18/05/2023
Десятки тисяч смертей та покалічених доль – 18 травня 1944 року назавжди залишиться одним з найтрагічніших днів в історії кримських татар: тих, хто не скорився тоталітарній владі, диктатор позбавив дому.
Лічені хвилини давали людям на те, щоб назавжди залишити рідні оселі. До місць заслання – у середню Азію – у вантажних вагонах вивезли цілий народ. Крим на довгі роки став закритою зоною для корінного населення.
Але волелюбні кримчани не підкорились, не асимілювались і навіть на далекій чужині зберегли свою історію, традиції, віру…
Вивезти і знищити корінний народ, заселити свій і через деякий час назвати цю територію «ісконно русскою» – цинізм небачених масштабів, який притаманний лише тиранам і диктаторам, яким був сталін і яким є путін.
Саме так вони вчинили із кримськими татарами в Криму.
Всього 24 роки кримчани могли жити на батьківщині і на свободі. Цю свободу знову вкрала росія, коли окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь.
Починаючи з 2014 року, путінський режим переслідує кримських татар, назвавши Меджліс екстремістською організацією та ув'язнюючи чи ліквідовуючи всіх, хто не мовчить.
Сьогодні російські окупанти повертають і кримськотатарське населення, і увесь український народ у часи жорстокої війни, утисків і репресій.
Відтак, ми зобов’язані підтримувати один одного в нашій спільній боротьбі, в чергове підтвердивши усьому світові, що ми – єдині.
Разом ми дамо відсіч агресорові та звільнимо всі українські землі, збудуємо наше майбутнє.
У цей пам'ятний день висловлюю глибоку повагу тим, хто й надалі активно бореться за права кримськотатарського народу. Та прошу в Бога вічного спокою душам безневинно закатованим злочинними режимами.
Вірю, що синьо-жовтий стяг і тарак-тамга ще повернуться на будівлю Верховної Ради АРК, а українська та кримськотатарська мови залунають на вулицях півострова із новою силою.
Пам’ятаймо і борімося!
Начальник Баштанської районної військової адміністрації Владислав Дмитрів.