Баштанка » Європейська та Євроатлантична інтеграція України
» Європейська інтеграція
» Новини
» 2025
Баштанська райдержадміністрація
Баштанська районна рада
Баштанська районна рада
2025
Підсумки року у сфері навчання та тренінгів у сфері інтеграції в ЄС;
Державна архівна служба представила проєкт «Україна – шлях до Європи»;
100 млн євро на проєкти громадам: стартує третій етап Програми відновлення за підтримки Європейського інвестиційного банку;
ЄС оголосив про пакет гуманітарної допомоги Україні розміром 148 млн євро.
Більше цікавого – за посиланням cutt.ly/digest124
У European HUB відбулася зустріч з представниками громадянського суспільства, аналітичних центрів та донорських організацій щодо поглиблення співпраці задля динамічної європейської інтеграції України. Співорганізаторами заходу стали Офіс Віцепремʼєрки та Фонд Східна Європа.
Відкриваючи дискусію, Віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина подякувала учасникам за готовність посилювати своєю експертизою державний апарат, зокрема у межах діяльності робочих переговорних груп. Вона підкреслила важливість об'єднання зусиль та постійної комунікації всіх залучених сторін для ефективного переговорного процесу.
«Усвідомлюючи масштабні виклики, що стоять перед нами у контексті вступу України до ЄС, минулого року ми запустили EuropeanHUB як майданчик для діалогу та спільної роботи органів влади, громадськості, бізнесу. Тут переговорні групи готуються до двосторонніх зустрічей у Брюсселі, тут готуються дорожні карти та обговорюються подальші кроки. Вдячні всім нашим партнерам, які підтримали цю ініціативу і разом з нами розбудовують цей майданчик», – зазначила Віцепрем'єрка.
За 9 місяців роботи, у EuropeanHUB відбулося майже 90 заходів та зустрічей, зокрема: підготовчі зустрічі до скринінгових сесій та самі скринінгові зустрічі Україна-ЄС, засідання з розробки дорожніх карт, консультації з широким колом зацікавлених сторін, тренінги, воркшопи для посилення експертизи.
«Успіх євроінтеграції залежить від того, наскільки ми вміємо діяти злагоджено, шукати спільні рішення, бути чесними та активними, вибудовувати дієві інституції, йти шляхом реформ та змін. Від імені Фонду Східна Європа я хочу подякувати за можливість долучитися до діяльності цього простору, який покликаний допомогти нам виконати ці завдання», – наголосила Віцепрезидентка зі стратегічних партнерств Фонду Східна Європа, Віра Недзведська.
Також участь у зустрічі взяв генеральний директор Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков. Він поінформував учасників про найближчі плани у сфері євроінтеграції. На зустрічі обговорили завдання та виклики, які стоять перед урядом та неурядовим сектором, а також подальшу діяльність EuropeanHUB. Так, діяльність Хабу зосереджена навколо трьох компонентів: посилення спроможності діяльності Головного переговірника, сприяння діалогу та співпраці з усіма зацікавленими сторонами, а також залучення необхідної експертизи.
Верховна Рада України ухвалила закон, що передбачає застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі на державному та місцевому рівнях.
Так, 16 січня 2025 року Парламент України підтримав законопроєкт №12245 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень».
Про відповідні зміни щодо застосування гендерно орієнтованого підходу йдеться у статтях 2, 7 та 20 цього законопроєкту.
Відтепер головні розпорядники бюджетних коштів та інші учасники бюджетного процесу зобов'язані застосовувати гендерні аспекти у процесі планування, виконання та звітування щодо бюджетних програм.
Гендерно орієнтований підхід у бюджетуванні (ГОБ) передбачає врахування гендерних аспектів на кожній стадії бюджетного процесу для справедливого розподілу фінансових ресурсів та забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.
Його застосування сприятиме підвищенню ефективності та якості наданих державних послуг, посилить підзвітність та прозорість бюджету. Зокрема дозволить зробити видимим те, як по-різному заходи бюджетних програм впливають на людей залежно від їх статі, віку, місця проживання, а також виміряти вплив цих заходів на скорочення гендерних розривів.
З текстом законопроекту можна ознайомитися тут : itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45320
Україна продовжує роботу над Дорожньою картою Реформи державного управління в межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС
Реформа державного управління є елементом переговорного Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС» та однією з найважливіших реформ, спрямована на формування ефективної системи управління державою. Дорожня карта з питань реформування державного управління є однією з передумов відкриття переговорів по Кластеру 1.
Цього тижня, українська сторона провела обговорення з представниками Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів про розширення (DG NEAR), де представила та обговорила другу ітерацію Дорожньої карти Реформи. Під час дискусій були визначені пункти, які вже враховані та включені до дорожньої карти, а також уточнені аргументи щодо тих рекомендацій, які наразі залишаються в роботі.
Представники Єврокомісії також надала нові коментарі й додаткові рекомендації, охопивши всі ключові аспекти дорожньої карти. Європейські партнери позитивно оцінили прогрес України та врахування попередніх зауважень, надали детальні роз’яснення щодо наступних кроків, необхідних для подальшого узгодження документа.
Довідково:
Дорожня карта - це документ, яким країна-кандидат затверджує перелік ключових реформ у визначеній сфері і строків їх виконання та який слугує основою для моніторингу Європейською Комісією прогресу країни-кандидата.
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест такі новини:
У Брюсселі розпочалися двосторонні зустрічі Україна-ЄС за переговорним розділом «Конкурентна політика»;
Єврокомісія почала опрацьовувати звіт України про виконання кроків четвертого кварталу 2024 року Плану для Ukraine Facility;
Обмін досвідом цифрової трансформації: Україна та Німеччина оголосили про запуск ініціативи Global GovTech Board;
Україна отримала 45 млрд євро бюджетної підтримки від ЄС з лютого 2022 року.
Більше цікавого – за посиланням cutt.ly/digest126
У Брюсселі розпочалися двосторонні зустрічі Україна-ЄС за переговорним розділом «Конкурентна політика»
Двосторонні сесії України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за розділом 8 «Конкурентна політика», що належить до Кластеру 2 «Внутрішній ринок», триватимуть з 27 по 29 січня.
Розділ охоплює, зокрема, такі сфери права ЄС як антимонопольна політика та політика контролю за державною допомогою.
Українську делегацію на зустрічах очолює Головний переговірник, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерка юстиції Ольга Стефанішина. Участь у форматі офлайн та онлайн беруть керівництво та фахівці Антимонопольний комітет України, заступник Міністерство юстиції України, заступник Міністерство економіки України, генеральний директор Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, народні депутати України та представники апарату Верховна Рада України.
Під час скринінгових зустрічей Українська делегація презентує, зокрема, загальні правові та інституційні рамки конкурентної політики та антимонопольного законодавства країни, особливості функціонування Антимонопольного комітету України, а також майбутні плани щодо гармонізації у цій сфері.
Довідково
Скринінг – це офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному acquis ЄС (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС.
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Представлено проєкти дорожніх карт, що стануть ключовим орієнтиром для досягнення Україною критеріїв членства в ЄС;
Україна розпочала експорт біометану до Європейського Союзу;
Франція внесла до Фонду підтримки енергетики України 5,7 млн євро на атомну галузь;
У Києві відбудеться виставка «Шлях України до ЄС в ілюстраціях, плакатах, арт-творах».
Більше нового та цікавого – за посиланням cutt.ly/digest128
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест такі новини:
Україна готує три Дорожні карти в межах вступу до ЄС: що передбачають ці документи і чому вони важливі;
ЄС схвалив 16-й пакет санкцій проти росії;
Держслужбовці з України будуть проходити стажування у Єврокомісії: підписано відповідну домовленість;
Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з ЄС: презентовано дослідження.
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Європейський Союз продовжує стояти пліч-о-пліч з Україною, стільки, скільки це буде потрібно;
У процесі розширення ЄС не повинно бути штучних перешкод, – Ольга Стефанішина;
Президент України підписав євроінтеграційний закон, який розширює можливості залучення людей з інвалідністю на ринок праці;
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/digest130
Щоб отримувати останні новини у сфері європейської інтеграції щотижня – заповнюйте анкету та отримуйте нашу розсилку https://cutt.ly/Je4bKXXQ
У Брюсселі розпочалася двостороння зустріч Україна-ЄС щодо зовнішньої та безпекової політики
Розділ 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» є завершальним в межах скринінгу за Кластером 6 «Зовнішні відносини».
Виступаючи зі вступним словом, головна переговірниця та глава делегації, Віцепремʼєр-міністерка Ольга Стефанішина зазначила, що зобов'язання нашої держави у межах процесу вступу до ЄС відрізняються від умов всіх попередніх країн розширення, адже Україна, Європейський Союз та його держави-члени сьогодні спільно формують зовнішню безпекову та оборонну політику на континенті.
«У своєму Звіті в межах Пакету розширення 2024 року, Європейська Комісія відзначила відданість України впровадженню структурних реформ та зближенню з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. Ми продовжуємо інтенсивний політичний діалог з питань зовнішньої та безпекової політики з ЄС та державами-членами. Україна приймає acquis ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. У зв'язку з воєнним станом та наслідками війни, можуть знадобитися певні перехідні періоди, які будуть належним чином повідомлені європейській стороні, обговорені та узгоджені на двосторонній основі в межах процесу вступу. Ми очікуємо на відкриття Кластеру вже у першій половині 2025 року», – зазначила Віцепремʼєр-міністерка.
