2022 року

Кожній дитині для повноцінного і гармонійного розвитку необхідно зростати у сім’ї, в атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння. Цю просту істину знає кожен, як і те, що не повинно бути обділених долею дітей.

25 січня 2022 року  Наталією Алєксеєвою, головним спеціалістом відділу опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Баштанської райдержадміністрації, проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та патронатних сімей із працівниками Горохівської сільської ради   Баштанського району.

Основна увага акцентувалась на питаннях підбору кандидатів для створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та сімей патронатних вихователів; підготовці кандидатів в прийомні батьки, батьки-вихователі та патронатні вихователі до прийняття нової соціальної ролі; прийнятті усвідомленого рішення про влаштування у свою  сім’ю дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, і здійснення функцій із розвитку, виховання та навчання такої дитини, а також підготовки її до самостійного життя.

Громадяни України, які бажають подарувати родину дитині-сироті чи  дитині, позбавленій батьківського піклування, можуть звернутися до служби у справах дітей за місцем свого проживання.

Діти, які залишилися без батьківського піклування або втратили біологічних батьків, мріють про домашнє тепло і затишок, сподіваються на теплі обійми, розуміння та терпіння…

Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими виникає у небайдужих до чужого горя людей і є ознакою високого розвитку суспільства.

Сімейними формами виховання дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї та  дитячі будинки сімейного типу.

26 січня 2022 року Оксаною Левченко, головним спеціалістом відділу інформаційної діяльності, звернень громадян та соціального захисту дітей служби у справах дітей Баштанської райдержадміністрації, прочитано лекцію про основні форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перед працівниками Публічної бібліотеки Березнегуватської селищної ради і доведено до уваги слухачів порядок створення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, права та обов’язки дітей і прийомних батьків, батьків-вихователів, а також про влаштування дитини на виховання в сім'ю патронатного вихователя. Працівники бібліотеки отримали вичерпні відповіді на свої запитання.

Усі громадяни України, яких цікавить питання влаштування у свою сім᾽ю дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, можуть звернутись до служби у справах дітей за місцем свого проживання, де їм буде надано детальну інформацію щодо процедури усиновлення, встановлення опіки чи піклування, створення прийомної сім᾽ї, дитячого будинку сімейного типу чи надання послуг з патронату над дитиною.

 Усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсько гопіклування.

В Україні проживає майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, серед яких майже 17 тисяч чекають на усиновлення.

Відповідно до українського законодавства, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду.

Усиновленню підлягають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти, чиї батьки дали згоду на усиновлення.

Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. У винятковому випадку усиновити можна і повнолітню особу.

Усиновлювачами можуть бути дієздатні особи, старші 21 року, за винятком, коли усиновлювачі є родичами дитини.

Переважне право при всиновленні мають:

- громадяни України, в сім'ї яких виховується дитина;

- громадяни України, які є родичами дитини;

- чоловік матері або дружини батька дитини;

- особа, яка хоче всиновити одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Переважне право на усиновлення дитини має подружжя. Обмежень на те, скільки дітей може всиновити одна людина, немає.

 Усі громадяни України, яких цікавить питання влаштування у свою сім᾽ю дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, можуть звернутись до служби у справах дітей за місцем свого проживання, де їм буде надано детальну інформацію щодо процедури усиновлення, встановлення опіки чи піклування, створення прийомної сім᾽ї, дитячого будинку сімейного типу чи надання послуг з патронату над дитиною.

 Родина – яке близьке та зрозуміле для нас слово. Ми з дитинства відчуваємо материнську ніжність та тепло, батьківську допомогу та мудре слово. Коли дитина оточена любов’ю, відчуває сердечне тепло і турботу батьків та на світ дивиться радісними очима – у неї щасливе дитинство. Та є малюки, які позбавлені цього почуття і кожна така дитина чекає, що одного дня добрі, лагідні люди заберуть її у свою сім’ю.

