Головна Новини Герої не вмирають Зміни в законодавстві Учасникам бойових дій та членам їх сімей Планування роботи 2023 року Пробація району Електронне звернення Інформація для користувачів з вадами зору

2022 рік

 Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги

Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо:

1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених статтею 14  Закону, припинили своє існування;

3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;

4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;

5) особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;

6) особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.

За наявності підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 23 Закону, наказ Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги видається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.

Особі, яка отримувала безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до цього Закону, але втратила підстави для її отримання, правова допомога може надаватися на загальних підставах.

У разі припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги.

Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх зобов’язань.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Знайти найближчий місцевий Центр або Бюро правової допомоги можна за посиланням

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


 Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю

Згідно з частиною першою ст.23 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Розмір цієї допомоги визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266, залежно від страхового стажу:

  • до двох років — 50%,
  • від двох до шести років — 55%,
  • від шести до 10 років— 60%,
  • понад 10 років — 70%.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів — 100%,
  • упродовж наступних 90 календарних днів — 80%;
  • уподальшому — 70%.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом.

Станом на 2022 рік максимальний розмір допомоги по безробіттю буде становити: 9924гривень.

Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, молодь, яка закінчила або припинила навчання, звільнилась з військової або невійськової служби, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Мінімальний розмір встановлюється правлінням Фонду.

Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття постановою від 31.01.2020 № 211  встановило з 01 березня 2020 року мінімальнийрозмір допомоги по безробіттю:

1)     для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у розмірі 650 гривень;

2)     для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у розмірі 1800 гривень.

ВАЖЛИВО! Відповідно до Постанови № 217 від 08.04.2020 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину" на період дії карантину та протягом 30 календарних днів після його закінчення мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1000 гривень.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

 У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Виплата допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.

Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 12 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.

 Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до шести місяців, протягом яких безробітному відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" виплачується з відповідного місцевого бюджету середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів, для осіб, які шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб — 180 календарних днів.

Внутрішньо переміщеній особі в разі відсутності документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, допомога по безробіттю призначається тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду. Після надходження таких документів та відомостей рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Знайти найближчий місцевий Центр або Бюро правової допомоги можна за посиланням

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

 


Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу

Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:

1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;

3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом;

4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;

10) наявності інших підстав, передбачених законом.

Зверніть увагу! Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом або працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Важливо! Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 2  частини другої цієї статті 24 Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правової допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Знайти найближчий місцевий Центр або Бюро правової допомоги можна за посиланням

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги перейшовши за посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua


Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування у 2022 році

 Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, відповідно до якого допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

Допомога надається в розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір такої допомоги взаємопов'язаний із віком дитини.

Для дітей віком від 0 до 6 років згадана допомога складе:

•                з 1 грудня 2021 р. — 5250 грн;

•                з 1 липня 2022 р. — 5502,5 грн;

•                з 1 грудня 2022 р. — 5680 грн.

Для дітей від 6 років до повноліття (18 років) допомога буде вищою:

•        з 1 грудня 2021 р. — 6545 грн;

•        з 1 липня 2022 р. — 6860 грн;

•        з 1 грудня 2022 р. — 7082,5 грн.

Для дітей з інвалідністю соціальні виплати становитимуть 3,5 прожиткові мінімуми. Опікуну належить груднева допомога у розмірі 7350 грн на дітей до 6 років та 9163 грн на дітей 6 до 18 років.

Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).

Важливо! Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Знайти найближчий місцевий Центр або Бюро правової допомоги можна за посиланням

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги перейшовши за посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

 


Відповідальність за тонування скла автомобіля: що потрібно знати?

Правила дорожнього руху (далі Правила), затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, з останніми змінами від 29.09.2021 регламентують вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Зокрема пункт 31.4.вищевказаних Правил чітко пояснює наступне: "Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:".

підпункт в) пункту 31.4.7. Правил роз`яснює заборону: "встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов’язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю."

Примітка до пункту 31.4.7. Правил надає виключення: "На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів."

Тобто єдиним можливим тонуванням скла автомобіля може бути - тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88.

Вимоги ГОСТу

Відповідно до пункту 2.2.4 цього ГОСТу 5727-88: «Світлопропускання скла, що забезпечує видимість для водія, має бути не меншим: 75% - для вітрового скла; 70% - для скла, що не є вітровими, що входять до нормативного поля огляду що визначає передню оглядовість.

Світлопропускання іншого невітрового скла не нормується. Скло зі світлопропусканням менше 70% додатково маркується знаком V. Вітрове скло, пофарбоване в масі та тоноване, не повинно спотворювати правильне сприйняття білого, жовтого, червоного, зеленого та блакитного кольорів»

Вітровим склом ГОСТ називає - скло, що застосовується для скління переднього отвору транспортних засобів.

