27/11/2021
В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління.
Голодомори, а надто тридцять другий та тридцять третій роки надломили нашу націю, але Україну і українців не зламали. Після десятиліть нищення, Україна звелася на ноги. В 91-му поставила крапку в історії імперії. А нині протистоїть спробам відродити цю імперію і впевнено захищає рубежі свободи – свободи власної і свободи Європи.
Ми ж маємо виконати святий обов’язок перед пам’яттю мільйонів закатованих голодом українців – ми маємо зберегти Україну. Україну єдину, соборну, незалежну.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю наших загиблих співвітчизників. Наше завдання – зберегти пам’ять про все, що відбулося на українській землі. І героїчне, і трагічне. Спільна пам’ять та спільна історія мають об’єднувати нас, робити сильнішими. Це фундамент нашого майбутнього.
Переконаний, ми зробимо усе, щоб подібні трагедії ніколи більше не могли повторитися на українській землі!
З повагою,
голова райдержадміністрації Владислав ДМИТРІВ