄС продовжила економічні санкції проти росії ще на 6 місяців;
- Єврокомісія запропонувала поновити ще на рік скасування імпортних мит і квот щодо експорту з України до ЄС;
- Уряд спростив ліцензування експорту соняшника до Болгарії;
- Україна та Німеччина домовилися про посилення співпраці у сфері охорони здоров'я;
та інші новини.

Джерело Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

 

Євроінтеграційний_Дайджест №77 містить такі новини за тиждень:
Україна та Данія посилять розвиток медичного партнерства;
Експорт України до ЄС складає майже дві третини від загального об’єму;
Уряд вніс зміни до конкурсного відбору українських проєктів у межах коштів програми ЄС «Горизонт 2020»;
Затверджено фінансування 136 проєктів регіонального відновлення;
Україна починає модернізувати річковий флот Дунайського пароплавства спільно з міжнародними партнерами;
Триває інтеграція українських енергетичних ринків до європейських;

 

 

Більше коштів на боєприпаси, зброя для України та перегляд сільськогосподарської політики: головне за тиждень
Вашій увазі пропонується щотижнева добірка новин з Брюсселя і не тільки.
У ЄС виділили 500 млн євро на збільшення виробництва боєприпасів
Європейська Комісія виділила 500 млн євро, передбачених законом про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP). Очікується, що це дозволить європейській оборонній промисловості наростити потужності з виробництва боєприпасів до 2 мільйонів снарядів на рік до кінця 2025 року.
Зазначається, що завдяки вже вжитим заходам європейські річні виробничі потужності з виробництва 155-мм снарядів вже досягли 1 мільйона на рік у січні 2024 року.
Детальніше за посиланням https://cutt.ly/Ww2tE6Wc
Єврокомісія запропонувала перегляд сільськогосподарської політики ЄС
Як зазначається, пропозиції мають на меті «зменшити навантаження, пов'язане з контролем для фермерів ЄС, та надати їм більшої гнучкості у дотриманні певних екологічних умов».
Так, у перший рік реалізації поточної Спільної аграрної політики (2023-2027 рр.) фермери ЄС зіткнулися з викликами щодо повного дотримання деяких стандартів, корисних для довкілля та клімату, так званих «добрих сільськогосподарських та екологічних умов» (GAEC, good agricultural and environmental conditions). Комісія пропонує цілеспрямований перегляд певних умов у Регламенті щодо стратегічних планів Спільної аграрної політики.
Детальніше https://cutt.ly/Cw2tHblD
Посли країн-членів ЄС затвердили 5 млрд євро на зброю для України
Посли ЄС досягли принципової згоди щодо реформування Європейського фонду миру для підтримки України з бюджетом у 5 мільярдів євро на 2024 рік. Про це повідомило Бельгійське головування у Раді ЄС у середу, 13 березня.
Як повідомляють ЗМІ, кошти підуть на спільні закупівлі зброї для України і навчання її військових, вони мають зробити військову допомогу більш структурованою й передбачуваною.

 

 

Ширша Шенгенська зона, боєприпаси для України та підготовка до виборів у Європарламент: головне за тиждень з Європи
Вашій увазі пропонується щотижнева добірка новин з Брюсселя і не тільки.
Болгарія та Румунія приєднуються до Шенгенської зони
31 березня Болгарія та Румунія стають членами Шенгенської зони: Шенгенські правила застосовуватимуться в обох державах-членах ЄС, включаючи видачу шенгенських віз, а контроль на внутрішніх повітряних та морських кордонах буде скасовано.
Зазначається, що з грудня минулого року обидві держави вжили всіх необхідних заходів для забезпечення безперешкодного застосування Шенгенських правил з 31 березня 2024 року. Далі Рада ЄС має ухвалити рішення про встановлення дати скасування перевірок на внутрішніх сухопутних кордонах між Болгарією, Румунією та іншими країнами Шенгенської зони.
Детальніше https://cutt.ly/9w3OgilJ
Словенія поповнить список країн, що підтримують чеський проєкт із закупівлі боєприпасів для України
Словенія підтримає чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для України в країнах за межами Євросоюзу. Про це під час свого візиту до Любляни заявив, не уточнивши конкретної суми, міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Згідно з даними словенського інформаційного агентства STA, уряд Словенії виділить на проєкт один млн євро.
Детальніше за посиланням https://cutt.ly/Qw3Ogk6o
Єврокомісія опублікувала рекомендації для великих онлайн-платформ щодо зменшення цифрових ризиків під час виборів до Європарламенту
Комісія опублікувала рекомендації для великих онлайн-платформ та пошукових систем на кшталт Facebook, YouTube та TikTok для зменшення системних ризиків, які можуть вплинути на чесність виборів, з конкретними вказівками щодо майбутніх виборів до Європейського Парламенту в червні.
Відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA), визначені сервіси з понад 45 мільйонами активних користувачів у ЄС зобов'язані зменшити ризики, пов'язані з виборчими процесами, захищаючи при цьому фундаментальні права, зокрема право на свободу вираження поглядів. Рекомендації містять заходи зі зниження ризиків і найкращі практики, які повинні вживати ці платформи до, під час і після виборчих подій, зокрема, щодо маркування політичної реклами та створеного за допомогою штучного інтелекту контенту.
Детальніше з рекомендаціями можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/Bw3OgWgU

