Новини

За підсумками міжурядових консультації урядів України та Словаччини 7 жовтня 2024 року підписано 4 документи.
Спільну декларацію, де чітко зафіксували чотири ключові вектори взаємодії:
посилення політичного діалогу та побудова добросусідських відносин
підтримка суверенітету та територіальної цілісності України
засвідчення прогресу у реалізації трьох ключових проєктів: реконструкція інтерконектора, пряме залізничне сполучення та модернізація прикордонної інфраструктури
розвиток співпраці в політичній, економічній, енергетичній, оборонній, відновлювальній, гуманітарній, освітній, науковій, медичній та інших сферах.
Протокол про реадмісію. Ми вдосконалюємо алгоритм повернення громадян Словаччини та України до держав походження.
Меморандум про взаєморозуміння між міністерствами освіти України та Словаччини. Ідеться про дорожню карту співпраці. Вона передбачає підтримку українських студентів та вчителів у Словаччині, пряме співробітництво між закладами освіти, співробітництво у сфері інноваційної діяльності.
Меморандум про співпрацю між нашими аграрними міністерствами. Очікуємо на євроінтеграційну підтримку Словаччини в аграрному кластері. Зокрема, щодо приведення нашої правової бази до європейських стандартів.
Європейська комісія опублікувала звіт щодо прогресу України як країни-кандидатки на вступ до Європейського Союзу. Документ включає фундаментальні умови, необхідні для початку переговорів про вступ у 2025 році. У числі основних вимог — зміцнення судової системи, забезпечення безпеки, посилення фінансового контролю та реформування системи публічних закупівель, а також подальша боротьба з корупцією. Важливий акцент у звіті зроблено на реформуванні освітньої системи та її адаптації до європейських стандартів.www.oin.com.ua/dosyagnennya-ukrayiny-u-sferi-osvity-vidznacheni-yevrokomisiyeyu/
Євроінтеграційні процеси в Україні тривають
В рамках інтеграції України до Європейського Союзу Міністерство розвитку громад та територій України за технічної підтримки експертів
Recovery and Reform Support Team at the Ministry for Restoration of Ukraine впроваджує важливі нормативні зміни в галузях автомобільного, залізничного, авіаційного, морського та внутрішнього водного транспорту, а також енергоефективності, водопостачання, житлової та регіональної політики. Це дозволить гармонізувати українське та європейське законодавство та мати узгоджену позицію з країнами-членами ЄС.
І це не просто суха бюрократія, це про людей і для людей, адже ці зміни стосуються підвищення рівня якості надання послуг пасажирам та захисту їхніх прав, безпеки на транспорті. Також йдеться про підвищення якості надання комунальних послуг, запровадження обов’язкових критеріїв енергоефективності, що є не лише сучасним європейським стандартом, а й питанням нашого виживання в умовах війни. Відбудова житла, освітніх і медичних закладів, адмінбудівель також буде відбуватися за новими нормами енергоефективності. Надважливим питанням, над яким працює Міністерство, є забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
Також реформи матимуть позитивний економічний ефект, адже вони сприятимуть спрощенню умов доступу до ринку перевезень для бізнесу та створенню конкурентного ринкового середовища.
У щорічному Звіті Європейської Комісії позитивно відзначено вирішення нагальних потреб відбудови, зокрема житла та критично важливої інфраструктури, а також окреслено ключові напрямки роботи на наступні періоди. Зокрема, для всієї транспортної галузі зазначено необхідність ухвалення та реалізації Національної транспортної стратегії до 2030 року та Стратегії розвитку та розширення прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою до 2030 року. Не менш важливим завданням є створення інспекційних та слідчих органів на залізничному, автомобільному та внутрішньому водному транспорті.
Нижче деталізація пріоритетів по окремих секторах, викладених у Звіті.
Триває приведення регуляторних норм у сфері цивільної авіації до авіаційних правил ЄС. Також є необхідність перегляду Переліку застосованих вимог та стандартів ЄС відповідно до Угоди про спільний авіаційний простір.