Вона окремо подякувала ЄС за продовження роботи щодо посилення санкцій проти росії за її агресію, а також зусилля щодо посилення моніторингу дотримання обмежувальних заходів та запобігання їх обходу. Урядовиця відзначила, що Україна також працює над удосконаленням національного санкційного законодавства, зокрема, з метою забезпечення ефективної імплементації санкційних політик ЄС, а також над тим, щоб належним чином закріпити у власній правовій базі можливість кримінальної відповідальності за обхід санкцій.
Під час двосторонніх зустрічей за Розділом 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» українська делегація представить доповіді, що стосуються діяльності інституцій ЄС, процесу ухвалення рішень, а також Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС (СЗБП).
Прогрес України представляють Євген Перебийніс, заступник Міністра закордонних справ; Сергій Боєв, заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції; Владислав Власюк, Радник – уповноважений Президента України з питань санкційної політики; Андрій Наджос, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції. Участь у зустрічі беруть представники Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Міністерство оборони України, Міністерство юстиції України, Служба безпеки України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, та інші.
Детальніше за посиланням https://cutt.ly/6rymThIa
Формат «угоди про копалини», на який вийшли Україна і США, може стати модельним для інших партнерів
Про це розповіла Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина в інтервʼю виданню Юридична практика
З її слів, документ у першу чергу закріплює політичну домовленість між урядами України і Сполучених Штатів Америки стосовно наміру створити Фонд відновлення інвестицій. Він передбачає основні елементи, що мають бути закріплені в наступній угоді, яка вже підлягатиме ратифікації парламентом та буде міжнародним договором.
«Угода також передбачає продовження і підтримку довготривалої фінансової співпраці між Україною та США», – зазначила Віцепремʼєрка.
Вона розповіла також, що Угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності.
«Мова йде про розподіл надходжень до державного бюджету, частина з яких генерується у Фонд. Після підписання цієї угоди не настають жодні правові наслідки. Тобто Україна не отримує зобов’язань щодо фактичного перерахування коштів чи їх передання. Такі зобов’язання виникнуть тільки після укладення угоди про створення Фонду і, відповідно, проведення всіх необхідних процедур для того, щоби після набрання нею чинності розпочалася робота самої інституції», – пояснила Ольга Стефанішина.
Також в інтервʼю вона відповіла на питання, що стосуються:
реалізації в Україні санкційної політики;
ситуації із виконанням судових рішень.
Повне інтревʼю читайте за посиланням https://cutt.ly/kruK0fwV
Генеральний директор Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков та заступниця Міністра юстиції Людмила Сугак зустрілися з делегацією Ради Європи на чолі з Халвардом Горсетом, Головою Департаменту з питань антидискримінації Ради Європи.
Участь у зустрічі також взяли Євгенія Гякумопулу, керівниця відділу сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (SOGI) Ради Європи; команда Офісу Ради Європи у Києві, зокрема менеджер проєктів Земфіра Кондур, а також Мартін Мюлек з Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення; заступниця керівника Служби Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції–Міністра юстиції Дар’я Гайдай.
Учасники детально обговорили процес підготовки Плану дій щодо захисту прав осіб, що належать до національних меншин (спільнот), передбаченого переговорною рамкою про вступ України до ЄС. Так, Олександр Ільков зазначив, що План розроблено під координацією Державна служба України з етнополітики та свободи совісті у результаті тривалих консультацій з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій та European Commission. Він окремо подякував Council of Europe за експертну допомогу. Також проведено ряд консультацій з представниками національних меншин (спільнот) та корінних народів.
Також українські представники поінформували про включення положень щодо протидії проявам дискримінації, мови ворожнечі у дорожню карту щодо верховенства права. Представники Ради Європи наголосили на важливості посилення законодавства для запобігання та боротьби з мовою ворожнечі в Україні, включно з кращим захистом уразливих груп.
Подякувавши Раді Європи за активну співпрацю, Олександр Ільков висловив сподівання на продовження підтримки. Учасники погодилися на важливості спільного моніторингу виконання Плану заходів щодо національних меншин (спільнот) та підготовки якісної аналітики.
Ольга Стефанішина зустрілась з Міністром закордонних справ Португалії Паулу Ранжелем
В межах зустрічі сторони обговорили, зокрема, прогрес України щодо переговорного процесу для вступу в Європейський Союз та скоординували позиції напередодні майбутнього засідання Ради ЄС із закордонних справ.
Голова МЗС Португалії відзначив, що його країна віддана процесу розширення ЄС та докладатиме зусилля на його підтримку. Він також відзначив прогрес України у реалізації «домашнього завдання» на шляху вступу до Євросоюзу.
Віцепремʼєр-міністерка зі свого боку поінформувала про хід переговорів, зокрема щодо скринінгу відповідності законодавства до права ЄС. Цього тижня Україна завершила скринінг Кластера 2 «Внутрішній ринок», вже третього з шести переговорних Кластерів, та розпочала двосторонні зустрічі щодо Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток».
«Очікуємо на відкриття перших переговорних Кластерів у першій половині року, Україна повністю готова до цього та не бачить реальних перешкод. Сподіваємось на вашу підтримку у цьому процесі», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Обидві сторони погодились, що вступ до ЄС та розширення блоку є дуже важливим не тільки для України, але й для самого Євросоюзу.14.03.2025
Україна спільно з ЄС закінчили скринінг українського законодавства в межах Кластера 2 «Внутрішній ринок».
Сьогодні в Брюсселі українська сторона та представники Європейської Комісії провели двосторонню зустріч щодо відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 6 «Корпоративне право».
Зі вступним словом онлайн виступила голова Делегації, Віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції-Міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
«Протягом останніх 5 місяців разом ми тісно працювали з Єврокомісією та провели низку плідних та змістовних дискусій в межах Кластеру 2 «Внутрішній ринок». Сьогодні завершуємо цей блок розділом щодо корпоративного права. Ця сфера є основоположною, адже регулює ведення бізнесу, впливає на стабільність економіки, інвестиції, залучення та розвиток конкурентного середовища», – наголосила урядовиця.
Вона підкреслила, що Україні вже вдалося досягти значного прогресу у приведенні національного законодавства у відповідність до права ЄС, зокрема, у сфері корпоративного управління, захисту прав акціонерів та фінансової прозорості. Водночас, деякі сфери потребують подальшого доопрацювання. В цьому контексті Віцепремʼєркависловила сподівання на подальшу підтримку з боку ЄС та подякувала за вже надану допомогу.
Під час сесії розглянули низку питань, зокрема такі:
- злиття та поділ публічних акціонерних товариств на внутрішньому ринку;
- процедури транскордонного злиття, поділу та перетворення товариств з обмеженою відповідальністю;
- використання цифрових інструментів та процесів у корпоративному праві;
- систему взаємозв’язку бізнес-реєстрів (BRIS);
- права акціонерів та корпоративне управління;
- боротьба з корупцією в корпоративному праві та інші.
Участь у зустрічі взяли член Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України Максим Лібанов, заступниця Міністра юстиції Світлана Терещенко, заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей, представники Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції та інші. Ряд учасників з міністерств та відомств взяли участь онлайн.
Міністерство юстиції України уклало Меморандум для захисту інтересів постраждалих від російської агресії
У розвиток домовленостей вчорашньої зустрічі Прем’єр-міністра Денис Шмигаль з делегацією Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, Віцепремʼєрка Ольга Стефанішина провела зустріч з Радою Реєстру на чолі з головою Ради Реєстру Робертом Спано та Виконавчим директором Маркіяном Ключковським.
За результатами зустрічі підписано тристоронній Меморандум про співпрацю між Міністерством юстиції України, Координаційним центром з надання правничої допомоги та Реєстром збитків, завданих агресією росії проти України.
Документ спрямований об’єднати зусилля ключових сторін для забезпечення громадян безоплатною правничою допомогою та підтримкою для подання заяв до Реєстру збитків.
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Україна спільно з ЄС закінчила скринінг українського законодавства в межах Кластера 2 «Внутрішній ринок» та розпочала зустрічі за Кластером 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»;
Україна планує виконати свої зобов’язання та бути готовою до членства в ЄС 2027 року;
Чехія допоможе модернізувати українські лікарні;
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/digest132
22.03.2025
У змішаному форматі відбулось восьме засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС. Українську делегацію, до складу якої онлайн та офлайн увійшли понад 70 представників органів влади, на засіданні очолив Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.
Відкриваючи засідання, Генеральний директор Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції відзначив важливість відновлення засідань Комітету асоціації після майже чотирирічної перерви внаслідок повномасштабної агресії росії проти України. Нагадаємо, сьоме засідання відбулось у листопаді 2021 року у Брюсселі.
«Незважаючи на таку тривалу паузу, наша співпраця за цей час лише зміцнилася. Символічно, що саме цього дня, 11 років тому, під час спеціального Саміту Україна-ЄС було підписано політичну частину Угоди про асоціацію, – наголосив під час вступного слова Олександр Ільков. – За ці роки Україна досягла значного прогресу в імплементації Угоди. Станом на сьогодні 81% наших зобов’язань в межах Угоди про асоціацію імплементовано в українське законодавство».
