Українська | Русский | English
Головна Новини Учасникам АТО/ООС та членам їх сімей Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

2021 року

16 квітня-Всесвітній день боротьби з дитячим рабством

 Ця дата була обрана на згадку про вбивство юного пакистанця Ікбала Масіха, вбитого у віці 12 років за те, що він повстав проти життя в рабстві.
 
Багато людей часто плутають дитяче рабство з дитячою працею, але воно набагато гірше. Хоча дитяча праця шкідлива для дітей і перешкоджає їхній освіті та розвитку, дитяче рабство виникає, коли дитину експлуатують заради отримання вигоди. Ця категорія може включати торгівлю дітьми, дітей-солдатів, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей.
 
 
У 1919 році Міжнародна організація праці прийняла першу Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон), якою мінімальний вік роботи на промислових підприємствах встановлено –14 років. Далі були схожі Конвенції: про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі (Генуя – 1920 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві (Женева – 1921 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи на непромислових роботах (Женева – 1921 рік). В основному, йшлося про допуск до роботи дітей віком від 12 років. Як бачимо, дані документи були прийняті задовго до Декларації прав дитини ( 1959 рік) та Конвенції ООН про права дитини (1989 рік). Всі згадані документи ратифіковані Україною.
 
Відповідно до згаданих цих документів забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, а саме:
1) усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
2) використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;
3) використання, вербування або пропонування дитин для незаконної діяльності;
4) робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
 
Розповсюдилося явище рабства і на українських дітей та підлітків. Зловмисники все частіше використовують їхню недосвідченість та довірливість задля власної вигоди. У результаті хтось дізнається про невільництво із творів Шевченка, сидячи за шкільною партою, а хтось – переживає моторошний сюжет у реальному житті.
 
Кримінальним кодексом України, зокрема статтею 150, передбачено кримінальну відповідальність за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування,  використання її праці та за такі ж дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, що карається арештом до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Такі ж самі дії вчинені організованою групою караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 
Тож варто пам’ятати: діти повинні в першу чергу навчитися, а не працювати! Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє – головний обов’язок батьків, суспільства та держави.
 

 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років. Неповнолітні особи можуть бути притягнені до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

1. ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Згідно ст.1178 Цивільного кодексу України за заподіяну шкоду особами, що не досягли 14 років несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини. І мати, і батько відповідають за малолітніх за принципом рівної дольової відповідальності. Вони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх батьківських прав та обов’язків, які закріплені в Сімейному кодексі України, опікуни, усиновлювачі несуть аналогічну відповідальність. У разі встановлення опіки за життя батьків, не позбавлених батьківських прав, відповідальність за завдану підопічним шкоду можуть нести солідарно як батьки малолітнього, так і його опікун.

При відшкодуванні шкоди, завданої малолітнім, не виключається можливість укладення письмового договору між особою, зобов’язаною відшкодувати завдану шкоду і потерпілим, чи проста домовленість між ними, що звільняє від необхідності звернення до суду. Заклади, які зобов’язані здійснювати нагляд за малолітніми – це навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, приватні школи, спеціальні навчальні заклади. Вони несуть відповідальність, якщо не доведуть відсутність своєї вини. На заклад, де діти знаходяться невизначений час обов’язок відшкодування шкоди не покладається.

Установа, яка відшкодувала шкоду, має право пред’явити зворотну вимогу до особи, винної у її завданні, яка порушила вимоги педагогічного характеру, наслідком чого стала неправомірна поведінка дитини.

Відповідальність всіх вище перелічених осіб – це відповідальність за власну вину. У зв’язку з цим вони позбавлені права регресної вимоги до малолітнього при досягненні ним повної дієздатності – тобто повноліття (18 років).

Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків.

Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки.

У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується цілком чи у частині, якої не вистачає, його батьками.

У разі відшкодування зазначеної шкоди, батькам надається право довести, що шкоду було завдано не з їх вини.