ВІЗЬМІТЬ ДИТИНУ У РОДИНУ – це не просто гарне гасло, це крик душі кожної дитини – сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. У більшості з нас є батьки, рідні та близькі люди, з якими легшее долати труднощі. Діти, у яких немає родини, позбавлені цієї життєвої підтримки, вони самотні та пригнічені…

Кожен з вас може стати надією для такої дитини, кожен може врятувати їх від самотності, подарувати віру у щасливе майбутнє та підтримку.

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає все актуальнішою та болючішою темою для нашого суспільства, проте завдяки політиці нашої держави, пріоритети надаються не збільшенню кількості інтернатних закладів, а розвитку сімейних форм виховання дітей (усиновленню, опіці, передачі на виховання дітей у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).

Що таке прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу?

Прийомна сім’я — це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані у сім’ю діти — прийомними дітьми.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Діти, які виховуються у прийомній сім'ї або у будинку сімейного типу не втрачають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, за ними зберігаються всі пільги, передбачені законодавством України. 

Виплата державної соціальної допомоги на кожного з дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у прийомних сім᾽ях та дитячих будинках сімейного типу, грошового забезпечення обом батькам-вихователям та одному із прийомних батьків, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за прийомних батьків та батьків-вихователів здійснюються за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", затвердженим постановою  Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 552.  

Усі громадяни України, яких цікавить питання влаштування у свою сім᾽ю дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, можуть звернутись до служби у справах дітей за місцем свого проживання, де їм буде надано детальну інформацію щодо процедури усиновлення, встановлення опіки чи піклування, створення прийомної сім᾽ї, дитячого будинку сімейного типу чи надання послуг з патронату над дитиною.

 Шукаємо тих, хто бажає створити прийомну сім`ю та взяти дітей на виховання

Прийомна сім'я - це одна із форм сімейного влаштування дітей, за якої прийомні батьки добровільно за плату беруть на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Прийомні діти влаштовуються у сім'ю до досягнення ними вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше до досягнення 23-річного віку.

Діти, які виховуються у прийомній сім'ї не втрачають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, за ними зберігаються всі пільги, передбачені законодавством України. 

Прийомні батьки допомагають підтримувати контакт дитини з її біологічними родичами (якщо таке спілкування є безпечним для дитини), а в разі відновлення батьків у батьківських правах, дитина буде повернута в біологічну сім'ю. 

Хто може стати прийомними батьками?

Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку.

Яких прав та обов’язків набувають прийомні батьки?

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей.

Чи передбачені для прийомних батьків зміни у житловому статусі у разі створення прийомної сім’ї?

Ні. Ніяких пільг щодо поліпшення житлових умов законодавством не передбачено. У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть на виховання дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Чи матимете Ви трудові і пенсійні пільги у разі створення прийомної сім’ї?

Законодавством передбачено відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування одного із прийомних батьків, яке здійснюється відповідно до суми його грошового забезпечення та сплачується на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, що відкриті в установах уповноваженого банку.

Хто здійснює контроль за діяльністю прийомної сім’ї?

Контроль за умовами утримання, виховання та навчання прийомних дітей здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в прийомну сім’ю.

Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується щомісяця у грошовій формі прийомним батькам на кожну прийомну дитину.

Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія та інші види державної допомоги.

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між встановленим для дитини розміром державної соціальної допомоги та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на дату влаштування дитини у прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

Грошове забезпечення також призначається і виплачується щомісяця одному з прийомних батьків.

Розмір грошового забезпечення встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну прийомну дитину.

Чи можете Ви отримувати додатково благодійну допомогу?

Так, прийомній сім'ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами та фізичними особами. 

Усіх, хто бажає створити прийомну сім`ю та взяти на виховання дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, просимо звертатися до служби у справах дітей Баштанської райдержадміністрації за адресою: м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. № 37 або зателефонувати за номером 2-68-89.

 ПЕРЕТИН КОРДОНУ З ДІТЬМИ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ

 В Україні з 24 лютого 2022 року діє правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та на виконання вимог Закону України “Про правовий режим воєнного стану” і це стало підставою для впровадження низки обмежень в Україні та створення особливого режиму перетину українського кордону.