Він також зазначив, що в контексті руху України до членства в ЄС, виконання Угоди про асоціацію є важливим аспектом в наближенні до норм Європейського Союзу.
Під час засідання сторони розглянули такі питання:
-відносини Україна-ЄС в умовах агресивної війни росії проти України, включно з зовнішньою та безпековою політикою;
-посилення співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки;
-економічну та іншу секторальну співпрацю;
-імплементацію Угоди про асоціацію у контексті вступу України до ЄС та інше.
В Брюсселі Україну представляли заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак, Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволод Ченцов, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Керівник експертної групи двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Кулієв та інші. Онлайн зокрема виступили профільні заступники міністрів України.
З боку ЄС головували Директор зі зв’язків із Україною DG ENEST Анна Ярош-Фріс, а також керуючий Директор з питань Східної Європи, росії, Центральної Азії, регіонального співробітництва та ОБСЄ при Європейській службі зовнішньої діяльності Майкл Зіберт.
За результатами зустрічі сторони відзначили суттєвий прогрес України щодо виконання зобовʼязань в межах Угоди про асоціацію та окреслили наступні кроки.
Докладніше - у прес-релізі: https://cutt.ly/GroFy46P
Міністерство юстиції України уклало Меморандум для захисту інтересів постраждалих від російської агресії
У розвиток домовленостей вчорашньої зустрічі Прем’єр-міністра Денис Шмигаль з делегацією Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, Віцепремʼєрка Ольга Стефанішина провела зустріч з Радою Реєстру на чолі з головою Ради Реєстру Робертом Спано та Виконавчим директором Маркіяном Ключковським.
За результатами зустрічі підписано тристоронній Меморандум про співпрацю між Міністерством юстиції України, Координаційним центром з надання правничої допомоги та Реєстром збитків, завданих агресією росії проти України.
Документ спрямований об’єднати зусилля ключових сторін для забезпечення громадян безоплатною правничою допомогою та підтримкою для подання заяв до Реєстру збитків.
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Українські команди готуються до скринінгу наступних розділів в межах Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний ринок»;
До Держбюджету України надійшов другий від ЄС за рахунок заморожених активів рф;
Рада ЄС схвалила транш у обсязі 3,5 млрд євро для України в межах Ukraine Facility.
Більше нового та цікавого – за посиланням cutt.ly/digest133
25.03.2025
У Брюсселі розпочалися двосторонні зустрічі України та ЄС за Розділом 19 «Соціальна політика та зайнятість»
Прогрес України оффлайн у Брюсселі представляють Заступник міністра економіки України Тетяна Бережна та заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ірина Постоловська, а також представники міністерств та відомств, зокрема Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Верховна Рада України.
Голова делегації та головний переговірник, Віцепремʼєрка Ольга Стефанішина відкрила засідання онлайн.
«Україна та ЄС мають багаторічну співпрацю у сфері соціальної політики та зайнятості. Наш інтеграційний процес охоплює близько 100 правових інструментів, які регулюють трудові відносини, соціальну політику та зайнятість. Ці комплексні питання впливають на життя та інтереси українців по всій країні та за її межами», – зазначила Віцепремʼєрка у вступному слові.
Вона підтвердила готовність привести національне законодавство України у відповідність до права ЄС за даним розділом.
Крім того, вона відзначила роль Європейської мережі служб зайнятості (EURES), Європейського агентства з питань праці (ELA) та інструментів Європейського соціального фонду.
Вона також зауважила, що Уряд України прагне формалізувати партнерство шляхом приєднання України до напряму «Зайнятість та соціальні інновації» (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+) .
Двосторонні зустрічі Україна-ЄС за Розділами 19 «Соціальна політика та зайнятість» триватимуть два дні, 24 та 25 березня. У межах зустрічей, делегація України представить прогрес щодо наближення законодавства до права ЄС та наступні кроки за такими напрямками:
-Європейська система соціальних прав;
-Трудове право;
-Здоров'я та безпека на робочому місці;
-Соціальний діалог;
-Політика зайнятості Соціальний захист та соціальна інтеграція;
-Європейський соціальний фонд;
-Недискримінація у сфері зайнятості та соціальної політики;
-Рівність жінок і чоловіків у сфері зайнятості та соціальної політики.
Детальніше за посиланням https://cutt.ly/hrpu3wVe
26 березня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні два законопроєкти, які є необхідними на шляху до укладання Угоди АСАА з ЄС – «промислового безвізу».
Основна мета законопроєктів № 12426 та № 12221 – гармонізувати українське законодавство у сфері ринкового нагляду, акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання до європейських норм.
Детальніше – в інфографіках та новині Міністерство економіки України cutt.ly/IrpXXUTC
Цього тижня парламент розглянув та ухвалив низку законопроєктів, які наближають нас до норм ЄС та просувають Україну на шляху до членства в ЄС.
Ухвалено за основу:
№ 12221 «Про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами ЄС»;
№ 12426 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог ЄС»;
№ 12310 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями».
Ухвалено в цілому:
№9234-д «Про хміль та хмелепродукти»;
№ 4560 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом ЄС».
«Маємо важливі євроінтеграційні результати у Верховній Раді. Враховуючи динамічне просування України на шляху до членства в ЄС, кожен ухвалений законопроєкт – це ще один крок до нашої спільної європейської родини, до інтеграції у Єдиний внутрішній ринок. Вдячна парламентарям за співпрацю та рішучість у впровадженні європейських стандартів», – прокоментувала Віцепремʼєрка-Міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Детальніше про ці законопроєкти – на Євроінтеграційному порталі: eu-ua.kmu.gov.ua
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому євроінтеграційний законопроєкт № 9234-д «Про хміль та хмелепродукти».
Цей законопроєкт спрямований на приведення у відповідність до стандартів Європейського Союзу основних принципів та вимог до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, а також правових основ діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та порядку державного контролю у цій галузі.
Більше деталей – в інфографіці та на Євроінтеграційному порталі: cutt.ly/Urp20TgB
Випуск вісника UA Experts
У центрі уваги — Головування України в Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства під час війни у 2025 році.
Зокрема читайте про:
- 69-ту сесію Комісії ООН зі становища жінок;
- Дітей, народжених внаслідок СНПК;
- Україну на міжнародній арені: потенціал комунікацій та нетворкінгу для молоді;
-Актуальні новини євроінтеграції України;
-Центри допомоги врятованим та багато іншого.
Випуск за посиланням: surl.li/ghkgwm
Європейський Союз оновлює політику згуртованості
Європейська Комісія представила пакет змін до політики згуртованості ЄС на 2021-2027 роки, які відповідають новим геополітичним та економічним викликам.
Головні акценти – оборона, енергетична безпека, доступне житло, водна стійкість, інновації, більше підтримки регіонам на східному кордоні ЄС.
Що це означає для України?
Про нові стратегічні пріоритети ЄС та їх значення для України читайте у матеріалі Юрія Третяка ( Yuri Tretyak), керівника Центру згуртованості та регіонального розвитку ГО Інститут Громадянського Суспільства/Civil Society Institute за посиланням decentralization.ua/news/19434
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
-Уряд затвердив План заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії, представлених у Пакеті розширення ЄС;
-Україна скоординували позиції з Данією щодо майбутнього Головування країни в ЄС;
-Данія оголосила про новий пакет допомоги для України на 6,7 млрд крон;
Більше нового та цікавого – за посиланням cutt.ly/digest_135
Європейська Комісія представила документ "ProtectEU: Європейська стратегія внутрішньої безпеки", що є важливим кроком у формуванні спільного підходу ЄС до забезпечення безпеки своїх громадян.
Документ розроблений під егідою European Commission визначає пріоритети та напрямки дій для країн-членів ЄС на найближчі роки.
Що таке ProtectEU?
Стратегія внутрішньої безпеки з’явилась як відповідь на сучасні безпекові виклики.
Презентація 1 квітня 2025 року стала символічним стартом нового етапу в політиці внутрішньої безпеки ЄС, відображаючи прагнення адаптуватися до змін у геополітичному ландшафті та технологічному розвитку.
ProtectEU — це комплексна стратегія, спрямована на протидію широкому спектру загроз: від тероризму й організованої злочинності до гібридних атак і кіберзлочинів. Документ пропонує цілісний підхід, залучаючи не лише державні інституції, а й громадянське суспільство, бізнес і дослідників.
Серед ключових ініціатив — розширення повноважень Europol, посилення Frontex, вдосконалення кіберзахисту.
Детальніше про пріоритети, передбачені документом у інфографіках www.facebook.com/photo/
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
У Львові відбулась Перша українсько-нідерландська міжурядова конференція щодо підтримки євроінтеграції України;
Україна активно готується до скринінгових зустрічей з ЄС у сфері енергетики;
Україна та ЄС розпочали двосторонні зустрічі в межах скринінгу щодо Митного Союзу.
Більше нового та цікавого – за посиланням: cutt.ly/digest136
Розпочинається друга фаза освітнього проєкту «Natolin4Capacity Building Phase II» для посилення спроможностей на шляху України до членства в ЄС.
Програма розроблена для українських державних службовців, які залучені до завдань, пов’язаних з європейською інтеграцією та передбачає стаціонарне навчання у Польщі та виїзні сесії в Україні, підготовку для тренерів, а також додаткові модулі онлайн-навчання.