Обов’язок батьків чи закладу, який за законом здійснює функції піклувальника відшкодувати шкоду припиняється:

1) після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття;

2) коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом 3-х років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

2. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Згідно зі статтею 13 Кодексу про адміністративні правопорушення України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

Неповнолітні — це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов’язує настання повної дієздатності.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 24 КпАП, а саме:

- зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитись перед по­терпілим.

- догана або сувора догана.

- попередження.

- передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам які їх замінють або під нагляд педагогічному чи трудовому ко­лективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання:

Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення.

Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено, що до адміністративної відповідальності притягаються особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

Скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, на­вичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

3. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

В основу встановлення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність покладені вікові межі соціалізації особистості підлітків.

Вікова класифікація неповнолітніх найбільш відпрацьована в розділах психології, пов’язаних з педагогікою.

Весь підлітковий вік поділяється на 3 груп:

перший підлітковий вік (12-13 років);

другий підлітковий вік (14-15 років);

третій підлітковий вік (16-18 рокі

Кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Але за деякі злочини, спеціально зазначені в ст.22 Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність може настати з 14 років. Згідно з ч.2 ст.22 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:

– умисне вбивство ;

– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави ;

– умисне тяжке тілесне ушкодження;

– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

– диверсію;

– бандитизм;

– терористичний акт;

– захоплення заручників;

– зґвалтування;

– насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

– крадіжку;

– грабіж;

– розбій;

– вимагання;

– умисне знищення або пошкодження майна;

– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів.

Одною із особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх є визначення самого факту скоєння злочину неповнолітньою особою, як обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність (ст. 66 КК України). Це означає, що суди, визначаючи вид покарання обов’язково повинні враховувати вік злочинця.

Кримінальне покарання неповнолітніх має декілька особливостей, які ви являються не тільки в обмеженні застосування до неповнолітніх визначених його різновидів, не тільки у формах його проявлення і у строках відбування, але й у обсязі покарання.

Велике значення при призначенні покарання підлітку за скоєний ним злочин є визначення виду покарання, повний перелік всіх видів покарань, що застосовуються на Україні міститься в ст.98 КК України. Перелічимо їх:

штраф;

громадські роботи;

виправні роботи;

арешт;

позбавлення волі на певний строк.


 

Прийомна сім’я Парнак Валентини Миколаївни та Парнака Вадима Георгійовича функціонує з червня 2008 року. До сім’ї було влаштовано двоє дітей Катерину, якій було 2 роки 4 місяці та Євгенія, якому було 5 років 11 місяців. На сьогоднішній день Катерині 15 років, Євгенію 18 років, він продовжує перебувати в прийомній сім’ї, як особа із числа дітей, позбавлених батьківського піклування. З серпня 2020 року в сім’ю з радістю прийняли 7 річного Богдана. 

Прийомні батьки створили належні умови для утримання, навчання, виховання, розвитку дітей. Діти мають все необхідне, одяг, взуття, навчені випікати торти, хліб, піцу, поки мама на роботі Богдан за рецептом замісив та в хлібопічці спік хліб. Діти полюбляють зустрічі з бабусею, випікають пиріжки. Батьки докладають зусиль до організації дозвілля дітей, часто відпочивають на природі, їздять на море.


 

27.04.2021 головним спеціалістом відділу з питань захисту прав дитини служби у справах дітей Баштанської райдержадміністрації (віддалена місце роботи м.Новий Буг), спільно зі старшим інспектором сектору ювінальної превенції Новобузького відділу поліції №1 Баштанського РВП Бузарем Олександром обстежені умови проживання 12 дітей (3 сім’ї), які проживають на території Софіївської сільської ради Баштанського району.  Повторно обстежені умови проживання 5 дітей, яких було виявлено при минулому обстежені та наданий термін матері на зміну способу життя. Приємним був той факт, що зміни були позитивні, діти перебували біля матері.


 

13 травня перший заступник голови райдержадміністрації Наталія КАЗАРІНА провела засідання комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації.

Дана комісія працює для результативного вирішення проблеми виховання, всебічного розвитку та забезпечення найкращих інтересів кожної дитини, реалізації її права на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, а також – зростати та виховуватися в благополучній сімейній атмосфері.