Відповідно до вимог діючого законодавства України діти, які не досягли 16-річного віку, перетинають кордон в супроводі:

• однoго з батьків — на підставі свідоцтва про народження дитини (без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків);

• інших родичів (баба, дід, повнолітні брат чи сестра, мачуха або вітчим), на підставі свідоцтва про народження дитини та документа, який підтверджує наявність родинних зв’язків (без нотаріально посвідченої згоди);

інших осіб, які не є родичами дитини, — на підставі письмової заяви одного з батьків, завіреної органом опіки та піклування, та за наявності свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документа, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону.

Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:

• паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта), або документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна служба України дозволить перетин державного кордону;

• наказу директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України;

• письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Національною соціальною сервісною службою України;

• запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн.

Умови перетинання державного кордону громадянами України у період дії воєнного стану, в тому числі дітьми; дітьми з інвалідністю; дітьми, хворими на тяжкі захворювання; дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування визначено пунктами 21 – 25 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (із змінами).

1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може продовжуватись на 5 років!

До паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує особу дітей та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а в разі перебування закордоном до посольства або консульські установи України.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі заяви законного представника, до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним дотериторіального органу ДМС за місцем звернення.

Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:

• паспорт для виїзду за кордон;

• заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;

• свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;

• дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;

• документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

Внесення до паспорта інформації про продовження строку його дії та інформації про дитину здійснюється в день звернення, безоплатно.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

 Уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

 Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

-  наближатися до предмета;

-  пересувати його або брати до рук;

-  розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

-  розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

-  приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

 СІМЕЙНІ ФОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Діти, які залишились без батьків під час воєнного стану, зможуть бути тимчасово влаштовані до сімейних форм виховання.

Відповідно до статті 51 Конституції України визначено, що “Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою“.

Органи державної влади займаються дітьми-сиротами.

Це діти, яким державою, у встановленому законом порядку надано цей статус.

Законодавчо визначено терміни: діти, які позбавлені батьківського піклування, діти, які залишились без батьківського піклування та діти-сироти. Тобто – це діти, які мають статус.

Проте, під час війни є діти, які не мають відповідного статусу і яким його неможливо з тих чи інших підстав встановити, а саме:

1. Діти, які загубились

2. Діти, батьки яких загинули чи померли (і про це є відповідна інформацію, проте немає достовірних підтверджуючих даних)

Основні нормативно-правові акти, які є особливо важливими:

Сімейний кодекс України

Закон України «Про охорону дитинства»

Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 № 866

Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», від 01.06.2020 № 585

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», від 08.10.2008 № 905

22 березня та 15 квітня 2022 було внесено зміни до Постанови КМУ № 866, а саме було доповнено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини розділом «Особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану».

Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім’єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

В доповненні до Постанови 866, зазначено, що діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 цього Порядку, до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

Тимчасове влаштування дитини це процедура, яка повинна бути підтверджена наказом Служби у справах дітей. Такий наказ повинен видаватися за місцем виявлення дитини.

Діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану:

діти, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі близькі родичі, як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим;

діти, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв’язок, або перебувають в місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, може перебувати в їх сім’ї ДО прийняття рішення про влаштування дитини.

Опіка – це передача дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування в сім’ю особи, яка бажає взяти її під свою опіку.

Спрощений пакет документів  відповідно до п. 79 Порядку для родичів, які бажають взяти дитину під опіку, піклування:

під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:

заяву;

копію паспорта громадянина України;

документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;

довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;

довідку про наявність чи відсутність судимості

Усиновлення дітей – це є національною стратегією держави.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.

До заяви додаються такі документи:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС.

У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;

3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;

4) висновок про стан здоров’я кожного заявника;

5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

Особа, яка хоче стати усиновлювачем, зібравши всі документи, безпосередньо подає їх Службі у справах дітей і відповідним висновком її визнають кандидатом в усиновлювачі.

Але, строк дії висновку про можливість бути усиновлювачем становить 1 рік.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину.

Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі:

з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення, відповідно до пункту 72 цього Порядку;

готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини відповідно до пункту 75 цього Порядку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини повинен бути обґрунтованим та містити інформацію про доцільність (недоцільність) усиновлення та відповідність (невідповідність) інтересам дитини.