За яких умов перевіряється скло на світлопропускну здатність?

Для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світлопропускання) використовуються спеціальні вимірювальні прилади. Ступінь світлопропускання скла визначається відповідно до ГОСТ 27902-88 за таких умов:• температура повітря – 20±5°С; тиск – 80-106 кПа; відносна вологість повітря – 60±20%.

Тонування в першу чергу також проводитися працівником поліції спеціальним, повіреним, сертифікованим приладом. Інофрмації у вільному доступі про наявність таких приладів у підрозділах МВС України наразі немає.

Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля

Єдиним видом відповідальності за порушення вимог Правил є штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тобто 340 грн, відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення: "Керування водієм транспортним засобом, що ..... переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян."

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Знайти найближчий місцевий Центр або Бюро правової допомоги можна за посиланням

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги перейшовши за посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

 


 Чому не можна поширювати інформацію про переміщення військових і яка за це відповідальність!

Військові неодноразово нагадували та попереджали про небезпеку поширення інформації в соціальних мережах про переміщення військової техніки, оскільки ворог використовує таку інформацію, здобуту із відкритих джерел, на шкоду Україні. Однак дехто і далі ігнорує ці попередження, що вже призвело до тяжких наслідків – пошкодження інфраструктури та загибель людей.

27 березня 2022 року набрав чинності 5 Закон України від 24 березня 2022 року № 2160-IX «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану». Розділ І Особливої частини «Злочини проти основ національної безпеки України» Кримінального кодексу України доповнено статтю 1142, що передбачає притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

За яких умов можна поширити інформацію про переміщення військових?

Суспільство має право отримувати інформацію з питань, що стосуються його життєдіяльності, тому законодавчо визначено, що інформацію про переміщення військових, озброєння і техніки можна поширювати лише після того, як її поширив Генеральний штаб Збройних Сил України чи Міністерство оборони України або інформація була вже поширена в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів. Якщо ж особа поширює таку інформацію з порушенням цієї умови, вона вчиняє злочин передбачений статтею 1142 Кримінального кодексу України.

Які саме дії будуть протиправними?

1.      Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України;

2.      Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості;

3.      Вищевказані дії, що вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Що саме вважається протиправним розповсюдженням інформації про переміщення військових?

Розповсюдження – це будь-які діяння із доведення цієї інформації до невизначеного кола осіб. Наприклад:

-         передача інформації стороннім особам;

-         публікації у пресі;

-         розповсюдження шляхом повідомлення по телебаченню чи радіо;

-         розміщення в мережі Інтернет;

-         недотримання правил збереження інформації, що дало змогу стороннім особам отримати доступ до цієї інформації тощо.

Обов’язкова умова – таке поширення вчинене під час дії воєнного або надзвичайного стану.

Чому не варто поширювати інформацію про переміщення, рух або розташування військових та озброєння?

Пам’ятайте, що окрім загрози бути притягнутим до кримінальної відповідальності, поширення такої інформації в соціальних мережах, публікація її в пресі чи повідомлення стороннім особам може призвести до ворожих авіа- чи ракетних ударів по місцях скупчення військ, що завдає непоправної шкоди обороноздатності країни. При цьому страждає і цивільне населення, руйнується інфраструктура та завдаються збитки економіці держави. Варто стримати своє бажання отримати лайки в соціальних мережах заради безпеки усіх громадян!

Яка відповідальність?

Залежно від тяжкості вчиненого статтею 1142 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років. Нагадуємо, що до цього злочину не застосовуються строки давності, оскільки він відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України.

Нагадуємо, що отримати правову допомогу можна дистанційно:

* скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;

* у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;

* у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;

* правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою wiki.legalaid.gov.ua.

 


 

 Моє майбутнє в мирній Україні — триває прийом робіт на онлайн-конкурс малюнків «Країна моїх прав»

З 5 по 26 травня 2022 року триває прийом робіт на щорічний конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Організатор конкурсу — Координаційний центр з надання правової допомоги. Переможці отримають грамоти та подарунки.

Конкурс проходить у трьох вікових номінаціях:

¾    Молодша група (серед дітей віком до 8 років);

¾    Середня група (від 9 до 13 років);

¾    Старша група (від 14 до 17 років).

Щоб узяти участь у конкурсі необхідно створити малюнок на тему «Моє майбутнє в мирній Україні».

Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, в авторській техніці, в графічному редакторі тощо. Формат робіт — А3 або А4. Один учасник може подати на конкурс лише однин малюнок.