Важливим є прийняття Закону про приведення послуг автомобільного транспорту у відповідність до стандартів ЄС щодо доступу до ринку автомобільних перевезень, аби українські перевізники могли конкурувати на рівних з європейськими, та внесення змін до Закону про мультимодальні перевезення.Також необхідно оцінити потенціал та спланувати модернізацію критично важливої енергетичної та транспортної інфраструктури та збільшити ефективність автомобільних та залізничних прикордонних пунктів пропуску. Позитивним фактом є продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, так званого транспортного безвізу.
Залізничний транспорт
Зауважено необхідність створення законодавчих умов для функціонування конкурентного ринку пасажирських і вантажних перевезень на залізниці, створення незалежного регуляторного органу, національного органу з безпеки та відокремлення управління інфраструктурою від залізничних перевезень. Для цього потрібно ухвалення проєкту Закону про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України, який за поданням Уряду зареєстрований Верховною Радою України.
Зазначено важливість сталого функціонування Українського морського коридору, який розпочав свою роботу у 2023 році після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи. Проте існує необхідність посилити роботу щодо гармонізації українського законодавства з морськими принципами ЄС.
Внутрішній водний транспорт
Ведеться активна робота з DG MOVE щодо визнання українських кваліфікаційних документів членів екіпажів суден внутрішнього плавання. А також, над провадженням електронного Реєстру кваліфікаційних документів членів екіпажів суден внутрішнього плавання та послужних книжок.
Зазначено, що законодавство України значною мірою узгоджується з нормами ЄС про енергоефективність. Прийнято понад 30 підзаконних актів, які посилюють виконання законодавства в галузі енергоефективності. Відмічено важливість прийняття Довгострокової стратегії термомодернізації будівель до 2050 року та низки державних цільових програм щодо енергетичної модернізації державних та комунальних підприємств. А також, створення Фонду Декарбонізації.
Нагальним є вирішення питання з відшкодуванням витрат на послуги водопостачання, зокрема, шляхом реформування системи ціноутворення у системі житлово-комунальних послуг.
Важливим є зобов'язання України щодо забезпечення доступу до житла для людей, які цього потребують, зокрема ВПО. Також продовжується реалізація програм, спрямованих на вирішення проблеми критичного руйнування житла.
Позитивно відзначено розширення участі громад у програмах співробітництва Interreg та активізацію участі органів місцевого самоврядування у партнерських ініціативах Євросоюзу. За ініціативи Міністерства ухвалено законодавчі зміни щодо вдосконалення участі органів місцевого самоврядування у міжрегіональному та транскордонному співробітництві. Проте необхідна реалізація Державної стратегії регіонального розвитку. На наступних етапах має відбутися запровадження комплексного планування території в громадах, цифровізація містобудівної діяльності, взаємоузгодження документів стратегічного планування та містобудівної документації. У рамках реформи управління публічними інвестиціями – PIM – важливо забезпечити планування відновлення та прозорий розподіл фінансування відповідно визначених пріоритетів, та участь місцевої влади у їх розробці, впровадженні і моніторингу. Слід також продовжити впровадження екосистеми
DREAM - Державна цифрова екосистема управління відновленням
Реформа державного управління
Відзначено, що система державного управління України зберегла свою стійкість в умовах війни й продовжила надавати послуги населенню та бізнесу, зокрема завдяки цифровізації послуг. Було прийнято закон, який узгоджує та гармонізує близько 200 законів із Законом «Про адміністративну процедуру». Проте подальший процес Євроінтеграції та відновлення вимагатиме від України посилення спроможності державного управління та покращення управління людськими ресурсами, а також формування політики на основі фактичних даних та моніторингу.

Україна взяла участь у третьому Форумі переговорників ЄС, який відбувся 28 листопада в Кишиневі, Молдова. Захід організовано Європейською Комісією через інструмент TAIEX у співпраці з Бюро з питань європейської інтеграції Молдови.
Форум зібрав нинішніх і колишніх головних переговорників, експертів із європейських інституцій, координаторів переговорного процесу з країн-кандидатів і країн-членів ЄС. Учасники обмінялися досвідом і передовими практиками щодо підготовки переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу.