Висновок оформлюється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, підписується головою (заступником голови) та скріплюється печаткою.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.

Якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з’явилися для отримання висновку або протягом місяця від дати його отримання не звернулись до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від усиновлення.

 Усиновлення під час війни: як зараз відбувається цей процес

Усиновити дитину, яка перебуває на території України, в умовах воєнного стану можливо. Усиновлення провадиться на загальних підставах, з урахуванням норм національного законодавства, та у тих регіонах, де немає воєнних дій і працюють державні органи влади України, а також по відношенню до тих дітей, обставини життя батьків та інших родичів яких є можливість встановити. 

Втім, від початку повномасштабної війни в Україні процедура усиновлення зазнала певних змін, а саме: відбулася цифровізація процесів усиновлення, яка значно полегшить процесс подання та отримання необхідних документів майбутніми усиновлювачами, пришвидшить перевірку поданих документів компетентними органами та спростить комунікацію між учасниками процедури усиновлення.

Наразі отримати консультацію щодо процедури усиновлення дитини можливо як під час  особистого прийому в службі у справах дітей, так і онлайн (для громадян України), подавши заявку на консультацію з усиновлення на порталі «Дія», де з'явилась нова послуга «Усиновлення».

Також громадяни України мають можливість подати заяву про взяття їх на облік,  як кандидатів в усиновлювачі, не лише за місцем проживання у паперовому вигляді, а й в електронній формі.

Документи в електронній формі подаються через особистий кабінет на Єдиному державному вебпорталі електронних  послуг, при цьому деякі документи генерує сама система з різних баз даних, державних реєстрів та інформаційних систем. У такому випадку всі документи, які майбутні усиновлювачі будуть отримувати протягом процедури усиновлення (наприклад, довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування тощо), будуть автоматично відображатися в їх особистому кабінеті.

Внаслідок повномасштабної війни росії проти України кількість      дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, нажаль, продовжує зростати.

Не існує спрощеної або пришвидшеної процедури усиновлення дітей під час війни, але український уряд продовжує вживати заходів, аби розвивати, оптимізувати та популяризувати процедуру усиновлення в країні.

 Дитинство, обпалене війною…

Саме таким воно є для українських дітей через повномасштабне вторгнення російської федерації.

Обстріли, руйнування, страшні картини смертей ламають звичну для них картину буття, прирікають на страх, голод і холод, а часто – на сирітство. Через війну тисячі дітей стали сиротами, втратили зв'язок із рідними та потрапили у складні життєві обставини.

В умовах російської агресії проти України, розв’язаної жорстоким та безжальним ворогом, тема захисту прав дітей набуває особливої актуальності, адже ворог замахнувся також і на майбутнє Української держави, наш генетичний фонд.

Держава та громадські благодійні організації і установи не стоять осторонь проблем дітей, адже порушені права дітей мають бути відновлені та захищені з допомогою як національних, так і міжнародних інституцій. 

Благодійною організацією «Благодійний фонд «Волонтерський рух» передано Баштанській районній військовій адміністрації 72 набори гуманітарної допомоги, що складалися із засобів гігієни для дітей, які виховуються у сім᾽ях патронатних вихователів, прийомних сім᾽ях та дитячих будинках сімейного типу на території Баштанського району.

Баштанською районною військовою адміністрацією набори передано дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які виховуються у вищезазначених сім᾽ях та наразі проживають на території громад Баштанського району.

 Поповнення прийомної сім’ї

 Протягом останніх років державну політику в Україні спрямовано на реформування системи сімейного влаштування дітей, які з різних причин втратили біологічну сім’ю.  Головне завдання у цьому складному процесі – забезпечення розвитку та підтримки сімейних форм виховання, до яких належать усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Приємно усвідомлювати, що, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, кожного дня все більше і більше наших співгромадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, так, 21 жовтня 2022 року, спільними зусиллями служби у справах дітей Баштанської районної військової адміністрації та служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради, до прийомної сім᾽ї Терещенко Оксани Володимирівни та Терещенка Володимира Івановича влаштовано ще одну прийомну дитину - хлопчика 12 років, який отримав велику, дружню і люблячу родину.