Готову роботу потрібно якісно сфотографувати або відсканувати (для цифрових малюнків — експортувати) та у форматі JPG, GIF або PNG завантажити (до 26 травня включно) на сайт конкурсу: http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

Після перевірки малюнок з’явиться на сайті і буде доступним для голосування, яке триватиме до 9 червня. Учасники конкурсу можуть популяризувати свою конкурсну роботу серед знайомих для отримання додаткових голосів підтримки. Узяти участь у голосуванні за конкурсні роботи можуть усі охочі відвідувачі сайту — для цього необхідно лише авторизуватися на сайті через пошту Gmail.

13-17 червня 2022 року буде визначено переможців. Усього буде обрано 9 переможців — по три у кожній віковій номінації (перше, друге та третє місце відповідно до кількості вподобань до робіт на сайті конкурсу).

Результати буде оголошено на сайті конкурсу та на сайті системи безоплатної правової допомоги.

Нагородження переможців конкурсу відбудеться онлайн з 20-24 червня 2022 року. Відправлення подарунків здійснюватиметься поштою по Україні.

Конкурс проводиться за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії

Детальні умови конкурсу: https://bit.ly/3sfjBA7

Довідково. У 2021 році конкурс малюнків «Країна моїх прав» проходив на тему протидії булінгу. Дізнатися більше про його результати та переглянути малюнки можна за посиланням: https://bit.ly/3ygOyYx. Відео з нагородження переможців: https://www.facebook.com/Ukraine.Legal.Aid/videos/947041819406426

 


 

   Як отримати ВПО, а також особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях допомогу по безробіттю: покрокові дії

7 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» на період дії воєнного стану яким внесено зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Як отримати внутрішньо переміщеним особам, а також особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях допомогу по безробіттю – пояснює завідувачка Кременецького бюро правової допомоги Ірина Бурченюк.

Нововведення у призначенні допомоги по безробіттю дещо спрощують процедуру отримання статусу безробітного та соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, або територіях де ведуться бойові дії. Згідно з даними змінами безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості. Станом на сьогодні зробити це можливо за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості України або мобільного додатка Порталу Дія.

Державною службою зайнятості України розроблено покрокову інструкцію для отримання статусу безробітного. Даною інструкцією визначено також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території, для отримання статусу безробітного:

  • можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Державної служби зайнятості України: про надання/поновлення/призначення статусу безробітного, виплату допомоги по безробіттю;
  • якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Державній службі зайнятості України. У темі листа слід обов’язково вказати слово «реєстрація», прізвище, ім’я, по батькові.

Варто зазначити, що важливими змінами у порядку надання статусу безробітного є те, що внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат з безробіття у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади.

Однак, до отримання необхідних відомостей стосовно осіб, які не можуть надати необхідні документи, допомога по безробіттю призначатиметься у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Тривалість виплати та її розмір переглядатиметься після надходження необхідної інформації. Слід зазначити, що виплату допомоги припинятимуть у випадку, якщо безробітний понад 30 днів знаходиться за кордоном.

Якщо громадянин перебуває на безпечній території в Україні та бажає отримати статус безробітного, він може звернутись із заявою до найближчого центру зайнятості.

Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, центру зайнятості населення, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів здійснюється АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему «My Transfer».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України для цієї категорії осіб:

  • до 2 років – 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років – 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років – 60 відсотків;
  • понад 10 років – 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів – 100 відсотків;
  • протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
  • у подальшому – 70 відсотків.

Законодавством передбачено випадки припинення виплати допомоги по безробіттю. Серед них:

  • працевлаштування безробітного;
  • поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
  • вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва;
  • відрахування із закладу освіти;
  • призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
  • подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;
  • закінчення строку їх виплати;
  • зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб);
  • інші випадки, передбачені у статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Припинення реєстрації безробітного в центрі зайнятості можливе також в разі його відмови від виконання суспільно-корисних робіт. Тож, непрацевлаштовані громадяни, які отримують державну допомогу, зобов’язані брати участь у таких роботах на вимогу військового командування або органів місцевого самоврядування.

Нагадуємо, що отримати правову допомогу можна дистанційно:

* скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;

* у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;

* у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;

* правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою wiki.legalaid.gov.ua.


   Компенсація постраждалим від вибухонебезпечних предметів

Починаючи з 24 лютого, дня початку збройної агресії Росії проти України, в різних регіонах нашої держави від артилерійських, авіаційних та ракетних обстрілів страждають мирні жителі українських міст і сіл. Багато українців за цей період постраждали й від вибухів мін та гранат. Отож, постає питання, чи мають право постраждалі від вибухонебезпечних предметів на державну допомогу та соціальні гарантії?

Відповідно до статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» постраждалі особи мають право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю (далі – компенсація), та на щорічну допомогу на оздоровлення (далі – допомога на оздоровлення).

29 вересня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1020, якою затверджено Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів та Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів (далі – Порядки).

Хто має право на компенсацію та допомогу на оздоровлення?