Навчання пройдуть щонайменше 100 представників держорганів в межах 12 шеститижневих навчальних сесій. Учасників обиратимуть на конкурсній основі.
«Проєкт дає можливості для поглиблення знань та професійного зростання фахівців, які щодня працюють над тим, щоб Україна стала повноправним членом Європейського Союзу. Ми вдячні нашим партнерам за продовження такої важливої програми. Це значна інвестиція в людський капітал для зміцнення спроможності держави в контексті євроінтеграції», — прокоментувала Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Конкурс на участь у першій групі вже відкрито! Деталі – за посиланнями: https://cutt.ly/BrfZimcS та https://natolin4cb.eu/
Освітній проєкт «Natolin4Capacity Building Phase II – Strengthening Ukrainian Public Administration for EU Integration» реалізується за кошти ЄС на базі Коледжу Європи в Натоліні (Республіка Польща) у співпраці з Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, НАДС, Вища школа публічного управління та European Union in Ukraine.
Європейська Комісія опублікувала звіт з нагоди 40-річчя створення Шенгенської зони
Звіт підсумовує досягнення, виклики та розвиток у Шенгенській зоні за минулий рік. Це значно допомагає державам-членам ЄС визначати пріоритети на наступний рік для розвитку та удосконалення Шенгенської зони. Зокрема у звіті зазначено:
На початку 2025 року Болгарія та Румунія повністю приєдналися до Шенгенської зони, що зміцнило економіку ЄС і продемонструвало прихильність країн до спільної роботи в межах Шенгену.
Шенгенські правила дотримуються на високому рівні, і інтенсифікація зусиль ЄС призвела до зменшення кількості незаконних перетинів зовнішніх кордонів.
Шенгенські вимоги стали важливою частиною процесу розширення ЄС.
Звіт також окреслює виклики, які стоять перед країнами ЄС: покращення співпраці та координації у Шенгенській зоні через швидкий обмін інформацією, а також прискорення впровадження цифрових інструментів, зокрема системи входу/виходу та ETIAS.
Детальніше: https://cutt.ly/2rjyhEFH
Європейський Союз наблизився до запуску нової системи в’їзду-виїзду
Комітет Європарламенту з громадянських свобод схвалив план поетапного запуску системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах Європейського Союзу.
EES – це система, яка автоматично фіксуватиме, коли громадяни третіх країн в'їжджають і виїжджають із Шенгенської зони. Це стосуватиметься й українців. Під час перевірки збиратиметься не тільки інформація про подорож, а й біометричні дані – відбитки пальців і фото обличчя. Замість фізичних штампів у паспорті будуть електронні записи.
Впровадження цієї системи допоможе підвищити безпеку на зовнішніх кордонах, скоротити черги, спрощувати процедури перевірки документів та допоможе у боротьбі з підробленими документами.
Систему поступово запускатимуть впродовж 180 днів, щоб дозволити країнам ЄС підготуватися. Проєкт переговорної позиції Європарламенту буде оголошений на майбутньому пленарному засіданні. Якщо не буде висловлено заперечень, переговори щодо запровадження системи можуть розпочатися.
Детальніше: https://cutt.ly/FrjyhHGE
ЄС затвердив 20 млн євро для протиповітряної оборони Молдови
Рада ЄС затвердила виділення Молдові в рамках Європейського фонду миру 20 млн євро для модернізації систем протиповітряної оборони короткого радіуса дії. Згідно з повідомленням, ці 20 млн євро буде спрямовано на фінансування пускових установок і ракет ближнього радіуса дії.
Раніше, 7 квітня, Рада ЄС затвердила допомогу в обсязі 40 млн євро на підтримку мобільності піхоти Збройних сил Молдови, а також командування та управління в галузі протиповітряної оборони.
Детальніше: https://cutt.ly/wrjyxhTD
У травні Євросоюз оприлюднить дорожню карту для відмови від російських енергоносіїв
Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської Комісії, 24 квітня на Саміті з енергетичної безпеки оголосила, що ЄС готує дорожню карту для повної відмови від імпорту російських енергоносіїв. Згідно з планом, усі кроки для зменшення залежності від Росії мають бути визначені протягом наступних двох тижнів.
Ці кроки сприяють зміцненню енергетичної безпеки ЄС, одночасно позбавляючи Росію важливого джерела фінансування для її військових потреб. ЄС планує завершити процес відмови від російських енергоносіїв до 2027 року, хоча проблеми, пов'язані з російським газом, залишаються актуальними через внутрішні розбіжності в Євросоюзі.
Детальніше: https://cutt.ly/KrjyxboR
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Україна розпочала двосторонні скринінгові зустрічі з ЄС за Розділом 20 «Підприємництво та промислова політика»;
Франція передала Україні вісім мобільних рентгенівських систем;
Фонду підтримки енергетики України три роки: внески донорів сягнули 1,2 млрд євро;
Більше нового та цікавого – за посиланням: https://cutt.ly/KrjWljB7
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Україна та Молдова скоординували позиції щодо ключових питань євроінтеграційного порядку денного;
Українські оборонні підприємства вперше зможуть долучатися до проєктів Європейського оборонного фонду;
Люксембург надасть 10 млн євро на підтримку енергосектору України.
Більше нового та цікавого – за посиланням: https://cutt.ly/xrk3GXzJ
Розпочинаємо серію дописів до Дня Європи в Україні, який наша держава вже третій рік поспіль відзначає разом з країнами ЄС – 9 травня.
Європейський проєкт у його сучасному вигляді був створений після закінчення Другої світової війни, як відповідь на нагальну потребу стійкого миру, розвитку та процвітання країн Європи у єдності та на основі спільних цінностей. Сьогодні ця ідея як ніколи зберігає актуальність. Україна захищає не лише свою землю, а й основи мирного європейського порядку та безпеку всього континенту.
Попри складнощі повномасштабної війни росії проти України, ми продовжуємо свій рух до омріяного членства в ЄС. На цьому шляху, у різні часи митці, художники, представники креативного сектору, створювали різноманітні ілюстрації, плакати, арт-твори, присвячені боротьбі України за європейське майбутнє. Так, сьогодні познайомимо вас з роботами графічного дизайнера та художника Миколи Гончарова (Mykola Honcharov).
«OFF», 2013 рік
Роботу присвячено призупиненню підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 21 листопада 2013 року. OFF – у перекладі з англійської «вимкнено». Плакат лаконічно ілюструє саме цю шокуючу новину – призупинення Угоди як крах надій на демократичні перетворення в країні. Літера «О» – зірки, розташовані по колу, і глибоке синє тло плаката викликають стійку асоціацію з прапором Європейського Союзу. Автор називає свою роботу «коротким візуальним пострілом», що дає глядачеві миттєве візуальне повідомлення.
«ON», 2017 рік
17 травня 2017 року у Страсбурзі, підписано Угоду про безвізовий режим між Україною та ЄС. ON – у перекладі з англійської «включити». Синє тло плакату, літера «О», складена зі стилізованих зірочок, за якими так само швидко вгадується схожість з прапором ЄС, проте зірки вже стилізовані, а фактурна поверхня викликає асоціацію з пошкодженнями та втратами, через які довелось пройти українцям.
В наступних дописах продовжимо розповідати про бачення європейської інтеграції інших талановитих митців через ілюстрації, які відображають сподівання, боротьбу, виклики та досягнення нашої країни для повернення в європейську родину.
Ознайомитись з каталогом робіт можна за посиланням: https://cutt.ly/0rlJpqGp
Європейський Парламент ухвалив резолюцію, що засуджує примусову депортацію росією українських дітей
Євродепутати рішуче засудили «геноцидну стратегію», яку проводить росія . Вони наголосили, що примусове переміщення та депортація українських дітей, їхнє незаконне усиновлення, вбивства, а також примусова русифікація та мілітаризація мають припинитися. Резолюцію підтримали 516 депутатів, «проти» проголосували три парламентарі та ще 34 — утрималися.
Від росії вимагають повідомити особи та місцезнаходження всіх незаконно депортованих українських дітей та забезпечити їхнє благополуччя та безпечне й безумовне повернення. Керівництво рф також повинно дозволити надати доступ міжнародним організаціям до всіх незаконно депортованих українських дітей.
«Будь-яка справжня мирна угода повинна передбачати репатріацію цих дітей та відповідальність за примусові переселення та депортації», – підсумовують депутати Європарламенту.
Детальніше: https://tinyurl.com/3w6n54v5
Європейська Комісія презентувала Дорожню карту щодо повного припинення імпорту енергоносіїв з росії
Європейська комісія оприлюднила нову Дорожню карту з поетапного припинення імпорту газу, нафти та ядерного палива з росії. Документ передбачає комплекс заходів, спрямованих на зміцнення енергетичної безпеки ЄС та зменшення фінансування російської воєнної машини.
Ключові заходи передбачають поетапну заборону імпорту російського газу до 2027 року та припинення нових контрактів до кінця 2025 року. Також держави-члени ЄС повинні представити національні плани щодо повної відмови від російської нафти та газу, а ЄС посилити контроль за обходом санкцій, зокрема через так званий «тіньовий флот».
Дорожня карта є частиною ширшої стратегії ЄС із підвищення конкурентоспроможності, реалізації «Зеленого курсу» та зменшення стратегічної вразливості. Єврокомісія закликає країн-членів до тісної співпраці та солідарності задля досягнення повної енергетичної незалежності від росії.