Реалізація права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у сім’ї є одним із пріоритетів у діяльності органів державної влади.

Дитина не сама: «Інструкція з турботи»

Війна створила безпосередню і постійну загрозу життю та добробуту наших співвітчизників. Надзвичайно гостро її наслідки відчувають діти, що мешкають на тимчасово окупованих територіях, на лінії розмежування та діти, які є вимушеними переселенцями, адже саме вони, внаслідок вікових особливостей розвитку, становлять особливо вразливу групу осіб, що характеризується наївністю, довірливістю та залежністю від інших осіб. Вони є однією з найменш захищених верств населення і, без підтримки дорослих, їм найважче пережити жахи війни.

Для ефективного забезпечення прав, свобод та законних інтересів дітей одного лише вдосконалення законодавства недостатньо. Держава  постійно  вживає заходи, спрямовані на реалізацію прав дітей в умовах збройного конфлікту та забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.

Загальнонаціональна програма «Дитина не сама» – ініціатива Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, створена і запущена Офісом Президента України, спільно з Дитячим фондом ООН UNICEF Ukraine та Міністерством соціальної політики України, адже кількість дітей, що залишилась без батьків, збільшується щодня – з кожним бомбардуванням та кожним ракетним обстрілом.

 «Дитина не сама» пояснює, як допомогти дітям, які втратили рідних, загубились, пережили травму або чиї права були порушені, у тому числі – у наслідок ведення бойових дій, та спрямована на те, щоб звести до мінімуму випадки потрапляння таких дітей до закладів інституційного догляду. Також дана програма знайомить з нормативно-правовою базою у сфері захисту прав дітей та надає поради журналістам про висвітлення цієї теми в медіа.

Зручні канали комунікацій дають можливість владі побачити без зайвої бюрократії ті родини, які готові тимчасово прихистити дитину, яка з різних причин під час війни залишилась без піклування дорослих.

Більше 2 тисяч родин вже пройшли необхідне для цього навчання - це буде потужним стартом як для розвитку патронатних сімей, так і для розвитку інших сімейних форм влаштування чи усиновлення дітей після перемоги.

Служби у справах дітей по всій Україні мають доступ до списку таких сімей та будуть звертатись до них, коли з’явиться необхідність тимчасового влаштування дитини. До новоствореного переліку сімей, готових допомогти дітям, планують звертатися і у майбутньому, коли буде повноцінно відновлена можливість влаштовувати дітей до всіх сімейних форм виховання. У тому числі йдеться про влаштування дітей з понад 90 тисяч тих, які і до війни перебували в інституційних закладах.

Згідно з умовами тимчасового влаштування, дитина може залишатися у такій родині до завершення воєнного стану або до моменту, коли знайдуться її родичі чи батьки. Якщо ж так сталося, що рідних у хлопчика чи дівчинки немає - саме та сім’я, де дитина проживала тимчасово, отримує першочергове право на усиновлення чи опіку.

Програма «Дитина не сама» триває: продовжується прийом заявок та проводяться нові сесії для навчання відібраних сімей.

Уряд України та партнери продовжують працювати для того, щоб кожна дитина могла жити у турботливій родині.

 Щасливий день Марійки

Сьогодні ще одна дитина знайшла собі родину. Яке це щастя виховуватися в родині, коли є батьки! І яке це страшне випробування для дитини, бути позбавленою родини!

         У період воєнного стану в Україні, на території Баштанського району утворена нова прийомна сім'я - подружжя Тетяни та Валерія Гончаренко, які вирішили подарувати батьківське тепло ще одній маленькій, чарівній дівчинці.

         Батьки вже виховують чотирьох своїх дітей і онуку, але їхнє серце ще  відкрите для  дитини, позбавленої батьківського піклування.

         Тепер у дівчинки будуть люблячі мама, тато і весела дружня сім’я! Бажаємо родині наснаги, невичерпної любові, благополуччя та мирного неба!!!

         Відтак у Баштанському районі функціонує 31 прийомна сім'я та 10 дитячих будинків сімейного типу.