 

 

У сьогоднішньому випуску #Євроінтеграційний_дайджест читайте про:

- Продовжуються координаційні наради щодо пояснювальних сесій в межах скринінгу ЄС;
- Естонія розробила механізм компенсації, який передбачає використання російських коштів на потреби України;
- Українські піротехніки отримали допомогу від ЄС та низки країн;
- Литва закупить для України 3 тисячі литовських безпілотників;
- Презентований 65-й випуск огляду розробок у законодавстві ЄС;
- Україна та Латвія планують незабаром запустити спільне виробництво дронів;
Та інші новини https://cutt.ly/9w4jdktQ

15-19 КВІТНЯ: РОЗКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНИХ СЕСІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ЩОДО ПЕРЕГОВОРНИХ РОЗДІЛІВ ПРАВА ЄС У МЕЖАХ ОФІЦІЙНОГО СКРИНІНГУ

15, 16, 18 та 19 квітня відбудуться наступні пояснювальні сесії Європейської Комісії щодо переговорних розділів права ЄС у межах офіційного скринінгу. Ці сесії стосуватимуться таких розділів:

  • 15 квітня – розділ 18 «Статистика»;
  • 16 квітня – розділ 28 «Захист прав споживачів та охорона здоровʼя»;
  • 18 та 19 квітня – розділ 1 «Свобода руху товарів».

Запрошуємо профільних експертів, представників аналітичних центрів та організацій громадянського суспільства долучитись. Представники громадськості зможуть спостерігати за сесією без можливості участі в обговоренні.

Для участі у сесіях заповніть, будь ласка, форму за посиланням.

Реєстрація відкрита до 14 квітня, 14:00. Посилання на сесії отримають тільки зареєстровані учасники.

Довідково

Сесії триватимуть до кінця травня 2024 року.

Ще до отримання офіційного рішення Європейської Ради про старт переговорів Уряд України здійснив власний селф-скринінг щодо кожного переговорного розділу протягом 2023 року. Це вже дозволило визначити стан адаптації українського законодавства до права ЄС, обсяг роботи, яку потрібно виконати, та визначити підходи до формування переговорних команд. Звіт за результатами селф-скринінгу доступний за посиланням.

Звіт про прогрес України в межах Пакету розширення Європейського Союзу від 8 листопада 2023 року доступний за посиланням.

 

Урядовий План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, затверджений Урядом України 9 лютого 2024 року, доступний за посиланням.

ВСТУП УКРАЇНИ ДО ЄС

 ПРЕЗЕНТОВАНО СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ПЕРЕМОВИН ПРО ВСТУП ДО ЄС

 

Скринінг – офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному acquis ЄС (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС. В результаті скринінгу будуть визначені пріоритети ключових реформ (benchmarks) для кластеру в цілому. За результатами скринінгу Єврокомісія представить звіт, на основі якого Рада ЄС ухвалить рішення про відкриття переговорного кластера. Скринінг вважається першим кроком у процесі перемовин про членство в Євросоюзі.

Пакет розширення ЄС – щорічний стратегічний документ щодо політики розширення ЄС, який включає звіт Європейської Комісії з оцінкою прогресу, досягнутого країнами-кандидатами та потенційними кандидатами. Зазвичай Європейська Комісія публікує такий звіт восени кожного року.

Наприклад, останній Звіт про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року був оприлюднений 8 листопада 2023 р. та містив не лише загальну оцінку прогресу України, а й чіткі рекомендації, які повинні бути виконані протягом 2024 року (так звані “сірі бокси”). Спектр таких рекомендацій надзвичайно широкий, адже вони охоплюють політичні та економічні критерії вступу до ЄС, а також ключові 33 розділи за всіма сферами державної політики.

Прогрес у виконанні таких рекомендацій Європейської Комісії напряму впливає на просування України вперед у перемовинах та пришвидшує загальний процес вступу до ЄС. І, звісно, відповідальність за проактивність у такому процесі – завжди за державою, яка самостійно визначає, яким чином та за допомогою яких заходів досягати прогресу. Так, наприклад, в Україні було затверджено план заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.

План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року – встановлює більше 350 заходів щодо виконання 142 рекомендацій Європейської Комісії та передбачає залучення більше 100 виконавців, серед яких міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні (військові) адміністрації, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

Заходи охоплюють найрізноманітніші спрямування, наприклад, розробку бл. 40 законопроектів, бл. 50 актів Кабінету Міністрів України, бл. 70 відомчих нормативно-правових актів, супроводження бл. 40 законопроєктів у Верховній Раді України, здійснення окремих політичних кроків та технічне забезпечення існуючих загальнодержавних процесів тощо.