Детальніше: https://tinyurl.com/48txh2am
Норвегія продовжила угоду з ЄС про медичну евакуацію українських пацієнтів
Уряд Норвегії продовжив угоду з Європейським Союзом щодо медичної евакуації українських пацієнтів до 31 березня 2026 року. Ініціатива здійснюється в межах Механізму цивільного захисту ЄС та передбачає регулярне авіаперевезення пацієнтів до лікувальних закладів по всій Європі.
Крім транспортування, Норвегія надає медичне обладнання, ліки та експертну підтримку. З початку запуску ініціативи понад 2 400 пацієнтів евакуйовані до європейських країн, з них понад 450 отримали лікування безпосередньо в Норвегії.
Витрати на продовження діяльності оцінюються у 150 мільйонів норвезьких крон (майже 873 тисяч євро) і будуть покриті в межах Програми підтримки України.
Продовження угоди дозволить зберегти безперервну допомогу українській системі охорони здоров’я, що зазнає значного навантаження в умовах війни, та сприятиме координації використання медичних ресурсів у Європі.
Детальніше: https://tinyurl.com/2bjek973
Країни Північної Європи запросили Україну до розширеного безпекового співробітництва
Десять країн Північної Європи, що входять до складу Об’єднаних експедиційних сил (Joint Expeditionary Force (JEF)), домовилися про посилення безпекового співробітництва та ухвалили рішення запросити Україну до участі в розширеному форматі JEF. Відповідне рішення ухвалили під час саміту в Осло.
До складу JEF входять Велика Британія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Швеція та Норвегія. Саміт в Осло був присвячений обговоренню спільних викликів безпеки в регіоні та координації дій у відповідь на зростаючі загрози.
Підтримка України стала ключовим елементом порядку денного саміту. Учасники наголосили на важливості подальшої допомоги Україні та підкреслили, що досвід нашої держави у веденні війни є цінним для зміцнення безпеки в Північній Європі.
Також країни JEF погодилися активізувати співпрацю з НАТО та посилити координацію дій у таких стратегічно важливих регіонах, як Балтійське море, Північна Атлантика та Арктика. Ініціатива спрямована на підвищення колективної обороноздатності та практичної взаємодії в умовах зростаючих загроз для європейської безпеки.
Детальніше: https://tinyurl.com/y3t8btfc
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Україна отримала четвертий транш макрофінансової допомоги від ЄС за рахунок російських активів
ЄС спрямовує 1 млрд євро на закупівлю української зброї за «данською моделлю»
Погоджено створення міжнародного трибуналу за злочини Росії проти України
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/7rzT4EJw
Дорожні карти у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій – затверджено Україною. Це комплексні плани трансформацій, що визначають ключові орієнтири державної політики на шляху до членства в ЄС.
Документи також враховують та синхронізовані з іншими міжнародними зобовʼязаннями України.
Нагадаємо, розробка цих стратегічних документів передбачена переговорною рамкою Європейського Союзу для України. Зокрема, Дорожні карти з верховенства права та державного управління є умовою відкриття перемовин за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). 14 травня під час свого засідання Кабінет Міністрів України розглянув та затвердив Дорожні карти. Зокрема, відповідно до принципів переговорної рамки ЄС, Україна також розробила та затвердила План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
Наступний крок – затвердження з боку ЄС.
Переглянути Дорожні карти – за посиланням:
-Верховенства права https://cutt.ly/Lrxg5MKT
-Реформа державного управління https://cutt.ly/Rrxg5mQM
-Функціонування демократичних інституцій https://cutt.ly/0rxg5r9T
-План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) https://cutt.ly/xrxg69BW
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Дорожні карти у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій – затверджено Україною;
Україна та Данія підписали Меморандум про розширення співпраці в аграрній галузі;
У Києві відбувся спеціальний захід у межах тижня Дня Європи.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/grcqkp0D
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
ЄС схвалив 17-й пакет санкцій проти росії;
Українська команда готується до скринінгу з ЄС щодо продовольчої безпеки;
ЄС погодив створення інструменту SAFE, що передбачає запозичення до 150 млрд євро для інвестицій в оборонну промисловість країн-членів;
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/2rvPThkX
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
-Погоджено переговорні позиції України ще за двома Кластерами в межах переговорів про вступ до ЄС;
-Українські команди завершили підготовку до скринінгу щодо оподаткування, економічної та монетарної політики;
-Президент підписав Закон, який наближає Україну до єдиного роумінгу з ЄС;
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/KrnyZxHD
Україна успішно завершила скринінг з ЄС за Кластером 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»
У пʼятницю, 6 червня делегація України в Брюсселі (Бельгія) завершила двосторонні скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за Розділом 16 «Оподаткування». Цей розділ є завершальним у межах Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток». Таким чином, Україна завершила скринінг з Європейським Союзом за чотирма з шести переговорних Кластерів.
Під час двосторонньої зустрічі 6 червня, українська делегація представила прогрес України за такими напрямками, як пряме оподаткування, адміністративне співробітництво та ІТ-системи, а також антикорупційні заходи. Участь у зустрічах онлайн та оффлайн взяли заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей, Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко, представники Офісу Президента, Верховної Ради України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Міністерства юстиції.
Право ЄС у сфері оподаткування охоплює сферу непрямого оподаткування, а саме податок на додану вартість та акцизні збори. Адміністративне співробітництво та взаємодопомога між державами-членами ЄС у цій сфері спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування внутрішнього ринку в частині оподаткування та надає інструменти для запобігання ухиленню від сплати податків всередині ЄС та уникненню оподаткування.
Наступний крок: Україна розпочне двосторонні зустрічі з Єврокомісією за Кластером 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання». Зустрічі відбудуться у червні-липні 2025 року.
Українська делегація активно готується до участі у двосторонніх скринінгових зустрічах з ЄС. На сьогодні, українські фахівці відвідали понад 70 імітаційних сесій в межах підготовки до скринінгу.
Кошти від російських активів для України та нові тарифи від ЄС на товари з росії та білорусі
Вашій увазі пропонується добірка новин з Брюсселя і не тільки:
Україна отримала новий транш в 1 млрд євро з доходів російських активів у ЄС
13 червня Україна отримала пʼятий транш від ЄС обсягом 1 мільярд євро в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Загалом Мінфін вже залучив від Європейського Союзу 7 млрд євро. Решту грошей Україна отримуватиме частинами до кінця цього року.
ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США країнами G7, із яких внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США).
Детальніше: https://tinyurl.com/wkxt249f
Велика Британія дійшла остаточної політичної згоди із ЄС щодо Гібралтару
Велика Британія та Європейський Союз 11 червня досягли політичної угоди, яка відкрила шлях для швидкого завершення повного юридичного тексту та початку відповідних внутрішніх процедур, що ведуть до підписання та ратифікації майбутньої Угоди.
Її мета — усунення всіх фізичних бар'єрів, перевірок та контролю щодо осіб і товарів, що переміщуються між Іспанією та Гібралтаром, зберігаючи при цьому Шенгенську зону, єдиний ринок ЄС та Митний союз.
Також сторони домовилися запровадити подвійний паспортний контроль на кордоні Гібралтару та Шенгенської зони в порту та аеропорту Гібралтару, який здійснюватиметься у співпраці між органами влади ЄС та Великої Британії.
Детальніше: https://tinyurl.com/yc2re747
ЄС ухвалив нові тарифи на сільгосппродукцію та добрива з росії та білорусі
Рада Європейського Союзу ухвалила нові тарифи на російські та білоруські сільськогосподарські товари та добрива. Вони набудуть чинності з 1 липня.
Там зазначили, що мита наклали на ті товари, які раніше додатковими митами не обкладалися.
Мета — зменшити залежність ЄС від цього імпорту, а також зменшити експортні доходи рф, тим самим обмежити її здатність фінансувати війну проти України. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово впродовж перехідного періоду у три роки.
Детальніше: https://tinyurl.com/7r5p6dbd
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Європарламент підтримав продовження «транспортного безвізу» з Україною;
Єврокомісія запропонувала інтегрувати Україну до «Roam like at home» у 2026 році;
Україна та Франція поглиблюють співпрацю у сфері громадського здоров’я;
Оголошено набір Next Visionaries Program 2025.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://mailchi.mp/c27b1b914681/146
Щоб отримувати останні новини у сфері європейської інтеграції щотижня – заповнюйте анкету та отримуйте нашу розсилку https://cutt.ly/Je4bKXXQ
Нова процедура інвестицій в оборону та план припинення імпорту російського газу і нафти до 2027
Вашій увазі пропонується добірка новин з Брюсселя і не тільки:
Європейська комісія запропонувала процедуру, яка прискорить інвестиції в оборону ЄС
Європейська Комісія запропонувала нові заходи для спрощення інвестицій у розмірі 800 мільярдів євро, необхідних країнам ЄС для зміцнення обороноздатності. Ці заходи знижують бюрократію та полегшують передбачуваність оборонної промисловості. Основні моменти пропозиції:
-Прискорене надання дозволів
-Спрощення Європейського фонду оборони (EDF)
-Заохочення спільних закупівель
-Уточнення існуючих правил ЄС
-Покращення доступу до фінансування
Ці заходи, відомі як Омнібус оборонної готовності, допоможуть зміцнити обороноздатність Європи та полегшити доступ до фінансування з боку ЄС. Вони будуть обговорюватися Європейським парламентом і Радою.
Детальніше: https://cutt.ly/6rEcG1ZL
ЄС планує поступово припинити імпорт російського газу та нафти до 2027 року
Європейська Комісія запропонувала план поетапного припинення імпорту російського газу та нафти до 2027 року з метою підвищення енергетичної незалежності та безпеки. Це узгоджується з дорожньою картою REPowerEU, яка має на меті повне усунення російських енергетичних імпортів з ринку ЄС. Пропозиція включає конкретні терміни для поетапного припинення імпорту газу: нові контракти будуть заборонені з січня 2026 року, а всі імпорти припиняться до 2027 року.
Імпорт нафти також буде знижено, причому країни, які досі імпортують російську нафту, повинні підготувати плани диверсифікації для повного припинення до кінця 2027 року. Зміни підтримуватимуться достатньою кількістю альтернативних постачальників та інфраструктури, що сприятиме як переходу до чистої енергії, так і конкурентоспроможності ЄС.
Пропозиція містить заходи безпеки для врахування реалій глобального газового ринку, забезпечуючи компаніям міцну правову основу для адаптації.
Детальніше: https://cutt.ly/trEcG7ab
Європейська Комісія опублікувала звіт State of the Digital Decade 2025: необхідні термінові заходи для досягнення цілей 2030 року
Звіт підкреслює прогрес, досягнутий у напрямку цілей, встановлених на 2030 рік у програмі політики Цифровий десятиліття. Також документ наголошує на необхідності термінових і сміливих заходів для досягнення цілей 2030 року та забезпечення більш конкурентоспроможної, стійкої, інклюзивної та суверенної цифрової трансформації в ЄС.
Звіт зосереджується на таких основних моментах:
-Цифрова інфраструктура
-Цифровізація бізнесу
-Цифрові навички
-Цифровізація державних послуг
Звіт також висвітлює такі виклики, як фрагментовані ринки, складні регулювання та питання безпеки. Однак сміливі заходи можуть привести до значних вигод, стимулюючи економіку ЄС. Країни ЄС розглянуть рекомендації Комісії та обговорять кроки, які потрібно зробити для досягнення цілей 2030 року.
Детальніше: https://cutt.ly/orEcHuYp
Три роки тому, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.
Попри повномасштабну війну, за цей час завдяки неймовірній стійкості та мобілізації зусиль уряду, парламенту, експертного середовища було реалізовано ряд важливих реформ, що дозволило минулого року відкрити перемовини про членство. Продовжуємо системні трансформації через адаптацію українського законодавство до європейського та посилення інституційної спроможності у ключових сферах — верховенство права, державне управління, демократичні інституції.
Україна виконала всі умови для відкриття переговорів за першим, другим та шостим кластерами. Очікуємо ухвалення відповідного рішення державами-членами ЄС. Це крок, що запустить процес визначення умов нашого майбутнього членства в ЄС.
Наша держава залишається надійним, відповідальним партнером Європейського Союзу. Продовжуємо працювати разом заради успішного, процвітаючого майбутнього всієї Європи.
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Лідери ЄС підтвердили підтримку досягнення миру, оборонних спроможностей та вступу України до ЄС;
Україна і Данія скоординували позиції напередодні головування країни в ЄС;
42,5 млн євро спрямовують міжнародні партнери для відновлення Арки ЧАЄС;
Більше нового та цікавого – за посиланням cutt.ly/8rThxzlC
ЄС оголошує грантовий конкурс проєктних пропозицій на 1,5 млн євро для посилення ролі громадянського суспільства у процесі вступу України до ЄС
Під час Конференції з відновлення України у Римі (URC), ЄС та Україна оголосили конкурс проєктних пропозицій в межах Програми підтримки інтеграції України до ЄС Ukraine2EU.
Грантовий конкурс, що стартує 1 серпня 2025 року, має на меті надати українським організаціям громадянського суспільства можливість безпосередньо сприяти загальним євроінтеграційним зусиллям України та приведенню українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерка юстиції України, привітала ініціативу:
«Ми робимо процес вступу України до ЄС більш відкритим і практичним, щоб реформи не лише визначалися інституціями, а й формувалися за участі громадянського суспільства. Цим конкурсом ми запрошуємо його стати активними учасниками поступу України до членства в ЄС».
Конкурс має на меті підтримати 8-15 проєктів, кожен з яких може бути профінансований на суму до 200 000 євро і тривалістю до 24 місяців.
Конкурс відкритий, зокрема, для адвокації, громадських консультацій, комунікації, аналізу та розробки законодавства, внеску у переговорні процеси та загалом у питання євроінтеграції тощо.
Перевага надаватиметься пропозиціям, спрямованим на сфери сільського господарства, промисловості, енергетики, вільного переміщення працівників і довкілля (в межах Кластерів 2-5). Пропозиції у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» і Кластера 6 «Зовнішні відносини» також будуть розглядатися, якщо їхня релевантність буде чітко обґрунтована.
Конкурс проходитиме у два етапи. Концептуальні записки мають бути подані до 1 вересня 2025 року. Відібрані заявники будуть запрошені до подання повних проєктних пропозицій. Початок реалізації проєктів очікується у грудні 2025 або січні 2026 року.
Більше інформації про конкурс буде опубліковано на сайті CPVA та у соціальних мережах Програми Ukraine2EU 1 серпня 2025 року.
Детальніше тут https://cutt.ly/0rUDMz3v
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
- Україна завершила скринінгові зустрічі за Кластером 4;
- Україна уклала понад 200 міжнародних угод на понад 13 млрд євро за підсумками Конференції в Римі;
- Україна приєднується до єдиної роумінгової зони ЄС;
- Ольга Стефанішина здійснила низку зустрічей в межах робочого візиту в Албанію.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/hrIIbC9e
Щоб отримувати останні новини у сфері європейської інтеграції щотижня – заповнюйте анкету та отримуйте нашу розсилку першими: https://cutt.ly/Je4bKXXQ
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест такі новини:
- ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій проти росії;
- ЄС та Україна посилюють співпрацю з розвитку інноваційно-технологічних рішень в оборонній сфері;
- Україна і Польща спільно перевірятимуть воду з річок на кордоні.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/ZrPumUM3
Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Ухвалено 18 пакет санкцій ЄС проти росії: що він передбачає?
18 липня Рада ЄС ухвалила 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, що завдає суттєвого удару по енергетичному, банківському та військовому секторах росії. Крім того, погоджено додаткові заходи щодо білорусі.
«Рішення Євросоюзу, для якого ми всі разом активно працювали. Вдалося зробити сильнішим 18-й пакет санкцій проти Росії за цю війну, і сьогодні пакет затверджений. Дякую всім, хто допомагав. Особливо хочу відзначити пані Президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн і кожного лідера країн Євросоюзу за консолідацію та спільну принципову позицію. Дякую пану Президенту Євроради Антоніу Кошті. Дякую Данії за дійсно сильний початок головування в ЄС. Це потрібне рішення, і потрібне саме зараз як реагування на те, що Росія зробила більш жорстокими удари по наших містах і селах», - прокоментував Президент України Володимир Зеленський.
Так зокрема, Рада ЄС затвердила 55 нових санкційних позицій щодо: 14 фізичних осіб та 41 організації, відповідальні за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Загальна кількість індивідуальних санкцій перевищила 2500.
«ЄС затвердив один із найпотужніших санкційних пакетів проти росії. Кожна санкція послаблює здатність росії вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у підтримці України. ЄС продовжуватиме посилювати тиск, доки росія не припинить свою агресію», - зазначила Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.
Детальніше про те, що передбачає новий пакет санкцій у інфографіках, а також за посиланням: https://cutt.ly/zrPr0XBM
Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Tарас Качка взяв участь у нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.
Під час свого виступу Віце-премʼєр-міністр окреслив основні пріоритети роботи та плани на шляху до членства в ЄС та НАТО.
«Попри надскладні обставини, ми залишаємося відданими нашому вибору: європейська інтеграція – це стратегічний пріоритет та незворотній курс України, – наголосив Тарас Качка. – Повномасштабна війна не зупинила наш євроінтеграційний курс – навпаки, ми рухаємось ще рішучіше й швидше».
Він підкреслив, що одна з головних цілей – повна відповідність праву ЄС до 2027 року. Для цього, вже цього року має бути ухвалена Національна програма адаптації законодавства (NPAA) – стратегічний документ з чіткими пріоритетами та часовими рамками.
«Ми повинні скористатися політичним вікном можливостей. 2025 – рік відкриття всіх переговорних Кластерів», – наголосив Віце-прем’єр.
Окремо було приділено увагу євроатлантичній інтеграції України. Тарас Качка підкреслив, що Україна впевнено зміцнює свою позицію як найближчого партнера НАТО.
«Моя мета полягає в посиленні роботи з союзниками для своєчасного та повного задоволення потреб України, зокрема, шляхом реалізації проєктів Комплексного пакету допомоги НАТО Україні та підтримки подальшого реформування сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО», – зазначив урядовець.
Детальніше – за посиланням: https://cutt.ly/QrPzl3xi
Українська урядова команда на чолі з Премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко зустрілась з Послами країн G7 у Києві
24/07/2025
Участь у зустрічі взяв Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Taрас Качка.
