Жорстока та кровопролитна війна, розв’язана російським агресором, продовжує забирати життя найкращих синів і дочок України — тих, хто став на захист рідної землі, свободи та майбутнього нашої держави.
Володимир Березняк народився 31 травня 1974 року в селищі Казанка. У 1981–1989 роках навчався у Казанківській середній школі №1. Після її закінчення здобув професійно-технічну освіту в Казанківському СПТУ №41. У 1992 році після проходження строкової військової служби отримав військове звання сержанта.
З 1999 року Володимир працював оператором газової котельні в Казанківському закладі дошкільної освіти, де користувався щирою повагою колег та любов’ю дітей.
У серпні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. У складі окремої механізованої бригади, на посаді командира танка, разом із побратимами боронив Україну на Херсонському, Курському та Покровському напрямках.
15 липня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку, отримав тяжке поранення. Після тривалого лікування серце мужнього захисника перестало битися 8 січня 2026 року.
Михайло Антоненко народився 15 червня 1971 року в селі Новополтавка. Після закінчення місцевої школи здобув фах слюсаря-монтажника суднобудування, проходив строкову військову службу. Повернувшись до рідного краю, працював за фахом у різних регіонах України.
З початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Михайло добровільно став на захист Батьківщини. У званні матроса обіймав посаду електрозварювальника відділення спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону. Воював на найгарячіших напрямках Донеччини, мав три контузії, однак, попри все, продовжував сумлінно виконувати свій військовий обов’язок. Останнім часом проходив службу на Херсонському напрямку.
На жаль, 9 січня 2026 року Михайло Антоненко помер у лікарні внаслідок хвороби. Він назавжди залишиться у пам’яті як чесний, справедливий та відданий громадянин своєї країни.