Acquis ЄС – сукупність загальних прав і обов’язків, які є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС. Він постійно розвивається і включає в себе:

  • зміст, принципи та політичні цілі Договорів;
  • законодавство, ухвалене згідно з Договорами та прецедентне право Суду ЄС;
  • декларації та резолюції, ухвалені ЄС;
  • інструменти в межах Спільної зовнішньої політики та політики безпеки;
  • міжнародні договори, укладені ЄС і між собою державами-членами у сфері діяльності ЄС.


Селф-скринінг – ще до початку офіційного скринінгу Єврокомісії, Україна провела селф-скринінг, за результатами якого презентувала Звіт проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС). Процедура дала змогу визначити стан адаптації українського законодавства до права ЄС, виявити невідповідності та прогалини, які треба усунути в межах переговорів та підготовки до вступу в Європейський Союз. Згідно звіту, наразі близько 3 тис. актів права ЄС підлягають подальшій повній та/або частковій імплементації.

Розділи/глави acquis – формують основу переговорів про вступ для кожної країни-кандидата. Всього є 33 розділи – вони відповідають різним сферам acquis ЄС. Країни-кандидати повинні адаптувати свою адміністративну та інституційну інфраструктуру та привести національне законодавство у відповідність до законодавству ЄС у цих сферах. Різні розділи переглядаються під час скринінгу acquis та регулярно оцінюються до моменту закриття кожного розділу.

 

Відповідно до нової методології розширення розділи об’єднані у 6 кластерів, де кластер «Фундаментальні сфери» відкривається першим і закривається останнім.

Пояснювальні сесії (розʼяснювальні зустрічі) – в межах офіційного скринінгу, сесії, під час яких фахівці Європейської Комісії пояснюють розділ за розділом, що таке acquis ЄС з погляду законодавчого узгодження та належної адміністративної спроможності.

Двосторонні зустрічі (в межах скринінгу) – під час таких зустрічей країна-кандидат представляє, на якому етапі підготовки вона перебуває щодо ухвалення та імплементації законодавства ЄС за кожним переговорним розділом.

 

Переговорна рамка – технічне завдання, яке встановлює керівні положення та принципи для переговорів про вступ з кожною країною-кандидатом. Складається з трьох частин:

  1. принципи, що регулюють переговори про вступ,
  2. зміст переговорів
  3. процедура переговорів.

Європейська Комісія розробляє проєкт переговорних рамок, країни-члени ЄС ухвалюють його, а головуюча у Раді ЄС країна представляє його на початку переговорів про вступ.

Переговори про вступ – переговори відбуваються на міжурядових конференціях між державами-членами та країною-кандидатом. Вони стосуються умов, за яких країну буде прийнято до ЄС, і зосереджені на ухваленні та імплементації acquis ЄС. Acquis розділено на кластери ( які складаються з кількох розділів/глав), кожен з яких охоплює певну сферу політики ЄС.

В результаті скринінгу, проведеного для кожного кластера, між ЄС та країною-кандидатом будуть узгоджені пріоритети для прискореної інтеграції та ключових реформ. Коли ці пріоритети будуть достатньою мірою імплементовані, кластер (що охоплює всі пов’язані з ним розділи) відкривається без подальших умов, і для кожного розділу встановлюються контрольні показники для завершення роботи. Розділи відповідного кластера оцінюються і закриваються окремо.

Переговори допомагають країнам-кандидатам підготуватися до виконання зобов’язань щодо членства в ЄС. Вони також дозволяють ЄС підготуватися до розширення з точки зору інтеграційної спроможності. Результати переговорів вносяться до проєкту договору про приєднання після завершення переговорів за всіма розділами.

Міжурядова конференція (intergovernmental conference (IGC) – у політиці розширення ЄС, міжурядовою конференцією є офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів ЄС для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій міжурядовій конференції відбувається представлення переговорних делегацій, переговорної рамки та переговорної позиції країни-кандидата.

Моніторинг переговорів – для оцінки прогресу країн-кандидатів у виконанні своїх зобов’язань існує процедура моніторингу. Моніторинг здійснюється Європейською Комісією під час переговорів про вступ та протягом проміжного періоду після підписання договору про приєднання до ЄС до самого приєднання.

Комісія аналізує рівень наближення законодавства країни-кандидата до права ЄС, відповідність іншим зобов’язанням, та на основі цих даних готує звіт щодо країни в межах Пакету Розширення, який передає на розгляд Раді ЄС.

Договір про приєднання – підписується державами-членами та країною, що приєднується після завершення переговорів про вступ. Проте вступ не є автоматичним, оскільки Договір має бути ратифікований всіма державами-членами та країною, яка приєднується. Договір набуває чинності після ратифікації в дату, яка була визначена раніше, встановлюючи умови та домовленості щодо приєднання, включаючи права та обов’язки нової держави-члена, а також адаптацію до інституцій ЄС.

ВСТУП УКРАЇНИ ДО ЄС