Ключове питання порядку денного зустрічі — антикорупційна політика.
«Уряд України налаштований на нульову терпимість до корупції, це знайде відображення у програмі дій Кабінету Міністрів. Сьогодні ж Президент України ухвалив рішення — подати новий законопроєкт, який не лише усуне всі наявні розбіжності, а й посилить незалежність антикорупційної інфраструктури. Особливо важливо, що ці зміни унеможливлять будь-який вплив з боку ворога та будь-яке втручання в роботу правоохоронних органів, зокрема НАБУ і САП», – наголосила Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі.
Вона висловила вдячність партнерам з країн G7 за довіру, принциповість і підтримку.
Зі свого боку Тарас Качка поінформував Послів про результати зустрічі з представниками експертного середовища, що входять до робочих груп із підготовки переговорних позицій України за Розділом 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи».
«Україна у жодному разі не відходить від своїх зобовʼязань щодо вдосконалення верховенства права та боротьби з корупцією. Ми прагнемо забезпечити ефективну, незалежну роботу всіх правоохоронних органів, без нездорової конкуренції. Продовжимо координуватись з міжнародними партнерами та громадянським суспільством для напрацювання найкращого рішення», – підкреслив Віцепремʼєр-міністр.
Перша група представників українських держорганів євро завершила інтеграційне навчання в Коледжі Європи в Натоліні за підтримки ЄС.
28/07/2025
Мета – підтримка та посилення інституційної сприятливості України на шляху до членства в ЄС та підготовки до переговорів про вступ.
Учасники навчання вивчали основи європейської інтеграції, засади соціальної політики та зовнішніх відносин. Програма поєднує академічні лекції з практикою: вивчення методології досліджень, підготовка аналітичних робіт за підтримки експертів, а також індивідуальні й групові візити європейських інституцій для глибшого розуміння контексту.
Увага, незабаром починає набір на 4-ту та 5-ту сесії цільової програми з питань євроінтеграції (Tailored Onsite Knowledge and Analytical Skills Programme) експерти для державної адміністрації.
Подання заявки:
11 серпня - 8 вересня (до 17:00 за київським часом).
окремо того, 19 серпня 2025 року, 11:00 (за київським часом) буде проведена інформаційна сесія, під час якої учасники зможуть скористатися командою проєкту, дізнатися більше проєкту та програми, умов участі та процесу відбору тощо. Посилання для реєстрації: https://cutt.ly/DrAtZTNf
Дата проведення та тематика наступних навчальних сесій:
4-та сесія «Кластер 3 – Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»: 2 листопада – 12 грудня 2025 року
5-та сесія «Кластер 5 – Ресурси, сільське господарство та згуртованість»: 11 січня – 20 лютого 2026 року.
Більше деталей – за посиланням: https://cutt.ly/srAtXAmt
Довідково
Natolin4Capacity Building, етап ІІ – Посилення сприяння державному управлінню України для європейської інтеграції (N4CB-II) фінансування ЄC впроваджує спільний College of Europe in Natolin та Вищу школу публічного управління у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та НАДС. Проект передбачає навчання 100 відібраних працівників органів державної влади України в межах шестимісячної цільової програми за участю експертів ЄС, зокрема фахівців із практичним досвідом ведення переговорів щодо членства в ЄС.
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
- Україна впроваджуватиме Європейську гарантію для дітей;
- Тарас Качка онлайн-зустрічі з Єврокомісаркою з питань розширення ЄС Мартою Кос;
- Положення про співпрацю в борговій сфері: Міністерства фінансів України та Республіки Словенія підписали Меморандум;
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/nrA0Qyq1
Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест такі новини:
- Уряд оновив План України для України Facility;
- Тарас Качка провів нараду щодо виконання рекомендацій Єврокомісії, наданих у Звіті про прогрес України в межах Пакету розширення ЄС 2024;
- Інвестувати в Україну сьогодні – означає інвестувати в майбутнє держави-члена ЄС;
Більше нового та цікавого – за посиланням: https://cutt.ly/xrDbniPG
Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Курс «Вступ України до ЄС»: знання про європейську перспективу
Шлях України до членства в ЄС зумовлений історичною приналежністю нашої країни до європейської спільноти. Цей процес розпочався від початку здобуття Україною незалежності й зараз досі. останніх останніх років наша держава зробила потужний і рішучий рівок, сформувавши курс євроінтеграції як єдиний вектор подальшого розвитку.
Зараз Україна стрімко просується на шляху до членства в Європейському Союзі. Офіційний статус кандидата на вступ до ЄС, здобутого у 2022 році, став випуском кроку, що відкриває перед країною нові можливості та виклики.
Так, у межах Програми «Назустріч ЄС», що реалізується Фондом Східної Європи за фінансову підтримку Посольства Ірландії в Україні, створено курс «Вступ України до ЄС».
Ознайомитися з курсом можна за посиланням: https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:EEF.../about .
протягом 13 лекцій курсу «Вступ України до ЄС» слухачі та слухачки:
- краще розуміють нюанси переговорного процесу та його етапів;
- бачать, які реформи вже відбуваються в нашій країні, а реалізація яких потрібна у майбутньому;
- з'ясують участь у впровадженні демократичних змін та утвердженні європейських цінностей в українському суспільстві.
У лекціях також містяться коментарі щодо окремих тем та аспектів від експертів з різних галузей, зокрема політології, освіти, журналістики, громадського сектору та представників Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
Для кого цей курс?
Матеріали лекцій можуть стати джерелом додаткової інформації для студентів/-ок спеціальності «Міжнародні відносини» і суміжних із нею професій та для майбутніх дипломатів/-ок. Курс також розроблений для всіх, хто цікавиться рухом України до об’єднання європейських країн та хоче краще розібратися в деталях цього процесу.
Успішне завершення курсу дає можливість отримати сертифікат, що містить 0,2 кредиту ЄКТС, або шість академічних годин, і зараховується як самоосвіта.
Онлайн-курс створений у межах Програми «Назустріч ЄС», що реалізується Фондом Східної Європи для фінансової підтримки Посольства Ірландії в Україні.
Важлива інформація для українців, які планують подорожі до Євросоюзу у майбутньому
З 12 жовтня 2025 року має запрацювати нова система в’їзду/виїзду під назвою EES (Entry-Exit System). Це цифрова система управління кордонами, що реєструватиме осіб, які не є громадянами, у тому числі українців, і подорожують із короткостроковою метою. Така реєстрація здійснюватиметься щоразу при перетині зовнішніх кордонів 29 європейських країн-користувачів системи.
EES модернізує управління кордонами країн Шенгенської зони, поступово спростить прикордонний контроль і дозволить запобігати шахрайству з особистими даними.
Наприкінці 2026 року, Європейський Союз запровадить також Європейську систему інформації та авторизації подорожей ETIAS (European Travel Information and Authorisation System), що поширюватиметься на громадян країн, які мають безвізовий режим з ЄС, зокрема й України.
Дозвіл ETIAS видаватиметься на основі паспорту особи, яка подорожує, на три роки або до моменту закінчення строку дії паспорту, залежно від того, що станеться раніше. Отримання нового паспорту потребуватиме нової авторизації в ETIAS.
Особи, які користуються тимчасовим захистом, не підлягають реєстрації в системах EES та ETIAS. Для уникнення реєстрації особі необхідно буде продемонструвати, що вона є бенефіціаром тимчасового захисту.
Основні факти про ETIAS для українців:
Дозвіл ETIAS не є візою. Це коротка онлайн-заява, яку потрібно буде заповнити, щоб підтвердити відповідність умовам в'їзду.
Дозвіл ETIAS знадобиться для поїздок до більшості країн ЄС. Система охоплює Шенгенську зону та ще кілька країн (всього 30).
Він коштуватиме 7 євро і буде дійсним упродовж 3 років (або до моменту закінчення терміну дії паспорту, залежно від того, що станеться раніше).
Система ETIAS ще не запрацювала. Наразі реєструватися не потрібно. Європейський Союз оголосить про запуск системи за кілька місяців наперед.
Основні факти про EES:
EES замінить ручне штампування паспортів на кордонах 29 країн Європи. Усі в’їзди та виїзди реєструватимуться електронно, так само як і відмови у в’їзді.
Біометричні дані (відбитки пальців та зображення обличчя) збиратимуться під час першого в’їзду.
Система поширюватиметься на осіб, які не потребують візи, а також власників короткострокових віз, у тому числі й громадян України.
Корисні посилання:
Більше про ETIAS: https://travel-europe.europa.eu/etias_en
Більше про EES: https://travel-europe.europa.eu/ees/what-ees_en, а також https://europa.eu/!KHV6pq
Оновлені строки впровадження ETIAS та EES: https://www.eeas.europa.eu/.../revised-timeline-ees-and...
