Це постать, котра змінила культурне й літературне життя України кінця 18 століття.
Він став народним мудрецем і мислителем, освітянином і письменником, створившим і розкрившим у своїх байках, віршах,філософських трактатах систему ідей, що стали передовими на той час. Творчість Григорія Сковороди стала ключем, який відімкнув двері в добу зародження нової української літератури, розквітлої на надбаннях давьої літератури.
Г. Сковорода був надзвичайно талановитою і водночас скромною особою – філософствував, писав твори і підручники, викладав богослов'я, грав на музичних інструментах, вивчав літературу доби античності та середньовіччя, знав декілька мов – латинь, старогрецьку, староєврейську, польську, німецьку, російську. Постійно мандрував по містах і селах рідної Батьківщини й інших країн, пізнавав життя, традиції, культуру, вірування народів, розповідав у своїх творах про побачене й почуте.
За версією Юнеско Сковорода входитьдо п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді.