2026 рік
Як отримати сертифікат благополуччя тварини від 1 січня 2026 року
1 січня 2026 року в Україні запроваджуються обов’язкові вимоги щодо сільськогосподарських тварин. Усі, хто працює з тваринами — утримати, перевозити, залишити забій або виконувати інші пов’язані роботи — повинні мати державний сертифікат, який підтверджує знання та навички.
Хто може отримати сертифікат вже з 1 січня 2026 року?
Особи з досвідом роботи ≥ 1 року, набутим до 1 січня 2027 року, можуть отримати сертифікат без проходження спеціального навчання. Досвід враховується за такими видами діяльності: утримання, транспортування, умертвіння та інші супутні операції.
Як отримати сертифікат?
1. Підготуйте документи:
заява та письмова декларація;
копія трудової книжки або дані з реєстру застрахованих осіб;
документ про оплату послуги (0,03 мінімальної зарплати, станом на 01.01.2026 — 259,41 грн).
2. Подати документи до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
3. Отримайте сертифікат, який дає право легально працювати з тваринами та підтверджує вашу компетентність.
Деталі та зразки документів доступні на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби - https://dpss.gov.ua/
Грип птиці: шляхи передачі, клінічні ознаки та алгоритм дій при виявлені, превентивні заходи
У сучасному світі грип є однією з небагатьох інфекцій які представляють серйозну загрозу для людства. Його вплив на птахівництво (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи) призводить до суттєвих економічних збитків як в розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.
Особливе місце грип займає як патоген небезпечний для здоров’я людини, здатний викликати пандемію з тяжкими наслідками.Передача вірусу пташиного грипу до людини, часто з летальним кінцем.
За підсумками 2025 року в Польщі було зареєстровано 127 спалахів пташиного грипу, що призвело до втрати понад 10 млн голів птиці. У Великопольському воєводстві Польщі через захворювання було знищено майже 1,5 млн курей-несучок, повідомила Головна ветеринарна інспекція країни.За даними ветеринарної служби, станом на 13 січня 2026 року на заражених підприємствах утримувалося близько 1,3 млн голів птиці, більшість з яких було ліквідовано, що спричинило значні збитки для фермерів.
Ситуація з грипом птиці в Україні залишається напруженою через високий ризик занесення вірусу мігруючими птахами та спалахи, що періодично виникають (особливо у прикордонних та центральних областях), що вимагає суворого дотримання заходів біобезпеки в господарствах.
Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення.
Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель.
Шляхи передачі та розповсюдження:
Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця.
Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.
Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями.
Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.
Клінічні ознаки:
Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.
У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
утримувати птахів різних видів окремо;
виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);
для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Алгоритм дій власників птиці при виявлені ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.
Контактні дані для повідомлень: Баштанське районне управлінняГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області: вул. Вишнева, 2 м. Баштанка, Миколаївська обл., 56101,тел.: (05158) 2-55-25.
Баштанська районна лікарня ветеринарної медицини МОДЛВМ:
Снігурівський відділ - 068 820 9779;
Баштанський відділ – 0634198176;
Березнегуватський відділ - 097 332 4590;
Казанківський відділ – 098 070 25 00;
Новобузький відділ - 068 066 4720
Шум від генераторів: чим небезпечний і що з цим робити
Щоб пережити блекаути, спричинені російськими обстрілами енергетичних об’єктів, українці з 2022 року масово використовують бензинові й дизельні генератори. Без додаткового джерела енергії магазини, кафе, офіси та інші заклади не можуть працювати. Однак шум і викиди генераторів можуть здійснювати негативний вплив на фізичне й психічне здоров’я людини.
На сьогодні українцям знову доводиться жити в умовах дефіциту електрики. У містах уздовж будинків стрункими рядами вишукувалися генератори – гуде, торохтить і вібрує всюди. Втім, до звуків роботи генераторів, які вже стали символом нашої енергетичної незалежності, з розумінням ставляться далеко не всі. Люди жаліються – шум від генераторів перенавантажує слух, заважає нормально спілкуватися, відпочивати й буквально «зводить з розуму». Напевне, про те, як захиститися від шуму генераторів, думав чи не кожен українець, під чиїм вікном під час відключень світла працює така машина.
Ось кілька способів щодо зниження рівня шуму від генераторів:
Обирати модель із найнижчим рівнем шуму. Наприклад, інверторні бензогенератори. Їх продають у відкритих та закритих корпусах. В закритих кожухах рівень шуму інверторного генератора – 60-70 дБ – менше, ніж у потужного пилотяга. Вони дорожчі за традиційні генератори, але економніші завдяки можливості регулювання швидкості двигуна залежно від навантаження.
Встановити генератор як мінімум на відстані 6 метрів від помешкань.Для генераторів треба шукати місця не біля входу в будинки, а біля торцевих стін – там, де найменша шкода, але не під вікнами людей. Територія повинна бути гарно провітрювана – в жодному разі не під'їзди чи навіть арки в будинках, де будуть концентруються чадні гази.
Застосувати для генераторів шумозахисні й акустичні екрани. Це можуть бути спеціальні панелі, звукопоглинальні килимки або пінопластові блоки.
Подбати про спеціальний кожух з внутрішньою шумоізоляцією та про відведення вихлопних газів. Шумопоглинальний кожух для генератора дає змогу не тільки розв'язати проблему з шумом (виробники обіцяють зменшення рівня шуму до 30 дБ), але й захистити агрегат від погодних явищ, вандалів або злодіїв. Деякі виробники готові під час замовлення додатково оснастити кожухи коліщатками – для зручнішої мобільності вашого агрегату. Безпечний шумопоглинальний кожух коштує недешево, але ця покупка врешті виправдає себе – збільшенням вдячних за відносну тишу клієнтів.
Додаткову звукоізоляцію можна створити, обклавши генератор мішками з піском. Фахівці радять укладати їх навколо так, щоб агрегат було видно з півтораметрової відстані. Таке звукоізоляційне коло з мішків дозволить зменшити шум від генератора. Важливо, щоб відстань від увімкненого генератора до мішків була не меншою ніж пів метра.
За потреби – організувати заміну глушника. І не забувати підтримувати генератор у належному технічному стані. Несправний генератор може працювати гучніше через зношені або пошкоджені деталі.
Також перед покупкою нового генератора або засобів для його звукоізоляції варто порадитися з фахівцями.
Крім шуму, генератори можуть створювати вібрації, які передаються на стіни будівель та меблі. Це спричиняє дискомфорт людям у межах дії вібрацій та навіть може спровокувати психофізіологічні розлади.
Для зменшення вібрації слід:
За можливості встановити генератор якнайдалі від будівель.
Установити генератор на рівну поверхню, бажано на міцний та стійкий підготовлений фундамент.
Підкласти під генератор грубий гумовий килимок.
Використовувати спеціальні амортизатори або ізоляційні матеріали для поглинання вібрацій.
Також не слід забувати, що особливу небезпеку становить чадний газ, який виділяється під час роботи генератора. Він не має ні кольору, ні запаху, ні смаку, тому його неможливо виявити без спеціальних приладів. При цьому чадний газ – надзвичайно небезпечний під час вдихання та впливає на організм навіть у невеликих концентраціях.
Для убезпечення від негативного впливу чадного газу:
Встановлюйте генератор на відкритому повітрі, де є посилений повітрообмін.
Встановлюйте генератор далі від вікон та входів до будівлі — чадний газ може потрапляти до приміщення через отвори, якщо генератор стоїть надто близько.
Вчасно проводьте технічне обслуговування генераторів, щоб запобігти витіканням та несправностям.
Вчасно міняйте фільтри.
Заправляйте генератор пальним належної якості, яке не має у складі свинцевих сполук. Перед заправкою електростанції їй потрібно дати охолонути, інакше паливо може спалахнути.
Пам'ятаймо: у такий складний час для країни, використання генераторів є вимушеним явищем, до якого закликаємо громадян ставитись з розумінням. Суб'єктам господарської діяльності пропонуємо своєчасно реагувати на звернення громадян, усувати недоліки та дотримуватись найпростіших рекомендацій.
Отруєння бджіл пестицидами навесні: причини, наслідки та способи захисту
З настанням весни бджолярі активно готують пасіки до нового сезону, а сільгоспвиробники розпочинають обробку полів засобами захисту рослин. Саме в цей період підвищується ризик отруєння бджіл пестицидами, що може спричинити значні втрати для бджільництва.
Сільськогосподарські товаровиробники та фермери повинні проводити хімічні обробки відповідно до плану, узгодженого з органами місцевого самоврядування, та дотримуватися вимог законодавства України: Закону України «Про бджільництво»; Наказу №338 від 19.02.2021 року «Про деякі питання у сфері бджільництва»; Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів; «Інструкції щодо попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл».
Основною причиною отруєння бджіл навесні є обробка полів інсектицидами під час активного періоду вильоту бджіл.
Способи захисту бджіл
Обов’язки аграріїв:
Використовувати безпечні для бджіл препарати та суворо дотримуватися інструкцій щодо їх застосування.
Проводити обробки у вечірні або нічні години, коли бджоли неактивні.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», не менше ніж за три доби до початку обробки через медіа попереджати пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ. Повідомляти дату обробки, назву препарату, ступінь та строк дії його токсичності.
Уникати знесення пестицидів на сусідні квітучі медоноси. Швидкість вітру під час обробки не повинна перевищувати 3-4 м/с.
Використовувати лише дозволені засоби захисту рослин, не перевищувати норму застосування препарату.
Обов’язки пасічників:
Реєструвати пасіки в органах місцевого самоврядування, вказавши кількість бджолосімей та точне місце розташування.
Отримати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки з відмітками про стан здоров'я бджіл.
Під час кочівлі звертатися з письмовим проханням про розміщення пасіки до ОТГ, керівника підприємства або фермера. У запиті вказувати місце розташування, кількість бджолосімей, термін перебування та надавати копію ветеринарно-санітарного паспорта.
У разі відсутності документа про здоров'я бджіл голова ОТГ, сільської ради, керівник господарства має законні підстави відмовити пасічнику в розміщенні пасіки на його території, щоб в подальшому не допустити конфліктних ситуацій.
Лише після отримання письмового дозволу можна вивозити свою пасіку на медозбір на території інших населених пунктів та господарств.
Відповідальність за порушення законодавства:
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», порушення правил використання пестицидів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Дії у разі загибелі бджіл:
Якщо сталося масове отруєння бджіл, протягом 24 годин необхідно створити комісію для засвідчення факту загибелі та відбору проб. До складу комісії входять:
Представник господарства, що проводило застосування пестицидів; представник сільської (селищної) ради, ТГ або депутат;
представники Держпродспоживслужби; власник пасіки та свідки.
Отруєння бджіл навесні є серйозною загрозою для бджільництва та агровиробництва. Лише спільні дії дозволять захистити бджіл та забезпечити стабільний розвиток сільського господарства.
Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області
Контроль за безпечним та якісним харчуванням дітей у закладах освіти
Контроль за безпечним та якісним харчуванням дітей у закладах освіти залишається одним із ключових напрямків роботи Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області. У січні - лютому поточного року спеціалістами Баштанського районного управління проведено оцінку фактичного харчування дітей у зимовий період 2025-2026 навчального року в 32 закладах освіти району. За підсумками здійсненого аналізу спеціалістами відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Баштанського районного управління з кожним закладом освіти проведено онлайн-наради за участю представників закладів (керівників, комірників, працівників харчоблоку та медичних працівників). 26.02.2026 року проведено нараду за участю начальника та представників відділу освіти Снігурівської міської ради.
Під час роботи були обговорені питання:
1. Основні нормативні документи, які пропонують особливості організації харчування в закладах освіти.
2. Дотримання вимог до режиму роботи закладів освіти та режиму харчування дітей.
3. Дотримання вимог до складання щоденних меню - розкладів (меню - вимог).
4. Контроль за фактичним харчуванням у закладах освіти, порядок заповнення документів з організації харчування дітей, а також: журналів бракеражу готової та сірої продукції, журналів обліку виконання норм харчування.
5. Забезпечення дітей чистотою та безпечною вимогою питної води, що відповідає встановленим МОЗ.
Крім того, у ході обговорення присутні мали змогу поставити актуальні запитання та отримати вичерпні відповіді, рекомендації щодо вирішення проблемних питань та консультативно-методичну допомогу. Наостанок увага присутніх була акцентована на персональній відповідальності за організацію якісного та безпечного харчування дітей у закладах освіти.
Питання організації харчування дітей у закладах освіти переходить на поточний контроль Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та робота в цьому центрі триває.
.jpg)
Що треба знати про державну реєстрацію потужностей операторів ринку!
18/03/2026
Відповідно до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон) оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.
Всі підприємства, що є операторами ринку та провадять діяльність, яка базується на виробництві або обігу харчових продуктів, повинні здійснювати державну реєстрацію потужностей (як тих, що перебувають у їхній власності, так і орендованих). Це кафе, ресторани, магазини, склади, харчові виробництва, транспортні засоби, земельні ділянки, крім тих, що потребують експлуатаційного дозволу.
Що потрібно для реєстрації потужностей.
Оператор ринку подає заяву в паперовій або електронній формі (через Дія) до територіального органу Держпродспоживслужби через центр надання адміністративних послуг за 10 календарних днів до початку роботи потужності. Виробники ремісничих харчових продуктів та харчових продуктів тваринного походження на малих потужностях з виробництва харчових продуктів тваринного походження окрім заяви додають також інформацію, яка дає змогу ідентифікувати такі харчові продукти;
Державна реєстрація потужності здійснюється територіальним органом Держпродспоживслужби протягом 10 календарних днів після отримання заяви;
Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову в державній реєстрації з обґрунтуванням причин оформлюється наказом територіального органу Держпродспоживслужби та не пізніше 3 робочих днів з дня його прийняття доводиться до відома оператора ринку або уповноваженої ним особи шляхом:
1. вручення або надсилання його поштою (реєстрованим поштовим відправленням);
2. надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням технічних засобів електронної комунікації.
Інформація про зареєстровану потужність вноситься до державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей посадовою особою територіального органу Держпродспоживслужби не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення про державну реєстрацію потужності.
Територіальний орган Держпродспоживслужби відмовляє у державній реєстрації потужності у таких випадках:
- відсутність у заяві повної інформації, а саме найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва);
- наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності.
У кожному рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.Але якщо оператор ринку усуне причини, що стали підставою для відмови у державній реєстрації потужності, то він має право на повторне звернення до територіального органу Держпродспоживслужби із заявою про державну реєстрацію такої потужності.
Наголошуємо також, що оператор ринку зобов’язаний протягом 10 робочих днів повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби про зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до відомостей Реєстру, а також про припинення використання потужності.
Зазначаємо, що державна реєстрація потужності здійснюється територіальним органом Держпродспоживслужби безоплатно.
Офіційний вебресурс Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області- https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/
Що таке АЧС і в чому її небезпека?
.jpg)
Африканська чума свиней (АЧС) – це контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, під гостро, хронічно безсимптомно та характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що в кінцевому результаті призводить до значних економічних збитків.
Варто зазначити, що на АЧС хворіють тільки домашні і дикі свині. Люди та інші тварини не хворіють, але можуть бути переносником збудника, оскільки збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.
Характерними для хвороби є наступні клінічні ознаки:
- Раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;
- Підвищення температури тіла до 40,5-42°С;
- Зниження апетиту, в'ялість, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;
- Синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, під грудка, вух, п’ятачка та кінцівок.
Як відбувається зараження АЧС:
- Шляхом безпосереднього контакту;
- Через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів та обслуговуючий персонал;
- При згодовувані харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.
Для захисту поголів’я від АЧС необхідно:
1. Забезпечити роботу господарства за «закритим» типом, виключити доступ до місць утримання свиней сторонніх осіб;
2. Дотримуватися зоогігієнічних норм та правил утримання свиней, проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
3. Забезпечити регулярне проведення дезінфекцій та дератизацій у місцях утримання свиней, зберігання і переробки кормів;
4. Не купувати свиней у місцях несанкціонованої торгівлі та без відповідних супровідних документів (ветеринарної довідки або свідоцтва форма №1), які підтверджують стан здоров’я тварин. Придбаних тварин реєструвати у державних ветеринарних установах;
5. Не купляти корми і кормові добавки невідомого походження у невстановлених торгових місцях (обов’язкові наявність документів, що підтверджують походження та безпеку кормів, наявність дозволу на торгівлю і т.д.);
6. Не купляти свиняче м’ясо на стихійних ринках, адже воно може бути заражене вірусом АЧС. І хоча їжа з такого м’яса не становить загрози для людини, проте вірус передається тваринам через залишки такої їжі та зберігає активність в природних умовах до 150 днів;
7. Забезпечити повноцінне обслуговування свиней ветеринарними спеціалістами аж до забою;
8. Повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби про загибель свиней;
9. Не використовувати для напування тварин воду із природних водойм, до яких мають доступ дикі тварини.
Держпродспоживслужба наголошує, що будь-які ознаки захворювання чи загибель свиней, слід розглядати як ймовірний спалах АЧС.
Контактні дані для повідомлень:
Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області: вул. Вишнева, 2 м. Баштанка, Миколаївська обл., 56101, тел.: (05158) 2-55-25.
Баштанська районна лікарня ветеринарної медицини МОДЛВМ:
Снігурівський відділ - 068 820 9779;
Баштанський відділ – 0634198176;
Березнегуватський відділ - 097 332 4590;
Казанківський відділ – 098 070 25 00;
Новобузький відділ - 068 066 4720
Контроль безпечності та якості питної води
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області продовжується робота з контролю по забезпеченню населення якісною та безпечною питною водою з об’єктів водопостачання.
У зв’язку з відсутністю результатів проведення виробничого контролю за якістю та безпекою питної води 17 березня поточного року на території Володимирівської громади Баштанського району проведено збір інформації на об’єктах централізованого водопостачання у суб’єкта господарювання ПСП «Агрофірма імені Шевченко», метою якого є отримання відомостей про процеси забезпечення якісною питною водою населення та недопущення епідемічних ускладнень серед населення, пов’язаних з вживанням питної води негарантованої якості.
В ході збору інформації фахівцями Баштанського районного управління Держпродспоживслужби проведено відбір зразків води на санітарно-хімічні та мікробіологічні дослідження.
За результатами проведених лабораторних досліджень встановлено 2 нестандартні проби за фізико-хімічними показниками, а саме:
– розвідна мережа, вул. Пігарьова,19, с.Шевченкове (за вмістом хлоридів);
– розвідна мережа, вул. Молодіжна, 14, с.Ново-Чудневе (за загальною жорсткістю, вмісту хлоридів та сухого залишку).
За результатами проведеної роботи директору ПСП «Агрофірма імені Шевченко» підготовлено пропозиції щодо усунення встановлених порушень вимог санітарного законодавства.
Під час здійснення заходів фахівцями Держпродспоживслужби проведені бесіди з суб’єктом господарювання щодо здійснення виробничого контролю питної води в акредитованих лабораторіях та щодо профілактики інфекцій з водним шляхом передачі, у т.ч. гепатит А, дизентерія, енторовіруси.
Баштанське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Миколаївськійобласті
https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/