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест такі новини
Віцепремʼєр-міністр здійснив робочий візит до Угорщини;
Уряд підтримав проєкт нового Митного кодексу України, який направлять на оцінку Єврокомісії;
Данія виділить ще 500 млн крон на підтримку інвестицій в Україну.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/BrLCngrl
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Серед кандидатів на вступ Україна має найбільшу підтримку країн ЄС;
Україна продовжує наближення до повної цифрової інтеграції з Євросоюзом;
Україна відкрила першу залізничну лінію зі стандартною європейською колією.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/RrXYF5t5
Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест такі новини
- Україна передала Єврокомісії Звіт про виконання заходів для відкриття переговорного Кластера 1;
- Європейська Комісія запропонувала 19-й пакет санкцій проти Росії;
- Україна та Угорщина продовжують посилювати регулярний діалог.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/UrNwELSL
Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Україна має найбільшу підтримку в ЄС серед країн-кандидатів на вступ
Такого висновку дійшли за результатами спеціального випуску Євробарометра щодо ставлення громадян до розширення ЄС, проведеного в усіх 27 державах-членах ЄС.
Так, загалом 52% респондентів висловили підтримку вступу України до ЄС. В 17 країнах-членах, щонайменше 50% респондентів підтримують наш вступ.
Серед країн-кандидатів та потенційних кандидатів на членство, Україна є найбільш бажаною у 14 державах-членах ЄС. Найвищі показники зафіксовані у Швеції, Данії, Фінляндії, Литві, Ірландії, Іспанії, Нідерландах, Португалії, Латвії, Естонії, Бельгії, Франції, Німеччині та Австрії.
Загалом, 56% громадян ЄС підтримують розширення Європейського Союзу. Особливо висока підтримка розширення ЄС серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, як тільки виконають необхідні умови.
Євроінтеграційний дайджест
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний_дайджест такі новини:
Уряд оновив переговорну архітектуру для забезпечення вступу України до ЄС;
Україна отримала 4 млрд євро від ЄС у День захисників і захисників України;
Затверджено Державну цільову програму енергетичної модернізації підприємств теплопостачання до 2030 року.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/Wr0BZaB2
Уряд оновив переговорну архітектуру для забезпечення вступу України до ЄС
Кабінет Міністрів України затвердив оновлений персональний склад Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до прав ЄС.
Також Уряд оновив склад робочих (переговорних) груп, що готують переговорні позиції України за відповідними розділами. Зміни враховують реорганізацію та перейменування міністерств, а також кадрові зміни в урядових структурах.
Міжвідомча робоча група — координуючий орган, який забезпечує цільність та узгодженість переговорного процесу на шляху до членства України в ЄС. Головою МРГ є віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Серед основних завдань МРГ:
сприяння підготовці переговорних позицій України та координація роботи органів влади в процесі вступу;
планування, моніторинг та оцінка виконання рекомендацій Європейської Комісії;
підготовка пропозицій до Національної програми адаптації законодавства України до прав ЄС.
Організаційне та інформаційне забезпечення діяльності груп управління Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Довідково
У серпні 2024 року Уряд ухвалив постанову про створення Міжвідомчої робочої групи та 36 робочих (переговорних) груп з підготовки позицій України за окремими розділами переговорної рамки ЄС. До роботи зайняті представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, а також представники громадянського суспільства, бізнесу та наукових установ.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №14048, який запроваджує європейський підхід до державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування та їх прозорістю
Мета документа – забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування, а також формування професійного кадрового резерву для керівних посад і визначення вимог до кандидатів, що претендують на включення до такого резерву.
Запровадження подібного механізму є однією з вимог Плану України для Ukraine Facility, та відповідає рекомендаціям Європейської Комісії, представленим у Звітах про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2023 та 2024 років щодо необхідності запровадження правил нагляду за діяльністю місцевих органів влади, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування та відновлення відчутних заходів, спрямованих на використання потенціалу муніципалітетів, відповідно до Хартії.
Відповідно до усталеної практики співробітництва України та Європейської Комісії під час реалізації Плану України, текст законопроєкту був попередньо узгоджений із ЄК на предмет достатності унормування зобов’язань України у сфері євроінтеграції.
Парламент ухвалив #євроінтеграційний_законопроєкт щодо держпідтримки аграрного сектору
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13202-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі».
Він спрямований на виконання зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію, а також на реалізацію ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility.
Мета Закону — комплексне приведення механізмів державної підтримки сільського господарства України до стандартів ЄС.
Читайте у Євроінтеграційний дайджест про таке:
Безпека цифрового середовища для бізнесу та чесна конкуренція: Уряд схвалив запити щодо приєднання до Рекомендацій Ради ОЕСР; Уряд посилює ефективність моніторингу міжнародної технічної допомоги; Україна демонструє готовність до інтеграції в європейський митний простір: результати дев’ятого засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Україна – ЄС; Україна та Естонія створюватимуть спільні проєкти у сфері цифровізації та кібербезпеки.
Більше деталей https://cutt.ly/gr9AJ1ms
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест про таке:
- Україна та ЄС скасували частину тарифів та збільшили квоти на експорт аграрної продукції;
- Представлено нову Дорожню карту оборонної готовності ЄС-2030;
- Українська митниця продовжує демонструвати прогрес у впровадженні європейських стандартів;
- Можливості: розпочався конкурс на участь у Дипломатичній програмі Європейського Союзу для регіону розширення.
Більше нового та цікавого – за посиланням: https://cutt.ly/wr8gTS6D
Аби отримувати щопонеділкову розсилку євроінтеграційних новин за тиждень – підпишіться: https://cutt.ly/digestform
Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест про таке:
Євросоюз затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії: що він вимагає?;
Україна презентувала План імплементації права ЄС в аграрному секторі;
Рада ЄС затвердила зміни до Плану України Ukraine Facility.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/9r7oVF61
Оновлена торгова угода між ЄС та Україною набрала чинності!
Вітаємо набрання чинності оновленої Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Європейським Союзом та Україною.
Ця угода поглиблює торговельні відносини між ЄС та Україною, забезпечуючи додаткову взаємовигідну лібералізацію торгівлі та створюючи стабільні, справедливі й постійні рамки, які підтримують образи економіки.
Оновлена ПВЗВТ зміцнити узгодження України з правилами та стандартами Євросоюзу та створити більше передбачуваного й прозорого середовища для бізнесу та інвесторів. Вона також сприятиме поступовій інтеграції України до єдиного ринку ЄС і підтримує економічне відновлення та зростання країни.
Разом ми будуємо партнерство, засноване на зростанні, прогресі та спільних правилах.
Україна та ЄС суттєво збільшують безмитні квоти на всю агропродукцію
Україна та ЄС суттєво збільшують безмитні квоти на всю агропродукцію. Для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС, який надає інвестиційну привабливість та зміцнює конкурентоспроможність українських виробників.
Про це повідомили Комітет аграрної та земельної політики Верховної Ради
Набрали чинності змін до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та ЄС. Рішення, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зменшення ставок візового міта та збільшення обсягів тарифних квот для українських агрохарчових товарів при експорті їх до ЄС.
яке, найбільше збільшення обсягів безмитних поставок спостерігається з 2021 роком, отримали: мед, цукор, сухо знежирене молоко, яйця та м'ясо птиці.
Крім того, зросли квоти на перероблену продукцію. Експортери можуть безмитно поставити до Європейського Союзу не лише 1,3 млн тонн пшениці, але й додатково 30 тис. тонн борошна з нею.
Президент України підписав євроінтеграційний Закон про підтримку в аграрному секторі
31 жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі», №4619-IX.
Законом передбачено створення в Україні сучасної, прозорої та справедливої системи підтримки аграріїв, яка відповідатиме стандартам Європейського Союзу.
Реалізація Закону дозволить:
- створити Виплатну агенцію – незалежну державну інституцію, яка адмініструватиме підтримку аграріїв. Це гарантія прозорості, чесності й боротьби з корупцією;
- запровадити Інтегровану систему адміністрування та контролю (ІСАК), яка дозволить через цифрові технології та супутниковий моніторинг контролювати використання коштів – європейський стандарт цифровізації та прозорості;
- впровадити систему даних щодо сталого розвитку (FSDN). Це європейський інструмент, який щорічно показуватиме реальний стан наших фермерських господарств – економічний, соціальний і екологічний;
- запровадити нові засади аграрної та сільської політики. Це і підтримка малих фермерів, особливо створених учасниками бойових дій, і розвиток кооперації, і захист довкілля, і підтримка органічного виробництва;
- ввести європейський рівень контролю – автоматизована перевірка, документальний аудит, виїзні інспекції – відповідає вимогам ЄС.
Даний Закон є важливим кроком у переговорному процесі по Кластеру 5 та відкриває доступ до фондів розвитку, які доступні в Європейському Союзі для підтримки країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Читайте у новому випуску Євроінтеграційний дайджест про таке:
Україна демонструє системний прогрес на шляху до членства – висновки Звіту в межах Пакета розширення ЄС 2025;
Україна та Словенія підписали Угоду про технічне та фінансове співробітництво;
Скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції: що передбачає оновлена Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною;
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/ztwrSEOx
Читайте у новому випуску #Євроінтеграційний_дайджест про таке:
Україна посилює міжвідомчу координацію у сфері захисту прав національних меншин;
Україна та Латвія поглиблюють співпрацю у сфері штучного інтелекту та цифрової інтеграції;
Україна та Франція посилюють співпрацю у сфері охорони здоров’я.
Більше нового та цікавого – за посиланням https://cutt.ly/NtuwlKEd
© Баштанська районна державна адміністраціяВесь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license,якщо не вказано інше
56101, м.Баштанка, вул.Героїв Небесної Сотні, 37
(+380)5158, тел.2-67-40, 2-68-40 (ф)
[email protected]
|
|