До участі долучилися представники з України, Молдови, Албанії, Боснії та Герцеговини, Чехії, Хорватії, Естонії, Литви, Північної Македонії, Сербії та Чорногорії.
Українську делегацію представляли Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, заступниця керівника служби Віцепремʼєрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дарія Гайдай, а також радниця Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Поліна Лі.
Основними темами обговорення стали практичні аспекти підготовки дорожніх карт, імплементації європейського законодавства, а також підготовка переговорних позицій, зокрема в контексті комплексних секторів, таких як сільське господарство та транспорт.
Форум став платформою для зміцнення співпраці та обміну експертизою, важливою для євроінтеграційних процесів України.

У перший день вступу на посади, до України прибули Президент Європейської Ради Антоніу Кошта, Висока представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас та Комісарка ЄС із питань розширення Марта Кос.
Під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, керівники інституцій ЄС обговорили підтримку України у протистоянні російській агресії та подальші кроки на шляху до членства в ЄС. Зокрема, йшлося про використання заморожених російських активів, санкції, посилення протиповітряної оборони України, збільшення військової допомоги та розвиток оборонної промисловості нашої держави.
«Важливо збільшувати закупівлю зброї в українських виробників, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів. Більша частина коштів від другого траншу цих доходів із європейської частини внеску – тобто щонайменше мільярд євро – буде спрямована на підтримку української оборонної промисловості», – сказав Президент.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта високого оцінив досягнення України у здійснення трансформацій, необхідних для інтеграції в ЄС.
«Вже цього місяця Європейський Союз надасть Україні додаткові 4,2 млрд євро для того, щоб підтримати український бюджет. На додачу до цього, починаючи з наступного місяця, ми будемо надавати ще цілий рік кожного місяця 1,5 мільярда євро допомоги. Ці кошти ми отримуємо від використання заморожених російських активів, і вони також можуть бути використані для військових цілей», – зазначив Антоніу Кошта на прес-конференції.
У межах візиту також відбулася двостороння зустріч Віцепрем'єр-міністерки з європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерки юстиції Ольги Стефанішиної та новопризначеної комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос.
Комітет з питань інтеграції України до ЄС розглянув законопроєкт щодо діяльності медіа
На засіданні 29 листопада Комітет з питань інтеграції України до ЄС розглянув Проєкт Закону №12111 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа. Законопроєкт, зокрема, пропонує:
-уточнити реєстраційні та ліцензійні процедури;
-уточнити процедури призначення Верховною Радою України членів Національної ради;
-визначає згідно міжнародних стандартів і на вимогу ЄС гарантії незалежності регулятора, зокрема у частині фінансування Національної ради на час дії воєнного стану;
-пропонує вдосконалити процедуру блокування аудіовізуальних медіа сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора;
-більш чітко визначити регулювання спеціалізованих друкованих видань та інші.
Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону за своєю метою не суперечить Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу, разом з цим потребує додаткового опрацювання та/або проведення відповідних консультацій зі Стороною ЄС.
-Також на засіданні члени Комітету розглянули та ухвалили рішення щодо таких законопроєктів:
-№0292 про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників їхніх дипломатичних місій, консульських установ або представництв при міжнародних урядових організаціях.
-№12088 — щодо встановлення відповідальності за злочинне переслідування (сталкінг).
-№12172 — щодо посилення адміністративної відповідальності за систематичні порушення правил дорожнього руху.
-12022 — щодо визначення особливостей застосування антикорупційних обмежень та врегулювання конфлікту інтересів в умовах проходження військової служби.

Європарламент затвердив новий склад Єврокомісії на наступні п’ять років на чолі з Урсулою фон дер Ляєн
Це вже другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді очільниці Європейської комісії. Уперше вона обійняла цю посаду в листопаді 2019 року.
Перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн представила свою команду та програму.
Вона зауважила, що Єврокомісія за її керівництва буде віддана боротьбі за свободу, суверенітет, безпеку та процвітання на континенті.
Президентка оголосила першу ініціативу комісії — скоротити інноваційний розрив між Європою та США і Китаєм, підвищити безпеку та незалежність, а також забезпечити декарбонізацію.
Щодо воєн в Україні, на Близькому Сході та в деяких частинах Африки Урсула фон дер Ляєн сказала, що Європа має відігравати сильнішу роль у цих питаннях.
Вона також закликала до зміцнення безпеки в Європі та збільшення витрат на оборону.

Триває активна робота у межах процесу підготовки до фактичних перемовин про членство в ЄС
На цьому та минулому тижні у
European HUB та онлайн відбувся ряд установчих зустрічей робочих переговорних груп щодо підготовки переговорних позицій України за такими розділами та сферами:
-з питань економічних критеріїв;
-з питань економічної та монетарної політики;
-з питань свободи руху капіталу;
-з питань статистики;
-з питань довкілля та зміни клімату;
-з питань транспорту;
-з питань Транс’європейських мереж;
-з питань продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики;
-з питань цифрової трансформації та медіа;
-з питань рибальства та водного промислу.
Робочі переговорні групи об'єднують представників уряду та інших державних органів, народних депутатів, громадянське суспільство, наукові кола та бізнес спільноту. Це унікальний майданчик для мобілізації зусиль, аби забезпечити ефективну підготовку України до процесу перемовин з ЄС.
Під час зустрічей учасники обговорили підготовку та попередні пропозиції до планів роботи на 2025 рік кожної зазначеної робочої (переговорної) групи.
Також йшлося про підготовку до наступних двосторонніх скринінгових зустрічей Україна-ЄС, підготовку та ухвалення необхідного законодавства для гармонізації з правом ЄС, можливості для прискореної (секторальної) інтеграції за визначеними розділами/сферами та інші питання.
Домовилися про активну співпрацю для забезпечення сталого прогресу на шляху до членства в Євросоюзі.
Довідково: Робочі (переговорні) групи – 36 таких груп відповідно до кожного з 33 переговорних розділів та 3 сфер забезпечують підготовку переговорних позицій за переговорними розділами; розробляють заходи щодо виконання рекомендацій ЄС, а також надають аналітичну підтримку Делегації України.
Детальніше про архітектуру забезпечення переговорів України про членство в ЄС https://cutt.ly/UeXFIwhs
Словник перемовин https://cutt.ly/3eXGLEeM

Розпочався робочий візит Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерки юстиції України Ольги Стефанішиної до Брюсселя, Бельгії.
Ключові питання візиту: переговорний процес щодо вступу до ЄС, секторальна інтеграція, політичний діалог, посилення підтримки України в контексті триваючої повномасштабної війни росї та інше.
Участь Віцепрем’єрки, як голови делегації, у двосторонній зустрічі Україна-ЄС щодо оцінки українського законодавства на відповідність праву ЄС в межах розділу 7 “Право інтелектуальної власності”.
Зустрічі з керівництвом Європейської Комісії, зокрема з:
Високим представником ЄС Каєю Каллас
Комісаром з питань демократії, юстиції і верховенства права Майклом МакГратом
Комісаром з питань розширення Мартою Кос
Комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом
Зустрічі з членами Європарламенту, представникам інших інституцій ЄС.

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина провела зустріч із Міністром у справах ЄС Польщі Адамом Шлапкою у Варшаві, 9 грудня.
Основною темою обговорення стало головування Польщі в Європейській Раді у першій половині 2025 року.
Міністр Шлапка підтвердив підтримку Польщею європейської інтеграції України. У контексті майбутнього головування він наголосив, що пріоритетними будуть питання безпеки у широкому її розумінні, зазначивши, що розширення ЄС є важливою складовою європейської безпеки.
Віцепремʼєрка зі свого боку наголосила на важливості застосування до країн-кандидатів принципу заснованого на заслугах (merit based approach), а також збереження високої динаміки переговорного процесу.
«Україна зі свого боку вже виконала всі необхідні кроки для відкриття переговорів у рамках першого кластеру, що охоплює фундаментальні реформи. Для нас важливим наступним кроком є переговори за Кластером «Внутрішній ринок». Це створює рамку для економічної інтеграції та трансформації України в процесі відновлення, базуючись на праві ЄС» - зазначила Ольга Стефанішина.

Міжнародна компанія Deloitte допомагатиме Україні у сфері економічних трансформацій на шляху до ЄС
12 грудня у Парижі, Франція, було підписано Меморандум про співпрацю з міжнародною компанією Deloitte (Deloitte Ukraine). Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністр юстиції України Ольга Стефанішина,
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, та компанія Deloitte підписали відповідний документ.
Меморандум закріплює наміри сторін щодо співпраці у сфері економічних трансформацій в Україні на шляху до ЄС. Цілі такої співпраці включають:
Удосконалення осмислення взаємних викликів та можливостей у процесі вступу України до ЄС в економічній сфері;
Посилення аналітичної спроможності учасників переговорного процесу щодо вступу до ЄС;
Взаємодія з окремими представниками економіки/приватного сектору в Україні та ЄС.
«Співпраця з компанією Deloitte є надзвичайно цінною для України, їхній досвід та професійні можливості у проведенні економічного аналізу сприятимуть переговорному процесу щодо вступу України до ЄС та допоможуть краще зрозуміти економічні виклики та можливості, які стоять перед нашою країною на цьому шляху», – зазначила Ольга Стефанишина під час підписання Меморандуму.
Deloitte – найбільша міжнародна компанія, що надає професійні послуги в галузі аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками та оподаткування.
У European HUB обговорили підготовку Національної програми адаптації законодавства до права ЄС
Учасники підбили підсумки скринінгу за напрямком фундаментальні реформи, оцінили підготовку двосторонніх зустрічей Україна-ЄС щодо інтеграції у Внутрішній ринок ЄС, детально зупинившись на важливості паралельної роботи з розробки Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.
На основі скринінгових звітів Європейської Комісії, Україна має розробити Національну програму адаптації законодавства, які є у всіх державах-кандидатах на вступ до ЄС. Програма стане «універсальною картою переговорного процесу», адже міститиме стратегічні завдання щодо кожного переговорного розділу (сфери) як з точки зору внесення змін до законодавства з метою приведення у відповідність до вимог права ЄС, так і з точки зору втілення на практиці норм оновленого законодавства.
Учасники обговорення з боку Уряду підкреслили важливість внеску громадського сектору у процес підготовки Нацпрограми, визначення стратегічних завдань за кожним переговорним кластером та адвокації на рівні ЄС щодо підтримки динамічного процесу інтеграції.
Сьогодні, 1 січня 2025 року розпочинається Польське головування в Раді ЄС
Вдруге Польща перебирає на себе головування в Раді Європейського Союзу. Через тринадцять років після першого польського головування і двадцять років після вступу до ЄС Польща представила програму головування, головною метою якої є реалізація пріоритетів, визначених питанням безпеки. Головування країни у ЄС триватиме до 30 червня 2025 року.
Так, головування в ЄС зосереджується на зміцненні семи вимірів європейської безпеки:
оборона і безпека;
захист людей і кордонів;
протидія іноземному втручанню та дезінформації;
забезпечення безпеки та свободи бізнесу;
енергетичний перехід;
конкурентоспроможне та стійке сільське господарство;
безпека здоров'я.
«Безпека, Європо! Це наш девіз, який відображає сучасні виклики, що стоять перед нашим континентом», – зазначив Міністр у справах ЄС Польщі Адам Шлапка.
Програма Польського головування також фокусується на підтримці України. Зокрема, з огляду на триваючу російську агресію в Україні та інші загрози безпеці, робота Ради ЄС у закордонних справах у першій половині 2025 року буде зосереджена на максимальній підтримці України на політичному, військовому та економічному рівнях, збереженні поточної політики щодо росії та білорусі, а також зміцненні безпеки та стійкості ЄС та його партнерів.
Вітаємо Польщу з початком головування в ЄС!