Такі види державної допомоги надаються особам, яким встановлена інвалідність, що пов’язана з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я (для дітей віком до 18 років) чи на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії (для осіб віком від 18 років).

Куди потрібно звернутися за компенсацію та допомогою на оздоровлення?

Компенсація та допомога на оздоровлення призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі звернення постраждалої особи або її законного представника за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.

При цьому, компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 60 календарних днів після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами, а допомога на оздоровлення – за умови подання звернення до 15 жовтня поточного року. Тобто допомога на оздоровлення може призначатися щороку.

До заяв на отримання компенсації та допомоги на оздоровлення надаються наступні документи:

  • копію паспорта громадянина України (або копії тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця);
  • копію свідоцтва про народження постраждалої дитини віком до 14 років;
  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
  • рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, або про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, або рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
  • копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії «дитина з інвалідністю» (дітям віком до 18 років).

На який розмір компенсації та допомоги на оздоровлення можна розраховувати?

Порядками визначені і розміри компенсації та допомоги особам, які постраждали від вибухонебезпечних предметів на території України.

Так, компенсація встановлена в таких розмірах:

  • для особи з інвалідністю І групи та дитини з інвалідністю підгрупи А до 18 років – у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • для особи з інвалідністю ІІ групи та дитини з інвалідністю до 18 років – у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • для особи з інвалідністю ІІІ групи – у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні:

  • особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю – 40 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • особам з інвалідністю III групи – 35 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, у разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку, допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України «Про протимінну діяльність в Україні» та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога на оздоровлення, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

На що потрібно звернути увагу?

Нагадуємо, що Уряд постановою від 08 березня 2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» затвердив певні особливості її проходження під час дії воєнного стану.

Так, передбачено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 6-ти місяців після його припинення або скасування, діють такі правила:

  • у випадку, коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд, така комісія може ухвалювати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;
  • усі медико-соціальні експертні комісії забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативної комісії незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування заявника.

Поряд із цим під час дії воєнного стану не застосовуються вимоги щодо огляду заявників, що проживають у віддаленій місцевості вдома та для заявників поважного віку й осіб з інвалідністю, які перебувають у стаціонарних лікувальних установах. Також інвалідність не встановлюється заочно, якщо хворий перебуває за кордоном.

Водночас, у разі неможливості направлення лікарем або комісією, зокрема заочно, на медико-соціальну експертизу у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через 4 місяці з дня її настання чи у зв’язку з одним і тим же захворюванням протягом 5 місяців з перервою за останніх 12 місяців, рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності приймається без направлення на медико-соціальну експертизу лікарем або комісією чи з відповідним направленням не пізніше ніж за місяць після скасування воєнного стану.

У разі повторного огляду, строк якого припадає на період дії воєнного стану, він переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 6-ти місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення осіб з інвалідністю та тих, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу, а дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії.

При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа 6-го місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторного огляду.

Нагадуємо, що отримати правову допомогу можна дистанційно:

* скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;

* у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;

* у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;

* правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою wiki.legalaid.gov.ua.

 


 

Компенсація за житлово-комунальні послуги власникам житла, що приймають у себе вимушених переселенців!

Нещодавно у громадян, які прихистили переселенців, з’явилася можливість отримати компенсацію за житлово-комунальні послуги. З метою їх підтримки Уряд розширив дію чинної програми компенсації. Тепер виплату в розмірі 14,77 грн щодня на кожну особу зможуть отримати власники житла, що приймають у себе вимушених переселенців.

Прихисток: група для пошуку житла або притулку, https://cutt.ly/gKnOjln.

 Допомагай: волонтерська ініціатива з надання безоплатного житла в Україні та за її межами, https://cutt.ly/ZKnORjB.

 Там, де вас чекають: національний портал з пошуку житла для ВПО, https://cutt.ly/FKnPaNI.

 Номери телефонів обласних контакт-центрів з питань розміщення ВПО, https://cutt.ly/5KnOCuZ

 

Детальну інформацію про те, як стати на облік та отримати житло, читайте у інфографіці. Якщо маєте правове питання, звертайтеся до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги. За номером 0 800 213 103:

Надаються консультації та роз’яснення з правових питань

Можна отримати інформацію щодо розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги.

 


 

 Під час війни можуть виникати труднощі з отриманням пенсії у зв'язку зі збоями у роботі окремих банків або через вимушений переїзд.

Програма Єднання заради дії спільно з Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Stabilization Support Services підготували корисну інфографіку про це.

Якщо маєте правове питання, звертайтеся до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103


 

 Особливості врегулювання простроченої заборгованості споживачів-військовослужбовців та їхніх родичів на період дії воєнного стану

 
На період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами. 
 
Детальніше: promo.bank.gov.ua/know-your-rights-loans/