На порядок денний засідання комісії з питань  виносились важливі питання, що стосувалися соціально-правового захисту дітей. Зокрема, вибуття особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з прийомної сім’ї; створення прийомної сім'ї та влаштування на спільне проживання та виховання трьох малолітніх дітей; про припинення піклування над неповнолітньою дитиною, у зв'язку із набуттм дитиною повної цивільної дієздатності.

Усі справи, які виносились на порядок денний, ретельно вивчені членами комісії. За результатами були прийняті компетентні та виважені рішення, спрямовані на захист прав та інтересів дітей.


 

 Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та надії. Це одне із найстаріших міжнародних свят. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення їх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зростали здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

 «Міжнародний день захисту дітей» (англ. "International Children's Day") — святкується щорічно 1 червня. Був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності. Відповідно до Женевської декларації про права дітей, ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була ухвалена 20 листопада 1959 і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.

           Свято встановлено в Україні «…На підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна — дітям" та інших громадських організацій…» відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98.

             У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ – прапор. На зеленому полотні, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки  червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, це символ нашого загального дому.

Сім'я і дитина - це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру. Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя.

              День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права дитини, щоб усі діти росли щасливими, навчалися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали чудовими батьками та громадянами своєї країни.

              Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.

              Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. Смак справжнього дитинства залежить не від кількості іграшок, а від виконаних обіцянок. Це почуття захищеності. Дитина повинна рости, знаючи, що у неї є сім'я. Справжня сім'я, яка прийме її помилки і тим самим навчить їх більше не робити. Дітей не виховати якимись певними правилами і заборонами. Вони виховуються на тому, що бачать, чують навколо себе.

            І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни. 

          Користуючись нагодою хочемо привітати з Днем захисту дітей! Бажаємо миру і злагоди кожній дитині, кожній родині, усій Україні! Наснаги і мудрості батькам, опікунам, батькам-вихователям, всім дорослим, серця яких сповнені любові до дітей.

          Нехай наші діти якомога довше залишаються дітьми. Безтурботними, веселими, радісними. Хочеться побажати, щоб кожна дитина була здорова і оточена турботою батьків. Нехай небо над головою завжди буде мирним, а кожен новий день — добрим і цікавим. А батькам побажаємо терпіння, доброти і ніжності. Не забувайте, що саме ви відповідаєте за щасливе і безпечне дитинство дітлахів!


2 червня проведено засідання комісії по визначенню потреби та формуванню пропозицій щодо спрямування субвенції для придбання житла дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа або призначення їм грошової компенсації у Баштанському районі під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації Наталії Казаріної.
 
 
Під час засідання розглянуто документи особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування для придбання житла за рахунок грошової компенсації та прийняття рішення про надання дозволу на перерахування коштів із спеціального рахунку, як оплату за договором купівлі-продажу.
 
 
Членами комісії надано дозвіл на перерахування коштів державної субвенції та придбання квартири для вищезгаданої особи.
 

 

Основні правила поведінки на воді, біля водоймищ

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  юнацтву правил поведінки на воді дітям. 

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:

- діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;

- вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

- не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;

- не можна запливати за обмежувальні знаки;

- слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;

- якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;

- не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

- не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;

- не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;

- не подавайте без потреби сигналів про допомогу;

- не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;

- купатися рекомендовано вранці i ввечері;

- не слід купатися наодинці;

- не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;

- не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.

- не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити.


 

14 червня проведено засідання комісії по визначенню потреби та формуванню пропозицій щодо спрямування субвенції для придбання житла дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа або призначення їм грошової компенсації у Баштанському районі під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації Наталії Казаріної (Natalija Kazarina).
 
Під час засідання розглянуто документи особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування для придбання житла за рахунок грошової компенсації та прийняття рішення про надання дозволу на перерахування коштів із спеціального рахунку, як оплату за договором купівлі-продажу.
 
Членами комісії надано дозвіл на перерахування коштів державної субвенції та придбання будинку та земельної ділянки для вищезгаданої особи.